пошук  
версія для друку
27.02.2017 | В. Мельничук, Г. Токарєв, О. Павліченкo

Звіт за результатами моніторингового візиту 21.02.2107 р. до Вільнянської виправної колонії № 20

   

Група моніторів у складі Василя Мельничука, Геннадія Токарєва і Олександра Павліченка відвідала 21 лютого 2017 року Вільнянську виправну колонію № 20  (ВК № 20) з моніторинговим візитом, здійсненим без попередження.

У ВК № 20 станом на візит відбувало покарання 544 засуджених, з них працювали 153. В ДІЗО утримувались четверо засуджених, в ПКТ – три. В медичній частині ВК №20 перебувало четверо засуджених. Засуджених схильних до самогубства – дванадцять, до членоушкоджень – чотирнадцять, до втечі – п’ять. Злісних порушників – п’ять. Звільнено за поточний рік тринадцять. В журналі тілесних ушкоджень зафіксовано два засуджених.

На вході моніторів зустріли начальник колонії Котенко Олександр Анатолійович  і заступник начальника колонії з соціальної роботи та реабілітації Гапонюк Юрій Володимирович.

ДІЗО, ПКТ ВК №20

Спочатку монітори відвідали режимну ділянку ДІЗО-ПКТ, де перебували сім осіб, з яких чотири на ділянці ДІЗО і  3 на ділянці ПКТ. Приміщення ДІЗО-ПКТ було у досить пристойному вигляді, вікна засклені склопакетами, сантехніка хоч і досить застаріла, але в робочому задовільному стані. Туалети відокремлені стінками висотою в приблизно 1 м. 30 см. та дверями такої ж висоти. В зв’язку з тим, що воду подають по графіку, засуджені змушені закривати отвір туалету пакетами з водою для уникнення неприємного запаху.

Температура в приміщеннях була невисока, але засуджені, які там перебували, жодних скарг не висловлювали, температура в цих приміщеннях у відведений для відпочинку нічний час, за словами засуджених і адміністрації, є нормальною, і сягає більше 20 градусів

Монітори ознайомились з матеріалами поміщених до ДІЗО-ПКТ осіб, із зазначеними в матеріалах підставами поміщення. З 5 осіб, які перебували в ДІЗО, четверо отримали стягнення 14 діб дисциплінарного ізолятору через різні причини, одна особа перебувала в ДІЗО, будучи тимчасово поміщена на 48 годин до прийняття рішення начальником установи за фактом порушення режиму .

Причинами поміщення в ДІЗО засудженого П. була відмова перейти до 15 загону, що означало для нього роботу на промисловій зоні виробництва або в якості допоміжного співробітника на інших роботах (їдальня, лікарня, господарча частина). Фактично він так висловив своє небажання працювати, через що отримав 14 діб стягнення.

Засуджений С. сперечався з інспектором і припустився образливих висловлювань на адресу інспектора, який здійснював обшук приміщення. При моніторах відбулась розмова начальника колонії Котенка із засудженим, з якої було видно, що в цій ситуації відбувається і діалог, і різнобічне з’ясування обставин  конфлікту з тим, щоб подолати конфлікт, що виник між засудженим і представником адміністрації. Начальник колонії поінформував, що в колонії існує практика примирення (медіації) конфліктів між співробітниками колонії та засудженими без застосування стягнень, зокрема, найбільш суворих.

З усіма засудженими було забезпечено конфіденційне спілкування, і було очевидно, що вони могли, якщо того бажали, висловлюватись вільно.

Питання викликало паління в камері, засуджені не зізнавались, що палили, хоч в камері відчувався запах свіжого диму. Один із засуджених при цьому сказав, що він взагалі не курить. Відповідно, він вимушений перебувати в накуреній кімнаті, оскільки іншої можливості у другого засудженого курити немає.

На ділянці ПКТ перебували три особи. Засуджений О. перебував за знайдений у нього і заборонений для зберігання мобільний телефон. На запитання, чи користувався він встановленим у колонії мобільним зв’язком, засуджений, який перебуває в колонії вже тривалий час, вказав, що жодного разу не користувався цією можливістю, і навіть не знав, що вона існує. Це один із недоліків, на який монітори вказали адміністрації колонії.

Взагалі, не всі засуджені використовують телефони для спілкування із зовнішнім світом у відповідності до встановлених правил, а ті, хто використовують, називають різний порядок реалізації права на таке спілкування.

Ще одним пунктом, на який вказали монітори адміністрації, були стандартні і великі терміни накладеного стягнення – 14 діб.

Медична частина ВК № 20

Монітори відвідали медичну частину ВВК-20, в який з 5 за штатним розкладом працюють три лікарі, два з них на півставки. В колонії незаповнена вакансія інфекціоніста. Оскільки відсоток хворих на ВІЛ/СНІД в колонії є невисоким, тому потреби у штатному лікарі-інфекціоністі немає.  Консультування хворих здійснює лікар-інфекціоніст, організація відвідувань колонії яким здійснюється за допомогою профільної громадської організації. Загальна кількість ВІЛ позитивних засуджених - 14 осіб, з них 11 отримують антиретровірусну терапію.

Відвідані маніпуляційний кабінет, стоматологічний кабінет були в гарному стані та забезпечені обладнанням для стерилізації інструментів. Стоматолог працює на півставки, і запрошується в колонію, коли збирається декілька засуджених, які потребують лікування. Адміністрація запевняла, що всім засудженим, які того потребують, надається належне лікування, колонія забезпечена лікарськими засобами в достатній кількості, замісну терапію в колонії не надають. В колоні також є лабораторія, на базі якої роблять загальний аналіз крові, сечі та посів мокротиння.

Міжобласна лікарня при ВК № 20

Була відвідана міжобласна лікарня  (МОЛ), яка спеціалізується на лікуванні  засуджених, хворих на нервові та психічні розлади. В лікарні на час відвідування перебували 56 осіб, які прибули з різних виправних закладів з різними режимами утримання. Монітори оглянули камери, в яких утримувались такі засуджені, пункт роздачі їжі, санітарну кімнату, де були туалет, крани з водою, душ. Помиття засуджених здійснюється один раз на тиждень , в суботу. Умови санітарної кімнати бідні.

Засуджені, які перебувають на лікуванні, утримуються в камерах за дерев’яними дверима, віконця яких обладнані металевими гратами. В даних камерах утримуються по декілька засуджених. Вікна в таких приміщеннях великих розмірів та закриті металевими гратами, що забезпечує достатнє освітлення вдень.

Хворі приймають їжу в спеціальному приміщенні на території МОЛ. Їжа в МОЛ доставляється з загальної їдальні колонії в спеціальних термосах.

При спілкуванні з адміністрацією МОЛ були обговоренні проблеми лікування засуджених з психологічними розладами, яких етапують до лікарні з віддалених колоній, через те що доставка засуджених до лікарні може тривати до двох місяців.

Промислова зона ВК № 20

На виробництві зайняті 120 засуджених. Працює деревообробний цех, в якому виготовляють дерев’яні котушки для кабелів та піддони. Також виготовляють топливні брикети.

За словами керівництва підприємства, коефіцієнт трудової участі засуджених, праця яких оплачується за відрядною системою оплати, складає 0.1 – 0.15 відсотків, бо засуджені не виконують змінних завдань. Відповідно, розмір заробітної плати засуджених з підвищенням рівня мінімальної заробітної плати не збільшився. Заробітну плату на рівні мінімальної (3200 грн.) отримують лише засуджені, які перебувають на почасовій системі оплати - це бригадири, які, як правило, є довіреними особами адміністрації колонії.  

В цеху холодно, температура не сильно відрізняється від температури на вулиці, оскільки ворота в цеху постійно відкриті. В деяких місцях протікає стеля. Такі умови відносяться до шкідливих і вимагають виконання створення додаткових умов праці – додаткових перерв на обігрів, спецхарчування, останнє засуджені не отримують.

Щодо норм виготовлення продукції, то представники адміністрації колонії так і не змогли відповісти, з яких саме нормативних актів були взяті ті чи інші норми часу, встановлені для засуджених на виготовлення різної продукції з дерева, як це передбачено ч. 1 ст. 120 КВК України.

На території колонії також є цех для виготовлення меблів, обладнаний відносно новими верстатами. Цех обладнаний примусовою вентиляцією, як для загального вентилювання приміщень, так і локальними центрифугами для втягування відходів дерева для кожного верстату, проте в приміщеннях відсутнє опалення. Даний цех на момент візиту не працював, оскільки не було замовлень. Недостатня кількість замовлень – одна із проблем, яку зазначив начальник колонії. Він розповів, що колонія завдяки «PROZORRO» виграла декілька тендерів на виготовлення, зокрема, меблів для військових частин.

В колонії також є законсервований цех для виготовлення сільгоспзнаряддя (різка та вигин металу, інше), але через відсутність замовлень він простоює. 

Начальник колонії поінформував, що кількість заказів недостатня для того, щоб використовувати наявні виробничі потужності і навів приклад, коли раніше колонія мала більше замовлень, зокрема, на вироблення меблів для дитячих садків, а також для облаштування зупиночних павільйонів.

Взагалі, проблема «економічного виживання» колонії є дуже гострою. З одного боку, існують високі тарифи на комунальні послуги, а з іншого, державні підприємства, що існують при колоніях, мають конкурувати на ринку  з приватними суб’єктами господарської діяльності, частина з яких має набагато більші фінансові і матеріальні можливості. До того ж, колонії мають платити великий податок на землю, зокрема, для ВВП-20 сума річного податку складає більше 600 тис. грн., а бюджетне фінансування відбувається із затримками, що утворює борги установи.

Житлова зона ВК № 20.

Відвідали житлову зону загону 1. В приміщенні засуджені проживають у кімнатах по 3-8 осіб, мають змогу облаштовувати додатково своє приміщення, хоч більшість живе в скромних умовах. Всі кімнати ошатні, в них встановлені склопакети, достатньо світла, чисто, акуратно. Всі засуджені, які перебували на даній ділянці, чомусь не знаходились у своїх кімнатах, а були всі разом в кімнаті для відпочинку.

В туалет та умивальники в житловій зоні колонії холодна вода подається лише в певні часи доби. Внаслідок цього туалети, які промиваються «самозливом», забруднені, в приміщенні присутній неприємний запах. Крани в умивальній кімнаті були в непрацездатному стані. Взагалі, монітори не застали присутності води у водопроводі на території колонії.

Після декількаразового збільшення тарифів комунальних платежів питання фінансування колоній стало ще гострішім, в такій ситуації установи змушені економити на споживанні всіх комунальних послуг, що негативно впливає на побутові умови засуджених і персоналу.

Опалення проводиться автономно з використанням твердого палива, із спалюванням його увечері та отриманням максимально високої температури і її наступним зниженням до наступного циклу спалювання. Очевидно, що в кінці кожного циклу температура падає нижче нормативного рівня.

Є побажання, щоб установи мали більше свободи в розпорядженні своїми вільними коштами, без отримання згоди керівництва вищого рівня.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори