пошук  
версія для друку
14.04.2017 | медіа група ХПГ

Три роки тому на сході України почалася АТО

   

14 квітня 2014 року на сайті президента України було опубліковано текст указу № 405/2014 про початок антитерористичної операції на сході України: «Ввести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 р. «Про негайні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

«Антитерористична операція не може і не буде тривати два-три місяці. Вона повинна і буде тривати години ... Вже незабаром ми побачимо ефективність антитерористичної операції», - заявив 28 травня 2014 року на той момент кандидат у президенти України Петро Порошенко.

Датою початку конфлікту на Донбасі вважається 7 квітня 2014 року, коли і.о.президента України Олександр Турчинов у зв’язку із захопленнями адміністративних будівель в Харкові, Донецьку і Луганську і проголошенням Харківської та Донецької народних республік оголосив про створення антикризового штабу і про те, що «проти тих, хто взяв в руки зброю, будуть проводитися антитерористичні заходи».

За словами директора консалтингової компанії Олени Д’яченко, Україна приєдналася до конвенцій міжнародного гуманітарного права і несе за них всі зобов’язання, притаманні воюючої сторони, незалежно від того, яким саме словом держава називає збройний конфлікт - війна, АТО, боротьба з тероризмом і т.д.

«Головне із зобов’язань полягає в захисті мирного населення яке страждає в конфлікті. Ми несемо повну відповідальність за життя наших громадян, які перебувають в зоні бойових дій, незалежно від того, називаємо ми їх війною», - цитує експерта РІА Новини України.

Д’яченко повідомила, що в травні 2015 року Україна заявила про часткове відході від положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основних свобод на території ОРДЛО «до кінця російської збройної агресії».

«Тим самим позбавивши не тільки воюючих, але і всіх мирних українських громадян захисту і можливості звертатися в ЄСПЛ в разі порушення їх прав і отримувати компенсацію від держави. Це не знімає ані з держави відповідальності за дотримання прав людини на його території, ні з осіб, які вчинили військові злочини - мовлення тут тільки про гроші, як не цинічно це звучить», - підкреслила експерт.

За словами Д’яченко, через три роки після початку АТО Україна знаходиться в ситуації, коли кілька мільйонів біженців з Донбасу практично позбавлені громадянських прав на території своєї країни, і законопроекти про їх захист не розглядаються парламентом.

«Мінські угоди не виконуються. Державна пропаганда оголошує ворогами всіх, хто виступає за припинення бойових дій. Інформаційна порядок денний, нав’язувана владою, містить тільки дискусії про те, як краще вести війну - з блокадою або без, із заборонами на російську мову або без них, з візовим режимом з РФ або з безвізовим і т.і.», - сказала Д’яченко .

Крім того, вважає експерт, блокада Донбасу та інші протиправні дії незаконних збройних формувань при мовчазної бездіяльності влади множать беззаконня і працюють тільки на продовження збройного конфлікту і посилення партії війни і акціонерів батальйонів.

За даними ООН, за період з середини квітня 2014 року по 12 березня 2017 року, жертвами конфлікту на Донбасі стали 9940 чоловік і ще 23 455 були поранені.

Юристами Харківської правозахисної групи починаючи з 2014 року складено та направлено до ЄСПЛ більше 200 заяв щодо подій, пов’язаних із порушеннями прав людини на сході України.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори