пошук  
версія для друку
16.10.2016 | Ольга Гончарова, Харківська правозахисна група

В Україні потрібні реальні зміни в сфері охорони психічного здоров’я

Схожі повідомлення

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало судовий позов проти Алли Тютюнник, Голови Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я та члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини, а також громадсько-політичного незалежного тижневика „Вгору", що видається правозахисниками, про захист ділової репутації, спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди

Марш-бросок со дна ада

Конкурс для журналістів на здобуття польсько-української премії

Районна газета “Край”. Городенка, Івано-Франківська область — проблеми роздержавлення преси

Права людини в Україні - 2006. XXI. Основні проблеми порушення прав людини в торгівлі людьми

Аналіз деяких аспектів змін до Кримінально-виконавчого кодексу

П’ятнична облава - 2

Гибель Василя Стуса

Оголошується конкурс на участь у Школі з прав людини для активістів українських правозахисних організацій у Донецькій та Луганській областях

Коментар до закону «день в СІЗО за два» 838-VIII

   

10 жовтня, як і кожного року, за ініціативою Всесвітньої федерації психічного здоров’я і Всесвітньої організації охорони здоров’я в усьому світі відзначають День психічного здоров’я. Метою даної події є підвищення інформованості населення щодо проблем у галузі охорони психічного здоров’я, проблеми ставлення в суспільстві до психічно хворих людей, з якими проблемами стикаються такі хворі та їх родини, яку допомогу вони можуть отримати від суспільства з метою покращення якості їх життя.

Цього року темою для цього Дня стала «Гідність людини і психічне здоров’я». Гідність – це, перш за все, поняття моральної свідомості, а також категорія етики, що виражає особливе моральне ставлення до людини, як з боку окремих членів суспільства, так і з боку суспільства в цілому

В Конституції України гідність визнано однією з «найвищих соціальних цінностей» (ст..3 Конституції України) і задекларовано, що «всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (ст. 21 Конституції України).

Але в реальності в Україні все набагато гірше. Дуже часто люди з психічними розладами та члени їх сімей відчувають неналежне ставлення та порушення їх прав і свобод як з боку медичних працівників, так і суспільства в цілому. Державний бюджет України вже багато років не забезпечує адекватного фінансування ані загалом медичної галузі, ані, тем більше, психіатричної галузі.

19 вересня 2016 року Голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець у своєму виступі на засіданні погоджувальної ради закликала нардепів підтримати закони, які «дозволять припинити порушувати права психічно хворих людей». «Їх на сьогодні в Україні 1,6 мільйона. І щодня десятки людей виграють суди проти України, а ми втрачаємо мільйони гривень, адже виплачуємо штрафи згідно з рішеннями Європейського суду», - зазначила вона.

У зв’язку із військовими діями та тимчасової окупації частини території ситуація, яка зараз склалася в Україні, вимагає не тільки реформування існуючих напрямків психіатричної допомоги, реконструкції та приведення до сучасних вимог всіх медичних закладів, які надають медичну допомогу психічно хворим – а це і стаціонарні відділення, і диспансери, і спеціалізовані інтернати, а й розвитку спеціалізованої допомоги для людей, яких зачепила війна. І тут дуже корисним є досвід Ізраїлю та США і практична та консультативна допомога спеціалістів цих країн нашим працівникам і керівникам психіатричної служби.

Дуже повільно, але реально змінюється інформаційно-просвітницька діяльність українських ЗМІ, саме від яких залежить, що наші люди будуть знати про проблеми психіатричних лікарень та інших спеціалізованих психіатричних закладів.

Психіатри, психологи та психотерапевти в Україні, як і в усьому світі, зараз стикаються ще з одною, дуже важливою проблемою. Це збільшення майже в чотири рази дітей, хворих на аутизм. Ці діти конче потребують допомоги психіатрів та психологів, які мають ще й спеціальну підготовку, протягом багатьох років. Але ці діти можуть бути соціалізовані, якщо отримують спеціальну медичну допомогу. Наприклад, в Ізраїлі люди з таким діагнозом навіть служать в армії, в спеціальних частинах електронної розвідки.

Отже, в українському медичному суспільстві вже є розуміння цієї невідкладної і дуже непростої проблеми – модернізація та розвиток психіатричної медичної допомоги психічно хворих, яка буде відповідати міжнародним стандартам, як медичним, так і захисту прав людини.

На жаль, зараз в Україні система надання медичної допомоги людям з психічними вадами здоров’я багато в чому не відповідає міжнародним стандартам та міжнародним договорам стосовно захисту прав людини, захисту від катувань та нелюдського поводження, які ратифікувала Україна. Ці питання повинна вирішувати Верховна Рада, вносити необхідні зміни, що змусять Міністерство охорони здоров’я розробляти нормативно-правові документи, якими будуть користуватися лікарі на практиці.

Сама по собі дуже складна ситуація з наданням психіатричної допомоги в Україні ускладнюється ще й тим, що мирова антипсихіатрична пропаганда досталася і до нашої країни. В світі існують не тільки серйозна антипсихіатрична пропаганда, а й створюються досить впливові антипсихіатричні організації.

Так в Україні з’явилася така собі «Гражданская комиссия по правам человека» (ГКПЧ), що називає себе некомерційною громадською організацією, яка ставить собі за мету розслідування і оприлюднення порушень прав людини в психіатрії. ГКЧП була заснована в 1969 році Церквою саєнтології і відомим американським психіатром, професором Томасом Сасом. Штаб-квартира розташовується в Лос-Анджелесі, Каліфорнія.

Саєнтологи борються з психіатрами давно – з самого заснування секти. Це звичайна боротьба за ринок. За душі. Їм треба, щоб люди з проблемами йшли до них, а не до лікарів. Адепт Рона Хаббарда Том Круз недавно виступив зі зверненням проти дитячої психіатрії як такої: «Вашим дітям нав'язують діагнози! Їх хочуть принизити цим! Ніяких психіатричних діагнозів не існує, це лженаука!»

На початку 90-х років саєнтологи з’явилися в Росії. Зараз мають там багато організацій, які активно діють в країні. З досвіду дій цієї організації в Росії ГКЧП взагалі проти медикаментозного лікування психічнохворих, і ГКЧП бореться з цим, постійно пікетує психіатричні стаціонари, психдиспансери, мітингує на Пушкінській площі... І скільки грошей витрачають – глянцеві брошури роздають, чорні кульки запускають...

Вони можуть це собі дозволити. Саєнтологічна церква - організація серйозна. Хаббардісти давно заперечують, коли їх називають сектою. Вони уникають навіть іменувати себе церквою. Начебто, все строго науково. До речі, підстави ненавидіти психіатрію у Лафайєта Рональда Хаббарда дійсно були. Засновник саєнтології багато років страждав від психічного розладу і жахливо образився на тих, хто припускав у нього параною.

Саєнтологічна організація має дуже спірну репутацію в світі - в ряді країн, наприклад, в Німеччині вона заборонена, як комерційна і небезпечна секта. Багато фахівців, соціологи, психологи, релігієзнавці попереджають про небезпеку цієї організації. Ця міжнародна організація, користуючись статусом релігійної, мала чималі вигоди, однак неприкрита меркантильність була викрита, і в ряді країн цей статус з неї було знято. Так, у Німеччині вона на державному рівні характеризується як «кримінальна комерційна організація з елементами психотерору».

В своїх матеріалах, а їх досить багато – це і друковані видання, і фільми, і сайти, ГКПЧ вдається до недостовірної інформації, без будь-яких фактів, про те, що психіатрія вбиває, спонсорує терористів, змушує людей здійснювати суїцид. Також, на їхню думку, психіатри і психологи винні у 2-й світовій війні і приходу Гітлера, у знищенні євреїв в концтаборах смерті, етнічних чистках на Балканах - що розумній людині, яка знає історію, здається маренням. Хоча ГКЧП дуже поширена в Росії і діє там досить активно, чомусь вони не стверджують, що Голодомор в Україні і Великий терор Сталін здійснював за програмою психіатрів, а військові дії, які Путін здійснює проти України та Сирії, теж інспіровані психіатрами та психологами. Тобто боротьба цієї організації носить наочно вибірковий характер з урахуванням побажань своїх «високих» покровителів. Та й не віриться, щоб зараз в Росії існувала будь-яка дійсно громадська організації, і дійсно незалежна без покровителів, бо такі організації відразу забороняють, як «іноземних агентів».

Ця організація – ГКПЧ з 22 вересня відкрила у Харкові виставку «Психиатрия – индустрия смерти». До цього така виставка була показана у Києві та Одесі.

Мета проведення цієї виставки організаторами проголошена цілком актуальна і благородна: це соціально-просвітницький проект громадської організації «Громадянська комісія з прав людини» спрямований на оприлюднення скандальних фактів про психоневрологічні інтернати, права недієздатних громадян та необхідність зміни діючого законодавства в Україні. Все правильно сформульовано – і права недієздатних громадян порушуються, і умови в психоневрологічних інтернатах катастрофічні, і законодавство конче необхідно змінювати.

Але на самій виставці оприлюднені не реальні факти порушення прав українських громадян, а надана інформація у вигляді стендів стосовно історії розвитку психіатрії та її нинішня трансформація. Більшість наведених прикладів – це інформація з психіатрії в США, брехня про відомих людей. Наприклад, Мерлін Монро померла вдома, і чи був це суїцид і з яких причин – так і не з’ясовано, Вів’єн Лі померла від туберкульозу, Співак Кобейн, який був наркозалежним, помер вдома, і ніякої вини психіатрів не доведено і т.і., але організаторами виставки смерть цих людей видається як вина психіатрів. Демонструються страшні фото пацієнтів у «вгамовуючих сорочках». Але такі сорочки вже багато десятиліть не використовуються в українських лікарнях, і, перш за все, тому, що в них просто немає потреби, бо існує безліч заспокійливих препаратів. І так на кожному кроці – правда перемішана з брехнею, і на не досить обізнаних людей це справляє враження.

У представленій брошурі «Психиатрия – индустрия смерти» не просто маніпулятивна інформація, а відвертий коктейль з невідомо звідки взятих цифр та постулатів і наївної брехні. Відразу на першій сторінці ніким не підписане звернення до читачів «Разрушительный план психиатрии», але надана цитата стосується психології. Що це, похибки перекладу? Або скоріше розрахунок на довірливого, але не зовсім освіченого читача… Фото жіночки з приємною посмішкою, але хто це невідомо.

Далі «неупереджені факти, які повинен знати кожен». Зважаючи на те, що не один з наведених фактів не стосується ані СРСР, ані України, нічого перевірити неможливо. Можемо уважно, але критично познайомитися з цими фактами:

  • «По их собственному признанию, психиатры не знают, как вылечить ни одно психическое расстройство». Хто з психіатрів це сказав, невідомо, які саме психічні хвороби маються на увазі теж невідомо. І, головне. Так існують хвороби і не тільки психічні, а наприклад, такі як діабет, які вилікувати неможливо. Але сучасні ліки, відповідна дієта дають можливість людині нормально жити, працювати і відпочивати, мати родину, виховувати дітей. Так і психічні хвороби, навіть деякі форми шизофренії, при відповідному лікуванні дають стійку ремісію і дозволяють людині вести повноцінне життя. Нові препарати, які зараз використовують психіатри, значно змінили самі методи лікування – це можуть бути і таблетки, і ін’єкції. Або діти з аутизмом – вилікувати остаточно неможливо, але, якщо дитиною займаються спільно психіатри, психологи та логопеди, соціалізувати дитину і забезпечити їй нормальне життя цілком можливо. Це довгий і непростий процес, але позитивні результати є. Щонайменше у Харкові. Думаю, що і в США не все так песимістично, як нам повідомляють на цій виставці.
  • «Они не знают, каное воздействие их лечение оказывает на пациентов». У цьому твердженні відсутня будь яка логіка. Психіатри (а вони, перш за все, лікарі) не знають, а представники громадської організації, які у більшості своїй не лікарі, – знають.
  • «За последние 40 лет в государственных психиатрических больницах умерло в два раза больше американцев, чем погибло американских солдат во всех войнах, начиная с 1776 года». Відверта маніпуляція, бо не наведені ані кількість загиблих солдат, ані кількість померлих в психіатричних лікарнях, ані цифри з вікових категорій. І взагалі для об’єктивності непогано було б повідомити, скільки взагалі американців помирає, як в звичайних лікарнях, так скільки вдома.

Але найбільш мене особисто вразив такий пасаж:

  • «Почти половина  престарелых(!), которые получают электрошок, умирают в течение двух лет после него…». Знову ніякої статистики, тільки твердження. А якщо людині у віці, припустимо, 90 років провели електрошок, і через два роки вона померла, то чому ми повинні думати, що це пов’язане з лікуванням психіатрами? Може, це цілком природна смерть?

Що стосується наведених мільярдів доларів, витрачених на лікування психічно хворих в США, то це для нас, громадян України, взагалі непотрібна та пуста інформація. Приблизно як обговорення – є життя на Марсі або ні?

Далі неприкриті натяки на теорію змови, чергове звинувачення фармацевтичної індустрії в наживі, гучні заголовки: «Знищення талантів», «Розвал майбутнього», «Створення безладу у суспільстві», «Наркотизація суспільства».

От тема наркотизації суспільства нам у Харкові вже знайома – декілька років тому в нашому місті активно діяла організації «Гуманитарный центр Хаббарда». Так, того самого засновника церкви саєнтології. Вони начебто допомагали боротися з наркотиками серед школярів, але це просто була комерційна організація, яка збирала гроші. Батькам деяких школярів тоді вдалося домогтися, щоб хоча би в школах представники цієї організації не з’являлися.

Як повідомила одна з організаторів цієї виставки Анастасія Велинская, яка є президентом громадської организації «Гражданская комиссия по правам человека» в Україні: «Основная деятельность нашей организации – мы работаем с пострадавшими. То есть, это люди, которые каким-либо образом пострадали от действий психиатрии. Это могут быть какие-то коррупционные вопросы – допустим, когда человек имеет жилье, он одинок. И какие-то недобросовестные люди с помощью психиатрии, с помощью психиатрического диагноза запирают этого человека в психиатрических учреждениях, таким образом, используя его жилье в корыстных целях. Бывает, что человек добровольно приходит на лечение в психиатрическую больницу, понимая, что у него есть проблемы, рассказывает Анастасія Велинская. Но выйти из спецучреждения, сменить врача или методы лечения возможности у него уже нет – больной становится бесправным. Закон о психиатрической помощи был принят 15 лет назад и практически не менялся. И только в этом году некоторые нормы были признаны неконституционными.

В Харькове уже есть инициативная группа, в планах которой открыть в ближайшее время местный филиал «Гражданской комиссии по правам человека». (http://www.objectiv.tv/220916/133242.html)».

У мешканців Харкова ця виставка викликала зовсім неоднозначне ставлення. Перш за все, хто фінансує такі виставки? Коштовні рекламні матеріали, приміщення для виставки орендоване у самісінькому центрі міста, що теж недешево.

Яка справжня мета таких виставок? Якщо налякати відвідувачів всіма цими яркими, але абсолютно беззмістовними картинками, то ця мета виконана. А от чи буде якась допомога тим людям із психіатричними захворюваннями, це поки що велике питання. Нікому з цієї громадської організації «Гражданская комиссия по правам человека» і на думку не спало надати гуманітарну допомогу пацієнтам обласної психіатричної клінічної лікарні №3 або лікарні для психічно хворих у Стрілечій, або хоча б відвідати психіатричне відділення у військовому шпиталі. І це викликає дуже великі сумніви у чистоті намірів цієї організації. Значно більше довіри викликала б така організація, якби вона зараз спрямувала свою діяльність до окупованого Криму, де правоохоронні органи застосували «каральну психіатрію» до члена Меджлісу Ільми Умерова.

Звісно, комфортніше проводити таку виставку у Харкові. А які наслідки будуть після цієї виставки, ми побачимо трохи пізніше. Така виставка може справити негативне враження на психічно хворих, і цілком можливо, що вони перервуть лікування. Цьому сприяють і поради організаторів цієї виставки. Тут відвідувачам роздають брошури, в якій наприкінці написано дрібним шрифтом: «перед тим. як припинити прийом будь-яких психіатричних препаратів, треба звернутися за порадою до компетентного лікаря непсихіатричної спеціальності», тобто в разі якщо психічно хворий вирішив припинити приймати призначені йому лікарем-психіатром ліки, то автори даної брошури знімають з себе відповідальність. До речі, лікарі непсихіатричного фаху не в праві оцінювати психічний статус такого хворого, а тим більше призначати або скасовувати препарати. Ми тепер всі все знаємо і про хвороби, і про лікування, але все ж таки уролог не прооперує катаракту, так і хірург або окуліст не зможе допомогти шизофреніку.

І те, що психічно хворі, які ще й не лікуються, несуть певну соціальну небезпеку, теж відомо.

Всі ми пам’ятаємо недавню трагічну історію в Німеччині, коли пілот рейсового літака, який приховав від лікарів, що він має психіатричний діагноз і давно не відвідував лікарі-психіатра, вкоротив собі вік, спрямувавши літак в скелю. Разом з ним загинули і ні в чому не винні пасажири.

Харків достатньо культурне місто, має непогану медичну школу, в тому числі і психіатричну. Багато десятиліть в місті існує Товариство невропатологів і психіатрів, яке має авторитет у всіх країнах СНД. Будемо сподіватися, що за допомогою активістів громадянського суспільства, фахівці нашого міста будуть уважно відслідковувати діяльність майбутньої харківської громадської організації «Гражданская комиссия по правам человека» і не допустять ані комерційної діяльності цієї організації, ані дій, які можуть нанести шкоду психічно хворим людям.

 

Схожі повідомлення

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало судовий позов проти Алли Тютюнник, Голови Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я та члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини, а також громадсько-політичного незалежного тижневика „Вгору", що видається правозахисниками, про захист ділової репутації, спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди

Марш-бросок со дна ада

Конкурс для журналістів на здобуття польсько-української премії

Районна газета “Край”. Городенка, Івано-Франківська область — проблеми роздержавлення преси

Права людини в Україні - 2006. XXI. Основні проблеми порушення прав людини в торгівлі людьми

Аналіз деяких аспектів змін до Кримінально-виконавчого кодексу

П’ятнична облава - 2

Гибель Василя Стуса

Оголошується конкурс на участь у Школі з прав людини для активістів українських правозахисних організацій у Донецькій та Луганській областях

Коментар до закону «день в СІЗО за два» 838-VIII

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори