пошук  
версія для друку
24.10.2016 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 91 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 12.09.2016 – 16.09.2016

   

Надійшли 34 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 6 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, затвердження або внесення змін до бюджету тощо.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 5111 від 12.09.2016 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо військово-цивільних адміністрацій.

Пропонується внести зміни до Законів України «Про боротьбу з тероризмом» і «Про військово-цивільні адміністрації», якими передбачити можливість створення військово-цивільних адміністрацій «на територіях, прилеглих до району проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим».

У тексті пропонованих змін не уточнюється, що саме стоїть за поняттям «прилеглі території». За таких умов у разі розширеного тлумачення територія, де можливе створення ЦВА, може охопити усі південно-східні області, включно з Одеською. Відповідно, бажаним було б, аби проект відзначався більшою точністю формулювань. Крім того, зміни лише до цих законів не вирішують у сукупності особливості введення ЦВА, адже слід впорядкувати діяльність відповідних місцевих державних органів та органів місцевого самоврядування на «територіях, прилеглих до району проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим». Отже, в чинній редакції проект видається занадто загальним.

Проект 5112 від 12.09.2016 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб.

За виключенням незначних редакційних відмінностей проект дослівно повторює доопрацьовану редакцію (від 11.05.2016) проекту 4210 від 11.03.2016 (Чорновол Т. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб (див. Бюлетень № 64), який 31.05.2016 не був включений до порядку денного.

Проект 5115 від 13.09.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Пропонується надати право військовому командуванню та військовим адміністраціям здійснювати примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану без погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради (наразі таке погодження потрібне). Крім того, військовим адміністраціям пропонується надати право нарівні з органами місцевого самоврядування приймати рішення про безоплатну передачу комунального майна у державну власність.

Проект видається доволі дискусійним з огляду на запровадження ряду нових вимог, які не передбачені законодавством або загалом ним заперечуються. При цьому належної аргументації на користь їх запровадження в пояснювальній записці не наводиться. Докладний аналіз проекту є у висновку ГНЕУ, з основними положеннями якого ми загалом погоджуємося.

Проект 5116 від 13.09.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Як зазначається у пояснювальній записці, метою проекту є визначення повноважень у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації Державного концерну «Укроборонпром». Відповідно, пропонується включення до переліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, що мають повноваження у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, «уповноваженого суб’єкта господарювання з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі». Для цього усюди в тексті закону, після слів «державний орган» (чи деяких інших, що залежить від формулювання норми і передбачено окремими статтями проекту) у всіх відмінках і числах пропонується внести згадку про згаданий Державний концерн у відповідному відмінку. Крім того, уточнюється, які права держорганів не поширюються на цей новий суб’єкт, а також запроваджується нове положення про те, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які виконують на підприємствах оборонно-промислового комплексу роботи з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації озброєння, військової техніки та інших виробів військового призначення для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань відповідно до договорів (контрактів), строк виконання яких становить не менше шести місяців.

Проект є дещо неоднозначним, окремі його положення мають ознаки лобіювання інтересів конкретного виробника. Також доцільно було б передбачити зміни до інших законів, зокрема, щодо відстрочки через бронювання призову на військову службу згаданої категорії військовозобов’язаних.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 5114 від 13.09.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту.

У проекті пропонується змінити редакцію статті 3 «Неприпустимість зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації» Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» і доповнити наявні в ній заборони такою: «Забороняється використання друкованих засобів масової інформації для популяризації або пропаганди органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України». Водночас передбачається змінити редакцію статті 28 «Обмеження права у видавничій справі» Закону України «Про видавничу справу» з внесенням до неї заборони «випускати у світ, виготовляти та/або розповсюджувати продукцію, що містить популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих  дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України». Цей Закон також пропонується доповнити новою статтею 28-1. «Ввезення з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України видавничої продукції, що може бути розповсюджена на території України», в якій передбачається, що «видавнича продукція, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, може бути ввезена на митну територію України та розповсюджена на її території за умови наявності дозволу, крім видавничої продукції, що ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводженому багажі загальною кількістю, що не перевищує 10 примірників» та більш-менш докладно розкривається механізм реалізації цієї новели. Зокрема, йдеться про те, що «аналіз та оцінку видавничої продукції щодо віднесення її до такої, яка не дозволена до розповсюдження на території України, здійснює експертна рада уповноваженого органу, яка формується з представників органів державної влади, галузевих асоціацій, спілок, громадського експертного середовища, провідних діячів культури, мистецтва, науки і освіти, психіатрів, фахівців у галузі інформації (далі – експертна рада).

Сама ідея обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту має, як видається, право на існування. Утім, запропонований механізм її реалізації містить чимало суто юридичних недоліків, на які слушно звернуло увагу ГНЕУ в своєму висновку. Особливо багато сумнівів виникає щодо доцільності створення «експертної ради уповноваженого органу», яка дуже нагадує сумної слави  «Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі». Безпідставно всеохоплюючою є і загальна заборона на книги, що створюють «позитивний образ працівників держави-агресора», під яку може потрапити практично вся російська література, крім «книг жахів». Поза регулюванням у проекті залишалося важливе питання про одержання літератури поштою, зокрема і електронною. У сучасному вигляді проект породжує з одного боку суттєві корупційні ризики, а з іншого – через розпливчатість критеріїв може повністю закрити доступ на український ринок книжковій продукції з Росії.

Проект Постанови 5121 від 14.09.2016 (Юринець О. В.) про визнання такими, що втратили чинність Укази Президії Верховної Ради РРФСР «Про перейменування районів і районних центрів Кримської АРСР» від 14 грудня 1944 року, «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області» від 21 серпня 1945 року, «Про перейменування населених пунктів Кримської області на території Автономної Республіки Крим» від 18 травня 1948 року.

Як зазначено в пояснювальній записці до проекту, відповідно до постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» від 12 травня 2016 р. вже було  перейменовано 75 населених пунктів і районів Криму, повернувши їм історичні кримськотатарські назви. Але це перейменування мало вибірковий характер. Зараз пропонується повернути одним актом всі історичні назви.

Утім, на нашу думку, попри всю зовнішню історичну справедливість такої пропозиції, до перейменування, зокрема й повернення попередніх назв, населених пунктів слід підходити в індивідуальному порядку та з обов’язковим врахуванням думки його сучасного населення.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 5053-1 від 15.09.2016 (Кужель О. В.) про внесення змін до статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» щодо спрощення порядку припинення юридичних осіб.

Проект альтернативний проекту 5053 від 30.08.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо спрощення порядку припинення органів державної влади (див. Бюлетень № 89).

Проект містить лише 1 принципову відмінність від урядового проекту: замість запровадження виключного порядку для «державних підприємств, організацій (установ, закладів), пов’язаних із зміною засновників (учасників), а також органу, до сфери управління якого вони належать» щодо норми про один з видів підстав для відмови у державній реєстрації, передбачених пунктом 10 частини 1 названої статті, пропонується просто скасувати сам вид підстав для такої відмови, а саме: «щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації». Аргументи авторів на користь такої пропозиції виглядають так: легко помітити, що такі самі проблеми [щодо потреби у реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, коли вже проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації – авт. огл.] виникають і в разі ліквідації юридичних осіб, якщо склад їх засновників (учасників) змінився, навіть якщо серед засновників (учасників) немає органів виконавчої влади. Це може бути, наприклад, у разі реорганізації засновника (учасника) – юридичної особи (державного підприємства, яке корпоратизувалось; приватного підприємства, власник майна якого змінився; господарського товариства, яке реорганізується); продажу частки у статутному капіталі учасником, внаслідок чого склад учасників змінився; смерті учасника – фізичної особи та набуття статусу учасника спадкоємцем тощо. Таким чином, обмеження на внесення змін до відомостей про учасника юридичної особи, який перебуває в стані ліквідації, є надуманим і шкідливим, і його слід скасувати зовсім.

Слід зазначити, що сам урядовий проект у цьому питанні викликав неоднозначну реакцію спеціалістів з огляду на потенційні можливості порушення прав третіх осіб. У цьому разі ситуація є ще неоднозначнішою, оскільки пропонується поширити цей порядок на всю сферу господарських відносин. З іншої сторони – проект дістав цілковито схвальний висновок ГНЕУ.

Проект 5125 від 15.09.2016 (Рудик С. Я.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій соціального захисту учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них в частині забезпечення жилою площею та першочергового відведення земельних ділянок.

Як зазначається у пояснювальній записці, на сьогодні, при реалізації ініціативи із забезпечення учасників антитерористичної операції (далі – АТО) земельними ділянками, склалася соціально несправедлива ситуація, певна група учасників АТО отримує по декілька земельних ділянок за різним цільовим призначенням, що призводить до того, що землі запасу на відповідній території закінчуються, і учасники АТО, які повертаються із зони проведення бойових дій, змушені шукати земельні ділянки на інших територіях. Тому цей проект розроблено для забезпечення соціальної справедливості та встановлення черговості отримання земельних ділянок учасниками АТО. При цьому як мета проекту зазначається лише «врегулювання питання першочерговості набуття права на земельні ділянки учасниками АТО», що дещо відходить від тих підстав, які названі вище. Проектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зміни до кодексу передбачають, що у випадку подання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність двох і більше клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у першу чергу розглядається клопотання ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється дія Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Водночас у названому законі пропонується формулу «першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва» замінити на «першочергова передача безоплатно у власність земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і особистого селянського господарства, з урахуванням особливостей, встановлених статтею 17-2 цього Закону». У названій статті, якою доповнюється закон, встановлюється порядок першочергової передачі безоплатно у власність земельних ділянок. Ним, зокрема передбачається, що передача для індивідуального житлового будівництва, садівництва і особистого селянського господарства для учасників АТО здійснюється у такому порядку: 1) у першу чергу – для членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців; 2) у другу чергу – для осіб, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби; 3) у третю чергу – для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; 4) у четверту чергу – для інших учасників АТО. Також зазначається, що така передача застосовується у таких випадках: 1) передачі безоплатно у власність однієї земельної ділянки по одному із запропонованих видів використання; 2) якщо особа заінтересована в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, за місцем проживання, на території відповідної сільської, селищної, міської ради (для осіб, які проживають у місті Києві або містах обласного значення – також на території суміжного району); 3) якщо особа потребує поліпшення житлових умов. У разі, якщо особа заінтересована в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності по декількох видах використання, або на території сільської, селищної, міської ради – не за місцем проживання такої особи, пільги щодо першочергової передачі безоплатно у власність земельних ділянок не застосовуються, а передача земельних ділянок безоплатно у власність здійснюється на загальних підставах в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проект 5133 від 16.09.2016 (Кучер М. І.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо пільг при сплаті податків, зборів та інших платежів до бюджету при ввезенні на митну територію України транспортних засобів учасниками антитерористичної операції та членами сімей Небесної сотні).

Проект по суті альтернативний проекту 5057 від 02.09.2016 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо ввезення на митну територію України транспортних засобів учасниками антитерористичної операції) (див. Бюлетень № 89). Проекти значною мірою близькі текстуально, особливо щодо переліку видів автомобілів, які можуть бути ввезені. Однак в альтернативному значно розширено перелік суб’єктів, а саме: учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6, інваліди війни, зазначені у пунктах 10-14 частини другої статті 7, та «особи, на яких поширюється чинність цього Закону», зазначені в абзацах 4-8 та 14 пункту 1 статті 10 названого Закону України. Крім того, замість права один раз безмитно ввести за умови реєстрації самим пільговиком, пропонується така формула: у разі одноразового ввезення на митну територію України одного транспортного засобу, мають право на 50-(75- чи 95-, залежно від групи) процентну знижку зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету, передбачених податковим та митним законодавством України.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект Постанови 5117 від 13.09.2016 (Донець Т. А.) про антикорупційні заходи легалізації доходів.

Пропонується «рекомендувати Національному банку України  у місячний строк з дня прийняття цієї Постанови встановити граничну суму розрахунків готівкою у розмірі, що не перевищує 10 мінімальних заробітних плат».

Не вдаючись до аналізу доцільності такої рекомендації, маємо зауважити, що згідно із статтею 2 Закону України «Про Національний банк України» юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації Національного банку України визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Тому надання парламентських «рекомендацій» Національному банку видається неконституційним.

Проект 5118 від 13.09.2016 (Немировський А. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо уточнення запобіжних заходів).

Проектом пропонується скасувати ст. 176 «Загальні положення про запобіжні заходи» названого кодексу, натомість доповнивши його ст. 176-1, що має ту ж назву. Більше того, змісти статті, яку пропонується скасувати, і нової статті відрізняються лише розширенням в останній переліку статей Кримінального кодексу України (а саме додаються ст. 364, 364-1, 365, 365-2, 366, 366-1, 367, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370–376, 376-1, 381 та 382) у зв’язку  з тим, що до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених цим переліком, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути  застосовані. А серед прикінцевих положень проекту є дві такі норми: «Відповідно до статей 8 та 58 Конституції України правовідносини, що виникли чи змінилися відповідно до положень законодавчих актів України, змінених цим Законом, припиняються не пізніш як з моменту набрання чинності цим Законом та не мають юридичних наслідків» та «Відповідно до вимог статей 8, 19, 124 Конституції України органам державної влади, іншим суб’єктам владних повноважень привести свої рішення, включаючи судові рішення, прийняті чи змінені на підставі законодавчих актів України, змінених цим Законом, у відповідність з положеннями законодавчих актів у редакції цього Закону».

Як видається, така пропозиція, насамперед в частині зміни нумерації статті без суттєвої зміни її змісту, не відповідає вимогам юридичної техніки.

Проект 5119 від 14.09.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гуманного ставлення до тварин з метою морального розвитку суспільства.

Черговий проект на цю тематику. Проект загалом досить близький проектам 4082 від 16.02.2016 (Білецький А. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту тварин від жорстокого поводження), який був відкликаний 23.06.2016 (див. Бюлетень № 61), 4895 від 05.07.2016 (Яценко А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту тварин від жорстокого поводження) (див. Бюлетень № 81) та 4895-1 від 13.07.2016 (Білецький А. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії жорстокому поводженню з тваринами (див. Бюлетень № 82). Під близькістю проектів ми розуміємо не лише загальну їх спрямованість, а значні за обсягом текстуальні збіги між цими проектами.

Проект, як і його попередники, передбачає передусім значне розширення змісту поняття «жорстоке поводження», а саме: «жорстоке поводження з твариною – вчинені умисно або з необережності, не пов’язані з самообороною чи здійсненням наукових дослідів дії людини, які спричиняють безпідставне заподіяння шкоди тварині, що тягне за собою тілесні ушкодження, каліцтво або смерть тварини, викликає у неї фізичні або психічні страждання, в тому числі залякування, поставлення тварини у небезпеку, залишення її у ситуації, що викликає надмірні чи невиправдані страждання, нацькування тварин одна на одну». Водночас у чинному законодавстві ключовою для розуміння поняття жорсткого поводження з тваринами є категорія «знущання». Також значно розширюється відповідальність за такі дії. Зокрема, в ст. 89 Кодексу України про адміністративні проступки пропонується встановити відповідальність за «Жорстоке поводження з твариною, вчинене з необережності, а також неналежний догляд за домашньою, сільськогосподарською та/або дикою твариною, що утримується у неволі або в напіввільних умовах, якщо це призвело до каліцтва або загибелі тварини» та за «Неналежний нагляд за дикою твариною, що утримується у неволі або в напіввільних умовах, наслідком якого стала втеча дикої тварини за межі місця її постійного утримання, відмова власника домашньої тварини, дикої тварини, що утримується у неволі або в напіввільних умовах, від подальшого утримання даної тварини, внаслідок чого дика чи домашня тварина стала безпритульною». Так само значно розширюються як зміст злочинних дій, так і види таких дій у Кримінальному кодексі України. Зокрема пропонується встановити відповідальність за «Жорстоке поводження з твариною, що відноситься до хребетних, вчинене умисно» без жодних уточнень. Це положення доповнюється ряд обтяжуючих кваліфікуючих ознак. Зокрема, у разі, якщо такі дії призвели до загибелі тварини, передбачена санкція у вигляді «обмеження волі на строк від одного до трьох років або позбавлення волі на той самий строк». Крім того, пропонується так само за зразком попередніх проектів ввести відповідальність за пропаганду жорстокого поводження з тваринами та за порушення законодавства у сфері захисту тварин, що відносяться до хребетних, від жорстокого поводження. До останній дій, зокрема, пропонується віднести: «Порушення законодавства у сфері захисту тварин від жорстокого поводження щодо вилову безпритульних собак, котів та інших домашніх тварин окремими особами, які не мають на це відповідних повноважень, або використання не передбачених чинним законодавством методів регулювання чисельності тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, якщо такі дії призвели до загибелі або травмування тварини, або порушення норм законодавства у сфері захисту тварин від жорстокого поводження щодо умертвіння тварини, або порушення правил поводження з твариною, що виключають жорстокість, порушення норм поводження з твариною під час проведення спортивних, видовищних заходів, відео- та фотозйомок, що заподіє їй травмувань, знівечення, загибелі, порушення законодавства щодо використання тварини у кориді, створення та діяльність пересувних звіринців, пересувних зоопарків та пересувних виставок диких тварин, а також діяльність дельфінаріїв, що не мають природної морської води». Серед новел проекту слід звернути увагу на пропозицію надати право судам позбавляти права власності на тварин не лише на вимогу уповноваженого державного органу, а й «громадської організації, статутною метою якої є захист тварин від жорстокого поводження». Передбачені також ще ряд змін, але формат огляду не дозволяє охопити їх усі.

Як видається, формулювання не відзначаються належною юридичною визначеністю. Зокрема, буквальне застосування положень проекту у разі його прийняття призведе до того, що кримінально-караними діями стане взяття котика додому, адже це є «виловом безпритульних собак, котів та інших домашніх тварин окремими особами, які не мають на це відповідних повноважень». А як у такому випадку кваліфікувати дії, коли дитя принесло, а батьки не дозволили залишити тваринку? Це вже два окремі склади протиправних дій. Тож проект, як і попередні подібні пропозиції, потребує дуже уважного ставлення і суттєвого доопрацювання.

Проект 5119-1 від 14.09.2016 (Немировський А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження гуманного ставлення до тварин).

Проект є альтернативним попередньому, але значно відрізняється за своїм характером. Так, пропонується уточнити чинне визначення жорстокого поводження з тваринами вказівкою на те, що це не просто знущання над тваринами, а таке, «що завдало каліцтва або призвело до загибелі». Одночасно уточнюються положення ст. 89 КУпАП та ст. 299 КК України, зокрема щодо усунення можливої плутанини з кваліфікацією протиправних діянь. А також посилюється відповідальність за протиправні дії, зокрема штрафи за ст. 89 підвищуються у 20–25 разів, а дії, передбачені ст. 299, пропонується карати виключно арештом, обмеженням чи позбавленням волі.

 

Культура та освіта

 

Проект Постанови 5122 від 15.09.2016 (Хомутиннік В. Ю.) про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію дошкільних навчальних закладів.

Основний зміст проекту полягає у запровадженні мораторію на ліквідацію дошкільних навчальних закладів державної і комунальної форм власності, а також на їх реорганізацію, наслідком якої може бути зміна головного призначення вказаних закладів та/або скорочення кількості працівників. Також передбачається надання низки рекомендацій Кабінету Міністрів України, спрямованих на забезпечення конституційних прав і державних гарантій щодо доступності та безоплатності здобуття дошкільної освіти у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах. Йдеться, зокрема, про удосконалення відповідної нормативно-правової бази, зміцнення матеріально-технічної бази дошкільних навчальних закладів, аналіз стану функціонування ї мережі дошкільних навчальних закладів відповідно до освітніх запитів населення,  сприяння приватним ініціативам щодо відкриття дошкільних навчальних закладів тощо.

Як видається, проект спрямований на вирішення дійсно вагомих проблем, але запропонований у проекті мораторій викладений лише на рівні ідеї без належного опрацювання його юридичних аспектів (строків, механізму реалізації тощо).

Охорона здоров’я

 

Проект 5134 від 16.09.2016 (Кириченко О. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині оптимізації системи центральних органів виконавчої влади у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Проектом запроваджується нова редакція Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (обсягом 28 сторінок), а також вносяться зміни до 27 кодексів та Законів України (17 сторінок). Докладний аналіз проекту такого обсягу в рамках цього огляду не видається можливим.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 5123 від 15.09.2016 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо захисту національних інтересів України, продовольчої безпеки держави та прав землевласників.

Проект має лише незначні відмінності (строк дії мораторію не до 2020 р., а до 2022 р. та деякі редакційні зміни) від проекту 2791 від 07.05.2015 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо захисту прав землевласників (див. Бюлетень № 21), який 03.02.2016 не був включений до порядку денного.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 5000 від 15.09.2016 (Кабінет Міністрів України) про Державний бюджет України на 2017 рік.

Проекти від 15.09.2016 (Кабінет Міністрів України) 5130 про внесення змін до деяких законодавчих актів України, 5131 про внесення змін до Бюджетного кодексу України та 5132 про внесення змін до Податкового кодексу України.

Дані проекти складають єдиний масив з проектом закону про Державний бюджет України на 2017 рік. З огляду на те, що проект Державного бюджету ще буде суттєво уточнюватися, відповідні наслідки очікують і ці проекти. Слід загалом лише констатувати, що пропонується подовжити на 2017 рік ті соціальні обмеження, які діяли в 2015 та 2016 роках. Також проект, зокрема, є вкрай важким для наукової галузі і передусім фундаментальної науки.

Проект 5126 від 15.09.2016 (Андрієвський Д. Й.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з удосконалення містобудівної діяльності (щодо планування територій).

Обсяг проекту (понад 40 сторінок) виключає можливість його належного аналізу в межах даного огляду. Маємо однак зазначити, що це вже не перший проект подібного спрямування від цих же суб’єктів законодавчої ініціативи. Особливо слід згадати проект 4733-1 від 03.06.2016 (Андрієвський Д. Й.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності (див. Бюлетень № 76), який було прийнято у першому читанні 12.07.2016. Проект теж вельми значний за обсягом і переважно передбачає внесення змін до тих самих законів, що й проект 5126. В ряді ж випадків зміни є взаємовиключними. Втім, більш важливе те, що двома цими проектами по суті майже повністю переписується Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (без значних змін лишається лише маленький (4 статті) розділ «Управління у сфері містобудівної діяльності»). З огляду на це доцільнішим та логічнішим видається подання проекту нової редакції названого закону загалом. Це б, зокрема, попередило виникнення внутрішніх неузгодженостей, які завжди виникають при численних правках закону.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори