пошук  
версія для друку
25.12.2017 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 153 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 27.11.2017 – 01.12.2017

   

Надійшов 81 проект законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 61 проект процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, ініціативою відставки міністра тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0171 від 27.11.2017 (Президент України) про ратифікацію Договору між Україною та Королівством Таїланд про взаємну правову допомогу у кримінальних справах.

Договір між Україною та Королівством Таїланд про взаємну правову допомогу у кримінальних справах (далі – Договір) був підписаний 5 червня 2017 року в м. Бангкок. Метою Договору є налагодження ефективного співробітництва судів та інших компетентних органів обох держав у процесі надання взаємної правової допомоги при розслідуванні кримінальних справ та конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом. Договір складається з 20 статей. Відповідно до статті 1 Договірні Держави погоджуються надавати одна одній взаємну правову допомогу у зв’язку з розслідуванням, переслідуванням та іншими провадженнями, що стосуються кримінальних справ, незалежно від того, чи така допомога запитується, чи надається судом або іншим компетентним органом. У статтях 2 і 3 Договору встановлюються підстави для відмови або відкликання виконання запиту та порядок зносин між суб’єктами виконання Договору. Центральними органами в Україні, через які надсилаються запити про правову допомогу, є Генеральна прокуратура України (стосовно запитів органів досудового слідства) та Міністерство юстиції України (стосовно запитів судів); для Королівства Таїланд – Генеральний Аторней або особа, призначена Генеральним Аторнеєм. Стаття 4 Договору встановлює, що запити і документи, що до них додаються, супроводжуються перекладом на офіційну мову запитуваної Держави або на англійську мову. Вимоги до форми та змісту запитів про взаємну правову допомогу визначені у статті 5 Договору. Порядок виконання запитів про взаємну правову допомогу встановлюється у статті 6 Договору. Питання витрат, що стосуються виконання запиту, вирішується у статті 7 Договору. Гарантії щодо дотримання конфіденційності запиту, його змісту передбачені у статті 8 Договору. Статті 9–18 Договору визначають особливості різних форм надання правової допомоги та іншого співробітництва у кримінальних справах. У статті 19 Договору передбачається, що Договірні Держави невідкладно проводять консультації на запит будь-якої з Держав стосовно тлумачення і застосування цього Договору. Стаття 20 Договору містить прикінцеві положення, відповідно до яких Договір підлягає ратифікації та набирає чинності на тридцятий день після дати обміну ратифікаційними грамотами.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 7338 від 27.11.2017 (Єфімов М. В.) про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо відновлення можливостей розвитку малого та середнього бізнесу з використанням позикового фінансування на території проведення антитерористичної операції.

Пропонується обмежити дію частин першої та другої статті 2 «Мораторій на виконання договірних зобов’язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов’язаннями» названого закону, зазначивши, що ці положення не поширюються на пені та/або штрафи на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними після 1 січня 2018 року та за кредитними договорами та договорами позики, до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносились зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій з юридичними особами і фізичними особами – підприємцями, місце перебування яких відмінне від населених пунктів, включених до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджених відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Аналогічне положення пропонується стосовно частини першої статті 9 «Заходи щодо збереження майна, що знаходиться в іпотеці»: Положення частини першої названої статті, крім зупинення дії статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), пропонується не поширювати на нерухоме майно фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб – суб’єктів малого і середнього підприємництва, місце розташування якого відмінне від населених пунктів, включених до згаданих вище двох переліків, і яке оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після 1 січня 2018 року, або за договорами, до яких після цієї дати за погодженням сторін вносились зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Головна вада проекту – слабка аргументація, яка не пояснює ні чому саме так слід вносити зміни, ні як саме ці зміни плинуть на покращення правового регулювання.

Проект 7330-1 від 30.11.2017 (Рябчин О. М.) про внесення змін до деяких законів України стосовно питань оборони та підвищення соціального захисту військовослужбовців.

Формально альтернативний президентському проекту 7330 від 21.11.2017 про внесення змін до деяких законів України з питань оборони (див. Бюлетень № 152).

Утім, альтернативний проект не містить новел, а лише об’єднує положення президентського проекту та ініціативи проекту 6268 від 31.03.2017 (Шкрум А. І.) про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців (див. Бюлетень № 118), який рішенням Комітет з питань національної безпеки і оборони від 12.06.2017 був врахований при поданні до сесійної зали проекту 6268-1 (щодо нього див. Бюлетень № 119).

Проект 7304-1 від 01.12.2017 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» щодо захисту житлових прав внутрішньо переміщених осіб.

Альтернативний урядовому проекту 7304 від 17.11.2017 про внесення змін до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» (див. Бюлетень № 151).

Є дещо скороченою версією урядового проекту з двома, але дуже суттєвими уточненнями: пропонується поширити ініціативи не лише на «внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю та членів їх сімей», а на усіх «внутрішньо переміщених осіб». Крім того, пропонується установити, що відповідні права поширюються на цих осіб незалежно від розміру їх середньомісячного сукупного доходу.

Ідеологічні питання

Проект 7343 від 28.11.2017 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору).

Пропонується встановити кримінальну відповідальність за «. Публічне заперечення Голодомору 1932 – 1933 років в Україні як геноциду українського народу, а так само виготовлення і розповсюдження матеріалів з таким запереченням». Схожі ініціативи містять проекти 4120 від 19.02.2016 р. про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору, Голокосту, геноциду кримськотатарського народу) (див. Бюлетень № 61) та 5692 від 20.01.2017 р. ((Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за заперечення факту правомірності боротьби за незалежність України у XX столітті, факту Голодомору 1932–1933 років в Україні» (див. Бюлетень № 108), які наразі перебувають на розгляді Верховної Ради України. Порівняно з попередніми проект 7343 відрізняється помітно вужчим предметом регулювання і певним зміщенням акцентів: замість відповідальності за заперечення історичного факту голодомору пропонується передусім карати за оцінку цього явища якось інакше, ніж геноцид.

Досить вагомі аргументи проти подібних ініціатив,зокрема з посиланнями на європейське право, наведені у висновку ГНЕУ. Ми ж вкотре вже маємо спростувати точку зору, що історичні факти і навіть їх фахова оцінка можуть встановлюватися парламентським рішенням (законом). Така тенденція, особливо коли йдеться про кримінальну відповідальність, видається доволі небезпечною, вона не узгоджується, зокрема, зі свободою слова і свободою наукової творчості в сучасному європейському розумінні і з нею важко погодитися з принципових міркувань, якими б патріотичними мотивами відповідні пропозиції не аргументувалися.

Проект 7352 від 01.12.2017 (Каплін С. М.) про засади національної стратегії збільшення зарплат та пенсій, створення нових робочих місць на 2018–2019 роки (Національна стратегія зростання заробітних плат та пенсій, створення нових робочих місць).

У проекті від імені соціалістів та соціал-демократів пропонується затвердити Національну стратегію збільшення пенсій та заробітних плат. В її основі два блоки програмних напрямків та конкретних заходів які мають невідкладно реалізуватися у законодавчих актах. Перший блок – необхідні кроки, аби забезпечити зростання мінімальної зарплати до 10 000 гривень, другий – мінімальної пенсії до 5 000 грн. У цій Стратегії тезами викладено такі завдання:

«1. Економічне зростання.

1.1. Народний Банк Розвитку. Зміна ролі Національного банку України з «умовно незалежного» органу, який обмінює валюти, на активного учасника економічного розвитку, відповідального за кредитування пріоритетних галузей економіки, визначених державою.

1.2. Збільшення ролі державних банків у кредитуванні пріоритетних галузей народного господарства.

1.3. Податкові канікули для галузей, що розвиваються, а також для галузей із високим рівнем заробітної плати. Зменшення податкового навантаження для підприємств з високим рівнем зайнятості як форму компенсації за навантаження в частині виплати заробітної плати.

1.4. Націоналізація та підвищення ефективності управління державним майном. Зокрема, націоналізація компаній, які мають стратегічне значення для економіки у енергетичній, транспортній, оборонній та інших галузях економіки. Розвиток державного сектору як локомотиву побудови нової економіки України: створення вертикально-інтегрованих структур у ключових галузях для росту ВВП як енергетика, сільське господарство, промисловість, нафтогазова промисловість, інновації, біотехнології.

1.5. Державна підтримка наукоємних галузей економіки, авіакосмічного будування, приладобудування, наукових та технічних робіт, біотехнологій.

1.6. Реприватизація окремих підприємств, де власник порушує умови приватизаційних конкурсів.

1.7. Запровадження програми відродження села та захисту селян.

1.8. Розвиток атомної енергетики як основи економічної незалежності та зростання, підтримка виробництва альтернативних видів енергії, спрямованих на захист оточуючого природного середовища.

2. Жорсткі заходи детінізації національної економіки.

2.1. Криміналізація відповідальності, розгорнута система багаторівневого аудиту, відновлення роботи інспекційних та правоохоронних органів у галузі економіки, міжнародна співпраця та кооперація зусиль, уніфікація антикорупційних органів.

2.2. Активізація дерегуляції та дебюрократизації у господарській діяльності, зменшення видатків на адміністрування податків та отримання дозвільних документів.

2.3. Заходи щодо системної детінізації виплати зарплат.

2.4. Перевірка легальності походження коштів з декларацій українського політикуму

2.5. Заборона використання спекулятивних фінансових та інших економічних інструментів. Боротьба з тіньовим фінансовим сектором, виведенням капіталу за кордон

2.6. Боротьба із контрабандою.

2.7. Боротьба з конвертаційними центрами, посилення відповідальності за ухилення від сплати податків.

2.8. Кримінальне покарання за «зарплату у конвертах».

2.9. Заборона на роботу з офшорами.

 3. Оптимізація видатків держави.

3.1. Верифікація набувачів соціальних послуг від держави.

3.2. Модернізація та оптимізація системи органів соціального захисту та пенсійного забезпечення.

3.3. Аудит та модернізація Пенсійного фонду України та системи органів соціального забезпечення

3.4. Капіталізація Пенсійного фонду через передачу у його власність націоналізованих підприємств та коштів вилучених у е-декларантів через їх незаконну діяльність.

3.5. Передача у Пенсійний фонд підприємств з високим рівнем прибутковості як лікеро-горілчана галузь, солевидобуток, аптечні мережі, фармацевтичні підприємства, лотерейний та гральний бізнес тощо.

3.6. Відміна чисельних пільг для народних депутатів та вищих посадових осіб держави, суддів та окремих категорій чиновників.

3.7. Зменшення видатків держави на утримання силового блоку, аудит та наступне згортання неефективних регіональних та державних програм, які фінансуються з бюджету.

3.8. Розвиток кооперативної політики для оптимізації видатків, приватно-державного партнерства.

4. Оподаткування багатства.

4.1. Запровадження спеціального податку на розкіш у розмірі 10 відсоткового одноразового платежу.

4.2. Введення податку на надприбутки за прогресивною шкалою зі ставкою до 65% від доходу. Запровадження прогресивної шкали сплати єдиного соціального внеску.

4.3. Ліквідація соціальної нерівності у зарплатах чиновників та простих людей. Максимальна зарплатня має бути не більшою за мінімальну більше, ніж у 10 разів».

Головна ідея проекту – «Вихід для порятунку народу і держави один: перемога у боротьбі проти олігархії та прихід до влади українських лівих сил – соціалістів».

Проект видається суто ідеологічним (своєрідною партійною програмою). Коментувати його з юридичної сторони немає потреби.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 7342 від 28.11.2017 (Рябчин О. М.) про внесення змін до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» щодо надання повноважень Президенту України для забезпечення сталої діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У прикінцевих положення пропонується передбачити, що до призначення нового складу (нових членів) Регулятора відповідно до статті 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та у разі неправомочності Регулятора, Президент України призначає членів Регулятора у кількості,  рівній кількості вакантних посад, до моменту призначення членів Регулятора, обраних за результатами відкритого конкурсного відбору, але не більше, ніж на шість місяців.

Проект 7297-1 від 30.11.2017 (Заліщук С. П.) про внесення змін до деяких законів України щодо статутів територіальних громад.

Формально альтернативний урядовому проекту 7297 від 16.11.2017 про внесення змін до деяких законів України щодо статутів територіальних громад (див. Бюлетень № 151).

Альтернативний і основний проект незважаючи на ідентичну назву мають мало спільного по суті. Хоча в альтернативному проекті тема статутів територіальних громад теж піднята і дається їх визначення, тим не менш, головна увага приділена проблемам діяльності загальних зборів (конференції) членів територіальної громади, проведенню громадських слухань, внесенню місцевих ініціатив та електронним петиціям. Загалом проект мав би бути поданий як цілком самостійний і своїй назві він не відповідає. Серед найбільш контроверсійних ініціатив проекту слід назвати таку: «самооподаткування – форма залучення на добровільній основі за рішенням загальних зборів (конференції) членів територіальної громади коштів населення відповідної території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру». Ще раз цей термін вживається лише раз: Рішення загальних зборів (конференції) членів територіальної громади, які стосуються внутрішніх питань самоорганізації членів територіальної громади (виконання громадських робіт, самооподаткування, збирання благодійних внесків, утворення органу самоорганізації населення та припинення його діяльності тощо), виконуються добровільно. Проте ні процедури,  ні механізму зборів, а ні їхнього правового статусу  не прописується. Інша ініціатива стосується обов’язкового проведення громадських слухань: Проведення громадських слухань пропонується зробити обов’язковим перед прийняттям місцевою радою рішень з таких питань: проекту статуту територіальної громади; стратегічних [ймовірно планівавт. огл.] та планів соціально-економічного розвитку, генеральних планів; схеми забудови території; місцевого бюджету на наступний рік; встановлення місцевих податків і зборів, їх ставок і податкових пільг; випуску місцевих позик; відчуження з комунальної власності підприємств, що створюють, виробляють або надають житлово-комунальні послуги громаді; передачі їх у концесію, довгострокову оренду; встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, щодо яких рішення приймає місцева рада; організації територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають охороні; розміщення на території громади екологічно небезпечних об’єктів, надання дозволів на яке належить до компетенції місцевої ради. Недотримання названих вимог має бути підставою для судового визнання рішень місцевої ради із зазначених питань нечинними. Знов таки, оскільки відповідні зміни більше нікуди не вносяться і ніяк не розкриваються, незрозуміло як можна на практиці реалізувати положення щодо судового визнання рішень місцевої ради із зазначених питань не чинними.

Ініціативи проекту є дуже цікавими, але вкрай недостатньо опрацьованими, значно ширшими, ніж їх подають у проекті. Крім того, проект вимагає редакційного опрацювання.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 7340 від 28.11.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України щодо врегулювання питання виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Пропонується визначити, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту – гарантована державою виплата, що призначається і виплачується в разі: 1) загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання нею службових обов’язків або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, пов’язаного з виконанням нею службових обов’язків; 2) смерті особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, що настала в період проходження нею служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження нею служби; 3) установлення особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого нею під час виконання службових обов’язків або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, пов’язаного з виконанням нею службових обов’язків, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення із служби з причин, зазначених у цьому пункті; 4) установлення особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту інвалідності, що настала в період проходження нею служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням нею служби, або встановлення особі, звільненій із служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби; 5) отримання особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання нею службових обов’язків або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що призвело до часткової втрати працездатності без установлення їй інвалідності; 6) отримання особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту поранення (контузії, травми або каліцтва), що настало в період проходження нею служби, або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження нею служби, що призвело до часткової втрати працездатності без установлення їй інвалідності. Встановлюються розміри одноразової грошової допомоги, коло суб’єктів, яким вона може бути виплачена порядок виплати тощо.

Проект 7349 від 30.11.2017 (Каплін С. М.) про внесення змін до Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» (щодо запровадження форм компенсації громадянам України знецінених заощаджень).

Пропонується встановити, що заощадження громадян підлягають індексації. Компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться у формі списання коштів з рахунку власника для таких цілей: погашення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг; оплати отриманих лікувально-профілактичних послуг,  придбання ліків у державних та комунальних аптечних закладах;  оплати вартості навчання дітей, онуків у професійно-технічних та вищих навчальних закладах; оплати придбання негазових/неелектричних котлів, придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для утеплення будинків. Списання коштів з рахунку власника для названих цілей, здійснюється у межах залишків на рахунках за заявою громадянина – власника рахунку в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Право на списання коштів мають громадяни України, які внесені в інформаційно-аналітичну систему «Реєстр вкладників заощаджень громадян». Право на отримання коштів у формі компенсації для цілей, визначених у статті 6 цього закону, не може бути обмежене у зв’язку із отриманням вкладником грошової компенсації втрат від знецінення заощаджень.

Ініціатива не викликає особливих заперечень, якщо держава зараз здатна забезпечити її фінансово і якщо будуть ретельно опрацьовані всі деталі запропонованого механізму компенсації.

Культура та освіта

Проект 7339 від 27.11.2017 (Батенко Т. І.) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо заохочення зайняття молоді спортом.

Пропонується закріпити положення про те, що поза конкурсом до державних і комунальних вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту зараховуються особи, яким присвоєно спортивні звання кандидата у майстри спорту України, майстра спорту України, майстра спорту України міжнародного класу. А також зазначається, що студенти, яким присвоєно спортивні звання кандидата у майстри спорту України, майстра спорту України, майстра спорту України міжнародного класу, мають гарантоване право на отримання соціальної стипендії, у тому числі у разі отримання академічної стипендії.

Норми щодо сприяння спортсменам у вступі до вишів наявні в багатьох країнах, утім форма такого сприяння є різною. Наскільки виправдана ідея  позаконкурсного вступу для усіх  кандидатів у майстри спорту України є питанням дискусійним.

Проект 7314-1 від 01.12.2017 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо харчування дітей, які навчаються.

Альтернативний проекту 7314 від 17.11.2017 (Барна О. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення обов’язковим харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти) (див. Бюлетень № 151).

У ініціативі основного проекту щодо внесення змін до Закону України «Про загальну середню освіту» про те, що органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням певні категорії дітей пропонується виключити з переліку таких категорій «дітей з неповних та багатодітних сімей», а натомість додати «дітей із числа внутрішньо переміщених осіб» та «учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів». Далі, пропонується зменшити відсоток харчування за який сплачують батьки і поставити його в залежність від місця розміщення школи: Учнів 5-11(12) класів закладів загальної середньої освіти державної та комунальної форм власності пропонується забезпечувати обов’язковим харчуванням за рахунок коштів місцевих бюджетів. При цьому, батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у розмірі, що не перевищує 60 відсотків від вартості харчування, а у сільській місцевості – у розмірі, що не перевищує 40 відсотків від вартості харчування, що визначається органами місцевого самоврядування. Лишається незрозумілим, йдеться про проживання учнів у сільській місцевості чи про школи, які перебувають в сільській місцевості, що не завжди є одне й те саме. У змінах до Закону України «Про охорону дитинства» та Закону України «Про освіту» вже немає виключення категорій «дітей з неповних та багатодітних сімей», але додані категорії «дітей із числа внутрішньо переміщених осіб» та «учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів». Крім того, порівняно з основним проектом уніфіковані зміни до цих двох законів щодо харчування дітей «які навчаються в закладах дошкільної, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти».

Проект може бути врахований при доопрацюванні основного, втім слід звернути увагу на уточнення спірних його положень, у разі їх погодження по суті.

Охорона здоров’я

Проект 7268-1 від 27.11.2017 (Констанкевич І. М.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо забезпечення фінансування навчальних закладів професійної (професійно-технічної) освіти з бюджетів різних рівнів).

Альтернативний проекту 7268 від 08.11.2017 (Вітко А. Л.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо забезпечення фінансування професійно-технічної освіти з державного бюджету України) (див. Бюлетень № 150).

Проекти однакові за ідеєю, але дещо різні редакційно та за змістом. В альтернативному проекті, зокрема, пропонується замість слів «професійно-технічні навчальні заклади» чинного кодексу та основного проекту використати слова «заклади професійної (професійно-технічної) освіти. Інші положення або ідентичні, або ідентичні по суті, але відмінні редакційно.

Проект доцільно використати для підготовки зведеного проекту для внесення до сесійної зали.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 7350 від 30.11.2017 (Лабазюк С. П.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель.

Зміни вносяться до пунктів 14 та 15 Перехідних положень, якими мораторій продовжено ще на 1 рік – до 1 січня 2019 р.

Вже за тиждень, 07.12.2017 проект був включений до порядку денного і того ж дня прийнятий як закон за основу і в цілому.

Проекти з інших питань

Проект 7344 від 29.11.2017 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до статті 3 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» (щодо визначення періодичності проведення перепису населення України та проведення Всеукраїнського перепису населення в 2018 році).

Пропонується установити, що перепис населення проводиться не рідше, ніж один раз на десять років. Прикінцевими положеннями проекту Кабінету Міністрів України  дається завдання у місячний строк з дня набрання чинності цим законом прийняти рішення, спрямовані на виконання даного Закону та  проведення у 2018 році Всеукраїнського перепису населення.

За умови окупації частини території країни, а також в існуючій економічній та соціально-політичній ситуації проведення всеукраїнського перепису навряд чи належить до найважливіших завдань.

Проект 7348 від 29.11.2017 (Домбровський О. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку сфери виробництва рідкого палива з біомаси та впровадження критеріїв сталості рідкого палива з біомаси та біогазу, призначеного для використання в галузі транспорту.

Як зазначається у пояснювальній записці, метою проекту є створення нормативно-правового підґрунтя для розвитку сфери виробництва, обігу та використання рідкого біопалива на транспорті. Для цього пропонуються заходи щодо створення ринку рідкого біопалива в Україні, здійснення моніторингу цього ринку, запровадження відповідальності за невиконання показників щодо обов’язкової частки біокомпонентів у паливі моторному/паливі моторному альтернативному, для продажу на митній території України. Планується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про альтернативні види палива» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо: визначення по рокам для суб’єктів господарювання, що виробляють та/або імпортують паливо моторне/паливо моторне альтернативне для продажу на митній території України, обов’язкової частки біокомпонентів в загальному обсязі його продажу в перерахунку на енергетичний вміст цих добавок та відповідність їх критеріям сталості; введення обліку та контролю вмісту біокомпонентів у паливі моторному/паливі моторному альтернативному на ринку нафтопродуктів, які покладені на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива. Порядок зазначеного обліку передбачено затвердити Кабінетом Міністрів України; віднесення до адміністративних правопорушень недотримання суб’єктами господарювання, що виробляють та/або імпортують для продажу на митній території України вимог щодо вмісту обов’язкової частки біокомпонентів у загальному річному обсязі продажу палива моторного/палива моторного альтернативного та неподання або несвоєчасне подання зазначеними суб’єктами господарювання інформації щодо вмісту обов’язкової частки біокомпонентів у загальному обсязі продажу на митній території України палива моторного/палива моторного альтернативного в перерахунку на їх енергетичний вміст.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори