пошук  
версія для друку
25.12.2017 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 154 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 04.12.2017 – 08.12.2017

   

Надійшло 78 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 35 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, відкликанням Голови Комітету ВР України, ініціативою відставки міністрів, рекомендаціями парламентських слухань тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0172 від 04.12.2017 (Президент України) про ратифікацію Угоди між Україною та Португальською Республікою про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом.

Зазначену угоду було вчинено 22 травня 2017 року у м. Київ. Угода забезпечує рівноправний, партнерський характер відносин у процесі інформаційного обміну та зобов’язує сторони вживати необхідні заходи для охорони отриманої під час співробітництва інформації з обмеженим доступом. Суб’єктами виконання цього міжнародного договору з української сторони є державні органи, підприємства, установи та організації, які відповідно до національного законодавства провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею, та отримали дозвіл на передачу секретної інформації іноземному партнеру. Угодою зобов’язано компетентні органи України та Португальської Республіки забезпечувати належний державний контроль за дотриманням суб’єктами співробітництва вимог законодавства держав Сторін під час обміну інформацією з обмеженим доступом. Ратифікація Угоди, створюючи правові засади для здійснення обміну інформацією з обмеженим доступом та забезпечення її взаємної охорони, буде сприяти підвищенню ефективності взаємовигідного співробітництва України з Португальською Республікою.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 7356 від 05.12.2017 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо підвищення розмірів допомоги.

Пропонується внести зміни до статті 16-2 «Розмір одноразової грошової допомоги» названого закону, встановити, що для визначення цього розміру враховується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на місяць загибелі (смерті) або встановлення інвалідності.

Ідеологічні питання

Проект 7354 від 05.12.2017 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації до України).

Пропонується встановити кримінальну відповідальність за «публічне заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації до України, факту захвату внаслідок збройної агресії Російської Федерації тимчасово окупованої території України в 2014 році, а також виготовлення та розповсюдження матеріалів із таким запереченням». Підвищені санкції передбачаються за «ті самі дії, вчинені службовими особами або якщо вони вчинені повторно».

Проект значною мірою дублює положення проектів 2080 від 09.02.2015 (Артюшенко І. А.) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо відповідальності за публічне заперечення чи виправдання військової агресії Російської Федерації по відношенню до України у 2014-2015 роках)» (див. Бюлетень № 9) та 3771 від 15.01.2016 (Балога В. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за публічне заперечення тимчасової окупації територій України Російською Федерацією» (див. Бюлетень№ 56).

У зв’язку з цим маємо черговий раз підкреслити, що автори цього огляду є принциповими противниками будь-яких спроб встановлення юридичної відповідальності за заперечення тих чи інших оцінок історичних фактів, якими би благими намірами ці спроби не обґрунтовувалися. Стосовно цього конкретного проекту слід також погодитися зі слушними зауваженнями ГНЕУ, що судження про те, чи був акт агресії з боку Росії проти України чи ні, самі по собі не становлять суспільної небезпеки, необхідної та достатньої для визнання їх злочином; що поширюють такі судження здебільшого особи, які самі стали жертвою антиукраїнської пропаганди і роблять відповідні твердження в результаті її впливу, цілком щиро вважаючи, що Росія не є агресором; що ряд формулювань проекту (наприклад, «захват тимчасово окупованої території) є внутрішньо суперечливими і юридично некоректними.

Проект 7360 від 06.12.2017 (Корчинська О. А.) про внесення змін до деяких законів України щодо розміщення соціальної реклами з зображенням учасників бойових дій, волонтерів та інших осіб які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Розміщення на носіях зовнішньої реклами зображень (фотографії, інші художні твори) учасників бойових дій, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, осіб, які за участь в бойових діях отримали звання Герой України, ордени України чи медалі України, волонтерів, загиблих учасників антитерористичної операції є соціальною рекламою за умови, що відповідна інформація не містить посилань на рекламодавця, політичну належність рекламодавця або політичних належностей осіб, зображених на відповідних фотографіях чи інших художніх творах. Згода на використання в соціальній рекламі зображень особи, визначеної згідно з попереднім абзацом, отримується відповідно до порядку, визначеному Цивільним кодексом України. Розповсюджувачі зовнішньої реклами, незалежно від форм власності, зобов’язані розміщувати таку соціальну рекламу, в обсязі не менше двох відсотків загальної площі поверхонь рекламних засобів, право на використання яких для розміщення зовнішньої реклами передбачено відповідним дозволом (дозволами), виданими таким органом місцевого самоврядування. Її розміщення здійснюється розповсюджувачами реклами за замовленням органів місцевого самоврядування, а також може здійснюватись за замовленням органів державної влади або власною ініціативою розповсюджувачів. Розповсюджувач названої соціальної реклами звільняється від оплати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває в комунальній або державній власності, на яких розміщена названа соціальна реклама, впродовж всього часу розміщення. Проект містить також порядок отримання права на звільнення від плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, а також вимоги до порядку виготовлення такої соціальної реклами тощо.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 7359 від 05.12.2017 (Продан О. П.) про внесення змін до статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» щодо забезпечення сталої діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пропонується визначити, що у разі втрати Регулятором правомочності (припинення повноважень чотирьох або більше членів Регулятора від його складу та неможливості прийняття Регулятором рішень відповідно до частини восьмої цієї статті) усі рішення, прийнятті Регулятором на виконання цього Закону, продовжують діяти в редакції, прийнятій на дату останнього засідання правомочного Регулятора, до прийняття відповідних рішень новим правомочним Регулятором.

Проект 7342-1 від 06.12.2017 (Домбровський О. Г.) про внесення змін до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» щодо надання повноважень Президенту України для забезпечення сталої діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Альтернативний проекту 7342 від 28.11.2017 (Рябчин О. М.) про внесення змін до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» щодо надання повноважень Президенту України для забезпечення сталої діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (див. Бюлетень № 153).

Повністю повторює основний проект, але з уточненням, що Президент призначає відповідних осіб на строк до 3 місяців, а не до 6, як в основному проекті.

Проект 7362 від 06.12.2017 (Герасимов А. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення парламентського контролю.

Зміни пропонуються до Законів України «Про Регламент Верховної Ради України», «Про прокуратуру», «Про Державне бюро розслідувань», «Про запобігання корупції» та «Про Національне антикорупційне бюро України». Суть змін зводиться до того, що Верховна Рада України може висловити недовіру Директору Державного бюро розслідувань, заступнику Генерального прокурора – керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Директору Національного антикорупційного бюро України, члену Національного агентства з питань запобігання корупції, що має наслідком відставку зазначених осіб з посади. Розгляд питання про висловлення недовіри включає: 1) доповідь від ініціатора внесення пропозиції про розгляд цього питання та відповіді доповідача на запитання представників депутатських фракцій (депутатських груп), народних депутатів (до 30 хвилин); 2) співдоповідь від головного комітету, якому доручено підготувати питання до розгляду, та відповіді співдоповідача на запитання (до 20 хвилин); 3) виступ особи, щодо якої розглядається питання про висловлення недовіри, та її відповіді на запитання представників депутатських фракцій (депутатських груп), народних депутатів (до 30 хвилин); 4) обговорення пропозиції про висловлення недовіри, яке проводиться протягом часу, визначеного Верховною Радою. Прийняття постанови про висловлення недовіри Верховної Ради здійснюється відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради і має наслідком його відставку з посади. Однак деякі зміни не пов’язані із цими ініціативами, а стосуються інших правових питань. Зокрема, визначається, що не може бути призначена на посаду члена Національного агентства особа, яка притягалася на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією. Натомість повноваження члена Національного агентства припиняються Кабінетом Міністрів України достроково у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього у зв’язку із вчиненням злочину чи кримінального проступку (крім необережного кримінального проступку) або притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. Директор Національного бюро звільняється з посади в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього у зв’язку із вчиненням злочину чи кримінального проступку (крім необережного кримінального проступку) або притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією.

Проект 7362-1 від 07.12.2017 (Сотник О. С.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо забезпечення парламентського контролю.

Альтернативний попередньому. Пропонується доповнити лише Регламент Верховної Ради України новою главою і новою статтею, але передбачити там лише обов’язковість звіту перед парламентом Директора Державного бюро розслідувань, заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Директора Національного антикорупційного бюро України, Голови Національного агентства з питань запобігання корупції. Прямо зазначається, що за підсумками обговорення звіту Верховна Ради приймає постанову про: затвердження звіту та визнання роботи Державного бюро розслідувань, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції задовільною; або затвердження звіту та надання рекомендацій Директору Державного бюро розслідувань, заступнику Генерального прокурора – керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Директору Національного антикорупційного бюро України, Голові Національного агентства з питань запобігання корупції про напрямки та способи вдосконалення діяльності цих органів. Прийняття постанови про затвердження звіту та надання рекомендацій не може бути підставою для звільнення зазначених осіб з займаних посад.

Як видається, проекти слід було б об’єднати і приділити увагу не лише проблемам звільнення чи звіту, а створити взаємопов’язану систему, яка б передбачала реальний контроль з боку парламенту, без виникнення зайвих політичних та корупційних ризиків.

Проект 7366 від 06.12.2017 (Барна О. С.) про вибори народних депутатів України (за мажоритарною системою). Первісний текст був відкликаний 06.12.2017, а на заміну йому 18.12.2017 поданий доопрацьований текст, який тут і розглядається.

Проект передбачає прийняття замість чинного Закону України «Про вибори народних депутатів України» нового цілісного закону загальним обсягом у 154 сторінки(XV розділів, у них 109 статей і 5 пунктів прикінцевих і перехідних положень). Пропонується вибори народних депутатів України проводити за мажоритарною системою в 450 одномандатних виборчих округах. Вибірково звернемо увагу на деякі положення проекту. Чергові та позачергові вибори депутатів не можуть проводитися одночасно з всеукраїнським чи місцевим референдумом, черговими чи позачерговими виборами Президента України, черговими виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Це правило однак не поширюється на повторні та проміжні вибори. Право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними як безпосередньо, так і через партії. При висуванні претендента на кандидата в депутати виборцями не менш як п’ятдесят виборців, що проживають у межах виборчого округу, в якому висувається кандидат, підписують заяву про це із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження, серії і номера паспорта, домашньої адреси кожного з виборців. Претендент на кандидата в депутати, висунутий виборцями, може бути зареєстрований як кандидат у депутати, якщо його підтримають своїми підписами не менш як три тисячі виборців даного виборчого округу. Висування кандидатів у депутати від партії в одномандатних округах здійснюється партією на з’їзді (зборах, конференції) у порядку, встановленому статутом партії. Однією з умов реєстрації кандидата у депутати є подання ним ) розписки про відсутність громадянства іншої держави.

Зауважимо, що пояснювальна записка має формальний характер і фактично не містить характеристики основних положень проекту. Утім, чогось принципово нового порівняно з попереднім доволі багатим вітчизняним досвідом у проекті не вбачається.

Проект 7367 від 06.12.2017 (Мисик В. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо приведення окремих положень у відповідність до Конституції України).

Пропонується у частинах перших статті 89 та 99 Регламенту скасувати згадки про Національний банк України як про суб’єкта законодавчої ініціативи.

Проект 7369 від 07.12.2017 (Бандуров В. В.) про внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо надання соціально-економічної компенсації ризику населенню, яке проживає на території зон спостереження в об’єднаних територіальних громадах.

Пропонується поширити дію частин першої, другої та п’ятої статті 12-2 «Порядок і умови використання коштів збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території спостереження» названого закону на об’єднані територіальні громади, що дозволить таким громадам отримувати кошти від збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження.

Проект 7381 від 07.12.2017 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення можливості усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Основна ідея проекту полягає в тому, щоб відмовитися від передбаченого чинним законодавством окремого закону про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України та передбачити регулювання відповідних відносин у Регламенті Верховної Ради України (далі  Регламент). Пропонується доповнити Регламент положеннями, якими передбачити, що строк для подання спеціальною тимчасовою слідчою комісією до Верховної Ради висновків та пропозицій за дослідженими обставинами щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину визначається у постанові про утворення відповідної комісії, але не може перевищувати шести місяців з дня її утворення. Уточняється порядок утворення та склад спеціальної слідчої комісії, вимоги до її членів, порядок діяльності та повноваження спеціальної тимчасової слідчої комісії, а також повноваження голови, заступника голови, секретаря та членів спеціальної тимчасової слідчої комісії, спеціального прокурора та спеціального слідчого, їх взаємодія із спеціальною тимчасовою слідчою комісією. Окрім того, передбачається кримінальна відповідальність за відмову свідка від давання показань або відмову експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов’язків під час розслідування спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України, а також за невиконання службовою особою законних вимог спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, створення штучних перешкод у їх роботі, надання недостовірної інформації.

Втім, вважаємо, що всім зазначеним нормам матеріального, а не процесуального характеру належне місце має бути саме в окремому законі, а не в Регламенті. У цьому контексті проект є спробою «обійти» чинне законодавство, до чого навряд чи можна поставитися схвально. До того ж у проекті, що вже стало сумною традицією, плутаються статті Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» зі статтями власне Регламенту.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 7357 від 05.12.2017 (Мисик В. Ю.) про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України (щодо розширення переліку суб’єктів, які мають право утворювати професійні спілки).

Пропонується дозволити рятувальникам – особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту утворювати в установленому порядку свої професійні спілки.

Проект 7370 від 07.12.2017 (Шинькович А. В.) про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо посилення захисту осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності).

Проект містить дві новели про те, що улаштування засобів безперешкодного доступу до об’єктів житлово-комунального та громадського призначення, в тому числі до під’їздів та/або квартир у житлових будинках, осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а також про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з підстав невідповідності об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо «доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення».

Проект 7372 від 07.12.2017 (Продан О. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо унормування діяльності та державної реєстрації всеукраїнських громадських об’єднань.

Черговий проект спрямований на впорядкування тих обставин, які породив Закон України «Про громадські об’єднання» 2012 року та зміни до нього 2015 р. Проектом передбачається унормування діяльності та державної реєстрації всеукраїнських громадських об’єднань. Зокрема, актуальними питаннями є набуття всеукраїнського статусу громадського об’єднання; діяльність місцевих осередків всеукраїнських громадських організацій, які відповідно до вимог Закону України «Про громадські об’єднання» вважаються відокремленими підрозділами зі статусом юридичної особи; набуття засновником громадського об’єднання членства у громадському об’єднанні; можливість здійснювати діяльність на підставі модельного статуту громадської організації із статусом юридичної особи тощо. Крім того, проектом пропонується виключити таку організаційно-правову форму як «громадська спілка», оскільки поняття «громадське об’єднання» є ширшим і включає в себе як «громадські організації», так і «громадські спілки». Також пропонується змінами до статті 166-11 «Порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» Кодексу України про адміністративні правопорушення встановити відповідальність за «порушення встановлених законодавством вимог до найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, порядку використання у найменуванні громадського об’єднання слова «всеукраїнське» та похідних від нього та/або використання у найменуванні юридичної особи власної назви іншого громадського об’єднання». Окрім названих, звертає на себе увагу ініціатива дозволити бути членами громадських об’єднань виключно дієздатним фізичним особам, які досягли 18 років (окрім дитячих та молодіжних ГО). Така ініціатива видається вкрай сумнівною з огляду на існування громадських об’єднань заснованих не за віковим, а за тематичним принципом (клуби стендового та повітряного моделізму, спортивні ГО тощо).

Проект є важливим стосовно питань реєстрації, однак вкрай сумнівним щодо інших змін.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 7371 від 07.12.2017 (Купрій В. М.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за саботаж.

Пропонується названий кодекс доповнити статтею 364-2 «Саботаж», якою встановити відповідальність за «саботаж, тобто умисне невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків або повноважень, що призвело до порушення закону та завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або інтересам окремих юридичних осіб». Обтяжуючими обставинами є випадки, коли діяння призвело «до порушення закону та суперечить державним чи громадським інтересам» або «до порушення закону та спричинило тяжкі наслідки». Як зазначається у примітці до статті, для цілей цієї статті службовими особами також визнаються особи, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до законів України, що беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань про призначення службових осіб на посади, що передбачають виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Перелік службових обов’язків (повноважень) встановлюється виключно законом. Відповідальність за цією статтею наступає, якщо особа знала про факт порушення закону внаслідок своєї бездіяльності, але не вжила заходів для відновлення законності.

Проект цікавий, але породжує більше питань, ніж відповідей. Чому наслідками саботажу (у простій, не кваліфікованій формі) не може бути істотна шкода охоронюваним законом інтересам держави? В чому полягає різниця із корупційними злочинами тощо. А текст примітки до статті наштовхує на думку про переважно політичну спрямованість проекту.

Проект 7373 від 07.12.2017 (Продан О. П.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів.

Основні зміни вносяться до статті 166-10 «Порушення вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» Кодексу України про адміністративні правопорушення. Передбачається запровадити відповідальність за такі діяння: «невнесення чи несвоєчасне внесення дозвільним органом в установлені законом строки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань прийнятих відповідно до закону рішень, поданих до дозвільного органу заяв і декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства та іншої інформації про документи дозвільного характеру і декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства, що необхідна для ведення зазначеного реєстру», «відмова дозвільного органу у прийомі документів суб’єкта господарювання на отримання документа дозвільного характеру або у реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства», «видача дозвільним органом документа дозвільного характеру без одержання погоджень, висновків та інших документів, які згідно з законом є необхідними для видачі документа дозвільного характеру», «прийняття рішень щодо видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру органами, які відповідно до закону не уповноважені їх видавати», «відмова дозвільного органу суб’єкту господарювання у видачі (переоформленні, анулюванні) документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом» тощо. Відповідно до числа суб’єктів, які можуть розглядати справи про адміністративні правопорушення, пропонується віднести «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності». Інші зміни стосуються чергового розширення кола осіб, які мають право складати адміністративні протоколи. Тепер до їх числа пропонується віднести: члена Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України (стаття 166-10); члена регіональної ради підприємців в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Севастополі (стаття 166-10); представника громадського об’єднання суб’єктів господарювання (стаття 166-10); члена громадської ради при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну економічну політику (стаття 166-10); члена громадської ради при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності (стаття 166-10).

Перелік нових складів проступків видається дещо штучним і занадто докладним, що призводить вже до складності кваліфікації діяння з огляду на подібність диспозицій. Крім того, продовжується практика надання права складати адміністративні протоколи дедалі ширшому колу суб’єктів без впорядкування питання, чи здатні вони належним чином виконувати ці обов’язки, зокрема чи мають вони відповідну освіту. До речі, й формулювання  проекту містять чимало відступів від нормативів української літературної мови.

Проект 7379 від 07.12.2017 (Бобов Г. Б.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у галузі бджільництва).

Пропонується доповнити названий кодекс статтею 251-1 «Порушення законодавства у галузі бджільництва», в якій передбачити відповідальність за «неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин» і «порушення технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл».

Як видається, ініціатива сформульована без належної для кримінального законодавства юридичної визначення і загалом має лобістський характер. Порушена ініціаторам проекту проблема мала б вирішуватися передусім засобами цивільно-правової відповідальності (повної компенсації завданих збитків винними особами). У порядку дискусії можна обговорити питання і про відповідну адміністративну відповідальність.

Культура та освіта

Проект 7314-2 від 05.12.2017 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти та підвищення рівня соціального захисту інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів).

Альтернативний проектам 7314 від 17.11.2017 (Барна О. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення обов’язковим харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти) (див. Бюлетень № 151) та7314-1 від 01.12.2017 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо харчування дітей, які навчаються (див. Бюлетень № 153).

Повторює ініціативи основного проекту із незначними змінами. Зокрема, пропонується уточнити, що батьки вносять плату за харчування дітей у розмірі, що не перевищує 50% від вартості харчування, що визначається органами місцевого самоврядування (основний проект визначає цей розмір до 70%). Право на безоплатне харчування пропонується поширити також і на інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів,дітей із сімей, у яких є члени сім’ї з інвалідністю, дітей із сімей, які отримували доходи у середньому на одного члена сім’ї за січень-червень перед початком навчального року менше фактичного розміру прожиткового мінімуму у середньому на одну особу, визначеного Міністерством соціальної політики України. Натомість посилання на дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» пропонується прибрати. Також проект вносить відповідні зміни до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».

Проект Постанови 7361 від 06.12.2017 (Павелко А. В.) про відзначення 100-річчя з часу заснування Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (у 2018 році).

У 2018 році виповнюється 100 років від часу заснування Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара – одного з провідних закладів вищої класичної освіти в Україні, який за основними результатами своєї статутної діяльності здобув загальнодержавне та міжнародне визнання. Враховуючи вагомий внесок цього університету у справу підготовки висококваліфікованих фахівців, створення авторитетних наукових шкіл, зміцнення інтелектуального потенціалу України, пропонується урочисто відзначити названий ювілей на державному рівні.

Проект Постанови 5675-д від 07.12.2017 (Княжицький М. Л.) про відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки (25 лютого 2021 року).

Проект є доопрацьованою у Комітеті з питань культури і духовності редакцією проекту 5675 від 19.01.2017 (Констанкевич І. М.) про відзначення 150-річчя від дня народження української письменниці та громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) (див. Бюлетень № 108).

Проекти дещо відрізняються лише в переліку рекомендованих заходів.

Проект Постанови 7378 від 07.12.2017 (Балицький Є. В.) про відзначення 100-річчя з часу заснування Київського міського пологового будинку № 1 (березень 2018 року).

У березні 2018 року виповнюється 100 років від дня заснування одного з найвідоміших в Україні, країнах пострадянського простору та в країнах Східної Європи закладу охорони здоров’я – Київського міського пологового будинку № 1. Історія Київського міського пологового будинку № 1 розпочалася у 1918 році в новозбудованому приміщенні на території старої фортеці на Печерську. З того часу і дотепер цей заклад охорони здоров’я, завдяки фахівцям, які уміло поєднують практичні навички та сучасні наукові знання, знаходиться на лідируючих позиціях світового рейтингу в галузі акушерства і гінекології. У зв’язку з цим пропонується урочисто відзначити на державному рівні відповідний ювілей.

Проект 7382 від 08.12.2017 (Денісова Л. Л.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів.

В проекті пропонується звільнити від сплати податку на нерухоме майно дитячі санаторно-курортні заклади, які мають ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики на надання послуг із санаторно-курортного лікування та дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, які внесені до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку і пройшли належну державну атестацію. Зазначені заклади мають право на цю пільгу,  якщо дохід від діяльності у сфері охорони здоров’я та оздоровлення за попередній податковий (звітний) рік складає не менше 80 відсотків загальної суми доходу. У разі анулювання ліцензії або виключення з Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, або скасування результатів раніше проведеної державної атестації, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося анулювання ліцензії або виключення з Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, або скасування результатів раніше проведеної державної атестації.

Охорона здоров’я

Проект 7333-1 від 05.12.2017 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо забезпечення лікування постраждалих громадян).

Альтернативний проекту 7333 від 22.11.2017 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо забезпечення безоплатними лікарськими засобами) (див. Бюлетень № 152). Порівняно з основним проектом пропонує ще суттєвіші пільги для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема забезпечення лікуванням за кордоном, якщо така допомога не може бути надана в Україні.

Утім, залишається відкритим питання про фінансування цих заходів. Теза пояснювальної записки, що «реалізація передбачених у законопроекті норм не потребує додаткових видатків із бюджету, оскільки видатки, пов’язані із реалізацією цих норм, можуть бути профінансовані за рахунок коштів передбачених у державному бюджету на 2017 рік та у проекті державного бюджету на 2018 рік» видається не дуже прикритим окозамилюванням.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 7350-1 від 04.12.2017 (Барна О. С.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель.

Альтернативний проекту 7350 від 30.11.2017 (Лабазюк С. П.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель (див. Бюлетень № 153).

Різниця з основним проектом лише у пропозиції відтермінувати закінчення мораторію до 1 січня 2024 р.

Проект 7350-2 від 04.12.2017 (Каплін С. М.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель.

Альтернативний попередньому.

Різниця з основним проектом лише у пропозиції відтермінувати закінчення мораторію до 1 січня 2023 р.

Проект 7350-3 від 04.12.2017 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення та запобігання їх прихованому продажу під час мораторію.

Альтернативний попереднім.

Проект повністю повторює ті ініціативи, які містили Прикінцеві і перехідні положення проекту 5476 від 01.12.2016 (Тимошенко Ю. В.) про мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення (див. Бюлетень № 102). Більш того, в пояснювальній записці навіть помилково посилається на те, що за чинним законом мораторій мав діяти до 1 січня 2017 р., тобто його продовження ще на рік не враховане.

Проект 7350-4 від 04.12.2017 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони торгівлі землею сільськогосподарського призначення.

Альтернативний попереднім.

Пропонується установити, що мораторій діє до набрання чинності законом про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення.

Проект 7350-5 від 06.12.2017 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони відчуження сільськогосподарських земель до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.

Альтернативний попереднім.

Пропонується визначити, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств. Внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення та за умови, якщо за результатами Всеукраїнського референдуму схвалено рішення про можливість запровадження вільної купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення. Також визначається, що до запровадження купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" пункту 15 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, власники земельних часток (паїв), яким виділені в натурі (на місцевості) земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, мають право звернутися до держави в особі уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу з пропозицією про викуп належних їм земельних ділянок. Викуп державою в особі уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу таких земельних ділянок здійснюється у порядку, встановленому законом, на підставі договору та за ринковою вартістю, визначеною з урахуванням цін на земельні ділянки сільськогосподарського призначення у державах Європейського Союзу відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики.

Проект 7350-6 від 07.12.2017 (Мушак О. П.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель.

Альтернативний попереднім.

Різниця з основним проектом лише у пропозиції відтермінувати закінчення мораторію не до 1 січня 2019 р., а до 7 січня 2019 р.

Проект 7350-7 від 07.12.2017 (Мушак О. П.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель.

Альтернативний попереднім. Різниця з основним проектом і попереднім лише у пропозиції відтермінувати закінчення мораторію до 19 січня 2019 р.

Вся ця «груднева земельна лихоманка» скінчилася 07.12.2017, коли був прийнятий як закон основний проект.

Проект 7355 від 05.12.2017 (Барна О. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скасування норм безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок державної і комунальної форм власності та заборони купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення).

Пропонується внести зміни до Земельного і Лісового кодексів України та Законів України «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство» і «Про аквакультуру». Основна їх суть зводиться до того, що купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб, забороняється. Забороняється купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам – учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами. Як зазначається у пояснювальній записці, метою проекту є збереження за громадами та державою земель, створення умов для соціально-економічного розвитку населених пунктів, недопущення розкрадання державних та комунальних земель, створення робочих місць та збільшення надходжень до місцевих бюджетів, заборона продажу земель сільськогосподарського призначення. Як зазначено у пояснювальній записці, очікується, що прийняття проекту матиме наслідком те, що земельна ділянка буде надаватися у користування для здійснення виробничої діяльності на найбільш сприятливих для соціально-економічного розвитку даної сільської місцевості умовах (створення робочих місць та сплати податків до місцевого бюджету), що є вигідним для місцевих громад, тому громадяни, які отримуватимуть земельні ділянки у користування, будуть зацікавлені у розвитку особистої справи. Також автори звертають увагу на те, що проект у разі його прийняття «стимулюватиме громадян до виробничої діяльності, обмежить корупційні ризики щодо дерибану земель, збереже відповідні площі земель для використання громади і держави у власних потребах (стратегічного будівництва або обміну), дасть змогу суттєво поповнити бюджети сіл, зменшити соціально-економічну напругу, сприятиме економічному і соціальному розвитку регіонів».

Проект є доволі схематичним і не містить реальних ініціатив щодо переорієнтації сільського господарства на суто орендну ідею. Не передбачені, зокрема, ніякі позитивні ініціативи щодо ефективних орендарів.

Проект 7363 від 06.12.2017 (Президент України) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин.

Великий проект, який на 117 сторінках вносить зміни до 39 законодавчих актів. За таких обсягів розглянути проект в межах даного огляду видається цілковито неможливим.

Проекти з інших питань

Проект 7365 від 06.12.2017 (Ляшко О. В.) «На захист українських експортерів!» (про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Пропонується ряд заходів, що мають обмежити коло санкцій, які можуть бути застосовані до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності. Зокрема, скасовується процедура індивідуального режиму ліцензування, обмежується коло випадків застосування штрафів випадками здійснення зовнішньоекономічних операцій без відповідних ліцензій або з порушенням ліцензійних вимог, а також обмежуються можливості застосування санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках проведення дій, які містять загрози національній безпеці, інтересам національної економічної безпеки. До дій, які містять загрози національній безпеці, інтересам національної економічної безпеки, пропонується віднести: здійснення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб’єктами господарювання прямо чи опосередковано зовнішньоекономічних операцій на території України поза банківською системою України; фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (стаття 110-2 Кримінального кодексу України); фінансування тероризму (стаття 258-5 Кримінального кодексу України); розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення (стаття 440 Кримінального кодексу України); найманство (стаття 447 Кримінального кодексу України); дії щодо провадження зовнішньоекономічної діяльності, визначені координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України як посягання на національні інтереси, національну безпеку, суверенітет і територіальну цілісність України. Також визначаються умови притягнення до відповідальності осіб, винних у поданні недостовірних відомостей, зазначених у направлених поданнях про ініціювання застосування (скасування, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій.

Проект видається доволі цікавим і потребує значної уваги з боку заінтересованих сторін.

Проект 6542-Д від 07.12.2017 (Южаніна Н. П.) про внесення змін до Митного кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату.

Проект є доопрацьованою у Комітеті з питань податкової та митної політики редакцію урядового проекту 6542 від 06.06.2017 про внесення змін до Митного кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату (див. Бюлетень № 128).

Важливим є те, що проекти 6540–6543 складали єдиний пакет змін. Відповідно, доопрацьовувати слід було увесь пакет, особливо враховуючи те, що члени Комітету висловили пропозиції щодо доповнення тексту проекту 6542 рядом нових положень, які і знайшли відбиток в проекті 6542-Д.

Загалом проект потребує оцінки саме в контексті його зв’язку з проектами 6540, 6541 і 6543.

Проект 7374 від 07.12.2017 (Матківський Б. М.) про історичні транспортні засоби.

У пояснювальній записці зазначається, що необхідність законопроекту зумовлюється особливістю транспортних засобів, які виготовлені більше як 40 років тому чи раніше, модель якого не виробляється щонайменше 25 років, їх історико-культурним значенням для суспільства та особливістю їх експлуатації. Транспортні засоби, які виготовлені більше 40 років тому, становлять історичну спадщину машинобудування, проте у законодавстві України відсутні правові норми, які б належно регулювали цю сферу відносин. Станом на сьогоднішній день власники історичних транспортних засобів (далі – ІТЗ) прирівняні у правах та обов’язках до власників звичайних транспортних засобів, включаючи податкові та митні збори, хоча ІТЗ у повсякденному житті не використовуються. ІТЗ мають культурну цінність та використовуються на фестивалях, виставках, а також демонстраціях у технічних музеях. Особливістю ІТЗ є їх експлуатація, оскільки такі транспортні засоби потребують додаткових витратах їх власників у зв’язку із тим, що транспортні засоби зняті з виробництва. Метою проекту є врегулювання суспільних відносин у процесі використання ІТЗ, визначення правового статусу ІТЗ, обсягу прав та обов’язків власників та користувачів цих засобів. Встановлюється правовий механізм надання транспорту статусу історичного, необхідний перелік документі для надання такого статусу, а також визначаються суб’єкти, які здійснюють діяльність із надання статусу та реєстрації транспортного засобу як історичного. Передбачені і ряд пільг для власників та користувачів ІТЗ, зокрема вони звільняються від сплати акцизного податку, податку на додану вартість, податку на власність, а також митних платежів у разі ввезення ІТЗ з-за кордону. Функції органів, які надають статус ІТЗ, проектом покладаються на громадські організації, які відповідають критеріям, встановленим законом.

Загалом проект досить цікавий і актуальний. Утім слід звернути увагу, що проект цілком обходить проблему реплік історичних транспортних засобів. Крім того, оскільки історичні транспортні засоби самі по собі є коштовною річчю, вони можуть виступати і засобом збереження та збільшення капіталу, а отже, ініціатива про майже повне позбавлення їх податкового тиску має бути дуже ретельно вивчена.

Проекти 7375 і 7376 від 07.12.2017 (Матківський Б. М.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питання про історичні транспортні засоби та про внесення змін до Митного кодексу України щодо питання про історичні транспортні засоби.

Проекти є частинами попередньої ініціативи і самостійного значення не мають.

Проект 7377 від 07.12.2017 (Балицький Є. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо особливостей обігу на території України функціональних харчових продуктів).

Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» пропонується доповнити таким положенням: функціональні харчові продукти – продукти харчування та напої, які збагачені відповідними поживними речовинами або речовинами, які мають потенціал для позитивного впливу на здоров’я, що перевищує їх основну поживну цінність. Функціональні харчові продукти призначені для дієтично-лікувального споживання людиною. Термін «фунціональні харчові продукти» включає: безглютенові харчові продукти, які складаються або виготовлені з одного або більше інгредієнтів, що не містять пшениці, жита, ячменю, вівса або їхніх гібридних сортів, в яких вміст глютену не перевищує 20 мг/кг в загальній масі харчового продукту, в тому вигляді, як його продають або передають споживачу; безлактозні харчові продукти – продукти, які не містять молочного цукру лактози та алергенних молочних білків (казеїну та сироватникового протеїну) і призначені для чутливої категорії споживачів, які мають несприйняття молочного цукру внаслідок гіполактаземії; безмолочні харчові продукти – продукти, які не містять алергенних молочних білків (казеїну та сироватникового протеїну) та призначені для чутливої категорії споживачів, які мають їх несприйняття; низькобілкові харчові продукти – продукти з низьким вмістом білків, виготовлені на основі різних типів (видів) крохмалю (кукурудзяного, картопляного, рисового, пшеничного) з додавання жирів, вуглеводів, вітамінів та мінеральних збагачуючих речовин. які призначені для спеціалізованої дієтотерапії пацієнтів хворих на фенілкетонурію. Інформація, що міститься у маркуванні функціональних харчових продуктів, має бути підтверджена оператором ринку відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Окрім того, змінами до Закону України «Про захист прав споживачів» уточнюється, що відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, мають бути підтверджені виробником (продавцем) відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. У разі ж порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність, зокрема, і за реалізацію продукції (товару), у якої відсутні або сфальсифіковані відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами – у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарської діяльності не веде обов’язковий облік доходів і витрат, – у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно, в Кодексі України про адміністративні правопорушення пропонується встановити відповідальність за «виготовлення та збут функціональних харчових продуктів, маркування яких, містить недостовірні або сфальсифіковані відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин» (нова частина статті 166-22). Натомість Кримінальний кодекс України пропонується доповнити ново статтею 328 «Виготовлення та збут функціональних харчових продуктів», якою встановити відповідальність за: «виготовлення (виробництво) та збут функціональних харчових продуктів, з наданням споживачу недостовірної інформації щодо складу та характеристики їх компонентів».

Проект видається достатньо дискусійним з огляду на певну неоднозначність всього пов’язаного із т. зв. функціональними харчовими продуктами.

Проект 7385 від 08.12.2017 (Козир Б. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку морегосподарського комплексу.

Як зазначається в пояснювальній записці, метою проекту є виконання Конвенції ООН з морського права 1982 року, Міжнародної конвенції про охорону людського життя на морі 1974 року, вдосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки мореплавства, підвищення ефективності управління морськими портами, розмежування державних і господарських функцій в морському порту, розмежування функцій міністерства і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у відповідних сферах, створення сприятливих умов для залучення приватних інвестицій, забезпечення завершення реформування морських портів відповідно до Закону України «Про морські порти України», спрощення процедур контролю в портах, відкритих для міжнародного морського сполучення, а також виконання міжнародних зобов’язань України у сфері торговельного мореплавства через внесення змін до Водного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про інвестиційну діяльність», Закону України «Про морські порти України», Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», Закону України «Про транспорт», Закону України «Про прикордонний контроль», Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

Докладного опису ініціатив не наводимо,  відсилаючи до пояснювальній записки до проекту, де це питання викладене з належною повнотою на 13 сторінках.

Проект 7386 від 08.12.2017 (Корчик В. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу.

Частково перегукується з нещодавнім проектом 7317 від 17.11.2017 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері убезпечення експлуатації колісних транспортних засобів відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (див. Бюлетень № 151). Проект також частково повторю ініціативи урядового проекту 4683від 17.05.2016(Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу, що є наступником урядового проекту 3713 від 24.12.2015 (див. Бюлетень № 54). Втім, урядові проекти є значно більшими за обсягом і пропонують комплексний підхід. У цьому ж проекті зміни передбачається внести лише до Законів України «Про автомобільний транспорт» і «Про ліцензування видів господарської діяльності». Вони стосуються майже виключно діяльності автомобільних перевізників. Пояснювальна записка до проекту є недостатньо інформативно і, окрім загального посилання на акти ЄС, мало що дає для розуміння природи ініціатив.

Загалом проект є вкрай недостатньо аргументованим. Ініціативи досить цікаві, але фактично ніяк не розкриті.

Проект 7387 від 08.12.2017 (Корчик В. А.) про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів.

Проект повторює редакцію до другого читання урядового проекту 4644 від 11.05.2016 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів), який є повторним внесенням проекту 4374 від 05.04.2016 (див. Бюлетень № 68). Проект 4644 був 17.01.2017 прийнятий в першому читанні, але не був прийнятий у другому 21.03.2017.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори