MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 95 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 10.10.2016 – 13.10.2016

18.11.2016   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 40 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 19 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій, присудженням премій тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 40 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 19 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій, присудженням премій тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0111 від 11.10.2016 (Президент України) про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня 2017 року строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року.

Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між міністрами закордонних справ України та Королівства Нідерландів від 24 липня 2014 року українська сторона передала Нідерландам повноваження на проведення розслідування причин та наслідків авіаційної катастрофи, яка сталася на території України 17 липня 2014 року. Схвалення проекту сприятиме подальшому практичному залученню нідерландської сторони до розслідування причин авіаційної катастрофи рейсу МН17 авіакомпанії «Малазійські авіалінії».

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 5265 від 11.10.2016 (Єфімов М. В.) про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо вдосконалення регулювання відносин з використання державного і комунального майна на тимчасово окупованій території України).

Пропонується за аналогією з орендною платою за користування державним та комунальним майном, розташованим у населених пунктах, де проводиться АТО, скасувати концесійні платежі за право на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) державним та комунальним майном в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення. На думку ініціаторів проекту, внесення запропонованих змін виправить прогалину у чинному законодавстві, яка створює різні умови для суб’єктів підприємницької діяльності у питаннях користування державним та комунальним майном, розташованим у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та на лінії зіткнення. Державна підтримка українських підприємців поступово забезпечить економічну спроможність цих суб’єктів господарювання не зупиняти підприємства, які є єдиною запорукою виживання громадян України на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей, та сприятиме їх економічному зростанню у майбутньому.

Проект 5189-1 від 12.10.2016 (Кабінет Міністрів України) про протимінну діяльність в Україні.

Альтернативний проекту 5189 від 28.09.2016 (Кісельов А. М.) про здійснення протимінної діяльності в Україні.

Даний проект з огляду на дослівне співпадіння  ряду положень, видається радикально (фактично вп’ятеро) скороченою версією проекту 5189. В цьому полягає головна змістовна відмінність – альтернативний проект є занадто декларативним і лише визначає найзагальніші засади протимінної діяльності.

Як видається, обидва проекти вимагають ретельної уваги з боку спеціалістів, а також проведення громадських та/або парламентський слухань для вироблення єдиної державної позиції щодо нормативного врегулювання діяльності з розмінування територій, де проходила і на разі здійснюється АТО.

 

Ідеологічні питання

 

Проект Постанови 5255 від 10.10.2016 (Княжицький М. Л.) про вшанування 70-ої річниці ліквідації Вірмено-католицької церкви в Західній Україні.

Як зазначається у проекті, 1945 року на Західній Україні почалася масова ліквідація східно-католицьких церков. Вірмено-католицька церква була однією з перших серед них. За даними історичних джерел остаточною датою ліквідації Вірмено-католицької архідієцізії Львова вважають 25 жовтня 1946 року. З метою збереження історичної пам’яті, утвердження проголошених Конституцією України принципів свободи віросповідання та прав національних меншин, засудження будь-якого переслідування за релігійною та етнічною ознакою пропонується вшанувати 25 жовтня 2016 року 70-ту річницю ліквідації Вірмено-католицької церкви в Західній Україні. Міністерству освіти і науки України рекомендується забезпечити проведення у середніх та вищих навчальних закладах уроків, приурочених темі ліквідації Вірмено-католицької церкви в Західній Україні, а Національній академії наук України – забезпечити координацію відповідних наукових досліджень.

Як видається, річниця згаданої сумної події є гідною уваги, але те, що єдиними відповідальними суб’єктами за реалізацію цієї постанови визнаються Міністерство освіти і науки України та Національна академія наук України, викликає певний подив.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 5256 від 10.10.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (щодо вдосконалення системи гарантування вкладів та процедури виведення банків з ринку).

Метою проекту декларована побудова справедливої та обґрунтованої системи гарантування вкладів фізичних осіб,  вдосконалення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, забезпечення ефективного захисту всіх суб’єктів права власності, створення умов для відновлення довіри до банківської системи, стабілізація та розвиток банківського сектору. Пропонується встановити внесення банками регулярного внеску до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонду) на диференційованій основі, залежно від ступеню ризику у діяльності банку та встановити граничні розміри таких внесків (не більше 1,5 % від бази нарахування у національній валюті та 2,4 % від бази нарахування у іноземній валюті. Водночас пропонується скоротити перелік підстав для справляння Фондом з банків спеціального збору. Пріоритетом має стати не ліквідація (виведення з ринку) банків, а приведення діяльності банків, віднесених до категорії неплатоспроможних, у відповідність до вимог законодавства. Також пропонується розширити перелік інформації, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню Фондом та встановити відповідальність посадових осіб Фонду у разі невиконання або неналежного виконання цього обов’язку. Передбачається і обов’язкове страхування майнової відповідальності Фонду та його працівників, звільнення Фонду або Уповноваженої особи Фонду від сплати судового збору при здійсненні ліквідаційної процедури, скасування оплатності позик, що надаються Фондом неплатоспроможному банку та кредитування Національним банком Фонду на безпроцентній основі. Граничний розмір відшкодування вкладів фізичним особам пропонується підвищити до 400 000 гривень.

Проблеми, на вирішення яких спрямований проект дійсно існують, але запропоновані заходи їх подолання потребують ретельного вивчення і обговорення в професійному середовищі.

Проект 5257 від 10.10.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення прозорості діяльності Національного банку України та підвищення його відповідальності перед суспільством.

Метою проекту проголошено  підвищення відповідальності НБУ за свої рішення, створення умов для дотримання ним законодавчо регламентованого порядку роботи, забезпечення прозорості та прогнозованості прийняття рішень в сфері банківського регулювання та нагляду, підпорядкування цих рішень загальним інтересам держави та розвитку економіки. Пропонується вдосконалення механізмів здійснення контролю за виконанням НБУ своїх конституційних завдань; забезпечення дотримання Основних засад грошово-кредитної політики та закону про Національний банк; унеможливлення прийняття Правлінням рішень, які за законом приймаються Радою або за участі Ради; розширення повноважень Ради НБУ при призначенні на посади заступників Голови НБУ; запровадження відповідальності Голови НБУ та заступників за результати діяльності НБУ; визначення порядку їх дострокового звільнення з посад; віднесення до основних функцій НБУ підтримки курсової стабільності та зміна пріоритетів: визначення сприяння зайнятості населення та економічному зростанню завданнями більш важливими, ніж підтримання стабільності фінансової та банківської системи; підвищення «прозорості» діяльності НБУ (обов’язкове опублікування нормативно-правових актів та рішень, підстав визнання банків неплатоспроможними, актуальної інформації про стан банківської системи, результатів аналізу Ради щодо виконання Основних засад); відновлення практики проведення незалежної правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів НБУ; скасування норм, які ускладнюють оскарження рішень НБУ. Особливе значення в проекті надається контрольній функції Ради НБУ. Рада НБУ зобов’язується здійснювати регулярний аналіз монетарних показників, показників банківської системи, стану валютного ринку та рішень, прийнятих Правлінням Національного банку, з метою визначення їх відповідності Основним засадам грошово-кредитної політики. Преміювання членів Правління залежатиме від результатів цього аналізу. Пропонується скасувати нововведення відносно того, що керівники та службовці НБУ не несуть відповідальності за свою професійну діяльність, їм надається страхування та адвокатська допомога за рахунок держави. Натомість вбачається за необхідне встановити обов’язок НБУ звернутися до винних осіб з позовом про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу.

Проект містить доволі різнопланові ідеї, кожна з яких заслуговує на свій індивідуальний розгляд під кутом зору її доцільності і законності.

Проект 5260 від 10.10.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» (щодо фінансування національної гідрометеорологічної служби).

Як зазначається у пояснювальній записці, даний проект розроблено у зв’язку із необхідністю узгодження вимог Бюджетного кодексу України та Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність». Частиною 9 ст. 13 Бюджетного кодексу України не допускається створення позабюджетних фондів органами державної влади та бюджетними установами. Відповідно, пропонується виключити ст. 22 названого закону та уточнити положення ст. 21.

Проект 5263 від 11.10.2016 (Соболєв С. В.) про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо статусу працівників секретаріатів депутатських фракцій (груп).

Проектом пропонується включити посади працівників секретаріатів депутатських фракцій (груп) до посад працівників патронатної служи, а також уточнити, що такі працівники призначаються на посаду на час діяльності депутатської фракції (депутатської групи), трудові відносини з таким працівником припиняються в день припинення діяльності депутатської фракції (депутатської групи), а сам працівник може бути достроково звільнений з посади за ініціативою голови депутатської фракції (депутатської групи).

Проект не зустрів принципових заперечень ГНЕУ, був прийнятий як закон 20.10.2016 і вже наступного дня підписаний Президентом України.

Проект 5270 від 12.10.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 54 Закону України «Про Кабінет міністрів України» (щодо щорічних відпусток).

Пропонується частину другу названої статті такого змісту «Члени Кабінету Міністрів України мають право виключно на щорічну відпустку тривалістю тридцять календарних днів» викласти в новій редакції: «Члени Кабінету Міністрів України мають право виключно на щорічну відпустку тривалістю тридцять календарних днів. Щорічна відпустка переноситься на інший період або продовжується у разі тимчасової непрацездатності члена Кабінету Міністрів України, факт якої засвідчений в установленому порядку. Під час визначення тривалості щорічної відпустки членів Кабінету Міністрів України святкові та неробочі дні, передбачені статтею 73 Кодексу законів про працю України, не враховуються. На прохання члена Кабінету Міністрів України щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості. Член Кабінету Міністрів України може бути відкликаний із щорічної відпустки за рішенням Прем’єр-міністра України. Невикористана частина щорічної відпустки надається члену Кабінету Міністрів України у будь-який інший час чи приєднується до відпустки в наступному робочому році. У разі звільнення з посади члена Кабінету Міністрів України йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки».

З огляду на пропозиції, викладені в урядовому проекті 5208 від 03.10.2016 (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку надання відпусток (див. Бюлетень № 94), якими умови надання відпусток, зокрема виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки значно погіршуються, проект 5270 слід розглядати як надання невиправданих преференцій у питані відпусток безпосередньо членам Кабінету Міністрів України.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 5264 від 11.10.2016 (Каплін С. М.) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Проект передбачає доповнити перелік осіб, виплата і доставка пільгових пенсій яким здійснюється за рахунок коштів державного бюджету до досягнення ними пенсійного віку, особами, зайнятими повний робочий день на підземних роботах на будівництві метрополітенів та каналізаційних колекторів, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Проект 5268 від 12.10.2016 (Довгий О. С.) про внесення зміни до статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо звільнення співвласників багатоквартирного будинку від плати за надання інформації з Державного реєстру прав).

Пропонується доповнити частину другу названої статті такими положеннями: «Звільняється від плати за надання з Державного реєстру прав інформації про суб’єктів права власності на квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку, а також площу таких квартир і приміщень, власник (співвласник) квартири, житлового приміщення у багатоквартирному будинку, який під час визначення форми управління багатоквартирним будинком (створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) діє на підставі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку. Така інформація з Державного реєстру прав надається у паперовій формі уповноваженою особою суб’єкта державної реєстрації прав, центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням нерухомого майна». Як зазначається у пояснювальній записці до проекту, відповідно до пункту 4 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII співвласники багатоквартирного будинку мають право безоплатно одержувати інформацію про суб’єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом. Підпунктом 4 пункту 2 статті 13 зазначеного Закону були внесені відповідні зміни до абзацу другого частини п’ятої статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими співвласники багатоквартирних будинків мали звільнятися від плати за надання інформації з Державного реєстру прав «у зв’язку з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління». Проте, оскільки Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» згідно із Законом України від 26 листопада 2015 року № 834-VIII було викладено у новій редакції, зазначена норма була повністю втрачена. Відповідно, проект має на меті встановлення норми щодо звільнення від плати за надання з Державного реєстру прав інформації про суб’єктів права власності на квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку, а також площу таких квартир і приміщень, для цілей, а також в порядку і межах, що були передбачені під час прийняття Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 5259 від 10.10.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 72 Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування строку попереднього ув’язнення.

Пропонується частину п’яту названої статті викласти в новій редакції передбачивши, що лише у разі засудження до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості зарахування судом строку попереднього ув’язнення провадиться із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. В усіх інших випадках, зокрема і у разі, якщо засудження до позбавлення волі при сукупності злочинів, якщо хоча б один із злочинів є тяжким або особливо тяжким або ж у разі засудження до позбавлення волі при вчиненні злочину повторно, рецидиві злочинів, попереднє ув’язнення зараховується судом до строку покарання при засудженні до позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

Проект спрямований на «виправлення» ситуації, створеної через прийняття так званого Закону Савченко, який передбачає зарахування попереднього ув’язнення в усіх випадках день за два. Названий закон був спрямований не стільки на зменшення строку ув’язнення злочинців, скільки на стимулювання діяльності слідчих органів та Прокуратури України, зокрема на протидію неприпустимій практиці довгострокового практично безпідставного утримання громадян у попередньому ув’язнені. Відповідно, скасування положень чинного Закону мало б супроводжуватися внесенням альтернативних пропозицій щодо обмеження свавілля слідчих органів та Прокуратури України.

Проект 5259-1 від 12.10.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відновлення справедливого порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання).

Альтернативний попередньому. Пропонується названу частину п’яту викласти в такій редакції: «Попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій ст. 72 Кримінального кодексу України. При призначенні покарань, не зазначених в частині першій названої статті, суд, враховуючи попереднє ув’язнення, може пом’якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Ініціатори альтернативного проекту так само не враховують те, що ініційовані «Законом Савченко» зміни були спрямовані не тільки і не стільки на відповідність умов утримання у попередньому ув’язнені умовам перебування у закладах відбування покарань, скільки на вплив на органи слідства та Прокуратури України з метою більш уважного та адекватного ставлення до обрання запобіжного заходу та його тривалості. Цілковите ігнорування проблеми довгочасного утримання у попередньому ув’язнені громадян не сприятиме покращенню правоохоронної системи України, а головне негативно вплине на забезпечення прав громадян.

Проект 5259-2 від 13.10.2016 (Купрій В. М.) про внесення змін до статті 72 Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування строку попереднього ув’язнення.

Альтернативний попереднім, від яких помітно відрізняється структурно та змістовно. Пропонується доповнити названу статтю новою частиною такого змісту: «Встановлені в частині п’ятій цієї статті правила співвідношення видів покарань не поширюється на перші чотири місяці попереднього ув’язнення засуджених або осіб, котрі підозрюються у вчиненні злочинів середньої або невеликої тяжкості, на перші шість місяців попереднього ув’язнення засуджених або осіб, котрі підозрюються у вчиненні тяжких або особливо тяжких злочинів, та осіб, які повторно скоїли злочин».

Ініціатива авторів є зрозумілою і загалом може бути підтримана. Однак форма викладу вимагає значного уточнення. Щонайменше слід чітко і недвозначно зазначити, яким чином слід зараховувати виключені із загального правила строки, а також уточнити і самі обрані строки попереднього ув’язнення, коли не застосовується подвоєння зарахування терміну перебування тощо.

Проект 5262 від 11.10.2016 (Мушак О. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду.

Проект по суті складається з двох відносно самостійних частин. Одна стосується боротьби з порушеннями правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду, а друга – впорядкування ведення робіт на землях водного фонду, зокрема процедур отримання дозвільних документів. У першому разі зміни вносяться до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. В першому з кодексів уточнюються положення ст. 249 «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом», зокрема пропонується і нова назва «Незаконне добування (вилов) водних біоресурсів». Окрім власне посилення санкцій, у проекті передбачається уточнити, що караним є «незаконне добування (вилов) водних біоресурсів, якщо воно заподіяло істотну шкоду або вчинене на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду», а обтяжуючими до цих складів є діяння, «якщо вони спричинили тяжкі наслідки, або вони пов’язані із добуванням (виловом) водних біоресурсів, що занесені до Червоної книги України чи до переліків видів тварин або до переліків видів рослин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також умисне знищення таких водних біоресурсів або водних природних рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України, чи їх місць зростання» та «вчинені із застосуванням заборонених знарядь промислу (вибухові, отруйні речовини, знаряддя лову із застосуванням електроструму або інші, що пристосовані для масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу), забороненими способами добування, у тому числі, що призвели чи могли призвести до масової загибелі об’єктів тваринного і рослинного світу, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею». Також цією статтею вводиться відповідальність за «перебування на водоймі чи у прибережній захисній смузі із забороненими знаряддями промислу (вибухові, отруйні речовини, знаряддя лову із застосуванням електроструму або інші, що пристосовані для масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу)». Натомість в КУпАП ключові зміни вносяться до ст. 85 «Порушення правил використання об’єктів тваринного світу» де, окрім посилення санкцій, пропонується уточнити визначення грубого порушення правил рибальства «Під грубим порушенням правил рибальства у цій статті розуміється повторне порушення правил рибальства; рибальство із використанням знарядь добування особами, які не мають дозвільних документів на спеціальне використання водних біоресурсів; приховування обсягів вилучення водних біоресурсів при спеціальному використанні водних біоресурсів; застосування промислових знарядь лову, які не відповідають правилам та режимам рибальства; незаконне здійснення промислових операцій у заборонених для промислу місцях чи у заборонений для промислу період часу; використання суден(плавзасобів) для здійснення промислового вилову водних біоресурсів які не відповідають чинному законодавству». Також пропонується встановити відповідальність за «Порушення правил застосування технічних засобів дистанційного контролю»; розширити диспозицію ст. 85-1 «Виготовлення, збут, зберігання, перевезення, пересилання чи реклама заборонених знарядь добування (вилову) об’єктів тваринного або рослинного світу», віднісши до караних діянь «зберігання, перевезення, пересилання чи рекламу заборонених знарядь добування (вилову) об’єктів тваринного або рослинного світу». Новою частиною пропонується доповнити ст. 87 «Порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення,  акліматизації та схрещування диких тварин», передбачивши відповідальність за «виконання робіт на землях водного фонду без здійснення заходів щодо збереження середовища існування та умов розмноження водних біоресурсів, забезпечення недоторканності ділянок, що становлять особливу цінність для збереження водних біоресурсів». Також передбачені ряд інших змін, переважно пов’язаних з посиленням санкцій або з підлеглістю певних категорій справ. Водночас щодо проблеми впорядкування ведення робіт на землях водного фонду, пропонується уточнити положення Законів України «Про тваринний світ» та «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів». В першому із законів пропонується дозволити у період масового розмноження диких тварин (з 1 квітня до 15 червня) проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою, пов’язаних з проведенням природоохоронних та рятувальних заходів, робіт з відтворення водних біоресурсів. У другому ж пропонується уточнити умови взаємодії громадського контролю за провадженням рибогосподарської діяльності з органами рибоохорони, а також переглянути особливості видачі дозвільних документів у галузі рибного господарства.

Проект потребує ретельної уваги спеціалістів з огляду на його обсяги та різноплановість змін. Утім, навіть при загальному огляді слід відзначити спробу перейти від чітких юридичних формулювань до загально-оціночних положень (визначення грубого порушення правил рибальства), а також «неохайність» деяких пропозицій. Зокрема, в пропонованій новій редакції ст. 85-1 КУпАП «випала» чинна норма про відповідальність за «збут незаконно добутої продукції».

Проект 5199-1 від 13.10.2016 (Сидорович Р. М.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо захисту тварин від жорстокого поводження).

Альтернативний проекту 5199 від 30.09.2016 (Дейдей Є. С.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами (див. Бюлетень № 93).

Пропонується доповнити диспозицію ст. 164 «Умисне знищення або пошкодження майна», передбачивши відповідальність за «навмисний підпал сільськогосподарського угіддя, внаслідок якого можуть постраждати тварини». В ст. 299 «Жорстоке поводження з тваринами» пропонується в новій редакції викласти диспозицію частини першої, визнаючи караним діяння: «жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, що призвело до їх мучення, каліцтва чи загибелі». Уточнюються формулювання кваліфікованих складів злочину, до яких належать названі дії, якщо вони «вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у присутності неповнолітнього» або «скоєні з використанням службового положення, або давання розпоряджень про жорстоке поводження з тваринами або про застосування жорстоких та негуманних методів умертвіння тварин».

Проект як і більшість його попередників пробують відійти від чинної формули, яка передбачає звернення уваги на мотив вчинку. Адже захист від нападу дикої або іншої агресивної тварини, під час якого така тварина може отримати каліцтво чи навіть загинути, ніяк не може бути підставою для кримінальної відповідальності з боку особи. Те ж стосується і багатьох інших ситуацій. Пропонований же підхід, який відходить від чіткої визначеності дій, які є караними, фактично лише ускладнює кваліфікацію діяння, створює підстави для різнозначного тлумачення тощо, що загалом веде до неможливості ефективно застосовувати відповідні норми та уникнення винними особами відповідальності.

Проект 5271 від 13.10.2016 (Сироїд О. І.) про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо розгляду справ за участю присяжних).

У пояснювальній записці до проекту зазначається, що 30 вересня 2016 р. набрали чинності зміни до Конституції України щодо правосуддя та нова редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (ухвалені 2 червня 2016 р.). Відповідно до цих змін у національному судочинстві скасовано інститут народних засідателів. У частині першій ст. 127 Конституції України встановлено, що у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних. Водночас відповідно до Цивільного процесуального кодексу України за участю народних засідателів відбувається розгляд таких категорій справ: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 3) усиновлення; 4) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 5) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу. У зв’язку із конституційними змінами суди змушені були зупинити розгляд таких справ через  невідповідність складу суду вимогам Конституції України. Це призводить до порушення права на доступ до правосуддя. Для вирішення цієї проблеми запропоновано привести положення Цивільного процесуального кодексу України щодо складу суду у відповідність до вимог Конституції України. Для цього у ст. 18 «Склад суду» пропонується така редакція частини другої: «У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді». Відповідно у ст. 51 «Особи, які не підлягають допиту як свідки» зазначається, що присяжні не підлягають допиту як свідки. Також вносяться зміни до ст. 234 «Окреме провадження» щодо розгляду за участі присяжних перелічених вище категорій справ. Також проект містить ряд перехідних положень: Якщо до набрання чинності цим Законом судовий розгляд справи за участю народних засідателів розпочато, але не закінчено, після набрання чинності цим Законом особи, які брали участь як народні засідателі, вважаються присяжними. До приведення підзаконних актів у відповідність до цього Закону щодо присяжних в цивільному судочинстві застосовуються ті самі правила, що діяли щодо народних засідателів.

Проект спрямований на виправлення помилок судової реформи і не викликає принципових заперечень. Утім, деякі запропоновані перехідні положення доцільніше було б викласти як зміни до ЦПК України.

 

Культура та освіта

 

Проект 5160-1 від 10.10.2016 (Кабінет Міністрів України) про професійну освіту.

Альтернативний проекту 5160 від 22.09.2016 (Добродомов Д. Є.) про професійну освіту в Україні (див. Бюлетень № 92). За обсягом урядовий проект лише трохи менший від основного. Його метою проголошується забезпечення права особи на професійну освіту, створення нової системи управління професійною освітою та її фінансового забезпечення, що базуватиметься на широких повноваженнях місцевих громад, децентралізації, багатоканальному фінансуванні; упорядкування мережі професійно-технічних навчальних закладів; удосконалення механізму формування державного та регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів відповідно до реальних потреб економіки, регіональних ринків праці та запитів суспільства. Місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування делегуються функції управління професійно-технічними (професійними) навчальними закладами, зокрема щодо створення, реорганізації, ліквідації підпорядкованих навчальних закладів; організації та проведення конкурсів на заміщення помад директорів професійно-технічних (професійних) навчальних закладів державної форми власності та їх призначення. У проекті визначаються такі типи навчальних закладів професійної освіти: центр професійної освіти, професійний коледж, професійний ліцей та центр професійної підготовки.

Як видається, альтернативний проект на відміну від основного покладає надію не стільки  на приватне замовлення і фінансування з приватних джерел, скільки на державно-приватне партнерство, що може виявитися реалістичнішим. Утім, безперечно, обидва проекти мають розглядатися в комплексі з перспективою підготовки єдиного узгодженого проекту

 

Проекти з інших питань

 

Проект 5261 11.10.2016 (Богуслаєв В. О.) про внесення змін до «Повітряного кодексу України» (щодо відповідності до вимог національного та міжнародного законодавства в авіаційній галузі).

Внесення змін до Повітряного кодексу України, на думку ініціаторів проекту, зумовлене необхідністю приведення фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність у відповідність до вимог національного та міжнародного законодавства в авіаційній галузі, а також втратою чинності з 1 січня 2014 року пункту 2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку із набуттям чинності Закону України «Про адміністративні послуги». Для цього пропонується виключити пункт 3 розділу ХІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Повітряного кодексу України, а саме положення про те, що «збори, які визначені пунктами 1 та 2 частини п’ятої статті 12 цього Кодексу, справляються до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюють справляння відповідних зборів відповідно до пункту 2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України».

 Поділитися