пошук  
версія для друку
14.04.2017 | В. Мельничук, О. Павліченко

Звіт за результатами моніторинґового візиту 04.04.2017 р. до Житомирської установи виконання покарань № 8

   

04.04.2017 року монітори Харківської правозахисної групи Василь Мельничук, Руслан Горовий та Олександр Павліченко в порядку ст. 24 КВК України відвідали Житомирську установу виконання покарань № 8, у якій відбувають покарання особи, засуджені до довічного позбавлення волі.

Установа розташована в будівлі, яку побудовано ще за часів царської Росії. Окремий блок, виділений під сектор максимального рівня безпеки, спеціально відведений для утримання саме такої категорії засуджених, які розміщені в 88 камерах по одному або по двоє, з установкою нар на другому ярусі. Всього в установі утримують 180 засуджених до довічного позбавлення волі. Розміри камер, побудованих понад століття тому, не дозволяють поміщати більше двох осіб до одного приміщення, загальна площа камери близько 7,5 кв. м.

Всі санвузли в камерах обладнані унітазами зі зливом та раковиною з проточною водою, правда, крани інколи відсутні. Якихось пристосувань для фільтрування води у відвіданих камерах не було видно, скарг на якість води засуджені, з якими вдалось поговорити, також не висловлювали.

В коридорі біля камер була готова до роздачі їжа, яка є типовою за якістю та складом для харчування засуджених – салат, каша, суп (на фото зліва направо). Проте практика доставки їжі до камер в звичайних відкритих пластикових відрах та інших ємкостях повинна бути переглянута адміністрацією, а персонал повинен бути забезпечений належними ємкостями для доставки їжі. Що прикметно, в коридорі біля камер були розташовані холодильники, в яких зберігається їжа засуджених та на їх прохання вона видається черговим.

Моніторам вдалось поспілкуватись з декількома засудженими, що перебували в цей час в камерах, серед них був інвалід без однієї ноги, яку він втратив після операції, вже відбуваючи покарання. Цей засуджений поскаржився на те, що не може оформити собі інвалідність і отримувати якусь пенсію.

Скарг на умови утримання від засуджених не надходило, єдине, з чим звертались засуджені довічники – це питання про можливість перегляду вироку в їхній справі, вони живуть надією про можливість вийти на свободу.

Монітори зауважили, що жодна з камер не обладнана засобами відеоспостереження за засудженими, і це ж підтвердив заступник начальника колонії, який супроводжував моніторів. Причина невстановлення відеокамер для спостереження за засудженими до довічного позбавлення волі банальна – відсутність ресурсів, якими не була забезпечена колонія, що одна з перших в Україні почала приймати ще в другій половині 90-х років «довічників». Така ситуація разом з тим дозволяє оцінити, наскільки система відеоспостереження є необхідною щодо нагляду за кожним із засуджених до довічного позбавлення волі, чи, що ймовірно, слід застосовувати її вибірково.

В Житомирській установі виконання покарань № 8 засуджені до довічного позбавлення волі мають можливість працювати, засуджені (до 40 чоловік) перебувають в одному великому приміщенні, переобладнаному під виробничий цех. Тут стоять швейні машини на яких засудженні шиють рукавці. Також є ділянка, де засудженні виробляють комплектуючі шкіряні деталі до взуття. На час відвідання засуджені, які перебували у цьому виробничому приміщенні, виготовляли ялинкові прикраси, вони продемонстрували весь нескладний процес нанесення блиску на пластикові кульки.

В розмові з начальником виробництва з’ясувалось, що замовлення вдається отримати, серед іншого, завдяки сайту «Прозоро», хоч замовників зупиняє режим, оскільки не всі замовники хочуть долати ускладнення, пов’язані з обмеженням на допуск на територію, де працюють засуджені до довічного позбавлення волі. Проте, якщо замовники все таки наважаться на цей крок, то залишаються задоволеними виробами, які виготовляють засудженні, адже вони підходять до роботи дуже уважно та відповідально, оскільки це єдиний спосіб згаяти довгий термін їх покарання.

Засуджені, які перебували на ділянці виробництва, не висловлювали якихось зауважень чи пропозицій. Для них робота – можливість бути зайнятими, бути поза межами невеликої камери, бути, хоч і в обмеженому, але колективі (до 15 осіб), заробляти кошти, які вони можуть витрачати на себе.

Засудженні до довічного позбавлення волі мають змогу спілкуватись по телефону з рідними по 15 хв. щодня, для чого їм потрібно звернутись із відповідною заявою до адміністрації установи виконання покарання. В установі також функціонує кімната,обладнана для відеозв’язку з рідними та близькими, якою вже користуються засуджені.

Окремо відбулась зустріч із засудженим до довічного позбавлення волі Олександром Михайловим, який був переведений з непідконтрольної Україні території ( він до 2015 року відбував покарання в ВК-52 в Єнакієвому). Михайлов погодився розповісти про те, що відбувалось під час бойових дій, коли ВК-52 опинилась в епіцентрі бойових дій в 2015 році і була обстріляна. Також Михайлов звернувся за правовою допомогою у своїй справі, і наразі ХПГ розглядає питання про можливість надання консультацій за матеріалами його справи.

Умови утримання засуджених у Житомирській установі виконання покарань № 8., можливість спілкування з ними засвідчили про нормально поставлену роботу з такою складною категорією засуджених, як засуджені до довічного позбавлення волі.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори