MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Кримське. Життя в оточенні

30.06.2017   
Яна Смелянська
Деякий час тому це село також поповнювало перелік населених пунктів, які входили до т.з. "сірої зони"..  До 2014 року - типове дачне село. Маленькі будиночки, деколи в пару поверхів, сади, гаражі. З серпня 2014 року і по сьогоднішній день - це фактично передова лінія фронту. За даними перепису 2001 року кількість населення тут становила 1662 людини. Сьогодні - 617 осіб, з яких 43 - діти.

«Нуль» - так називається нейтральна смуга, що розділяє позиції армій самопроголошених ЛДНР і українських військ. Нейтральний начебто статус цих територій в реальності робить життя нестерпним для місцевого населення: земля, над якою постійно свистять снаряди, за визначенням не може бути безпечною. Але з різних причин люди там живуть, і їхати не збираються. А ті, хто виїхав, все одно бажають повернутися до зруйнованих, але рідних домівок. Тих, хто живе в «сірих зонах», нейтральних смугах, містечках і селищах, що примикають до лінії фронту, за оцінками ООН, в Донбасі 800 тисяч. Це рівно в двадцять разів більше, ніж безпосередньо воюючих по обидва боки.

З 19 по 23 червня наша моніторингова група відвідала населені пункти Луганщини, які входять в так звану «сіру зону», і життя в яких кожен день можна назвати естафетою на виживання: м.Золотое-4, с.Кримське, с. Катеринівка.

Отже, Кримське. Деякий час тому це село також поповнювало перелік населених пунктів, які входили до т.з. "сірої зони". До 2014 року - типове дачне село. Маленькі будиночки, деколи в пару поверхів, сади, гаражі. З серпня 2014 року і по сьогоднішній день - це фактично передова лінія фронту. За даними перепису 2001 року кількість населення тут становила 1662 людини. Сьогодні - 617 осіб, з яких 43 - діти.

До початку військових дій до складу Кримської сільради Слов’яносербського району входили також села Причепилівка (воно зараз фактично мертве село) і Сокільники (сьогодні окуповані).

17 серпня 2014 року село вперше було звільнено від проросійських бойовиків батальйоном «Львів». Потім протягом короткого часу ще кілька разів село переходило під контроль бойовиків. Остаточно під українською владою село опинилося після 18 жовтня 2014 року.

За словами місцевих жителів, коли проросійські налаштовані представники козацького руху увійшли в село, то дуже жорстоко розправлялися з селянами, які підтримували цілісність України.

Один з випадків зафіксовано 21 серпня 2014 року, коли 42-річного депутата сільської ради, майора міліції у відставці Геннадія Хитренко козаки розстріляли з автомата у дворі власного будинку за те, що чоловік неодноразово заявляв, що Кримське залишиться в складі України.

24 жовтня 2014 Геннадія Хитренко за особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджено посмертно орденом «За мужність» III ступеня.

«Я тільки на роботу пішла і через півгодини прийшли сусіди сказали, що треба додому йти терміново ... Сусіди нічого не бачили ... Тільки чули постріли ... Я прийшла, а Гена вбитий лежить. Ми навіть боялися шукати хто це зробив, тому що через місяць після загибелі чоловіка, вони знову прийшли, коли мене вдома не було. Погрожували моїй мамі автоматом... Говорили, що два рази повторювати не будуть і зажадали, щоб вона віддала ключи від автівки та гаража. А потім забрали машину з гаража і пішли.  Але наші мужики з села говорили, що це були місцеві, які були радикально проросійськими. Я поїхала з села і не хочу там більше бути ніколи... »- згадує дружина загиблого Наталія.

Зокрема, за ствердженням місцевих мешканців, в 2014 році селян батька і сина затримали за проукраїнську позицію і катували деякий час в підвалі одного з напівзруйнованих будинків проросійські бойовики. Обидва чоловіки вижили, але залишилися психічно та фізично хворими на все життя.

На сьогоднішній день ситуація в селі відносно стабільна, хоча звуки працюючих поблизу знарядь - щоденна реальність. Руйнівних прильотів саме по населеному пункту не фіксувалося давно. Але позиціям наших військових від проросійських бойовиків поблизу Кримського доводиться не солодко, і під обстріл вони потрапляють практично щодня.

Протягом 2014 - 2016 років гуманітарна ситуація в селі була ледь відмінна від катастрофічної: відсутність систематичної доставки продовольства, медичних препаратів. Швидка допомога відмовлялася їхати через небезпеку потрапити під обстріл, гуманітарним місіям було настільки ж складно потрапити в село, як і місцевим жителям виїхати з нього.

Транспортного сполучення з селом не було ніякого. Люди залишалися на повному самовиживанні. Окремі труднощі складав шлях під’їзду до села. Зовсім неасфальтована дуже крута дорога в осінньо-весняний і зимовий періоди - справжня смуга перешкод, подолати яку становило чимало праці навіть досвідченим водіям. Єдина допомога місцевому населенню в той період перепадала від українських військових.

Руйнувань житлового сектора та інфраструктури в Кримському зафіксовано близько 100 випадків. Але за запевненням представників ВЦА, на даний момент велика частина житлового фонду відновлена. Винятком стали нежитлові будинки, люди з яких виїхали з населеного пункту давно. Відновити зруйновану нерухомість в селі допомогли благодійні фонди і волонтерські організації. Серед них Міжнародний Червоний Хрест, Норвезька рада з прав біженців. Допомоги від держави, як вже стало звичним, жоден постраждалий мешканець села так і не побачив. Крім того, в результаті обстрілів населений пункт на теперішній час залишився без газопостачання - обстрілами пошкоджено газопровід. Як буде вирішуватися це питання ближче до зими, поки що не зрозуміло.

Кримське завжди було сільськогосподарчим селом. До війни тут досить прибутково працювали кілька великих фермерських господарств. Але ж з початком бойових дій величезна кількість оброблюваних в мирний час земель або відійшла під контроль бойовиків, або на землях розташувалися позиції військових. Сьогодні працюють лише два фермера, яких явно замало, щоб в достатньому обсязі забезпечити Кримське робочими місцями. Таким чином, село залишилося без найменших засобів до існування.

Як кажуть самі місцеві, з 617 чоловік населення, мають можливість працювати і отримувати за це гроші не більше 40 осіб з усього села. Це переважно працівники ВЦА, амбулаторії, аптеки, школи, двох фермерських господарств та магазину. Інших організацій і підприємств в селі просто немає. А найближчий цивілізований світ на відстані у 70 кілометрів.

5 листопада 2015 року представники ВСУ зустрічалися з представниками т.н.ЛНР, щоб обговорити виконання домовленостей про чергове перемир’я. "В околицях підконтрольного уряду Кримського СММ сприяла налагодженню діалогу між командирами підрозділів по обидва боки лінії розмежування. Три офіцера ЗСУ та три збройних члена ЛНР зустрілися обговорити виконання угоди про перемир’я", - повідомляли в прес-службі місії. Однак обстріли поблизу Кримського з того часу так і не припинилися донині.

У лютому 2017 року на посаду голови ВЦА в Кримському був призначений Юрій Константінов. Потрібно віддати належне цьому керівнику. Під егідою нинішнього голови ВЦА, Кримське поступово оживає.

З 22 червня 2017 в селі створено і працює аптечний пункт, в якому можна придбати необхідні препарати широкого користування. Кілька місяців, як запущено рейсовий автобус до Лисичанська та Новоайдару. Вартість проїзду величезна, як по мірках села: 45 грн. і 70 грн. в одну сторону відповідно, але альтернативи поки що немає. Цінову політику встановлює приватний перевізник. Для місцевого населення це істотне покращення.

Також в останню неділю червня було відкрито понтонну переправу на лівий беріг Сіверського Донця у напрямку Оріхово-Донецького. Це дасть можливість кримчанам виізджати на "велику землю" більш цивілізованою дорогою та надасть можливість покращити постачання товарів до села.

Хоча представники т.з. "ЛНР" відразу ж у день відкриття заявили, що понтонний міст встановлювали лише для того, щоб перекинути військову техніку з українського боку на окуповані території.

В навчально-виховному комплексі Кримського отримують дошкільну та шкільну освіту 43 дитини. Заступник голови ВЦА Наталія Чихачова відмічає, що у зв’язку із війною склалася складна ситуація з вчителями-предметниками. Один вчитель змушений вичитувати програму з кількох предметів одночасно. Також є потреба в деяких підручниках, особливо тих, які необхідні відповідно до нових навчальних програм.

За словами голови ВЦА Юрія Костянтинова, 25 учнів зараз оздоровлюються у Київському таборі відпочинку. Цю можливість діточкам Кримського надали волонтерські організації.

Медична допомога. На території села працює амбулаторія. Якщо хворого забирає "швидка допомога", то людину везуть до Горського або в Лісичанськ. Це близько 50 км.

На сьогоднішній день досить щільно в селі працюють Червоний Хрест, "Восток-SOS" та деякі інші.

Слід також відзначити, що дух єдиної і цілісної України в селі відчувається в повітрі. Сьогодні навіть ті громадяни, які у 2014 році дотримувалися радикально проросійських поглядів, кардинально змінили своє уявлення про "руський мир", й ілюзії на тему: "Путін врятує і допоможе", - тут більш не актуальні.

9 червня цього року офіцери групи Цивільно-військового співробітництва  в селі Кримське встановили радіоточку. За допомогою встановленого обладнання тепер на території села здійснюється трансляція українського радіо. Варто відзначити, що далеко не всі населені пункти в прифронтовій зоні можуть похвалитися тим самим.

Підсумовуючи результати нашого мониторінга можна сказати про те, що Кримське, не дивлячись на близькість лінії фронту, поступово розвивається, хоча невирішених проблем на території ще більш, ніж достатньо.
 
Ну, а місцеві жителі всі, як один бажають і просять лише одного - миру...

 Поділитися