пошук  
версія для друку
08.12.2016 | Віталій Погосян

Розумні строки та їх практичне застосування

   

Головним слідчим управлінням МВС України проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно підозрюваних добровольця Гордєєва Д.О. та інших за фактом умисного вбивства працівника СБУ, вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених на думку слідства у складі банди період з кінця 2014 року по 21.03.2015.

Під час досудового слідства слідчі за підтримки прокурорів безпідставно повідомили про підозру 10 особам у вчиненні злочинів у складі банди з метою запроторити їх за грати, здійснювати на них тиск та мати формальні підстави для подальшого продовження строків слідства та тримання підозрюваних під вартою, не зважаючи на те, що на час обрання запобіжного заходу не було ані існування розумної підозри, ані підстав для обрання виключного виду запобіжного заходу – тримання під вартою.

Показовим є той факт, що на сьогодні вже стосовно 4 осіб закрито кримінальне провадження за підозрою їх у вчиненні злочинів у складі банди, а стосовно однієї особи взагалі закрито провадження у зв’язку з відсутністю в його діях складу будь-якого злочину.

Для групи з 14 слідчих та 6 прокурорів було важко з’ясувати факт відсутності участі у складі банди за 2 місяці досудового розслідування та взагалі закінчити досудове розслідування у встановлений законом строк.

Однак, слідчі порушили усі розумні строки досудового розслідування, під час звернення до слідчих суддів з клопотаннями про продовження строку тримання під вартою, кожного разу посилаючись на виняткову складність досудового розслідування та головне на необхідність виконання одних і тих же слідчих дій.

Досудове розслідування було закінчено 27 лютого 2016 року, отже воно проводилося протягом 11 місяців. За цей час правова кваліфікація відносно кожного обвинуваченого замінювалася в сторону полегшення, а з урахуванням того факту, що на момент надходження кримінального провадження до суду деяких з потерпілих сторона обвинувачення взагалі не може знайти, обсяг обвинувачення також суттєво зменшиться.

Вказане кримінальне провадження було направлено до Волноваського районного суду Донецької області, тому що найбільш тяжкий злочин було скоєне в м. Волноваха. І ось тут починається найбільш цікаве.

09 березня 2015 року під час підготовчого судового засідання захисником Сторожук О.С. було заявлено відвід колегії суддів Голуб Т.І, Ковей Л.В. та Аксьоненко В.І у зв’язку з існуванням упередженого ставлення даної колегії судів до обвинувачених. Вказану заяву про відвід було задоволено.

12 березня 2015 року вже новою колегією суддів Волноваського районного суду Донецької області у складі Гальченко І.В., Овчинникової та Троян Л.Г. було винесено Ухвалу про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою до 11.05.2016 року.

13 квітня 2015 року колегією суддів Волноваського районного суду Донецької області було задоволено заяву обвинуваченого Гордєєва Д.О. про відвід прокурора Цапія Ф.Ю. у зв’язку з наявністю обґрунтованих сумнівів в його неупередженості.

28 квітня 2015 року Ухвалою колегії суддів Волноваського районного суду Донецької області було продовжено обвинуваченим строк тримання під вартою до 27.06.2016 року до 17 год. 10 хвилин, і того ж дня відповідною Ухвалою задоволено заяву прокурора про відвід колегії суддів.

Отже, провадження практично без руху знаходилося два місяці в Волноваському районному суді Донецької області, а розгляд провадження по суті не міг розпочатися,у зв’язку з упередженістю колегій суддів та прокурорів, про що свідчать Ухвали судів, які набрали чинності.

Після цього, Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області, справу було направлено до Великоновосілківського районного суду Донецької області, а потім, у зв’язку з неможливістю зібрати колегію в цьому суді – до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області.

Вищевказане свідчить, що ще два місяці не проводився розгляд кримінального провадження в суді, у зв’язку з визначенням підсудності вказаного провадження.

26.06.2016 року у Приморському районному суді м. Маріуполя Донецької області розпочалося підготовче судове засіданні колегія суддів Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г, суддів Курбанової Н.М, Сараєва І.А, за участю запасного судді Дзюби М.В.

Після відкриття судового засідання, з’ясувалося, що колегія суддів не повідомила належним чином захисників обвинувачених та потерпілих по справі, а також не виконала інші дії, необхідні для проведення судового засідання. Крім того, підготовче судове засідання колегія суддів розпочала без захисників Гордєєва Д.О, участь яких, згідно ст. 52 КПК України є обов’язковою. Також, судове засідання проводилося в неробочий день та в неробочий час.

Вказане судове засідання продовжилося 27, а закінчилося 28 червня 2016 року. Перебіг цього судового засідання викладено в мережі Інтернет на ресурсі Youtube.

Не дивлячись на всі грубі порушення вимог кримінального процесуального законодавства України, практично трьох денне судове засідання, відсутність в залі належної вентиляції, в спеку, без надання їжі обвинуваченим і часу для відпочинку, колегія суддів Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області 28.06.2016 року винесла Ухвалу, згідно якої було задоволено клопотання прокурора про обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до 26 серпня 2016 року без зазначення часу.

16.08.2016 року Ухвалою колегії суддів Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області було повернуто обвинувальний акт прокурору, як такий, який не відповідає вимогам КПК України.

В жовтні 2016 року вказане кримінальне провадження надійшло до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області, згідно Ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області, яка визначила підсудність за цим судом.

13.10.2016 року колегія суддів Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Кузнецова Д.В, суддів Мирошниченка Ю.М, Харитонової Г.Л. винесла Ухвалу, згідно якої було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, а саме до 11 грудня 2016 року, та повернуто обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків.

З моменту початку дії попередньої Ухвали Приморського районного суду м. Маріуполя від 16.08.2016 року про повернення обвинувального акту прокурору, прокуратура не виконала жодних дій для усунення недоліків, що призвело до повторного повернення обвинувального акту. Вищевказане призвело до знаходження обвинувачених без судового розгляду протягом практично чотирьох місяців.

Сьогодні, без будь якої прив’язки до територіальної юрисдикції в світлі ст. 32 КПУ України, а лише на підставі приналежності м. Волновахи, м. Курахове та с. Первомайське до Донецької області Апеляційний суд Донецької області визначив підсудність за Краматорським міським судом Донецької області, який розташований за 260 км від Маріуполя, де утримуються обвинувачені.

Строк дії попередньої ухвали про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою спливає 11.12.2016 року.

Спринтерській забіг почався? Історія з Приморським судом повторюється?

Звертаю увагу, що весь час з моменту надходження провадження до Волноваського районного суду Донецької області після закінчення досудового розслідування пройшло більш 9 місяців. Весь цей час обвинувачені знаходяться під вартою без належного розгляду кримінального провадження, що є прямим порушенням п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 308 КПРК України службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В п. 82 рішення ЕСПЛ по справі «Мамедова проти Росії»(Маmedova v Russia), 7064/05, 1 червня 2006 року, вказано: «Нарешті, Суд відзначає, що на жодному етапі судового роз­гляду національні органи влади не розглядали питання про те, чи не перевищило тримання заявниці під вартою «розумного строку». Після того, як заявниця провела в ув’язненні багато місяців, такий аналіз у рішеннях національних судів мав би посідати особливо помітне місце, однак критерію «розумності строку» застосовано ніколи не було».

Про які розумні строки можна казати, про яке Верховенство Права та урахування практики ЕСПЛ, якщо дев’ять місяців з вини сторони обвинувачення не може розпочатися розгляд кримінального провадження в суді по суті, особи знаходяться практично два роки під вартою, а відповідальних осіб немає.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори