Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 82 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 11.07.2016 – 15.07.2016

Надійшло 177 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 88 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, з призначенням або звільненням суддів, проведення позачергових виборів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0104 від 11.07.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Повторне внесення однойменного проекту попереднього уряду 0097 від 05.04.2016 (див. Бюлетень № 68), відкликаного після відставки 14.04.2016.

Проект 0105 від 13.07.2016 (Президент України) про ратифікацію Паризької угоди.

Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй В. Ю. Єльченко підписав від імені України Паризьку угоду (далі – Угода) під час урочистої церемонії, що проходила 22 квітня 2016 р. у м. Нью-Йорку. Передбачається, що Угода має прийти на зміну Кіотському протоколу. Угода спрямована на те, що кожна Сторона Рамкової конвенції ООН про зміну клімату 1997 р. буде робити певні кроки щодо боротьби зі зміною клімату відповідно до своїх можливостей у світлі різних національних обставин. Угода набере чинності, коли не менше 55 Сторін Рамкової конвенції, на частку яких, за оцінками, припадає в сукупності щонайменше 55 % загальних глобальних викидів парникових газів, здадуть на зберігання свої ратифікаційні грамоти, інструменти про прийняття, затвердження або приєднання. Наразі 19 Сторін Рамкової конвенції, на частку яких припадає в сукупності 0.18 % загальних глобальних викидів парникових газів, вже ратифікували Угоду. Головним аргументом на користь ратифікації Угоди є той факт, що питання скорочення викидів парникових газів для України стоїть в одній площині зі зменшенням частки використання викопного палива, забезпечення енергонезалежності країни, диференціації постачання енергоресурсів та сталого розвитку країни в цілому. Ставши Стороною Угоди, Україна сама визначатиме для себе зобов’язання щодо рівня викидів парникових газів з урахуванням її соціально-економічного розвитку та фінансових можливостей.

Прийнято як закон наступного дня після внесення та невдовзі підписано Президентом.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 4950 від 12.07.2016 (Парасюк В. З.) про внесення змін до деяких законів України (щодо ввезення в Україну транспортних засобів для забезпечення проведення антитерористичної операції).

Пропонується надати обласним військово-цивільним адміністраціям право визнавати гуманітарною допомогою транспортні засоби, що надходять у період проведення антитерористичної операції для отримання і використання військовими формуваннями для забезпечення проведення антитерористичної операції. Відповідні зміни передбачається внести в Закони України «Про гуманітарну допомогу» та «Про військово-цивільні адміністрації».

Проект 4988 від 14.07.2016 (Мамчур Ю. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань.

Великий за обсягом проект, яким пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кодексу законів про працю України, а також Законів України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». За таких умов охопити усі зміни в межах цього огляду неможливо, тож зазначимо лише основні напрями правового регулювання: унормування поняття «особливий період» в умовах ведення «гібридної війни» та в частині відновлення територіальної цілісності України; гарантоване забезпечення збору та призову військовозобов’язаних на військову службу в разі оголошення загальної мобілізації; впорядкування виконання військового-транспортного обов’язку та здійснення бронювання військовозобов’язаних; унормування порядку ведення військового обліку у військових комісаріатах, на підприємствах, в установах та організаціях; розширення соціальних пільг резервістам, які уклали контракт на проходження служби у військовому резерві; недопущення перешкоджання здійсненню заходів мобілізації в особливий період; посилення кримінальної та адміністративної відповідальності керівників підприємств, установ, організацій за порушення ведення військового обліку та ненадання відповідних даних до військового комісаріату. Зауважимо, що пропоновані зміни до КУпАП передбачають переважно збільшення розмірів штрафів у 3-10, а часто й у 100 разів, що далеко не зажди відповідає соціальній шкідливості проступку. Також розширюється коло відомостей, неподання яких до військкомісаріату є караним. Водночас спрощення положень статей КК України і відповідне розширення їх дії призвело до колізій між КК України та КУпАП. Зокрема, відповідальність за відмову від отримання персональної повістки військового комісаріату передбачена в обох кодексах. Після скасування вимоги про попередження, незрозуміло де проходить межа між порушенням військовозобов’язаними чи призовниками правил військового обліку (проступок) та ухиленням громадянина від військового обліку (злочин) тощо.

З огляду на викладене, проект вимагає ретельного доопрацювання, щонайменше щодо змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Проект 4995 від 14.07.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до законодавчих актів України з питань забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців та членів сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов’язків військової служби.

Проект дослівно повторює урядовий проект 3591 від 07.12.2015 про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців та членів сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов’язків військової служби (див. Бюлетень № 52), відкликаний у зв’язку з відставкою уряду.

Проект 4022а від 15.07.2016 (Немиря Г. М.) про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Проект покликаний розв’язати неузгодженості положень законів України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а саме, пропонується в абзаці 10 названої статті виключити з числа документів, до яких вносяться відомості про місце перебування, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Тим самим положення загального закону приводяться у відповідність до положень спеціального закону.

Проект 4023а від 15.07.2016 (Немиря Г. М.) про внесення зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо особливостей оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України).

Як зазначається в пояснювальній записці, проект спрямований на врегулювання питань оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянам, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, оскільки на сьогодні ці питання законодавчо не врегульовані. Для цього пропонується названий закон доповнити новою статтею 9-3 «Особливості оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянам, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення». Пропонується визначити, що оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянам, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), за місцем звернення особи чи її законного представника до тих уповноважених органів, які здійснюють свої повноваження на території області, в якій проводиться антитерористична операція, а тим громадянам, які переселилися із зони проведення антитерористичної операції під час її проведення – тим же центральним органом, але за фактичним місцем проживання, перебування. Передбачається, що для внесення відомостей про місце проживання до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, щодо таких громадян, може використовуватися інформація з Державного реєстру виборців.

Ідеологічні питання

Проект Постанови 4942 від 11.07.2016 (Ляшко О. В.) про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з намірами Сенату і Сейму Республіки Польща односторонньо переглянути українсько-польські домовленості щодо спільної оцінки трагічних подій на Волині.

У проекті постанови пропонувалося затвердити заяву, в якій висловити глибоку стурбованість резолюцією Сенату Республіки Польщі, прийнятою 8 липня 2016 року, та змістом проекту постанови Сейму Республіки Польща, в яких свідомо спотворюється трагічна сторінка українсько-польської історії, що стосується подій на Волині. Висловлюється думка, що прийняття Сенатом Республіки Польщі 8 липня 2016 р. зазначеної резолюції та подальше ухвалення Сеймом Республіки Польща відповідної антиукраїнської постанови перекреслюють весь політичний і дипломатичний доробок та зусилля двох держав і народів, спрямовані на взаємне прощення та примирення і вшанування пам’яті невинно убієнних українців та поляків. У проекті заяви закликалися нинішні та майбутні покоління українців і поляків продовжувати стратегічне партнерство та не піддаватися спробам радикальних політичних сил маніпулювати чутливими сторінками спільної історії всупереч інтересам українського та польського народів, а також містилося звернення до польських колег з наполегливим проханням припинити політизацію трагічних сторінок спільної українсько-польської історії та зосередити зусилля на конструктивній побудові взаємин між Україною та Республікою Польща для зміцнення партнерства в демократичній Європі на підставі європейських цінностей.

Утім, як відомо, запобігти прийняттю польським сеймом згаданої антиукраїнської резолюції не вдалося і проект втратив практичне значення.

Проект Постанови 4948 від 12.07.2016 (Тарасюк Б. І.) про Заяву Верховної Ради України «У зв’язку з ухваленням Сенатом Республіки Польща Постанови від 7 липня 2016 року «Щодо вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1939–1945 роках»».

Проектом постанови передбачено:«Схвалити текст Заяви Верховної Ради України «У зв’язку з ухваленням Сенатом Республіки Польща Постанови від 7 липня 2016 року «Щодо вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1939–1945 роках» (додається)».

Утім, згаданого додатку немає на порталі Верховної Ради України, що унеможливлює його розгляд.

Проект 4946 від 12.07.2016 (Головко М. Й.) про внесення змін до Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» (щодо зарахування грошових заощаджень, поміщених в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, в рахунок погашення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг).

Пропонується додати до згаданого Закону нову статтю такого змісту: «Стаття 8-2. Установити, що з 1 жовтня 2016 року компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень,  поміщених в  період  до  2  січня 1992 року  в  установи Ощадного банку СРСР,  що діяли на території України, та були придбані на території України державні цінні папери: облігації Державної цільової  безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські  зобов’язання  СРСР,  сертифікати Ощадного банку СРСР, проводиться шляхом списання з рахунку власника в рахунок погашення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, що виникла починаючи з 1 січня 2016 року в готівковій чи безготівковій формі  в  національній  валюті України у межах залишків на рахунках в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Водночас Кабінету Міністрів України пропонується в двомісячний термін з моменту прийняття цього Закону розробити порядок погашення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Запропонований спосіб вирішення дійсно актуальної проблеми міг би бути доречним кілька років тому, але не зараз, коли надання житлово-комунальних послуг перестало бути монополією виключно державних підприємств. Тому проект видається відірваним від життєвих реалій і суто популістським. Викликає критику й доволі «кострубата» мова проекту.

Проект 4975 від 14.07.2016 (Гринів І. О.) про внесення змін до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» (щодо уточнення статусу борців за незалежність України у ХХ столітті та свободи історичних досліджень).

Проект містить дві основні ідеї. Перша полягає в недопустимості поширення статусу борців за незалежність України на осіб, дії яких кваліфікуються як злочин проти людства. Друга передбачає, що норми про відповідальність за зневажливе ставлення до осіб, зазначених у статті 1 згаданого у назві Закону, та перешкоджання реалізації прав борців за незалежність України у XX столітті, а також за публічне заперечення факту правомірності боротьби за незалежність України у XX столітті  не стосуються історичних досліджень та публікації їх результатів.

Пропозиції видаються цілком слушними і такими, що можуть дещо пом’якшити численні недоліки Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті».

Проект 4979 від 14.07.2016 (Мусій О. С.) про внесення змін до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» (щодо реабілітації дітей жертв політичних репресій).

Пропонується доповнити перелік реабілітованих осіб у статті 3 згаданого у назві  Закону, в якій йдеться про висланих і засланих з політичних мотивів, новою категорією «а також дітей, народжених від таких громадян в місцях заслання або вислання».

Як видається, у цьому разі юридично коректно було б писати не про «реабілітацію», а про «заходи соціального захисту» дітей жертв політичних репресій.

Проект 4993 від 14.07.2016 (Різаненко П. О.) про внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» (щодо формування реєстру осіб, які втратили бездоганну ділову репутацію).

Основний зміст пропозицій зводиться до таких положень проекту: «Національний банк забезпечує ведення реєстру осіб, які втратили бездоганну ділову репутацію. До реєстру вносяться відомості про осіб, які є або були власниками істотної участі у банку, керівниками банку (кандидатами в керівники банку), інших осіб, вимоги щодо ділової репутації яких визначені Законом України «Про банки і банківську діяльність», якщо їхня ділова репутація не відповідає вимогам бездоганності, установленим Національним банком, або такі особи грубо порушували  чинне законодавство чи нормативно-правові акти Національного банку, або їхня діяльність спричинила до  нанесення збитків фінансовому становищу банківської установи. Порядок ведення, включення до реєстру та виключення з реєстру осіб, які втратили бездоганну ділову репутацію, визначається нормативно - правовими актами Національного банку України».

З етичних міркувань проект видається неприйнятним.

Проект Постанови 4020а від 15.07.2016 (Рудик С. Я.) про приведення граничної роздрібної ціни на природний газ для побутових споживачів до реального рівня життя населення.

У проекті міститься ряд розрахунків, кінцева мета яких показати, що гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів має становити 2,665 гривні за 1 куб. метр, водночас як нині вона встановлена на рівні 6,879 гривні за 1 куб. метр. Відповідно пропонується доручити Уряду України: забезпечити протягом одного тижня внесення змін до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року № 758, якими передбачити економічно обґрунтоване визначення граничної роздрібної ціни на природний газ для побутових споживачів у розмірі 2,665 гривні за 1 куб. метр з можливим пропорційним її підвищенням, у разі збільшення реальних доходів громадян України, і що такі зміни набирають чинності з 1 жовтня 2016 року та до тієї ж дати надати Верховній Раді України інформацію про виконання даної постанови.

Погоджуючись з авторами проекту щодо необхідності соціально спрямованої діяльності на ринку природного газу для побутових споживачів та сприймаючи їх занепокоєння невідповідністю урядових ініціатив реальному стану економіки та доходів населення, слід все ж зазначити, що пропонований шлях не сприятиме реалізації зазначеної мети. Доцільно в законодавчому порядку визначати порядок ціноутворення та встановленням чітких і прозорих процедур обмежити можливість безпідставно завищувати ціни. З огляду на це проекти видається дещо популістським та таким, що не матиме правових наслідків.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 4944 від 12.07.2016 (Бурбак М. Ю.) про внесення зміни до статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» (щодо уточнення кола осіб, на яких не поширюється обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності).

Пропонується не поширювати заборони «займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України» та «входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України» на «осіб молодшого начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, діяльність яких не пов’язана з виконанням контрольно-наглядових функцій, за умови, що це не суперечить і не заважає виконанню обов’язків за їх основною посадою». Автори так пояснюють свою ініціативу: особи молодшого начальницького складу як правило займають посаду пожежного, рятувальника, гірничорятувальника, диспетчера, командира відділення, водія, піротехніка, радіомінера, водолаза, інструктора газодимозахисної служби, респіраторника тощо. Враховуючи режим роботи (доба через три) та в середньому грошове утримання у розмірі 2200 гривень, особи молодшого начальницького складу служби цивільного захисту змушені шукати інші шляхи отримання додаткового прибутку.

Проект видається щонайменше дискусійним, оскільки представники молодшого начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту як ніхто інший потребують повноцінного відпочинку і додаткова праця за сумісництвом аж ніяк цьому не сприятиме.

Проект 4956 від 12.07.2016 (Різаненко П. О.) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (щодо удосконалення процедур стягнення штрафів, накладених на юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів).

Пропонується змінити порядок накладення штрафів Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та порядок їх стягнення у разі несплати в добровільному порядку. Чинним законодавством передбачається, що у разі неоскарження відповідної постанови про накладення штрафу та несплати штрафу протягом 15 днів Національна комісія може звернутися до суду щодо примусового стягнення. Наразі пропонується визначити, що постанова про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді штрафу є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою за зверненням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Судова ж процедура пов’язана лише з правом оскарження цієї постанови з боку особи, на яку накладено штраф. Передбачається, що це сприятиме забезпеченню оперативного надходження до Державного бюджету України суми штрафів, накладених на юридичних осіб за порушення законодавства на ринку цінних паперів, які не сплачуються у добровільному порядку, а також підвищенню дисциплінованості учасників фондового ринку.

Надання ще одній установі права в позасудовому порядку накладати та стягувати штрафні санкції навряд чи сприятиме лібералізації ринку та поліпшенню умов економічної діяльності. Проект виглядає доволі одностороннім, оскільки захищає виключно інтереси державних органів.

Проект 4526-д від 14.07.2016 (Власенко С. В.) про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про державну службу».

Проект підготовлений у профільному Комітеті з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування на основі проектів 4526 від 25.04.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про державну службу» (див. Бюлетень № 71) та 4526-1 від 18.05.2016 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про державну службу» (щодо узгодження нормативних актів України) (див. Бюлетень № 74).

Метою проекту є забезпечення реалізації вимог Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 та приведення законодавчих актів у відповідність до цього Закону. Проект значно розширений порівняно з проектом 4526 (проект 4526-1 загалом повторював названий, але був дещо скороченим порівняно з ним), зокрема зміни пропонується внести до 28 Законів України, а загальний обсяг змін складає 26 сторінок. Охопити докладно усі зміни в форматі цього огляду неможливо. Зазначимо лише, що майже усі ініціативи урядового проекту збережені, зокрема, й ті, проти яких принципово виступало ГНЕУ і вони були відображенні у поданні самого Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (наприклад, збереглася доволі сумнівна пропозиція скасувати взаємну прирівнюваність стажів державної служби і наукової діяльності).

Проект 4961 від 12.07.2016 (Соболєв С. В.) про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (щодо виплати пенсії ветеранам військової служби).

По суті проект є належним чином переглянутою версією проекту 4834 від 16.06.2016 (Мельник С. І.) про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» щодо захисту прав ветеранів військової служби (див. Бюлетень № 78). Суть проекту в тому, що за ветеранами військової служби під час служби в органах місцевого самоврядування, зберігається право на отримання пенсії.

Проект 4965 від 12.07.2016 (Пинзеник П. В.) про внесення змін до статті 9 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Пропонується з метою приведення названого Закону у відповідність до тексту Конституції України скасувати положення про звільнення з посади та призначення на посаду Голови Антимонопольного комітету України Президентом України.

Проект є слушним, однак бажаним було б подати в ньому і порядок звільнення з посади та призначення на посаду Голови Антимонопольного комітету України Верховною Радою України.

Проект 4966 від 12.07.2016 (Ляшко О. В.) про Відкритий Перелік об’єктів права комунальної власності.

Для забезпечення прозорості і рівності доступу до об’єктів права комунальної власності пропонується запровадження Відкритого Переліку об’єктів права комунальної власності (далі – Перелік) та  забезпечення відкритого доступу до нього через єдиний веб-портал. У проекті визначаються основні вимоги до ведення та опублікування Переліку та відповідальність за їх порушення, а також пропонуються зміни до ряду законодавчих актів з метою забезпечення належного функціонування  Переліку.

Сама ідея запровадження подібного Переліку заслуговує на увагу, хоча, можливо, її можна було реалізувати економнішими засобами, ніж прийняття окремого закону.

Проект 4977 від 14.07.2016 (Дерев’янко Ю. Б.) про врегулювання діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Проект, крім Прикінцевих положень, містить всього дві статті. У першій статті закріплюється, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України. Рішення НКРЕКП щодо встановлення тарифів є  регуляторними актами. У другій статті передбачається, що до складу НКРЕКП входять сім членів, у тому числі Голова. Кандидатури осіб на посади членів НКРЕКП попередньо обговорюються в депутатських фракціях у Верховній Раді України, які делегують на строк повноважень Верховної Ради України відповідного скликання своїх представників до НКРЕКП, а їх призначення і звільнення проводиться  постановою Верховної Ради України, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Повноваження членів НКРЕКП припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України відповідного скликання, яка їх обрала. Члени НКРЕКП зі свого складу шляхом таємного голосування обирають голову НКРЕКП. НКРЕКП здійснює свою діяльність в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проект покликаний замінити Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджене Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715, яке на думку ініціаторів проекту, прийнято з перевищенням конституційних повноважень Президента України. Проте для повноцінної реалізації такого завдання проект видається занадто лаконічним. Також викликає сумнів сама принципова можливість створення нового державного органу безпосередньо при Верховній Раді України, якщо це прямо не передбачено Конституцією України.

Проект 4001а від 15.07.2016 (Немировський А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження адміністративної відповідальності народних депутатів, посадових осіб, громадян за порушення дисципліни та норм етики на пленарному засіданні Верховної Ради України).

У проекті через внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Регламенту Верховної Ради України пропонується встановити новий склад адміністративного правопорушення – «Недодержання дисципліни та норм етики на пленарному засіданні Верховної Ради України».

Утім, об’єктивна сторона цього правопорушення в проекті ніяк не розкривається, що є його очевидним недоліком.

Проект 4001а-1 від 15.07.2016 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення відповідальності за перешкоджання законній діяльності Верховної Ради України).

Проект формально є альтернативним попередньому проекту, а реально має з ним мало спільного. Пропонується встановити у Кримінальному кодексі України новий склад злочину –« перешкоджання законній діяльності Верховної Ради України, а саме, перешкоджання роботі головуючого на пленарному засіданні або перешкоджання голосуванню народних депутатів України, якщо це мало наслідком неможливість проведення пленарного засідання, блокування трибуни або порушення вимог щодо особистого голосування». Водночас  у Кодексі України про адміністративні правопорушення має бути новий склад адміністративного проступку – перешкоджання законній діяльності Верховної Ради України, а саме, перешкоджання роботі головуючого на пленарному засіданні або перешкоджання голосуванню народних депутатів України.

Як видається, у разі прийняття проекту виникнуть певні практичні труднощі з розмежуванням близьких за диспозицією злочину і адміністративного правопорушення. Є також загроза, що нові норми і, зокрема, передбачені ними санкції порушуватимуть системність вітчизняного кримінального і адміністративного законодавства.

Проект 4016а від 15.07.2016 (Рабінович В. З.) про внесення зміни до Регламенту Верховної Ради України щодо тимчасового призупинення недоторканності всіх народних депутатів.

Пропонується доповнити Регламент Верховної Ради України новою главою 36-2 «Порядок тимчасового призупинення недоторканності всіх народних депутатів України». У двох статтях нової глави передбачити такі положення: Верховна Рада приймає рішення про тимчасове призупинення недоторканності всіх народних депутатів  за поданням комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Зазначене рішення Верховної Ради публікується в газеті «Голос України». Строк тимчасового призупинення недоторканності всіх народних депутатів не може перевищувати 3 місяців.  У разі необхідності продовження строку тимчасового призупинення недоторканності всіх народних депутатів, Верховна Рада приймає в тому ж порядку нове рішення про тимчасове призупинення недоторканності всіх народних депутатів. Водночас у Прикінцевих положеннях пропонується призупинити недоторканність усіх народних депутатів з дня опублікування цього Закону на 3 місяці.

Як видається, недоторканність народних депутатів не є тим інститутом, який можна призупиняти на певний строк. Тим паче немає потреби робити це зараз.

Проект 4992 від 14.07.2016 (Усов К. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці.

Пропонується установити, що дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється на сферу державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону та гігієну праці, а в Законі України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», передбачити, що органи державного нагляду (контролю), їхні посадові особи проводять планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про охорону та гігієну праці. Як зазначається у пояснювальній записці, метою проекту є відновлення повноцінного державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону та гігієну праці відповідно до вимог Міжнародної організації праці, і забезпечення доступу інспектора до робочого місця.

Утім, аргументи ініціаторів проекту видаються недостатньо вагомими для такого посилення контролюючих функцій. Тому проект справляє враження такого, що спрямований на безпідставне посилення контролю за бізнесом, що породжує численні корупційні ризики та може негативно вплинути на розвиток економіки. При цьому реального посилення захисту прав працівників очікувати не доводиться.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 4900-1 від 13.07.2016 (Каплін С. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку встановлення мінімальних гарантій в оплаті праці.

Альтернативний проекту 4900 від 06.07.2016 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збільшення мінімальної заробітної плати на рівень, який відповідає фактичному прожитковому мінімуму для працездатних осіб (див. Бюлетень № 81).

Єдина змістовна відмінність між цими проектами – це зміна визначення мінімальної заробітної плати з «мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі, що перевищує фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розумінні статті 5 Закону України “Про прожитковий мінімум”» на «Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі, що перевищує середньозважений фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 12 місяців, що передують прийняттю рішення».

Проект 4980 від 14.07.2016 (Кудлаєнко С. В.) про садівничі, городні та дачні неприбуткові громадські об’єднання.

Проект є спробою вирішити давно назріле питання правового урегулювання функціонування садівницьких та інших подібних до них товариств через поширення на них режиму неприбуткового громадського об’єднання. Зокрема, визначаються  порядок утворення, діяльності, права і обов’язки членів таких товариств. Прикметною рисою проекту є намагання вибудовувати ієрархічну структуру садівничих, городніх та дачних неприбуткових громадських об’єднань на чолі зі  Спілкою садівничих, городніх та дачних неприбуткових об’єднань України і її керівними органами (Всеукраїнським з’їздом та Всеукраїнською Радою). Щодо регулювання організації внутрішньої діяльності товариств, то проект здебільшого додержується підходів, які існують в чинному законодавстві і практиці садівничих товариств. Утім, звертає на себе увагу прагнення зобов’язати органи державної влади і органи місцевого самоврядування сприяти  садівницьким та іншим подібним до них товариств, зокрема, відшкодовувати в повному обсязі здійснені за рахунок цільових внесків витрати на інженерно-технічне забезпечення території садівничих, городніх та дачних неприбуткових громадських об’єднань; встановлювати для садівників, городників та дачників ї їхніх об’єднань нормативні тарифи за електроенергію, воду, газ, телефон на рівні, визначеному для сільських споживачів; встановлювати пільги щодо місцевих податків, щодо сплати проїзду садівників, городників, дачників і членів їх сімей на приміському транспорті до їхніх земельних ділянок і в зворотному напрямку.

Основним недоліком проекту, як видається, є потяг його ініціаторів до запровадження ієрархічних структур і відносин, загалом не притаманних громадським об’єднанням. Окрім того, мову проекту важко назвати юридичною, він перенасичений положеннями теоретичного характеру, рясніє пунктуаційними та іншими помилками.

Проект 4985 від 14.07.2016 (Гудзенко В. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державної допомоги дітям та сім’ям з дітьми, які потребують соціальної підтримки).

Як зазначається у пояснювальній записці, проект розроблено в зв’язку із необхідністю збільшення державою рівня соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей, сімей з дітьми, що в умовах фінансової та економічної кризи дасть можливість запобігти подальшому зниженню рівня життя та соціальної захищеності таких дітей та їх сімей, де все важчим стає тягар матеріального навантаження із забезпечення дитини харчуванням, одягом, житлом та іншими найнеобхіднішими речами. Зміни пропонується внести до Сімейного кодексу України, Законів України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства» та «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Пропонується чітко визначити розмір державної допомоги для дітей, місце проживання чи перебування батьків якої невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, а також тих, які перебувають на утриманні одиноких матерів. Щодо забезпечення харчуванням, то пропонується установити, що батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що становить не менше 60 відсотків (у міській місцевості) та не менше 40 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день; діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів, забезпечуються безоплатним гарячим харчуванням протягом усього періоду навчання у загальноосвітньому навчальному закладі; а також визначається, що організацію безкоштовного харчування учнів 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах забезпечують відповідно до їх компетенції місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Окремо увагу приділено питанню вступу до вишів: «Держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та іншим категоріям дітей, які потребують соціального захисту, у тому числі дітям з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, за умови наявності у них достатнього рівня підготовки» та «Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше».

Усі ці ініціативи вже неодноразово пропонувалися у текстах різних проектів. Більшість з них, особливо щодо забезпечення безкоштовного харчування та пільгового вступу до вишів неодноразово і докладно критикувалися за цілковито невдалу форму реалізації та колізії з іншими положеннями законодавства.

Проект 4998 від 15.07.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо захисту конституційних прав та забезпечення мінімальних життєвих потреб пенсіонерів та інвалідів.

Пропонується установити, що розмір пенсії за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено законодавством, пенсія по інвалідності незалежно від групи інвалідності, при достроковому виходу на пенсію за віком жінки, яким виповнилося 55 років та державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам за жодних обставин не може бути нижчою від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тобто, передбачається, що жодна пенсія чи утримання не повинні бути нижчими від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проект 4002а від 15.07.2016 (Мірошниченко Ю. Р.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо статусу пенітенціарного персоналу у зв’язку з пенітенціарною реформою.

В пояснювальній записці як причина створення проекту зазначається таке: Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 №343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» було ліквідовано Державну пенітенціарну службу України. Це рішення спричинює низку юридичних наслідків, які включають, серед іншого, вивільнення та розатестацію (демілітаризацію) низки співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України. Проект унормовує порядок обчислення років вислуги та урегульовує порядок виходу на пенсію та формат обчислення розміру пенсій за спеціальними законами співробітників названих служб, визначає їх право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби тощо.

Проект 4026а від 15.07.2016 (Шкрум А. І.) про внесення змін до статей 21 та 24 Кодексу законів про працю України щодо уточнення термінології.

Як зазначається в пояснювальній записці, проект розроблено з метою уточнення термінології, яка використовується у статтях 21 та 24 Кодексу законів про працю України, з метою усунення можливостей для неоднозначного тлумачення відповідних положень та посилення захисту прав працівників. Для цього пропонується уточнити, що трудовий говір укладається не з власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, а «роботодавцем, яким є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи інша, ніж працівник, фізична особа». Пропонується скасувати обов’язковість додержання письмової форми при організованому наборі працівників, однак прямо передбачити що письмова форма є обов’язковою при укладенні трудового договору, роботодавцем в якому є інша фізична особа. Також пропонується формулу «Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу» замінити такою: «Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, видання на його підставі наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про прийняття його на роботу». Водночас, пропонується передбачити, що «Трудовий договір вважається укладеним, а працівник прийнятим на роботу, і тоді, коли наказ чи розпорядження про прийняття на роботу не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи».

Необхідність запропонованих змін викликає значні сумніви, оскільки вони мають суто редакційний характер і не вносять чогось нового в правове регулювання. Відповідні положення вже фактично передбачені чинним законодавством і не потребують «уточнення».

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 4949 від 12.07.2016 (Парасюк В. З.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконну забудову прибережних захисних смуг водних об’єктів.

Пропонується доповнити названий кодекс новою ст. 239-3 «Незаконна забудова прибережних захисних смуг водних об’єктів» якою передбачити відповідальність за незаконну забудову земельної ділянки прибережної захисної смуги уздовж річки, навколо водойми або на острові (2–4 роки позбавлення волі), а також уздовж моря, морської затоки чи лиману або на острові у внутрішніх морських водах (3–5 років). Кваліфікуючими обтяжуючими обставинами для цих дій є їх вчинення «групою осіб чи особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею або частинами третьою чи четвертою статті 197-1» (4–6 років з конфіскацією).

Проект продовжує численну лінійку проектів щодо збереження прибережних захисних смуг водних об’єктів від незаконної забудови. На відміну від більшості попередників, цей проект не містить спроб унормувати та збалансувати між собою положення кримінального, адміністративного, земельного та водного кодексів, а отже, у разі його прийняття цілком можливі певні колізії. Крім того, запропоноване для нових складів злочинів додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю видається таким, що не відповідає суті правопорушення.

Проект 4952 від 12.07.2016 (Луценко І. С.) про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.

Цілями і завданнями законопроекту проголошено імплементація у чинне кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство України положень Стамбульської конвенції. Пропонуються різнопланові зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України. Насамперед пропонується запровадити нові склади злочинів: домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо теперішнього чи колишнього подружжя або особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких до них відносинах, що призводить до фізичних або психічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи (ст. 126-1 КК України) та примушування до шлюбу, тобто примушування особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, або до вступу у співжиття без укладання шлюбу, або до продовження такого співжиття, або заманювання з цією метою  особи на територію іншої держави, ніж та, в якій вона проживає (ст. 151-3 КК України). Також пропонується нове визначення зґвалтування як вчинення сексуального насильства, пов’язаного із проникненням в тіло іншої особи. Водночас склад злочину «насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом» (ст. 153 КК України) передбачається замінити на «сексуальне насильство», яким пропонується вважати «вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи». До відповідальності за незаконний аборт пропонується додати відповідальність за незаконну стерилізацію, а до поняття «умисних тяжких тілесних пошкоджень» включити «мутиляцію жіночих статевих органів». В ряді інших статей пропонується визнати кваліфікуючою ознакою вчинення кримінального правопорушення щодо теперішнього чи колишнього подружжя або особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких до них відносин. Іншою важливою пропозицією є запровадження інституту обмежувальних заходів щодо особи, яка вчинила домашнє насильство. Пропонується, щоб поряд з призначенням покарання або звільненням від кримінальної відповідальності чи покарання, суд міг застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, а саме: 1) заборонити перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмежити спілкування з дитиною у разі, коли домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборонити наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборонити листування, телефонні переговори з особою, яка постраждала від домашнього насильства, або контактувати з нею через інші засоби зв’язку як особисто, так і через третіх осіб; 5) направити її для проходження програми для кривдників. Зазначені заходи мають застосовуватися до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку, і на строк від 1 до 3 місяців з можливим подовженням на визначений судом строк, але не більше, ніж на 12 місяців.

Попри певні очевидні юридичні неузгодженості (наприклад різне розуміння поняття «сексуальне насильство» у двох процитованих статтях, а також вибіркову заміну в окремих статтях кодексу слова «злочин» на «кримінальне правопорушення) проект містить низку слушних пропозицій, які заслуговують на підтримку.

Проект 4960 від 12.07.2016 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення їх окремих положень з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів.

Згідно з пояснювальною запискою, проект покликаний усунути деякі неузгодженості чинного Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Зокрема, пропонуються деякі термінологічні зміни,  уточнення проведення процедури вивчення клієнта по операціях, що здійснюються без відкриття рахунку; зменшення кількості ознак фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу; збільшення граничної суми, яка встановлюється для віднесення операцій до тих, що підлягають обов’язковому моніторингу з 150 000 гривень до 250 000 гривень. Також пропонується внести зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» в частині збільшення граничної суми по операціях клієнтів, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу.

Проект має значну економічно-фінансову складову і потребує насамперед відповідної фахової оцінки.

Проект 4962 від 12.07.2016 (Юринець О. В.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення адміністративної відповідальності за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції).

Пропонується один зі складів правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 122 «Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху» КУпАП, а саме: «ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями» виключити з цієї статті та натомість пропонується доповнити кодекс новою ст. 122-6 «Ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції, що рухаються увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями», де по суті дослівно викласти названий вище склад правопорушення в частині першій. Частина друга нової статті дублює положення частини 4 ст. 122, але вже стосовно виключно правопорушення, передбаченого в частині 1 ст. 122-6. Також частиною 3 ст. 122-6 як кваліфікуюче діяння передбачене повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою чи другою цієї статті. Власне єдина відмінність зі ст. 122 в тому, що передбачені значно вищі розміри штрафів (замість 30-40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 250–300 і замість 40–50 – 300–400). При цьому автори проекту не надають жодних пояснень, чим названі дії настільки небезпечніші порівняно з правопорушеннями, передбаченими частиною 3 ст. 122.

Проект вимагає щонайменше належної аргументації. В чинному вигляді він не видається таким, що відповідатиме заявленій меті, а саме: посиленню безпеки дорожнього руху. Скоріше він призведе до ще більшої плутанини в законодавстві.

Проект 4964 від 12.07.2016 (Балицький Є. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення заходів по боротьбі з порушеннями екологічного законодавства).

Основну частину проекту становлять пропозиції щодо збільшення розміру санкцій в окремих статтях Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також пропонується уточнити, що за відповідні екологічні правопорушення може застосовуватися конфіскація будь-яких знарядь і засобів вчинення правопорушення, а не лише тих, які є приватною власністю порушника. До грубих порушень правил рибальства передбачається віднести «рибальство під час нересту та зимівлі водних біоресурсів з порушенням Правил любительського і спортивного рибальства». Пропонується заборонити у Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження» комерційну фотозйомку диких тварин в містах та населених пунктах, крім зоопарків, дельфінаріїв, цирків та виставок диких тварин, а в Законі України «Про природно-заповідний фонд України» – рубки лісу на території заповідних урочищ.

Проект 4895-1 від 13.07.2016 (Білецький А. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії жорстокому поводженню з тваринами.

Проект є альтернативним до проекту 4895 від 05.07.2016 (Яценко А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту тварин від жорстокого поводження) і дублює ряд його основних положень (див. Бюлетень № 81). Крім того, пропонується внесення змін до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», зокрема, стосовно запровадження обов’язкової процедури ідентифікації тварин, ведення реєстру неблагонадійних власників, а також надання поліцейським права вилучати тварин у осіб, що жорстоко поводяться з тваринам. Також передбачається посилити відповідальність за порушення вимог ст. 154 КУпАП, а саме: утримання тварин у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих тварин, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях. Водночас пропонується внести зміни до статті 89 КУпАП, яка замість загальної норми про відповідальність за жорстоке поводження з тваринами має передбачати відповідальність за неналежний догляд за домашніми тваринами чи тваринами під опікою, наслідком якого стала втеча домашньої тварини за межі місця постійного утримання даної тварини, залишення тварини власником чи опікуном на вулиці, в місцях масового скупчення людей, поза межами населеного пункту без нагляду, відмова власника домашньої тварини від подальшого утримання даної тварини, внаслідок чого домашня тварини стала безпритульною, а також неналежний догляд за домашніми, сільськогосподарськими тваринами та дикими тваринами, що утримуються у неволі.

Очевидно, що такий альтернативний проект доцільно опрацьовувати разом з основним проектом з метою підготовки узгодженого тексту.

Проект 4991 від 14.07.2016 (Кудлаєнко С. В.) про спеціальний статус потерпілого від особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я, відшкодування матеріальної, моральної шкоди таким особам державою з обов’язковим зверненням регресу до засудженого.

Суть проекту практично повністю викладена у його назві. Згідно з проектом порядок надання спеціального соціального статусу потерпілого від особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я встановлюється центральним органом виконавчої влади, що здійснює державну політику у сфері соціального захисту населення; в Україні ведеться і діє Єдиний державний реєстр осіб потерпілих від особливо тяжких злочинів проти життя та здоров’я; особам, яким надано цей спеціальний соціальний статус передбачаються такі пільги: а) безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту загального користування, транспортом загального користування в приміському сполученні, залізничним і водним транспортом приміського сполучення; б) 25-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання; в) щорічна одноразова грошова допомога у розмірі мінімальної заробітної плати визначеної Законом; г) безкоштовне щорічне медичне обстеження; ґ) 50 відсоткова знижка на одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Підставою відшкодування (компенсації) матеріальної та моральної шкоди потерпілому від особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я  є вирок суду, який набрав законної сили та яким присуджено стягнення матеріальної та/або моральної шкоди.

До проекту є чимало зауважень юридико-технічного характеру (зокрема, щодо відсутності суцільної нумерації статей), але сама ідея заслуговує на увагу, хоча можливість її реалізації в сучасних умовах видається доволі проблематичною.

Проект 4999 від 15.07.2016 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за провокацію злочину.

Пропонується внести до КК України нові статті 31-1 «Провокація злочину» та 383-1 «Провокація злочину службовою особою правоохоронних органів». При цьому провокацією злочину вважатиметься  завідоме створення особою обстановки, що викликає вчинення іншою особою злочину або співучасть у ньому, з метою її викриття, шантажу або заподіяння іншої матеріальної чи нематеріальної шкоди такій особі, а службові особи правоохоронних органів відповідатимуть за завідоме створення обстановки, що викликає вчинення іншою особою злочину або співучасть у ньому, з метою притягнення такої особи до відповідальності. . У разі, коли провокація злочину здійснюється шляхом організації або підбурювання до злочину, провокатор підлягатиме відповідальності за співучасть у злочині відповідно до статей 29–31 цього Кодексу. В інших випадках провокатор підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинений спровокованою особою злочин, з посиланням на частину першу статті 31-1 цього Кодексу. Окрім того, передбачається скасувати статтю 370 «Провокація підкупу», віднести вчинення спровокованого злочину до обставин, які пом’якшують покарання; звільнити від відповідальності особу, яка, виконуючи спеціальне завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, спровокувала злочин, за наявності достатніх підстав вважати, що цей злочин буде припинено відповідними органами на стадії готування або замаху; не визнавати добровільною відмовою організатора або підбурювача відвернення вчинення злочину або своєчасне повідомлення ними відповідних органів державної влади про злочин, що готується або вчиняється, якщо у такий спосіб зазначені особи намагалися досягнути провокаційної мети викриття іншого співучасника або заподіяння йому матеріальної чи нематеріальної шкоди.

Проект є доволі новаційним для вітчизняного кримінального законодавства і викликає неоднозначне ставлення.

Проект 4000а від 15.07.2016 (Македон Ю. М.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо запровадження автоматизованої системи документообігу суду).

Проектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 277-3, якою пропонується закріпити на законодавчому рівні норму про автоматизовану систему документообігу суду в судах загальної юрисдикції при розгляді справ про адміністративні правопорушення.

Проект не викликає жодних заперечень, оскільки запровадження автоматизованої системи документообігу є вимогою законодавства і вже пройшло перевірку практикою при розгляді інших категорій судових справ.

Проект 4013а від 15.07.2016 (Рабінович В. З.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження механізму уникнення відповідальності особами, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні корупційних злочинів.

Пропонується встановити, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених такими статтями: «частиною п’ятою статті 191 (у разі вчинення злочину шляхом зловживання службовим становищем), статтями 258–258-5, 260, 261, частиною другою статті 364, частиною другою статті 364-1, частинами другою – четвертою статті 368, частиною третьою статті 368-2, частиною четвертою статті 368-3, частиною четвертою статті 368-4, частинами третьою та четвертою статті 369, частиною третьою статті 369-2». Також пропонується визначити, що за визначені Кримінальним кодексом України корупційні злочини, окрім перелічених вище, застава призначається у двадцятикратному розмірі неправомірної вигоди або вартості одержаного злочинним шляхом майна. Якщо такий розмір менший, ніж верхня межа застави для злочинів відповідної тяжкості, розмір застави визначається на загальних підставах.

Проект поповнює довгий переліку ініціатив із посилення контролю за особами, що підозрюються або обвинувачуються у вчиненні корупційних злочинів. На жаль, найпопулярнішою є точка зору про необхідність усіх таких осіб утримувати під вартою, з якою, звісно, важко погодитися з огляду на велику варіативність можливих реальних обставин справи. Пропозиція щодо визначення розміру застави є цікавою, але вимагає значного уточнення, адже на етапі обрання запобіжного заходу зазвичай неможливо вказати точний розмір неправомірної вигоди або вартості одержаного злочинним шляхом майна.

Культура та освіта

Проект 4938 від 11.07.2016 (Остапчук В. М.) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо упорядкування питання виготовлення документів про вищу освіту).

Метою проекту проголошено зниження соціального напруження серед студентів та їх батьків щодо якості документів про освіту, уніфікація зразків документів про освіту, зменшення ризику наводнення України підробленими документами про освіту, зменшення витрат вищих навчальних закладів за рахунок повернення до системи безкоштовного користування електронною базою з питань освіти, підвищення національної безпеки шляхом недопущення витоку бази персональних даних студентів за межі України. У проекті пропонується:зняти обмеження щодо вартості документів про освіту та повернення централізованого їх виготовлення; встановити, що зразки документів про вищу освіту затверджуються Кабінетом Міністрів України; повернутися до старої (до 01.04.2015) практики зберігання даних студентів у Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі – ЄДЕБО) та підключення вищих навчальних закладів до цієї бази; ввести обмеження щодо інформаційно-технічного адміністратора ЄДЕБО – юридичної особи, що зареєстрована та проваджує діяльність в Україні; передбачити визначення інформаційно-технічного адміністратора ЄДЕБО на конкурсних умовах відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Аргументація ініціатора проекту видається переконливою, що не виключає необхідності ретельної перевірки, чи не стоїть за проектом елементарна конкурентна боротьба.

Проект 4947 від 12.07.2016 (Біловол О. М.) про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо вимог до керівника державного чи комунального закладу культури.

Пропонується установити, що керівником національного, державного чи комунального закладу культури може бути особа, яка має вищу культурно-мистецьку освіту (вищу спеціальну освіту в сфері культури та мистецтва).

Вимога видається надуманою, оскільки керівник закладу культури це не мистецька по суті посада, а адміністративна та господарська.

Проект Постанови 4963 від 12.07.2016 (Рибак І. П.) про відзначення 65-річчя з дня народження Назарія Яремчука (30 листопада 2016 року).

30 листопада 2016 року виповнюється 65 років від дня народження Назарія Яремчука – видатного українського співака, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка, кавалера ордена Дружби народів, заслуженого артиста України. Враховуючи визначний внесок Назарія Назаровича Яремчука у розвиток та пропагування української культури і мистецтва пропонується урочисто відзначити цю дату на державному рівні.

За всієї поваги до постаті видатного українського співака, проект не відповідає формальним вимогам до державного святкування ювілейних дат.

Проект 4974 від 13.07.2016 (Лубінець Д. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо прав інвалідів на зарахування до навчальних закладів.

Проектом передбачається через зміни статті 22 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» та статті 44 Закону України «Про вищу освіту» надати дітям-інвалідам та інвалідам першої, другої груп право першочергового зарахування до вищих навчальних закладів I–IV рівнів акредитації, при однаковому з іншими вступниками конкурсному балі.

Проект 4986 від 14.07.2016 (Гудзенко В. І.) про внесення доповнень до статті 170 Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування доходів деяких категорій фізичних осіб.

Пропонується ввести пільговий податковий режим педагогічних, науково-педагогічних працівників та інших категорій працівників навчальних закладів освіти, а також медичних та фармацевтичних працівників закладів охорони здоров’я через доповнення названої статті новим пунктом 170.13 «Особливості оподаткування доходів педагогічних, науково-педагогічних працівників та інших категорій працівників навчальних закладів освіти, а також медичних та фармацевтичних працівників закладів охорони здоров’я», в якому передбачити, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається тільки 50 відсотків отриманих доходів, що оподатковуються за загальним порядком. Як зазначається в пояснювальній записці, проект розроблено в зв’язку із необхідністю збільшення державою рівня соціального захисту названих категорій осіб.

Головна проблема проекту в його вибірковості та непослідовності. Так, пільговий режим вводиться лише для деяких груп осіб, водночас соціальний захист споріднених груп: науковців, співробітників закладів культури, співробітників дошкільних закладів тощо ніяк не змінюється. При цьому пільговий режим пропонується запровадити для усіх представників відповідних груп незалежно від місця роботи та розміру отриманого доходу. Але ж працівники, наприклад, елітних приватних та загальних державних закладів освіти та охорони здоров’я зазвичай отримують помітно різні доходи.

Проекти Постанов 4989 від 14.07.2016 (Юринець О. В.) про відзначення 200-річчя Національного університету «Львівська політехніка» (листопад-грудень 2016 року) та 4990 від 14.07.2016 (Юринець О. В.) про відзначення 200-річчя Львівського торговельно-економічного університету (листопад-грудень 2016 року).

Проекти є ідентичними і відрізняються лише змінами назви закладу.

Звісно відзначення 200-річчя вишів є поважною датою і має дістати відповідну підтримку. Втім, слід зазначити, що на сайті Національного університету «Львівська політехніка» (http://lp.edu.ua/lp) зазначається, що «Національний університет «Львівська політехніка» – найстаріший вищий технічний навчальний заклад України та Східної Європи, заснований 1844 року як Технічна академія». А на сайті Львівського торговельно-економічного університету (http://lute.lviv.ua/universitet/history/) теж інша дата: «Датою народження навчального закладу вважається 7 листопада 1817 року – день створення Реальної школи». Зазначимо, що в пояснювальних записках до проектів теж не уточнюється походження 200-літнього ювілею. З огляду на це, проекти видаються вкрай сумнівними.

Проект Постанови 4994 від 14.07.2016 (Писаренко В. В.) про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди (3 грудня 2022 року).

3 грудня 2022 року виповнюється 300 років від дня народження Григорія Савича Сковороди – видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета та педагога. Враховуючи важливість постаті Григорія Савича Сковороди пропонується урочисто відзначити цей ювілей на державному рівні. Пропонується розробити плани заходів на державному та місцевому рівні. Зокрема, передбачається  провести реконструкцію Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди в с. Сковородинівка Золочівського району Харківської області. Втім, більшість заходів пропонується суто в сфері культури та популяризації спадщини видатного українця.

Проект заслуговує на повну підтримку. Особливо слід позитивно відзначити завчасну ініціативу, що рідко зустрічається в актах на кшталт цього.

Охорона здоров’я

Проект 4981 від 14.07.2016 (Денісова Л. Л.) про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні.

Метою проекту проголошено покращення системи охорони здоров’я через збільшення обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на фінансування системи, за рахунок страхових платежів, а також підвищення ефективності використання існуючих ресурсів за рахунок забезпечення об’єктивного обліку наданої в державних та комунальних закладах охорони здоров’я медичної допомоги та медичних послуг. Завданнями проекту визначено: запровадження загальнообов’язкового соціального медичного страхування як гарантії конституційних прав громадян України на медичну допомогу і медичне страхування;  забезпечення фінансування  гарантованого рівня надання безоплатної медичної допомоги (медичних послуг) у визначеному законодавством обсязі; встановлення ефективної системи контролю за накопиченням та цільовим використанням коштів системи загальнообов’язкового соціального медичного страхування; створення механізму контролю за якістю медичних послуг та їх відповідністю потребам пацієнтів.

Значний обсяг проекту (48 сторінок тексту) унеможливлює його докладний аналіз в рамках цього огляду. Звернемо увагу лише, що страховиками в системі загальнообов’язкового соціального медичного страхування пропонується визнати «зареєстровані у встановленому порядку фінансові установи, створені у формі акціонерних товариств, які отримали ліцензію на здійснення загальнообов’язкового соціального медичного страхування, є членами саморегулівної організації страховиків, що здійснюють загальнообов’язкове соціальне медичне страхування, виконали встановлені вимоги та акредитовані в визначеному цим Законом порядку Уповноваженим органом». При цьому страховики, що отримали ліцензію на здійснення  загальнообов’язкового соціального медичного страхування, в обов’язковому порядку створюють «єдину саморегулівну організацію» та стають її членами.

Проекти від 14.07.2016 (Денісова Л. Л.) 4982 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо контролю та оподаткування операцій, пов’язаних з проведенням загальнообов’язкового соціального медичного страхування та 4983 про внесення зміни до статті 40 Бюджетного кодексу України щодо встановлення розміру страхового платежу за договором загальнообов’язкового соціального медичного страхування.

Два проекти, які складають єдиний пакет з проектом 4981 і мають розглядатися разом з ним.

Проект Постанови 4984 від 14.07.2016 (Палатний А. Л.) про забезпечення сталого розвитку сфери фізичної культури і спорту в Україні в умовах децентралізації влади.

Завданням проекту Постанови проголошено вдосконалення державної політики у сфері фізичної культури та спорту, шляхом прийняття низки пропозицій органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування щодо вдосконалення функціонування сфери фізичної культури та спорту. По суті проект є планом нормотворчих робіт, що включає розроблення і прийняття більше 10 законопроектів та низку інших актів.

Проект 4987 від 14.07.2016 (Богомолець О. В.) про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо запровадження душпастирської опіки в сфері охорони здоров’я).

Стрижневою пропозицією проекту є доповнення згаданого у  назві акта новою статтею 24-2 «Душпастирська опіка в сфері охорони здоров’я», в якій закріплюються: державне сприяння розвитку душпастирської опіки в сфері охорони здоров’я, яка спрямована на забезпечення релігійних та духовних потреб пацієнтів, членів їх сімей, а також працівників закладів охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування, що є складовою комплексного підходу до охорони здоров’я; створення дорадчого органу – Душпастирської ради, до складу якої передбачається включити представників заінтересованих релігійних управлінь і центрів, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку; можливість священнослужителів (капеланів) здійснювати свою діяльність на волонтерських засадах або на громадських засадах. Водночас закладам охорони здоров’я пропонується надати право приймати на роботу священнослужителів (капеланів) для здійснення душпастирської опіки, які пройшли спеціальну підготовку, відбір й уповноважені релігійними організаціями.

Сприймаючи загалом аргументи ініціаторів проекту про важливість душпастирської опіки в сфері охорони здоров’я, все ж вважаємо неприпустимим для світської держави оплачувати діяльність капеланів за  бюджетні кошти.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 4945 від 12.07.2016 (Деркач А. Л.) про розвиток сільського господарства та сільських територій в 2017–2022 рр. (інтегральне село).

Як зазначено в пояснювальній записці до проекту, його метою є формування законодавчих основ розвитку сільського господарства та сільських територій на період 2017–2022 рр. для формування інтегрального села в напрямах вирішення проблем у сфері збереження і розвитку мережі селищ та сіл, системи управління розвитком сільських територій, забезпечення пріоритетності розвитку сільського господарства та сільських територій, щодо поліпшення демографічної ситуації на селі, розвитку підприємництва, розв’язання проблем зайнятості на селі, розвитку транспортного сполучення та зв’язку, щодо пільг на електроенергію, розвитку освіти, аграрної науки, сільськогосподарської дорадчої діяльності, медичного обслуговування, державного регулювання аграрного ринку, розвитку організаційно-правових форм господарювання, ринку матеріально-технічних ресурсів та послуг, зовнішньоекономічної діяльності, гарантування безпечності та якості продовольства, розвитку тваринництва, контролю якості харчових продуктів і кормів, здоров’я тварин, рослинництва, рибної галузі, землеустрою, розвитку ринку фінансових послуг, системи оподаткування. Сам проект має обсяг понад 20 сторінок. Проте більшість його  положень є суто декларативними та програмними. Тим не менш серед них зустрічаються і доволі дивні спроби врегулювати ті відносини, які вже врегульовані законодавством. Йдеться, зокрема, про розподіл земель між державною власністю та власністю місцевих громад, порядок оподаткування аграріїв тощо. Такі ініціативи вступають в конфлікт з чинним законодавством і мали б реалізовуватися через внесення змін до відповідних законів та кодексів.

По суті, проект є невдалою спробою поєднати загальні положення програми розвитку із законодавчим закріпленням конкретних ініціатив. Враховуючи наведене проект видається таким, що не може бути прийнятий у чинному вигляді.

Проект 4953 від 12.07.2016 (Деркач А. Л.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розвитку сільського господарства та сільських територій.

Пропонується передбачити, що платники податків, які утримуються виключно за рахунок коштів, державного бюджету України та/або місцевих бюджетів, звільняються від відповідальності (штрафу) за затримку грошового зобов’язання, якщо вона виникла внаслідок несвоєчасного фінансування з відповідних бюджетів, а рівно пропонується не нараховувати пеню в тих випадках, коли несвоєчасне погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу по сплаті податків та зборів такими суб’єктами викликане знову ж таки несвоєчасним фінансуванням з відповідних бюджетів.

Проект видається вкрай актуальним для зазначеної категорії платників податків. Утім, варто порушити питання про застосування такого підходу й щодо інших суб’єктів у разі, коли податкові грошові зобов’язання виникають через несвоєчасне фінансування з відповідних бюджетів.

Проект 4957 від 12.07.2016 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо належного забезпечення територіальних громад земельними ресурсами).

Згідно з пояснювальною запискою проект «має за мету вирішити питання щодо належного забезпечення територіальних громад земельними ресурсами шляхом спрощення в окремих випадках процедури вилучення земельних ділянок особливо цінних земель з постійного користування Національної академії аграрних наук України». Така мета обґрунтовується ініціатором проекту двома чинниками: «загальновідомим фактом є те, що Національна академія аграрних наук України та її підвідомчі органи не здійснюють дослідницьку діяльність на всій площі особливо цінних земель, що знаходяться в їхньому постійному користуванні» та «численні територіальні громади, на чиїх територіях свого часу було утворено радгоспи, а тому їх члени не отримали навіть земельних паїв, постійно стикаються з проблемою дефіциту земельних ресурсів при необхідності розташування соціальних об’єктів розмірами приблизно по 2–3 га (незначними, порівняно з площами, які займає академія)». Проте прагненню «відібрати і поділити» заважає передбачений законодавством порядок вилучення земельних ділянок особливо цінних земель з постійного користування Національної академії аграрних наук України. Тому в короткому за обсягом проекті пропонується доповнити частину другу статті 150 Земельного кодексу України новим абзацом такого змісту: «Територіальні громади, зацікавлені у вилученні земельних ділянок особливо цінних земель, визначених у пункті “в” частини першої цієї статті, подають клопотання до землекористувача про надання погодження на вилучення земельних ділянок. У випадку ненадання відповіді землекористувачем протягом одного місяця з моменту отримання клопотання або надання необґрунтованої та/або невмотивованої (без підтвердження використання земельних ділянок за цільовим призначенням, здійснення на території земельних ділянок наукових досліджень тощо) відповіді про неможливість погодження вилучення земельних ділянок особливо цінних земель, визначених у пункті “в” частини першої цієї статті, територіальні громади, зацікавлені у вилученні зазначених земельних ділянок, мають право подати клопотання до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідних обласних рад щодо направлення подання до Верховної Ради України про погодження вилучення зазначених земельних ділянок без погодження землекористувача». Водночас у статті 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» пропонується у чинному приписі «Вилучення земельних  ділянок Національної академії наук України та національних галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії  Національної академії наук України та президій національних галузевих академій  наук  відповідно до Земельного кодексу України» замінити слова «може здійснюватися лише» на «здійснюється».

Проект викликає щирий подив, який межує з обуренням. Сьогодні НАН України і національні галузеві академії наук перебувають на межі виживання. Компенсуючи злиденність бюджетного фінансування, науковцям на державному рівні, зокрема, активно рекомендують ефективно використовувати академічне майно. Натомість є чимало охочих якнайскоріше знищити академічну науку та «успадкувати» її майно. У річищі таких настроїв, як видається, слід розглядати і поданий проект. Окрім украй сумнівної мети проекту, звертає на себе увагу, що, декларуючи претензії лише до земель Національної академії аграрних наук України, в проекті насправді йдеться про власність Національної  академії   наук України та всіх національних галузевих академій наук. Також є певна неправильність у тому, що «особливо цінні землі» пропонується вилучати не для землеробства, а згідно з пояснювальною запискою для «розташування соціальних об’єктів розмірами приблизно по 2–3 га». Безпрецедентним є і те, що «територіальні громади, зацікавлені у вилученні земельних ділянок особливо цінних земель» ніяк не мають обґрунтовувати свій інтерес, натомість чинні землекористувачі мусять підтверджувати «використання земельних ділянок за цільовим призначенням, здійснення на території земельних ділянок наукових досліджень». При цьому неясно, хто і за якими критеріями має оцінювати «необґрунтованість та/або невмотивованість» відповіді академічної установи. Не красять проект і окремі мовні негаразди.

Проект 4968 від 13.07.2016 (Люшняк М. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо введення до 2023 року мораторію на вирощування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин, виробництво, переробку, обіг, транзит та ввезення ГМО, здатних до самовідтворення або передачі спадкових факторів.

Завданням проекту проголошена тимчасова заборона вирощування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин, виробництва, переробки, транзиту, ввезення ГМО, що здатні до самовідтворення або передачі спадкових факторів (далі – ГМОЗ), для використання в харчових продуктах, харчових добавках, кормах і кормових добавках, крім використання їх для науково-дослідних цілей, до моменту отримання експертиз щодо економічної доцільності, екологічної, біологічної, генетичної безпеки та користі для здоров’я людини ГМО. Проектом запропоновано внести зміни до статті 23 Закону України «Про державну систему безпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», якими до 1 січня 2023 р. заборонити: промислове виробництво, перероблення та введення в обіг ГМОЗ для цілей їх  використання в харчових продуктах, харчових добавках, кормах, кормових добавках; вирощування сільськогосподарських рослин із застосуванням ГМОЗ у відкритих системах на підприємствах, установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, за винятком таких, що призначені для науково-дослідних цілей; ввезення на митну територію ГМОЗ для цілей їх використання в харчових продуктах, харчових добавках, кормах, кормових добавках, сільськогосподарських рослин із застосуванням ГМОЗ, за винятком таких, що призначені для науково-дослідних цілей. Пропонується встановити термін дії мораторію на вирощування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин, виробництво, переробку, обіг, транзит та ввезення ГМОЗ принаймні на 5 років з моменту набрання чинності цим проектом Закону. Заборона аргументується тим, що існує науково-методична невизначеність щодо ризику і наслідків виробництва, переробки та використання ГМОЗ. За порушення згаданої заборони пропонується встановити адміністративну відповідальність. Законопроект визначає перехідний період набрання чинності заборони на виробництво ГМОЗ та відповідальності за порушення мораторію строком на 1 рік, щоб суб’єкти господарювання, які вирощують сільськогосподарські рослини із застосуванням ГМО та виробляють ГМОЗ для цілей їх використання в харчових продуктах, харчових добавках, кормах, кормових добавках, могли їх позбутися шляхом експорту (остаточного вивезення) згідно із положеннями митного законодавства України. У перехідних положеннях проекту також міститься вимога до акредитованих лабораторій провести експертизи щодо економічної доцільності, екологічної, біологічної, генетичної безпеки та користі для здоров’я людини ГМОЗ до 2023 року. Як стверджують ініціатори проекту, якщо висновки наукових експертиз обґрунтовано підтвердять безпечність впливу ГМОЗ, спростують негативний вплив ГМО на живі організми та навколишнє природне середовище, дія мораторію буде зупинена. А доки немає таких наукових висновків, немає підстав поширювати в Україні генетично модифіковані сільськогосподарські культури та промислове виробництво ГМОЗ.

Для оцінки проекту головне значення має, безперечно, думка фахівців із екологічної безпеки, але з суто етичних міркувань важко погодитися з аргументацію відстрочки заборони тим, що треба надати можливість відповідним суб’єктам господарювання позбутися ГМО шляхом експорту, тобто перекласти свої проблеми на інших. Інша справа, що, можливо, доцільно надати час для виконання вже укладених договорів чи юридичного оформлення їх припинення.

Проект 4978 від 14.07.2016 (Рудик С. Я.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зняття обмеження мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та надання повноважень по його встановленню органам місцевого самоврядування.

Ініціатори проекту вважають, що підвищення в 2014 р. мінімального розміру орендної плати з 0,03 відсотка до 3 відсотків не виправдало себе. Відповідно, зміст запропонованих змін зводиться до перегляду пункту 288.5 Податкового кодексу України, який нині виглядає так: 288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Пропонується викласти пункт 288.5. в такій редакції: Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки, а всі згадані підпункти скасувати.

Звертає на себе увагу, що в тексті проекту немає жодного слова щодо задекларованого в назві «надання повноважень по його встановленню органам місцевого самоврядування». Лише в пояснювальній записці зазначається, що «вбачається за можливе виключити законодавче обмеження мінімального розміру орендної плати, що в умовах децентралізації повноважень надасть можливість органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування безпосередньо на місцях встановлювати розмір орендної плати за землю». Утім, така аргументація не видається переконливою і, на нашу думку, у разі прийняття проекту, тривалий час ніякого нормативного регулювання мінімального розміру орендної плати не буде, що створюватиме поживний ґрунт для різного роду корупційних схем.

Проект 4009а від 15.07.2016 (Мушак О. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку проведення фітосанітарної експертизи та приведення законів у відповідність з міжнародними фітосанітарними стандартами.

Пропонується внести ряд змін до Закону України «Про карантин рослин» та додати одну статтю до Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій йдеться про .порушення фітосанітарною лабораторією законодавства України про карантин рослин. Оскільки передбачається значна кількість змін, наведемо лише основні їх напрями: приведення термінології Закону у відповідність до автентичних текстів міжнародних документів у галузі фітосанітарного контролю, забезпечення однозначності розуміння та прозорості реалізації положень вітчизняного законодавства; вдосконалення процедури огляду, під час якої здійснюється відбір зразків об’єктів регулювання; допуск недержавних, відповідним чином акредитованих та уповноважених відповідно до законодавства лабораторій до проведення фітосанітарної експертизи у сфері карантину рослин; чітка регламентація у Законі вимог до проведення первинної та вторинної (арбітражної) фітосанітарних експертиз; визначення терміну дії на території України фітосанітарного сертифіката – 14 днів; уможливлення підтвердження відповідності фітосанітарного стану об’єктів регулювання вимогам країни-імпортера у порядку, погодженому між Держпродспоживслужбою України та службами країн-імпортерів, відповідно до міжнародних договорів України; зниження корупції в сфері фітосанітарного контролю та підвищення якості фітосанітарної експертизи; видачу фітосанітарного сертифіката на експорт та реекспорт виключно відповідно до фітосанітарних вимог країни-імпортера.

Проект вимагає ретельної уваги спеціалістів як у сфері сільськогосподарських відносин, так і державного контролю.

Проект 4010а від 15.07.2016 (Кучер М. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Згідно з пояснювальною запискою проект спрямований на вдосконалення правового регулювання відносин, пов’язаних із правом емфітевзису, з метою використання зазначеного права для збільшення кредитних ресурсів аграрного сектору економіки. У проекті пропонується через внесення змін у Земельний кодекс України, Цивільний кодекс України, Закони України «Про оренду землі», «Про іпотеку», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначити правовий механізм звернення стягнення на право емфітевзису; дозволити  відчуження права емфітевзису, встановленого на землях державної та комунальної власності, у разі, якщо таке право набуто на земельних торгах; встановлення граничного 50-річного строку права емфітевзису; надання землекористувачу (емфітевту) права передавати земельну ділянку в оренду, залишаючись при цьому відповідальним перед власником земельної ділянки за виконання своїх зобов’язань за договором емфітевзису;встановлення правила, за яким у разі проведення земельних торгів з набуття права емфітевзису предметом торгу є вартість такого права.

Проект заслуговує на увагу, хоча його реалізація, можливо, і не принесе тих результатів, на які оптимістично розраховують його ініціатори.

Проекти з інших питань

Проект 4941 від 11.07.2016 (Кабінет Міністрів України) про енергетичну ефективність будівель.

Проект є доопрацьованою редакцією однойменного урядового проекту 1566 від 22.12.2014, який після розгляду його профільним Комітетом з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства на основі негативного висновку ГНЕУ був 13.01.2015 повернутий на доопрацювання ініціатору внесення.

Проект став майже вдвічі більшим за обсягом, однак більшість зауважень ГНЕУ до проекту 1566 лишаються актуальними і для проекту 4941. Головне з них – цілковито незрозуміло, як має діяти закон щодо багатоквартирних будинків, які не перебувають у власності декількох осіб чи там, де не створені ОСББ. Вказівка на діяльність управляючих організацій не є достатньою, оскільки в проекті переважно йдеться про власників.

Проект 4954 від 12.07.2016 (Ванат П. М.) про внесення змін до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо дійсності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку).

Пропонується закріпити таке положення: «Первинні документи вважаються недійсними та не можуть бути використані в цілях бухгалтерського обліку у разі встановлення судом за позовом контролюючого органу факту нездійснення господарської операції, стосовно якої такі первинні документи були складені та факту заповнення їх не уповноваженою на це чи невстановленою особою». Як зазначається у пояснювальній записці, через такі зміни передбачається досягнути зменшення податкового тиску на платників податків.

Проект 4955 від 12.07.2016 (Ванат П. М.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо дійсності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Проект є частиною ініціатив, запропонованих у попередньому проекті, й закріплює відповідні положення у Податковому кодексі України. Необхідність подання окремого проекту зумовлена вимогою названого кодексу про внесення до нього змін виключно окремими законами.

Проект 4958 від 12.07.2016 (Южаніна Н. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ліцензійних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пропонується скасувати ліцензування ряду видів зовнішньоекономічної діяльності. Особливо радикальною виглядає пропозиція установити, що імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються суб’єктами господарювання усіх форм власності без ліцензії. Ліцензії скасовуються на імпорт та експорт спирту коньячного і плодового, але зберігається право на таку діяльність лише за уповноваженими державними підприємствами. Також скасовується ліцензування експорту (імпорту) матриць, обладнання та сировини для їх виробництва. Однак проект не вичерпується лише питаннями ліцензування. Пропонується скасувати сертифікацію алкогольних напоїв. Далі, повторено норму запропоновано у проекті 4841 від 17.06.2016 (Южаніна Н. П.) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо скорочення звітності для суб’єктів малого бізнесу) (див. Бюлетень № 78) щодо незастосування штрафів до суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов’язання щодо подання такого звіту за неподання чи невчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Також пропонується запровадити інститут уточнюючого звіту, а саме установити, що якщо у місяці, наступному за звітним місяцем, суб’єкт господарювання самостійно виявляє помилки, що містяться у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов’язаний надіслати уточнюючий звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому випадку передбачені за подання неточного звіту штрафні санкції не застосовуються.

Проект спрямований на лібералізації торгівлю, що слід лише вітати. Втім відмова від сертифікації алкогольних напоїв є доволі спірною так само, як і ініціатива беззастережного уточнюючого звіту. Крім того, відсутні чіткі розрахунки того, скільки недобере через скасування ліцензій бюджет України. Ще ряд зауважень як змістовного, так і технічно-уточнюючого, змісту, висловлено у висновку ГНЕУ. Тим не менш, проект отримав позитивний висновок профільного Комітету з питань промислової політики та підприємництва.

Проект 4970 від 13.07.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо оплати послуг патронатних вихователів).

Як зазначено у пояснювальній записці, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми» від 26.01.2016 запроваджено поняття патронату над дитиною та установлено, що від 1 січня 2016 року до 31 грудня 2018 року запроваджується експеримент із здійснення патронату над дитиною. Статтею 256 Сімейного кодексу України встановлено, що оплата послуг патронатного вихователя та виплата соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів. Міністерством соціальної політики (лист від 28.03.2016 №4410/0/14-16/56) запропоновано на час проведення експерименту зазначені виплати здійснювати за рахунок та у межах коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною». У подальшому, після завершення експерименту, здійснення цих виплат буде здійснюватися за рахунок власних коштів місцевих бюджетів. Прийняття зазначеного законопроекту зумовлено необхідністю визначення механізму оплати послуг патронатних вихователів та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя. Відповідно, вносяться зміни до статей щодо можливості відповідних виплат з місцевих бюджетів та одночасно визначається, що державна освітня субвенція надається зокрема і на оплату послуг патронатних вихователів.

Проект 4969 від 13.07.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо оплати послуг патронатних вихователів).

Проект прямо пов’язаний з попереднім і спрямований на визначення джерела фінансування оплати послуг патронатних вихователів та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя в 2016 році.

Проект 4997 від 13.07.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із запровадженням патронату над дитиною.

Проект органічно пов’язаний з попередніми. Передбачається внесення змін до Сімейного кодексу України, а саме вилучення другого абзацу частини сьомої статті 252, яким визначено, що патронатний вихователь зараховується на роботу за трудовим договором у бюджетну установу соціального захисту населення місцевою державною адміністрацією або місцевою радою. Такі зміни дадуть змогу усунути, з одного боку, ризики подвійного фінансування послуг сімейного патронату (за рахунок місцевого та державного бюджету), з іншого – концептуальні неузгодженості з окремими нормами трудового законодавства. Водночас ці зміни зумовлюють створення законодавчих підстав для пенсійного страхування патронатних вихователів. Тому проектом передбачено внесення відповідних змін до Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Щодо пенсійного страхування патронатних вихователів, то передбачається прирівняти їх у цьому питання до батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу та прийомних батьків, які отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

Проект 4996 від 14.07.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо уточнення деяких положень).

Проект дослівно повторює внесений попереднім урядом однойменний проект 4269 від 18.03.2016 (див. Бюлетень № 65), відкликаний у зв’язку з відставкою уряду.

Проект 4004а від 15.07.2016 (Лунченко В. В.) про внесення змін до Кодексу України про надра (щодо справляння рентної плати за видобування бурштину).

Пропонується передбачити можливість надання надр у користування строком на 5 років для видобування корисних копалин задля забезпечення рекультивації законсервованих земельних ділянок в межах ділянок надр площею до 5 гектарів, що частково втратили промислову значимість унаслідок господарської діяльності з видобування без наявності відповідних дозвільних документів. Зазначається, що спеціальні дозволи на користування надрами для видобування бурштину в межах таких ділянок у 5 денний термін від дати подання відповідної заяви надаються безоплатно суб’єктам господарювання, які уклали із власниками законсервованих земельних ділянок договір на виконання робіт з рекультивації. Крім того, зазначається, що на такі ділянки не надається гірничий відвід. В пояснювальній записці зазначається, що проект має на меті сприяти залученню до оподаткування діяльність з видобутку бурштину на земельних ділянках, які підлягають консервації, у порядку встановленому Земельним кодексом України, у зв’язку із деградацією в результаті виконання на них господарської діяльності з видобування без наявності відповідних дозвільних документів. Очікується, що наслідком ухвалення проекту має стати усунення протистоянь між правоохоронними організаціями та нелегальними копачами бурштину, зниження соціальної напруги у областях, що мають поклади цього каміння та фінансове підґрунтя для рекультивації земель, що частково втратили значимість у зв’язку із деградацією, в результаті виконання на них господарської діяльності з видобування без наявності відповідних дозвільних документів.

Проект видається важливим елементом наведення порядку із видобуванням бурштину.

Проект 4005а від 15.07.2016 (Лунченко В. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо справляння рентної плати за видобування бурштину).

Проект є похідним від попереднього і призначений визначити особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, що справляється за видобування бурштину в межах ділянок надр, які частково втратили промислову значимість в результаті господарської діяльності з видобування без наявності відповідних дозвільних документів.

Зазначимо, що проектом пропонується внести зміни до Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що видається цілковито неналежним місцем для закріплення постійнодіючого, а не тимчасового порядку.

Проект 4006а від 15.07.2016 (Лунченко В. В.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо визначення напрямів цільового використання рентної плати за видобування бурштину).

Проект похідний від попередніх. В ньому передбачений порядок бюджетного спрямування передбаченої в попередньому проекті рентної плати.

Проект 4011а від 15.07.2016 (Рибчинський Є. Ю.) про добровільну пожежну охорону.

Проект покликаний визначити правові та організаційні засади створення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань, що здійснюють функції добровільної пожежної охорони, виконання нею завдань щодо запобігання виникненню пожеж, організації їх гасіння, права та обов’язки добровільних пожежних, їх соціальний захист та членів їх сімей. Згідно з проектом добровільна пожежна охорона – це протипожежне громадське об’єднання, засноване фізичними особами та/або юридичними особами приватного права, основною статутною метою (ціллю) якого є участь у проведенні заходів із запобігання виникненню пожеж, організації їх гасіння. Таке об’єднання виступає скоріше альтернативою, ніж помічником органів державної пожежної безпеки. Натомість у більшості країн, на досвід яких посилаються ініціатори проекту, добровільна пожежна охорона є частиною системи органів державної пожежної безпеки. Зазвичай підрозділи добровільної пожежної охорони створюються за участі, а часто і з ініціативи місцевого самоврядування, яке і бере на себе значний тягар з їх фінансування. Такий підхід зумовлений потребою раціонального використання коштів бюджетів, адже утримання постійних пожежних підрозділів є доволі дорогою справою. Члени ж добровільної пожежної охорони отримують невелику плату, але мають різні додаткові матеріальні та нематеріальні стимули. Зокрема, це якісне медичне страхування за кошти бюджету, певні пільги щодо відпусток, додатковий захист за трудовим законодавством тощо. У пропонованому ж проекті, якщо не враховувати певні пільги та виплати, пов’язані безпосередньо з виконанням обов’язків пожежного, інші стимули зводяться до права на додаткову оплачувану щорічну відпустку строком до 10 днів, яку надає роботодавець, та можливості «одержання за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів пільгових довгострокових кредитів для будівництва (придбання) житла, на оплату вступних пайових внесків при вступі до житлових комплексів, житлово-будівельних кооперативів, обзаведення домашнім господарством, а також на здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання, незалежно від форм власності, що діють на території України, та пільгового погашення кредитних зобов’язань. Порядок надання пільгових довгострокових кредитів добровільним пожежним та їх пільгового погашення має встановлюватися Кабінетом Міністрів України». Абсурдні у ХХІ ст. положення про право на «позачергове встановлення телефону» розглядати немає сенсу.

Тому, як видається, проект у поданій редакції не сприятиме розширенню мережі протипожежної охорони, а рівно не зможе в подальшому стати основою для раціоналізації використання фінансових засобів державного та місцевих бюджетів, спрямованих на забезпечення протипожежної охорони.

Проект 4012а від 15.07.2016 (Дубневич Я. В.) про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо приведення його у відповідність з актами Європейського Союзу.

Як зазначено в пояснювальній записці, на сьогодні в Україні відсутні процедури з виконання положень Угоди про міжнародні перевезення швидкопсувних харчових продуктів та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для цих перевезень (далі ‑ УПШ), яка набула чинності для України 25.07.2008. Досі жодного свідоцтва про відповідність транспортного засобу вимогам УПШ (далі – свідоцтво УПШ) в Україні не видано. Відсутність процедур технічної перевірки транспортних засобів, що використовуються для міжнародних перевезень швидкопсувних харчових продуктів, не дає змогу вітчизняним перевізникам на рівних конкурувати зі своїми іноземними колегами, оскільки вони вимушені проходити перевірку свого транспортного засобу на відповідність вимогам УПШ за кордоном. Тому в проекті  пропонується визначити, що контроль за дотриманням перевізниками, які здійснюють перевезення швидкопсувних харчових продуктів, вимог УПШ на території України здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті у сфері міжнародних автомобільних перевезень. На цей же орган покладається затвердження порядку видачі свідоцтв про відповідність транспортного засобу вимогам УПШ. До названого закону пропонується внести визначення таких понять як ізотермічний транспортний засіб, опалюваний транспортний засіб, транспортний засіб-льодовник, транспортний засіб-рефрижератор, Свідоцтво УПШ та швидкопсувні харчові продукти. Окремою статтею пропонується впорядкувати особливості організації міжнародних перевезень швидкопсувних харчових продуктів. Також за здійснення перевезень швидкопсувних харчових продуктів без свідоцтва про відповідність транспортного засобу вимогам УПШ або недотримання умов транспортування та зберігання встановлюється штраф у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проект видається актуальним, тим не менш потребує уваги з боку спеціалістів, зокрема представників органів охорони правопорядку.

Проект 4014а від 15.07.2016 (Кононенко І. В.) про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі.

Проект передбачає конкретизацію перерозподілу бюджетних надходжень з метою забезпечення механізму фінансування дорожньої галузі. Уточнюється перерозподіл коштів між спеціальними фондами. Проект також передбачає перспективу передачі автомобільних доріг загального користування місцевого значення в управління Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та Севастопольської міської державних адміністрацій та відповідну субвенцію на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання таких автомобільних доріг. Серед інших ініціатив, які заслуговують на увагу, слід назвати віднесення до джерел формування Державного дорожнього фонду України «концесійних платежів за передачу автомобільних доріг загального користування державного значення у концесію» та «плати за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення, максимальний розмір та порядок справляння якої встановлюються Кабінетом Міністрів України».

Проект 4015а від 15.07.2016 (Кононенко І. В.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі.

Проект пропонує зміни до названого кодексу, які мають створити фінансове підґрунтя для реалізації ініціатив, передбачених попереднім проектом.