пошук  
версія для друку
14.09.2016 | Євген Захаров

Реформування МВС та органів внутрішніх справ: результати, плани, проблеми

   

Прес-реліз

 

14 вересня, 13:00, ІА «Інтерфакс-Україна»                          Київ, вул. Рейтарська, 8/5а

Учасники:

Денис Горбась, начальник Департаменту юридичного забезпечення МВС України

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи

Тарас Качка, заступник директор Міжнародного фонду «Відродження»

Реформування органів внутрішніх справ (ОВС) розпочалося в березні 2014 року. За 2.5 роки були досягнені такі результати. Створена, обговорена в різних середовищах за участю громадськості, національних та міжнародних експертів Стратегія розвитку ОВС, яку уряд ухвалив 22 жовтня 2014 року. Для розробки Плану дій на основі Стратегії та реалізації окремих його компонент була створена Національна платформа «Реформуємо МВС: прозорість та відповідальність». Її дев’ять робочих груп, кожна з яких складається із співробітників ОВС, громадських та зарубіжних експертів, розробляли та здійснювали різні частини Плану дій. Діяльність Національної платформи підтримувалася Міжнародним фондом «Відродження» та Консультативною Місією ЄС. 

При цьому паралельно здійснювався пілотний проект щодо удосконалення діяльності ОВС у Львівській області. Результати пілотного проекту дали відповіді на запитання щодо реформи ОВС в цілому. У Львові була перевірена розроблена в межах пілотного проекту нова структура райвідділу, яка передбачає збільшення патрульної служби до 70% від особового складу. У Львові також була запроваджена перша черга системи управління базою даних, яка передбачає внесення оператором 102 або черговою частиною ОВС до бази Єдиного обліку (ЄО) повідомлення/заяви від громадянина, категоризацію цієї події та візуалізацію її на електронній мапі з прив’язкою до адресу та часу, а також спрямування найближчого патруля до цього місця. Таким чином створена і постійно поповнюється електронна мапа подій, пов’язаних зі злочинами / правопорушеннями в Львівській області.

Крім того, у Львові була розроблена та запроваджена нова система оцінки діяльності ОВС на основі ставлення населення, для перевірки цієї системи було проведено двічі соціологічне дослідження для отримання та порівняння оцінок діяльності МВС мешканцями Львова та Львівської області, які живуть у різних районах (загалом 1600 респондентів), а також проведемо анонімне опитування персоналу міліції Львівської області (300 респондентів). Порівнюючи результати двох опитувань, проведених в вересні 2014 р. та в липні 2015 р., можна оцінити динаміку ставлення населення до міліції в розрізі кожного району Львова та Львівської області. Загалом виявилося, що рівень довіри населення до органів внутрішніх справ виріс більше, ніж вдвічі – с 19% в 2014 році до 41% в 2015 році. Аналогічне дослідження було проведене в лютому 2016 року в Харкові і Харківській області.

Поєднання ППС та ГАІ в єдиному патрулі було апробоване в межах експерименту в Хмельницькому в грудні 2014 – лютому 2015 р., що дало можливість визначити потреби в машинах відносно до кількості населення, в пальному, кількості працівників, відпрацювати схеми патрулювання тощо. Ці результати були використані при запровадженні нової патрульної поліції в обласних центрах та інших великих містах та груп швидкого реагування (ГШР) в сільській місцевості та малих містечках. На сьогодні нова патрульна поліція працює в 35 містах України і складається переважно з поліцейських, які раніше не працювали в міліції. Навпаки, ГШР формуються із тих, хто працював в міліції. Нова модель райвідділу була апробована в Самборі в червні-липні 2015 року, після того з серпня - ще в 9 райвідділах, з лютого 2016 року – в Львівській, Київській, Харківській областях, пізніше – в Хмельницькій та  Волинській областях. Подальше розповсюдження Самбірської моделі стримує відсутність додаткових коштів на патрульні машини та пальне. За цієї моделі ОВС стали ефективнішими, на селі вперше ГШР приїжджають швидко за викликом, суттєво змінилися функції дільничних, які працюють в тісному контакті з ГШР.

З 7 листопада 2015 року набув чинності новий прогресивний закон «Про Національну поліцію», який замінив старий закон «Про міліцію». Незважаючи не окремі недоліки, він надає можливості для подальшого розвитку поліції.

Однією з «ізюмин» реформи стала реалізація платформи crime mapping – запровадження геоінформаційних систем, зокрема, для візуалізації повідомлень про події (правопорушення злочини) за зверненнями до ОВС, для розшуку зниклих дітей. Було реалізоване спільно з ГО» Магнолія» входження України до Загальноєвропейської служби розшуку дітей за телефоном 116000. Суттєвим досягненням є створення Управління з прав людини в Національній поліції.  Створений єдиний спецпідрозділ КОРД – корпус оперативно-раптової дії.

Наступні плани реформи – поглиблення змін в національній поліції, переструктурування роботи кримінального блоку, введення детективів, які поєднують функції оперативників та слідчих, зміни в системах відомчої освіти та медицини. Вкрай необхідним є ухвалення змін до законодавства, які запроваджують кримінальні проступки і спрощену процедуру їх розслідування та розгляду в суді – це має суттєво розвантажити слідчих, оскільки проступки складають 50% від всіх правопорушень. Необхідні й інші зміни законодавства, які дадуть можливість поглиблювати реформи ОВС. Наступним кроком розвитку територіальних розділів Національної поліції має бути запровадження кущової моделі, коли вся область ділиться на декілька кущів, і розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів має проводитись в кущовому ОВС, а нетяжких та середньої тяжкості – в решті  ОВС куща.

Важливим є розвиток інформатизації МВС, яка має охоплювати за єдиними вимогами усі чотири ЦОВВ, що входять до складу МВС – НП, ДМС, ДСНС, ДПС. Необхідним є створення другої редакції стратегії розвитку МВС та ОВС, яка має включати усі 4 ЦОВВ, що входять до МВС, і другої редакції Плану дій. Це потребує стратегічного планування розвитку кожного ЦОВВ окремо. Але створенню стратегії має передувати аналіз серйозних порушень прав людини в діяльності ДМС та ДПС, і зміна існуючої парадигми в діяльності цих відомств. Наприклад, вони разом з СБУ вважають нормальним депортацію та екстрадицію в Росію шукачів притулку з тої ж Росії, грубо порушуючи міжнародний стандарт – принцип неповернення, не кажучи вже про моральний бік цих дій – зрадницьке сприяння державі-агресору в переслідуванні її опонентів.

Однією з головних проблем є недостатнє фінансування для подальшого запровадження реформи. Відсутність фінансування може звести нанівець усі реформаторські зусилля. Так, є вкрай необхідним зрівняти заробітну платню патрульних поліцейських та поліцейських, які пройшли атестацію. Це ненормально, коли патрульні, які працюють 6 місяців – рік отримують зарплатню, вдвічі більшу, ніж слідчий чи оперативник з 10-15-річним стажем роботи.

Ми сподіваємось на отримання технічної підтримки від США, Канади, Японії та країн ЄС. Зокрема, Консультативна місія ЄС розпочала проект перетворення 20 райвідділів НП (по 8 у Львівській та Харківській області, 4 – в Київській області) за європейськими стандартами з реалізації діяльності, спрямованої на місцеві громади (community policing). Технічна підтримка мала і має велике значення, і ми дуже вдячні за цю допомогу, але підвищення зарплатні може відбутися тільки за рахунок українських платників податку.

Контакти: Євген Захаров, zakharove@gmail.com

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори