пошук  
версія для друку
04.10.2016 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 90 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 05.09.2016 – 09.09.2016

   

Надійшло 90 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 43 проекти процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, з обранням, звільненням або наданням згоди на затримання суддів, призначенням позачергових виборів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

 

Проект Постанови 5075 від 06.09.2016 (Гопко Г. М.) про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей та міжнародних організацій щодо проведення виборів до Державної Думи Російської Федерації на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим.

У Зверненні Верховна Рада України беручи до уваги намагання Російської Федерації провести на тимчасово окупованих Росією територіях Автономної Республіки Крим та м. Севастополь 18 вересня 2016 року вибори до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації; наголошуючи на тому, що Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй в ухваленій 27 березня 2014 року Резолюції щодо територіальної цілісності України підтвердила свою відданість суверенітету, політичній незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також закликала всі держави та міжнародні організації не визнавати будь-яку зміну статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і утримуватися від будь-яких дій або кроків, які могли б тлумачитися як визнання будь-якого такого зміненого статусу; усвідомлюючи, що наявність у Державній Думі Федеральних Зборів Російської Федерації наступного скликання депутатів, обраних внаслідок проведення виборів на окупованій Російською Федерацією території, ставитиме під сумнів легітимність всієї нижньої палати російського парламенту, а, натомість, визнання результатів виборів стане своєрідним актом легалізації триваючої незаконної окупації Кримського півострова, звертається до парламентів іноземних держав, парламентських Асамблей та міжнародних організацій із наполегливим проханням: утриматися від участі у спостереженні за ходом парламентських виборів в Криму, а також закликає за будь-яких обставин не визнавати їх результати, а також оприлюднити офіційні заяви про нелегітимність визнання результатів виборів до Державної Думи Російської Федерації через їхнє проведення на території окупованої Автономної Республіки Крим. Такі заяви делегітимізують в очах міжнародної спільноти тих представників російського парламенту, які будуть обрані в результаті проведення виборів на території Криму Звертається до авторитетних міжнародних організацій докласти усіх необхідних зусиль для запобігання включення до складу російських парламентських делегацій в Парламентських Асамблеях Ради Європи, ОБСЄ, ОЧЕС тих депутатів, які будуть обрані внаслідок проведення виборів на території окупованого Криму, оскільки подібні дії можуть опосередковано свідчити про легітимізацію окупації та анексії українського півострова. Наголошує на тому, що стосовно усіх іноземців, які приймуть рішення здійснити візит на окуповану територію для участі у спостереженні за незаконними виборами, правоохоронні органи України відкриють кримінальні провадження за порушення правил в’їзду на тимчасово окуповану територію України з метою заподіяння шкоди національним інтересам України та притягнуть таких іноземців до відповідальності за порушення українського законодавства. Верховна Рада України вважає, що лише продовження дотримання державами та міжнародними організаціями послідовної позиції із засудження агресії Росії проти України, засудження окупації та невизнання анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополь дасть змогу відновити суверенітет, територіальну цілісність та незалежність нашої держави у міжнародно-визнаних кордонах.

Проект Постанови 5077 від 06.09.2016 (Долженков О. В.) про Заяву Верховної Ради України щодо звернення до Президента України та Кабінету Міністрів України з питання ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Пропонується затвердити Заяву такого змісту:

«Під час збройного протистояння на територіях Донецької та Луганської областей вчинено численні тяжкі та особливо тяжкі злочини – масове вбивство українських громадян, що викликало глибоке обурення з боку українського суспільства та міжнародної спільноти.

З метою притягнення до кримінальної відповідальності у Міжнародному кримінальному суді відносно передбачених статтями 7, 8 Римського статуту злочинів проти людяності, військових злочинів, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян в Донецькій та Луганській областях у період з 20 лютого 2014 року і по теперішній час, визнаючи принципи, закріплені в Преамбулі підписаного Україною 20 січня 2000 року Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, та підтверджуючи рішучий намір щодо його ратифікації при підписанні Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом,

Верховна Рада України від імені Українського народу постановляє:

Звернутись  до Президента України та Кабінету Міністрів України для вжиття ними заходів щодо прискорення внесення на розгляд парламенту проекту Закону України про ратифікацію Римського Статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього».

Зауважимо, що актами Верховної Ради України можуть бути як заяви, так і звернення. На цьому тлі обрана форма «заяви про звернення» виглядає дещо дивно. Так само незрозуміло, чому Парламент «постановляє звернутися», а не «звертається».

Проект 0109 від 09.09.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейським співтовариством з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євратом (2014–2018).

Як зазначається у пояснювальній записці, 27 червня 2016 року у м. Брюссель було підписано Угоду між Урядом України та Європейським співтовариством з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євратом (2014–2018) (далі – Угода). Дослідницька та навчальна програма Євратом є компліментарною до програми Європейського Союзу з досліджень та інноваційної діяльності «Горизонт 2020», котра об’єднує всі програми ЄС з фінансування досліджень та інновацій. Набуття Україною статусу асоційованого члена Євратом відкриває шляхи для участі українських наукових установ у перспективних проектах сфери ядерної енергетики, що сприятиме імплементації державою стандартів ядерної безпеки Європейського Союзу. Зважаючи на загальний регламент Євратому, котрим передбачено фінансування участі в реалізації проектів тільки для установ, підприємств та організацій з країн-членів ЄС та асоційованих членів Євратому, постійну участь України в програмі можна забезпечити виключно через механізм асоційованого членства. Набуття чинності Угодою забезпечить інтеграцію України до європейської наукової спільноти, посилить міжнародне науково-технічне співробітництво в галузі ядерної енергетики, сприяючи всебічному розвитку партнерських взаємовідносин між Україною та Європейським співтовариством з атомної енергії. Участь України в Програмі наукових досліджень та навчання Євратом (2014–2018) уможливить участь українських науково-дослідних установ та організацій, університетів, вітчизняних вчених у провідних європейських дослідницьких та тренувальних програмах.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 5062 від 05.09.2016 (Чорновол Т. М.) про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення з військової служби військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини.

Проект є розширеною версією проекту 4193 від 10.03.2016 (Чорновол Т. М.) про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо звільнення з військової служби військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини (див. Бюлетень № 64) і який не був включений до порядку денного 12.04.2016. Основні відмінності стосуються уточнення положень Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», щодо підстав звільнення з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, випадків, коли при звільненні не виплачується вихідна допомога та не надається відпустка, а також щодо встановлення пенсій. В усіх випадках пропонується правовий режим існуючий для військовослужбовців, звільнених зі служби за службовою невідповідністю, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, тощо, поширити на осіб, звільнених у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьої або четвертої статті 1 Закону України «Про очищення влади», на підставі, передбаченою частиною одинадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Друге з цих положень зрозуміле, оскільки саме нова частина 11 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» і становить головну суть ініціатив проектів 4193 та 5062. Зміни ж пов’язані з вимогами Закону України «Про очищення влади» не лише виходять за межі зазначеної мети проекту, а й жодним чином не аргументовані у пояснювальній записці до проекту.

Проект 5062 не враховує жодного зауваження, висунутого у висновку ГНЕУ до проекту 4193, крім того, вище вже була звернута увага на особливу ініціативу, яка виходить за межі мети проекту. З огляду на це, проект потребує суттєвого доопрацювання.

Проект 5089 від 07.09.2016 (Найєм М.-М.) про внесення змін до деяких законів України (щодо осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях та лінії зіткнення).

Як зазначається у пояснювальній записці до проекту, громадяни, які лишилися на території, що називається лінією зіткнення, обмежені у правах та не мають фактично права на освіту (лінія зіткнення – це умовне розмежування території Донецької та Луганської областей між територією, де розміщені населені пункти, у яких органи державної влади України не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження, та підконтрольними територіями). Згідно із Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію. На слушну думку ініціаторів проекту, люди, які опинились на лінії зіткнення, мають дістати такі ж умови для життя та пільги, які мають люди з тимчасово окупованих територій. Відповідні зміни (додавання слів «лінія зіткнення» або «проживають на лінії зіткнення») пропонується внести до окремих приписів Законів України «Про вищу освіту», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про охорону дитинства»,«Про професійно-технічну освіту», «Про загальну середню освіту».

Попри наявність деяких друкарських помилок і мовних негараздів у пояснювальній записці, проект загалом заслуговує на підтримку.

Проект 5089-1 від 09.09.2016 (Недава О. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки дітей, які постійно проживають в зоні проведення антитерористичної операції у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Проект є формально альтернативним до попереднього, хоча стосується дещо іншого аспекту проблеми статусу осіб, які проживають на лінії зіткнення.

Пропонується в окремі приписи Законів України «Про вищу освіту», «Про охорону дитинства», «Про професійно-технічну освіту» після слів «…дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи» внести доповнення такого змісту: «та дітям, які постійно проживають у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення».

Очевидно, що альтернативний проект доцільно розглядати разом з основним.

 

Ідеологічні питання

 

Проект Постанови 5066 від 05.09.2016 (Тетерук А. А.) про проголошення в Україні 29 серпня Днем Героїзму і вшанування пам’яті загиблих учасників антитерористичної операції.

Пропонується проголосити в Україні 29 серпня Днем Героїзму і вшанування пам’яті загиблих учасників антитерористичної операції з метою вшанування безсмертного подвигу українських бійців, які поклали своє життя за свободу і незалежність своєї Вітчизни. В тексті проекту далі зазначається «29 серпня – це день в який у 2014 році під містом Іловайськ Військо України зазнало найбільших втрат у боях з російськими окупантами, що підступно вдерлися на територію України». Кабінету Міністрів України рекомендується створити відповідний організаційний комітет, затвердити державну програму заходів, забезпечити впорядкування пам’ятних місць,  встановлення державних нагород за особливі заслуги перед Україною, а також проведення в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах уроків патріотизму.

Питання встановлення на законодавчому рівні пам’ятних дат такого роду є виключно питанням політичної волі. Парламентарі мають водночас обговорити загальну доцільність встановлення в Україні «Дня Героїзму» і адекватність обраної дати.

Проект 5086 від 06.09.2016 (Лапін І. О.) про заборону пропаганди злочинних організацій, самопроголошених на території окремих районів Донецької та Луганської областей.

19.09.2016 ініціаторами була внесена доопрацьована версія проекту, яка тут і розглядається. Метою проекту проголошена заборона пропаганди незаконних організацій, створених на території окремих районів Донецької та Луганської областей, у тому числі через недопущення: публічного заперечення злочинного характеру їх діяльності, поширення їхньої символіки, публічного використання їх назви тощо. Пропонується визнати пропагандою незаконних організацій, створених на території окремих районів Донецької та Луганської областей, «публічне заперечення злочинного характеру діяльності «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», «Новоросії», її виправдання, а також порушення встановленого цим Законом порядку публічного використання назв зазначених незаконних організацій та заборони використання їхньої символіки». Зокрема, пропонується заборонити публічне використання назв зазначених незаконних організацій, замість яких рекомендується використовувати словосполучення: «незаконна організація, створена на території окремих районів Донецької області», «незаконна організація, створена на території окремих районів Луганської області» або «незаконне збройне формування». Також передбачається заборонити виготовлення, поширення у будь-який спосіб та  публічне використання, у тому числі у засобах масової інформації, символіки зазначених незаконних організацій. Водночас передбачені певні виключення з цього правила, зокрема: демонстрація символіки як трофеїв, здобутих у ході бойових дій; в експозиціях музеїв, тематичних виставках; в інформаційних повідомленнях, у програмах новин і поточних подій, які висвітлюються засобами масової інформації з обов’язковим посиланням на злочинний характер зазначених організацій; у процессі наукової діяльності; у творах мистецтва та ін. Проектомми  встановлюється відповідальність за порушення законодавства щодо заборони пропаганди незаконних організацій, створених на території окремих районів Донецької та Луганської областей, у вигляді: відмови в реєстрації та/або припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об’єднання громадян, відмови в реєстрації та/або припинення випуску друкованого засобу масової інформації. Також передбачено кримінальну відповідальність.

Природа таких пропозицій видається цілком зрозумілою, хоча є певні сумніви щодо доцільності та ефективності боротьби із самоназвами злочинних організацій, які вже давно увійшли в обіг. Є також певна небезпека зловживання передбаченими обмеженнями, наприклад, використання їх щодо історичних назв і символів, які виникли задовго до появи зазначених незаконних організацій.

Проект Постанови 5095 від 08.09.2016 (Гринів І. О.) про Заяву Верховної Ради України «У зв’язку з ухваленням Сенатом і Сеймом Республіки Польща постанов від 7 липня 2016 року та 22 липня 2016 року щодо Волинської трагедії».

Пропонується затвердити текст Заяви, в якій містяться такі основні положення.

Верховна Ради України із жалем, розчаруванням і глибокою стурбованістю сприйняла рішення Сенату і згодом ухвалення Сеймом Республіки Польща постанови від 22 липня 2016 року «Щодо вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1943–1945 роках», якою надана політично і юридично некоректна оцінка трагічної сторінки українсько-польської історії, що стосується подій на Волині.

Верховна Рада України наголошує, що впродовж минулих десятиліть Україна та Республіка Польща зробили багато для взаємного прощення та примирення і вшанування пам’яті невинно убієнних українців та поляків під час конфлікту 40-их рр. ХХ ст. і вже дали спільну оцінку цим історичним подіям у погоджених обома сторонами документах.

У зв’язку з цим Парламент України вважає встановлення Сеймом Республіки Польща «Національного дня пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1943–1945 роках» за вияв політизації трагічних сторінок українсько-польської історії.

Верховна Рада України наголошує на тому, що прийняття постанов Сенату і Сейму Республіки Польща відбувалося в супроводі антиукраїнської акції з нищенням українських пам’ятників на території Польщі, атаками на учасників релігійних урочистостей, забороною проведення культурних заходів та шовіністичною риторикою. Парламент України вважає, що ухвалення Парламентом Республіки Польща зазначених постанов поставило під загрозу політичний і дипломатичний доробок та зусилля двох держав і народів, спрямовані на взаємне прощення, примирення та вшанування пам’яті невинних жертв: українців та поляків

У зв’язку з цим Верховна Рада України:

закликає істориків вести фаховий діалог з метою розкриття усіх досі нез’ясованих фактів та обставин історії на основі достовірних архівних матеріалів, залишаючи простір для кожної сторони інтерпретувати історичні факти, а політиків України і Польщі – припинити інструменталізувати історичну науку заради досягнення тимчасових політичних вигод.

закликає нинішні та майбутні покоління українців і поляків продовжувати стратегічне партнерство та не піддаватися спробам окремих політичних сил маніпулювати чутливими сторінками історичного минулого всупереч інтересам українського та польського народів;

звертається до польських колег з пропозицією припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії та зосередити зусилля на конструктивній побудові взаємин між Україною та Республікою Польща для зміцнення партнерства в демократичній Європі на підставі європейських цінностей.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 5082 від 06.09.2016 (Донець Т. А.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо альтернативних проектів).

Метою проекту проголошено створення оптимальних умов для можливості внесення альтернативних проектів та забезпечення ефективності розгляду законопроектів шляхом встановлення граничних строків. пропонується встановити, що альтернативний проект може бути поданий не лише на поточній сесії, а й у 14-денний строк з дня початку наступної сесії. Альтернативні законопроекти до повторного першого читання можуть бути внесені в 10-денний строк з дня направлення на повторне перше читання законопроекту, щодо якого він є альтернативним, або не пізніш як у 14-денний строк з дня початку наступної сесії. У разі прийняття Верховною Радою на поточній сесії за основу одного з альтернативних законопроектів інші альтернативні законопроекти знімаються з розгляду без прийняття про це окремого рішення. Після прийняття законопроекту в першому читанні на поточній сесії внесення альтернативних законопроектів щодо нього не допускається. Крім того, пропонується встановити строки підготовки і розгляду законопроекту у другому читанні, які складають не більше ніж 90 днів із дня його розгляду у першому читанні,  у третьому читанні - не більше ніж 30 днів із дня його розгляду у другому читанні.

Проект виходить з парламентської практики і загалом не викликає принципових заперечень.

Проект 5083 від 06.09.2016 (Донець Т. А.) про внесення змін до статті 103 Регламенту Верховної Ради України (щодо експертизи законопроектів).

Пропонується, щоб на наукову експертизу направлялися проекти відразу після їх реєстрації, а не після їх реєстрації та включення до порядку денного, як нині. Ініціатор проекту аргументує свою пропозицію тим, що існує практика, коли суб’єкти подання пропозицій до проекту порядку денного сесії Верховної Ради України не подають зареєстровані проекти суб’єктів законодавчої ініціативи з огляду на відсутність висновку ГНЕУ.

Пропозиція сама по собі заслуговує на увагу, але, з урахуванням наявності попереднього проекту, бажано вносити комплексні, а не дрібні поодинокі проекти від одного ініціатора про внесення змін до того самого акта.

Проект 5084 від 06.09.2016 (Каплін С. М.) про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» (щодо відміни державного фінансування політичних партій).

Пропонується розділ ІV названого закону доповнити частиною п’ятою такого змісту: «5. Установити, що на період проведення антитерористичної операції, а також до підвищення соціально-економічного становища населення до європейського рівня, державне фінансування статутної діяльності політичних партій у порядку, встановленому цим та іншими законами України, не здійснюється». В порівняльні записці звертається увага на те, що названий вище Закон України передбачає державне фінансування статутної діяльності політичних партій з 2016 року. Держава також взяла на себе зобов’язання, відшкодовувати партіям  витрати, пов’язані з фінансуванням їхньої передвиборної агітації під час чергових та позачергових виборів народних депутатів України. Практика державного фінансування статутної діяльності партій є досить поширеною в європейських країнах. Однак, проведена реформа викликала в суспільстві широкий негативний резонанс. З огляду на проведення в деяких областях України антитерористичної операції, виділення з Державного бюджету України на фінансування статутної діяльності політичних партій 391 млн. грн. виглядає цинічно. Особливо, зважаючи на те, що громадяни України зі своїх доходів змушені щомісячно відраховувати 1,5% військового збору. Саме тому, проектом пропонується не здійснювати  державне фінансування статутної діяльності політичних партій на період проведення антитерористичної операції, а також до підвищення соціально-економічного становища населення до європейського рівня.

Не коментуючи саму мету проекту, як таку, що має суто політичний характер, маємо звернути увагу на те, що державне фінансування статутної діяльності політичних партій було однією з частин реформи діяльності політичних партій. Відповідно, слід було б скасовувати й інші зміни, зокрема щодо обмеження розміру внесків на підтримку політичної партії.

Проект 5087 від 07.09.2016 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо скасування фінансування парламентських політичних партій на 2016 рік та перенаправлення цих коштів на потреби освіти).

Пропонується зупинити на 2016 рік дію норм Закону України «Про політичні партії в Україні» в частині видатків на державне фінансове забезпечення політичних партій у формах, визначених законом і одночасно внести зміни до розподілу видатків бюджету, а саме: виключити фінансування за програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій» за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 6331020 та перенаправити ці кошти в розмірі 391,0323 млн. грн. на потреби освіти за бюджетною програмою «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2211190. Аргументація авторів проекту загалом подібна аргументам до попереднього проекту: скрутна економічна ситуація і недостатність видатків по іншим соціальним статтям, вимагає відмовитися від фінансування політичних партій. В даному разі пропонується визначити напрям перерозподілу коштів, основним отримувачем яких мають стати середні школи.

Висновок до попереднього проекту актуальний і в цьому разі. Крім того, спосіб, в який пропонується відмовитися від фінансування політичних партій в 2016 р., не відповідає вимогам юридичної техніки.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 5078 від 06.09.2016 (Долженков О. В.) про першочергові заходи щодо захисту соціально вразливих громадян від наслідків фінансово-економічної кризи.

Проект дослівно, крім заміни посилання на Державний бюджет України на 2014 р. посиланням на Державний бюджет України на 2016 р., повторює однойменний проект 1022 від 27.11.2014 тих же ініціаторів, який зазнав критики ГНЕУ і 03.02.2016 не здобув належної підтримки депутатів для включення до порядку денного. За змістом проект включає весь традиційний набір популістських пропозицій: індексацію пенсій і заробітної плати; мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (збереження цін і тарифів, що були затверджені станом на 1 січня 2014 року); встановлення фіксованих ціни на продукти харчування, віднесені до соціально-значущих товарів; здійснення заходів щодо сприяння зайнятості населення.

Проект 5101 від 08.09.2016 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо забезпечення дотримання житлових прав дитини).

Пропонується частину 4 ст. 19 «Участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів», де міститься перелік  ситуацій, коли участь органу опіки та піклування у судовому розгляді є обов’язковою, доповнити випадком розгляду судом спорів щодо виселення або зняття дитини з реєстрації місця проживання. Судячи з пояснювальної записки, йдеться про конкретизацію норми, яка у загальній формі («спори про місце проживання дитини») вже є в тексті чинного закону, але на практиці тлумачиться не завжди правильно.

Проект 5107 від 09.09.2016 (Тарута С. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реалізації права внутрішньо переміщених осіб на безоплатне тимчасове проживання).

В пояснювальній записці зазначається, що проект розроблено з метою врегулювання питання забезпечення житлом соціального призначення внутрішньо переміщених осіб. Відповідно, пропонується внести зміни до Житлового кодексу України та Законів України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» і «Про житловий фонд соціального призначення», якими передбачається: розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб через надання їм права надавати таким особам соціальне житло, соціальні гуртожитки; розширення категорій осіб, які користуються правом взяття на соціальний квартирний облік, за рахунок такої категорії як внутрішньо переміщені особи, що не мають житла для проживання за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи; вилучення норми щодо права внутрішньо переміщених осіб, на безоплатне тимчасове проживання лише протягом шести місяців; розширення категорій осіб, які користуються правом отримання жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання за рахунок такої категорії як внутрішньо переміщені особи, що не мають житла для проживання за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 5059 від 05.09.2016 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» (щодо заборони звернення стягнення на деякі об’єкти нерухомого майна фізичної особи).

Пропонується заборонити звертати стягнення на єдине житло (житловий будинок чи квартиру) боржника або його частку, якщо таке стягнення необхідне для забезпечення боргових зобов’язань за житлово-комунальні послуги, теплову енергію, електроенергію, газопостачання. Проект лише незначною мірою (зняття вимоги, щоб співвідношення щомісячно доходу сім’ї до рахунків за споживання житлово-комунальних послуг  становило більше 15%, та внесення тих самих змін до інших статей названого закону) відрізняється від проекту 3406 від 05.11.2015 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо захисту житлових прав громадян (див. Бюлетень № 47).

З огляду на наведене, актуальними лишаються і зауваження, висловлені авторами огляду до проекту 3406: Ініціатива по суті є слушною, але бажано аби такі пропозиції йшли разом із відповідними уточненнями процедурних питань.

Проект 5073 від 06.09.2016 (Алексєєв І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення і пришвидшення процесу судового захисту порушених прав та законних інтересів осіб.

Проект є повторним внесенням однойменного проекту 4879 від 04.07.2016 поданого тим же народним депутатом (див. Бюлетень № 81). Проект 4879 незважаючи на позитивний висновок профільного комітету 07.07.2016 не був включений до порядку денного.

Відмінності між проектами є вкрай незначними і переважно суто редакційними. З огляду на це лишаються актуальними і положення висновку щодо проекту 4879.

Проект 5079 від 06.09.2016 (Донець Т. А.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо декларації).

Метою проекту проголошено створення умов щодо повного відкриття інформації про доходи і витрати осіб, які зобов’язані декларувати свої статки згідно Закону України «Про протидію корупції»,  для Національного агентства з питань запобігання корупції та інших фіскальних і слідчих органів, закріплення права за суб’єктом декларування відкривати повністю або частково інформацію із поданої декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства для уникнення незаконного використання, поширення і розпорядження інформацією конфіденційного характеру. Крім того, планується розширення можливостей системи електронного декларування шляхом забезпечення відображення інформації із відповідних державних реєстрів (баз) щодо нерухомого майна, рухомого майна (автомобілів) та юридичних осіб.  Зокрема, пропонується додатково в доходах суб’єкта декларування  зазначати отримані додаткові блага (в т. ч. вартість безоплатно отриманого навчання, стажування, проживання, майна та харчування, безоплатне використання житла, транспорту, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна); отримані подарунки у разі, якщо його вартість перевищує десять відсотків доходу отриманого за звітний рік, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує десять відсотків доходу отриманого за звітний рік. Визначено, що не підлягають декларуванню наявні грошові активи та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує граничну суму розрахунків готівкою, яка встановлена на 1 січня звітного року. Так само видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, вказуються, якщо розмір відповідного видатку перевищує граничну суму розрахунків готівкою, яка встановлена на 1 січня звітного року. Незалежно від розміру зобов’язань у декларації зазначаються зобов’язання за договорами оренди, за договорами отримання навчально-освітніх послуг, послуг найманих осіб, витрати на лікування, аліменти. Пропонується, щоб об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, дані щодо орендованого майна або майна, що перебуває в користуванні на іншому праві, його власників автоматично відображалися в декларації із відомостей  Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності) відображалися автоматично із Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ України. Відомості щодо юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї відображалися автоматично із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відомості щодо співвласників об’єктів, які  перебувають у спільній власності, відомості щодо осіб, яким  передано в управління цінні папери,  інформація  про поручителя  та найменування контрагента надаються лише на письмовий запит Національного агентства. Оприлюднення декларацій здійснюється шляхом відображення на офіційному веб-сайті Національного агентства  інформації про час сформування суб’єктом декларування декларації, узагальненої інформації про отриманий дохід за звітний рік, розмір сплачених податків, суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, перерахованих (переданих) як благодійна допомога фізичним особам і  неприбутковим установам та організаціям. За заявою суб’єкта декларування його декларація може бути повністю або частково відображена у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Проект має ряд слабких місць (наповнення декларації відомостями з автоматичних реєстрів, за які декларант не несе жодної відповідальності; помітне зниження прозорості декларацій; використання нової одиниці – «гранична сума розрахунків готівкою» тощо). Крім того, як слушно зауважило ГНЕУ, антикорупційне законодавство в сфері  декларування нещодавно зазнало чергових змін, а електронне декларування лише почало працювати. За таких умов внесення нових значних змін до законодавства в цій сфері є недоцільним принаймні доти, доки його положення не почнуть застосовуватись на практиці, що дасть можливість побачити їх реальні переваги та недоліки.

Проект 5080 від 06.09.2016 (Донець Т. А.) про внесення змін до статті 52 Закону України «Про запобігання корупції».

Пропонується вважати суттєвою зміною у майновому стані суб’єкта декларування отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує граничну суму розрахунків готівкою, встановлену на 1 січня звітного року. Нині в чинному Законі йдеться про суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року. Водночас пропонується закріпити. що зазначений суб’єкт у місячний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний внести відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру декларацій. У чинному Законі він зобов’язаний письмово повідомити Національне агентство суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна.

Як і в попередньому проекті, внесення нових змін до Закону, видається передчасним, а запровадження нової розрахункової одиниці – «гранична сума розрахунків готівкою» – недоцільною.

Проект 5081 від 06.09.2016 (Донець Т. А.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо зазначення в декларації податків, зборів та благодійної допомоги).

Пропонується зазначати у декларації, крім усього іншого, відомості про податки і збори, сплачені суб’єктом декларування за звітний рік; суму коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, перерахованих (переданих) суб’єктом декларування протягом звітного року як благодійна допомога фізичним особам і неприбутковим установам та організаціям.

Ще одне фрагментарне «покращення навздогін» нового Закону.

Проект 5088 від 07.09.2016 (Денісова Л. Л.) про додаткове фінансування програм соціального захисту населення і обороноздатності країни за рахунок конфіскованих коштів та коштів, отриманих і спрямованих до державного бюджету від реалізації майна за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення.

Пропонується окремим законом встановити, що конфісковані  кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення спрямовуються до спеціального фонду Державного бюджету і розподіляються порівну для забезпечення оборони і безпеки держави та для надання державної допомоги у зв’язку з зростанням цін та тарифів на житлово-комунальні послуги.

Як видається, подібні новели можуть бути реалізовані лище через зміни до Бюджетного кодексу України.

Проект 5094 від 08.09.2016 (Дроздик О. В.) про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення від сплати судового збору при розгляді трудових спорів).

Пропонується установити, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах щодо трудових спорів, що виникають між працівником і роботодавцем (в чинній редакції – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі). Як зазначається у пояснювальній записці, у зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII істотно змінено перелік суб’єктів, які відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи у суді. Зокрема, скорочено пільгову категорію справ, за якими позивачі звільнялись від сплати судового збору. Якщо раніше судовий розгляд трудових спорів, що виникали між працівником і роботодавцем, здійснювався без сплати судового збору, то з прийняттям названого закону від сплати судового збору звільняються лише справи про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. Отже, працівника позбавлено права в судовому порядку захистити свої права у разі виникнення спору з інших трудових відносин, наприклад у разі притягнення його до дисциплінарної або матеріальної відповідальності, встановлення випробувального строку, безпідставного переведення на іншу роботу, доручення виконання роботи, не передбаченої трудовим договором, тощо. Ініціатори проекту наголошують, що сплата значної суми судового збору є непосильним тягарем для працівників в умовах зниження реальної заробітної плати, збільшення плати за комунальні платежі, вони фактично не мають можливості його сплатити. Як наслідок працівники позбавлені можливості захисти свої трудові права та реалізувати конституційне право на судовий захист. Утім, маємо зазначити, що пропонована редакція значно відрізняється від тієї, яка існувала до внесення змін Законом України від 22 травня 2015 року № 484 (було: «за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин»).

Проект 5096 від 08.09.2016 (Карпунцов В. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування, використання бурштину, незаконні операції, у тому числі переміщення його через митний кордон України.

Пропонується поширити правовий режим контрабанди (ст. 201 КК України) також і на переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю бурштину. Одночасно пропонується доповнити кодекс новою ст. 240-1 «Незаконний видобуток, незаконне використання або незаконні операції з бурштином», передбачивши нею відповідальність за такі дії: «Незаконний видобуток бурштину, а так само незаконне перевезення, зберігання, збут, придбання та інші незаконні операції з обігу (крім операцій з ввезення в Україну з-за кордону та вивезення з України)» та «Сприяння службовою особою шляхом використання свого службового становища таким діям». Кваліфікуючими ознаками пропонується визначити «такі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або повторно, що заподіяло істотну шкоду» та «такі дії, вчинені на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду або якщо вони спричинили тяжкі наслідки». Під істотною шкодою, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, пропонується розуміти вартість предметів злочину, що у сімсот п’ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а під тяжкими наслідками – вартість предметів злочину, що у тисячу п’ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Черговий проект «на злобу дня». Як правило, такі проекти не враховують системний характер чинного кримінального законодавства і породжують багато питань до їх ініціаторів.

Проект 5097 від 08.09.2016 (Карпунцов В. В.) про внесення зміни до статті 218 Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення суб’єкта вирішення спору про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Пропонується визначити, що лише найвища посадова особа в Генеральній прокуратурі може вирішувати питання у разі спору про підслідність щодо проваджень, які можуть належати до підслідності НАБ України. Відповідно, чинну норму названої статті «Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор України або його заступник» пропонується замінити такою: «Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор України (виконувач обов’язків Генерального прокурора)».

Проект 5098 від 08.09.2016 (Карпунцов В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за незаконну порубку лісу та незаконні операції з лісоматеріалами та пиломатеріалами).

З метою встановлення співмірної відповідальності за незаконну порубку лісу, незаконне використання та операції з ним, що має стати превентивним механізмом для зменшення негативних наслідків від вчинення зазначеного злочину пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Зокрема, передбачається викласти ст. 65 КУпАП в такій редакції: «Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, а так само перевезення, зберігання незаконно порублених дерев, виготовлення чи обіг лісоматеріалів або пиломатеріалів із незаконно порублених дерев за відсутності ознак кримінального правопорушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків встановленої вартості об’єкту порубки чи пошкодження та з конфіскацією засобів та знарядь вчинення правопорушення». Наразі адміністративна відповідальність передбачена переважно за інші дії: незаконну порубку і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення. Далі, пропонується відредагувати ст. 246 КК України, в частині 1 якої передбачити відповідальність за ті ж дії, що й ст. 65 КУпАП, але замість слів «за відсутності ознак кримінального правопорушення» додати таке: «що заподіяло істотну шкоду встановленому законом порядку охорони, раціонального використання і відтворення лісу». Також вводиться відповідальність за сприяння службовою особою шляхом використання свого службового становища зазначеним діям. Кваліфікуючими ознаками пропонується визначити «такі дії, вчинені на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду або в інших особливо охоронюваних лісах» або якщо вони «спричинили тяжкі наслідки». Розмір істотної шкоди та тяжких наслідків визначено аналогічно наведеному проекту 5096. Також, подібно до проекту 5096, пропонується поширити правовий режим контрабанди на переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів та пиломатеріалів цінних і рідкісних порід дерев.

Цілком сприймаючи позитивну по суті мету проекту, слід зазначити, що він має істотні хиби юридико-технічного характеру. Так, унаслідок пропонованих змін цілковито декриміналізуються дії із «пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення», адже в нових редакціях ст. 65 КУпАП та ст. 246 КК України передбачена відповідальність лише за порубку і лише у «лісах, захисних та інших лісових насадженнях».

Проект 5098-1 від 08.09.2016 (Парасюк В. З.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо збільшення міри покарання за незаконну порубку лісу.

Альтернативний попередньому, але суттєво простіший щодо суті пропонованих змін. Зокрема, пропонується в чинній редакції частини 1 ст. 246 варіативність покарання (наявні зараз штраф, арешт, обмеження чи позбавлення волі) звести до «обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк» (максимальний строк при цьому не змінюється). Також статтю пропонується доповнити частиною 2 такого змісту: «Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, вчинена групою осіб чи особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею або статтями 245, 247 цього Кодексу, – карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

Проект вирізняє надання переваги ув’язненню перед іншими видами кримінальних санкцій, а рівно цілковите нерозуміння самої суті покарання за протизаконні дії. У разі прийняття проект навряд чи зможе позитивно вплинути на досягнення поставленої мети.

Проект 5099 від 08.09.2016 (Карпунцов В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування, використання та незаконні операції з корисними копалинами загальнодержавного значення.

З метою встановлення адекватної відповідальності за незаконний видобуток корисних копалин, незаконне використання та операції з ними, що слугуватиме превентивним механізмом для зменшення негативних наслідків від вчинення зазначеного злочину пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Зокрема, в частині 4 ст. 57 «Порушення вимог щодо охорони надр» КУпАП пропонується кваліфікуючу ознаку «якщо це не пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах» замінити на «за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України». В ст. 240 «Порушення правил охорони або використання надр» КК України пропонується скасувати відповідальність за «незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення» та одночасно доповнити цю статтю новою частиною 5, якою передбачити відповідальність за ті ж дії, що й частина 4 ст. 57 КУпАП, але із доповненням: «якщо це пов’язано з отриманням доходу у великому розмірі». Також пропонується доповнити КК України новою ст. 240-1 «Незаконний видобуток, незаконне використання або незаконні операції з корисними копалинами загальнодержавного значення» якою в частині 1 передбачити відповідальність за «незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, а так само незаконне перевезення, зберігання, збут, придбання та інші незаконні операції з ними». Слід зазначити, що вище в проекті 5096 від тих же авторів пропонується внесення також нової ст. 240-1 але під назвою «Незаконний видобуток, незаконне використання або незаконні операції з бурштином». Власне відмінність між ними полягає лише у тому, відповідальність за які дії передбачена частинами першими, дещо меншим розміром істотної шкоди та тяжких наслідків у цьому проекті й незначними відмінностями у санкціях, а в усьому іншому проекти збігаються.

Як і попередні розглянуті проекти від тих же авторів, проект вирізняє очевидна внутрішня неузгодженість положень. Зокрема, цілком незрозуміло, що дають зміни до ст. 57 КУпАП з огляду на характер змін до КК України. Незрозуміло, чому слід виносити «незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення» в окрему статтю, якщо можна розвинути положення спеціальної ст. 240 тощо.

Проект 5102 від 08.09.2016 (Береза Б. Ю.) про внесення змін до статті 194 Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за умисне пошкодження майна).

Пропонується радикально (у 60 разів) збільшити максимальний розмір штрафів за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах: з 50 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В пояснювальній записці ця пропозиція аргументується тим, що «громадські місця, єдина транспортна система, об’єкти, розміщені в них (сидіння, поручні, вікна), приватні автомобілі, стіни будинків, паркани систематично зазнають осквернення, пошкодження або знищення. Оскверненню піддаються фасади будинків, у тому числі культових споруд, об’єкти соціально-культурної сфери, меморіальні споруди, стіни будинків, ліфтових шахт, приватних автомобілях, об’єктах, розміщених у громадському транспорті».

Утім, запровадження такого високого максимального рівня штрафів, як видається, слід було б супроводжувати уточнення складів злочинів і конкретизації відповідальності за певні вчинки (мінімальна та максимальна межа штрафів в залежності від небезпечності діяння)..

Проект 5110 від 09.09.2016 (Найєм М. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за правопорушення, учинені відносно працівників правоохоронних органів).

Пропонується у ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановити єдиний рівень відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця, а рівно й за образу таких осіб. Уточнюється, що «Під образою слід розуміти такі нецензурні чи брутальні висловлювання, непристойні жести, непристойна оцінка особистих якостей та інші аналогічні дії, адресовані чи направлені на працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, а щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця – у зв’язку з їх діяльністю по охороні громадського порядку, які принижують честь і гідність зазначених осіб». Крім того, пропонується вдвічі збільшити розмір штрафу за такі дії (з 8–15 до 15–30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Також пропонується встановити кваліфікуючу ознаку щодо такого злочину, а саме зазначені дії, «вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті», караються накладенням штрафу від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб. Водночас в Кримінальному кодексі України пропонується винести зі складу ст. 342 «Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» в окрему ст. 342-1 відповідальність за опір працівникові правоохоронного органу. Структурно та змістовно стаття повторює чинну ст. 342 і відрізняється лише розмірами санкцій.

Пропозиція видається доволі дискусійною. Сьогодні життя демонструє приклади як цинічного зловживання владою з боку представників силових структур, так і їх слабку захищеність в конфліктних ситуаціях, що призводить до непоправних втрат серед правоохоронців. В обох ситуаціях швидка реакція законодавця на подібні події, як видається, може принести більше шкоди, ніж користі.

 

Культура та освіта

 

Проект Постанови 5063 від 05.09.2016 (Геращенко І. В.) про відзначення 200-річчя з дня народження Михайла Миколайовича Петренка (у 2017 році).

Пропонується у 2017 році урочисто відзначити на державному рівні 200-річний ювілей з дня народження країнського поета Михайла Миколайовича Петренка і цим сприяти популяризації його творчої спадщини в Україні та за її межами.

Гідна і цілком формально-юридично коректна дата для вшанування пам’яті непересічної особистості на державному рівні.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 5061 від 05.09.2016 (Опанасенко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про використання публічних коштів.

Як видається, проект значно ширший ніж його заявлена мета. Щодо змін до ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, то слід зазначити що вони по суті майже дослівно повторюють ініціативи проекту 2442а від 24.07.2015 (Кишкар П. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» (див. Бюлетень № 32).

Проект 5064 від 05.09.2016 (Княжицький М. Л.) про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (щодо коштів міжнародної технічної допомоги).

За своїм змістом проект дослівно повторює однойменний проект 4520 від 25.04.2016, внесений так само народним депутатом М. Л. Княжицьким (див. Бюлетень № 71), який на засідання 31.05.2016 не був включений до порядку денного.

Проект 5067 від 05.09.2016 (Продан О. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів.

Обсяг проекту (30 сторінок змін) фактично виключає можливість його аналізу на сторінках цього огляду. Загалом зміни пропонується внести до 15 кодексів та законів України. Як зазначають автори проекту, він розроблений з метою захисту прав власності під час реєстраційних дій, посилення адміністративної та кримінальної відповідальності суб’єктів реєстраційних дій, учасників незаконної змови. Передбачається, що справжність підписів засновника (учасника), уповноваженої ними особи або голови та секретаря загальних зборів на рішенні уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін про юридичну особу, має бути нотаріально засвідчена. Також нотаріальному засвідченню підлягатиме справжність підпису на установчому документі, передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи, заяві про вихід з товариства. Крім того, проектом вносяться зміни до закону щодо надання електронного цифрового підпису виключно за особистої присутності підписувачів, зокрема посадових осіб підприємств, пропонується ускладнити процедуру відкриття нового розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Водночас, з метою належної реалізації права особи, яка вважає, що її право порушено, на оскарження рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, проектом пропонується збільшити строк для подання скарги до Міністерства юстиції України та його територіальних органів з 30 календарних днів до 60 календарних днів. До нововведень, які пропонується передбачити у проекті, належить надання права Міністерству юстиції України та його територіальним органам за результатами розгляду скарги направити подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України. З метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації проектом пропонується запровадити здійснення Міністерством юстиції України постійного моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Проект 5068 від 05.09.2016 (Різаненко П. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих видів облігацій.

Проектом пропонується внести зміни до 24 кодексів та законів України. Значний обсяг змін (55 сторінок) виключає можливість  належного аналізу проекту в межах цього огляду. Пояснювальна записка до проекту є фактично формальною і не містить аргументації щодо такої досить ґрунтовної реформи інституту облігацій. З її положень можна зрозуміти, що прийняття проекту сприятиме підвищенню ефективності та надійності функціонування ринку цінних паперів, розвитку ринку корпоративних облігацій та створенню умов для забезпечення ефективного захисту прав власників корпоративних облігацій, облігацій внутрішніх місцевих позик, облігацій міжнародних фінансових організацій та іпотечних облігацій.

Проект 5069 від 05.09.2016 (Різаненко П. О.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо окремих видів облігацій.

Елемент реформи, передбаченої попереднім проектом. Вноситься окремим проектом через вимоги відповідного кодексу.

Проект 5076 від 06.09.2016 (Денисенко В. І.) про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту замовників будівництва об’єктів промисловості та сільського господарства).

Пропонується доповнити частину 6 ст. 40 названого закону, передбачивши, що граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 1 відсоток загальної кошторисної вартості будівництва об’єктів промисловості та сільського господарства за умови, що необхідні для їх забезпечення об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури є власністю замовника будівництва та/або такі об’єкти не створюють додаткового навантаження на інженерно-транспортну інфраструктуру населеного пункту. Наявність або відсутність додаткового навантаження на інженерно-транспорту інфраструктуру населеного пункту визначається у проектній документації на будівництво. Передбачається, що прийняття законопроекту впливатиме на покращення інвестиційного клімату в державі, сприятиме розвитку промисловості, сільського господарства та інших сфер господарювання, освоєнню нових ринків.

Проект 5093 від 08.09.2016 (Воропаєв Ю. М.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо захисту прав споживачів при встановленні вузлів комерційного обліку природного газу).

Проект спрямований на певне балансування інтересів та обов’язків постачальників природнього газу та користувачів. Зокрема, пропонується зобов’язати постачальника здійснювати встановлення для населення першого лічильника, його ремонт та/або заміну безкоштовно. Але додається, що такі дії щодо всіх наступних лічильників – за рахунок  споживача та інших джерел, не заборонених законодавством. Уточнюється, що відповідальність за встановлення, ремонт, заміну лічильників газу населенню несуть суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території. Такі суб’єкти зобов’язані надавати своєчасно якісні послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання і дворових газопроводів; надавати своєчасно якісні послуги з технічного обслуговування газових приладів і пристроїв, лічильників газу за заявкою споживача; проводити безоплатно ремонт лічильників газу, пов’язаний з періодичною повіркою; протягом одного місяця з дати настання строку періодичної повірки лічильників газу проводити таку повірку та їх технічне обслуговування (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж); у разі звернення споживача, у тому числі для перевірки якості надання послуг, направити свого представника за місцем виклику протягом двох робочих днів у містах та п’яти календарних днів у сільській місцевості. Прямо передбачається, що такі суб’єкти не мають права відмовити замовнику (споживачу) у встановленні лічильника газу.

В останні місяці парламентаріями була приділена значна увага проблемі обліку житлових послуг, зокрема й обліку постачання природнього газу значна увага. Як видається, цей проект має бути врахований під час підготовки комплексного рішення проблеми.

Проект 5105 від 09.09.2016 (Кіраль С. І.) про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» (щодо державних інвестиційних проектів).

Проект розроблено з метою приведення положень Закону України «Про інвестиційну діяльність» у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів», удосконалення механізму державної підтримки інвестиційних проектів, забезпечення моніторингу інвестиційних проектів, які реалізуються із залученням коштів державного бюджету тощо. Зокрема, удосконалення проведення оцінки, відбору і моніторингу інвестиційних проектів, для реалізації яких може бути надана державна підтримка: розмежування таких понять, як «державне інвестування» та «державна підтримка»; децентралізація прийняття рішень щодо інвестування шляхом введення понять «державного інвестування», «місцевого інвестування» та гармонізації з бюджетним законодавством; спрощення процедури отримання державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів через зміну ролі Державного реєстру інвестиційних проектів з дозвільної на інформативну; внесення проектів, яким надано державну підтримку, та державних інвестиційних проектів до Державного реєстру інвестиційних проектів з метою ведення моніторингу їх реалізації.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори