пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201616
01.06.2016
джерело: helsinki.org.ua

Судова реформа може поставити Україну на коліна

   

Зміни Конституції в частині правосуддя можуть призвести до катастрофічних наслідків. Саме так вважають екс-суддя КСУ Віктор Шишкін та виконавчий директор Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко.

Легендарний український політик і один з авторів нашої Конституції Віктор Шишкін настільки засмутився змінами, які нещодавно внесли до неї депутати, що назвав день, у який це сталося «чорним четвергом». Головна претензія екс-судді чисто формального характеру. Він вважає, що під час військового стану зміни до Конституції вносити не можна. Хоча військовий стан в Україні і не проголошений, Віктор Шишкін упевнений, що наслідки «замаху на Конституцію» все одно будуть.

«Якщо Конституція змінена, то військового стану немає, а якщо немає військового стану, то ми даємо карт бланш Путіну стверджувати, що він – не агресор», – каже політик.

Аргументація вкрай дивна, адже військового стану в Україні дійсно немає, але Віктор Шишкін каже, що фактично він є, адже ми маємо окуповані ворогом території, а в країні періодично відбувається мобілізація, яка без проголошення військового стану є незаконною.

«Умовами військового стану вважаються такі, коли війська сусідньої держави вступають на нашу територію та лунає перший постріл, – каже Віктор Шишкін. – Ми маємо закон про окуповані території, в якому написано, що вони з’явилися внаслідок агресії Російської Федерації. Хіба це не умови військового стану?»

Екс-суддя КСУ вважає схвалення світової спільноти виконаними змінами до Конституції проявом “низького професіоналізму та подвійних стандартів”.

На відміну від Віктора Шишкіна, претензії правозахисника Аркадія Бущенка стосуються не форми, а суті реформи: на його думку, вона внесла дисбаланс поміж правосуддям та правами людини. Крім того, деякі зміни вимагають розробки та прийняття законів, що дозволяли би цим змінам працювати. Проблема в тому, що закони можуть прийняти будь-які, навіть такі, що встановлять тоталітарний режим.

«Парламент прийняв порожню оболонку, а її зміст залишено на розгляд депутатів майбутніх скликань, – каже Аркадій Бущенко. – Суттєвих змін на краще я не бачу».

Правозахисник назвав також декілька негативних наслідків реформи Конституції. Зокрема, депутати так і не прибрали із Основного Закону згадку про Прокуратуру.

«Це орган виконавчої влади, частина уряду, і згадка про нього у Конституції надає йому певного “сакрального” недоторканного статусу, саме тому реформувати Прокуратуру буде дуже важко, – каже Аркадій Бущенко. – Крім того, не варто було згадувати Прокуратуру в розділі, який стосується правосуддя, бо вона не є його частиною. Я вважаю, що Прокуратура обов’язково буде спекулювати на цьому факті, з’явиться багато чиновників та вчених, які проголосять Прокуратуру частиною судової влади».

Другою величезною проблемою представник УГСПЛ вважає монополію адвокатури. Справа в тому, що до цієї реформи представляти сторону захисту в суді могла будь-яка людина, навіть родич обвинуваченого, а тепер право на це має тільки юрист із посвідченням адвоката.

«Держава позбавила сама себе можливості регулювати правову допомогу, бо обов’язок надати захист залишився на державі, а право її надавати передано приватній корпорації», – каже Аркадій Бущенко.

Справа в тому, що єдиним органом адвокатського самоврядування в Україні є Національна Асоціація Адвокатів України (НААУ). Це недержавне об’єднання, яке може самостійно вирішувати, чи має та чи інша особа працювати адвокатом: нещодавно воно позбавило адвокатського свідоцтва за критичні висловлювання навіть директора Координаційного центру з надання правової допомоги Андрія Вишневського.

Крім того, керівництво НААУ може самостійно встановлювати будь-які тарифи на послуги адвокатів.

«Вже завтра ми можемо спостерігати картину, коли адвокатура поставить державу на коліна, – каже Аркадій Бущенко, – наприклад, вона може прийняти постанову, яка забороняє адвокату працювати за гонорар менше, ніж 1000 гривень на годину».

Всі ці кошти, звісно, доведеться компенсувати з державного бюджету, а для цього доведеться збільшити бюджет системи безоплатної правової допомоги у сотні разів, або ж у відповідну кількість разів скоротити обсяг надання такої допомоги. Аркадій Бущенко називає таке становище «очевидною приватизацією державних функцій». На думку правозахисника, в результаті такої зміни до Конституції купа юристів залишилися без хліба, бо процедура отримання адвокатського свідоцтва складна і тривала, а без нього працювати тепер не можна.

Наступним суттєвим недоліком реформи Віктор Шишкін та Аркадій Бущенко вважають непрозорість процедури призначення та звільнення суддів, яке здійснюється Вищою Радою Юстиції, а в майбутньому – Вищою Радою Правосуддя. В обох цих Радах не передбачена участь представників громадських організацій, натомість у першій є міністр юстиції та генпрокурор. Це може призвести до корпоративності у судовій гілці влади, коли судді будуть покривати порушників та звільняти тих, хто є невигідним за їхні погляди.

Всі перераховані загрози, звісно, поки що гіпотетичні, але ми не застраховані від їхнього втілення вже самим найближчим часом. Хотілося би, щоб більшість з них не справдилася.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори