пошук  
версія для друку
10.08.2017 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 131 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 26.06.2017 – 30.06.2017

   

Надійшло 22 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 9 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням депутатських робочих груп, рекомендаціями парламентських слухань тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0150 від 26.06.2017 (Президент України) про ратифікацію Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та послуг під час футбольних матчів та інших спортивних заходів.
Текст згаданої Конвенції був схвалений під час 1255-го засідання Комітету Міністрів Ради Європи 4 травня 2016 року. Для країн-членів Ради Європи Конвенція була відкрита до підписання 3 липня 2016 року на стадіоні «Стад де Франс» (Сен-Дені, Франція) під час Чемпіонату Європи з футболу 2016 року і тоді ж 3 липня 2016 року підписана уповноваженим представником України. Наразі Конвенцію підписали 15 країн-член РЄ (Болгарія, Греція, Грузія, Італія, Литва, Македонія, Молдова, Монако, Нідерланди, Португалія, Росія, Україна, Чорногорія, Франція, Швейцарія). Відповідно до положень Конвенції вона набере чинності після того, як її ратифікують 3 держави-члени Ради Європи. Одним із основних завдань Конвенції є забезпечення безпеки, захисту та сприятливої атмосфери на футбольних матчах та інших спортивних заходах. Єдиним підходом, згідно з Конвенцією, є визнання того факту, що незалежно від їх основної мети, заходи з безпеки, захисту та обслуговування у зв’язку з футбольними та іншими спортивними заходами неминуче повинні бути паралельними, взаємопов’язаними за своєю дією та не можуть розроблятися та реалізовуватися окремо.
Враховуючи все більшу інтеграцію та значення України в футбольному житті Європи (участь у проведенні Євро-2012, надане право на проведення в м. Києві фіналу Ліги Чемпіонів-2018 тощо), а також помітне посилення негативних тенденцій із безпекою на футбольних матчах, ратифікація Конвенції і її застосування видається вельми актуальним.

Проект 0151 від 26.06.2017 (Президент України) про денонсацію Європейської Конвенції про насильству та неналежну поведінку з боку глядачів під час проведення спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів.
Денонсація цієї Конвенції пов’язана із потребою ратифікації названої вище Конвенції.

Проект 0152 від 26.06.2017 (Президент України) про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським поліцейським офісом про оперативне та стратегічне співробітництво
Угоду про оперативне та стратегічне співробітництво між Україною та Європейським поліцейським офісом було укладено 14 грудня 2016 року. Передбачається, що набрання чинності Угодою дасть змогу суттєво розширити формат співпраці, здійснювати обмін оперативною інформацією в рамках кримінальних проваджень, брати участь у спільних заходах з розслідування значно ширшого кола злочинів, установлювати місцезнаходження осіб, причетних до скоєння злочинів, брати участь в аналізі оперативної інформації, а також створювати міжнародні спільні слідчі групи. Після набрання чинності цією Угодою припиняє свою дію Угода між Україною та Європейським поліцейським офісом про стратегічне співробітництво від 4 грудня 2009 року. Юридичні наслідки застосування Угоди між Україною та Європейським поліцейським офісом про стратегічне співробітництво залишаються в силі.
Закон прийнятий 12.07.2017 і невдовзі підписаний Президентом України.

Ідеологічні питання

Проект 6660 від 29.06.2017 (Іллєнко А. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обмеження проведення гастрольних заходів на території держави-агресора та на території України, в тому числі й на тимчасово окупованій території України).
У Законі України «Про гастрольні заходи в Україні» пропонується викласти такі положення: «Забороняється проведення гастрольних заходів гастролерами, які є громадянами або резидентами України, на території держави-агресора, на тимчасово окупованій території, визначеній Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», та на тимчасово окупованій території окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та до відновлення повного контролю України за державним кордоном України. Забороняється проведення гастрольних заходів гастролерами, які є громадянами або резидентами держави-агресора, на території України, крім випадків коли: а) гастролер до початку відповідного гастрольного заходу надав організаторам гастрольного заходу письмову заяву про засудження окупації території України державою-агресором за формою, що відповідає примірній формі, встановленій Кабінетом Міністрів України. Така заява може бути як окремим документом, так і частиною відповідного договору. У разі, якщо гастролером є юридична особа або творчий колектив, заява про засудження окупації території України державою агресором має власноруч підписуватись кожною фізичною особою, яка є членом творчого колективу або іншим учасником гастрольного заходу, і яка відповідно до цього Закону визнається гастролером; б) фізичні особи, які є громадянами держави-агресора, але які іммігрували до України на постійне місце проживання, визнані особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні, відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування та отримали посвідку на тимчасове проживання; в) гастролери неодноразово публічно засуджували окупацію території України державою-агресором, про що є відповідні публікації в засобах масової інформації. Про наявність названих обставин гастролер повідомляє організатора гастрольного заходу до початку його проведення. Забороняється проведення гастрольних заходів гастролерами, які є іноземними громадянами, особами без громадянства або резидентами іноземної держави, на тимчасово окупованій території, визначеній Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», та на тимчасово окупованій території окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та до відновлення повного контролю України за державним кордоном України». Особам, які порушили ці вимоги, забороняється в подальшому проводити гастрольні заходи на території України до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та до відновлення повного контролю України за державним кордоном України. На виконання цих положень Кримінальний кодекс України пропонується доповнити новою статтею 304-1 «Порушення заборони на проведення гастрольних заходів», якою передбачити відповідальність за «порушення заборони на проведення гастрольних заходів на території держави-агресора, на тимчасово окупованій території України». За такі дії призначається покарання у виді штрафу до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, а у разі, якщо названі дії вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб – позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Проект є суто політичним і в цьому контексті має розглядатися. Втім, маємо звернути увагу на те, що присутня явна невідповідність між розмірами санкцій, адже штраф у розмірі до 2550 гривень не є дуже великим. Навряд чи альтернативою йому має виступати арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Але найголовніше інше – незрозуміло хто ж є суб’єктом в контексті статті 304-1. Чи під неї підпадають виконавці, чи посадові особи установ, що організовують гастролі тощо?

Відносини між владними суб’єктами

Проект 6655 від 27.06.2017 (Шинькович А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо перетворення електронних петицій у ефективний механізм комунікації влади і суспільства).
Зміни регулюють декілька аспектів застосування електронних петицій. По-перше, пропонується змінити вимоги щодо кількості підписів для реєстрації петицій, а саме чинну норму про те, що «Електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції» замінити такою: «Електронна петиція, адресована відповідно Президенту України або Кабінету Міністрів України, розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 10000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції, а електронна петиція, адресована Верховній Раді України – за умови збору на її підтримку протягом встановленого строку не менш як 30000 підписів громадян». Далі, пропонується доповнити діючий порядок такою нормою: «За умови набрання необхідної кількості підписів на підтримку електронної петиції, адресованої Верховній Раді України, комітет Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання, порушені у петиції, має в обов’язковому порядку підготувати та внести на розгляд Верховною Радою України законопроект, спрямований на вирішення цих питань». Відповідно, уточнюється назва і текст статті 223-1 Регламенту Верховної Ради України, яка переорієнтовується на порядок розгляду електронної петиції Верховною Радою України і, зокрема, на порядок підготовки законопроекту, спрямованого на вирішення порушених у петиції питань, а стаття 223-2 «Розгляд електронної петиції на засіданні Верховної Ради» скасовується загалом. Крім того, скасовується норма про вимогу проведення парламентських слуханнях у Верховній Раді України, якщо прохання про такі слухання є в самій петиції.
Такий підхід до петицій теж має право на існування, хоча, як видається, набагато доцільнішими були більш жорсткі вимоги до публічного обговорення, зокрема і на тих самих парламентських слуханнях у Верховній Раді України, адже незважаючи на декларування, реального контролю за порядком підготовки законопроектів і їх реальної відповідності вимогам петиції у проекті не передбачено.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 6656 від 27.06.2017 (Литвин В. М.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС).
Пропонується віднести до першої категорії пільговиків за названим законом також і осіб, які наразі належать до четвертої категорії та щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Проект 6657 від 27.06.2017 (Ричкова Т. Б.) про внесення змін до пункту 15 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Пропонується нова редакція названого пункту 15, який надає право отримувати компенсації не лише за банківськими вкладами. Дана норма і наразі має значною мірою популістсько-політичний характер, пропонована ж редакція ставить державу у положення гаранта ще ширшого кола фінансових операцій населення, оскільки: «до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи до небанківської кредитної установи, що має ліцензію на надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів на дату такого залучення, на підставі договору позики або вкладу через банк, що виступив повіреним за відповідним договором та/або здійснив переказ коштів такій небанківській кредитній установі відповідно до умов договору позики або вкладу, укладеного між такою фізичною особою та небанківською кредитною установою».
Проект лежить переважно в політичний площині. Втім, як видається, слід все ж таки приділити увагу деталізації положень щодо умов, за яких особи, прирівняні до вкладників, мають право на отримання компенсації.

Проект 6658 від 29.06.2017 (Сотник О. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо громадянства осіб, яким надано допуск до державної таємниці, а також осіб, які претендують на зайняття або обіймають посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування.
Черговий проект, спричинений наявністю подвійного (множинного) громадянства у багатьох народних депутатів і посадовців. Не вважаючи можливим забезпечити дієвість конституційної норми про єдине громадянство, ініціатори проекту зосередили свої зусилля на тому, щоб виключити можливість допуску до державної таємниці або до зайняття посад в в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування осіб, які мають множинне громадянство. Пропонується внести зміни: до Закону України «Про державну таємницю» щодо необхідності перевірки наявності іноземного громадянства при наданні допуску до державної таємниці; щодо здійснення заходів, спрямованих на запобігання, виявлення та усунення випадків наявності множинного громадянства у осіб, яким було надано допуск до державної таємниці, а також щодо порядку здійснення відповідної перевірки органами Служби безпеки України; до Закону України «Про громадянство» та Закону України «Про Службу безпеки України» щодо здійснення компетентними органами заходів, спрямованих на виявлення, запобігання та усунення фактів наявності у осіб декількох громадянств; до Закону України «Про запобігання корупції» щодо інформування особою, яка претендує на зайняття посад з відповідальним або особливо відповідальним становищем або посад з підвищеним корупційним ризиком, про факт наявності у неї громадянства іншого, ніж громадянство України; щодо необхідності здійснення спеціальної перевірки у разі переведення особи на іншу посаду в інший державний орган; до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за надання недостовірної інформації про громадянство та порушення обмежень, пов’язаних з наданням особі допуску до державної таємниці; до низки законодавчих актів, що регулюють правовий статус окремих категорій посадових осіб органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, щодо вимоги відсутності у посадовців іноземного громадянства та їх відповідальності за набуття громадянства іншого, ніж громадянство України.
Не заперечуючи проти висунутих ініціатив як таких, все ж маємо підтвердити свою принципову позицію, що питання множинного громадянства потребує комплексного вирішення.

Проект 6662 від 30.06.2017 (Мисик В. Ю.) про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівником).
Пропонується доповнити статті 130 «Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників» та 136 «Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником» новими положеннями такого змісту. За згодою сторін допускається відшкодування шкоди з розстроченням платежу. В такому разі працівник надає роботодавцю письмове зобов’язання про відшкодування шкоди із зазначенням конкретних строків здійснення платежів. У разі звільнення працівника, який дав письмове зобов’язання про добровільне відшкодування шкоди, але відмовився відшкодувати дану шкоду, непогашена заборгованість стягується в судовому порядку. Власник або уповноважений ним орган перед виданням розпорядження про покриття шкоди, заподіяної працівником, через відрахування із заробітної плати працівника, зобов’язаний витребувати від працівника письмове пояснення. Якщо власник або уповноважений ним орган здійснив стягнення із заробітної плати працівника з порушенням вимог частини першої, другої та третьої статті 136, незаконно стягнені суми можуть бути витребувані за заявою працівника в судовому порядку.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 6661 від 30.06.2017 (Мисик В. Ю.) про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена).
У Кримінальному кодексі України у статті 351-2 «Перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» пропонується змінити назву та поширити її дію також і на надання завідомо неправдивої інформації Вищій раді правосуддя, її органам чи членам Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Водночас значно змінюються положення частини першої статті 188-32 «Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя» Кодексу України про адміністративні правопорушення, які пропонується викласти в такій редакції: «Недодержання встановлених законом строків надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, Вищій раді правосуддя, її органу або члену Вищої ради правосуддя, а так само створення перешкод у їх роботі під час здійснення ними своїх повноважень, надання неправдивої або неповної інформації». Як зазначається у пояснювальній записці, метою проекту є розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена.

Проект 6663 від 30.06.2017 (Ємець Л. О.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо підвищення рівня конкуренції в процедурі добору кандидатів на посаду судді).
В статті 78 «Кваліфікаційний іспит» пропонується норму про те, що «якщо особа набрала менше 75 відсотків максимально можливого балу кваліфікаційного іспиту, вона вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит» замінити на таку: «З урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад Вища кваліфікаційна комісія суддів України визначає прохідний бал кваліфікаційного іспиту. Якщо набраний особою бал менший від прохідного балу кваліфікаційного іспиту, вона вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит». Також пропонується в новій редакції викласти пункт 29 Розділу ХІІ «Прикінцеві і перехідні положення»: «Кандидати на посаду судді, які були зараховані до резерву на заміщення вакантних посад суддів та включені до рейтингового списку, у разі якщо закінчення трирічного строку припало на період одного року до набрання або дев’яносто днів після набрання чинності цим Законом, а також кандидати, щодо яких на день набрання чинності цим Законом внесені рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, але яких не призначено на посаду судді, мають право взяти участь у доборі на посаду судді у порядку, встановленому цим Законом, без складання відбіркового іспиту та проходження спеціальної підготовки. У випадку успішного складення кваліфікаційного іспиту у процедурі добору такі кандидати зараховуються до резерву на заміщення вакантних посад суддів та беруть участь у наступних етапах добору на загальних підставах». Цікава аргументація до цих змін подається в пояснювальній записці: з аналізу результатів усіх доборів кандидатів на посаду судді, проведених починаючи з 2011 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України із застосуванням кваліфікаційного іспиту як засобу перевірки їхніх знань, включаючи і відбір кандидатів на посаду судді Верховного Суду, випливає, що коефіцієнт прохідності претендентів, які набрали не менше 75 відсотків максимально можливого балу, становить приблизно 13 відсотків. Зазначається, що завдяки особливостям оголошеного добору допущеними до етапу кваліфікаційного іспиту зможуть бути максимально лише 1035 кандидатів. Водночас на момент оголошення комісією добору кількість вакантних посад у судах першої інстанції перебільшувала 1200. Автори звертають увагу на те, що через визначений законодавчо високий прохідний бал переважна більшість судів має велику ймовірність залишитися без нових суддів, оскільки, відповідно до обрахунку математичної моделі результатів попередніх конкурсів, взяти участь у конкурсі на 1200 вакансій зможуть лише біля 135 кандидатів, які наберуть бал більший за 75 відсотків максимально можливого балу кваліфікаційного іспиту. Зазначена обставина жодним чином не сприятиме необхідному рівню конкурентної боротьби поміж кандидатами на цьому конкурсі. З цього робиться висновок, що установлений законом мінімальний прохідний бал у розмірі 75 відсотків від максимально можливого є завищеним. Що ж до змін до перехідних положень, то автори звертають увагу на те, що оскільки зазначені кандидати пройшли спеціальну підготовку, відсутня необхідність складення ними відбіркового іспиту та повторного проходження спеціальної підготовки кандидата на посаду судді, що, у свою чергу, значно економить бюджетні кошти, розширює коло кандидатів допущених до складення кваліфікаційного іспиту та, відповідно, збільшує конкурентне середовище кандидатів на посаду судді.
Маємо зазначити, що посада судді вимагає вкрай високого рівня знань, натомість позиція авторів з приводу того, що пріоритетним завданням є заповнити усі вакантні посади, видається досить спірною.

Проекти з інших питань

Проект 6659 від 29.06.2017 (Геращенко І. В.) про внесення змін до пункту 6-2 Розділ[у] V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо деяких питань спорудження меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні.
Проект спрямований на внесення технічних змін потрібних для будівництва меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні. Слід зазначити, що 09.02.2017 був внесений, 21.02.2017 прийнятий за основу і в цілому, а 14.03.2017 повернутий з підписом Президента України Закон України «Про зміни до розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо заходів із забезпечення вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» підтриманий тими ж народними депутатами, що й даний проект. Нинішній проект спрямований на врегулювання загалом тих же питань, але таких їх аспектів, які не були враховані у названому законі. На жаль, останнім часом така ситуація є доволі показовою для глибини опрацювання законодавчих актів.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори