пошук  
версія для друку
11.09.2016

Заключні зауваження до двадцять другої і двадцять третьої періодичної доповіді України

   

CERD/C/UKR/CO/22-23

 

ПОПЕРЕДНІЙ НЕВІДРЕДАГОВАНИЙ ВАРІАНТ

Пош.: Загальне

 

26 серпня 2016

 

Оригінал: Англ.

 

 

 

 

 

 

 

 

Комітет ліквідації расової дискримінації

 

Заключні зауваження до двадцять другої і двадцять третьої періодичної доповіді України*

 

1.            Комітет розглянув об’єднані двадцять другу і двадцять третю періодичні доповіді України (CERD/C/UKR/22-23), подані в одному документі, на 2464-й та 2465-й зустрічах (CERD/C/SR. 2464, CERD/C/SR. 2465), проведених 11 та 12 серпня 2016 р. На 2479-й зустрічі, проведеній 23 серпня 2016 р., він прийняв наступні заключні зауваження.

A. Вступ

2. Комітет вітає подання об’єднаних двадцять другої і двадцять третьої періодичних доповідей держави-учасниці, до яких входять відповіді на питання, підняті Комітетом у його попередніх заключних зауваженнях. Комітет вітає відкритий і конструктивний діалог з делегацією високого рівня держави-учасниці.

 

B.        Позитивні аспекти

 

3.            Комітет вітає прийняття наступних законодавчих та політичних заходів:

 

(a)          Закону про Принципи запобігання та боротьби з расовою дискримінацією, у 2012 році;

 

(b)         Закону №. 1251-VII, про внесення змін до Закону про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, у 2014 р.;

 

(c)          Поправки до закону про рекламу, у 2013 р.;

 

(d)         Закону про громадські об’єднання, у 2012 р.;

 

(e)          Стратегії захисту та інтеграції національної меншини ромів до 2020 року та її Плану дій;

 

(f)          Постанови № 23/02-14 щодо створення стратегії із запобігання та боротьби з расовою дискримінацією на період 2014-2017.

 

 

 

*   Прийняті Комітетом на його дев’яностій сесії (2-26 серпня 2016).

CERD/C/UKR/CO/22-23

 

4. Комітет вітає ратифікацію державою-учасницею Конвенції 1954 року стосовно статусу осіб без громадянства і Конвенції 1961 року про взаємне скорочення безгромадянства у 2013 році.

 

C.        Питання, що викликають стурбованість, і рекомендації

 

Демографічний склад населення

 

5.            Комітет шкодує, що держава-учасниця останнім часом не надавала надійні і всеосяжні дані щодо економічних та соціальних показників або показників етнічного походження, які б дозволили Комітету краще оцінити здійснення економічних, соціальних та культурних прав різними групами, що проживають на її території, у тому числі меншинами та мігрантами, а також вплив різних програм, стратегій і планів, прийнятих державою-учасницею. Комітет зазначає, що перепис, який мав відбутися у 2016 році, був відкладений до 2020 р.

 

6.            Комітет рекомендує державі-учасниці провести перепис та зібрати такі дані для того, щоб поліпшити втілення Конвенції. Комітет також рекомендує державі-учасниці надати Комітету будь-які оновлені доступні, надійні і всеосяжні економічні і соціальні показники, на основі етнічної приналежності, національності або країни походження, і взяті з економічних або соціальних досліджень, проведених у цій галузі. Це дозволить Комітету мати розуміння щодо здійснення економічних, соціальних і культурних прав різними групами, проживаючими на її території, у тому числі меншинами, зокрема, ромами, мігрантами, біженцями, шукачами притулку та особами без громадянства, а також інформацію щодо впливу програм, планів та стратегій, які були оцінені та виміряні.

 

Відсутність підстав для расової дискримінації

 

7.            Беручи до уваги роз'яснення, представлені делегацією держави-учасниці, Комітет стурбований у зв'язку з відсутністю "національного походження" і "родоводу" в якості підстав для расової дискримінації, у статті 1 (2) Закону про принципи запобігання і боротьби з расовою дискримінацією (ст. 1).

 

8.            Комітет рекомендує державі-учасниці включитинаціональне походженняіродовідв якості підстав для расової дискримінації у Законі про принципи запобігання і боротьби з расовою дискримінацією, а також у іншому законодавстві стосовно забороні расової дискримінації.

 

Національний інститут з питань меншин

 

9.            Комітет стурбований повідомленнями, відповідно до яких інституціональна мережа для вирішення питань меншин у державі-учасниці є недорозвиненою, фрагментованою та неефективною. Зокрема, Комітет стурбований тим, що після уходу Уповноваженого уряду з питань етнічної та національної політики немає жодної спеціалізованої державної установи, наділеної повноваженнями щодо питань меншин. Крім того, Комітет занепокоєний тим, що Департамент у справах релігій та національностей Міністерства Культури, до якого повноваження з питань меншин були передані у 2016 році, не володіє належними людськими або фінансовими ресурсами для належного виконання свого мандату. Комітет також стурбований інформацією про те, що Рада Міжетнічної Злагоди не функціонує (ст. 2).

 

10.         Комітет рекомендує державі-учасниці розвинути консультацію з усіма представниками меншин, чітку і послідовну інституціональну базу з питань меншин і встановити спеціалізовану установу, уповноважену вирішувати питання меншин, а також забезпечити їй усі необхідні людські та фінансові ресурси.

2

CERD/C/UKR/CO/22-23

Расистські прояви ненависті і злочини на ґрунті расизму

11.         Комітет стурбований повідомленнями про підвищення рівня расистських проявів ненависті і дискримінаційних висловлювань в публічному дискурсі, у тому числі з боку громадських та політичних діячів, у ЗМІ, зокрема, у інтернеті, та під час зібрань, і спрямованих головним чином проти меншин, таких, як роми, шукачі притулку та біженці, серед інших (ст. 4).

 

12.         У світлі загальних рекомендацій Комітету №7 (1985) та №15 (1993) відносно реалізації статті 4 Конвенції, і пригадуючи його загальні рекомендації № 35 (2013) щодо боротьби з расистськими проявами ненависті, Комітет нагадує державі-учасниці про важливість охорони прав груп, які потребують захисту від расистських проявів ненависті, розпалювання ненависті, у тому числі з боку ЗМІ. Комітет рекомендує державі-учасниці прийняти відповідні заходи для того, щоб рішуче засудити і відгородитися від проявів расової ненависті і дискримінаційних висловлювань у публічному дискурсі, у тому числі з боку громадських діячів, і призвати відповідальних для забезпечення того, щоб їх публічні висловлювання не сприяли розпалюванню масової ненависті. Він рекомендує державі-учасниці зареєструвати, розслідувати і притягувати до відповідальності випадки проявів расової ненависті, і карати винних.

 

13.         Комітет занепокоєний повідомленнями про расово мотивовані випадки злочинів на ґрунті ненависті, у тому числі фізичних нападів на осіб на ґрунті їх етнічного походження, таких, як роми, євреї, африканці та інші меншини, які мали місце у населених пунктах на території держави-учасниці. Комітет також занепокоєний інформацією щодо заборони входу африканцям та індіанцям на ґрунті кольору в Ужгороді, що мало місце у місцевому Аквапарку. Комітет також стурбований, що випадки злочинів на ґрунті ненависті або інших расово мотивованих дій не завжди розслідуються ефективно і належним чином, і що відповідальні особи не переслідуються і не караються. Визначаючи, що деякі справи були розглянуті, Комітет залишається занепокоєним дуже низькою кількістю справ щодо злочинів на ґрунті ненависті, доведених до національних судів (ст. 2, 4, 6).

 

14.         У світлі загальних рекомендацій Комітету №7 (1985) та 15 (1993) відносно реалізації статті 4 Конвенції, Комітет рекомендує державі-учасниці прийняти належні заходи для того, щоб:

 

(a)         Забезпечити, щоб усі повідомлені випадки злочинів на ґрунті ненависті були зареєстровані та ефективно розслідувалися відповідно до статті 161 Кримінального кодексу, щоб відповідні особи переслідувалися у відповідних випадках і, якщо вони визнані винними, каралися відповідними санкціями;

 

(b)         Засудити практику відмови певним групам у доступі до громадських місць, а також розслідувати усі повідомлення про відмову в доступі до державних установ;

 

(c)          Зібрати і зробити доступною статистику стосовно кількості повідомлених справ, що відносяться до проявів ненависті і злочинів на ґрунті ненависті, кількості і характеру проявів ненависті і скоєних злочинів на ґрунті ненависті, кількості справ, доведених до суду, а також походження і результатів цих справ;

 

(d)         Активізувати громадські кампанії з підвищення обізнаності та інші заходи для протидії розпалюванню ненависті і злочинам на ґрунті ненависті, а також продовжувати підготовку співробітників правоохоронних органів в цій галузі.

 

Організації, які сприяють расовій ненависті і пропаганді

 

15. Комітет також стурбований повідомленнями про те, що деякі організації, такі, як Правий Сектор і Громадський Корпус Азов, Націонал-соціалістська Асамблея, сприяють діяльності, яка становить розпалювання расової ненависті і расистську пропаганду. Він також занепокоєний тим, що такі організації відповідальні за расово мотивоване насилля по відношенню до осіб, які належать до меншин, яке не завжди карається (ст. 2, 4).

3

CERD/C/UKR/CO/22-23

 

16. У світлі загальних рекомендацій Комітету №7 (1985) стосовно реалізації статті 4 Конвенції, Комітет рекомендує державі-учасниці забезпечити, щоб її законодавство ефективно застосовувалося у повній відповідності з положеннями статті 4 Конвенції щодо організацій, що сприяють расовій ненависті і пропаганді.

 

Застосування статті 161 Кримінального кодексу

 

17. Комітет занепокоєний тим, що вимоги застосування статті 161 Кримінального кодексу до актів расової дискримінації, наприклад, того факту, що порушення повинно мати місце під час громадського заходу, і необхідність експертного висновку, перешкоджають її ефективності. Комітет стурбований тим, що такі вимоги приводять до складності доведення расового мотиву, внаслідок чого злочини на ґрунті ненависті розцінюються, як хуліганство. (ст. 2, 4, 6).

 

18. Комітет рекомендує державі-учасниці прийняти заходи для забезпечення ефективного застосування статті 161 її Кримінального кодексу, шляхом усунення вимог, які запобігають її застосуванню. Комітет рекомендує державі-учасниці забезпечити належне реєстрування і розслідування поліцією скарг на расову дискримінацію, а також забезпечити, щоб фінальне рішення відносно того, чи у злочину був дискримінаційний расистський мотив, приймали суди.

 

Становище ромів

 

19.         Беручи до уваги різні заходи, прийняті державою-учасницею з метою поліпшення становища ромів, включаючи стратегію захисту і інтеграції національної меншини ромів до 2020 року та її план дій, Комітет залишається стурбованим наявністю дискримінації, стереотипів і упередження щодо ромів, включаючи повідомлення про фізичні напади та вбивства, наприклад, ті, які мали місце на сході України, у таких населених пунктах, як Слов’янськ, село Щотове у Луганській області у 2014 р., які знаходяться під контролем або неурядових озброєних груп, або уряду держави-учасниці. Комітет також занепокоєний повідомленнями про те, що деякі роми не можуть залишити зони конфлікту через відсутність ідентифікаційних документів, і що деякі роми, які втекли із зони конфлікту, стикаються з ксенофобією та не отримують допомоги. Комітет також стурбований відсутністю фінансування та низьким рівнем реалізації стратегії захисту і інтеграції національної меншини ромів до 2020 року та її плану дій, у тому числі на місцевому рівні (ст. 5).

 

20.         Комітет рекомендує державі-учасниці рішуче боротися з будь-якою дискримінацією ромів і розслідувати випадки нападів і вбивств ромів, у тому числі у регіонах сходу України, які знаходяться під контролем уряду держави-учасниці. Комітет також рекомендує державі-учасниці знайти стійкі рішення питання внутрішньо переселених ромів і прийняти заходи для того, щоб вони користувалися допомогою. Крім того, Комітет рекомендує державі-учасниці забезпечити усі необхідні ресурси для реалізації стратегії захисту і інтеграції національної меншини ромів до 2020 року та її плану дій, у тому числі на національному рівні.

 

21.         Комітет стурбований тим, що: (a) роми продовжують стикатися зі складностями у доступі до освіти, житла і зайнятості у той час, як вони страждають від наслідків бідності; (b) серед дітей ромів низька відвідуваність шкіл та високий рівень безграмотності, незважаючи на деякі поліпшення; (c) Роми, в особливості жінки-роми, непропорційно незайняті; а також (d) багато ромів досі не мають ідентифікаційних документів, що перешкоджає їм у повній мірі користуватися соціальними послугами (ст. 2, 3 і 5).

 

 

 

4

CERD/C/UKR/CO/22-23

22.      Посилаючись на свої загальні рекомендації 27 (2000) щодо дискримінації ромів і 25 (2000) стосовно гендерних аспектів расової дискримінації, Комітет рекомендує державі-учасниці:

 

(a)         Посилити її зусилля для рішучої боротьби з расовою дискримінацією та упередженнями щодо ромів, і вирішувати проблеми, з якими роми продовжують стикатися у багатьох галузях, таких, як доступ до зайнятості, освіти і житла;

 

(b)         Ретельно вирішити проблеми зайнятості, з якими стикаються роми, зокрема, жінки;

 

(c)          Проводити консультації з громадами ромів при втіленні таких заходів інтеграції, у тому числі на місцевому рівні;

 

(d)         Забезпечити належне фінансування усіх програм, стратегій та інших політик, маючих відношення до інтеграції ромів;

 

(e)          Зміцнити зусилля для безкоштовного надання ідентифікаційних

документів усім ромам;

 

(f)          Посилити заходи для поліпшення доступу до освіти для дітей ромів, зменшити рівень безграмотності і поліпшити рівень відвідування шкіл дітьми ромів.

 

Становище кримських татар

 

23.         Беручи до уваги заходи, прийняті державою-учасницею для захисту кримських татар, зокрема, тих, що залишили Крим після 2014 р., Комітет занепокоєний повідомленнями про те, що кримські татари, які перейшли до областей під контролем держави-учасниці, стикаються зі складностями по відношенню до доступу до зайнятості, соціальних послуг та освіти, і не мають підтримки. Комітет також стурбований тим, що кримські татари, які повертаються, можуть стикатися зі складностями у збереженні їх мови, культури та ідентичності (ст. 2, 5).

 

24.         Комітет рекомендує державі-учасниці підвищити її зусилля, у консультації зі спільнотою кримських татар, для пошуку довгострокового рішення для поселення кримських татар в Україні, у тому числі шляхом надання або полегшення доступу до зайнятості, соціальних послуг та освіти, а також шляхом надання для дітей освіти татарською мовою. Комітет також рекомендує державі-учасниці посилити заходи, спрямовані на забезпечення сприятливих умов для кримських татар для збереження, розвитку і сприяння їх ідентичності, мови та культури. Крім того, Комітет рекомендує державі-учасниці, зокрема, забезпечити належну фінансову підтримку культурним організаціям для їх діяльності і створити більше можливостей для кримських татар для просування і використання їх рідної мови у освіті та повсякденному житті.

 

Біженці, шукачі притулку та особи без громадянства

 

25. Комітет стурбований повідомленнями про складності, які досі обмежують справедливість та ефективність процедури надання притулку у державі-учасниці, зокрема: a) обмеження доступу до точок входу на кордоні території держави-учасниці, у тому числі для великої кількості громадян Сирії у 2013-2014 р.; b) відсутність професійної інтерпретації Державною Міграційною Службою по відношенню до заяв про надання притулку; c) відхилені шукачі притулку не отримують добре обґрунтованих рішень; d) обмежений час для оскарження рішення про надання притулку. Комітет також занепокоєний дуже обмеженими умовами прийому, зокрема у містах зі значною кількістю шукачів притулку, таких, як Київ та Харків, що змушує шукачів притулку шукати неякісні умови проживання у приватному секторі. Комітет також стурбований повідомленнями про те, що біженці і шукачі притулку стикаються з численними перешкодами у доступі до ринку праці і не отримують належну підтримку для їх

5

CERD/C/UKR/CO/22-23

 

інтеграції. Крім того, Комітет стурбований повідомленнями про расово мотивовані випадки і ксенофобію, з якою стикаються біженці і шукачі притулку (ст. 2, 5).

 

26.         Комітет рекомендує державі-учасниці поліпшити її процедуру надання притулку шляхом: a) надання доступу до її території особам, потребуючим міжнародного захисту; b) виділення належних ресурсів для професійної інтерпретації на всіх етапах процедури визначення статусу біженця; c) забезпечення професійної підготовки співробітників Державної Міграційної Служби. Комітет також рекомендує державі-учасниці поліпшити умови прийому шукачів притулку і забезпечити тим, хто не можуть бути розміщені, альтернативних рішень стосовно житла і підтримки. Комітет рекомендує державі-учасниці ретельно запобігати і захищати біженців і шукачів притулку від будь-яких злочинів на ґрунті ненависті і проявів ненависті, а також полегшити інтеграцію біженців, у тому числі шляхом забезпечення доступу до ринку праці і поліпшенням їх доступу до освіти, навичкам мови, професійного навчання і служб зайнятості.

 

27.         Комітет занепокоєний інформацією про відсутність механізму легалізації перебування осіб без громадянства, які нерегулярно присутні на території держави-учасниці. Комітет також стурбований складностями, з якими стикаються не задокументовані особи без громадянства під час реєстрації, отримання посвідки на проживання або отримання дійсних документів. Комітет також занепокоєний у зв’язку з ризиком безгромадянства для великої кількості осіб у зв’язку з внутрішнім переміщенням, конфліктом і повідомленим небажанням держави-учасниці визнавати свідоцтва про народження, видані за межами територій, контрольованих урядом України (ст. 5).

 

28.         Комітет рекомендує державі-учасниці прийняти заходи для захисту осіб без громадянства, створити механізм для визначення статусу осіб, які перебувають у стані безгромадянства і полегшити їх інтеграцію, у тому числі шляхом надання їм дійсних документів і необхідної підтримки.

 

Внутрішньо переміщені особи (ВПО)

 

29.         Комітет занепокоєний повідомленнями про складності, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи на території держави-учасниці, у зв’язку з конфліктом, зокрема: a) соціальна допомога, у тому числі пенсії, пов’язана зі статусом ВПО і проживанням у областях, контрольованих державою-учасницею, що перешкоджає деяким ВПО у доступі до багатьох видів соціальної допомоги; b) місцевій інтеграції ВПО перешкоджає нормативно-правова база; c) складності у доступі до доступного житла і належної зайнятості; d) обмеження у свободі пересування, які перешкоджають доступу до соціальних послуг, освіти і охорони здоров’я; e) складності у проходженні контрольно-пропускних пунктів і повідомлення про осіб, які постраждали від протипіхотних мін або були цілями обстрілів. Комітет також стурбований, що така ситуація заважає особам, які належать до меншин, таких, як меншина ромів, у реєстрації як ВПО і доступі до соціальної допомоги, коли вони знаходяться під великим ризиком дискримінації та стигматизації (ст. 2, 5).

 

30.         Комітет рекомендує державі-учасниці прийняти заходи: a) для перегляду її правил та полегшення свободи пересування для осіб, які бажають перейти адміністративні кордони між областями, не контрольованими урядом, і областями під контролем уряду; b) для уникнення ув’язки соціальної допомоги статусу ВПО і обов’язку реєструватися або проживати у областях, контрольованих державою-учасницею; c) полегшити реєстрацію ВПО та зміцнити зусилля для допомоги ВПО у одержанні документації; d) полегшити доступ до житла для ВПО або забезпечити їм допомогу, необхідну для пошуку альтернативного житла; e) прикласти зусилля для полегшення інтеграції та прийняття довгострокових рішень для ВПО; f) прийняти національну політику стосовно ВПО і створити національний механізм, уповноважений запобігати і захищати від внутрішнього переміщення.

 

 

6

CERD/C/UKR/CO/22-23

Доступ до ефективних засобів правового захисту і надання даних, пов'язаних із застосуванням статті 6

 

31.         Комітет занепокоєний низькою кількістю зареєстрованих, розслідуваних і доведених до національних судів та інших органів справ щодо расової дискримінації. Він також занепокоєний відсутністю інформації стосовно засобів правового захисту, доступних жертвам. Комітет зазначає, що держава-учасниця не надала всеосяжну інформацію стосовно санкцій або компенсації у справах стосовно расової дискримінації, у тому числі дискримінації у зайнятості, які оброблюються судами або парламентським уповноваженим з прав людини. Беручи до уваги зауваження держави-учасниці про рівний доступ до правосуддя для усіх осіб і заходи, які приймаються у цьому зв’язку, у тому числі правову допомогу, Комітет, як і раніше, стурбований у зв’язку з обмеженим рівнем, на якому меншини можуть ефективно повідомляти про випадки расової дискримінації і користуватися рівним доступом до правосуддя (ст. 5 і 6).

 

32.         Посилаючись на свою загальну рекомендацію 31 (2005) стосовно запобігання расовій дискримінації у адміністрації і функціонуванні системи кримінального правосуддя, Комітет знову нагадує державі-учасниці, що відсутність скарг або проваджень, наданих жертвами расової дискримінації, може бути показником недостатньо конкретного законодавства, відсутності обізнаності або доступних засобів правового захисту, страху соціального несхвалення або репресій, або небажання з боку влади порушувати справи. Таким чином, Комітет рекомендує державі-учасниці підвищити її зусилля щодо поширення Конвенції серед населення і продовжити навчати чиновників застосуванню закону до положень Конвенції. Комітет також рекомендує державі-учасниці зробити всі необхідні кроки для полегшення доступу меншин до правосуддя, для поширення інформації про законодавство, що має відношення до расової дискримінації, і для інформування населення, проживаючого на її території, про усі доступні засоби правового захисту і можливість отримувати правову допомогу.

 

D.        Інші рекомендації

 

Ратифікація інших документів

 

33. Беручи до уваги неподільність усіх прав людини, Комітет рекомендує державі-учасниці розглянути питання про ратифікацію тих міжнародних документів з прав людини, які вона ще не ратифікувала, зокрема, договорів з положеннями, які мають безпосереднє відношення до громад, які можуть піддаватися расової дискримінації, у тому числі Міжнародної Конвенції для захисту прав усіх трудящих-мігрантів і членів їх родин і Конвенції МОП 169 з питань корінних і племінних народів.

 

Наступні заходи щодо виконання Дурбанської декларації і Програми дій

 

34.      У світлі загальної рекомендації Комітету 33 (2009) про наступні заходи щодо

 

виконання Дурбанської Конференції, Комітет рекомендує державі-учасниці при втіленні Конвенції у своєму державному законодавстві здійснити Дурбанську Декларацію і програму дій, прийняті у вересні 2001 р. на Всесвітній Конференції по боротьбі проти расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов’язаної з ними нетерпимості, беручи до уваги підсумковий документ Дурбанської Конференції, що відбулася у Женеві в квітні 2009 року. Комітет просить державу-учасницю включити у свою наступну періодичну доповідь конкретну інформацію про плани дій та інші заходи, прийняті для втілення Дурбанської Декларації та Програми Дій на національному рівні.

 

 

 

7

CERD/C/UKR/CO/22-23

 

Міжнародне десятиріччя осіб африканського походження

 

35. У світлі резолюції Генеральної Асамблеї 68/237, в якій Асамблея проголосила 2015-2024 міжнародним десятиріччям осіб африканського походження, і резолюції 69/16 стосовно програми діяльності для реалізації Десятиріччя, Комітет рекомендує державі-учасниці підготувати і реалізувати придатну програму заходів і політики. Комітет просить державу-учасницю включити у свою наступну періодичну доповідь свою загальну рекомендацію 34 (2011) стосовно расової дискримінації осіб африканського походження.

 

Консультації з громадським суспільством

 

36. Комітет рекомендує державі-учасниці консультуватися і поліпшити її діалог з організаціями громадського суспільства, працюючими в галузі захисту прав людини, зокрема, тими, що працюють для боротьби з расовою дискримінацією, у зв’язку з підготовкою наступної періодичної доповіді і в подальшій діяльності за даними підсумковими зауваженнями.

 

Загальний базовий документ

 

37. Комітет рекомендує державі-учасниці оновити її загальний базовий документ, датований 1998 роком, відповідно до узгоджених керівних принципів про подання звітності відповідно до міжнародних договорів з прав людини, зокрема, договорів про загальний базовий документ, прийнятих на п’ятій міжкомітетській нараді з прав людини, що відбулася у червні 2006 р. (HRI/GEN/2/Rev.6, chap. I). У світлі резолюції Генеральної Асамблеї 68/268, Комітет настійно закликає державу-учасницю дотримуватися ліміту у 42,400 слів для таких документів.

 

Подальша діяльність за підсумками дійсних заключних зауважень

 

38. Відповідно до статті 9 (1) Конвенції та правила 65 його правил процедури, Комітет просить державу-учасницю надати, протягом одного року з прийняття дійсних заключних зауважень, інформацію про реалізацію рекомендацій, що містяться у пунктах 16 та 18 вище.

 

Пункти особливої важливості

 

39. Комітет хотів би звернути увагу держави-учасниці на особливу важливість рекомендацій, що містяться у пунктах 14, 22, 26 і 30 вище, і просить державу-учасницю надати детальну інформацію у її наступній періодичній доповіді стосовно конкретних заходів, вжитих для втілення цих рекомендацій.

 

Поширення інформації

 

40. Комітет рекомендує державі-учасниці зробити її доповіді легко доступними для громадськості в момент їх подання, і аналогічним чином публікувати заключні зауваження Комітету по відношенню до цих доповідей офіційною та іншими широко використовуваними мовами, в залежності від обставин.

 

Підготовка наступної доповіді

 

41. Комітет рекомендує державі-учасниці подати її зведені двадцять четверту-двадцять шосту доповіді як єдиний документ, до 6 квітня 2020 року, беручи до уваги керівні принципи подання доповідей, прийняті Комітетом на його сімдесят першій сесії (CERD/C/2007/1) і розглядаючи всі питання, підняті у даних заключних зауваженнях. У світлі резолюції Генеральної Асамблеї 68/268, Комітет закликає

 

8

CERD/C/UKR/CO/22-23

державу-учасницю дотримуватися ліміту у 21,200 слів для періодичних доповідей.

 

Переклад Харківської правозахисної групи

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори