пошук  
версія для друку
24.06.2016 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 72 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 10.05.2016 – 13.05.2016

   

Надійшло 82 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 30 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, скасуванням результатів голосування за проект, внесенням зміни до порядку денного, наданням згоди на призначення Генерального прокурора України, перейменуванням населених пунктів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Проблема офшорів

 

Проект 4636 від 11.05.2016 (Долженков О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запобігання розмиванню бази оподаткування та перенесенню прибутку в офшорні зони.

Згідно з пояснювальною запискою метою і завданнями прийняття проекту є імплементація в національне податкове законодавство України рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку, відображених в Плані дій по запобіганню розмиванню податкової бази та переміщенню прибутку (Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting), в частині запровадження правил контрольованих іноземних компаній (КІК), що призведе до посилення боротьби щодо ухилення від сплати податків, зборів контролюючими особами-резидентами України через включення до їх податкової бази з відповідного податку прибутку КІК. Під контрольованою іноземною компанією розуміється юридична особа-нерезидент або іноземна структура без створення юридичної особи, зареєстрована в іноземній країні (території), що надає пільговий режим оподаткування (офшорні зони), контролюючою особою якої є резидент України. Під контролюючою особою розуміються резиденти України – юридичні або фізичні особи, які безпосередньо та/або опосередковано володіють корпоративними правами контрольованої іноземної компанії у розмірі 50 і більше відсотків; або доля такої участі в контрольованій іноземній компанії перевищує 10 відсотків, якщо доля участі всіх резидентів України в даній контрольованій іноземній компанії складає 50 і більше відсотків. Пропонується доповнити Кодекс нормою, яка передбачає кваліфікуючі ознаки для визначення країни, що має пільговий режим оподаткування, як офшорної зони, а також новим розділом ІІІ-І «Особливості оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній», в якому, зокрема,.  запроваджується обов’язок для контролюючих осіб-резидентів України до 1 березня року, що настає за звітним податковим роком, надати контролюючим органам довідки про КІК разом з фінансовою звітністю, підтвердженою відповідним аудиторським висновком, складеним відповідно до норм міжнародної фінансової звітності. Контролюючі особи зобов’язані забезпечити складання КІК фінансової звітності відповідно до норм міжнародної фінансової звітності, на підставі якої визначається прибуток, що підлягає включенню до бази/об’єкта оподаткування контролюючих осіб-резидентів України. Для контролюючих осіб-юридичних осіб, які є платниками податку на прибуток, прибуток КІК призводить до збільшення фінансового результату до оподаткування (збільшення податкового зобов’язання або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток). Для контролюючих осіб-фізичних осіб прибуток КІК включається до загального річного оподатковуваного доходу та підлягає відображенню в річній податковій декларації в загальному порядку. Оподатковується прибуток КІК для фізичних осіб за загальною ставкою ПДФО у розмірі 18 %.

Проект потребує розгляду в системі з іншими проектами аналогічної спрямованості.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 4632 від 10.05.2016 (Яценко А. В.) про внесення змін до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» (щодо шанобливого ставлення до пам’яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років та ветеранів війни).

Пропонується частину третю статті 4 згаданого у назві Закону доповнити новим абзацом такого змісту: «Заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму на знаменах (прапорах), плакатах, державних нагородах, інших відзнаках та військовій символіці часів Другої світової війни в День пам’яті та примирення та/або День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, дні визволення та/або дні оборони населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць від нацистів й інші дні, пов’язані з подіями Другої світової війни 1939–1945 років.

Утім, слід погодитися зі слушним зауваженням ГНЕУ, що чинний Закон в інших положеннях цієї ж статті вже передбачає можливість використання оригіналів бойових знамен, державних договорів і відзнак та документів до них, пов’язаних з подіями Другої світової війни. Додамо до цього, що в проекті 4632 пропозиція сформульована вкрай невдало, фактично забороняючи ветеранам носити свої нагороди в усі дні, крім обмеженого кола державних свят і місцевих пам’ятних дат.

Проект 4650 від 11.05.2016 (Продан О. П.) про внесення змін до Закону України «Про правонаступництво України» щодо скасування дії актів СРСР на території України.

Пропонується статтю 3 Закону України «Про правонаступництво України» викласти у такій редакції:«Стаття 3. Закони та інші акти органів влади СРСР та Української РСР не діють на території України». Водночас у прикінцевих положеннях проекту міститься пропозиція такого змісту: «Тимчасово, до прийняття законів України, що регулюють відповідні відносини, на території України підлягають застосуванню наступні Закони Української РСР, а також підзаконні нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання» (далі йде перелік із трьох Кодексів та 10 Законів).

Утім, аргументи ініціаторів проекту на користь його прийняття, зокрема посилання на важкодоступність і неякісний рівень законодавства СРСР, видаються непрофесійними і непереконливими.

Проект 4652 від 12.05.2016 (Бойко Ю. А.) про внесення змін до деяких законів України щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги.

Найсуттєвіша пропозиція проекту передбачає доповнити статтю 1 Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» після частини третьої новою частиною такого змісту: «4. На честь Дня перемоги в столиці України місті-герої Києві, інших містах та населених пунктах України проводяться святкові заходи з використанням Прапору Перемоги та/або копій Прапору Перемоги. Прапор Перемоги є символом  перемоги над нацизмом. Зовнішній вигляд копій Прапора Перемоги має відповідати вигляду штурмового прапора 150-ї  ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії». Інші пропозиції стосуються можливості встановлення почесної варти біля  копій Прапора Перемоги, непоширення на такі копії положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». 

Самі пропозиції не викликають принципових заперечень, хоча їх редакційне оформлення, як видається, залишає бажати кращого.

Проект Постанови 4656 від 12.05.2016 (Лінько Д. В.) про встановлення мораторію на підвищення вартості проїзних квитків у пасажирських поїздах міжміського сполучення.

Пропонується «З метою забезпечення конституційного права громадян України на достойний життєвий рівень внаслідок суттєвого зменшення доходів та недопущення подальшого зубожіння і обмеження в пересуванні» «Встановити мораторій на підвищення вартості проїзних квитків у пасажирських поїздах № 91/92 Львів–Київ та № 105/106 Одеса–Київ до 01 січня 2017 року». Також проект містить вказівку прокуратурі: «ГПУ, у разі прийняття рішення всупереч даній Постанові, належно відреагувати у визначений законом строк».

В пояснювальній записці до проекту в сторону «Укрзалізниці» звучать прямі звинувачення, про те що вона «необґрунтовано завищує заплановані видатки». Як видається, засобом протидії з боку парламентарів необґрунтованим, на їх думку, діям державних підприємств, є звернення до відповідних компетентних перевіряючих органів, а не видання забороняючих актів. Тим більше, не є аргументом для видання такого акта розрахунки щодо ефективної собівартості перевезень, які подаються в пояснювальній записці.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 4634 від 10.05.2016 про внесення змін до Митного кодексу України (у зв’язку з прийняттям Закону України «Про державну службу»).

Як зазначається в пояснювальній записці, проект розроблено з метою забезпечення реалізації вимог Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу» та приведення актів законодавства у відповідність до цього Закону. Для цього в новій редакції викладаються ст. 569. «Посадові особи органів доходів і зборів» і ст. 570 «Прийняття на службу до органів доходів і зборів» та вноситься ряд невеликих уточнень в декілька інших статей МК України.

Проект 4635 від 10.05.2016 про внесення змін до Податкового кодексу України (у зв’язку з прийняттям Закону України «Про державну службу»).

По суті і формі є аналогом попереднього проекту. В новій редакції викладається ст. 342 «Посадові особи контролюючих органів» Кодексу, а також ще в декілька статей вносяться уточнюючі зміни.

Проект 4653 від 12.05.2016 (Співаковський О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення переліку осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу».

Черговий проект з пропозиціями внести зміни до нового Закону України «Про державну службу» та інших пов’язаних з ним законів щодо переліку посад, віднесених до держслужби. Пропонується виключити з числа патронатної служби та перевести до державної служби посади «помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів». Так, в частині 2 ст. 3 дію закону пропонується поширити, окрім зараз передбачених органів також і на державних службовців таких установ: «Апарату Верховної Ради України, у тому числі секретаріатів комітетів Верховної Ради України, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України; Адміністрації Президента України; Секретаріату Конституційного Суду України, в тому числі на помічників і наукових консультантів  суддів Конституційного Суду України, апаратів судів загальної юрисдикції, в тому числі на помічників суддів у таких судах; Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; помічників-консультантів народного депутата України». Відповідні ініціативи впроваджуються далі по тексту закону та Законів України «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій і статус суддів» і «Про статус народного депутата України». Зокрема встановлюється, що ««Науковий консультант і помічник судді Конституційного Суду України є державними службовцями»», а також, що «На чотирьох помічників-консультантів народного депутата поширюється дія Закону України «Про державну службу», їм присвоюється не вище ніж шостий ранг державного службовця категорії «В», вони прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до Апарату Верховної Ради України або до виконавчих апаратів органів місцевого самоврядування».

Зазначимо, що окрім спірності віднесення названих категорій посад саме до державної, а не патронатної служби, проект потребує обов’язкового редагування. Зокрема, в названій вище частині 2 ст. 3 Закону України «Про державну службу» передбачається два пункти «8)».

Проект 4633 від 10.05.2016 (Кірш О. В.) про внесення змін до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (щодо деяких питань порядку скликання та проведення засідань комітетів).

Основна мета проекту – запобігти блокуванню роботи комітетів через відсутність кворуму. Пропонується два уточнення до названого Закону. У ст. 43 внести доповнення, що засідання Комітету скликає голова комітету «шляхом оголошення на попередньому засіданні комітету або на пленарному засіданні Верховної Ради України», а у ст. 44 передбачити, що засідання комітету є повноважним не лише тоді, якщо на ньому присутні більше половини від затвердженого Верховною Радою України складу його членів, а й у разі, якщо на ньому присутні не менше ніж 11 членів Комітету (цифра обрана з урахуванням того, що чисельність парламентських комітетів не перевищує 33 осіб).

Проект 4667 від 13.05.2016 (Донець Т. А.) про внесення змін до статті 26 Регламенту Верховної Ради України (щодо участі народних депутатів України в пленарних засіданнях).

Пропонується уточнити порядок реєстрації на пленарному засіданні, вважаючи основною реєстрацію за допомогою електронної системи і додатковою, виключною – власноручну реєстрацію з пред’явленням посвідчення;  передбачити відсутність депутатів  на засіданні не лише через відрядження або відпустку, а й «з інших поважних причин»; формувати і відображати на офіційному веб-порталі Верховної Ради України інформаційну довідку, яка відображає якісний і кількісний склад голосувань кожного депутата; підставою для нарахування виплат народному депутату за час участі в пленарних засіданнях вважати не дані реєстрації, а «здійснені народним депутатом голосування, що складають не менше 1/5 усіх голосувань Верховної Ради у пленарний день».

Пропозиції видаються загалом слушними за умови, що буде забезпечений особистий характер голосування за допомогою електронної системи.

Проект 4645 від 11.05.2016 (Король В. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України.

Стрижневою пропозицією проекту, яка зумовила його  швидкий розгляд і прийняття, є уточнення формальних вимог до претендентів на прокурорські посади: для зайняття посади регіонального прокурора замість трьох років стажу роботи на посаді прокурора тепер необхідним є стаж роботи в галузі права не менше трьох років, а для прокурора Генеральної прокуратури замість п’яти  років стажу роботи на посаді прокурора – не менше п’яти років роботи в галузі права. Від претендента на посаду Генерального прокурора України вимагається будь-яка вища (не обов’язково юридична) освіта і замість «стажу роботи в галузі права не менше 10 років» – «стаж роботи в галузі права або досвід роботи у законодавчому та/або правоохоронному органі не менше п’яти років». Окрім того, у структурі Генеральної прокуратури України запроваджується Генеральна інспекція, подання якої, зокрема, є необхідним для направлення Генеральним прокурором матеріалів до Державного бюро розслідувань. Також передбачено, що підвідомчі ДБР кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Після закінчення дворічного строку кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчим Державного бюро розслідувань. Пропонувалося уточнити й окремі положення спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Проект прийнято як закон за основу та в цілому 12.05.2016 і того ж дня підписано Президентом України.

Проект 4645-1 від 11.05.2016 (Соболєв Є. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України.

Альтернативний попередньому. Головною його особливістю було докладне опрацювання процедури конкурсного відбору на посаду Генерального прокурора України з обов’язковою вимогою наявності у претендентів вищої юридичної освіти.

Проект втратив своє значення з прийняттям основного проекту і призначенням Генерального прокурора України.

Проект 4645-2 від 12.05.2016 (Купрій В. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України.

Альтернативний попереднім. Від основного проекту відрізняється вимогою вищої юридичної освіти для генерального прокурора України, а також скороченими (не довше шести місяців) строками досудового розслідування справ, які належать до підвідомчості ДБР, слідчими органів прокуратури.

Проект втратив своє значення з прийняттям основного проекту.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 4542-3 від 10.05.2016 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування пенсій та відшкодування пенсіонерам суми вже сплаченого податку.

Альтернативний проектам 4542 від 28.04.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій, 4542-1 від 28.04.2016 (Денісова Л. Л.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відміни оподаткування пенсій (обидва див. Бюлетень № 71) та 4542-2 від 05.05.2016 (Долженков О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) (див. Бюлетень № 72).

Повторює вимоги проекту 4542-2 з додаванням такого положення: «Податок на доходи фізичних осіб, сплачений у період з 1 січня 2016 року до дня набрання цим Законом з пенсій, призначених цим особам, підлягає відшкодуванню з резервного фонду Державного бюджету України на 2016 рік у порядку та строки, встановлені Кабінетом Міністрів України». Це положення не знайшло відображення в остаточному тексті проекту 4542, який був прийнятий як закон 02.06. 2016.

Проект 4542-4 від 11.05.2016 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо скасування оподаткування пенсій та зняття обмежень у виплаті пенсій для деяких категорій працюючих пенсіонерів.

Альтернативний попередньому та згаданим проектам. Загалом є аналогічним за змістом усім попереднім. Головна відмінність – розвинуті Прикінцеві положення, в яких пропонувалося скасувати норму про те, що «у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на інших посадах/роботах пенсії, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність» у Законах України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Положення не були враховані в остаточному тексті проекту 4542, який був прийнятий як закон 02.06. 2016.

Проект 4626 від 10.05.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо пенсійного забезпечення державних службовців, яких визнано інвалідами).

Пропонується доповнити ст. 90 названого закону новою частиною другою, в якій передбачити, зокрема, що державним службовцям, яких у період проходження державної служби визнано інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності за наявності не менш як 10 років стажу державної служби та страхового стажу, в розмірі 80 відсотків суми їхньої заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби; Якщо інваліду I або II групи встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, що з дня припинення виплати пенсії минуло не більше п’яти років тощо.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 4544-3 від 10.05.2016 (Матейченко К. В.) про внесення змін до статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України (щодо удосконалення процедури розгляду судом питань про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України).

Альтернативний проектам 4544 від 29.04.2016 (Купрієнко О. В.) про внесення змін до статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України (щодо вирішення в судовому порядку питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України), 4544-1 від 29.04.2016 (Остапчук В. М.) про внесення змін до статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України (обидва див. Бюлетень № 71) та 4544-2 від 06.05.2016 (Кишкар П. М.) про внесення зміни до статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України (щодо обмеження можливостей зловживання процесуальними правами) (див. Бюлетень № 72).

Відрізняється від проекту 4544 лише тим, що не зазначається назва статті в тексті проекту. Сенс подання цілковито аналогічного проекту незрозумілий.

 

Культура та освіта

 

Проект Постанови 4662 від 13.05.2016 (Васюник І. В.) про внесення змін до розділу 1 додатка до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2016 році».

Пропонується відзначити на державному рівні в цьому році 70 років з часу заснування Львівської національної академії мистецтв (06.09.1946).

Маємо зазначити, що дата не відповідає нормативним вимогам щодо державного святкування ювілеїв.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 4649 від 11.05.2016 (Сотник О. С.) про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо допуску членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії).

Пропонується внести до «Основ законодавства про охорону здоров’я» статтю 38-1 «Допуск членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії» такого змісту: «Керівництво закладу охорони здоров’я або лікуючий лікар зобов’язані допустити членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта, який перебуває у відділені реанімації та інтенсивної терапії.

Допуск членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії здійснюється згідно положення про допуск членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, затвердженого керівництвом закладу охорони здоров’я. 

Положення про допуск членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії має враховувати право особи на повагу до особистого і сімейного життя. Положення  має визначати розширені умови допуску членів сім’ї, опікунів, піклувальників до паліативних пацієнтів.

Заклад охорони здоров’я зобов’язаний забезпечити  необхідні санітарно-гігієнічні умови для допуску членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта, який перебуває у відділені реанімації та інтенсивної терапії, в тому числі у багатомісній палаті. 

Допуск членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта, який перебуває у відділені реанімації та інтенсивної терапії,  може бути обмежений виключно в разі  проведення в закладі охорони здоров’я карантинних заходів у порядку, встановленому законами України.

Якщо відповідно до Положення про допуск членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії є підстави для відмови у такому допуску, рішення про відмову приймає головний лікар або завідувач відділення. На вимогу пацієнта, членів сім’ї, опікуна, піклувальника така відмова надається в письмовій формі протягом доби.

Рішення про відмову допуску членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта, який перебуває у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, може бути оскаржено в адміністративному порядку або до суду.

Члени сім’ї, опікун, піклувальник, який допущений  до пацієнта у відділені реанімації та інтенсивної терапії, не забезпечуються безоплатним харчуванням і умовами для проживання».

Проект заслуговує на підтримку. Водночас доцільно взяти до уваги зауваження ГНЕУ щодо затвердження Положення про допуск членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії не керівництвом закладу охорони здоров’я, а відповідним центральним органом виконавчої влади.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 4657 від 12.05.2016 (Давиденко В. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку із масовим знищенням полезахисних смуг.

Пропонується надавати полезахисні смуги у власність із зобов’язанням їх належного утримання. Для цього Земельний кодекс України пропонується доповнити ст. 26-1 «Використання земельних ділянок, на яких розташовані полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження» такого змісту «1. Земельні ділянки, на яких розташовані полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, можуть передаватися у власність та надаватися у користування на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. 2. Суб’єктами права приватної власності, права користування земельними ділянками, на яких розташовані полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, є громадяни та юридичні особи України. Власники та користувачі земельних ділянок, на яких розташовані полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, зобов’язані утримувати такі насадження у відповідності до вимог лісового законодавства.». Крім того, для цього ж пропонується викласти в новій редакції частину 9 ст. 25 того ж кодексу: «Внутрігосподарські шляхи, господарські двори, полезахисні лісосмуги та інші захисні насадження, гідротехнічні споруди, водойми тощо можуть бути відповідно до цього Кодексу передані у власність і користування громадян, сільськогосподарських підприємств, установ та організацій без проведення земельних торгів». Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення зводяться до підвищення у 4-7 разів розміру штрафів в санкціях до ст. 65-1 «Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень», а в Кримінальному кодексі України зміни до ст. 265 лише уточнюють, що вона поширюється і безпосередньо на захист від незаконної вирубки «полезахисних лісових смуг».

Ініціативу боротьби за збереження полезахисних насаджень слід вітати, але даний проект містить чимало як редакційних помилок (так в одному місці проекту ст. 26-1 названа 22-1, вживається формула «власність і користування» замість «власність або користування» тощо), так і спірних по своїй суті положень. Зокрема, з огляду на пропоновану редакцію частини 9 ст. 25 Земельного кодексу України, право набути у власність або користування внутрігосподарські шляхи, господарські двори, полезахисні лісосмуги та інші захисні насадження, гідротехнічні споруди, водойми тощо матимуть будь-які фізичні або юридичні особи і без проведення земельних торгів. Таке формулювання відкриває простір для потенційних корупційних діянь. Викликають занепокоєння й інші положення. Водночас зміни до Кримінального кодексу України видаються зайвими, оскільки формулювання чинної статті без сумніву охоплює і полезахисні лісові смуги.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 4624 від 10.05.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо обмеження приватизації об’єктів права державної власності).

Пропонується закріпити в законодавстві норму, якою «заборонити приватизацію об’єктів права державної власності, якщо після приватизації пакет акцій (кількість часток, паїв), що належить державі у статутному фонді господарських товариств, або інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, становитиме менш ніж 50 відсотків».

Пропозиція є дуже спірною з багатьох мотивів. Зокрема, по суті вона суперечить задекларованій меті проекту, а саме «недопущення фінансово необґрунтованого продажу» та увазі до наповнення бюджету, адже привабливість участі в приватизації господарських товариств чи підприємств за таких умов є набагато меншою і, відповідно, ціна таких пакетів буде значно меншою за можливу.

Проект 4625 від 10.05.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (щодо встановлення справедливої та ефективної системи оплати праці керівників державних підприємств).

Пропонується подати в новій редакції ст. 12 названого закону, змінивши навіть її назву з «Винагорода керівникам державних підприємств» на «Оплата праці керівників державних підприємств». Втім, зміни є суто формальні, оскільки більшість внесених положень дублюють вимоги трудового законодавства, а новий порядок стимулюючих виплат нічим суттєво не відрізняється від чинного, повторюючи і всі його перестороги. Водночас слід звернути окрему увагу на норму прикінцевих положень, яка є набагато принциповішою, ніж пропоновані зміни: «врахувати, що граничний рівень співвідношення середньої заробітної плати керівників державних підприємств, їх заступників і головних бухгалтерів та середньої заробітної плати працівників штатного складу (без урахування керівника, заступників керівника та головного бухгалтера) підприємств визначається в кратності від 1 до 30. Співвідношення середньої заробітної плати керівників, їх заступників і головних бухгалтерів підприємств та середньої заробітної плати працівників штатного складу підприємств розраховується за календарний рік. Середня заробітна плата на підприємстві розраховується шляхом ділення фонду нарахованої заробітної плати працівників штатного складу (без урахування керівника, заступників керівника та головного бухгалтера) на середню чисельність зазначених працівників за календарний рік. Тимчасово, на строк до 5 років з дня набрання чинності цим Законом максимальна кратність співвідношення середньої заробітної плати керівників державних підприємств, їх заступників і головних бухгалтерів та середньої заробітної плати працівників штатного складу (без урахування керівника, заступників керівника та головного бухгалтера) підприємств може бути більшою, ніж вищезазначений граничний рівень».

Проект 4631 від 10.05.2016 (Кужель О. В.) про особливості оплати послуг банків та інших установ із приймання і перерахування коштів за житлово-комунальні послуги.

За своєю структурою проект ближчий до постанов ніж законів, зокрема має велику преамбулу та лише 1 статтю по суті проекту. У преамбулі не лише зазначається, які відносини регулюються цим Законом, а й роз’яснюється термінологія Закону. А у змістовній частині передбачається, що «оплата послуг банків та інших установ із приймання і перерахування коштів фізичних осіб, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, управителів за житлово-комунальні послуги: здійснюється за рахунок їх виконавців/виробників; включається до складу економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг та враховується при встановленні тарифів на відповідні житлово-комунальні послуги у сумі, визначеній у договорах, укладених між виконавцями/виробниками та  банками й іншими установами у розмірі не більше 1% загальної суми коштів, що перераховуються за житлово-комунальні послуги».

Проект має декларативний та популістський характер і не враховує особливості діяльності різних видів установ, що надають послуги з переказу коштів за житлово-комунальні послуги. В разі прийняття проекту, він призведе до відмови ряду операторів від надання послуг з перерахунку коштів за житлово-комунальні послуги, що своєю чергою погіршить умови для громадян щодо їх сплати.

Проект 4658 від 12.05.2016 (Журжій А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо видачі/приймання готівкових коштів та спрощення адміністрування при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з пояснювальною запискою проектом пропонується внести зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а саме: виключити обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання (в т. ч. Інтернет-магазинами), які отримують платежі за надані товари (послуги) в безготівковій формі; скасувати обов’язок юридичних осіб вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, встановивши обов’язок ведення такого обліку відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; усунути суперечності в законодавчих актах стосовно надання можливостей деяким суб’єктам господарювання здійснювати видачу/приймання готівкових коштів; виключити обов’язок заповнення книги обліку розрахункових операцій у звичайному порядку, встановивши обов’язок заповнення такої книги у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій чи відключення електроенергії.

Ініціатори проекту навели ряд вагомих аргументів на його підтримку, які однак потребують ретельної перевірки, насамперед з боку як представників фіскальних органів, так і незаангажованих експертів.

Проект 4660 від 13.05.2016 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо дотримання вагових або габаритних норм та/або умов, визначених у дозволі на участь у дорожньому русі).

Проект передбачає доволі численні і суттєві зміни, починаючи з поняттєво-термінологічного апарату, зокрема пропонується затвердити виключний перелік «учасників  автомобільних перевезень». До основних змін слід віднести введення відповідальності за: «відмову водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю, блокування роботи габаритно-вагового комплексу, та/або самовільне залишення місця проведення контролю», а також за порушення вантажовласником (уповноваженою ним особою), відправником вантажу, автомобільним перевізником або водієм транспортного засобу «встановлених законодавством вимог щодо габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу». Серед інших змін слід назвати вимогу укладати договір перевезення виключно між відправником та автомобільним перевізником. Тобто, замовити перевезення для третіх осіб стає неможливим, адже за запропонованим визначенням «відправник вантажу – юридична або фізична особа, яка довіряє автомобільному перевізнику доставити ввірений (належний) їй вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання такого вантажу».

Зміни передбачають надмірне регулювання ряду правовідносин. Слід погодитися з необхідністю законодавчого впливу на забезпечення належного контролю та відповідальності за порушення вагових або габаритних норм, однак ініціативи проекту далеко виходять за межі цієї мети.

Проект 4661 від 13.05.2016 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення контролю за безпекою автомобільних перевезень вантажів і відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Проект від тих же народних депутатів, що й попередній, і судячи з назви мав би містити положення щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Втім проект часто дублює попередній і за суттю і за змістом. Зокрема пропонується внести зміни в ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», які частково дублюють, а частково суперечать змінам, пропонованим до тієї ж статті, попереднім проектом. Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення переважно зводяться до викладення в новій редакції ст. 132-1 «Порушення правил проїзду великогабаритних та/або великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами та залізничними переїздами» та запровадження нової ст. 132-2 «Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів». Тим не менш статті по суті не вводять нових складів правопорушень, а лише розкривають існуючі та пропонують різний рівень відповідальності за такі дії. Також пропонується внести зміни до Закону України «Про автомобільні дороги» щодо того, що «рух транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України» та «контроль за рухом транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з метою забезпечення дотримання норм, установлених державними стандартами та нормативно-правовими актами щодо навантаження на вісь, загальної маси і габаритів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті, як в режимі стаціонарного зважування і перевірки габаритів під час зупинки транспортного засобу, так і без зупинки транспортного засобу (в русі), шляхом зважування і визначення габаритів з автоматичною фіксацією результатів спеціальними технічними засобами».

Проект видається внутрішньо непослідовним. Крім того, він вступає у конфлікт з положеннями попереднього проекту. Пропоновані ж зміни не завжди є реально необхідними та належним чином аргументованими.

Проект 4666 від 13.05.2016 (Іванчук А. В.) про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Великий за обсягом проект, який містить 57 статей основного тексту та «Прикінцеві і перехідні положення», в яких пропонується низка змін до двох кодексів і чотирьох Законів України. Належним чином оцінити всі пропозиції в рамках цього огляду не видається можливим. Водночас слід взяти до уваги, що ГНЕУ подало 6 сторінок зауважень на проект і рекомендувало повернути його на доопрацювання.

 

Проекти, які повторно внесені Кабінетом Міністрів України

 

Нижче подаються проекти, які були подані до парламенту попереднім Урядом України, але відкликані 14 квітня 2016 р. у зв’язку зі зміною складу уряду. Проекти зазвичай не відрізняються від своїх попередників ні назвою, ні змістом, але мають уже нові реєстраційні номери. Тому щодо таких проектів ми подаємо лише згадку про їх попередників, не повторюючи відповідний огляд.

 

Проект 0098 від 11.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Угорщини про міжнародні комбіновані перевезення. Колишній проект 0088 від 08.02.2016 (див.: Бюлетень № 60).

Проект 0099 від 12.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про повітряне сполучення. Колишній проект 0089 від 09.02.2016 (див.: Бюлетень № 60).

Проект 0100 від 12.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про повітряне перевезення. Колишній проект 0087 від 08.02.2016 (див.: Бюлетень № 60).

Проект 0101 від 12.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Грецької Республіки про повітряне сполучення. Колишній проект 0086 від 08.02.2016 (див.: Бюлетень № 60).

Проект 4629 від 10.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет. Колишній проект 3353 від 23.10.2015 (див.: Бюлетень № 45).

Проект зберіг усі вельми спірні норми щодо авторизації власників веб-сайтів, а до того в Прикінцевих положеннях з’явилася ще одна доволі важлива норма: «Установити, що власник веб-сайту та постачальник послуг хостингу протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом повинен розмістити на власному веб-сайті в мережі Інтернет правила щодо протидії повторним порушенням авторського права і (або) суміжних прав з метою унеможливлення повторного розміщення інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права, доступ до якої було унеможливлено, або зменшення обсягу такої інформації».

Проект 4630 від 10.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління державними підприємствами, що виготовляють бланки цінних паперів, документи та бланки, які потребують використання спеціальних елементів захисту. Колишній проект 3317 від 12.10.2015 (див.: Бюлетень № 44).

Проект 4637 від 11.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про морські порти України» щодо функціонування інформаційної системи портового співтовариства. Колишній проект 3761 від 13.01.2016 (див.: Бюлетень № 56).

Проект 4638 від 11.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про використання земель оборони» щодо підвищення ефективності використання виділених земельних ділянок. Колишній проект 4184 від 09.03.2016 (див.: Бюлетень № 64).

Проект 4639 від 11.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо гарантування реалізації конституційного права людини на страйк. Колишній проект 4133 від 23.02.2016 (див.: Бюлетень № 62).

Проект 4640 від 11.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про державне регулювання у сфері транспорту. Колишній проект 3835 від 28.01.2016 (див.: Бюлетень № 58).

Проект 4641 від 11.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про автомобільні дороги» щодо деяких питань безпеки автомобільних доріг. Колишній проект 3860 від 02.02.2016 (див.: Бюлетень № 59).

Проект 4642 від 11.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язкового страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб. Колишній проект 3732 від 28.12.2015 (див.: Бюлетень № 55).

Проект 4643 від 11.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язкового страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб. Колишній проект 3742 від 29.12.2015 (див.: Бюлетень № 55).

Проект 4644 від 11.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів. Колишній проект 4374 від 05.04.2016 (див.: Бюлетень № 68).

Проект 4646 від 11.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень). Колишній проект 2486а від 10.08.2015  (див.: Бюлетень № 35).

Проект 4647 від 11.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про автомобільні дороги» щодо автомобільних доріг оборонного значення. Колишній проект 2449а від 27.07.2015 (див.: Бюлетень № 33).

Проект 4648 від 11.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель дорожнього господарства та розвитку мережі автомобільних доріг. Колишній проект 3327 від 15.10.2015 (див.: Бюлетень № 44).

Проект змістовно дещо відрізняється від свого попередника, хоча більшість змін  є суто редакційними. Так,  по-новому викладена запропонована  частина 8 ст. 20 Земельного кодексу України: «Зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, розташованих на території міст та інших населених пунктів, а також земель, зарезервованих для заповідання, на землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення допускається лише за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних шляхів вирішення питання». Крім того, нову ст. 15-1 Закону України «Про автомобільні дороги» пропонується доповнити такими положеннями: «Розмір земельних ділянок, що надаються у користування для будівництва та реконструкції автомобільних доріг загального користування, визначається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в порядку, встановленому Земельним кодексом України» та «Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування можуть розроблятися на кожний об’єкт у межах території Автономної Республіки Крим, області, району, населеного пункту, міст Києва та Севастополя». Зазначимо, що ані загальної спрямованості, ані основних зауважень до проекту такі зміни не зачіпають.

Проект 4663 від 13.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань. Колишній проект 3632 від 11.12.2015 (див.: Бюлетень № 52).

Проект дослівно повторює проект 3632 в редакції від 22.12.2015, за винятком відмови від внесення нової редакції ст. 304 «Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність» Кримінального кодексу України.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори