пошук  
версія для друку
16.05.2016 | Яна Смелянська

Родичі загиблих у ДТП 15 років намагаються покарати водія

   

Дорогу, яка веде до невеликого водосховища в Куп’янську, місцеві жителі називають серпантином. Навесні 2001 року 13-річна Яна з подружками чи не кожен день бігала сюди за конваліями і пролісками для мами. Але в той вечір принести заповітний букет додому дівчинці так і не вдалося. Її наздогнала трагічна смерть.

Яні Логачовій було всього тринадцять. З дня її смерті пройшло вже більше п’ятнадцяти років. Але той вечір батьки дівчинки пам’ятають як зараз. Після школи дівчинка пішла гуляти до річки - це лише в кілометрі від будинку.

Рідні так і не дочекалися дочку додому. Увечері міліція повідомила: Яна загинула в аварії. Як з’ясували пізніше, Яна з сусідом вже поверталися додому. На повороті діти почули ревіння автомобіля. Кинулися бігти в кущі. Але в трьох метрах від дороги позашляховик буквально вилетів з траси і збив школярку. Її підкинуло і пронесло в повітрі майже 20 метрів. Потім Яна вдарилася головою об дерево. Цей удар став смертельним.

У тієй фатальній аварії крім 13-річної Яни загинули ще двоє. Молоді хлопці - пасажири нещасливого авто, керував яким їх п’яний друг-підприємець.

Валентина Дразман в цій аварії втратила сина. Тридцятирічний Дмитро сидів поруч з водієм. Після того, як машина збила школярку, вона врізалася в дерево. Двоє пасажирів також загинули.

Того вечора молоді чоловіки святкували чергову угоду - їх пов’язував спільний бізнес. Пізніше свідки розповідали, що випивали всі, у тому числі і водій позашляховика Віктор Гаврилов. Молодий, цілком успішний підприємець Гаврилов хвалився: у нього є зв’язки, якщо що - допоможуть. Рідні загиблих впевнені й донині: так і сталося.

Правоохоронці з самого початку розслідування аварії затягували, покази свідків ігнорували, речові докази всіляко приховували. А коли потерпілі звернулися до Генпрокуратури, виявилося, що справа і зовсім закрита. Слідство тривало більше 10 років з моменту трагедії. В результаті аж в 2010 році суд визнав водія невинним.

Протягом слідства було проведено три експертизи - всі дали різні висновки. Але суддя Куп’янського міськрайсуду Климова взяла до уваги лише той, де водій в аварії не винен. Нібито їхав він зі швидкістю 60 кілометрів на годину, правил не порушував, був тверезий. А ось загибла неповнолітня Яна йшла в недозволеному місці і сама винна, що потрапила під колеса. Родичі загиблих після винесення такого рішення суду були в повній впевненості: водія виправдали лише тому, що він дружить з суддею.

В апеляційному суді виправдувальний вирок скасували - матеріали відправили на новий розгляд. Але в Куп’янську справу закрили - пройшло 10 років, і термін давності злочину минув.

Розслідування злочину ініціювали батьки загиблої Яни Логачової, і Дмитра Дразмана. Батьки другого загиблого пасажира вирішили за краще змиритися з трагедією.

Горе об’єднало дві сім’ї. У всіх можливих національних інстанціях вони відстоювали право на справедливий суд. Але, як говорить сумна статистика, довести провину водія в Україні після такого періоду часу вже практично немає шансів.

Не змирившись з рішенням суду, родичі загиблих в тій кошмарній аварії Яни і Дмитра, ініціювали відкриття нового судового провадження проти винуватця трагедії - Віктора Гаврилова.

27 липня 2012 року заявники подали цивільний позов до Куп’янського міськрайонного суду про стягнення з пана Гаврилова на користь кожного із заявників матеріальної та моральної шкоди. Позивачі просили перевести на них права і обов’язки на частину квартири, яка належить на праві спільної сумісної власності Гаврилову. На цьому етапі сім’ї постраждалих в судовому процесі також супроводжував юрист Харківської правозахисної групи.

Відповідач Гаврилов за задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що не є власником даного майна. Але завдяки сумлінній праці нашого юриста, наполегливості рідних загиблих в аварії молодих людей, а також об’єктивності судді Куп’янського суду Н.Н.Сєлютіной рішення було винесено на користь позивачів.

«Суд зобов’язав визнати право позивача на спільну сумісну власність 1/3 частки квартири відповідача, а також стягнути на користь позивача понесені судові витрати, пов’язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи № 11402. Дане рішення суду може бути оскаржене відповідачем в апеляційному суді Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення » - сказано в рішенні суду.

***

03 квітня 2012 року юристи Харківської правозахисної групи Наталія Охотнікова і Володимир Глущенко, не сподіваючись на справедливе розслідування вчиненого злочину, а також об’єктивне рішення українського суду склали і направили скаргу до ЄСПЛ. Юристи вказували на порушення ст.2, 6 і 13 Конвенції про права людини.

У 2015 році Європейський суд з прав людини передав скаргу на комунікацію. Влада України і представники позивача від ХПГ відповіли на питання, поставлені Судом, щодо дотримання або порушення статей 2,6,13 Конвенції. Яким буде рішення Європейського суду, покаже час.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори