пошук  
версія для друку
26.07.2016 | Яна Смелянська

Через борги за опалювання 20 переселенців можуть вигнати із центру проживання

   

Потік переміщених осіб всередині України і за її межі сприяв ускладненню і без того проблемної ситуації з житлом. Переміщення людей зі сходу країни умовно можна поділити на три основних етапи: в березні 2014 року після кризи в Криму, в квітні 2014 року у зв'язку з напругою ситуації на Сході України і в січні-лютому 2015 року через ситуацію в Дебальцеве.

Нагальна потреба в розміщенні жителів Сходу, в основному, задовольнялася двома шляхами. По-перше, використовувалися заклади, що існували до початку конфлікту (будинки для людей похилого віку, притулки, школи-пансіонати, лікарні, санаторії, літні табори, гуртожитки, комунальні квартири і т.і.). По-друге, створювали спеціальні установи спеціально для ВПО: модульні містечка, орендовані будинки, переобладнані для колективного розміщення тощо.

 Вовчанська школа-інтернат. Центр компактного розміщення ВПО.

Більшість ВПО, що живуть в центрах компактного проживання, знаходяться на територіях Київської, Донецької, Харківської, Одеської і Дніпропетровської областей. Максимальну кількість переселенців склали жінки та діти.

Більшість центрів компактного проживання знаходяться в приватній власності, і тільки частина відноситься до державної або комунальної. Протягом минулого року значна кількість державних і комунальних центрів була закрита, в той час як показник закриття приватних центрів набагато нижче.

Більше 50-ти центрів компактного розміщення ВПО закрилися з моменту початку кризи, 32 з них в Україні були закриті протягом 2015-2016 років. У більшості випадків ВПО вирішували перейти на окреме, індивідуальне проживання або переїжджали в інші центри компактного проживання. Але також немало зареєстрованих випадків, коли людина вимушена повертатися в рідну домівку, не глядячи на бойові дії поряд, лише тому, що оплачувати зйомне житло не в змозі, а з місця компактного розміщення, що є набагато дешевим варіантом, переселенця примусово «попросили» з’їхати.

 Вовчанська школа-інтернат. Центр компактного розміщення ВПО.

Основною причиною виселення переселенців з центрів компактного розміщення є борги за електроенергію, оренду та опалювання.
Саме така ж ситуація склалася і в Вовчанському районі Харківською області. Зараз 20 переселенців із Горлівки, Дебальцева, Донецька під загрозою виселення із центру компактного поселення. Перша хвиля переселенців в цей район зайшла ще в 2014 році.

20 серпня 2015 року рішенням сесії Вовчанської районної ради надано згоду на тимчасове безоплатне проживання ВПО в приміщенні гуртожитку колишньої Вовчанської загальноосвітньої школи-інтернату. Для проживання переселенцям відвели лише другий поверх двоповерхової будівлі. Перший поверх пустує.

1 вересня 2015 року укладено угоду між Вовчанською районною адміністрацією та проживаючими в гуртожитку переселенцями про відшкодування витрат останніми за фактично спожиті електроенергію, опалювання та інші комунальні послуги. Коли інших варіантів немає, та коли ти тікаєш від щоденного бомбування, і така пропозиція здається найкращою.

 Вовчанська школа-інтернат. Центр компактного розміщення ВПО.

Однак при складанні договору ніхто з представників районної адміністрації не повідомив родини переселенців про те, що їм доведеться сплачувати не тільки фактично спожиті кожною сім'єю електрику та опалення, але ще і ті витрати ресурсів, які йдуть на опалення першого поверху порожніх приміщень.

В результаті такої угоди рахунки за спожите опалення стали обчислюватися несподівано непідйомними для біженців сумами. Так в зимові місяці рахунки перевалювали за півтори, дві тисячі гривень на місяць лише тільки за опалювання.

Суттєва частина сімей з’їхала буквально одразу. Оплачувати оренду зйомної квартири не дорожче за таке «безоплатне» житло. 20 біженців залишилися в гуртожитку і досі. Переважно це самотні літні пенсіонери або соціально незахищені категорії громадян.

В рамках виконання проекту «Соціально-правовий захист, життєзабезпечення та екстрена підтримка постраждалих від конфлікту груп населення південного сходу України» за підтримки Датської Ради з прав біженців в Україні, юристи Харківської правозахисної групи Ігор Сосонський та Павло Шваб намагались з’ясувати юридичну причину, по якій керівництво району відмовляється йти назустріч людям, які опинилися і без того у складній життєвій ситуації.

21 липня юристи ХПГ в робочому порядку зустрілися із головою районної ради Анатолієм Степанцем та його заступниками. На запитання юристів з приводу ситуації, що склалася, та можливості її вирішення відповідь керівника була однозначною: «Когда было принято решение заселять людей в это здание, перед ними обозначили существующую проблему: невозможно отрезать первый нежилой этаж от второго жилого. Соответственно, придется платить за оба. У каждого тогда был выбор: или съехать на съемное жилье, или платить начисленные коммунальные платежи. Заезжают люди с разными финансовыми возможностями. Для тех, кто не может оплатить счета полностью, есть субсидия. Пусть оформляют. Тем более, что все до единого ВПО нашего района получают переселенческие выплаты. У района нет возможности платить коммунальные долги. Но и на улицу мы ни одного человека за последние два года не выгнали».

 

Тетяна Євгенівна, переселенка з Горлівки, в свою чергу, говорить, що в райдержадміністрації жодного разу не дали ознайомитися з обґрунтованістю тарифів, за якими нараховують борги мешканцям гуртожитку. З місяця в місяць сума стає все більшою. Пенсії в 1200 гривень фізично не вистачає для того, щоб сплатити рахунки. А про проблеми переселенців голова району навіть чути нічого не хоче.

Отже, замкнуте коло. Юристи Харківської правозахисної групи взяли це питання на контроль. Тож, чим все це закінчиться доки казати складно. Однак залишається сподіватися, що завдяки спеціалістам ХПГ питання оплати переселенцями комунальних рахунків за «безоплатне» житло рушить з мертвої точки.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори