пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201613
06.05.2016 | ХПГ-інформ

Вітряки правосуддя

   


Як хочеш судити по справедливості, не обтяжуй винуватого найтяжчою по закону карою; ліпша-бо слава у судді милостивого, як у суворого.

Мігель де Сервантес Сааведра
Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі[1]

Здається, що професія адвоката так часто переплітається з історією найвідомішого персонажа, створеного Сервантесом, що іноді ти себе уявляєш Дон Кіхотом, а загалом систему правосуддя, органи досудового розслідування, пенітенціарну службу та її посадових осіб – вітряками. І ти такий зі всім арсеналом правових і процесуальних аргументів, при всій потужній зброї на конячці (не хочеться згадувати оригінальну назву), на всій швидкості прямуєш до суду, щоб уже в апеляційній інстанції відстояти правомірне рішення, за яким людину, що є інвалідом першої групи, у якої ампутовані всі кінцівки, яка має низку захворювань майже всіх основних органів, потребує постійного догляду сторонніх осіб, перебування якої в місцях позбавлення волі більше схоже не на виправлення, а на тортури, звільняють від відбування покарання через хворобу.

Йдеться про засудженого К., якого звільнено від відбування покарання за рішенням суду першої інстанції через хворобу. Проте прокурор проявив «прокурорську впертість» і подав апеляційну скаргу на це рішення, на яке він, мабуть, не очікував, бо навіть не був присутній під час його оголошення.

І ось знов адвокат їде на засідання з арсеналом аргументів та заперечень. І знову процес починається з початку. Кожна сторона наводить суду переконливі, на її думку, докази. Адвокат наполягає на необхідності залишити рішення суду першої інстанції без змін, що воно законне і К. є особою, звільнення якої – правомірне. Прокурор, відповідно, стверджує протилежне. І тільки суд, немов той млин, спокійно крутить свої величезні лопаті, бо він вже знає, що у справі відсутній диск із записом судового засідання, що це є істотним порушенням процесуального закону і рішення підлягає скасуванню, а справа – має бути скерована до суду першої інстанції на новий розгляд. Бо як пояснити час перебування трійки суддів в кімнаті для нарад не більше 10 хв. для ухвалення рішення, яке було оголошено повністю?

Так, К. скоїв злочин. Так, він був засуджений. Так, в нього зараз, згідно з так званими висновками спеціальної лікарської комісії (!!! – з трьома великими знаками оклику), стабільний стан здоров’я. А ще, до речі, в цьому висновку мусить бути просто зазначено, чи має засуджений захворювання з переліку, які є підставою для звільнення, чи не має, а не стверджувати про задовільний стан здоров’я…

К. – людина, і має право на розумний термін розгляду своєї справи, на законне та справедливе рішення, зрештою, на повагу до нього та гуманне ставлення.

Як наслідок, всі повертаються на вихідну позицію, озброюються аргументами та доводами, щоб знову зустрітися в суді першої інстанції. А вітряк дедалі крутить свої лопаті.

На фото: засуджений підписує угоду з адвокатом ХПГ про заступання його інтересів.


[1] Переклад Миколи Лукаша.



 



 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори