пошук  
версія для друку
02.11.2017
джерело: kurs.if.ua

Відтяти радянський «хвіст»: шість порад франківцям від відомого правозахисника Євгена Захарова

66a6bae4301c9c7e19d180dd73b80d56
   

На відкритій лекції правозахисника, директора Харківської правозахисної групи, учасника дисидентського руху 1970-1980-х років Євгена Захарова в Івано-Франківську йшлося про комунізм в головах, перемогу над Росією та випадки, коли не можна бути толерантними.

Відомого гостя приймав університет Короля Данила, слухали старшокурсники та викладачі. Євген Захаров прибув до Франківська як один із посланців з толерантності Програми розвитку ООН в Україні.

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки ПРООН в Україні ініціював кампанію з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві «Віднайти Повагу». В рамках проекту був створений інститут «Посланців доброї волі». Комунікацію взяли на себе лідери думок – українці, які здобули визнання в різних сферах. Зокрема, Любко Дереш, Ольга Сумська, Мар’яна Савка, Лариса Денисенко та інші. Публічні лекції та дискусії в різних регіонах України, що їх проводять моральні авторитети, мають, за задумом організаторів, утверджувати принципи взаємоповаги та толерантного ставлення в українському суспільстві.

Євген Захаров розширив тему. Перш ніж говорити про толерантність, запропонував перевірити себе на радянські «хвости», вичистити голови від комунізму та означити, для чого і кому потрібне порозуміння.

Важкий і тривалий поступ України Євген Захаров, виходячи зі свого досвіду дисидента і правозахисника, пов’язує саме з рудиментами радянської системи. «Німеччина після розгрому в Другій світовій війні піднялася так швидко, бо запровадила продуману кампанію відмови від нацизму. Німецьке суспільство зрозуміло, що для поступу треба витравити всі нацистські практики, зокрема практику презирства до людини. Радянські практики мало в чому відрізнялися від нацистських. Саме тому нам потрібна обов’язкова декомунізація. Не те, що робиться зараз, – позбавлення символіки, а вплив на глибинні процеси. Деміфологізація комунізму, звісно, необхідна, щоби не травмувати свідомість, але це дуже поверхове трактування. Насправді витравлювати радянські рештки треба кожному зі своєїголови, зі ставлення один до одного», – наголошує Захаров. Це перша і головна порада.

Євген Захаров наголошує, що Україна може перемогти Росію, зокрема і у війні на Донбасі, тільки коли буде повністю вільною від «хвостів» радянської системи. Одним із таких він уважає неповагу державців до людини.

Євген Захаров розповідає, як два роки тому на вулицях Харкова працівники військкомату разом із міліцією влаштовували масові облави на молодих людей – щоби виконати план призову до ЗСУ для участі в АТО. Правозахисники зверталися із цього приводу до Полторака, той здивувався – був переконаний, що все робиться правильно.

«Якщо людей принижувати і тиснути, це означає відганяти їх назад до Росії. Єдиний шанс України стати успішною полягає в тому, щоби якомога далі відійти від Росії, позбутися методів тиску і залякування, які там панують. Тому я взяв собі за правило саме з такої точки зору оцінювати всі дії влади – чи ми відходимо від Росії, чи повертаємося до авторитаризму», – пояснює Захаров.

Десять місяців пенсіонери Щастя на Донеччині не отримували пенсій, бо весь цей час їх переводили на обслуговування у Сєвєродонецьк. Така сама історія,була з мешканцями Світлолдарської дуги. Там люди у 2015 році залишилися без державних виплат з січня до серпня. «Ми приїхали і побачили бійку пенсіонерів за хліб. Це було дуже сумно і дуже страшно, – каже правозахисник. – Такі дії державних органів – це рудимент радянської системи, коли чиновникам начхати на людей. Саме вони дискредитують державу. І це є руйнація України...»

Євген Захаров пропонує оцінювати все, що відбувається в країні, через призму того, наскільки органи державної влади спрямовані на захист прав людини та «на зменшення страждання людей». Виходячи з цього, підтримувати владу, або ні. Це друга порада правозахисника, яка, за його словами, дозволяє зберігати ясність розуму і приймати адекватні рішення.

«Про що би ми не говорили – чи про реформу поліції та медицини, чи про життя на лінії розмежування, – постійно присутнє протиборство старих радянських практик і нових цінностей, в основі яких лежать права людини. Простіше кажучи, це можна означити як дії державців «за» людей чи «проти». Дії проти людей, як це було вже сказано, наближають нас до Росії. І якщо ця тенденція, що з’явилася останнім часом, наростатиме, то Україна буде приречена – ми не виграємо у моральному і державному двобої з Росією», – розмірковує правозахисник.

Щоби подолати радянські тренди – передовсім у головах, – в Україні слід запровадити комплексну програму декомунізації, уважає він. Програма потребує поширення на загальнодержавному рівні, але окремі постулати можна втілювати на особистому, каже Захаров. Скажімо, відмовитися від патерналізму. Це – третя порада, як відтяти власний радянський «хвіст».

Програма декомунізації, за Захаровим, має перш за все повернути українцям власність, щоби був сформований чисельно переважаючий середній клас. «Що найгірше зробив комунізм? Знищив приватну власність. Без власності людина не може бути свідомим громадянином», – наголошує Захаров. Мешканці західних територій України, які менше часу підпали під «совєтизацію», зуміли зберегти власність, а відповідно і дух громадянського суспільства.

У програмі загальнодержавної декомунізації мало би бути: не на папері, а на практиці повернути фундаментальні свободи людини. Наприклад, свободу зібрань. Відмовитися від переслідування учасників громадських та політичних протестів. Визнати панівну в суспільстві доктрину патерналізму, яка полягає у твердженні «держава повинна». «Доки живе ця доктрина, ці патерналістські уявлення, буде жити комунізм», – наголошує Захаров.

За його словами, ще одним чинником підтримки комунізму в Україні є колективізм. «Завдання декомунізації – розвиток індивідуалізму, особистості. В центрі пріоритетів українського суспільства має стояти вільна автономна людина», – підкреслює правозахисник. І радить, це четверта порада, не чекаючи перетворень, працювати в цьому напрямку з дітьми.

П’ята порада стосується протидії розмиванню національної ідентичності. Євген Захаров нагадує, що створення єдиного радянського народу було ідеологічним пріоритетом тоталітарного режиму радянської Росії. І залишається таким в сьогоднішній Росії імперській. Відтак українцям треба бути твердими українцями. На думку Захарова, толерантність, тобто повага гідності іншої людини та її відмінної точки зору, природно постає із особистої та суспільної «декомунізації».

«Соціальні дослідження показують, що мешканці окупованих територій, які були звільнені українським військом, дуже швидко позбулися радянських уявлень, які їм нав’язувала Росія. Сьогодні Слов’янськ нічим не відрізняється від інших міст Харківської області. Ті самі цінності і пріоритети – безпека, здоров’я, родина, добробут. Є різні пріоритети у людей в різних місцевостях, до цього треба ставитися з повагою. Якщо жити за біблійним принципом – не бажати іншим того, чого не бажаєш собі, – то цього досить, щоби будувати толерантні відносини між людьми у суспільстві», – підсумував правозахисник. І це шоста порада від Євгена Захарова.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори