пошук  
версія для друку
11.12.2016 | Ольга Багалій

Вийшло друком науково-документальне видання «Реабілітовані історією» (Харківська область, книга друга)

   

Видання «Реабілітовані історією. Харківська область» – входить до загальноукраїнської багатотомної науково-документальної серії книг, що є першою спробою системного висвітлення теми політичних репресій комуністичної тоталітарної влади.

Такі видання видаються в кожному регіоні України за рішенням Верховної Ради і Кабінету міністрів України. Видання томів серії «Реабілітовані історією» в кожній області України є найбільш ґрунтовною спробою системного висвітлення теми, що довгий час була заборонена  радянською владою.

Реалізація цього наукового проекту стала можливою, перш за все, завдяки набуттю Україною незалежності, ухваленню та виконанню закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 року, а також ґрунтовному дослідженню архівних джерел і створенню обласних банків даних про жертв політичних репресій.

Зважаючи на те, що Харків до 24 червня 1934 року був столицею Української СРР, в Харкові було репресовано майже всю державну і творчу еліту Радянської України. Арешти в столиці і столичному регіоні характеризуються такими масштабами, що, попри передачу значної частини справ за межі області, в Харкові досі зберігається понад 40 тисяч кримінальних справ, у тому числі групових, обвинувачення за якими має політичне забарвлення.

Видання по Харківській області складатиметься з кількох книг, побудованих за єдиною структурою. Видання налічуватиме вісім окремих книг. Наявний матеріал викладено в таких хронологічних рамках: 1917 — червень 1934 рр. (перша книга в двох частинах); друга половина 1934 — липень 1937 рр.; серпень 1937 — 1938 рр. (третя книга в двох частинах); 1939 — червень 1941 рр.; липень 1941 — 1945 рр.; 1945 — 1991 рр.

Кожна книга має усталену структуру. Книги починаються із вступної статті про перебіг політичних репресій в регіоні у відповідних хронологічних межах. У розділі «Мовою документів» подаються виявлені в процесі археографічних досліджень документи партійних і державних органів, накази, циркуляри, інструкції системи репресивно-карального апарату, особисті документи репресованих, спогади політв’язнів, свідків репресій тощо. З метою повернення народу України забутих імен його державних діячів, майстрів культури, науковців, борців за волю книги містять нариси про найбільш видатних репресованих громадян. Окремим розділом за абеткою подаються біографічні довідки харків’ян-жертв політичних репресій. Вони складені за такою схемою: прізвище, ім’я, по-батькові; рік та місце народження (за існуючим на той час адміністративним поділом); національність; соціальне походження; освіта; партійність; місце проживання (відповідно до тогочасного адміністративного поділу) та місце роботи (рід занять) на час арешту; дата арешту та зміст обвинувачення; яким органом, коли та за якими статтями кримінального кодексу було винесено вирок, міра покарання за вироком (зазначаються всі політичні репресії в хронологічній послідовності) або дата і підстава закриття справи; дата і місце страти чи назви місць відбування терміну покарання; подальша доля, дата і місце смерті; дата реабілітації. Через відсутність у документах архівних кримінальних справ усіх необхідних відомостей у деяких довідках є лакуни. Разом з тим, щоб уникнути повторів, свідомо опущені формулювання змісту вироку (зазначаються лише статті кримінального кодексу), орган і підстава реабілітації тощо. Кожна книга супроводжуватиметься матеріалами аналітичного характеру: таблицями, схемами, діаграмами про динаміку репресивних процесів, національну належність, соціальне походження, освітній рівень, рід занять репресованих, міру покарання тощо. Це дає змогу провадити аналіз політичних репресій на різних етапах.

Всі книги Харківського тому містять науково-довідковий апарат: картографічні матеріали, іменний та хронологічний покажчики, список скорочень та інше.

Книгою другою продовжується серія книг «Реабілітовані історією. Харківська область». Книга присвячена перебігу політичних репресій у другій половині 1934 року — першій половині 1937 року, коли радянська влада в умовах мирного часу без будь-яких підстав посилила наступ на робітничий клас, селянство, інтелігенцію, розробила до здійснення позасудовими методами «великий терор» – знищення тисяч громадян СРСР за соціальними та національними ознаками. Попри втрату столичного статусу, Харківщина залишалася однією з провідних областей на теренах УСРР. На кінець 1934 року – початок 1935 року на території в 75,2 тисячі квадратних кілометрів у вісімдесяти трьох районах проживало понад шість мільйонів осіб.

Статистика репресованих за 1934 рік. за офіційними даними в Харківській області в 1934 році органами ДпУ-НКвС було заарештовано 3365 людей. Розподіл обвинувачених по групах був такий: кримінальні злочини — 1129 осіб, службово-посадові злочини – 1663 особи, контрреволюційні злочини – 528 осіб, інші – 45 осіб.

Читачеві пропонується наукова розвідка «Управління наркомату внутрішніх справ по Харківській області напередодні «великого терору» (липень 1934 р. – липень 1937 р.): структура, функції, оперативна діяльність, керівництво» представлена спроба дослідити основні етапи організації Управління НКВС по Харківській області; охарактеризувати його начальницький склад і оперативно-слідчу діяльність.

Книга містить біографічні довідки уродженців і жителів Харківщини в алфавітному порядку, починаючи від літери «А» до літери «Я».

У розділ 2 розміщені дуже цікаві і корисні для читачів, краєзнавців і всіх, хто цікавиться історією України, біографічні нариси деяких репресованих:

Людмила Ровчак. Найтяжчий період біографії. (Про І.А. Багмута)

Інна Дмитриченко. Подвижник бібліотечної справи. (Про Б. О. Боровича-Фінкельштейна)

Олена Дьякова, Анатолій Попов. У Воркуті відомий як поет. (Про Л. З. Драновського)

Людвіг Войславський. Український географ і дослідник Арктики. (Про М.М.Іваничука)

Олена Дмітрієва, Ігор Шуйський. «Я йду в далечінь на великий поєдинок…». 

(Про І.Ю.Ізгура)

Ярослав Ганіткевич. Доктор з родини Крушельницьких. (Про В. А. Крушельницьку)

Борис Москальов. Данило Кудря і справа «підпільної контрреволюційної боротьбистської

організації». (Про Д. Є. Кудрю)

Ігор Шуйський. «Розстріляне відродження» в історичному вимірі. (Про Ю. А. Лавріенко)

Людмила Соколик. Бойчукіст Іван Падалка. (Про І. І. Падалку)

Ростіслав Філіппенко. Штрихи до відтвореного портрета. (Про М. Є. Рєдіна)

Олесь Гавриенко. У списках засуджених не значився. (Про І. П. Якимішина)

Редколегія з вдячністю прийме доповнення, уточнення та побажання родичів жертв політичних репресій, свідків тих подій, фахівців та всіх небайдужих до історії народу України.

Адреса редакції: 61022, місто Харків, Майдан Свободи, будинок 5

Електронна версія цього видання розміщена за адресою: http://www.reabit.org.ua/files/store/Xarkiv.2.pdf

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори