пошук  
версія для друку
29.08.2016 | Юхим Березін

Огляд законодавства т. зв. ДНР

   

Першими установчими документами у так званій «Донецькій Народній Республіці» (далі - ДНР) стали Декларація про суверенітет ДНР та Акт про державну самостійність ДНР, прийняті 7 квітня 2014 року З’їздом представників адміністративно-територіальних утворень Донецької області.

Після проведення 11 травня 2014 року Референдуму ДНР, була прийнята Конституція ДНР від 14 травня 2014 року – документ, що містить основні декларативні норми щодо того, що ДНР є демократичною правовою соціальною державою.

Після проголошення Конституції було прийнято першу постанову Ради Міністрів ДНР від 2 червня 2014 року «Про застосування Законів на території ДНР у перехідний період», у якому закріплювалося, зокрема, положення про те, що до прийняття нових нормативно-правових актів на території ДНР діє українське законодавство у частині, що не протирічить місцевому законодавству. Ця норма сформульована досить широко, без уточнень, для того, щоб ДНР могла поступово приймати власне законодавство та заміняти ним українське.

У 2014 році ряд автентичних нормативних актів був направлений на самовизначення «республіки» та її внутрішньої політики, зокрема, на регулювання заборони фашизму та нацизму, встановленні системи військових судів (військово-польові суди та Військовий Трибунал), що мають повноваження розглядати справи про непокору розпорядженням та наказам військових представників влади у строк протягом 24 годин після вручення підозрюваному копії обвинувального акту.

Наступними блоком, який було врегульовано у 2014 році, стало кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство (зокрема, порядок затримання та арештів громадян, заборони незаконного відчуження майна та транспортних засобів тощо).

У серпні 2014 року був прийнятий Кримінальний кодекс ДНР, який фактично є «калькою» з російського. Цікаво, що смертна кара у якості одного з видів покарання передбачена Кодексом, але не передбачена Конституцією ДНР як застереження при закріпленні права на життя, яке відповідно до «Основного закону республіки» визнається абсолютним.

Після цього протягом осені 2014 – зими 2015 років законодавчому закріпленню підлягала система правоохоронних органів та судів, навесні 2015 року з’явилося нормативне врегулювання статусу адвокатури, Уповноваженого з прав людини ДНР.

Протягом 2015 року сформувалась система органів юстиції, до підпорядкування якої увійшла пенітенціарна служба. Деякі міністерства, зокрема, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство у справах цивільної оборони, почали на регулярній основі видавати накази, регламентуючи свою діяльність.

У 2016 році було сформовано систему органів прокуратури, призначено суддів, визначено порядок застосування кримінально-процесуального законодавства у перехідний період. Так, зокрема, до прийняття власного Кримінально-процесуального кодексу (далі – КПК) на території ДНР діє КПК України 1960 року з певними застереженнями та змінами (зокрема, щодо можливості застосування смертної кари).

 

Конституція ДНР

 

Більшу частину норм Конституції ДНР скопійовано з відповідними редакційними невеличкими правками з відповідних розділів Конституції РФ. При автоматичному перенесенні з російської конституції збережені навіть положення про можливість звернення до міждержавних органів захисту прав та свобод людини у відповідності до міжнародних договорів ДНР (стаття 39). Цікаво, що автори Конституції ДНР прописали у одній з перших статей Конституції, що присвоєння владних повноважень або захоплення влади є неприпустимими (стаття 2). У Конституції також задекларовано, що державними мовами у ДНР є російська та українська (стаття 10).

Офіційний сайт ДНР повідомляє, що за формою правління ДНР – це парламентська республіка, однак роль Голови ДНР є визначальною, тому можна назвати це формування скоріше президентською квазідержавою. Порівняно з РФ та Україною, знижено вік особи, яка претендує на заняття посади Голови ДНР – це особа, що досягла 30 років, строк її повноважень – 4 роки, з можливістю зайняття вказаної посади протягом двох термінів підряд.

Саме Голова ДНР формує Раду Міністрів ДНР та приймає рішення про її відставку. До того ж, Голова ДНР може суміщати або не суміщати за своїм бажанням свою посаду з посадою Голови Ради Міністрів ДНР. Саме він визначає персональний склад Ради Міністрів, до якої обов’язково входять його заступники, та, якщо це інша особа – Голова Ради Міністрів та його заступники також.

Хоча формально на посаду Голови Ради Міністрів особа має бути затверджена парламентом ДНР, за допомогою авторитарного вето після двох відмов парламенту Голова ДНР може призначити Голову Ради Міністрів самостійно. У випадку переобрання Голови ДНР Рада Міністрів автоматично складає свої повноваження.

Народна Рада (парламент ДНР) має також 4 роки повноважень, формується за принципом російської Ради, але має зібратися не пізніше 10 днів з моменту обрання (натомість, 30 днів у РФ).

До унікальних повноважень парламенту ДНР, крім тих, що списані з Конституції РФ, входить ще тлумачення законів та постанов.

На момент прийняття Конституції концепція судової влади не була прописана, тому було задекларовано, що у республіці діють Верховний суд та інші суди, передбачені спеціальними законами. Строк, на який особа може бути затримана без рішення суду складає у ДНР 48 годин (ідентично до РФ) на відміну від 72 годин в Україні.

У Перехідних положеннях Конституції ДНР було закріплено те, що законодавство України продовжує діяти у частині, що не суперечить даній Конституції, а також той факт, що до відміни військового стану на території ДНР депутати парламенту можуть суміщати свої посади з несенням військової служби.

 

Судова система

 

Судова система складається з судів загальної юрисдикції, спеціалізованих судів та Верховного Суду.

До судів загальної юрисдикції відносяться районні, міські, міжміські суди. Суди загальної юрисдикції розглядають кримінальні, цивільні справи, справи про адміністративні правопорушення, що віднесені до їх компетенції законодавством.

Наглядовим судом виступає Верховний Суд, що складається, у свою чергу, з таких палат: а) судова палата з цивільних справ; б) судова палата з кримінальних справ; в) Військовий трибунал на правах палати; г) судова палата з арбітражних справ. До складу Верховного Суду ДНР входить Голова, його перший заступник, заступники Голови – голови палат. До участі у розгляді справи допускаються народні засідателі.

У складі Верховного Суду є також Президіум та Пленум, останній дає судам обов’язкові рекомендації з питань судової практики, розглядає матеріали аналізу та узагальнення судової практики.

Вся судова система фактично підпорядкована Голові ДНР – саме його указами судді всіх рівнів призначаються на посаду та звільняються з неї. Голів спеціалізованих судів призначає на посаду Голова Верховного Суду.

На момент введення в дію Постанови Ради Міністрів «Про судову систему» від 22 жовтня 2014 року на території ДНР були засновані 55 судів, на даний момент фактично функціонують 17 судів – 7 міжрайонних (Харцизський, Центрально-Міський суд м. Макєєвка, Горняцький м. Макєєвка, Центрально-Міський м. Горлівка, Кіровський м. Донецьк, Ворошилівський м. Донецьк, Будьонівський м. Донецька), 5 районних судів (Амвросієвський, Новоазовський, Старобешевський, Тельманівський, Ясинуватський), 3 міські суди (Дебальцевський, Єнакієвський, Докучаєвський), а також два спеціалізовані суди – Військово-польовий суд ДНР (м. Донецьк) та Арбітражний суд ДНР (м. Донецьк).

За повідомленням першого заступника[1] Голови Верховного Суду ДНР за перше півріччя 2016 року всією судовою системою ДНР було розглянуто близько 46 тисяч проваджень.

 

Військові суди

 

Першими судами ДНР, положення про які було закріплено, стали військові суди, які діють при гарнізонах, військових частинах, з’єднаннях та об’єднаннях. Відповідно до Постанови Ради Міністрів ДНР «Про Військові суди Донецької Народної Республіки» від 17 серпня 2014 року, до складу військових судів входять не менш ніж 5 суддів, помічник судді та секретар судового засідання. Засідання проводиться за умови участі одного судді та двох народних засідателів - з числа військовослужбовців, яких призначають начальники гарнізонів, командири військових частин, з’єднань та об’єднань.

Система військових судів складається з двох інстанцій – військово-польові суди гарнізонів, військових частин, з’єднань та об’єднань (перша інстанція) та Військовий Трибунал (друга інстанція). Військовий Трибунал формується Радою Міністрів ДНР за поданням Голови Військового Трибуналу.

Підсудність військових судів розповсюджується на наступні злочини: а) непокора розпорядженням та наказам військових влад, вбивство, державна зрада, шпіонаж, диверсія, умисне пошкодження майна, мародерство, розбої, грабежі, розкрадання або пошкодження військового майна, ухилення від військової служби, а також інші злочини та правопорушення відповідно до законодавства ДНР; б) злочини, що скоєні військовослужбовцями.

Всього в першому півріччі 2016 року до військово-польових судів ДНР надійшло 37 судових справ і матеріалів.

 

Арбітражний суд ДНР

 

У компетенції даного суду є розгляд справ у договірних та позадоговірних спорах між суб’єктами господарювання в сфері підприємницької та іншої економічної діяльності.

Справи у спорах в сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, однією із сторін в яких були органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи або інші суб’єкти, які здійснюють владні чи управлінські функції, в тому числі делеговані повноваження, скарги на дії виконавчої служби підлягають розгляду арбітражними судами ДНР у випадках, передбачених законодавством.

Розгляд справ відбувається на підставі Господарського процесуального кодексу України з відповідними змінами та доповненнями.

На перше півріччя 2016 року у провадженні Арбітражного суду ДНР знаходилося 626 судових справ і матеріалів, в тому числі 255 арбітражних справ.

 

Суди загальної юрисдикції

 

 

На відміну від сусідньої ЛНР, у ДНР представлені всі гілки судової влади. Мешканці ДНР мають можливість мати доступ як до кримінального процесу, так і до цивільного, а також до розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення.

Найбільш розповсюдженими справами у кримінальному провадженні є,  зокрема, розгляд кримінальних справ по суті (2 116 справ),  розгляд матеріалів про застосування заходів примусового характеру (55 справ), застосування до неповнолітніх заходів виховного характеру (37 справ), розгляд матеріалів про виконання судових рішень з кримінальних справ (5 522 матеріалів), про зміну запобіжного заходу (115 клопотань) та інші.

У цивільному провадженні судів загальної юрисдикції ДНР  у першому півріччі 2016 року перебувало 25 321 цивільна справа та матеріали, в тому числі 8 596 цивільних справ, що розглядалися по суті.

На перше півріччя 2016 року у судах загальної юрисдикції ДНР знаходилося 6 147 справ і матеріалів про адміністративні правопорушення.

Отже, можна прийти до висновку, що за два с половиною роки у ДНР відбулася майже повна інституціоналізація основних квазідержавних органів, таких як інститут голови держави, парламент, Рада Міністрів, суди, прокуратура, міліція, податкова служба тощо. На відміну від ЛНР, у ДНР діє розгалужена система судів, як загальної юрисдикції, так і спеціалізованих (військові та Арбітражний суд), що свідчить про наявність хоча б умовного права на доступ до суду у мешканців частини Донецької області, що тимчасово непідконтрольна Україні.

 



[1] http://dan-news.info/pravoporyadok/sudy-dnr-za-pervoe-polugodie-rassmotreli-bolee-46-tys-del-po-bolshinstvu-uzhe-vyneseny-prigovory.html

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори