пошук  
версія для друку
13.09.2016 | Геннадій Токарев, Євген Захаров

Насильницьке зникнення Аміни Бабаєвої

   

Опис фактів

У п’ятницю, 9 вересня, рейсом із Стамбулу до аеропорту «Харків» прилетіла Амінат Бабаєва, громадянка РФ. При виході із літака одна із стюардес стала супроводжувати її. При підході до зони паспортного контролю Аміні запропонували пройти до службового приміщення прикордонної служби.
Їй сказали, що її не пропускають на територію України, оскільки в Туреччинії її підозрюють в причетності до терористичної діяльності.
В аеропорту Аміну зустрічала її подруга Юля, яка забронювала номер для них обох в готелі. Аміна зателефонувала і повідомила, що її затримали прикордонники. Дізнавшись про це, Юля звернулась до правозахисників з проханням, щоб ті надати допомогу Аміні, яку не пускають в Україну.
Юлі дали контакти адвоката Олега Максименка, який того ж дня після 22-ої години прибув до аеропорту, уклав з Юлією договір про надання правової допомоги Аміні. Допускати адвоката до затриманої прикордонники відмовились.
Наступного дня адвокат Максименко знов прибув до аеропорту «Харків», щоб провести конфіденційне побачення з Аміною, але прикордонники знов йому відмовили. Вони посилались на те, що Амна не перетинала державний кордон України, перебуває в приміщенні, яке належить аеропорту і використовується службою безпеки польотів. Відтак, нібито вони не мають повноважень допускати когось туди. Навпаки, співробітники служби безпеки польотів повідомили адвокатові, що Аміна дійсно знаходиться в приміщенні аеропорту в його транзитній зоні, але перебуває під наглядом прикордонників, отже, надати можливість спілкуватися з нею можуть лише прикордонники.
Під час тримання в аеропорті Аміна повідомила Юлю про те, що прикордонники пропустили до неї невідомих осіб, які представилися співробітниками СБУ, взяли в неї телефон і планшет та без її дозволу сфотографували всю її переписку.
У зв’язку із перешкоджанням своїй професійній діяльності адвокат Максименко викликав наряд патрульної поліції до аеропорту, щоб зафіксувати це кримінальне правопорушення. Після прибуття поліцейських адвоката все одно не допустили до Аміни.
Адвокат звернувся до регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Харківській області Валентини Вельцен за допомогою у допуску до особи, що утримується у Харківському аеропорті. Валентина Вельцен прибула туди, маючи всі повноваження для відвідування будь-якого місця несвободи і спілкування з особою, яка утримується в такому місці.
Майже дві години довелося чекати прибуття ще одного якогось начальника прикордонників, щоб співробітники прикордонної служби почали спілкування з регіональним представником Уповноваженого з прав людини щодо її допуску до Аміни. Весь цей час прикордонники вели телефонні перемовини, напевно із своїм керівництвом, просили ще трохи почекати і т.і.
Спілкування В.Вельцен із керівництвом загону прикордонної служби щодо законності тримання Аміни в аеропорту тривало декілька годин. Десь біля четвертої ранку наступного дня, 11 вересня, Аміну звільнили, але прикордонники не хотіли повертати її закордонний паспорт громадянки РФ, посилаючись на те, що його вилучила інша зміна, по акту він не передавався, отже, повернути паспорт вони не можуть. Відтак, за логікою прикордонників, вони мали право забрати паспорт у іноземця і відправити його перебувати в чужій країні без документа, що посвідчує особу.
Адвокат знов викликав патрульну службу поліції, і, зрештою, паспорт Аміні повернули.
У понеділок, 12 вересня, десь о 15-00 Аміна разом із Юлією приїхала до приміщення одного із відділів міграційної служби по вулиці 23 Серпня, 13-А, подати заяву про визнання її біженцем. Коли вона прибула до міграційної служби і назвала своє ім’я, склалося враження, що її вже тут очікували, одна із працівниць розмовляла з кимось по телефону і з’ясовувала, що їй робити з Аміною. В одному із кабінетів у Аміни прийняли заяву. Оскільки Аміна не взяла з собою паспорт, вони поїхали за паспортом і повернулись до відділу міграційної служби після 17-00.
Аміна зайшла в один із кабінетів, а Юлії сказали зачекати в коридорі. Аміну згодом заводили до іншого кабінету, потім вона повідомила Юлю, що виникли якісь технічні проблеми з відбиранням в неї відбитків пальців. Згодом Аміна вийшла. Працівники міграційної служби сказали, що їй відмовляють в оформленні документів для вирішення питань щодо визнання біженцем і надали їй письмову відповідь. При цьому їй не віддали паспорт і попросили зачекати в коридорі хвилин десять, пояснивши це якимись формальностями, навіть запропонували каву.
Робочий день (до 18 -00) вже давно закінчився, була вже сьома година, але у відділі залишалися майже всі працівники міграційної служби. Аміні нарешті віддали паспорт. В цей час у приміщенні відділу з’явились приблизно 6-7 молодих чоловіків спортивної статури. Побачивши одного із них, Аміна злякалась і затремтіла від страху. Одним із них був той, кого два дні тому прикордонники пропустили до приміщення в харківському аеропорту та який опитував її, переглянув її кореспонденцію в телефоні та планшеті. Цей чоловік сказав Аміні пройти з ними поспілкуватися нібито в одному із кабінетів будівлі, але Аміна відмовилась. Юля порадила Аміні зробити, як її просять, але при цьому зателефонувала адвокату Максименку (у Аміни телефон розрядився) і передала трубку Аміні. Адвокат сказав Аміні, щоб вона ні з ким не спілкувалася до його приїзду і нікуди ні з ким не йшла. Раптом невідомі схопили Аміну і силоміць вивели її на вулицю, як виявилось, у приміщенні відділу був запасний вихід. Аміна почала кричати «На поміч, допоможіть», це останнє, що адвокат Максименко чув по телефону, після чого телефон відключився. Юля кинулась захищати подругу, прорвалась через кордон молодиків на вулицю і побачила, як Аміну тягнуть до легкового автомобіля і заштовхують до нього. Юлю зупинили біля виходу, і вона не змогла допомогти Амін. Юля закричала, щоб їй віддали телефон. Машина рвонула з місця, і через відкрите вікно автомобіля викинули її телефон, який розбився при падінні на асфальт. Адвокат Максименко по телефону 102 повідомив про викрадення людини і викликав поліцію на місце викрадення (до приміщення міграційної служби, звідки викрали Аміну).
Після цього адвокат Максименко прибув до будівлі управління СБУ в Харківській області щоб провести конфіденційне побачення з Аміною. Йому прийшлося викликати наряд патрульної поліції, оскільки з ним ніхто не хотів розмовляти і він не міг подати заяву про надання йому побачення з Аміною. Через півгодини туди прибув представник за дорученням Уповноваженого Верховної ради України з прав людини Геннадій Токарев. Г.Токарев звернувся до чергового по управлінню СБУ викликати до нього відповідального від керівництва управління. Після тривалої затримки черговий повідомив, що зараз керівництва в управлінні нема (це було десь о 21-30), у відповідності із встановленим порядком відповідальні від керівництва по управлінню чергують лише у вихідні дні, а у робочі дні керівництво працює з 9 до 18 години. Також він повідомив, що в приміщенні управління Аміни немає, йому дана вказівка мене не пускати до управління представника Уповноваженого з прав людини, і що останній може приходити наступного дня о 9 годині, коли почнеться робочий день. Назвати ім’я особи, який надав йому вказівку не пускати представника Уповноваженого з прав людини, черговий відмовився, і сказав, що він більше не буде спілкуватися з ним. В цей час до приміщення управління приїхала Юля.
Адвокат Максименко подав старшому слідчому Управління СБУ Нікуліній заяву про надання йому побачення, яка прийняла його заяву, але не поставила позначку про приймання, посилаючись на те, що вона не працівник канцелярії, і законодавством не передбачено, щоб вона мала розписуватись за приймання заяви. Також старший слідчий заявила, що журналу реєстрації заяв в управлінні немає, і що такий є в Головному управлінні національної поліції, який розташований за кутом будівлі СБУ.
Адвокат Максименко звернувся до патрульних поліцейських, щоб вони викликали слідчо-оперативну групу у зв’язку із викраденням людини. Поліцейські надали Юлі можливість повідомити про викрадення Аміни. Через деякий час до приміщення управління СБУ приїхала слідчо-оперативна група поліції, вони опитали Юлю і Максименка і запросили їх до Шевченківського відділення поліції для складання відповідних документів.
У Шевченківському відділенні Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області було подано заяву про кримінальне правопорушення – викрадення людини, при цьому адвокат зазначив про необхідні дії, за допомогою яких можливо встановити особу співробітника управління СБУ, який був причетним до викрадення Аміни..
Після цього номер телефону Аміни декілька разів був на зв’язку, проте на дзвінки адвоката вона не відповідала. О 03-55 на телефон адвоката з телефону Аміни прийшло СМС-повідомлення: «У МЕНЯ ОТОБРАЛИ ПЛАНШЕТ, ВОТ ЭТОТ АРТУР С СБУ ЗАБЕРИТЕ ПОЖАЛУЙСТА ПРИ ВОЗМОЖНОСТИ».
За інформацією журналіста Анвара Деркача, через деякий час після цього Аміна зателефонувала своєму знайомому та повідомила, що вона перебуває на території РФ, куди її видворили співробітники СБУ, які її викрали в приміщенні міграційної служби.

Резюме правових дій

Адвокат Харківської правозахисної групи О. Максименко за три доби безперервної роботи в інтересах Аміни вчинив наступні юридичні дії:
1. 10.09.16 – подав заяву про кримінальне правопорушення до Комінтернівського відділ НП з приводу недопущення адвоката і відмову в прийомі у Аміни заяви про отримання статусу біженця - передано співробітникам патрульної поліції.
2. 11.09.16 – подав заяву про кримінальне правопорушення до Комінтернівського відділ НП з приводу недопущення адвоката і відмову в прийомі у Аміни заяви про отримання статусу біженця за зверненням 11 вересня) - передано співробітникам патрульної поліції.
3. 12.09.16 – подав заяву про кримінальне правопорушення в прокуратуру Харківської області за тими ж фактами в прокуратуру Харківської області.
4. 12.09.16 – заявив по телефону "102" про викрадення Аміни.
5. 12.09.16 - подав заяву про кримінальне правопорушення в Шевченківське відділення Холодногірського відділу поліції.

Коментар

Аміні відмовили у перетинанні державного кордону України під вигаданим приводом про те, що вона не підтвердити мету своєї подорожі до України, хоча на неї та її подругу був заброньований номер в готелі у м. Святогірськ.
Їй надавали документи, складені українською мовою, якої вона не розуміє, при цьому їй не надали перекладача.
ЇЇ незаконно утримували у приміщенні аеропорту без оформлення будь-яких документів про її затримання.
Центр безоплатної вторинної правової допомоги, всупереч вимогам КПК України, не поінформували про затримання Аміни, відповідно, не надали їй захисника за рахунок держави.
Адвоката, який мав угоду про надання правової допомоги Аміні, впродовж двох діб не допустили до своєї клієнтки в Харківському аеропорту, а згодом і в приміщенні обласного управління
Аміну викрали в приміщенні органу державної влади і зробили це, як випливає із пояснень Аміни, працівники СБУ, які вивезли її на територію РФ.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори