увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 01.10.2016 04:35
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 75 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 23.05.2016 – 27.05.2016

27.06.16 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Надійшло 50 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 27 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, перейменуваннями географічних пунктів, формуванням коаліції депутатських фракцій тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 4719 від 25.05.2016 (Дерев’янко Ю. Б.) про заборону проведення виборів народних депутатів України та місцевих виборів на тимчасово окупованій території.

Пропонується заборонити проведення виборів народних депутатів України та місцевих виборів на тимчасово окупованій території до: 1) звільнення усіх військовополонених, заручників та незаконно утримуваних громадян України; 2)  виведення з території України всіх військових формувань Збройних Сил Російської Федерації та припинення будь-якої підтримки терористичних організацій на Сході України; 3) відновлення повного контролю над державним кордоном з боку Уряду України, а також забезпечення постійного моніторингу на українсько-російському державному кордоні та верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації та забезпечення дотримання режиму державного кордону на всій лінії українсько-російського державного кордону; 4) повернення анексованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під контроль України; 5) повного відшкодування всієї заподіяної збройною агресією шкоди в обсязі, визначеному у підготовленій Кабінетом Міністрів України консолідованій претензії України до Російської Федерації; 6) відведення від українсько-російського кордону Збройних Сил Російської Федерації; 7) притягнення до кримінальної відповідальності та покарання осіб, винних у плануванні, підготовці, початку та здійсненні агресії проти України та скоєнні воєнних злочинів і злочинів проти людяності.

Проект втілює своєрідну «українську мрію» щодо шляхів урегулювання проблеми окупованих територій, але, на жаль, має мало спільного з реальністю.

 

Проблема офшорів

 

Проект 4711 від 23.05.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо запобігання тіньовому відтоку капіталів через офшорні зони з метою забезпечення розвитку вітчизняної промисловості.

Головною ідеєю проекту є запровадження на період до 1 січня 2020 року офшорного збору. Платниками офшорного збору мають бути суб’єкти господарювання (крім бюджетних установ), які здійснюють оплату товарів (робіт, послуг) або здійснюють інші платежі на користь (на рахунок) нерезидентів, що зареєстровані в офшорних зонах або в державах (територіях), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, чи здійснюють розрахунки через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки. Об’єктом оподаткування офшорним збором має стати сума платежу, яка сплачується на користь (на рахунок) такого нерезидента. Ставка офшорного збору має становити 5 відсотків від суми платежу. У проекті передбачені деякі платежі, які не будуть оподатковуватися офшорним збором, а також визначається загальний порядок сплати офшорного збору.

Проект 4712 від 23.05.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо цільового спрямування офшорного збору для розвитку вітчизняної промисловості.

Проект логічно пов’язаний із попереднім та передбачає спрямування стягнутого офшорного збору на державну підтримку експортної діяльності; державну підтримку інвестиційної діяльності та державне інвестування через фінансування, кредитування та гарантування інвестиційних проектів, визначених пріоритетними територіальними громадами та урядом; державну підтримку малого і середнього бізнесу реального сектору економіки шляхом часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами; фінансування облаштування індустріальних парків; державні закупівлі промислової продукції вітчизняного виробництва.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 3822-1 від 25.05.2016 (Кондратюк О. К.) про внесення змін до деяких законів України (щодо частки музичних творів державною мовою в програмах телерадіоорганізацій).

Альтернативний проекту 3822 від 27.01.2016 (Медуниця О. В.) про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах) (див. Бюлетень № 58).

Проект переважно відтворює проект 3822. Головні зміни стосуються дуже докладного переліку того, за яких обставин і які станції повинні мати який мінімальний відсоток частки музичних творів з текстом державною мовою. Зокрема, передбачається, що розмір частки музичних творів з текстом державною мовою має вказуватися у ліцензії на мовлення радіоорганізації. Крім цих змін, потребує уваги пропозиція доповнити положення частини 3 ст. 24 «Мова засобів масової інформації і видавництв» Закону України «Про засади державної мовної політики» про те, що «Телерадіоорганізації України можуть на власний розсуд вести мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин, мовами міжнародного спілкування та іншими мовами – як однією, так і кількома мовами. Обсяги загальнодержавного, регіонального і місцевого мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин мають відповідати чисельності мовних груп і визначаються самими мовниками» наступним текстом «за винятком випадків, передбачених Законом України «Про телебачення і радіомовлення» стосовно обов’язкової частки музичних творів із текстом державною мовою, частки національного аудіовізуального продукту озвученого державною мовою, частки використання державної мови у інформаційних, інформаційно-аналітичних та розважальних передачах».

Цей проект за наявності ряду дуже спірних положень позитивно відзначається докладним викладом інших.

Проект 4722 від 26.05.2016 (Медуниця О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скорочення кількості святкових і вихідних днів).

Пропонується скасувати норму Кодексу законів про працю України, що у разі, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого, а також конкретні свята: 1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих та 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги). Відповідні зміни пропонуються внести до Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років».

Аргументуються такі пропозиції в пояснювальній записці виключно ідеологічними чинниками: «Наразі в Україні продовжують відзначатися певні свята, позитивний зміст яких був спаплюжений через проросійську пропаганду. Саму тому існує необхідність скорочення переліку святкових днів». Утім, подібні аргументи не виглядають переконливо.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 4707 від 23.05.2016 (Міщенко С. Г.) про внесення доповнень до статті 17 Кодексу цивільного захисту України.

Пропонується віднести до числа повноважень Центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту «виконання заходів з охорони праці та здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за безпечним веденням робіт особами рядового і начальницького складу, які проходять службу в органах і підрозділах цивільного захисту». Як зазначається в пояснювальній записці, «необхідність внесення законопроекту зумовлена неврегульованістю питання здійснення державного нагляду за охороною праці в органах та підрозділах цивільного захисту Кодексом цивільного захисту України чи іншими законодавчими актами». Також зазначається, що заходи, передбачені в Постанові Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 244 «Про державний нагляд за безпечним веденням робіт на підприємствах, в установах, організаціях і у військових частинах військових формувань та органів внутрішніх справ і Служби безпеки України», виявилися неефективними.

Проект 4708 від 23.05.2016 (Суслова І. М.) про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо особливостей проходження державної служби в секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради з прав людини).

Пропонується виключити з переліку суб’єктів, на яких поширюється чинність Закону України «Про державну службу», представників Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Натомість пропонується доповнити закон ново ст. 91-1 «Особливості проходження державної служби в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» такого змісту: «1. Відносини, що виникають у зв’язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», та міжнародних стандартів щодо гарантій незалежності та самостійності національної інституції з прав людини. 2. Повноваження керівника державної служби в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. 3. Посада Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини належить до категорії «А» посад державної служби, посада заступника Керівника – до категорії «Б» посад державної служби. 4. Керівник та інші державні службовці Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини призначаються Уповноваженим за результатами конкурсу з дотриманням порядку та умов, визначених цим Законом. 5. Конкурс на зайняття вакантної посади Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини проводить конкурсна комісія, утворена Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. 6. Перелік посад працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, які виконують функції з обслуговування, затверджує Уповноважений Верховної Ради України з прав людини».

ГНЕУ у своєму висновку подала ряд важливих зауважень, особливо щодо належної аргументації пропонованих змін.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 4713 від 23.05.2016 (Фролов М. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо податкової амністії та оподаткування непідтвердженого доходу).

Метою проекту проголошено налагодження правовідносин між державою та фізичними особами (зокрема самозайнятими) за допомогою їх звільнення від юридичної відповідальності за умови розкриття сум одержаних станом на 1 січня 2016 року доходів попередніх податкових періодів, що перевищують 200 000 гривень; та їх сплаті за зниженими ставками щодо доходів фізичних осіб – 0,3 та 6 %. Крім того, передбачено легалізацію непідтверджених доходів, якщо вони не були отримані злочинним шляхом.

Податкова амністія може бути застосована до фізичних осіб стосовно розкриття інформації щодо: грошових коштів в готівковій та безготівковій формі на рахунках у фінансових установах та валютних цінностей в Україні та за її межами; доходів, за рахунок яких було придбане рухоме та нерухоме майно, акції, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності, якщо вартість окремого об’єкту становить понад 20 000 гривень; доходів у формі права вимоги та інших майнових прав, підтверджених документально, сума сплати податків за які становить понад 20 000 гривень, Платники матимуть право протягом 90 днів після затвердження Кабінетом Міністрів України форми декларації узгодити своє податкове зобов’язання та протягом 10 днів після узгодження його сплатити. До таких платників не застосовуватиметься відповідальність за ухилення від оподаткування, неподання та несвоєчасне подання податкової звітності щодо доходів, визначених у відповідній податковій декларації.

Крім того, об’єкти податку на доходи фізичних осіб пропонують доповнити непідтвердженими доходами, до яких застосовуватиметься ставка 30 %, якщо платник не надасть відповідь на запит контролюючого органу щодо підтвердження доходів, або було одержано доказ подання недостовірної інформації платником щодо своїх доходів та витрат. Також непідтвердженість доходів може довести податковий орган під час проведення перевірок такого платника податку.

Проект 4578-2 від 24.05.2016 (Журжій А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення працевлаштування інвалідів.

Проект є альтернативним проекту 4578 від 04.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості інвалідів (див. Бюлетень № 72), який є колишнім урядовим проектом 2322а від 09.07.2015 (див.: Бюлетень № 30), а також проекту 4578-1 від 20.05.2016 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння зайнятості інвалідів (див. Бюлетень № 74), який так само є переподанням іншого проекту – 2322а-1 від 28.07.2015 (див.: Бюлетень № 33).

Проект переважно повторює урядовий проект, але містить і ряд новел. Серед останніх можна навести положення щодо Реєстру інвалідів: «Рішення про внесення відомостей щодо інваліда до Реєстру інвалідів, які потребують працевлаштування приймається відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем його проживання. Відомості з такого реєстру періодично та/або за запитом надаються державній службі зайнятості. Форма Реєстру інвалідів, які потребують працевлаштування, порядок його створення, внесення до нього відомостей та його використання, а також порядок періодичного та/або за запитом надання інформації з такого реєстру державній службі зайнятості, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин та соціального захисту населення». Також значна увага приділена проблемі звільнення від сплати адміністративно-господарських санкцій підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю.

Проект є доволі цікавим і може бути врахований для підготовки єдиного узгодженого тексту проекту.

Проект 4714 від 24.05.2016 (Дирів А. Б.) про внесення змін Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В рік 30-річчя катастрофи подається чимало проектів такого та подібного спрямування. Серед останніх можна назвати проекти 4442 від 14.04.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо пенсійного забезпечення (див. Бюлетень № 69) та 4442-1 від 04.05.2016 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо встановлення належного рівня пенсійного забезпечення (див. Бюлетень № 72).

Проектом пропонується надати право учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать для категорії 2, на першочергове безоплатне надання щорічно санаторно-курортних путівок або виплату компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування; встановити розміри мінімальних додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (для осіб віднесених до категорії 1, а саме: інвалідів І групи – 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; ІІ групи – 75 %; ІІІ групи, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50 %. Останній мінімальний розмір запроваджується і для осіб, віднесених до категорій 2, 3, 4); визначити, що пенсія учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи  виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу тощо.

Проект 4720 від 25.05.2016 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення діяльності об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Пропонується передбачити в Земельному кодексі України, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність співвласникам багатоквартирного будинку протягом трьох місяців з дня державної реєстрації об’єднання. Усі відповідні витрати щодо встановлення меж прибудинкових територій та оформлення передачі земельних ділянок здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території пропонується визначати на підставі відповідної землевпорядної документації та/або містобудівної документації за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства. У Законі України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачається уточнити обов’язки управителя багатоквартирного будинку, зокрема, управитель має відповідати вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства. Також пропонується встановити, що вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем, але не може бути вищою за нормативи, встановлені відповідним центральним органом виконавчої влади. А у Законі України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» пропонується встановити, що приміщення у багатоквартирному будинку, що не належать до господарських споруд і приміщень і які перебувають у державній чи комунальній власності, передаються у власність об’єднання безоплатно за зверненням об’єднання протягом трьох місяців з дня надходження такого звернення. Крім того, проектом пропонується встановити, що колишній власник, на балансі якого перебував багатоквартирний будинок до передачі на баланс об’єднанню, бере участь в організації та фінансуванні першого після передачі на баланс капітального ремонту будинку відповідно до законодавства. Аналогічне за змістом положення містилось у статті 24 попередньої редакції  Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», яка було виключена із нього  на підставі Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року.

Загалом пропозиції справляють позитивне враження, що не виключає необхідності їх ретельного опрацювання.

Проект 4608-2 від 26.05.2016 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення пенсійного забезпечення, запровадження єдиних принципів нарахування пенсій та скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні.

Проект є альтернативним проекту 4608 від 06.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій (див. Бюлетень № 72), який є колишнім урядовим проектом 2767 від 30.04.2015 (див.: Бюлетень № 20) та проекту 4608-1 від 19.05.2016 (Єфремова І. О.) про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи пенсійного забезпечення, встановлення єдиних принципів призначення пенсій та запровадження накопичувального рівня пенсійного страхування (див. Бюлетень № 74).

Водночас проект є розвитком трьох редакцій внесеного тим же народним депутатом проекту 2767-2 від 12.05.2015 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиних принципів нарахування пенсій та скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні (огляд першої редакції цього проекту див. Бюлетень № 22). Крім того, частина положень тотожна ініційованим тим же народним депутатом в проекті 4542-4 від 11.05.2016 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо скасування оподаткування пенсій та зняття обмежень у виплаті пенсій для деяких категорій працюючих пенсіонерів (див. Бюлетень № 73).

Проект 4608-3 від 26.05.2016 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та сприяння досягненню бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду.

Проект є альтернативним попередньому та згаданим проектам. Він об’єднує положення проектів 4608-1 та 4608-2 з рядом позицій проекту 2767-1 від 08.05.2015 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної системи державного пенсійного страхування та єдиних підходів до нарахування пенсій (див.: Бюлетень № 21).

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 4710 від 23.05.2016 (Шинькович А. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності).

Проект є доволі неоднозначним. З однієї сторони, в пояснювальній записці йдеться про те, що приписи Кримінального кодексу України не здійснюють достатнього превентивного впливу на суспільство. Знизити кількість криміналу в суспільстві можна не тільки створенням сприятливих для населення соціальних показників, а ї забезпеченням системи справедливого і обов’язкового покарання за злочини. Таким чином, беручи до уваги криміногенну ситуацію в Україні, пропонується посилити відповідальність за крадіжку, грабіж та розбій. З іншої – пропонується лише збільшити на 1 рік мінімальні та/або максимальні строки ув’язнення чи запровадити можливе додаткове покарання у виді конфіскації майна щодо деяких складів злочинів у ст. 185–187 Кримінального кодексу України. Окремо слід зупинитися на вкрай невдалій пропозиції щодо встановлення покарання за грабіж. За грабіж як такий пропонується встановити відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до шести років і жодних альтернатив (які наявні зараз). Водночас за «грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб» відповідальність встановлюється у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 7 років.

Проект 4715 від 24.05.2016 (Безбах Я. Я.) про внесення зміни до статті 220-2 Кримінального кодексу України (щодо узгодження норм чинного законодавства України).

Ініціатори проекту звертають увагу на те, що чинна редакція статті 220-2 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність у виді штрафу від восьмисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років. При цьому слід зазначити, що стаття 51 Кримінального кодексу України визначає цей вид покарання як «позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю», а відповідно до частини першої статті 55 Кримінального кодексу України такий вид покарання може бути призначений як основне покарання на строк від двох до п’яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років. Таким чином, запропонований проект закону покликаний усунути колізії, які виникають між нормами статті 51 та статті 55 розділу X Загальної частини, що встановлює покарання та його види, та між нормами статті 220-2 розділу VII Особливої частини, що встановлює відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності.

До цього слід додати, що сама по собі ст. 220-2 є відносно нещодавньою новелою (КК України доповнено цією статтею згідно із Законом № 629 від 16.07.2015), що повертає нас до проблеми занадто швидкого прийняття актів без їх належного вивчення та опрацювання.

Проект 4721 від 25.05.2016 (Різаненко П. О.) про внесення зміни до статті 263 Кримінального процесуального кодексу України щодо надання підрозділам Національного антикорупційного бюро України права на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

Як зазначається в пояснювальній записці, завданням законопроекту є надання права уповноваженим підрозділам Національного антикорупційного бюро України на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж без залучення до виконання відповідних негласних слідчих дій працівників підрозділів органів Національної поліції чи органів безпеки. Для цього передбачається викласти перше речення частини четвертої статті 263 КПК України в новій редакції, а саме – встановити, що зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається, крім уповноважених підрозділів органів Національної поліції та органів безпеки, також на уповноважені підрозділи Національного антикорупційного бюро України.

 

Культура та освіта

 

Проект 4718 від 24.05.2016 (Рябчин О. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ), які були переміщені з тимчасово окупованої території та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Проект передбачає збереження за переміщеними закладами статусу національного, а також ліцензій та акредитаційних сертифікатів на здійснення освітньої діяльності. Водночас центральному органу виконавчої влади у сфері освіти та науки пропонується надати право ініціювати реорганізацію тимчасово переміщених вищих навчальних закладів (наукових установ) шляхом злиття чи приєднання однієї юридичної особи до іншої в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Також пропонується накласти мораторій на виконання переміщеними закладами договірних зобов’язань, які виникли до переміщення на підконтрольну українській владі територію.

Пропозиції видаються цілком зрозумілими і логічними. Проте слід погодитися із зауваженнями ГНЕУ щодо не зовсім адекватного запропонованого способу їх реалізації. Так, враховуючи тимчасовий характер проекту,  порушені в ньому проблеми слід вирішувати через внесення змін не до законів, які мають постійний характер («Про вищу освіту» та «Про житловий фонд соціального призначення»), а до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Проект 4726 від 27.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління у книговидавничій сфері».

Як можна зрозуміти з порівняльної таблиці, пропонується у згаданому пункті вилучити положення: «крім пунктів 3 та 4 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня року, наступного за роком утворення Українського інституту книги», що пояснюється необхідністю введення в дію зазначених пунктів для створення, фінансування  та діяльності Українського інституту книги.

Водночас звертає на себе увагу очевидна друкарська помилка (повтор того самого положення) в тексті проекту, розміщеному на сайті Верховної Ради України. Заслуговує на підтримку і принагідно висловлена думка ГНЕУ, що «завданням законів України є регулювання суспільних відносин, а не утворення державних установ, яким є Український інститут книги».

 

Охорона здоров’я

 

Проект 4724 від 27.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про антидопінговий контроль у спорті.

Проект є новою редакцією Закону України «Про антидопінговий контроль у спорті». Як зазначається у пояснювальній записці, проект спрямований на приведення чинного законодавства України у відповідність до Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті, забезпечення створення необхідних правових та організаційних засад щодо акредитації лабораторії антидопінгового контролю та на створення умов для дотримання Україною, Національним антидопінговим центром вимог Всесвітньої антидопінгової агенції.

З огляду на численні посилання у пояснювальній записці на Всесвітню антидопінгову агенцію, зокрема на те, що проект по суті розроблявся для виконання її вимог, переліку документів до проекту явно не вистачає висновку з боку цієї інституції для отримання інформації, чи досягли його розробники поставленої мети.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 4555-1 від 23.05.2016 (Рябчин О. М.) про внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії.

Проект є альтернативним проекту 4555 від 04.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії (див. Бюлетень № 72), який є колишнім урядовим проектом 4149 від 24.02.2016 (див.: Бюлетень № 62).

Порівняно з урядовим проектом передбачається дати визначення геотермальної, гідротермальної та аеротермальної енергії, а саме: аеротермальна енергія – енергія, що була накопичена в формі теплової енергії у повітряному середовищі; геотермальна енергія – енергія, що була накопичена у формі теплової енергії під твердим шаром земної поверхні; гідротермальна енергія – енергія, що була накопичена у формі теплової енергії в поверхневих водах. Також пропонується установити, що «Отриману за допомогою теплових насосів аеротермальну, гідротермальну або геотермальну теплову енергію слід вважати видобутою з відновлюваних джерел енергії, за умови, що кінцевий вихід енергії значно перевищує первинне споживання енергії, потрібної для приведення в дію теплових насосів. Обчислення частки енергії виробленої тепловими насосами, з метою формування звіту для Енергетичного Співтовариства про досягнутий прогрес у сприянні та використанні енергії з відновлюваних джерел, здійснюється відповідно до методики, розробленої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива».

Проект 4660-1 від 27.05.2016 (Діденко І. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері дотримання вагових або габаритних норм.

Альтернативний проекту 4660 від 13.05.2016 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо дотримання вагових або габаритних норм та/або умов, визначених у дозволі на участь у дорожньому русі) (див. Бюлетень № 73).

Проект має чимало спільних положень з проектом 4660, зокрема щодо визначення прав та обов’язків водіїв та перевізників, а також встановлення заборони щодо перевищення вагових або габаритних норм. Ряд інших положень розкриті в тому ж ключі, що й у проекті 4660, але в іншій редакції (щодо виключного переліку учасників автомобільних перевезень). Водночас відсутні положення щодо відповідальності, але наявні інші новели. Так, «Вантажоодержувач зобов’язаний відмовитися від одержання вантажу у випадку наявності хоча б однієї з таких умов: відсутності у перевізника дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень; перевищення фактичної загальної маси транспортного засобу над загальною масою, зазначеною в дозволі, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень». Вантажоодержувач зобов’язаний протягом однієї доби поставити до відома територіальний орган центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, щодо випадків відмови від одержання вантажу з перелічених умов. Одержання такого вантажу допускається після його огляду уповноваженою особою та «внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України». 

коментарі

новий коментар