пошук  
версія для друку
15.08.2017 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 133 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 10.07.2017 – 14.07.2017

   

Надійшло 84 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 32 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням, поверненням на доопрацювання або визначенням особливостей процедури розгляду і прийняття окремих законопроектів, призначенням позачергових виборів, наданням згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 6689 від 12.07.2017 (Пашинський С. В.) про внесення змін до статті 21-4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо удосконалення окремих питань виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України).

Пропонується у статті 21-4 «Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України» уточнити розміри такої допомоги: 1) у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби; у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 2) у разі визначення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті у розмірі:  400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи; 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи; 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи. Уточнюється, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України у випадках: 1) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; 2) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності. При цьому розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Проект 6692 від 12.07.2017 (Денісова Л. Л.) про внесення змін до деяких законів України щодо права на отримання пенсій окремим категоріям громадян.

Проект спрямований на забезпечення виплати пенсій за попередні місяці, в які її неможливо було отримати особами, що перебували або виїхали з території проведення АТО. Зокрема, пропонується: спростити процедури доведення права на виплату пенсій та її розміру через скасування обов’язковості надання паперових документів щодо осіб, які мають право на пенсії та змушені були залишити або покинути своє місце проживання у наслідку або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру; скасувати для зазначеної категорії осіб обмеження щодо можливості отримати не затребувану пенсію лише за три роки; закласти основи під особливий режим та порядок отримання пенсій для пенсіонерів, які залишились жити на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не виконують своїх повноважень.

Проект 6703 від 13.07.2017 (Білецький А. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо справедливого забезпечення прав та законних інтересів ветеранів війни та вдосконалення порядку фінансування об’єднань ветеранів війни).

Пропонується установити, що щорічно до 14 жовтня виплачується разова грошова допомога: 1) учасникам бойових дій у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком; 2)  інвалідам війни у розмірах: інвалідам I групи – десять мінімальних пенсій за віком; II групи – вісім мінімальних пенсій за віком; III групи – сім мінімальних пенсій за віком; 3)  учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни – у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком; 4) членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком; а дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком; 5) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Загалом пропонується перенести усі зазначені в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічні виплати з 5 травня на 14 жовтня. Щодо організацій ветеранів пропонується таке: фінансова підтримка, будинки, приміщення, обладнання та інше майно, а також пільги з плати за користування комунальними послугами, передбачені частиною 2 статті 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаються громадським організаціям та іншим об’єднанням ветеранів війни за умови, що не менше ніж 75 процентів членів такого об’єднання є ветеранами війни. Підприємства ветеранів війни, на яких не менше ніж 60 процентів від середньоспискової чисельності працюючих становлять учасники бойових дій та учасники війни, звільняються від сплати податку на прибуток. Також пропонується пункт 15 Розділу ХI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнити абзацом четвертим такого змісту: «Особам, яким була виплачена одноразова грошова допомога внаслідок загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції, який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» №208-VIII від 13.02.2015, здійснюється доплата у розмірі, який становить різницю між сумою виплаченої одноразової грошової допомоги та розміром одноразової грошової допомоги, встановленим Законом України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» №208-VIII від 13.02.2015».

Проект 6704 від 13.07.2017 (Білецький А. Є.) про внесення змін до пункту 26 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо забезпечення механізму виплати щорічної грошової допомоги ветеранам війни, членам сімей загиблих та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною у належному розмірі).

Проект є частиною змін, запроваджуваних попереднім проектом. Пропонується вилучити норми з пункту 26 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо встановлення розміру такої грошової виплати Кабінетом Міністрів України.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 6682 від 11.07.2017 (Медуниця О. В.) про внесення змін до Закону України «Про гастрольні заходи в Україні» (щодо особливостей організації та проведення гастрольних заходів в Україні за участі громадян країни-агресора).

Проект фактично альтернативний проекту 6660 від 29.06.2017 (Іллєнко А. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обмеження проведення гастрольних заходів на території держави-агресора та на території України, в тому числі й на тимчасово окупованій території України) (див. Бюлетень № 131).

Пропонується ряд змін, які не завжди прямо співвідносяться із заявленою метою проекту. Так, визначається, що учасник гастрольного заходу – це  фізична особа, яка бере участь у публічному виступі перед глядачами під час гастрольного заходу або бере чи брала участь у його створенні як автор аудіовізуальних творів, сценарію та/або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер тощо. Норму про те, що при проведенні гастрольних заходів не допускаються заклики до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу і цілісності держави, розпалювання національної, класової, соціальної, релігійної та іншої ворожнечі, до пропаганди війни, тероризму й екстремізму, пропонується поширити також на заклики до «сепаратизму, комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки». Вводиться заборона проведення гастрольних заходів, що популяризують або пропагують державу-агресора та її органи влади, представників органів влади держави-агресора та їхні дії, що створюють позитивний образ держави-агресора, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України. Забороняється проведення гастрольного заходу, учасником якого є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. Окремо слід назвати доповнення названого закону статтею 4 «Особливості організації і проведення гастрольних заходів, учасниками яких є громадяни країни-агресора». Вона передбачає, що у разі, якщо учасником запланованого гастрольного заходу є громадянин країни-агресора, організатор не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення гастрольного заходу подає до Служби безпеки України запит на отримання інформації про наявність або відсутність законних підстав для недопущення громадянина країни-агресора до участі у зазначеному гастрольному заході. При цьому організатор має надати СБ України достовірну інформацію про власні ім’я та прізвище учасника, зазначені у його документі для в’їзду на територію України, а також про використання псевдонімів, належність до творчих колективів, іншу інформацію, яка характеризує його творчу діяльність. Запит розглядається протягом 10 днів з моменту одержання. Після отримання відповіді від СБ України про відсутність законних підстав для недопущення громадянина країни-агресора до участі у зазначеному гастрольному заході організатор укладає договір із відповідним гастролером. Укладаючи договір, організатор має врахувати, що законні підстави для недопущення громадянина країни-агресора до участі у зазначеному гастрольному заході можуть з’явитися після надання СБ України відповіді на відповідний запит. Організатор гастрольного заходу, який порушив названі вимоги, несе адміністративно-господарську відповідальність у формі штрафу в розмірі від п’ятдесяти до ста мінімальних заробітних плат. Порядок накладення таких штрафів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури і мистецтв та має відповідати вимогам Господарського кодексу України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Проект є набагато поміркованішим порівняно з проектом 6660. Втім, окремі положення, наприклад пропоноване визначення учасника гастрольного заходу, викликають певні сумніви стосовно їх повноти та належності.

Проект 6700 від 13.07.2017 (Джемілєв М.) про визнання політичними в’язнями осіб, позбавлених свободи з політичних мотивів за рішенням органів влади Російської Федерації, та умови і порядок надання їм державної соціальної допомоги та пільг.

Метою проекту є визнання політичними в’язнями осіб, позбавлених особистої свободи з політичних мотивів у зв’язку з їхньою громадською або політичною діяльністю на територіях, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження або на тимчасово окупованій території, забезпечення передумов для надання таким особам державної соціальної допомоги та пільг. Для визнання особи політичним в’язнем пропонується такі альтернативні критерії: позбавлення особистої свободи було застосоване в порушення одного з основних прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини та Протоколами до неї, зокрема свободи думки, совісті та релігії, свободи вираження поглядів та інформації, а також свободи зібрань та об’єднань; позбавлення особистої свободи було застосоване з явно політичних причин без зв’язку з будь-яким правопорушенням; з політичних мотивів тривалість ув’язнення і його умови є явно невідповідними по відношенню до правопорушення, в якому особу було визнано винною або у вчиненні якого її підозрюють; з політичних мотивів особа позбавлена особистої свободи на дискримінаційній, в порівнянні з іншими особами, підставі або якщо позбавлення особистої свободи є результатом явно несправедливого розгляду справи, що, як вбачається пов’язане з політичними мотивами органів влади Російської Федерації. Передбачається закріпити право осіб, визнаних політичними в’язнями, на щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених в Україні станом на перше січня відповідного року, та пільги щодо безоплатного щорічного медичного обстеження і диспансеризації та безоплатного забезпечення санаторно-курортним лікуванням; щодо позачергового влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома; щодо відшкодування витрат на правову допомогу. Також пропонується встановити вступ поза конкурсом до вищих навчальних закладів для дітей осіб, які є політичними в’язнями, на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів

Проект заслуговує на уважний доброзичливий розгляд і необхідну фінансову підтримку.

Проект Постанови 6705 від 13.07.2017 (Вознюк Ю. В.) про відзначення 75-річчя бою Української Повстанської Армії під Гурбами в квітні 1944 року.

У квітні 2019 року виповнюється 75 років найбільшому в історії, на думку ініціаторів проекту, бою формувань Української Повстанської армії з військами НКВС, який відбувся біля урочища Гурби на півдні сучасного Здолбунівського району Рівненської області та охопив частину сучасних Дубенського та Острозького районів Рівненщини і Кременецького та Шумського районів Тернопільщини. В останні роки чимало зроблено для увічнення пам’яті героїв, що полягли за Україну в далекому квітні 1944 року – проведено археологічні дослідження місць боїв, переховано останки героїв, створено меморіал «Повстанські могили» тощо. Для відзначення ювілею пропонується зокрема: забезпечити розроблення Генерального плану розвитку меморіалу «Повстанські могили» в Гурбах із створенням на його основі історико-меморіального заповідника із науково-просвітницьким і туристичним комплексами та передати земельну ділянку меморіалу із Лісового фонду України у землі історико-культурного призначення; включити «Повстанські могили» в Гурбах у туристичні маршрути всеукраїнського і міжнародного значення тощо.

Загалом підтримуючи ідею пропаганди та популяризації вітчизняної історії, зокрема й історії УПА, слід однак звернути увагу на те, що бій при Гурбах був далеко не єдиним в історії УПА. Ювілейне святкування кожного з боїв на державному рівні видається щонайменше спірним. Натомість цілком логічним було б запропонувати певний комплекс ювілейних заходів для увічнення 75-річчя діяльності УПА.

Проект 6722 від 13.07.2017 (Білозір О. В.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо читання молитви «Отче наш» відразу після відкриття пленарних засідань).

Пропонується доповнити статтю 26 «Реєстрація учасників та ведення пленарних засідань Верховної Ради» Регламенту такими положеннями: відразу після оголошення про відкриття кожного пленарного засідання головуючий на пленарному засіданні надає слово для читання з трибуни Верховної Ради молитви «Отче наш» почергово представнику однієї з депутатських фракцій (депутатських груп). При цьому читання молитви є правом, а не обов’язком як депутатських фракцій (депутатських груп), так і окремих народних депутатів. Черговість визначається у такому порядку: на першому пленарному засіданні після відкриття чергової сесії слово для читання молитви надається представнику депутатської фракції (депутатської групи), що має найбільшу кількість членів; на наступному пленарному засіданні слово для читання молитви надається представнику депутатської фракції (депутатської групи), що має другу за чисельністю кількість членів тощо. У разі відмови будь-якої депутатської фракції (депутатської групи) від читання молитви слово надається наступній за чисельністю депутатській фракції (депутатській групі). Після читання молитви представником депутатської фракції (депутатської групи), що має найменшу кількість членів, слово на читання молитви надається представнику депутатської фракції (депутатської групи), що має найбільшу кількість членів тощо. Після відкриття позачергової сесії Верховної Ради слово на читання молитви надається представнику депутатської фракції (депутатської групи), яка б отримала це право у разі проведення наступного пленарного засідання».

У контексті передбаченого Конституцією України розмежування церкви та держави, дана ініціатива видається не лише сумнівною, а й вкрай недоречною вже з огляду на різний за ставленням до релігії і конфесійною належністю склад населення держави та депутатського корпусу.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 6674 від 10.07.2017 (Президент України) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги.

Метою проекту проголошено запровадження прозорої звітності громадських організацій щодо доходів та видатків, підвищення відкритості в їх діяльності, а також усунення  недоліків у Законі України «Про запобігання корупції». Пропонується низка змін до Кримінального кодексу України, Законів України «Про громадські об’єднання» та «Про запобігання корупції», за якими, зокрема: передбачається обов’язок громадського об’єднання (загальний річний дохід якого перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня звітного року) забезпечувати оприлюднення інформації про фінансування його діяльності; встановлюється кримінальна відповідальність за розголошення Головою чи членом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), посадовою чи службовою особою його апарату у будь-якому вигляді інформації з обмеженим доступом, отриманої у зв’язку із виконанням ними службових обов’язків, крім випадків, встановлених законом, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Особливо слід відзначити, що скасовується обов’язок подавати декларацію громадськими активістами, фізичними особами, які отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом). Особи (суб’єкти декларування та члени їх сімей), які не є резидентами України, звільняються від обов’язку звітувати про суттєві зміни у майновому стані; на нерезидентів пропонується не поширювати існуючі обмеження щодо вартості подарунків, а також вимогу щодо повідомлення НАЗК про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента. На НАЗК покладається обов’язок забезпечити можливість внесення іноземцями або особами без громадянства інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, англійською мовою.

Ймовірно, проект не позбавлений певних «підводних каменів», зокрема корупційних ризиків. Принаймні чотири спроби (11.07.2017 і 13.07.2017) включити цей проект до порядку денного навіть за умов поіменного голосування поки виявилися невдалими.

Проект 6675 від 10.07.2017 (Президент України) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги.

Ініціатива складає єдиний пакет з попереднім проектом. Йдеться, зокрема, про те, що встановлення контролюючим органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені законодавством, а також факту невиконання громадськими об'єднаннями вимог щодо оприлюднення інформації про фінансування його діяльності є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм цього Кодексу. Також для певних груп платників податку, які отримали дохід від донорів міжнародної технічної допомоги, передбачається подання окремого додатку до податкової декларації, в якому мають бути відображені обсяг такого доходу із зазначенням донорів, від яких отримано дохід, та суми виплат за рахунок такого доходу третім особам із зазначенням переліку третіх осіб, разовий обсяг виплат яких перевищує три прожиткових мінімуми для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 1 січня звітного року, і сум виплат на їх користь

Проект 6713 від 13.07.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності місцевих державних адміністрацій.

До Закону України «Про місцеві державні адміністрації» пропонується внести такі зміни: «Гранична чисельність працівників місцевих державних адміністрацій та їх апаратів встановлюється Кабінетом Міністрів України». А в Законі України «Про Кабінет Міністрів України» – передбачити, що «Кабінет Міністрів України затверджує типовий регламент місцевих державних адміністрацій, типове положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації, рекомендаційний перелік її структурних підрозділів, визначає граничну чисельність працівників місцевих державних адміністрацій, у тому числі їх апаратів».

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 6614-3 від 10.07.2017 (Семенуха Р. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій.

Альтернативний проектам 6614 від 22.06.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, 6614-1 від 23.06.2017 (Каплін С. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (обидва див. Бюлетень № 130) та 6614-2 від 07.07.2017 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та відновлення належного рівня пенсійного забезпечення (див. Бюлетень № 132).

Як і попередні, є вкрай великим за обсягом проектом, який на 39 сторінках вносить зміни до 30 законодавчих актів. Вирізняється дуже великими прикінцевими положеннями. Згідно з рішенням парламенту, проект має бути врахований при підготовці прийнятого в першому читанні основного проекту до другого читання.

Проект 6614-4 від 10.07.2017 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення справедливого порядку обчислення пенсії, запровадження єдиних принципів нарахування пенсій та скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні.

На відміну від інших альтернативних проектів, які зазвичай є модернізацією положень основного проекту, даний проект увібрав у себе численні попередні ініціативи від цього ж народного депутата щодо створення, з його точки зору, рівноправної системи пенсійного забезпечення. Так, проект поєднує з незначними редакційними уточненнями положення проектів 4608-2 від 26.05.2016 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення пенсійного забезпечення, запровадження єдиних принципів нарахування пенсій та скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні (див. Бюлетень № 75) та 6508 від 25.05.2017 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо скасування однієї з форм пенсійної несправедливості та обчислення пенсії за двоскладовою формулою (див. Бюлетень № 126).

Згідно з рішенням парламенту проект має бути врахований при підготовці прийнятого в першому читанні основного проекту до другого читання.

Проекти 6615-1 від 10.07.2017 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до статті 588 Митного кодексу України щодо запровадження єдиних принципів нарахування пенсій та скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні, 6616-1 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення справедливого порядку оподаткування пенсій, запровадження єдиних принципів нарахування пенсій та скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні та 6617-1 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розмежування видатків між бюджетами.

Проекти спрямовані на забезпечення реформи, передбаченої попереднім проектом. Крім того, слід зазначити, що проект 6615-1 дослівно окрім прикінцевих положень повторює проект 2768-1 від 13.05.2015 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до статті 588 Митного кодексу України щодо скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні та призначення пенсій посадовим особам органів доходів і зборів за єдиними принципами нарахування пенсій.

Проект 6614-5 від 10.07.2017 (Папієв М. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій.

Формально альтернативний попереднім. Спрямований насамперед на підвищення розміру пенсій. Технічні положення загалом відповідають основному проекту. Згідно з рішенням парламенту, проект має бути врахований при підготовці прийнятого в першому читанні основного проекту до другого читання.

Проект 6677 від 10.07.2017 (Соловей Ю. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Проект було відкликано 17.07.2017, а 24.07.2017 на заміну йому було подано новий доопрацьований текст, який тут і розглядається. Метою проекту проголошено надати працівникам вже з 1 січня 2018 року можливість формувати обов’язкові особисті пенсійні накопичення, за рахунок яких вони у майбутньому одержать додаткове, до їх пенсій із солідарної системи, джерело пенсійних виплат, що певною мірою покращить їх забезпечення у старості. Для цього пропонується насамперед внести зміни до Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення», а також до Цивільного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (всього 45 сторінок пропозицій). Зокрема, встановлюється, що застраховані особи, яким на дату впровадження обов`язкової накопичувальної системи пенсійного страхування виповнилося не більш як 35 років, сплачують внески із своєї заробітної плати (доходу) від 2 відсотків із щорічним збільшенням до 7 відсотків. Інші особи (які не досягли пенсійного віку або ті, кому виповнилося більше 35 років) мають право брати добровільну участь у накопичувальній системі пенсійного страхування.

Докладніше висвітлення основних положень цього важливого і цікавого проекту через його значний  обсяг не видається можливим.

Проект 6690 від 12.07.2017 (Лопушанський А. Я.) про внесення зміни до статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» щодо збереження пільг громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського.

Пропонується названу статтю доповнити таким положенням: до мінімальної заробітної плати не враховується підвищення посадових окладів (тарифних ставок всіх розрядів) працівників за роботу в установах, організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських.

Проект 6696 від 12.07.2017 (Унгурян П. Я.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо неприбуткового статусу релігійних організацій та включення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Пропонується установити, що релігійні організації, які були внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», включаються до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій автоматично. Зазначені зміни дадуть змогу діючим раніше релігійним організаціям і надалі здійснювати добродійну діяльність без необхідності їх тотальної перереєстрації, а новим проходити узгодження їх статутів у відповідності до Податкового кодексу України. Проект загалом пов’язаний із проектом 6642 від 23.06.2017 (Унгурян П. Я.) про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (щодо оформлення документів релігійних організацій) (див. Бюлетень № 130).

Проект 4639-д від 13.07.2017 (Дубневич Я. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо гарантування реалізації конституційного права людини на страйк.

Проект є наслідком доопрацювання в профільному комітеті на повторне перше читання однойменного урядового проекту 4639 від 11.05.2016  (див. Бюлетень №73). Згаданий проект в свою чергу лише продублював однойменний проект 4133 від 23.02.2016 (див.: Бюлетень № 62), який був поданий до парламенту попереднім Урядом України, але відкликаний 14 квітня 2016 р. у зв’язку зі зміною складу уряду.  У доопрацьованому проекті, так само, як і в його попередниках, пропонується на виконання конкретного рішення Європейського суду з прав людини  змінити статтю 18 Закону України «Про транспорт», яка в чинній редакції суттєво обмежує конституційне право на страйк, і встановити, що «страйк на підприємствах транспорту застосовується відповідно до законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», тобто в загальному порядку. Водночас у частині першій статті 24 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» до переліку несприятливих наслідків припинення працівниками роботи, які є підставами для заборони проведення страйку, пропонується включити «створення загрози національній безпеці». У доопрацьованому проекті також з’явилася пропозиція частину третю згаданої статті 24 викласти в такій редакції: «У разі введення надзвичайного стану може бути заборонено проведення страйків. В умовах воєнного стану проведення страйків забороняється» (у чинному законодавстві первинна заборона страйків у разі надзвичайного стану Верховною Радої України або Президентом України обмежена строком в один місяць, а наступна заборона можлива лише спільним актом Верховної Ради України і Президента України).

Маємо повторити зауваження до проекту 4133 про можливість занадто широкого тлумачення поняття «загроза національної безпеки», а також звернути увагу на фактичне звуження у новому проекті прав громадян щодо проведення страйку в умовах надзвичайного стану.

Проект 6710 від 13.07.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо соціального захисту осіб з інвалідністю).

Зміни вносяться до 44 законодавчих актів. Майже усі зміни стосуються уточнення термінології, зокрема заміни слів «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід війни» тощо словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «особа з інвалідністю внаслідок війни» тощо.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 6598-1 від 10.07.2017 (Семенуха Р. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення міжнародних стандартів у сфері охорони тваринного та рослинного світу).

Альтернативний проекту 6598 від 21.06.2017 (Дзюблик П. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу) (див. Бюлетень № 130). Як і основний проект готувався без урахування положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин» (як проект 5119-1 див. Бюлетень № 91), який був прийнятий у другому читанні 22.06.2017 та невдовзі  підписаний Президентом України. Названий закон регулює ті ж правовідносини, зокрема це подання нового визначення «жорстокого поводження з тваринами», уточнення положень ст. 89 КУпАП та ст. 299 КК України тощо. З огляду на зазначене, проект для подальшого проходження мав би бути опрацьований щодо його відповідності змінам, внесеним названим законом (наразі порівняльна таблиця до проекту містить неактуальні редакції положень, які пропонується змінити).

Загалом проект є одним з найбільших серед раніш поданих і містить дуже багато ініціатив: запровадження двох видів «жорстокого поводження з тваринами» (активного і пасивного); запровадження такого виду відповідальності як конфіскація тварини; запровадження тимчасового вилучення тварини, яке здійснюється за постановою слідчого; запровадження заборони розведення тварин з метою використання їх шкіри або м’яса, отримання продуктів і сировини тваринного походження (за виключенням сільськогосподарських тварин); введення жорстких обмежень щодо умертвіння тварин, зокрема скасування відстрілу хижих та шкідливих тварин, тощо. Загалом проект приділяє значну увагу діяльності людини із утримування тварин. Утім, у деяких випадках проект є занадто лаконічним, зокрема зазначається, що «забороняється вигул домашніх тварин особами, які не досягли 14-річного віку, крім собак дрібних порід». Тобто вигул гризунів, котів, пташок тощо визнається занадто складним для осіб, які не досягли 14-річного віку. Також викликають значні сумніви щодо раціональності зміни до статті 88-1 «Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах» Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме пропозиція викласти її в такій редакції: «Порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу, у тому числі вчинення угод, що тягнуть за собою перехід права власності на тварину в місцях, прямо не передбачених для цього в правилах утримання домашніх тварин, які установлюються органами місцевого самоврядування (крім випадків влаштування тварин громадськими організаціями, статутною метою якої є захист тварин від жорстокого поводження), а так само продаж тварини за відсутності передбачених законодавством ветеринарних документів».

Проект потребує доопрацювання, як щодо відповідності його чинному законодавству, так і відносно чіткості та недвозначності, а також і логічності формулювань.

Проект 6676 від 10.07.2017 (Тетерук А. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері.

Значний за обсягом проект спрямований на законодавче впорядкування питання протидії кіберзлочинності, зокрема технологічному тероризму та терористичним актам у формі кібератаки. Головним елементом змін є запровадження у Кримінальному кодексі України такої форми державного впливу як блокуванням інформаційного ресурсу (сервісу), під яким розуміється «припинення доступу необмеженого кола споживачів телекомунікаційних послуг до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах), через який поширюється інформація, розповсюдження якої заборонене в Україні». Блокування такого ресурсу (сервісу) та видалення з нього інформації застосовується судом у разі поширення через цей ресурс (сервіс) інформації, з використанням якої вчиняються тяжкі або особливо тяжкі злочини. Блокування визначеного інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) застосовується судом у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідний порядок регулюється новою главою 18-1 «Тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)» до якої входять статті 213-1 – 213-6. Зазначається, що тимчасовим блокуванням (обмеженням) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) є дії, внаслідок яких тимчасово, на визначений період часу, унеможливлюється доступ та/або поширення інформації з визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) через інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні мережі (системи) з метою припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого. Таке блокування застосовується на строк не більше двох місяців, а у разі застосування за постановою прокурора або слідчого, погодженої прокурором – на строк не більше 48 годин. У разі необхідності цей строк може бути продовжений. З клопотанням про застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. Клопотання має містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання; 3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) виклад обставин, що дають підстави вважати, що продовження вільного доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в телекомунікаційних мережах сприятиме вчиненню кримінального правопорушення; 5) ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати визначений (ідентифікований) інформаційний ресурс (сервіс) в інформаційно-телекомунікаційній мережі (системі), доступ до якого планується заблокувати (обмежити). Відповідно, пропонується створити Єдиний реєстр виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій. Важливою є також наступна вимога: суб’єкти господарювання, в тому числі оператори, провайдери телекомунікацій, які використовують міжнародні канали електрозв’язку, зобов’язані за власні кошти закуповувати та встановлювати технічні засоби, які відповідають технічним вимогам, визначеним Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України за погодженням зі Службою безпеки України, необхідні для блокування доступу до інформаційних ресурсів (сервісів), а також обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування. У разі відсутності у суб’єктів господарювання названих технічних засобів, такі суб’єкти господарювання можуть здійснювати пропуск трафіка на договірних засадах виключно до/від телекомунікаційних мереж  суб’єктів господарювання у яких наявні такі технічні засоби. Передбачено і чимало інших змін, спрямованих на впровадження названих положень, зокрема і різнопланові штрафні санкції до суб’єктів господарювання.

Проект є дуже сумнівним насамперед через запропонований у ньому порядок. Фактично на розсуд слідчого, прокурора або судді покладено вирішувати, чи є певна інформація забороненою чи ні. Слід зазначити, що власник та/або розпорядник ресурсу, а так само і будь-які треті особи, зокрема і оператори, провайдери телекомунікацій не мають процесуального права оскаржити застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу, адже згідно з пропонованими змінами, тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Таким чином відкривається простір для безконтрольної сваволі з боку державних органів, чиї дії неможливо оскаржити жодним чином. Як видається, проект фактично ініціює введення в мережі Інтернет державної цензури, яка не буде підконтрольна і відповідальна перед громадськістю. При чому така цензура здійснюватиметься за кошт як раз самих громадян, адже ріст видатків операторів і провайдерів телекомунікацій призведе до компенсації їх через збільшення тарифів для користувачів.

Проект 6688 від 12.07.2017 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері.

Проект є редакцією попереднього і здебільшого дослівно його повторює.. Наявні три відмінності між проектами, а саме відкинуто таке положення: «Тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) застосовується на строк не більше двох місяців, а у разі застосування за постановою прокурора або слідчого, погодженої прокурором — на строк не більше 48 годин. У разі необхідності цей строк може бути продовжений судом, слідчим суддею за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, в порядку, передбаченому статтею 213-6 цього Кодексу», з якого залишена лише вказівка, що тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) за постановою прокурора або слідчого, погодженої прокурором здійснюється на строк не більше 48 годин. Далі, у переліку обставини, які суд зобов’язаний врахувати при вирішенні питання про тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу), пункт «достатність доказів кримінального правопорушення» змінюється пунктом «розумність та співрозмірність обмеження права доступу до інформаційного ресурсу (сервісу) завданням кримінального провадження». Також радикально скорочується до однієї частини стаття 213-6 «Припинення (скасування) тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)», водночас у в ній надається право подавати клопотання про припинення тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) також і власнику (розпоряднику або адміністратору) інформаційного ресурсу (сервісу). Інших відмінностей між проектами немає.

З однієї сторони, перевагою цієї редакції є можливість оскаржити блокування інформаційного ресурсу (сервісу) власнику (розпоряднику або адміністратору) інформаційного ресурсу (сервісу). З іншої – прибрана норма про максимальний строк тимчасового блокування. З огляду на це, проект не може бути оцінений як принципово кращий.

Проект 6678 від 10.07.2017 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення режиму забороненої зони гідроелектротехнічних споруд.

Пропонується Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнити новою статтею 175-3 «Порушення особливого режиму охорони на території забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд», якою запровадити відповідальність за «порушення особливого режиму охорони на території забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд, що виражається у проникненні в цю зону без дозволу відповідних органів або самовільному проведенню робіт у ній, або знищенні, пошкодженні чи перенесенні огорожі зазначеної зони, інженерно-технічних засобів та попереджувальних знаків забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд».

Проект 6679 від 10.07.2017 (Найєм М.-М.) про внесення змін до деяких законів щодо перевірки водіїв транспортних засобів на стан сп’яніння.

Пропонується установити, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі проведення перевірки водіїв транспортних засобів на стан сп’яніння у місці проведення перевірки на стан сп’яніння. Перевірка водіїв транспортних засобів на стан сп’яніння може проводитись у час та місцях, де існує найбільша ймовірність випадків керування транспортними засобами в стані сп’яніння. Рішення про проведення такої перевірки приймає керівник патрульної поліції не пізніше ніж за три дні до її проведення. Рішення про проведення перевірки має містити перелік із кількох місць, в одному із яких за рішенням безпосереднього керівника буде проведена перевірка. Це рішення оприлюднюється на офіційній сторінці в соціальних мережах поліції та її веб-сайті, а також поширюється через засоби масової інформації. Перевірка на стан сп’яніння не повинна відбуватись частіше ніж один раз на тиждень в одному і тому ж місці, але не рідше ніж один раз на місяць у кожному із міст, де функціонує патрульна поліція. Перевірки на стан сп’яніння можуть також проводитись на дорогах загального користування. Перевірці на стан сп’яніння підлягають усі водії, які рухаються в зоні дії спеціального тимчасового дорожнього знаку, що встановлюється поліцією та позначає місце перевірки на стан сп’яніння. До початку проведення перевірки встановлюється альтернативна черговість перевірки (вибірка транспортних засобів), рішення про застосування якої приймається у випадку значного ускладнення дорожнього руху. Водії, які рухаються в зоні дії відповідного дорожнього знаку, зобов’язані зупинитись на вимогу поліцейського, пред’явити документи, передбачені законодавством та пройти перевірку на стан сп’яніння, яку проводить поліцейський за допомогою спеціальних технічних засобів. Підтвердження факту перебування особи у стані сп’яніння є підставою для проведення огляду на стан сп’яніння в порядку, передбаченому законодавством. Спеціальні технічні засоби, які використовуються поліцейськими для проведення перевірки на стан сп’яніння, мають відповідати вимогам, встановленим для спеціальних технічних засобів, які використовуються поліцейськими для проведення огляду на стан сп’яніння. Зупинка, розворот або інші дії водія, який бачив аби міг бачити знак про проведення перевірки на стан сп’яніння, спрямовані на уникнення проходження перевірки є підставою для проведення огляду водія транспортного засобу на стан сп’яніння. Порядок проведення перевірки на стан сп’яніння  має визначатися постановою Кабінету Міністрів України. Відповідно, в статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується установити відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп’яніння в залежності від рівня алкоголю в повітрі, що видихається та/або крові: 1) становить більше 0,2 та не більше 0,5 проміле включно; 2) більше 0,5 та не більше 1 проміле  включно; 3) більше 1 проміле та не більше 2 проміле включно; 4) більше 2 проміле, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження перевірки на стан сп’яніння. Зазначається, що особи у разі відмови від проходження перевірки на стан сп’яніння та/або підтвердження факту перебування в стані сп’яніння під час проходження перевірки підлягають відстороненню від керування транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно, уточнюються положення щодо проведення такого огляду. Загалом, як зазначається в пояснювальній записці, одним із інструментів, який забезпечить значний превентивний ефект, а також збільшить ймовірність виявлення, а також притягненим до відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом в стані сп’яніння, є, так звані, пункти тверезості – місця перевірки на стан сп’яніння. Саме запровадженою зазначених місць перевірки на стан сп’яніння і присвячений проект.

Спрямування проекту на боротьбу з керуванням транспортним засобом в стані сп’яніння слід вітати. Водночас пропонований порядок проведення загальних перевірок недостатньо докладний. Тому проект потребує ретельної уваги з боку спеціалістів та громадськості.

Проект 6706 від 13.07.2017 (Сугоняко О. Л.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо уточнення переліку злочинів, за яких може проводитися спеціальне досудове розслідування).

Пропонується поширити можливість проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини» і 332 «Незаконне переправлення осіб через державний кордон України». В пояснювальній записці зазначається, що питання виїзду за кордон дитини без згоди та супроводу одного із батьків завжди було актуальним та складним, оскільки фактично та юридично це площина сімейних стосунків у межах виконання батьківських обов’язків та забезпечення батьківських прав та інтересів самої дитини. За загальним правилом, діти, які не досягли шістнадцяти років, мають право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Однак у практиці сімейних правовідносин трапляються непоодинокі випадки, коли для виїзду дитини за кордон один з батьків не надає такої згоди. У зв’язку з цим один із батьків, порушуючи норми чинного законодавства, виїжджає за межі держави з дитиною без дозволу, цим самим порушуючи права як дитини, так й іншого з батьків. За існуючим законодавством неможливо не тільки притягнути до відповідальності одного з батьків, що вивіз без дозволу дитину за межі країни, а й повернути її в Україну. Більше того, у іншого з батьків відсутня можливість бачити дитину за небажанням того з батьків, з яким вона перебуває. На усунення зазначених недоліків у законодавстві і спрямовані зазначені ініціативи.

Як видається, вже саме по собі розширення використання такого недемократичного інститут як спеціальне досудове розслідування є доволі сумнівним. Недоведеними є і підстави очікування більш ефективного розслідування названих справ у разі запровадження спеціального досудового розслідування.

Проект 6711 від 13.07.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно невиконання вимог законодавства щодо організації та забезпечення захисту інформації.

Пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 188-49 «Невиконання вимог законодавства щодо організації та забезпечення технічного та/або криптографічного захисту інформації», яка передбачає відповідальність за невиконання вимог законодавства щодо організації та забезпечення технічного та/або криптографічного захисту державних інформаційних ресурсів та/або інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, що циркулюють на об’єктах інформаційної діяльності та в інформаційно-телекомунікаційних системах, внаслідок чого створюється реальна загроза порушення цілісності і доступності державних інформаційних ресурсів та/або конфіденційності, цілісності і доступності інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом. У пояснювальній записці зазначається, що метою проекту є підвищення рівня персональної відповідальності посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, підприємств, установ і організацій, з вини яких не забезпечується виконання вимог законодавства України у сфері захисту інформації.

Не заперечуючи проти важливості захисту інформації, маємо все ж звернути увагу, що з цих питань в Україні є одна державна організація-монополіст (Державна служба спеціального зв’язку і захисту інформації України), вимоги якої, зокрема фінансові, не завжди можуть бути вчасно виконані бюджетними установами. Це помітно стримує інформатизаційні процеси, а також породжує доволі обережне ставлення до ідеї запровадження адміністративної відповідальності, яка може використовуватися як ще один засіб для задоволення відомчих інтересів згаданої організації.

Проект 6720 від 13.07.2017 (Шаповалов Ю. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо безпечного перевезення дітей в автотранспортних засобах).

Кодекс України про адміністративні правопорушення та Закон України «Про дорожній рух» пропонується доповнити тотожнім положенням про те, що не дозволяється перевезення дітей під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, без використання: дитячих утримуючих пристроїв, відповідних вазі та зросту дитини, – у віці до п’яти років; дитячих утримуючих пристроїв, відповідних вазі та зросту дитини, інших засобів (спеціальних подушок для сидіння, додаткових сидінь), що дозволяють безпечно пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією транспортного засобу, – у віці від п’яти до дванадцяти років.

Проект спрямований на захист дітей під час ДТП, однак не враховує того, що він матиме цілком інші негативні наслідки. У разі прийняття даний закон значною мірою обмежить можливість пересування дітей з батьками у таксі та й взагалі автомобільним транспортом. Без сумніву значно зростуть тарифи на такі перевезення. Крім того, родина, в якій дві дитини віком до 12 років, буде вимушена викликати вже два таксі для свого виїзду. Тобто, при боротьбі за індивідуальну безпеку дітей, ініціатори проекту жодним чином не звертають увагу на те, що вони ставлять дітей та їх батьків у вкрай складне становище.

 

Культура та освіта

 

Проект 6681 від 11.07.2017 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до статті 18 Закону України «Про Суспільне телебачення та радіомовлення України» (щодо висвітлення діяльності органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб в засобах масової інформації України).

Пропонується положення про те, що «НСТУ не зобов’язана висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб» замінити положенням про те, що НСТУ зобов’язана висвітлювати діяльність таких органів і посадових осіб, «у межах визначених іншими Законами». Як зазначається в пояснювальній записці, одним із обов’язків кожного народного депутата України є інформування громадян України про роботу Верховної Ради України. Відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України» передбачено, що народний депутат має право безкоштовного виступу з питань його депутатської діяльності не рідше одного разу в місяць у друкованих засобах масової інформації, у прямому ефірі на радіо або у режимі прямого ефіру (до 10 хвилин в місяць) та в прямому ефірі або у режимі прямого ефіру на телебаченні (до 20 хвилин в місяць), на радіо (до 10 хвилин в місяць) та телебаченні (до 20 хвилин в місяць). Йдеться про ЗМІ, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету. Ініціатори проекту звертають увагу на те, що цим правом народні депутати України користувалися до введення в дію Закону України «Про Суспільне телебачення та радіомовлення України». З прийняттям названого закону, народні депутати України отримують відмови від ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та її філій щодо виступів у ЗМІ, незважаючи на те, що таке право передбачено Законом України «Про статус народного депутата України». У зв’язку з цим, як зазначається в пояснювальній записці, виникає необхідність внести передбачені проектом зміни та зобов’язати НСТУ висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, у межах визначених іншими законами.

Слід зазначити, що конфлікт між положеннями цих законів видається уявним, адже, як зазначають і самі ініціатори проекту, дане право народні депутати можуть реалізувати через різні засоби масової інформації, які сьогодні є в Україні. Натомість чинна норма про те, що НСТУ не зобов’язана висвітлювати діяльність органів виконавчої влади була внесена цілком свідомо в законодавство про статус Суспільного телебачення та радіомовлення України, як такого, що має послуговуватися передусім інтересам громадськості.

Проект 6707 від 13.07.2017 (Бригинець О. М.) про внесення змін до Закону України «Про Український культурний фонд» (щодо уточнення деяких положень).

Зміни спрямовані на уточнення та врегулювання питань складу і порядку формування Наглядової ради Фонду, зокрема, порядку конкурсного добору до Наглядової Ради, складу, порядку формування і повноваження конкурсної комісії, порядок добору кандидатів на посаду члена Наглядової Ради та призначення члена Наглядової Ради, а також порядок формування експертних рад Фонду.

Суть змін лишається не до кінця зрозумілою, оскільки вони погано узгоджуються з тими положеннями, які наводяться в пояснювальній записці до проекту.

Проект Постанови 6728 від 14.07.2017 (Княжицький М. Л.) про внесення змін у додаток до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році».

До постанови пропонується внести такі дати та ювілеї: 400 років з часу першої писемної згадки про місто Славуту (1617); 150 років з часу заснування Ботанічного саду Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (1867); 100 років з часу заснування Союзу Українок (1917); 100 років з часу заснування Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського (вересень 1917); 80 років з часу масових розстрілів української інтелігенції в урочищі Сандармох (27.10. – 04.11.1937, день пам’яті – 27.10.2017); 25 років з часу участі України в операціях Миротворчих Сил Організації Об’єднаних Націй (1992); 16 вересня – 70 років з дня народження Валерія Марченка (1947–1984), правозахисника, політв’язня радянського режиму, літературознавця, перекладача; 14 листопада – 90 років з дня народження Василя Макуха (1927–1968), воїна УПА, політв’язня радянського режиму, який на знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи та колоніального становища України  здійснив акт самоспалення на Хрещатику у Києві; 21 грудня – 100 років з дня народження Василя Цвіркунова (1917–2000), кінознавця, директора кіностудії імені О. Довженка.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 6725 від 14.07.2017 (Микитась М. В.) про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо проведення земельних торгів онлайн).

Проектом пропонується внести зміни до глави 21 Земельного кодексу України, якими передбачається дублювання процедури торгів у електронному сервісі земельних торгів та можливість брати участь у земельних торгах онлайн. На думку ініціаторів проекту, його прийняття має забезпечить відкритість процедури та унеможливить зловживання під час проведення торгів. Усі зміни мають характеру доповнень до статей чинного Кодексу, якими доволі докладно регулюються питання проведення торгів з використанням «електронного сервісу земельних торгів». Водночас зазначається, що порядок функціонування електронного сервісу земельних торгів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З урахуванням «технічного» характеру проекту, він не викликає суттєвих  застережень, окрім необхідності узгодження його тексту з нормативами української мови, зокрема позбавлення від відомих русизмів на кшталт «приймати участь».

Проект 6726 від 14.07.2017 (Микитась М. В.) про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо збільшення публічності земельних торгів).

Проектом пропонується ввести зміни до ч. ч. 3, 4, 5 статей 137 та 139 Земельного кодексу України, якими передбачається опублікування оголошення про початок земельних торгів, інформацію про них та результати торгів не лише на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а й на офіційних веб-сайтах органу місцевого самоврядування та його виконавчого органу адміністративно-територіальної одиниці, де розташована земельна ділянка.

Проект є змістовно дуже близьким до попереднього і, на нашу думку, цілком міг би складати з ним одне ціле.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 6684 від 12.07.2017 (Южаніна Н. П.) про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків).

Пропонується підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнити пунктами такого змісту: «42. Штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1 .1 статті 120-1 цього Кодексу, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року. Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року  вважаються своєчасно зареєстрованими. 43. Штрафні санкції, передбачені пунктом 120-2.1 статті 120-2 цього Кодексу,  за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року. Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних,  які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року  вважаються своєчасно зареєстрованими. 44. Штрафні санкції, передбачені абзацом другим пункту 126.1 статті 126 цього Кодексу, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року. 45. Тимчасово до 31 грудня 2017 року: у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка  міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання  у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків  протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо  незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків)» зобов’язаний  письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності; платник податків зобов’язаний відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію,  визначену абзацом першим цього пункту; у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим пунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року».

Проект вже наступного дня після реєстрації був прийнятий за основу та в цілому і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 6693 від 12.07.2017 (Вадатурський А. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва терруарних вин та натуральних медових напоїв.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» пропонується доповнити такими визначеннями: «плоди, ягоди, виноград, мед власного виробництва – плоди, ягоди, виноград, вирощування яких суб’єкт господарювання здійснює на земельних ділянках, що належать йому на підставі будь якого речового права, визначеного чинним законодавством України, та/або мед – який цей суб’єкт господарювання отримує від бджолосімей, що належать йому на підставі будь якого речового права, визначеного чинним законодавством України» та «малі виробництва виноробної продукції – суб’єкти господарювання, які здійснюють за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі, що не перевищує 10 000 декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва». Матеріально-технічна база малого виробництва виноробної продукції включає: земельні ділянки, що належать суб’єкту господарювання на підставі будь-якого речового права, визначеного чинним законодавством України, на яких суб’єкт господарювання вирощує плоди, ягоди, виноград, а також розміщує товарну пасіку; відокремлені нежитлові приміщення (цехи, підвали, ангари), призначенні для здійснення господарської діяльності, що належать суб’єкту господарювання на підставі будь-якого речового права, визначеного чинним законодавством України; власна або залучена на договірних засадах акредитована лабораторія, уповноважена компетентним органом згідно з вимогами законодавства для проведення робіт з перевірки якості та безпеки вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових; обладнання для виробництва та розливу в споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових, а саме забезпечення: зважування плодів, ягід, винограду, меду; подрібнення, пресування плодів, ягід, винограду; відстоювання сусла з плодів, ягід, винограду, меду; бродіння сусла з плодів, ягід, винограду, меду; обробки виноматеріалів плодово-ягідних, виноградних, медових; зберігання або витримки виноматеріалів плодово-ягідних, виноградних, напоїв медових; розливу вин плодово-ягідних, виноградних, напоїв медових у споживчу тару; контролю температури на етапах виробництва та зберігання; санітарної обробки технологічного обладнання, винопроводів та інвентарю згідно з вимогами законодавства. Переробку плодів, ягід, винограду, виготовлення, зберігання та обробку виноматеріалів плодово-ягідних, виноградних та/або медових проводять з використанням типового обладнання і технологічних ємностей, виготовлених з корозійностійких матеріалів, дозволених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для виноробної продукції. Окремо зазначається, що використання спирту при виробництві суб’єктами господарювання малих виробництв виноробної продукції заборонено. Також значна увага приділена спрощенню процедури затвердження нових марок виноробної продукції.

Загалом проект викликає позитивну реакцію через стимулювання розвитку малої виноробної продукції. Втім, деякі положення є доволі неоднозначними і вимагають уваги з боку спеціалістів.

Проект 6702 від 13.07.2017 (Мамчур Ю. В.) про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо реформування системи організації використання повітряного простору України.

Головною метою проекту є реформування системи організації використання повітряного простору України. Для цього передбачається створення цивільно-військового центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, відповідального за формування, координацію та контроль реалізації загальнодержавної політики у сфері організації використання повітряного простору – Національного агентства з питань організації використання повітряного простору України (далі – Нацагенство); зняття з Мінінфраструктури України завдання щодо формування державної політики в сфері організації використання повітряного простору та залишення Мінінфраструктури України і Міноборони України відповідальними за формування держаної політики в сфері цивільної і державної авіації, її реалізацію; визначення Нацагенства повноважним представником України в міжнародних організаціях (ІСАО, ЄВРОКОНТРОЛЬ, НАТО тощо) з питань використання повітряного простору та аеронавігаційного обслуговування, цивільно-військової координації; покладення на Нацагенство організацію, регулювання функціонування та розвитку ОЦВС (як міжвідомчої структури, що виконує завдання в інтересах як цивільної, так і державної авіації). До очікуваних результатів належать: створення сприятливих умовщодо формування та впровадження єдиної державної політики, спрямованої на ефективне використання повітряного простору України як в інтересах економіки, так і в інтересах оборони держави; поліпшення координації в питаннях управління використанням повітряним простором, спрощення механізму взаємодії та прийняття рішень при реагуванні на можливі загрози в сфері використання повітряного простору, шляхом створення цивільно-військового органу управління; забезпечення чіткого розподілу функцій та повноважень між державними органами щодо формування та реалізації державної політики в сфері ОВПП, функціонування та розвитку цивільної та державної авіації, ОЦВС, який не суперечитиме європейським підходам; підвищення ефективності використання повітряного простору шляхом збалансованості інтересів економіки та безпеки держави, раціонального використання інфраструктури аеронавігаційної системи України в інтересах як цивільної так і державної авіації.

Проект 6708 від 13.07.2017 (Давиденко В. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку із незаконним полюванням.

Проект є скороченою і незначною мірою доопрацьованою редакцією проекту 4597 від 05.05.2016 (Савченко О. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за порушення правил полювання та використання державного мисливського фонду (див. Бюлетень № 72). Однією з небагатьох новел проекту 6708 є пропозиція доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 85-2 «Незаконна реалізація добутих тварин, їх частин та мисливських трофеїв (шкір, опудал, черепів)», якою передбачалася відповідальність за «реалізацію добутих тварин або їх частин, мисливських трофеїв (шкір, опудал, черепів) в громадських місцях, на ринках, в закладах торгівлі та громадського харчування без підтверджуючих документів про їх добування або договорів з мисливськими господарствами».

Проекти 6714 від 13.07.2017 (Савчук Ю. П.) про внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо віднесення торфу до альтернативних джерел енергії та 6715 від 13.07.2017 (Савчук Ю. П.) про внесення змін до деяких законів України щодо віднесення побутових відходів до альтернативних джерел енергії.

Проекти є структурно ідентичними. Обидва передбачають віднесення до числа альтернативних джерел енергії торфу та побутових відходів. Визначається «зелений» тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють енергію з названих  речовин тощо.

Проект 6716 від 13.07.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей управління об’єктами державної власності.

Проектом передбачається внести зміни до Законів України «Про трубопровідний транспорт», «Про оренду державного та комунального майна», «Про Фонд державного майна України» та «Про ринок природного газу». Зокрема, в частині сьомій етапі 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» передбачено внести зміни, які дадуть змогу зняти заборону на передачу в концесію та оренду газорозподільні системи або їх складові для здійснення функцій оператора газорозподільної системи. У Законі України «Про оренду державного та комунального майна» пропонується внести зміни до статей 4 і 5 з метою зняття заборони на оренду газорозподільних систем або їх складових, власником яких є держава, та визначення їх об’єктами оренди, а також установити, що орендодавцем таких систем є визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади або суб’єкт господарювання державного сектору економіки. Крім того, вносяться відповідні зміни до повноважень Фонду державного майна України як орендодавця державного майна. Відповідні уточнення вносяться також до Закону України «Про Фонд державного майна України», згідно з якими Фонд держмайна не буде виступати орендодавцем газорозподільних систем або їх складових, власником яких є держава. Також передбачено доповнити першу статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» новим абзацом, згідно з яким оператори газорозподільних систем, які не належать до суб’єктів господарювання державного сектору економіки, використовують газорозподільні системи, власником яких є держава, на умовах концесії чи оренди.

Проект 6721 від 13.07.2017 (Головко М. Й.) про відновлення довіри споживачів кредитних послуг - фізичних осіб до банківської системи України.

Проектом передбачено, що всі банки, які діють на території України, за письмовою заявою громадян України, що мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті, зобов’язані протягом одного місяця провести реструктуризацію цих зобов’язань у національній валюті. Реструктуризації підлягають усі кредити, отримані позичальниками споживчих кредитів та підприємцями для придбання будь-якого майна та розширення бізнесу, без обмеження суми заборгованості. Кредит, право вимоги за яким відступлено іншій особі (якщо вона не є фінансовою установою), виконується позичальником або поручителем за ціною відступлення. Заборгованість за кредитами конвертується за офіційним курсом НБУ на дату укладання кредитного договору. Курсова різниця списується банками. Несплачені (прострочені) проценти за користування кредитом та нараховані штрафні санкції підлягають списанню. Відсоткова ставка за користування кредитом після не передбачається. Якщо в результаті перерахунку сплачених платежів за зобов’язаннями, здійсненими позичальниками протягом всього періоду користування кредитом з урахуванням сплачених процентів у національній валюті, буде встановлена переплата, банки зобов’язані повернути надлишково сплачені кошти.

Проект виходить з презумпції вини НБУ і комерційних банків за різке падіння курсу національної валюти. Відповідно, ініціатором проекту справедливість вбачається в тому, щоб саме на них покласти всі негативні наслідки реструктуризації зобов’язань за кредитним договором. Такий підхід видається все ж доволі одностороннім.

Проект 6723 від 14.07.2017 (Іванчук А. В.) про внесення змін до деяких законів України про захист економічної конкуренції.

Зміни вносяться до Законів України «Про Антимонопольний комітет України» та «Про захист економічної конкуренції». Згідно з пояснювальною запискою метою проекту є: усунення подвійності регулювання деяких видів узгоджених дій (т. зв. вертикальних узгоджених дій) положеннями Закону України «Про захист економічної конкуренції», з урахуванням повноважень Антимонопольного комітету України (АМКУ) визначення типових вимог до узгоджених дій; вдосконалення системи контролю за економічними концентраціями з тим, щоб зробити процедури контролю за економічними концентраціями більш гнучкими, швидкими і менш обтяжливими як для бізнесу, так і при розгляді зазначених питань АМКУ; запровадження в конкурентне законодавство поняття малозначності порушення, що забезпечить органам АМКУ право на відмову у розслідуванні, а також на закриття справ щодо діянь, які мають формальні ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, але відчутно не впливають на конкуренцію на ринку; підвищення максимального розміру штрафів, які можуть накладатися органами Комітету іншими, ніж АМКУ та адміністративні колегії АМКУ, сумою у 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; вдосконалення порядку примусового стягнення штрафів, накладених Комітетом за порушення законодавства про захист економічної конкуренції: пропонується цю процедуру скоротити і зробити більш ефективною. Передбачається скасування вимоги стягнення Комітетом накладеного на відповідача штрафу виключно в судовому порядку (тобто, залишення лише процедури судового оскарження рішення відповідачем у 2-місячний строк); скасування пені за несвоєчасну сплату штрафу як неефективного інституту; запровадження принципово нового документа Комітету – наказу про примусове стягнення суми накладеного штрафу, що матиме силу виконавчого документа та видаватиметься після спливу 2-місячного строку на оскарження рішення Комітету (або після набрання чинності рішенням суду, яким буде відмовлено в позові про скасування рішення Комітету); запровадження 50-відсоткової знижки, якщо штраф (50 % від накладеного Комітетом штрафу) буде сплачено суб’єктом господарювання в добровільному порядку протягом 1 місяця після одержання рішення Комітету про накладення штрафу.

До проекту подана дуже докладна пояснювальна записка, до якої і відсилаємо. Загалом проект досить цікавий і потребує уваги з боку спеціалістів.

Проект 6724 від 14.07.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 40 Житлового кодексу Української РСР.

Метою проекту у пояснювальній записці визначається вдосконалення ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Для цього на виконавчі комітети органів місцевого самоврядування покладається завдання щороку в четвертому кварталі поточного року проводити перевірку підстав для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов відповідно до статті 34 Житлового кодексу України, за результатами якої приймають рішення щодо подальшого перебування громадян на обліку. Для цього виконкомам надається право: отримувати відомості, які стали підставою для взяття громадян на облік,шляхом безперешкодного та безоплатного доступу до інформаційних систем або баз даних інших суб’єктів надання адміністративних послуг, підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління, або через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів; робити запити до відповідних органів та громадян, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. За результатами перевірки відповідна інформація вноситься до Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Також за результатами перевірки громадяни можуть бути зняті з обліку потребуючих поліпшення житлових умов із визначених у законодавстві підстав.

В сучасних умовах проект видається щонайменше дискусійним.

Проект 6727 від 14.07.2017 (Козир Б. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері морського транспорту.

Пропонується внести зміни до Кодексу торговельного мореплавства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Водного кодексу України та Законів України «Про морські порти України», «Про транспорт», «Про інвестиційну діяльність», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Загалом змін багато, навіть короткий їх виклад займає три сторінки в пояснювальній записці. Передбачається, що прийняття проекту дасть змогу підвищити оперативність прийняття рішень в управлінні портовим господарством, створенні сприятливих умов для залучення приватних інвестицій, а також забезпечити можливість належного виконання державою зобов’язань за міжнародними договорами, стороною яких є Україна та завершення реформування портової галузі відповідно до Закону України «Про морські порти України».

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори