пошук  
версія для друку
18.08.2016 | Медіагрупа ХПГ

Cитуація з правами людини у Туреччині викликає занепокоєння

   

Туреччина нині переживає досить непрості часи. Місяць тому, в ніч на 16 липня, в країні було зроблено невдалу спробу державного перевороту. Основні події розгорталися в двох містах – Стамбулі та столиці країни Анкарі. Так, у Стамбулі військові перекрили два мости, повністю відрізавши сполучення між європейською частиною країни та азіатською. У турецькій столиці вночі була відкрита стрілянина, а важка військова техніка пересувалася вулицями міста.

Представникам влади задля того, аби повернути ситуацію до своїх рук виявилося потрібно рекордно мало часу. Уже під ранок вони цілком контролювали ситуацію. Але цей контроль вартував дуже багато – під час сутичок більше двохсот людей загинуло, а тисячі отримали поранення різного ступеня важкості. Одразу ж після кривавої ночі почалися масові затримання та арешти. Кількість людей, що потрапили у «м’ясорубку» вражає. Близько 45 тисяч осіб були затримані державою, звільнені із своїх посад або частково відсторонені від роботи. Турецька влада досить жорстко взялася за «чистку» військових та судів.

Серед осіб, котрі втратили роботу також дуже багато так званої інтелектуальної еліти, це люди, котрі працюють у галузі освіти (викладачі шкіл та університетів), а також журналісти. Їх влада вважає недостатньо лояльними по відношенню до президента Ердогана. Нині в країні досі панує страх та паніка. В’язниці переповнено через масовий наплив арештованих протестувальників. Держава через це вимушена масово звільняти ув’язнених – їх кількість також вимірюється тисячами – аби було куди «садити» учасників путчу.

Офіційна влада Туреччини звинувачує у подіях релігійного проповідника Фетхуллаха Ґюлена та його прибічників, котрі проживають на території країни. Прокуратура просить для підозрюваного два довічних ув’язнення і ще 1900 років у тюрмі. Все це ускладнюється тим фактом, що сам Ґюлен давно осів у Сполучених Штатах Америки, та усі звинувачення на свою адресу відкидає. Америка досить стримана у реакціях на події, що відбувається та відмовляється екстрадувати чоловіка, тому ще у турецької влади немає достатньо доказів про його причетність до путчу. Сторони проводять дипломатичні перемовини що до підозрюваного, але вже зараз зрозуміло, що цей процес буде тривалим та проблемним.

Незважаючи на напружену ситуацію, Туреччина не полишає наміру вступити до Європейського Союзу. Це за словами посла країни у ЄС Селіма Енеля має відбутися «не пізніше, ніж за шість років – до 2023 року, а лібералізація візового режиму має відбутись ще цього року». Перемовини йдуть важко, зважаючи на проблеми із біженцями та невдалий путч. Однак, влада налаштована рішуче.

Задля того аби отримати членство в ЄС, Туреччина повинна виконати майже сто умов, котрі пов’язані із зміною законодавства. Держава вимагає отримання безвізового режиму у найбільш короткі строки, але, в свою чергу, відмовляється змінювати антитерористичне законодавство. Представники ЄС вважають, що такі жорсткі норми закону можуть викликати небажані наслідки та бути спрямованими на переслідування опозиційних сил Туреччини.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль