пошук  
версія для друку
Про ХПГ › ЗМІ про нас
22.04.2017 | Альона Нагаєвщук
джерело: nakipelo.ua

Від поради до захисту в Євросуді: як працює правозахисна група

   

Харківська правозахисна група – організація, де люди можуть отримати безкоштовну юридичну допомогу. Група успадкувала традиції Української Гельсінкської групи й тривалий час займалася збереженням дисидентських архівів. Ніхто не очікував, що діяльність настільки зміниться. Сьогодні юристи представляють інтереси українців не тільки в національних судах, а й у Європейському суді з прав людини, збирають докази шкоди від військових дій на Донбасі для міжнародних процесів.

Медіапроект «Накипело» познайомився з працівниками ХПГ ближче і узнав про особливості їхньої роботи.

Підсумки роботи правозахисників за 2016 рік:

4570 консультацій проведено
89 справ розглядав Європейський суд з прав людини
166 справ представлені в національних судах

Виселення з квартири та несправедливість: на що скаржаться люди?

Перший кабінет, в який ми потрапляємо – громадська приймальня. Тут можна отримати первинну юридичну допомогу. Правозахисниця Людмила Клочко показує стос листів на столі – це скарги громадян. Пишуть з найрізноманітніших питань: хтось просить перерахувати пенсію, бо вона здається людині дуже маленькою, когось виселили з власної квартири, а хтось просто скаржиться на життя.

«Відповідь має бути зрозумілою людині без будь-якої юридичного освіти, тому що частенько до нас звертаються люди, нездатні навіть правильно сформулювати, чого вони хочуть. Ось жінка пише, що всі ображають, а в неї – дідусь воював… Добре, якщо вкажуть телефон і можна з ними поговорити по телефону, але це не завжди буває», – розповідає Людмила Михайлівна.

Не всі отримані заявки вимагають юридичного втручання. Іноді потрібна звичайна грамотна порада.

«Я дуже вітаю, коли люди, перш ніж укласти якусь угоду, приходять до юристів і радяться, як бути в цій ситуації. Ми не кажемо, як людина має вирішити, ми просто визначаємо всі можливі наслідки цієї справи,– пояснює правозахисниця. – Це той етап, на якому ще якось можна допомогти людині. Коли вона приходить і каже, що її виселили з квартири, в принципі, допомогти теж можна, але це дуже важка й тривала боротьба в судах».

В офісі організації працюють вісім юристів, які потім заступають інтереси потерпілих у судах. Якщо в приймальні стикаються зі складною, «довгограючою» справою, матеріали передають у центр стратегічних справ.

Юристка Наталія Охотнікова працює якраз у цьому відділі. Спеціалістка згадує одну з перших своїх справ у правозахисній групі:

«Група з міліціянтів і цивільних обманювали людей: зупиняли машини нібито для перевірки документів, а самі незаконно наживалися. Зокрема, мого клієнта побили в райвідділі, дуже жорстко. Розважалися тим, що брали його мобільний телефон і відповідали на дзвінки дружини, кажучи, що він помер. Він при цьому був зв’язаний і побитий. Можете уявити собі його стан, – розповідає Наталія. – Вони, звичайно ж, перестрахувалися. Після того, як побили його, відвезли до знайомого судмедексперта на огляд. Він підписав документ, що на ньому немає тілесних ушкоджень. Це тривало кілька годин. Щоб потягнути час, на своїй машині вони катали його по місту, щоб синці зійшли».

Світлина: firtka.if.ua

Адвокатка каже, що винуватців засудили до семи років позбавлення волі, але вони вийшли з в’язниці за амністією.

Про резонансні справи

Окремий пласт роботи складають справи Євромайдана та Небесної сотні. По Харкову – це безліч незаконних затримань під час акцій протесту в 2014 році. Постраждалих від зіткнень біля Академії внутрішніх військ МВС України в суді досі захищає адвокат ХПГ. Поки неясно, до якої відповідальності притягнуть підозрюваного – справа ще в процесі розгляду.

Займаються правозахисники й складанням скарг по Криму і Донбасу до Євросуду з прав людини, а також фіксують докази для Міжнародного кримінального суду про застосування військової техніки, різних боєприпасів, заборонених міжнародними договорами.

«У військових конфліктах велику роль відіграє Міжнародний кримінальний суд, тому що він може притягнути до відповідальності конкретних осіб. Якщо Європейський суд притягує державу за якісь дії або бездіяльність, то Міжнародний займається справами конкретних командирів, які віддавали накази, військових підрозділів або головнокомандувачів», – пояснює Наталія Охотнікова.

За її словами, в українських справах є всі шанси покарати певних людей, адже факти, зафіксовані в скаргах правозахисниками, адвокатами сімей Небесної сотні та громадськими активістами, свідчать про масовість правопорушень, доводять їх узгодженість з метою залякати людей.

Як по-простому захистити свої права?

Особливість Євросуду при врахуванні думок сторін процесу в тому, що можна надати свої докази, які не завіряючи їх печаткою. Вони матимуть таку ж юридичну силу, як і офіційний документ. Як приклад Наталія Охотнікова наводить гучну турецьку справу.

«Жінка говорила про те, що її катували в поліцейському відділку, і це все відбувалося в підвальному приміщенні. Коли вона скаржилася до Європейського суду, вона привела такий доказ: намалювала по пам’яті план того приміщення, ніде не завірений. Євросуд запросив документи в уряду. Уряд надіслав відповідь і завірений печатками план приміщення, в якому відділ поліції не має підвальних приміщень – виходило, що людина все придумала, – переказує юристка. – Дуже рідко таке буває, але Євросуд відрядив місію, яка приїхала туди та знайшла те підвальне приміщення. І лише на підставі цього факту в своєму рішенні суд так і написав: не потрібно далі досліджувати якісь біологічні сліди, не потрібно з’ясовувати, було чи не було. Людина, як змогла, підтвердила, і вони побачили, що держава збрехала».

Кінець-кінцем туркені виплатили пристойну компенсацію. На такий спосіб збирають докази неналежного утримання в тюрмах або ненадання медичної допомоги в СІЗО. Заяви від руки пишуть самі ув’язнені, завіряючи їх тільки підписом.

До суду – по обстрілюваній дорозі

Разом з юристами волонтери Харківської правозахисної групи відвідують зону АТО та прилеглі міста й селища. За словами Наталії Охотнікової, місцеве населення має проблеми із доступом до правосуддя. Якщо з початку війни правоохоронні органи повернулися на раніше захоплені території, то деякі суди – ні.

«У тій самій Авдіївці суд відсутній. З початком військовий дій у 2014 році він виїхав одним з перших. І, незважаючи на те, що вже по всіх Мінських домовленостях це наша територія, назад поки не повернувся», – каже юристка.

Найближчий суд міститься в більше ніж 40 кілометрах від Авдіївки в місті Селидовому Донецької області. Однак дістатися туди не так просто.

«У нас зараз є заявники у суперечці про невиплату заробітної плати. Підприємство розташоване в Авдіївці, але працівники змушені їздити в Селідове. Це дуже небезпечно, бо дорога прострілюється. У мирний час можна було доїхати швидко, по прямій. Часто позивачі погіршують своє правове становище тим, що просять розглядати справу без них – але не тому, що вони не хочуть брати участь, а просто тому, що або дорого, або страшно їхати. Тут питання в тому, що людина не може скористатися своїм правом в суді вступити в полеміку», – вважає експертка.

«Незручне» законодавство

Харківська область має свої специфічні проблеми в законодавчій сфері. Наприклад, кримінальні справи повинні слухатися колегією з трьох суддів, але не в кожному районі збирається потрібна кількість служителів Феміди. Що відбувається в такому разі? Законники, розуміючи, що суддів не вистачає, автоматично відмовляють у процедурі та звертаються до Апеляційного суду з проханням визначити іншу інстанцію.

«Суд починає шукати не ті варіанти, які зручні потерпілим, а дивиться, де є трійка суддів, які не збираються в декрет. Хоча це людський фактор. Судді теж люди, різні життєві ситуації в них трапляються », – пояснює Охотнікова.

Ситуація в сільських судах, де працівників не так багато, виглядає плачевно. Колегія може не зібратися зовсім.

Інша проблема – не відновлені повноваження суддів, що переїхали з Луганської та Донецької області до Харкова. Вони не можуть обіймати свою посаду, поки не пройдуть перевірку. При цьому судді з інших регіонів країни цього робити не зобов’язані.

«Дуже прикро, тому що вони вибрали Україну, не залишилися там, приїхали з Донецька, з Луганська з сім’ями, а їм до сих пір не підтверджують повноваження. Вони змушені проходити додаткові перевірки. А чим вони відрізняються від судді, який переїхав із Запоріжжя до Харкова за сімейними обставинами? », – дивується юристка.

Ці труднощі переплітаються: на, нібито, вільні місця в судах (коли співробітник у відпустці, декреті або на лікарняному) цих суддів не беруть, тому що ті не пройшли перевірку. Вони таку вимогу оскаржать, адже це – дискримінація. Й ситуація не змінюється й понині.

Надання безкоштовних юридичних послуг – не новина для України. Це право передбачено для наших громадян Законом «Про безоплатну правову допомогу», але й тут є своє підводне каміння.

«Там досить обмежена матеріальна база людей, на яких поширюється ця безкоштовна допомога. Якщо на гривню більше, то все – вже безкоштовно адвоката закон не велить. Ми беремося й за такі справи, звісно, тому що яка різниця – гривня туди, гривня сюди. Важливо, щоби збіглася правова позиція клієнта й наша», – підкреслює правозахисниця Людмила Клочко.

Як зв’язатися з юристом ХПГ?

Харківська правозахисна група розташована під адресою: вул. Свободи, 27, кв. 4.

Телефон: 700-67-72 або 050 405 30 15

Електронна адреса: [email protected]

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори