пошук  
версія для друку
08.10.2017 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 144 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 25.09.2017 – 29.09.2017

   

Надійшло 33 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 20 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням депутатських робочих груп тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0163 від 29.09.2017 (Президент України) про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Гарантійна угода (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку була підписана 26 червня 2017 року у м. Києві. Ратифікація угоди уможливить подальший розвиток співпраці з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) щодо реалізації Проекту доступу до довготермінового фінансування (Проект). Підґрунтям для успішної реалізації Проекту є спільні зі Світовим банком Проект розвитку експорту (1997–2004), Другий проект розвитку експорту (ПРЕ-2), Додаткове фінансування для ПРЕ-2 (2007–2014), Проект з енергоефективності (2011–березень 2017), спільні з Європейським банком реконструкції та розвитку Програма з енергоефективності в Україні (2007–2012), Програма для фінансування проектів з енергоефективності в секторі МСБ (2012–2015), спільна з Європейським інвестиційним банком Програма для кредитування МСП та установ з середньою капіталізацією (2012–2015), спільна з Глобальним фондом кліматичного партнерства Програма для фінансування проектів з енергоефективності (2012–2014) та інші. Позичальником коштів та виконавцем за згаданими спільними з міжнародними фінансовими організаціями програмами є АТ «Укрексімбанк». У рамках Гарантійної угоди передбачається залучення АТ «Укрексімбанк» позики МБРР на суму 150,0 млн. дол. США під гарантії України до 35 років з 4,5-річним пільговим періодом. У рамках Проекту передбачається надання українським підприємствам малого та середнього бізнесу, середньо- та довгострокового фінансування виробничих потреб: інвестиційне кредитування та фінансування обігового капіталу, в тому числі через відібрані комерційні банки-учасники. Реалізація Проекту не потребує фінансових і матеріальних витрат з державного бюджету України: обслуговування та погашення позики здійснюватиметься АТ «Укрексімбанк» як безпосереднім позичальником коштів Світового банку. Компенсація видатків, яких державний бюджет може зазнати у разі настання гарантійного випадку в рамках Проекту доступу до довгострокового фінансування, здійснюватиметься за рахунок забезпечення, наданого  АТ «Укрексімбанк».

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 7069-1 від 25.09.2017 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни.

Проект є формально альтернативним проекту 7069 від 05.09.2017 (Кривохатько В. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо розширення прав ветеранів війни на отримання землі (див. Бюлетень № 141). Проте альтернативний проект за змістом є набагато ширшим за основний і охоплює ініціативи дуже багатьох раніше поданих проектів щодо розширення кола засобів соціального захисту ветеранів війни. Загалом, пропонується: позачергове забезпечення лікуванням ветеранів війни за кордоном, у разі, коли медична допомога не може бути надана у закладах охорони здоров’я України; збільшення розмірів пільг для ветеранів за житлово-комунальні послуги, газ та побутове пічне паливо, а також пенсійних виплат; збільшення загальної площі, на яку ветеранам війни надаються пільги; збільшення кількості пільгових поїздок ветеранів війни у громадському та міжміському транспорті; передбачити можливість ветеранам отримати гарантовану державою земельну ділянку або отримати компенсацію за належну земельну ділянку.

Проект видається доволі важливим і заслуговує на увагу в частині врегулювання порядку надання і розмірів соціального захисту ветеранів війни, членів їх сімей та інших прирівняних осіб.

 

Ідеологічні питання

 

Проект Постанови 7141 від 27.09.2017 (Чубаров Р. А.) про проведення урочистого засідання Верховної Ради України, присвяченого 100-річчю проведення першого Курултаю кримськотатарського народу.

Пропонується відзначити проведенням урочистого засідання Верховної Ради України 6 грудня 2017 року одну з найвизначніших, на думку ініціатора проекту, дат в історії Криму та кримськотатарського народу. За підсумками першого Курултаю кримськотатарського народу було оголошено Кримську Народну Республіку, сформовано її Уряд, ухвалено Конституцію та затверджено державні символи.

Проект не викликає якихось заперечень юридичного характеру. Відзначати чи не відзначати згадану дату залежить виключно від політичної волі парламентарів і їхніх поглядів на історію України.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 7144 від 28.09.2017 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до статті 15 Закону України «Про місцеві вибори» щодо врегулювання ситуації, яка склалася з призначенням перших та додаткових виборів в об’єднаних громадах.

Пропонується частини 4 та 5 названої статті доповнити абзацами такого змісту: «Рішення про призначення додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня отримання від Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації висновку, передбаченого частиною п’ятою статті 8-2 Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”» та «Рішення про призначення перших виборів депутатів, сільських, селищних, міських голів приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня отримання від Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації висновку, передбаченого частиною четвертою статті 7 Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”». Як вказується в пояснювальній записці, зазначені зміни запропоновані з метою вжиття дієвих заходів для забезпечення проведення перших та додаткових місцевих виборів у всіх об’єднаних територіальних громадах, що утворилися в 2016 та 2017 роках.

Черговий проект спрямований на виправлення огріхів територіальної реформи, якою запроваджувалися об’єднані територіальні громади.

Проект Постанови 7150 від 29.09.2017 (Кривенко В. М.) про встановлення Дня програміста.

У проекті постанови зазначається, що враховуючи ключову роль програмування у технічному та інтелектуальному прогресі, стрімке зростання фахівців у цій сфері, а також оцінюючи значний внесок працівників IT-сфери у розвиток фінансово-господарської діяльності держави, зростання національної економіки Верховній Раді України пропонується установити в Україні «День програміста», який відзначати щорічно у 256-й день року: 13 вересня та 12 вересня у високосний рік.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 7145 від 28.09.2017 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до статті 605 Цивільного Кодексу України щодо припинення зобов’язання прощенням боргу.

Зазначену статтю пропонується доповнити рядом положень. Зокрема, передбачається, що зустрічні зобов’язання можуть припинятися прощенням боргу за умови виконання однією зі сторін обов’язку (обов’язків), визначеного (визначених) договором, перед іншою стороною. Не допускається прощення боргу за зобов’язаннями, які виникають: 1) на підставі договору про спільну діяльність; 2) на підставі договору про сплату аліментів на дитину; 3) внаслідок створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичну особи; 4) у зв’язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави; 5) у зв’язку із відшкодуванням шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого; 6) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Положення проекту про те, що «зустрічні зобов’язання можуть припинятися прощенням боргу за умови виконання однією зі сторін обов’язку (обов’язків), визначеного (визначених) договором, перед іншою стороною» видається доволі неоднозначним з огляду на те, що залишається нез’ясованим, в якому обсязі мають бути виконані такі зобов’язання. Спірним є й пропонований перелік виключень.

 

Культура та освіта

 

Проект 7146 від 28.09.2017 (Шуфрич Н. І.) про внесення змін до закону України «Про освіту» щодо забезпечення захисту мовних прав національних меншин.

Проект аргументується переважно зовнішніми чинниками, насамперед негативною реакцією органів влади Угорщини і Румунії на положення щодо мови освіти в нещодавно прийнятому Законі України «Про освіту». Відповідно, зміни пропонуються лише до статті 7 «Мова освіти» згаданого Закону. Пропонується внести до змісту частини першої цієї статті «Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова» таке доповнення «а також регіональна мова або мова меншин, якщо заклади освіти розташовані  на територіях, на яких поширена регіональна мова або мова меншин та за рішенням відповідної місцевої ради застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин». Інші новели підкреслюють, що держава гарантує право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях, а також позашкільної та післядипломної освіти регіональною мовою або мовою меншин в державних і комунальних закладах освіти, якщо заклади освіти розташовані на територіях, на яких поширена регіональна мова або мова меншин та за рішенням відповідної місцевої ради застосовуються заходи, спрямованіна використання регіональних мов або мов меншин; що у зазначених закладах освіта надається регіональною мовою або мовою меншин при обов’язковому забезпеченні вивчення державної мови.

Пропозиції видаються неприйнятними з багатьох міркувань. По-перше, запровадження заходів щодо застосування регіональних мов або мов меншин має належати до компетенції центральної, а не місцевої влади або органів місцевого самоврядування. По-друге, подавати доволі дискусійні пропозиції на другий день після оприлюднення відповідного Закону видається щонайменше передчасним. По-третє, якщо не брати до уваги суто конюктурні міркування, то питання про мову освіти має регулюватися в законодавстві про мови, а не в законодавстві про освіту.

Проект 7147 від 28.09.2017 (Сироїд О. І.) про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії.

Проект відбиває погляди частини  фахової спільноти на завдання сучасної юридичної освіти. Згідно з пояснювальною запискою проектом пропонується: на законодавчому рівні визначити правничі професії та критерії доступу до них; встановити стандарт юридичної освіти (перелік компетентностей, набуття яких має гарантувати юридична освіта); встановити критерії, яким мають відповідати правничі школи; встановити механізми гарантування якості правничої освіти. Одним із завдань Закону відповідно до його проекту є також «створення передумов для підвищення якості правничої науки». Реалізація кожного з цих пунктів видається доволі специфічною і дискусійною. Так, до числа правничих професій пропонується віднести лише такі: суддя, адвокат, прокурор, нотаріус. Водночас «професійною діяльністю в сфері права», окрім діяльності правничих професій, пропонується визнати: проходження державної служби чи служби в органах місцевого самоврядування на посадах керівників та заступників керівників юридичних служб органів державної влади та органів місцевого самоврядування із застосуванням стандартів професійної діяльності в сфері права (стандартом професійної діяльності в сфері права є процесуальна або процедурна незалежність в професійній діяльності правника); проходження державної служби в Міністерстві юстиції України та його територіальних підрозділах, із застосуванням стандартів професійної діяльності в сфері права; робота на посадах, пов’язаних з наданням безоплатної правничої допомоги в органах (установах), уповноважених законом на надання такої допомоги; робота на посадах помічника судді, помічника адвоката, помічника прокурора, помічника нотаріуса; науково-викладацька робота в правничій школі. Підготовку правника в Україні можуть здійснювати правничі школи, які перебувають у підпорядкуванні центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки (класичні університети, профільні університети), та приватні вищі навчальні заклади, які отримали ліцензію центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Підготовка правника має здійснюватися в рамках магістерського рівня вищої освіти і, як правило, в межах денної форми навчання. Правничі школи можуть надавати освітні послуги з підготовки правника в межах комбінованої форми навчання лише для осіб, які вже здобули вищу освіту за іншими спеціальностями. Стандартом освітньої діяльності для правничих шкіл  передбачено, що науково-педагогічні працівники правничої школи мають наукові ступені та вчені звання, беруть участь в міжнародних стажуваннях і конференціях та публікують не менше однієї статті на рік у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. Стандарт юридичної (правничої) освіти має гарантувати набуття таких спеціальних компетентностей: знання основ теорії та філософії права, структури та стандартів правничої професії та її ролі у суспільстві; знання міжнародних стандартів прав людини, зокрема Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини;знання основ міжнародного публічного права;знання основ права Ради Європи та права Європейського Союзу; знання засад, принципів та інститутів конституційного права, адміністративного права, і адміністративного процесуального права, цивільного права і цивільного процесуального права, кримінального права та кримінального процесуального права; навички збору інформації, аналізу юридичної проблеми, побудови юридичної аргументації; навички складання проектів юридичних документів; навички консультування з юридичних питань, зокрема, можливих способів захисту прав та інтересів клієнтів відповідно до вимог професійної етики, належного дотримання норм щодо нерозголошення персональних даних та конфіденційної інформації. Правнича школа гарантує студентам викладання навчальних дисциплін однією з офіційних мов Ради Європи, або доступ до програм обміну для навчання в іноземному вищому навчальному закладі з викладанням однією з офіційних мов Ради Європи. Опанування щонайменше двох навчальних дисциплін, які викладаються однією з офіційних мов Ради Європи, або навчання щонайменше впродовж одного семестру в іноземному вищому навчальному закладі з викладанням однією з офіційних мов Ради Європи, є складовою Стандарту юридичної (правничої) освіти.

Проект має занадто великий обсяг (30 сторінок тексту, 38 статей і 26 пунктів прикінцевих і перехідних положень) для докладного аналізу згаданих та інших його основних положень в межах цього огляду. Утім, не викликає сумніву його лобістський характер, прагнення на законодавчому рівні закріпити позиції, які поділяються лише деякими представниками юридичної спільноти. Зокрема, очевидною є дискримінація юристів, які працюють в правоохоронних органах, а також відомчих навчальних закладів, які готують правознавців. Та й загалом перелік «юридичних професій» видається надзвичайно куцим. Сумнівними видаються пропозиції щодо обов’язків науково-педагогічних працівників правничих шкіл. Юридичні ж наукові установи, які не мають ліцензованого обсягу на підготовку магістрів зі спеціальності «право», залишаються поза межами цього Закону загалом. Багато питань викликає і перелік «компетентностей», необхідних для правника. Зокрема, в ньому не знайшлося місця для історії держави і права, історії вчень про державу і права, фінансового права, трудового права, сімейного права тощо. Окрім хиб і дискусійних позицій  самого проекту, слід звернути увагу й на вкрай сумнівну ідею спеціального закону про окремий вид вищої професійної освіти. До цього часу вітчизняне законодавство приділяло увагу лише різним рівням та формам освіти. Чи не слід тепер очікувати законопроекти про медичну освіту, про архітектурну освіту, про ІТ-освіту тощо. У цьому контексті доцільність прийняття пропонованого акта видається щонайменше дискусійною.

 

Охорона здоров’я

 

Проект Постанови 7148 від 28.09.2017 (Каплін С. М.) про Звернення Верховної Ради України до Прем’єр-міністра України та Уряду щодо недопущення порушення гарантованого Конституцією України права громадян на безоплатне медичне забезпечення.

 Станом на ранок 03.10.2017 текст проекту все ще був недоступним у базі даних законопроектів офіційного веб-порталу Верховної Ради України. Утім, зміст його видається доволі прогнозованим.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 7114-1 від 28.09.2017 (Рибалка С. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення та ведення Єдиного реєстру значних кредитних зобов’язань.

Альтернативний проекту 7114 від 15.09.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України (див. Бюлетень № 142). Запроваджується Єдиний реєстр значних кредитних зобов’язань замість Кредитного реєстру Національного банку України, але скорочена назва і в альтернативному проекті теж Кредитний реєстр. У визначенні єдина відмінність стосується того, що в альтернативному проекті  йдеться не про усі, а лише про значні кредитні операції. Більшість змін, запропонованих проектами, відрізняються переважно редакційно. Втім альтернативний проект містить новелу щодо доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 212-7 «Неподання відомостей до Єдиного реєстру значних кредитних зобов’язань», якою встановлюється відповідальність посадових осіб банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за неподання інформації у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність» до Єдиного реєстру значних кредитних зобов’язань. Утім, не визначається, ні хто має складати протоколи щодо таких правопорушень, ні який орган має їх розглядати.

Деякі пропозиції проекту і пропоновані формулювання видаються доволі цікавими. З огляду на це, проект доцільно врахувати при поданні єдиного проекту на розгляд парламенту.

Проект 7142 від 27.09.2017 (Фролов М. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг.

Як зазначається у пояснювальній записці, пропоновані зміни покликані захистити інтереси реальних «малих» підприємців, які в непростих економічних умовах самостійно займаються підприємницькою діяльністю і сумлінно сплачують податки, та відокремити їх від реальних власників великого бізнесу, що використовують спрощену систему лише задля оптимізації оподаткування. Зазначається, що запропонованими змінами не здійснюється зміна умов перебування на спрощеній системі оподаткування, не посилюється податкове навантаження у вигляді підвищених ставок, а пропонується єдиний цивілізований спосіб контролю за реальним обігом як готівкової виручки, так і товарів (послуг) – забезпечення використання реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні розрахунків, документального підтвердження придбання товарів та запровадження спрощеного та зрозумілого обліку витрат на придбання товарів (послуг) виключно тими платниками єдиного податку, які зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій. З цією метою пропонується внести ряд змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема: 1) запровадження вичерпних критеріїв податкового контролю  за витратами суб’єктів спрощеної системи оподаткування, які не звільнені від обов’язку застосування РРО та зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат тільки у вигляді обліку платників податків, зустрічних звірок, камеральних та фактичних перевірок, а також чітке визначення недопустимості застосування інших форм податкового контролю для таких платників податків; 2) запровадження обов’язкової ідентифікації в податковій накладній суб’єкта господарювання – покупця (отримувача) товарів/послуг, який не є платником ПДВ, з метою надання можливості відстеження руху товарів до конкретного суб’єкта господарювання та повноти сплати податку постачальниками-платниками ПДВ; 3) введення спрощеного обліку витрат за уніфікованою формою тільки тими суб’єктами спрощеної системи оподаткування 2 та 3 групи, які не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій; 4) запровадження положення про оприбуткування товарів платниками єдиного податку, які не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій, на підставі документів, складених платниками податку на додану вартість (крім товарів ручної роботи несерійного виробництва та сільськогосподарської продукції, що підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД); 5) однозначне врегулювання обов’язку застосування РРО при здійсненні торгівлі дистанційним способом; 6) запровадження обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій, отримання документів на придбані товари (роботи, послуги) та здійснення спрощеного обліку в Книзі обліку доходів та витрат лише тими фізичними особами-підприємцями, які здебільшого використовуються з метою легалізації тіньового обігу технічно складних побутових товарів, ювелірних виробів високого цінового сегменту, лікарських засобів та підакцизних товарів незалежно від місця провадження діяльності; 7) запровадження обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій, отримання документів на придбані товари (роботи, послуги) та здійснення спрощеного обліку в Книзі обліку доходів та витрат для тих фізичних осіб-підприємців, які провадять діяльність з продажу товарів та/або надання послуг торговельному об’єкті (крім ринку) площею понад 150 квадратних метрів чи в окремому приміщенні площею понад 100 квадратних метрів, що дозволить вивести з «тіні» діяльність великих торговельних мереж та підвищити рівень сплати податків ними. Передбачені й інші положення.

Проект видається вельми потрібним, однак водночас потребує дуже ретельного опрацювання та уваги з боку спеціалістів.

Проект 7149 від 29.09.2017 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до статей 14 та 168 Податкового кодексу України щодо зарахування податку з доходів фізичних осіб по місцю знаходження виробничих підрозділів.

Змінами пропонується уточнити, що сплата податку на доходи фізичних осіб здійснюється тільки за місцезнаходженням відокремленого підрозділу або виробничого структурного підрозділу (виробництво, цех, відділення, дільниці, бригада, бюро, лабораторія тощо) незалежно від того, чи уповноважений такий підрозділ нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб. У пояснювальній записці зазначається, що від прийняття змін і реалізації їх положень очікується рівномірний розподіл потоку сплаченого ПДФО між бюджетами тих громад, де безпосередньо здійснюється діяльність підприємств.

Проект є важливим для впорядкування бюджетних надходжень місцевих громад, але викликає певні занепокоєння стосовно доволі загального характеру його викладу, що може спричинити додаткові складності для роботи як податкових установ, так і бухгалтерських підрозділів юридичних осіб.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори