пошук  
версія для друку
07.12.2017 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 147 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 17.10.2017 – 20.10.2017

   

Надійшло 45 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 18 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій, ініціативою відставки міністра, зі звільненням суддів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету, продовження строків виконання деяких загальнодержавних цільових програм тощо.

Ідеологічні питання

Проект 7203 від 17.10.2017 (Президент України) про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України).

Пропонується виключити з названої статті положення про те, що: «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».

19.10.2017 проект був направлений на висновок Конституційного Суду.

Аргументи «за» і «проти» цієї ініціативи давно відомі. Прийняття відповідного проекту видається неминучим у контексті сучасних політичних реалій, хоча загалом депутатська недоторканність має включати і гарантії від безпідставного затримання або арешту.

Проект 7204 від 17.10.2017 (Підберезняк В. І.) про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо обмеження максимальної заробітної плати).

Пропонується установити таке: «Максимальний розмір заробітної плати, із урахуванням усіх надбавок, доплат, премій і винагород, обмежено для державних підприємств, установ, організацій; державних холдингових компаній; державних акціонерних товариств та акціонерних товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких складає не менше 51 відсотка; а також державних службовців та не може перевищувати 60 мінімальних заробітних плат».

Ініціатори проекту, як свідчить пояснювальна записка, обґрунтовують його не економічними, а моральними чинниками, зокрема необхідністю зблизити населення через зменшення матеріальної прірви між окремими його верствами. За таких обставин важко пояснити, чому йдеться саме про 60, а не 40 чи 100 мінімальних заробітних плат. Проте без такого пояснення проект виглядає чистим популізмом, певним обмеженням для топ-менеджерів державного сектора економіки порівняно з їхніми колегами із приватного сектору. Втім, проблема нерівномірності в оплаті праці дійсно існує, але вирішувати її доцільно насамперед економічними засобами, зокрема встановленням зрозумілої відповідності між розмірами фонду оплати праці і економічними результатами діяльності відповідного суб’єкту господарювання

Проект 7206 від 17.10.2017 (Ляшко О. В.) «Купуй українське, плати українцям» (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промислового виробництва та малого і середнього підприємництва).

Проектом пропонується внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» для удосконалення процедури оцінки тендерних пропозиції. Зокрема, пропонується визначити категорію товарів, робіт чи послуг (предмет неспеціалізованої закупівлі), згідно з переліком Кабінету Міністрів України, при закупівлі яких єдиним критерієм оцінки є ціна. Для всіх інших товарів, робіт чи послуг критерієм оцінки пропонується встановити приведену ціну – ціну, зазначену учасником у тендерній пропозиції та автоматично перераховану в електронній системі закупівель з обов’язковим урахуванням місцевої складової в предметі закупівлі, а також інших нецінових критеріїв (у разі їх встановлення замовником) за математичною формулою, встановленою законом. При цьому пропонується у загальній оцінці тендерних пропозицій визначити питому вагу критерію місцевої складової в предметі закупівлі на рівні не нижчому 20%, питому вагу критерію ціна – не нижче 70%. Крім того, пропонується застосувати законодавчо встановлений підхід визначення показника критерію місцевої складової в предметі закупівлі. На цей показник мають впливати наявність сервісних центрів для обслуговування предмета закупівлі на території України (не застосовується для закупівлі робіт чи послуг), а також коефіцієнт локалізації виробничої собівартості предмета закупівлі, до якої належать вартість сировини, заробітна плата, амортизація основних засобів, витрати на оренду земельних і майнових паїв, будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, а також на утримання виробничих приміщень, фінансові витрати та інші складові виробничої собівартості предмета закупівлі.

Ініціатива практично означає, що вітчизняним товарам у разі спеціалізованої закупівлі буде надаватися серйозна перевага (до 20%) порівняно з іноземними у загальній оцінці тендерних пропозицій. Вона вже здобула як палких прихильників, так і непримиримих противників. За таких умов є всі підстави для широкого обговорення проекту. З суто ж юридичного боку доцільно звернути увагу на деякі недоліки проекту, відзначені у висновку ГНЕУ (неадекватну популістську назву, недостатню юридичну визначеність поняття «предмет неспеціалізованої закупівлі» тощо).

Проект 7208 від 18.10.2017 (Єленський В. Є.) про внесення змін до Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років».

В проекті пропонуються термінологічні зміни: заміна словосполучення «пам’ятки Другої світової війни» на «об’єкти Другої світової війни», а словосполучення «пам’яток у місцях поховань» – на «пам’ятників у місцях поховань». Крім того, передбачається встановити, що  «виявлення і збереження об’єктів Другої світової війни 1939–1945 років забезпечують місцеві органи державної влади (нині обов’язок обліку і збереження пам’яток Другої світової війни покладається як на органи державної влади, так і на органи місцевого самоврядування). Що ж стосується обліку і ведення єдиного переліку відповідних об’єктів, то його пропонується покласти виключно на центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу. Відповідно, із Закону вилучається норма про «Єдиний національний реєстр пам’яток Другої світової війни 1939–1945 років», який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Запропоновані зміни, як видається, знижують рівень охорони пам’яток Другої світової війни і загалом видаються щонайменше дискусійними, якщо не сумнівними.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 7207 від 18.10.2017 (Луценко І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення повноважень місцевих рад в сфері охорони тваринного, рослинного світу і раціонального використання природних ресурсів.

Пропонується внести ряд змін до Законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про тваринний світ», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про мисливське господарство та полювання», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про рослинний світ». Зокрема, пропонується покласти на місцеві ради нові повноваження у галузі природно-заповідного фонду: приймати рішення про організацію територій об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, про обмеження або заборону рубок лісу, риболовлі, а також про інші обмеження або заборони на спеціальне користування природними ресурсами в межах об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; організовувати розроблення і затвердження республіканських та інших територіальних програм з питань природно-заповідного фонду; організовувати та здійснювати заходи щодо охорони об’єктів природно-заповідного фонду тощо. А також у галузі охорони, використання і відтворення рослинного світу: приймати рішення про організацію ботанічних та лісових об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також про створення в лісах охоронних зон (ділянок) навколо міст існування рідкісних видів рослин із забороною там рубок; організовувати розроблення і затвердження республіканських та інших територіальних програм з питань охорони, використання і відтворення рослинного світу; організовувати та здійснювати заходи щодо охорони рослинного світу; приймати рішення про обмеження або заборону спеціального використання природно-рослинних ресурсів на своїй території тощо. Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища доповнюються такими: приймають рішення про організацію територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що мають природну та культурно-історичну цінність і підлягають особливій охороні , а також про створення в лісах охоронних зон (ділянок) навколо гнізд рідкісних видів птахів, а також міст існування інших рідкісних видів тварин і рослин із забороною там рубок; вносять пропозиції до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об’єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам’ятками природи, які охороняються законом; організують та здійснюють заходи по охороні природи;  затверджують Переліки видів тварин і рослин, що підлягають особливій охороні на території областей, міст Києва і Севастополя, а також Положення про ці Переліки; приймають рішення про розширення терміну «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добування об’єктів тваринного світу до 1 квітня і після 15 червня. Метою проекту в пояснювальній записці визначається впровадження децентралізації шляхом надання місцевим радам додаткових повноважень у сфері охорони природи і раціонального використання природних ресурсів, а завданням – підвищення ефективності роботи місцевих рад у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Проект 7214 від 20.10.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» (щодо особистого розгляду звернень певної категорії громадян).

Проект багато в чому подібний до проекту 2428 від 19.03.2015 (Ярош Д. А.) про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо прав Героїв України та ветеранів війни (див. Бюлетень № 14), але менш радикальний. Пропонується закріпити, що пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги мають розглядатися керівниками державної служби в державному органі, керівниками органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто не лише, якщо вони подані Героями Радянського Союзу, Героями Соціалістичної Праці та інвалідами Великої Вітчизняної війни, а й «учасниками антитерористичної операції, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції в період її проведення».

Проект 7215 від 20.10.2017 (Довбенко М. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення окремих повноважень Національного банку України.

Пропонується внести зміни до Закону України «Про Національний банк України», якими вдосконалити повноваження Національного банку України щодо організації готівкового грошового обігу в частині надання повноважень забезпечення готівкою регіонів уповноваженим Національним банком України банкам,  що будуть зберігати запаси готівки центрального банку, проводити операції з ними за його дозволом та забезпечувати  регіони готівкою в необхідних обсягах. У зв’язку з цим також пропонується внести зміни до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Крім того, законопроект вносить уточнюючі зміни до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в частині порядку формування ліквідаційної маси банку, до якої не включатимуться запаси готівки, передані Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними, а також в частині порядку задоволення вимог до неплатоспроможного уповноваженого банку, якому були передані на зберігання запаси  готівки. Водночас, пропонується внести зміни до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» та статей 56 і 58 Закону України «Про виконавче провадження» в частині зміни порядку зберігання арештованих та вилучених цінностей боржника та виключення із функцій Національного банку України зобов’язання щодо зберігання таких цінностей, що пов’язано із процесом трансформації Національного банку України та централізацією його функцій, внаслідок чого відбувається ліквідація його підрозділів в регіонах. Пропонується, щоб виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягали обов’язковому вилученню і передавалися на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Проект також передбачає зміни до статей 2 та 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», якими уточнюються правові підстави ліцензування Національним банком України банківської та іншої діяльності.

Проект 7224 від 20.10.2017 (Барна О. С.) про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України (щодо удосконалення повноважень об’єднаних територіальних громад у сфері цивільного захисту).

Пропонується ряд однотипних змін. Зокрема зазначається, що для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, пов’язаної з техногенно-екологічною безпекою, захистом населення і територій, запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації міськими, селищними та сільськими радами об’єднаних територіальних громад утворюються місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Відповідно, уточнюється, що повноваження комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, утворених районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад, районними у містах та селищними радами, припиняються з моменту набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, сільським, селищним, міським головою територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об’єднання. Інші зміни пов’язані з імплементацією цих положень у чинні процедурні вимоги.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 7209 від 19.10.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України (щодо соціального захисту осіб з інвалідністю).

Проект є значною мірою переробленим урядовим проектом 6710 від 13.07.2017 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо соціального захисту осіб з інвалідністю) (див. Бюлетень № 133), який наразі рекомендований профільним комітетом до прийняття в першому читанні. Проекти є тотожними в частині заміни термінологічних положень. Однак у новому проекті зміни вносяться лише до 9 законодавчих актів, натомість самі ці зміни видаються суттєвішими.

При опрацюванні і подальшому проходженні проектів, якщо перший із них не буде відкликаний, слід враховувати їх значну подібність і, відповідно, бажано уникнути повторного внесення одних й тих самих змін.

Проект 7211 від 19.10.2017 (Мірошниченко Ю. Р.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку підтвердження громадянства України та встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пропонується у статті 3 Закону України «Про громадянство України» закріпити, що громадянами України також є особи, яка на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) тримались в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах на території Україні або за її межами, і не були громадянами інших держав. Відповідно, цей же закон пропонується доповнити статтею 13-1 «Набуття громадянства України особою, що тримається в установі виконання покарань або слідчому ізоляторі», в якій визначити порядок набуття такими особами громадянства. Для забезпечення вимог цієї статті до Цивільного процесуального кодексу України пропонується внести зміни щодо того, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, у разі її перебування в установі виконання покарань або слідчому ізоляторі, подається до суду за місцем розташування цих установ. Також пропонується закріпити таке положення: бездомна особа подає заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, за місцем розташування центру обліку бездомних  осіб. Очікується, що проект у разі його прийняття сприятиме спрощенню порядку набуття громадянства України особами, які тримаються в установі виконання покарань або слідчому ізоляторі, а також створення додаткових гарантій захисту їх права на встановлення фактів, що мають юридичне значення. Як наслідок буде забезпечена можливість своєчасного отримання документів такими особами, що створить необхідні передумови для їх успішної адаптації до життя в суспільстві після звільнення. Усе це сприятиме забезпеченню безпеки суспільства та держави, а також зменшенню ймовірності вчинення рецидивних злочинів.

Проект 7217 від 20.10.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення соціального захисту дітей.

Проект передбачає велике коло принципових змін. Зокрема, одиноких осіб позбавляють права створювати дитячий будинок сімейного типу; уточнюється, що опікуном, піклувальником дитини може бути (за її згодою) лише повнолітня дієздатна особа, пов’язана з нею сімейними, родинними відносинами, а особа, не пов’язана з дитиною сімейними, родинними відносинами, може бути призначена її опікуном або піклувальником тільки за рішенням суду. Встановлюється, що не можуть бути усиновлювачами особи, які не пройшли курс підготовки громадян, які виявили бажання усиновити дитину-сироту і дитину, позбавлену батьківського піклування, крім родичів дитини, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів, у сім’ї яких виховується дитина. Запроваджується максимальна різниця у віці між усиновлювачем і дитиною, яка не може бути більшою ніж 45 років, крім випадків, коли дитину усиновлює її родич, а також одним з подружжя усиновлюється дитина другого з подружжя. Значно обмежуються права органів опіки та піклування. Більш проблемною є ініціатива обмежити можливість надання повної цивільної дієздатності тільки за рішенням суду, незалежно від волі батьків. Також принципові заперечення викликає ініціатива щодо того, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на тимчасовий виїзд за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, у супроводі одного з батьків, з ким вона проживає на підставі рішення суду, або за його згодою в супроводі уповноважених ним осіб, адже це не просто обмежує права громадян загалом, а й прямо суперечить інтересам окремих категорій осіб (наприклад, спортсменів). Передбачається і передача ряду сфер регулювання від законодавчого органу до виконавчого, зокрема зазначається, що порядок встановлення опіки над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою визначається Кабінетом Міністрів України. Окремо слід наголосити, що ряд положень проекту прямо суперечать ініціативам за тиждень до того поданого президентського проекту 7195 від 10.10.2017 про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з приєднанням України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення.

Проект щонайменше потребує додаткової аргументації, яка фактично відсутня у доволі формальній пояснювальній записці. З огляду на це, проект вимагає значної уваги з боку громадськості і спеціалістів.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 7165-1 від 18.10.2017 (Сотник О. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Альтернативний проекту 7165 від 04.10.2017 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (в частині удосконалення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів) (див. Бюлетень № 145).

Проект є втричі скороченим варіантом основного проекту. Якихось принципових новел, втім, альтернативний проект не містить. З огляду на це, різниця між проектами перебуває переважно в царині деталізації та вдалості викладення змін. У межах цього проект може бути врахований для уточнення доопрацьованої єдиної редакції для внесення до сесійної зали.

Проект 7220 від 20.10.2017 (Немировський А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження обліку домашніх та безпритульних тварин).

Великий проект (34 сторінки), який значно виходить за межі лише питань реєстрації та обліку домашніх і безпритульних тварин. Зміни вносяться здебільшого до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», а також до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення і Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Описати, а тим більше оцінити, навіть найважливіші зміни в цьому короткому огляді не видається можливим. Втім, деякі ініціативи слід назвати. Так, запроваджується ліцензування розведення тварин несільськогосподарського призначення. В статті 89 КУпАП і статті 299 КК України вилучається визначення жорстокого поводження з тваринами, натомість у Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження» запроваджується нове визначення жорстокого поводження з тваринами. Слід зазначити, що у названих статтях не робиться жодних посилань на визначення, яке дається в законі, а отже, слід очікувати ускладнення процесу кваліфікації правопорушень. Запроваджується інститут опіки над тваринами, а також основні правила реєстрації тварин. Зазначається, що правила утримання домашніх та опікуваних тварин у населених пунктах затверджуються Кабінетом Міністрів України. Цікаво відзначити, що одним з положень закріплюється вимога про те, що супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 18-річного віку. Нарешті, проект установлює такі обов’язки власників, опікунів собак, котів та інших домашніх тварин: зареєструвати собак, котів та інших домашніх тварин віком від двох місяців і більше; повідомити протягом п’яти днів ветеринарну установу, заклад, службу, що обслуговує даний район, про набуття права власності на домашню або безпритульну тварину, а також про переїзд із ними в інший населений пункт; кожні три роки доставляти собак, котів, а у разі, якщо ветеринарна служба визнає за потрібне – частіше, та інших домашніх тварин, у ветеринарну установу, заклад, службу  для огляду, імунізації проти сказу і лікувально-профілактичних обробок; утримувати сторожових собак та хижих тварин на прив’язі і спускати  їх із прив’язі лише в закритих дворах, що виключає можливість їх втечі, а про наявність собаки чи хижої тварини застерігати відповідним написом; не допускати, щоб тварини забруднювали екскрементами  квартири, сходові площадки та інші місця загального користування в будинках, прибудинкові території, у дворах та інших місцях загального користування, а також громадські місцях (ця вимога не поширюється на власників собак-поводирів); здійснювати приплід собак і котів винятково через кінологічні та фелінологічні клуби та розплідники; здавати собак, котів та інших домашніх тварин до спеціальних притулків у разі відмови від права власності  на тварину; про особливо небезпечне захворювання собак, котів та інших домашніх тварин негайно повідомляти ветеринарну установу, заклад, службу; у випадках падежу собак, котів та інших домашніх тварин негайно  повідомити ветеринарну установу, заклад, службу і здавати трупи на кладовище тварин разом з паспортом, жетоном (іншим відмінним знаком), чипом - у відповідні органи; негайно повідомити органи санітарно-епідемічного нагляду та ветеринарної служби про випадки укусів або травмування домашньою твариною людини, свійської чи іншої домашньої тварини; доставити до ветеринарної установу, заклад, службу домашню тварину, яка заподіяла шкоду з метою тимчасової ізоляції і огляду протягом 10 днів, а тварин, яким заподіяно шкоду для огляду і лікування, а у разі неможливості доставки вказаних тварин, повідомити про них до відповідних органів для вилову і доставки їх у ветеринарну установу, заклад, службу; відшкодовувати у повному обсязі матеріальні та моральні збитки, що заподіяні їхніми тваринами іншим фізичним та юридичним особам. При первинній реєстрації собак, котів та інших домашніх тварин їх власникам видаються  правила утримання тварин, паспорт тварин, жетон (інший відмінний знак), здійснюється чипування тварини. Номерний знак  собаки, кота та іншої домашньої тварини прикріплюється до  її нашийника. Новопридбані собаки, коти та інші домашні тварини мають бути зареєстровані в п’ятиденний строк і доставлені у ветеринарну установу, заклад, службу для огляду, імунізації проти сказу і лікувально-профілактичних обробок

Проект викликає значну кількість зауважень щодо логіки та характеру пропонованих змін, які, у разі прийняття проекту як закону, скоріше призведуть до обмеження кількості утримуваних тварин і погіршенню ставлення суспільства до домашніх тварин, аніж до реального захисту прав тварин.

Культура та освіта

Проект 7147-1 від 17.10.2017 (Ківалов С. В.) про юридичну освіту та юридичну (правничу) професію.

Альтернативний проекту 7147 від 28.09.2017 (Сироїд О. І.) про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії (див. Бюлетень № 144). Поява цього проекту, як видається, зумовлена насамперед недоліками основного проекту. Надзвичайно звужене розуміння юридичної професії, неприкрита дискримінація багатьох представників юридичної спільноти, які не потрапили до списку «обраних», занадто прагматичний набір «компетентностей», необхідних для здобуття юридичної освіти, − все це викликало рішуче несприйняття основного проекту. Особливістю альтернативного проекту став поділ юридичних професій на нерегульовані, регульовані та регульовані зі спеціальним порядком допуску (з помітним розширенням порівняно з основним проектом переліку «регульованих» юридичних професій). Підготовка юристів має здійснюватися за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» згідно з відповідними стандартами вищої освіти (у тексті альтернативного проекту вже немає переліку належних «компетентностей»).

Загалом альтернативний проект є значно реалістичнішим і не містить багатьох аж занадто дражливих положень. Проте і він, як видається, не є задовільним, оскільки ідею спеціального закону про окремий вид вищої професійної освіти, на нашу думку, слід визнати вкрай сумнівною.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 7226 від 20.10.2017 (Кулініч О. І.) про внесення змін до Закону України «Про оцінку земель» (щодо усунення протиріч при визначенні суб’єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель). 30.11.2017 надано на заміну новий доопрацьований текст проекту, який тут і розглядається.

Пропонується так викласти перелік суб’єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель: органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель; юридичні особи − суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок; фізичні особи – суб’єкти  підприємницької діяльності, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок; юридичні особи − суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників; фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали сертифікат інженера-землевпорядника. Інші зміни мають технічний характер.

Проекти з інших питань

Проект 7210 від 19.10.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо відстеження і маркування генетично модифікованих організмів та обігу, відстеження і маркування харчових продуктів, кормів та/або кормових добавок, ветеринарних препаратів, отриманих з використанням генетично модифікованих організмів.

Пропонується внести зміни до Законів України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про захист прав споживачів» та «Про ветеринарну медицину» в частині імплементації положень Регламенту № 1830/2003 Європейського Парламенту та Ради від 22 вересня 2003 року про відстеження і маркування генетично модифікованих організмів і відстеження продуктів харчування та кормів, вироблених з генетично модифікованих організмів, яким внесено зміни до Директиви 2001/18/ЄС з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Основними змінами у законодавстві відповідно до європейських норм є: узгодження положень чинного законодавства України з названими європейськими актами в частині особливостей змісту понять «відстеження», «унікальний ідентифікатор», «оператор ринку», «перша стадія розміщення продукції на ринку», «фасована продукція» та інше; забезпечення нанесення операторами ринку на фасовані продукти; слова «Ця продукція містить ГМО» або «Ця продукція містить генетично модифікований (модифіковані) організм (організми)» мають бути зазначені у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування; передбачення винятків щодо нанесення відповідного маркування операторами ринку на фасовану та не фасовану продукцію у разі, коли продукція містить залишки ГМО, що не перевищують законодавчо встановлені пороги (менше 0,9 відсотка), за умови, що такі залишки ГМО є випадковими або технічно неминучими; закріплення положення щодо здійснення Держпродспоживслужбою державного нагляду (контролю) у сфері безпечності  та окремих показників якості харчових продуктів за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо харчових продуктів, кормів, кормових добавок, отриманих з використанням ГМО, за критерієм наявності в них зареєстрованих ГМО джерел, ветеринарних препаратів за критерієм наявності в них зареєстрованих ГМО та сільськогосподарських  рослин  і тварин під час створення, дослідження та практичного використання ГМО у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях  незалежно від їх підпорядкування і форми власності відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Проект 7212 від 19.10.2017 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (щодо захисту добросовісних користувачів банківськими послугами).

Пропонується установити, що вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, окрім вимог фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб – підприємців), які не є пов’язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім’я яких заблоковано, якщо встановлено, що платіж не було проведено не з вини платника, організація виконання такої вимоги переходить до Фонду у порядку, встановленому для гарантій за вкладом та відшкодовується в повному обсязі. Фонд або уповноважена особа Фонду має право звертатися з вимогами до пов’язаної з банком особи у порядку, визначеному частиною п’ятою цієї статті.

Проект 2702-д від 20.10.2017 (Сюмар В. П.) про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами.

Формально це є доопрацьована у профільному Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики редакція проекту 2702 від 22.04.2015 (Опанасенко О. В.) про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами). Однак змін дуже-дуже багато. Проект став майже втричі (з 10 до 26 сторінок) більшим і ним тепер передбачені зміни до 11, а не до 4, як було, законодавчих актів. Ось лише перелік основних змін, який наводить пояснювальна записка. У Законі України «Про рекламу» передбачається: уточнити терміни «зовнішня реклама», «внутрішня реклама», «соціальна реклама» та визначити терміни «реклама на транспортних засобах», «схема розміщення засобів зовнішньої реклами» (стаття 1); утвердити державну мову як основну мову зовнішньої реклами (стаття 6); встановити чіткі критерії і вимоги щодо ідентифікації реклами та її розмежування від засобів ідентифікації місця здійснення господарської або професійної діяльності особи (стаття 9); визначити ознаки інформації, що відображається на вивісці (табличці) як засобі ідентифікації місця здійснення діяльності (стаття 9); визначити особливості і чіткі вимоги щодо розміщення соціальної реклами розповсюджувачами зовнішньої реклами (стаття 12); уточнити та розширити перелік вимог і обмежень щодо розміщення зовнішньої реклами, зокрема, встановити обґрунтовані і чіткі заборони щодо її розміщення (стаття 16); урегулювати порядок розміщення реклами на транспортних засобах (стаття 18); визначити комплексний законодавчий порядок розміщення зовнішньої реклами (новий Розділ ІІ1«Розміщення зовнішньої реклами»), зокрема: встановити єдиний порядок розміщення зовнішньої реклами, здійснення дозвільно-погоджувальних процедур та видачі (відмови у видачі, продовження дії, переоформлення, видачі дубліката, анулювання)дозволів на розміщення зовнішньої реклами (статті 20-1, 20-4, 20-5); зобов’язати дозвільні органи створювати відкриті електронно-інформаційні бази даних зовнішньої реклами (стаття 20-1); передбачити розробку та впровадження схем розміщення засобів зовнішньої реклами (стаття 20-2); запровадити механізм набуття права розміщення зовнішньої реклами на конкурсних засадах (стаття 20-3); встановити чіткий та прозорий порядок демонтажу самовільно розміщених засобів зовнішньої реклами (стаття 20-6); врегулювати порядок справляння плати за тимчасове користування місцями розміщення засобів зовнішньої реклами, що належать до державної та комунальної власності (стаття 20-7); визначити повноваження органів місцевого самоврядування та органів державної влади щодо здійснення контролю за додержанням законодавства про рекламу (стаття 26); визначити та розширити права громадських об’єднань, об’єднань підприємств у галузі реклами (стаття 29). У Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачається визначити порядок розміщення інформаційних стендів, дощок, вивісок (табличок) на об’єктах будівництва (стаття 39-3). У Законі України «Про благоустрій населених пунктів» передбачається: розширити перелік елементів (частин) об’єктів благоустрою (стаття 21); передбачити, що проектування, будівництво та реконструкція об’єктів комплексного благоустрою здійснюються з урахуванням схем розміщення засобів зовнішньої реклами на території населеного пункту (стаття 22); включити до складу технічної документації з питань благоустрою територій населених пунктів схеми розміщення засобів зовнішньої реклами на території населеного пункту (статті 35 та 35-1). У Законі України «Про автомобільні дороги» передбачається: визначити термін «засіб зовнішньої реклами» (стаття 1) та визначити особливості розміщення засобів зовнішньої реклами та уточнити повноваження органу державного управління автомобільними дорогами загального користування щодо проведення демонтажу самовільно розміщених засобів зовнішньої реклами в межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування (статті 12 та 38). У Законі України «Про охорону культурної спадщини» передбачається: визначити повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини щодо оприлюднення і забезпечення доступу до інформації та картографічних матеріалів про визначені межі територій пам’яток національного значення і затверджені зони охорони таких пам’яток, охоронюваних археологічних територій тощо (стаття 5); заборона розміщення зовнішньої реклами на об’єктах культурної спадщини національного значення, крім випадків виконання робіт з реставрації чи ремонту споруд (витворів), що є пам’ятками національного значення, у цілях залучення коштів для забезпечення збереження відповідних пам’яток, та встановити чіткі вимоги розміщення засобів зовнішньої реклами у таких випадках (стаття 24). У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачається: визначити повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо затвердження схем розміщення засобів зовнішньої реклами на території населеного пункту, здійснення контролю за станом розміщенням зовнішньої реклами та забезпечення демонтажу самовільно розміщених засобів зовнішньої реклами (стаття 30); уточнити повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у межах населеного пункту в порядку, встановленому законодавством (стаття 30).  У Законі України «Про місцеві державні адміністрації» передбачається визначити повноваження місцевих державних адміністрацій щодо надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів в порядку, встановленому законодавством (стаття 20). У Законі України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачається закріпити право об’єднання щодо надання згоди на розміщення вивісок (табличок) та зовнішньої реклами на багатоквартирному будинку і на земельній ділянці в межах прибудинкової території, яка надана у власність (користування) об’єднанню (стаття 16). У Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» указується, що видача, анулювання, переоформлення, внесення змін, продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами здійснюються відповідно до цього закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про рекламу» (стаття 2). У Законі України «Про засади державної мовної політики» передбачаються впорядкувати особливості застосування мови реклами і маркування товарів у сфері зовнішньої реклами (стаття 26). У Кодексі України про адміністративні правопорушення пропонується запровадити адміністративну відповідальність за самовільне розміщення зовнішньої реклами, а також тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (стаття 152). Очікується, що внаслідок прийняття та впровадження законопроекту буде досягнуто таких позитивних результатів і наслідків:  покращено благоустрій населених пунктів та забезпечено захист інтересів і прав територіальних громад на основі планомірного, прозорого та передбачуваного розміщення зовнішньої реклами; створено необхідні правові умови для подолання корупції у сфері розміщення зовнішньої реклами завдяки запровадженню єдиного, чіткого і прозорого порядку законодавчого регулювання відносин у цій сфері; упорядковано сферу зовнішньої реклами завдяки чіткому врегулюванню відносин, пов’язаних з розміщенням зовнішньої реклами, а також розмежування реклами та вивісок (табличок), як засобів ідентифікації місця здійснення господарської або професійної діяльності, та реклами; зменшено кількість засобів зовнішньої реклами завдяки впровадженню схем розміщення та встановлення додаткових заборон і обмежень, зокрема, мінімально-допустимих відстаней між конструкціями, та за рахунок демонтажу самовільно встановлених засобів зовнішньої реклами; створено необхідні правові умови для збільшення надходжень до відповідних бюджетів завдяки врегулюванню порядку справляння плати за тимчасове користування місцями розміщення засобів зовнішньої реклами та впровадження адміністративного збору за надання послуги з видачі (переоформлення, продовження дії, видачі дубліката) дозволу на розміщення зовнішньої реклами; спрощено доступ суб’єктів господарювання (особливо малого і середнього бізнесу) до засобів та можливостей рекламування товарів (робіт, послуг) завдяки спрощенню і запровадженню декларативного принципу розміщення зовнішньої реклами на об’єктах приватної власності та врегулюванню інших процедур її розміщення; покращено правові і економічні умови для розвитку конкурентного ринку послуг зовнішньої реклами як інфраструктурного елемента процесів виробництва та реалізації товарів і послуг.

Кардинального несприйняття проект не викликає, однак він отримав вартий уваги доволі критичний висновок ГНЕУ.

Проект 7222 від 20.10.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування необхідності погодження плану локалізації та ліквідації аварій на об’єктах підвищеної небезпеки.

Прийняття проекту, на думку суб’єкта права законодавчої ініціативи, «зменшить адміністративний тиск на суб’єктів господарювання, у власності або в користуванні яких є хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки». Пропонується виключити частину третю статті 11 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», якою на цей час передбачено погодження планів локалізації і ліквідації аварій центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, та слова «та погодження» у підпункті 11 частини дванадцятої статті 23 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якого на аварійно-рятувальні служби покладається виконання, зокрема, такого завдання, як участь у розробленні та погодження планів локалізації і ліквідації аварій на об’єктах і територіях, що ними обслуговуються.

Самі по собі запропоновані зміни не викликають якихось заперечень. Але, як слушно зауважує ГНЕУ,  виключення із Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» лише частини третьої статті 11 щодо погодження планів локалізації і ліквідації аварій є недостатнім, оскільки не узгоджується з іншими приписами цієї статті, які залишаються чинними.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори