пошук  
версія для друку
30.06.2017 | Володимир Глущенко

Нелегкий шлях колишньої міліціянтки до поліції (частина 2)

   

В попередній статті описаний шлях поневірянь, яким випало на долю Софії пройти для досягнення своєї мрії, працювати у поліції. Якщо коротко пригадати, то вона, працівник транспортної міліції, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення три річного віку, була звільнена через скорочення штатів та ліквідацію транспортної міліції, як такої.

Проте Софія не склала руки, та звернулася за правовою допомогою до Харківської правозахисної групи. Центр  стратегічних справ вирішив підтримати цю справу, адже мова йшла про грубе порушення трудового законодавства, та явну несправедливість по відношенню до дівчини. Судитися довелося два рази у адміністративних судах. Першим рішенням суд поновив Софію на посаді ,з якої вона була звільнена, тобто до транспортної міліції, в якій було скорочено всі посади. Ліквідаційна комісія транспортної міліції «виконала» рішення і поновила дівчину у міліції, на посаді, з якої вона була звільнена, та цим же наказом звільнила з тих же підстав, що і при попередньому звільненні.

У другому зверненні до суду адвокатом уже,як вимогу було заявлено про поновлення у складі Національної поліції, а не у ліквідованій міліції. Суд першої інстанції погодився з доводами позову, визнав наказ про звільнення незаконним, та поновив у складі поліції. Оскільки Головне управління Національної поліції у Харківській області не погодилося з цим рішенням, тому і оскаржило до апеляційного суду. На превеликий подив, апеляційний суд скасував, позитивне для Софії рішення та відмовив у задоволенні всіх позовних вимог.

Незважаючи на це, дівчина здаватися не збиралася та подала касаційну скаргу. Так, як рішення апеляційного суду не ґрунтувалося на вимогах закону, то і було скасоване Вищим адміністративним судом, а рішення суду першої інстанції залишилося в силі. Не бажаючи виконувати рішення суду, обласне управління поліції подає заяву на перегляд рішення касаційного суду до Верховного Суду України, з підстав начебто неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Проте і тут не судилося відповідачу зловити вдачу. Верховний Суд залишив рішення в силі, та відмовив у відкритті провадження у цій справі. Нарешті, можна було б сказати, що справедливість поновлена, проте точку в цій історії ставити ще зарано.

Викликана до відділу кадрів Головного управління Національної поліції у Харківській області Софія була поставлена до відома, що рапорт на звільнення з міліції та поновлення у поліції їй необхідно писати з цієї дати, а не з 2015 року як вирішив суд, і що їм суд не указ. Написання такого рапорту призведе до того, що у Софії пропаде майже два роки стажу, та й заробітну плату в цьому разі відповідачеві виплачувати не потрібно. То виходить, що самий грубий порушник закону, в частині виконання рішення суду є Національна поліція України. Це просто абсурд, інакше нічого і не напишеш,. Так це «зрада» чи «перемога»?..

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори