пошук  
версія для друку
12.08.2017 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 132 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 03.07.2017 – 07.07.2017

   

Надійшло 46 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 33 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, призначенням позачергових виборів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0153 від 06.07.2017 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії стосовно співробітництва у сфері військових перевезень.
Проект цілком і повністю повторює проект 0123 від 12.12.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії стосовно співробітництва у сфері військових перевезень (див. Бюлетень № 104), який був повернутий суб’єкту законодавчої ініціативи. Таке рішення мотивувалося тим, що затвердження згаданої Угоди слід здійснити постановою Кабінету Міністрів України відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про міжнародні договори України» (рекомендації з висновку ГНЕУ до проекту 0123). Проте Кабінет Міністрів України після додаткового вивчення питання залишився на попередній позиції про необхідність надання згоди на обов’язковість цього міжнародного договору саме Верховною Радою України. Пояснювальна записка до проекту 0153 містить розгорнуту аргументацію, чому названа Угода потребує ратифікації через прийняття відповідного закону.
Проект 0154 від 07.07.2017 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Турецької Республіки про міжнародні комбіновані перевезення.
Згадана Угода була вчинена 4 листопада 2016 року у м. Стамбулі. Передбачається, що угода створить надійний міжнародно-правовий механізм реалізації двосторонніх міждержавних зв’язків між Україною та Турецькою Республікою, а також сприятиме розвитку співробітництва у сфері міжнародних комбінованих перевезень і залученню додаткових вантажопотоків, що дасть змогу ефективніше використовувати потенціал транспортних інфраструктур обох країн.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 6669 від 06.07.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб, які конфіденційно співробітничають з розвідувальними органами України.
Основною метою розроблення проекту проголошено законодавче визначення соціальних і правових гарантій осіб, які конфіденційно співробітничають із розвідувальними органами України. Проектом, зокрема, пропонується внести зміни до Законів України «Про розвідувальні органи України» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими визначити право осіб, які конфіденційно співробітничають із розвідувальними органами України і виконували розвідувальні завдання в районі проведення антитерористичної операції або на територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії, на отримання статусу учасника бойових дій. Також пропонується доповнити Закон України «Про розвідувальні органи України» положеннями, які закріплять право осіб, які конфіденційно співробітничають із розвідувальними органами та виконували розвідувальні завдання в районі проведення антитерористичної операції, на тимчасово окупованих територіях, території держави-агресора або інших територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії, на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Проект викликає два застереження. По-перше, як правило, подібні акти передбачають симетричне надання пільг особам, які конфіденційно співробітничають з усіма спецслужбами України. По-друге, враховуючи непублічний характер конфіденційного співробітництва, під час опрацювання проекту слід бути особливо уважними до запобігання можливих корупційних ризиків.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 6667 від 05.07.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо адміністрування збору з окремих видів господарських операцій.
Пропонується передати право визначення порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України платниками збору, визначеними у частині другій статті 3 названого закону, від Кабінету Міністрів України до правління Пенсійного фонду України. Але робиться таке застереження: порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час подання ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю та набуття права власності на легкові автомобілі, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв’язку, визначається Кабінетом Міністрів України.

Проект 6672 від 06.07.2017 (Рабінович В. З.) про внесення змін до деяких законів України щодо відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України, особі, яка здійснюючи повноваження народного депутата України, використала картку іншого народного депутата при реєстрації та голосуванні.
Повторне звернення цього ж народного депутата до проблеми забезпечення особистого голосування народних обранців. Раніше був поданий проект 1522 від 19.12.2014 (Рабінович В. З.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за порушення порядку реєстрації та особистого голосування народними депутатами України) (див. Бюлетень № 3).
У статті 24 Закону України «Про статус народного депутата України» пропонується закріпити, що народний депутат зобов’язаний користуватися виключно особистою карткою для голосування (її дублікатом). Забороняється використання картки іншого народного депутата (в тому числі дубліката) при реєстрації та голосуванні за допомогою електронної системи. Стежити за цим має комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України, що закріплюється відповідними змінами до Регламенту: У разі використання народним депутатом картки іншого народного депутата (в тому числі дубліката) при реєстрації та голосуванні за допомогою електронної системи будь-який народний депутат звертається до Голови Верховної Ради, його заступників із заявою про використання народним депутатом картки іншого народного депутата. До заяви додаються відеоматеріали, які підтверджують використання народним депутатом картки іншого народного депутата (в тому числі дубліката) при реєстрації та голосуванні за допомогою електронної системи, а також інші документи (за наявності). Заява про використання народним депутатом України картки іншого народного депутата передається Головою Верховної Ради, його заступниками до Апарату Верховної Ради, що реєструє її у встановленому порядку та передає комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України, який надає висновок про використання народним депутатом картки іншого народного депутата. Такий висновок комітету оголошується на найближчому наступному засіданні Верховної Ради та передається до Апарату Верховної Ради для розміщення висновку на офіційному веб-сайті Верховної Ради. Заява про використання народним депутатом картки іншого народного депутата розглядається протягом 10 календарних днів з дня її надходження. На цей час картка народного депутата, щодо якого надійшла заява про використання ним картки іншого народного депутата, анулюється і народний депутат не може реєструватись та голосувати за допомогою електронної системи. В Закон України «Про вибори народних депутатів України» вноситься положення, що Центральна виборча комісія реєструє кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії, а рівно й кандидатів у депутати, висунутих партією, у відповідному одномандатному окрузі, за умови отримання нею довідки Апарату Верховної Ради України щодо кожного з кандидатів про відсутність висновку комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України про використання особою, яка є кандидатом, під час здійснення нею повноважень народного депутата України у будь-якому скликанні Верховної Ради України, картки іншого народного депутата (в тому числі дубліката) при реєстрації та голосуванні за допомогою електронної системи.
Загалом ініціатива є доволі цікавою і видається дещо практичнішою, ніж численні суто популістські пропозиції, які передбачають кримінальну відповідальність за «кнопкодавство».

Права громадян та їх об’єднань

Проект 6630-1 від 06.07.2017 (Веселова Н. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, визнання недійсними та знищення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, а також звільнення від сплати адміністративного збору за оформлення таких документів осіб, постраждалих в наслідок окупації або збройного конфлікту.
Альтернативний проекту 6630 від 22.06.2017 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, визнання недійсними та знищення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус (див. Бюлетень № 130). Проект загалом є дещо скороченою редакцією основного проекту. Новелою є положення про те, що «За оформлення паспорта громадянина України заявником (якщо заявник звертається із заявою про оформлення паспорта громадянина України), місце реєстрації якого на окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, або в населених пунктах на лінії зіткнення, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, адміністративний збір не справляється. За оформлення паспорта громадянина України заявником (якщо заявник звертається із заявою про оформлення паспорта громадянина України), який є внутрішньо переміщеною особою, адміністративний збір не справляється». Крім того, норма про те, що у разі проведення процедури встановлення особи строк оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обміну паспорта громадянина України продовжується, про що повідомляється особі, доповнюється такою засторогою: «але не пізніше ніж через 2 місяці з дня оформлення заяви-анкети на його отримання паспорт громадянина України має бути виданий».

Проект 6614-2 від 07.07.2017 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та відновлення належного рівня пенсійного забезпечення.
Альтернативний проектам 6614 від 22.06.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та 6614-1 від 23.06.2017 (Каплін С. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (обидва див. Бюлетень № 130). Як і проект 6614-1, є дещо скороченою версією урядового проекту, втім обсяг все одно лишається вкрай великим (зміни до 26 актів на 43 сторінках).
Згідно з рішенням парламенту, проект має бути врахований при підготовці прийнятого в першому читанні основного проекту до другого читання.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 6594-1 від 06.07.2017 (Івченко В. Є.) про внесення змін до Земельного кодексу України щодо відновлення прав і законних інтересів фермерських господарств та громадян України – членів фермерських господарств.
Альтернативний проекту 6594 від 20.06.2017 (Купрій В. М.) про внесення зміни до Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо першочергового права громадян України – спадкоємців осіб, які мали у постійному користуванні земельні ділянки, на оренду такої землі (див. Бюлетень № 130). Основні зміни вносяться до пункту 6-1 Розділу Х Земельного кодексу України, який пропонується викласти в такій редакції: Фермерські господарства та громадяни України, які успадкували земельні ділянки сільськогосподарського призначення, мають гарантоване право набути в довгострокову оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, які належали їх спадкодавцю на момент смерті на праві постійного користування і відносяться до земель запасу сільськогосподарського призначення. У разі відсутності таких земельних ділянок, в оренду надаються інші рівноцінні земельні ділянки (у значенні, наведеному у Законі України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності») за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території району, а у разі їх відсутності – за згодою відповідного спадкоємця (правонаступника) – за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованих на території іншого району в межах області. Зазначені земельні ділянки надаються без проведення земельних торгів (аукціонів). Рішення про передачу таких земельних ділянок в оренду із земель державної чи комунальної власності для ведення фермерського господарства приймається органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України. Надання таким спадкоємцям (правонаступникам) в оренду земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності для ведення фермерського господарства здійснюється на підставі свідоцтва про право на спадщину або рішення суду про визнання права на спадщину на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, документа, який підтверджує, що спадкодавець мав право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) чи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування нової земельної ділянки). Передача в оренду таких земельних ділянок із земель держаної чи комунальної власності для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 ЗК України. При цьому строк оренди визначається набувачем такої земельної ділянки відповідно до закону, а розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати середнього розміру орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території відповідного району. У разі, якщо право на набуття в оренду такої земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для ведення фермерського господарства мають два або більше осіб, розмір земельних ділянок для передачі кожному з них визначається, за умови попередньої домовленості між ними, якщо інше не встановлено судом. Також до статті 134 того ж кодексу вносяться зміни для забезпечення виконання наведених положень.

Проект 6673 від 06.07.2017 (Кулініч О. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур.
Проект є значною мірою доопрацьовану редакцію проекту 4009а від 15.07.2016 (Кулініч О. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку проведення фітосанітарної експертизи та приведення законів у відповідність з міжнародними фітосанітарними стандартами (див. Бюлетень № 82), який дістав негативний висновок ГНЕУ і фактично залишився без руху у відповідному парламентському комітеті. Основні положення проекту передбачають встановлення процедури уповноваження лабораторій на здійснення фітосанітарної експертизи (аналізів); запровадження Реєстру уповноважених фітосанітарних лабораторій; законодавче врегулювання проведення фітосанітарної експертизи та арбітражної фітосанітарної експертизи; визначення строку дії на території України фітосанітарного сертифіката – 14 днів; запровадження адміністративної відповідальності посадових осіб фітосанітарних лабораторій за неналежне дотримання законодавства про карантин рослин під час проведення фітосанітарної експертизи; урахування фітосанітарних вимог країни-імпортера при видачі фітосанітарного сертифіката на експорт та реекспорт.

Проекти з інших питань

Проект 6665 від 04.07.2017 (Різаненко П. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прийняття рішення про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства.
Головні ініціативи стосуються такого положення: рішення загальних зборів акціонерних товариств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, 50 та більше відсотків акцій яких належить державі або господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків, з питання, передбаченого пунктом 2 (виключно в частині змін розміру статутного капіталу), пунктами 5–6 частини другої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства», у разі, якщо таке акціонерне товариство має непогашений податковий борг та встановлені ознаки неплатоспроможності, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій. Відповідні застороги щодо застосування цього положення вносяться до статей 15 і 68 Закону України «Про акціонерні товариства» і статті 159 Цивільного кодексу України.

Проект 6671 від 06.07.2017 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промисловості, інвестиційної діяльності, захисту та гарантування прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності.
Метою прийняття проекту проголошено забезпечення умов для масштабного стимулювання інвестиційних надходжень в реальний сектор економіки шляхом кардинальної зміни моделі підключення промислових споживачів до інженерних мереж та встановлення справедливих ринкових відносин між замовниками будівництва інженерних мереж (промисловцями, забудовниками, аграріями тощо) та суб`єктами природних монополій. Для цього пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про інвестиційну діяльність», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про землеустрій», «Про теплопостачання» тощо (всього 15 актів). Передбачається: встановити земельний сервітут на будівництво та/або експлуатацію ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших наземних чи підземних комунікацій або інших об’єктів інженерної та/або транспортної інфраструктури, а також право ремонту, реконструкції, технічного переоснащення та/або іншого технічного (експлуатаційного) обслуговування зазначених мереж і споруд; закріпити особливості будівництва (спорудження) об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури; визначити порядок надання технічних умов для будівництва об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та/або капітального ремонту зазначених об’єктів; включити до суб’єкта надання технічних умов виконавчий орган сільської, селищної, міської ради тощо. Ініціаторами проекту його ключовими новаціями визначено законодавче встановлення відсутності плати за приєднання до інженерних мереж (для промислового, житлового та громадського будівництва); запровадження економічно обґрунтованої та справедливої моделі відносин між замовниками будівництва інженерних мереж та суб`єктами природних монополій; зобов`язання суб’єктів природних монополій у загальнодоступному режимі оприлюднювати дані про наявні вільні потужності відповідних мереж, технічний стан усіх мереж та інших об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі всю наявну проектну та іншу технічну документацію, а також задокументовані висновки результатів проведених перевірок та/або випробувань таких мереж та об’єктів; закріплення можливості відповідних ліцензованих суб’єктів готувати технічні умови та пропонувати їх суб’єктам природних монополій (виключне право надання технічних умов залишається за суб’єктом природних монополій); запровадження прозорої та чітко регламентованої за строками процедури видачі технічних умов замовнику будівництва інженерних мереж, що унеможливлює затягування часу та корупціогенні ризики з боку суб’єктів природних монополій; заборона суб’єктам природних монополій вимагати від замовника будівництва інженерних мереж придбання будь-яких товарів чи послуг або проведення будь-яких робіт на користь юридичних чи фізичних осіб; зобов’язання суб’єкта природних монополій в місячний строк отримати від замовника збудовані ним інженерні мережі (після незалежного технічного обстеження) та в 10-денний строк забезпечити постачання послуг, що гарантує дотримання чітких термінів будівництва та введення в експлуатацію; обов’язок суб’єктів природних монополій відшкодовувати в шестимісячний термін замовнику вартість збудованих ним інженерних мереж; гарантоване не залучення замовника будівництва до сплати пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту в разі будівництва таким замовником об`єктів соціальної інфраструктури; розширення використання сервітуту для спорудження інженерних мереж з подальшою компенсацією понесених збитків власником ділянки у разі їх виникнення; встановлення відповідності планів розвитку відповідних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури містобудівній документації (детальним планам територій, генеральним планам тощо) та встановлення відповідальності за невиконання; штрафні санкції для суб’єктів природних монополій за ненадання або несвоєчасне надання замовнику технічних умов за порушення порядку чи строків, передбачених запропонованим законопроектом механізмом спорудження інженерних мереж.
Обсяг проекту, специфічний фаховий характер його ініціатив не дає змоги дати йому належну всебічну оцінку. Зауважимо лише, що ГНЕУ висловилося проти пропозиції запровадити земельний сервітут для будівництва та/або капітального ремонту об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури як некоректної та такої, що не належить до сфері дії законодавства про регулювання містобудівної діяльності, надало чимало інших зауважень і загалом зробило висновок про доцільність повернення проекту на доопрацювання.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори