пошук  
версія для друку
08.06.2017 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 124 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 10.05.2017 – 13.05.2017

   

Надійшло 27 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 7 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 6400-1 від 10.05.2017 (Веселова Н. В.) про тимчасово окуповані Російською Федерацією та тимчасово непідконтрольні території України внаслідок збройного конфлікту з використанням терористичних угрупувань, які отримують підтримку ззовні.

Альтернативний проекту 6400 від 20.04.2017 (Сироїд О. І.) про тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України (див. Бюлетень № 121). Новий проект є більш ніж вдвічі коротшим, але лише близько третини його положень є ідентичними з основним проектом. Головні відмінності полягають в тому, що проект не спрямований на заміну чинних актів і скасувати планується лише Закон України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», а зміни до інших законів не передбачені загалом.

Проект може бути врахований як матеріал для уточнення основного проекту. Окремо слід зазначити, що новий проект редакційно є вкрай недбалим. Так, у статті 2 серед новел наявні два пункти «5)».

Проект 6400-2 від 10.05.2017 (Найєм М.-М.) про тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України.

Ще один альтернативний проект. Містить у собі положення обох попередніх проектів (6400 та 6400-1), а також чимало новел, зокрема щодо особливостей задоволення базових потреб цивільних осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території. Має бути врахованим при доопрацюванні основного проекту, однак загалом не є принципово досконалішим за нього.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 6430 від 10.05.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

Фактично проект є альтернативним проекту 5395 від 15.11.2016 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо уточнення окремих положень (див. Бюлетень № 100), в основі якого було покладе проект 4451 від 15.04.2016 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення деяких його положень (див. Бюлетень № 69).

Урядовий проект не лише регулює ті ж відносини, але й містить ряд положень цілковито запозичених з названих проектів. Загалом зміни мають різноплановий характер від банального підтвердження загальних норм (щодо порядку видання та реєстрації нормативно-правових актів) або очевидних виправлень (заміна «доплата» на «надбавка», «органи внутрішніх справ» на «поліцію» тощо) і до запровадження доволі суттєвих змін, серед яких слід назвати введення спеціальних звань осіб рядового і начальницького складу ДБР, поширення на осіб рядового і начальницького складу ДБР Дисциплінарного статуту Національної поліції України тощо. Серед інших змін заслуговує на увагу запровадження вимог до кандидатів на посади директора (запозичені з проекту 5395), керівника підрозділу центрального апарату та працівника підрозділів внутрішнього контролю центрального апарату та територіальних органів ДБР.

До всіх проектів висувається одне головне зауваження – яким чином ці зміни можуть позитивно вплинути на забезпечення ефективної роботи ДБР? Особливо це стосується цього проекту, який створює передумови для обмеження незалежності ДБР та включення його до структур МВС.

Проект 6440 від 12.05.2017 (Пташник В. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо підвищення ефективності проведення пленарних засідань Верховної Ради України.

Проект близький до проекту 6281 від 03.04.2017 (Парубій А. В.) про внесення зміни до статті 19 Регламенту Верховної Ради України (див. Бюлетень № 119). Пропонується: змінити порядок проведення пленарних засідань Верховної Ради України у п’ятницю, а саме відвести час запитань до Уряду з 10 до 13 години (наразі від 10 до 11) та для компенсації ввести вечірнє засідання від 15 до 18 години; змінити порядок надання запитань до Уряду, зокрема забезпечити права позафракційних депутатів; передбачити можливість оформлення поданих письмово заздалегідь запитань до Уряду у вигляді звернень від імені Голови Верховної Ради України для випадків, коли члени Уряду не встигають надати відповіді на всі подані у встановленому порядку запитання протягом відведеного для цього часу; принципово збільшити можливість подання депутатського запиту, відвівши для цього не одну годину раз на місяць, а одну годину кожного тижня (з 17 до 18 години п’ятниці).

Проект 6441 від 12.05.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо оплати праці працівників окремих державних органів.

Пропонується внести зміни до Законів України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Проект спрямований на внесення у названі закони змін щодо порядку обчислення заробітної плати посадовцям відповідних органів згідно з загальними вимогами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774, а саме: замінити у розрахунку розміру ставок та окладів, визначених в кількості мінімальних заробітних плат, на відповідну кількість «розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року».

Права громадян та їх об’єднань

Проект 6432 від 11.05.2017 (Рабінович В. З.) про внесення зміни до статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо обмеження розміру пенсій до п’яти мінімальних пенсій за віком для деяких осіб, які виконували функції держави.

Пропонується частину 3 названої статі викласти в новій редакції, запровадивши таке: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) для осіб, які в будь-який час були уповноваженими на виконання функцій держави (займали посади Президента України, Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України, міністра, інших керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступників, Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора, Голови Національного банку України, Голови та інших членів Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим; народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, військових посадових осіб начальницького складу Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, суддів, суддів Конституційного Суду України, Голови, заступника Голови, членів, інспекторів Вищої ради правосуддя, Голови, заступника Голови, членів, інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його заступників, осіб начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи,  членів Національного агентства з питань запобігання корупції, членів Центральної виборчої комісії, членів державних колегіальних органів), не може перевищувати п’яти мінімальних пенсій за віком». При цьому чинне обмеження максимального розміру пенсії для всіх громадян (з певним виключенням) у 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, скасовується.

Проект є цілковито популістським.

Проект 6434 від 11.05.2017 (Рабінович В. З.) про внесення змін до статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» щодо внесення до декларації даних про лікування та/або навчання осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх близьких осіб.

Пропонується доповнити частину 1 названої статті новим пунктом, яким передбачити, що у декларації також зазначаються дані про місце навчання та/або лікування суб’єкта декларування та/або його близьких осіб: дані про надані послуги із лікування та/або навчання (оплачувані чи ні),  найменування юридичної чи фізичної особи, які надавали послуги із лікування та/або навчання, із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи із зазначенням її реєстраційного номера облікової картки платника податків; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які надавали послуги із лікування та/або навчання, час лікування та/або навчання, вартість наданих послуг із лікування та/або навчання. Такі дані зазначаються незалежно від розміру відповідного видатку на лікування та/або навчання суб’єкта декларування та/або його близьких осіб. У пояснювальній записці зазначається, що метою даного проекту є посилення контролю суспільства за тим, де, за скільки  і як лікуються та навчаються державні чиновники і їхні близькі особи шляхом оприлюднення цієї інформації в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку можновладці подають відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Сама ідея інформування громадськості і посилення громадянського контролю не викликає принципового заперечення. Втім, як видається, слід все ж таки не об’єднувати ці вимоги, а прописати їх окремо із чітким набором критеріїв, які наявні з огляду на різницю в характері медичних та освітніх послуг.

Проект 6439 від 12.05.2017 (Княжицький М. Л.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів.

Проект загалом повторює положення проекту 1345 від 10.12.2014 (Івченко В. Є.) про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (щодо збільшення державних гарантій в соціально-економічному розвитку). Зміни пропонуються доволі різносторонні і майже усі вони вносяться до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні». Зокрема, запроваджується нова категорія населених пунктів – високогірних, до яких належать гірські населені пункти, які відповідають сукупності таких ознак: а) розташовані на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря повністю або частково за умови, що на такій частині проживає більш як третина мешканців населеного пункту; б) рельєф території в межах населеного пункту значною мірою розчленований байраками, водотоками тощо; в) не менш як п’ятдесят відсотків сільськогосподарських угідь у межах населеного пункту розташовані на схилах крутизною 20 градусів і більше. Також уточнюється коло державних гарантій для забезпечення соціально-економічного розвитку гірських населених пунктів, зокрема пропонується запровадити такі положення: «6) збереження існуючого адміністративно-територіального устрою  гірських та високогірних населених пунктів України, збереження мережі закладів культури, освіти та медичних закладів,  збереження   територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади для забезпечення доступу громадян до адміністративних послуг; 7) врахування підвищеного коефіцієнту для гірських населених пунктів при розрахунку розміру медичної, освітньої, базової та інших видів субвенцій; 8) розроблення, затвердження, виконання державної цільової програми розвитку гірських населених пунктів та її фінансування; 9) здійснення заходів щодо покращення екологічного стану територій гірських та високогірних населених пунктів, берегоукріплення, водопостачання та будівництва очисних споруд; 10) виділення базових дотацій гірським населеним пунктам з урахуванням реальних потреб в умовах високогірності в порядку, передбаченому бюджетним законодавством; 11) розроблення та впровадження державних програм пільгового кредитування громадян, що мають статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського або високогірного, для індивідуального будівництва, а також суб’єктам підприємницької діяльності, які мають місцезнаходження та здійснюють свою господарську діяльність в гірських та високогірних населених пунктах, для стимулювання підприємництва та створення нових робочих місць в таких населених пунктах». Передбачена можливість за рішенням відповідної обласної ради надання пенсіонерам, які проживають в гірських населених пунктах соціальної допомоги, в розмірі до 50 відсотків від розміру встановлених їм пенсій за умови, що загальний страховий стаж роботи на підприємстві, в установі, організації, розташованому на території гірського населеного пункту, становить не менше 15 років для чоловіків та 10 років для жінок. Запроваджуються збільшені на 25–50% тарифні ставки для працівників медичних, освітніх закладів, закладів культури та інших бюджетних установ, в тому числі територіальних представництв органів виконавчої влади, інших державних органів, які розташовані на території гірських та високогірних населених пунктів. Також закріплюється, що особи, які мають статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського або високогірного, або чиї батьки мають такий статус, мають право брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів (наукових установ) України (за їх вибором). Це ж положення закріплюється і в статті 44 Закону України «Про вищу освіту».

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 6438 від 12.05.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з тероризмом.

Більш точним було б назвати проект про внесення змін … щодо боротьби з ядерним тероризмом. Зокрема, в Законі України «Про боротьбу з тероризмом» пропонується закріпити такі визначення: «ядерний тероризм – злочини, що вчиняються з терористичною метою з використанням або щодо ядерної зброї, ядерної установки, радіоактивного матеріалу, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та спрямовані на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров’ю та/або заподіяння шкоди власності чи навколишньому природному середовищу» та «акт ядерного тероризму – вчинене з використанням або щодо ядерної зброї, ядерної установки, радіоактивного матеріалу, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, злочинне діяння, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 258 Кримінального кодексу України». Змінами до цього ж Закону на Служба безпеки України, загалом, та Антитерористичний центр при Службі безпеки України, безпосередньо, покладаються завдання зі збирання інформації щодо незаконного обігу на території України радіоактивних матеріалів з метою запобігання можливості вчинення акту ядерного тероризму. Для виконання цих завдань пропонується внести ряд технічних змін. Серед змін до інших законів слід відзначити уточнення в Законі України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» поняття «система фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» через зазначення, що це є сукупність організаційно-правових, інженерно-технічних, а також і оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів, що здійснюються з метою створення умов, спрямованих на мінімізацію можливості вчинення диверсії, крадіжки або будь-якого іншого неправомірного вилучення радіоактивних матеріалів та зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Змінами до Кримінального кодексу України пропонується визнати обставиною, що обтяжує відповідальність при вчиненні терористичного акту його вчинення з використанням чи щодо ядерної зброї, ядерної установки, радіоактивного матеріалу, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, або вчинені з використанням хімічної, бактеріологічної (біологічної) зброї, іншої зброї масового ураження.

Культура та освіта

Проект 6437 від 12.05.2017 (Президент України) про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг.

Проект здебільшого повторює внесений до парламенту ще попереднім складом уряду проект 2151а від 23.06.2015 про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг (див. Бюлетень № 28). Відмінності від урядового проекту переважно стосуються більш розлого викладу положення пропонованої статті 21-1 «Забезпечення реалізації права на освіту осіб з особливими освітніми потребами», в якій пропонується дати визначення понять «особа з особливими освітніми потребами», «інклюзивне навчання» та «індивідуальна програма розвитку особи з особливими освітніми потребами». Новий проект також вирізняється відсутністю положень про створення та направлення дітей до спеціальних дошкільних навчальних закладів і спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів (спеціальні школи (школи-інтернати), навчально-реабілітаційні центри), дитячих будинків. Серед інших новел слід назвати пропозицію скасувати таке положення: «Фінансування у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку додаткових корекційно-розвиткових занять (послуг) та придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, що визначені індивідуальною програмою розвитку особи з особливими освітніми потребами, здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством».

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 6433 від 11.05.2017 (Рабінович В. З.) про внесення зміни до Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо вжиття невідкладних заходів із прискорення паювання земель державної власності.

Пропонується доповнити названий розділ новим пунктом 21, яким передбачити, зокрема, таке: «Встановити, що всі землі державної форми власності підлягають паюванню шляхом передачі у власність кожного громадянина України 0,3 гектара із виділенням земельної ділянки в натурі (на місцевості). Така земельна ділянка може бути об’єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. До земель державної власності, які не можуть передаватися у власність громадян відповідно до цього пункту, належать землі та земельні ділянки: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями, у тому числі для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук; б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна державної власності, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність; д) під об’єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, що перебувають у державній власності». Пункт містить і визначення процедури отримання такої ділянки. Як зазначається у пояснювальній записці, метою проекту є відновлення соціальної справедливості та забезпечення реалізації конституційного права громадян на землю як об’єкта власності Українського народу шляхом отримання кожним громадянином 0,3 гектара земель державної форми власності з метою запобігання їх подальшого розграбування.

Проект є цілковито політичним і відверто популістським. Достатньо зазначити, що для ведення присадибного господарства 30 соток забагато, а для ефективного ведення сільського господарства – занадто мало.

Проекти з інших питань

Проект 6428 від 10.05.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава.

Як зазначається у пояснювальній записці, проект розроблено на виконання пункту 3 другого етапу Плану дій щодо корпоративного управління «ПАТ НАК “Нафтогаз України”». Метою проекту є реформування корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава, зокрема  врегулювання питання розмежування повноважень між органами управління суб’єкта господарювання, визначення та затвердження стратегії державної власності, затвердження  на законодавчому рівні можливості подання консолідованої звітності юридичними особами, акціонером (засновником, учасником) яких є держава, та удосконалення механізму подання та затвердження фінансових планів. Зміни пропонується внести у Господарський кодекс України та Закони України «Про управління об’єктами державної власності», «Про акціонерні товариства» та «Про Кабінет Міністрів України». Серед змін слід назвати запровадження виключення із загальної норми про те, що Кабінет Міністрів України призначає на посаду та звільняє з посади керівників і заступників керівників державних господарських об’єднань, підприємств, установ та організацій, крім випадків, коли статутами зазначених суб’єктів повноваження щодо призначення на посаду та звільнення з посади таких керівників і заступників керівників віднесені до компетенції наглядової ради. Відповідно, значно розширюється компетенція наглядової ради в акціонерних товариствах та вдосконалюється правове регулювання заходів щодо проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства. Багато положень присвячені правовим проблемам звітності та фінансової діяльності господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належить державі.

Проект вимагає ретельної увагу з боку спеціалістів, але загалом видається достатньо актуальним.

Проект 6417-1 від 11.05.2017 (Опанасенко О. В.) про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості.

Альтернативний проекту 6417 від 26.04.2017 (Сидорович Р. М.) про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості (див. Бюлетень № 122).

Порівняно з основним проектом, окрім суто редакційних, присутні такі відмінності: 1) додано нову статтю 6 «Особливості придбання права вимоги суб’єктом врегулювання заборгованості», 2) у статті 9 «Способи здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості» додано нову частину щодо врегулювання простроченої заборгованості в судовому порядку на підставі договору про врегулювання заборгованості та 3) дещо відмінні частина перехідних і прикінцевих положень.

Принципового значення зміни не мають, але можуть бути враховані при підготовці остаточної редакції проекту.

Проект 6442 від 13.05.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Названу статтю пропонується доповнити частиною другою такого змісту: «Майнова шкода, завдана фізичній чи юридичній особі – стороні правочину щодо нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, вчиненого на підставі відомостей Державного реєстру прав, які після вчинення такого правочину були скасовані у порядку, передбаченому цим Законом, що призвело до витребування у відповідної сторони правочину майна, підлягає відшкодуванню на підставі судового рішення, що набрало законної сили, за рахунок Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори