Дослідження інформаційного споживання, потреб та поглядів мешканців Луганської та Донецької областей

Пропонуємо увазі наших читачів досить цікаве дослідження ГО "Детектор медіа", щодо інформаційного споживання, потреб та поглядів мешканців прифронтової зони на сході країни.

Дослідження інформаційного споживання, потреб та поглядів мешканців Луганської та Донецької областей (підконтрольних уряду України) було проведене в липні-серпні 2017 року і охопило 173 респонденти з 9 населених пунктів. Отримані дані дозволяють більш глибоко зрозумі- ти, як саме громадяни споживають інформацію; як обирають джерела інформації, які мають критерії достовірності; які потреби, емоції, стереотипи впливають на сприйняття ними інформації; як громадяни ставляться до медіа, до урядової комунікації щодо Сходу України тощо.

Дослідження спонукає по-новому поглянути на проблеми медіа в Україні, а також на підходи до комунікації з мешканцями Сходу України, які застосовують уряд та неурядові організації. Для представників органів влади, відповідальних за урядові комунікації; журналістів та редакторів ЗМІ; донорських інституцій, громадських організацій, що впроваджують (фінансують, ініціюють) комунікаційні кампанії на Сході України; науковців, що досліджують інформаційне споживання в кризових умовах; спеціалістів у галузях безпеки та суспільних наук.

Дослідження показує, що громадяни вкрай рідко обирають джерела інформації усвідомлено і раціонально. Частково це пов’язано із загальним скептицизмом і негативним ставленням, яке мешканці регіону відчувають практично до всіх ЗМІ. Друзі, родичі, навіть незнайомі люди є для них більш надійним джерелом новин. Ідеологічні чинники, ставлення до того чи іншого каналу чи його власника мало впливають для громадян при виборі джерел новин.

В цілому респонденти демонструють високий рівень недовіри до інформації з українських медіа. Сильною є втома від домінування негативу в дискурсі, від фокусування на негараздах, насильстві, економічній та соціальній безвиході. Невідповідність повідомлень про ситуацію на фронті реальності сприймається як цілеспрямована брехня; це, а також засилля політичного популізму в медійному дискурсі формує сильну недовіру до українських медіа та уряду (“всі брешуть”).

Існує сильне роздратування від невідповідності медіа контенту інформаційним потребам громадян, ігнорування їх проблем та невідображенням їхньої реальності, недружньості на рівні вибору тем, лексики, фокусу висвітлення подій. В цілому ставленнядо українських медіа можна визначити словами: «Це не про нас». В той же час з великою вірогідністю викликають довіру ті медійні повідомлення, що безпосередньо стосуються цих громадян; правдиво, з позиції простої людини показують дійсність; такі, що відповідають їх запитам на інформацію.

Повний текст дослідження доступний по ссилці