MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 129 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 12.06.2017 – 16.06.2017

31.07.2017   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 38 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 21 проект процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням депутатської робочої групи, призначенням посадовців тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 38 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 21 проект процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням депутатської робочої групи, призначенням посадовців тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 6583 від 12.06.2017 (Головко М. Й.) про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо особливостей функціонування газорозподільної системи).

Пропонується визначити, що названий закон по суті поширюється лише на державні та комунальні газорозподільні системи. А саме пропонується дати такі нові визначення: «газорозподільна система – технологічний комплекс, що повністю знаходиться у державній та/або комунальній власності та складається з організаційно і технологічно пов’язаних між собою об’єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам» і «оператор газорозподільної системи – суб’єкт господарювання, 100% корпоративних прав якого знаходяться у державній та/або комунальній власності, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників)». Утім, ініціатори проекту мали на увазі інше, а власне націоналізацію галузі, що видно із завдань Уряду України, запропонованих у проекті: визначити операторів газорозподільних систем, на баланс яких будуть передані газорозподільні системи; за результатами інвентаризації, що проводиться на виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» № 95 від 21 лютого 2017 року, забезпечити передачу газорозподільних систем операторам газорозподільних систем, 100% корпоративних прав яких перебуватимуть у державній та/або комунальній власності; забезпечити викуп у державну власність газорозподільних систем, що перебувають у приватній власності на момент набрання чинності цим Законом.

Як видається, націоналізація газорозподільної галузі є питанням політичної волі та державної доцільності. Слід однак зазначити, що такими куцими положенням здійснити названу глобальну реформу неможливо, адже сама процедура викупу потребує докладного викладу, аби убезпечитися від корупційних ризиків. Важливим є і питання діяльності ринку безпосередньо після вступу в силу закону і до націоналізації (викупу) газорозподільних систем, що перебувають у приватній власності. Тому має йтися не стільки про потребу доопрацювання і уточнення проекту, скільки про необхідність його цілковитого переосмислення. Принагідно звернемо увагу на неодноразове вживання у проекті слова «знаходитися» у невластивому українській мові значенні.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 6589 від 15.06.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України (щодо правових засад у сфері надання фінансових послуг).

Пропонується передати від уряду до парламенту функцію з визначення плати за видачу ліценцій з надання фінансових послуг: «Розмір плати за видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) встановлюється Законом України „Про ліцензування видів господарської діяльності”». Відповідні зміни вносяться до Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і «Про страхування».

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 6534-1 від 15.06.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України щодо врегулювання питання включення пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Альтернативний проекту 6534 від 01.06.2017 (Євлахов А. С.) про внесення змін до статті 133 Податкового кодексу України (щодо забезпечення внесення пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій) (див. Бюлетень №127).

Проект є спрощеною і скороченою редакцією основного проекту. Зокрема, замість уточнення видів пенсійних фондів дається посилання на пенсійні фонди загалом. За таких умов до проекту можна висунути ті ж зауваження, що й до основного. Наразі обидва проекти включені до порядку денного.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 6580 від 12.06.2017 (Мисик В. Ю.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо вдосконалення порядку [відновлення] кримінального провадження або його окремих матеріалів, втрачених на стадії досудового розслідування та судового розгляду).

У пояснювальній записці зазначається, що до цього часу на законодавчому рівні належним чином не врегульовано питання відновлення кримінальних проваджень, матеріали яких залишились у судах на тимчасово окупованій території та в районах проведення антитерористичної операції. Вказується, що наразі склалася ситуація, яка унеможливлює завершення притягнення осіб до відповідальності через брак відповідного механізму відновлення матеріалів кримінальних проваджень, залишених на непідконтрольних територіях. Зазначається, що чинне законодавство не визначає механізму відновлення кримінальних проваджень у разі неможливості передачі справ із судів, що діяли в районі проведення антитерористичної операції чи на тимчасово окупованій території, і вирок у яких не ухвалений або не набрав законної сили. Проектом пропонується перейменувати Розділ VII «Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження» названого кодексу на «Відновлення втраченого кримінального провадження або його окремих матеріалів» та доповнити його новими статтями 531-1 – 531-7, якими врегулювати питання відновлення втраченого кримінального провадження. Зокрема, пропонується доповнити існуючий механізм відновлення матеріалів кримінального провадження положеннями, що законодавчо закріплюють можливість відновити провадження в яких: обвинувальний акт (клопотання про застосування медичних заходів тощо) був скерований до суду, проте підготовче судове засідання не відбулося; судовий розгляд розпочато, проте рішення суду за його результатами не ухвалювалось; судом ухвалено рішення про зупинення судового провадження на підставі статті 335 КПК України; судом проголошено вирок, проте він не набрав законної сили з різних підстав; проголошений вирок набрав законної сили, проте не звернутий до виконання; вирок не набрав законної сили з інших підстав. Для реалізацій цих нововведень пропонується такий алгоритм дій з відновлення: звернення учасника кримінального провадження, матеріали якого втрачено, до суду із заявою про відновлення кримінального провадження; витребовування судом від Генеральної прокуратури України витягу з Єдиного реєстру судових рішень про рух кримінального провадження, матеріали якого втрачено; здійснення судового розгляду з дослідженням усіх наявних матеріалів, доказів, допитом осіб, які відомі відомості про втрачене кримінальне провадження; ухвалення судового рішення про відновлення досудового розслідування та направлення його Генеральному прокурору для визначення підслідності та організації подальшого досудового розслідування тощо.

Проект є досить цікавим і дійсно актуальним, однак потребує значної уваги з боку спеціалістів у кримінальному процесі. Як видається, положення викладені досить куцо і не завжди передбачають однозначність трактування. До того ж на парламентському порталі у назві проекту була допущена суттєва друкарська помилка.

Проект 6581 від 12.06.2017 (Мисик В. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо недопущення порушень прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод).

Зміни формують два самостійні блоки. Перший блок змін вноситься до Кримінального процесуального кодексу України і присвячений питанням застосування запобіжних заходів на різних стадіях провадження. Зокрема пропонується визначити, що у кримінальному провадженні, у якому до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинувальний акт передається до суду завчасно з урахуванням строку, необхідного для вирішення судом у підготовчому засіданні питання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу до завершення строку дії ухвали, на підставі якої підозрюваний тримається під вартою, але не пізніше ніж за 10 днів до завершення строку дії такої ухвали. Відповідно закріплюється і вимоги щодо вирішення судом у підготовчому засіданні питання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу. Далі, пропонується закріпити, що у разі скасування судового рішення (судових рішень) та призначення нового розгляду у суді першої, апеляційної чи  касаційної інстанції за клопотанням прокурора у тому самому судовому засіданні вирішується питання про застосування запобіжного заходу  щодо особи, яка  відбуває покарання у виді позбавлення чи обмеження волі. Другий блок змін стосується відповідальності прокурорів за «вчинення дій (бездіяльності), що призвели до визнання Європейським судом з прав людини відповідно до рішення, яке набуло статусу остаточного, порушень Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» і вноситься до ряду статей Закону України «Про прокуратуру».

Проект 6588 від 15.06.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.

Проект здебільшого є дещо відредагованою версією внесеного попереднім складом Уряду України проекту 2467а від 03.08.2015 про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (див. Бюлетень № 34), який був відкликаний 14.04.2016 у зв’язку з відставкою уряду. Серед спільних положень обох проектів найсуттєвішими змінами є виключення кримінальної відповідальності за «організацію проведення видовищного заходу порнографічного характеру», якщо не передбачається отримання доходу від цього, а також переформулювання диспозиції статті 156-1 «Домагання дитини» і викладення її таким чином: «Пропозиція зустрічі, у тому числі з використанням інформаційних систем, зроблена повнолітньою особою особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення щодо неї злочинів, передбачених статтями 155, 156 [«Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості» та «Розбещення неповнолітніх» – авт. огл.] цього Кодексу, або з метою втягнення неповнолітньої особи у виготовлення продукції порнографічного характеру за умови вчинення дій, спрямованих на те, щоб така зустріч відбулася». Серед новел проекту слід назвати віднесення до числа обставин, які його обтяжують покарання вчинення злочину щодо неповнолітньої або малолітньої особи членом сім’ї, близьким родичем чи особою, яка проживала з неповнолітнім, малолітнім в одному приміщенні, або особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання неповнолітнього, малолітнього чи піклування про нього. Також розширено поняття «задоволення статевої пристрасті неприродним способом» статті 153, а саме: «вступ у статевий зв’язок неприродним способом або інші дії проти статевої свободи і статевої недоторканості особи, вчинені неприродним способом». Також пропонується доповнити кодекс статтею 303-1 «Використання сексуальних послуг неповнолітньої або малолітньої особи», якою передбачити відповідальність за «Статеві зносини чи інші дії сексуального характеру з неповнолітньою особою за грошову або іншу винагороду неповнолітньому чи третій особі, або за обіцянку такої винагороди».

Проект досить важливий і потребує дуже уважного вивчення з боку спеціалістів.

 

Культура та освіта

 

Проект Постанови 6592 від 16.06.2017 (Писаренко В. В.) про доручення Кабінету Міністрів України щодо створення Інтернет-ресурсу «Електронний підручник».

У проекті пропонується відповідно до вимог частини 2 статті 113 Конституції України та з метою створення максимально сприятливих умов для безперешкодного доступу учнів (вихованців) середніх загальноосвітніх шкіл до повної загальної середньої освіти, доручити Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цієї Постанови створити Інтернет-ресурс «Електронний підручник», що буде містити актуальну, на початок навчального року (1 вересня) інформацію щодо навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України, для використання в загальноосвітніх навчальних закладах у відповідному навчальному році та її електронні примірники і працювати: 1) на безоплатній основі для кінцевих користувачів; 2) забезпечуючи доступ до інформації шляхом її перегляду, копіювання та роздрукування.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 6582 від 12.06.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 38 Лісового кодексу України.

Пропонується частину 2 названої статі «Основні вимоги до ведення лісового господарства та заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів відповідно до цього Кодексу та закону затверджуються нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України» викласти в такій редакції: «Основні вимоги до ведення лісового господарства та заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, охорони, захисту, використання та відтворення лісів, зокрема Санітарні правила в лісах України, відповідно до цього Кодексу та закону затверджуються нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України». Передбачається, що прийняття проекту дозволить чітко розподілити повноваження органів виконавчої влади в частині прийняття відповідних нормативно-правових актів щодо забезпечення сприятливих умов для підвищення стійкості, продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення, посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих і інших корисних функцій.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 6577 від 12.06.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про будівельні норми» (щодо уточнення деяких положень).

Як і зазначається в його назві, проект вносить ряд різносторонніх уточнень до названого закону, зокрема, прибираються усі згадки про стандарти; виключаються положення щодо поширення закону на відносини щодо виготовлення продукції будівельного призначення; уточнюється значення деяких термінів, що вживаються в названому законі; термін «міністерство» у відповідних відмінках заміняється на термін «центральні органи виконавчої влади»; уточнюються принципи державної політики в сфері нормування у будівництві; визначається коло об’єктів нормування; зазначається, що право власності на державні та галузеві будівельні норми належить державі та що будівельні норми не є об’єктом авторського права тощо.

Проект не викликає принципових заперечень.

Проект 6578 від 12.06.2017 (Луценко І. С.) про внесення змін до деяких законів України щодо заборони звернення стягнення та накладення арешту на кошти суб’єктів господарювання у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення, отриманих від міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів (заходів) в Україні.

Закони України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про теплопостачання» та «Про виконавче провадження» доповнюються ідентичними за змістом, але дещо редакційно відмінними новими положеннями щодо того, що зарахування коштів міжнародних фінансових організацій на поточні рахунки суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, відкриті банками в національній чи іноземній валютах, та використання таких коштів на реалізацію інвестиційних проектів (заходів) у відповідній сфері здійснюється згідно з умовами укладених договорів з міжнародними фінансовими організаціями. Зазначається, що забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на поточних рахунках суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, отриманні від міжнародних фінансових організацій у вигляді кредитів, позик на реалізацію інвестиційних проектів (заходів) у відповідній сфері.

Технічно ініціатива цікава, але видається дещо сумнівною з точки зору протидії корупційним ризикам у разі можливих протизаконних дій суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.

Проект 6579 від 12.06.2017 (Мисик В. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про страхування» (щодо визначення правової природи права вимоги страховика).

Проект спрямований на уточнення визначення з огляду на неоднозначність судової практики, яка розкривається у пояснювальній записці. Для цього пропонується конкретизувати положення статті 27 названого закону щодо визначення, що права вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, є регресом.

Проект 6584 від 13.06.2017 (Шинькович А. В.) про внесення змін до Митного кодексу України (щодо підвищення граничної межі безмитного переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових, експрес-відправленнях та несупроводжуваному багажі).

Пропонується названу граничну межу збільшити вдвічі, зі 150 до 300 євро, а саме встановити, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, а також товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами. Автори звертають увагу на те, що підвищення граничної межі безмитного переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових, експрес-відправленнях та несупроводжуваному багажі має на меті створення умов для розширення доступу українців до закордонного ринку товарів, підвищення їх купівельної спроможності, зниження податкового навантаження, забезпечення українських споживачів якісними товарами за меншою ціною, зниження витрат на час та вартість оформлення митними органами посилок.

З точки зору приватних осіб і малого бізнесу такі ініціативи слід лише вітати. Втім лишається питання компенсації недоотриманих бюджетних надходжень. Позиція авторів у цьому питанні є доволі загальною і може бути сприйнята лише в контексті відносно віддаленої перспективи.

Проект 6590 від 15.06.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (щодо особливостей декларування).

Проект по суті є альтернативним проекту 4764 від 02.06.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про декларування валютних цінностей та іншого майна) (див. Бюлетень № 76).

Пропонується скасувати чинну статтю 9 «Зобов’язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна» названого Декрету про те, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України. Національний банк України гарантує таємницю інформації, зазначеної в пункті 1 цієї статті, відповідно до положень статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Відповідно, скасовуються і вимоги до її виконання, а рівно і відповідальність за її порушення, передбачені статтями 12 та 16. У пояснювальній записці зазначається, що у статті 335 Митного кодексу України, декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами, а також довідка про проведення декларування валютних цінностей відсутні, тому невиконання вимоги щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, що перебуває за межами України не може бути підставою для відмови у митному оформленні експортно-імпортних вантажів, а також здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Пояснювальна записка до проекту не є достатньо аргументованою і не пояснює, чому слід вчинити саме так, а не внести відповідні зміни до Митного кодексу України про потребу надання таких відомостей.

Проект 2475а-3 від 16.06.2017 (Вадатурський А. О.) про внутрішній водний транспорт.

Альтернативний проекту 2475а від 04.08.2015 (Козир Б. Ю.) про внутрішній водний транспорт (див. Бюлетень № 34), проекту 2475а-1 від 19.08.2015 (Данченко О. І.) про внутрішній водний транспорт та проекту 2475а-2 від 20.08.2015 (Дубневич Я. В.) про внутрішній водний транспорт України (обидва див. Бюлетень № 36). Слід звернути увагу, що проект 2475а-3 було внесено після подання 06.06.2017 чергової третьої доопрацьованої редакції проекту 2475а.

Проект має обсяг у 130 сторінок, з яких 80 сторінок основного тексту і 50 сторінок змін до 23 кодексів і законів України. За обсягом він більш ніж на третину перевищує останню редакцію проекту 2475а і в рази інші альтернативні проекти. За таких умов в межах цього огляду проект неможливо охарактеризувати навіть у загальних рисах.

Проект 4646-д від 16.06.2017 (Южаніна Н. П.) про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень)

Проект є доопрацьованою у профільному Комітеті з питань податкової та митної політики редакцією проектів 4646 від 11.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень) (див. Бюлетень № 73), який є колишнім урядовим проектом 2486а від 10.08.2015 (див. Бюлетень № 35) та 4646-1 від 19.05.2016 (Продан О. П.) про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (див. Бюлетень № 74).

Слід зазначити, що 21.06.2017 було подано уточнений текст проекту, а вже наступного дня він був прийнятий у першому читанні. Такий підхід видається цілковито неприпустимим. Щодо змісту проекту, то він є незначною мірою уточненою редакцією урядового проекту. Майже усі зміни є редакційними чи уточнюючими, зокрема, розширюється визначення поняття «звіт про платежі на користь держави», замість та окрім загального посилання на принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності і їх закріплення в інших актах, наводиться та дається визначення 7 принципів, уточнюється порядок подання звітів про управління разом з фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю тощо.

 

 Поділитися