пошук  
версія для друку
01.03.2018 | ХПГ-інформ

Крим останніми днями (20.02.–01.03.2018)

   

Нижче наводимо чергову низку повідомлень про події останнього часу в анексованому Росією Криму, а також подій, пов’язаних з Кримом. Судові процеси, тиск на активістів тощо.


20.02.2018 сайт «15 минут» повідомив, посилаючись на «Кримську солідарність», що в російському Ростові-на-Дону відбулося чергове засідання суду в ялтинській справи «Хізб ут-Тахрір». Адвокат Еміль Курбедінов сказав, що допит головного свідка обвинувачення Олександра Компанєйцева, колишнього співробітника СБУ, тепер – ФСБ, ще не завершений. Адвокат Едем Семедляєв зазначив, що свідок не дав відповідей на більшість запитань, аргументуючи це «державною таємницею». Наступне засідання суду призначене на 28 лютого.


20.02.2018 підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму відхилив апеляцію Ісмаїла Рамазанова, якого звинувачують у пропаганді екстремізму. Про це повідомив сайт «15 минут», посилаючись на «Кримську солідарність». «Попри те, що звинувачення Рамазанову поставлено не по закону, суд залишив рішення першої інстанції без змін», – мовиться в повідомленні. Таким чином, кримський татарин залишиться під вартою до 18 березня 2018 року.

Ісмаїл Рамазанов (фото: Антон Наумлюк, RFE/RL)

Нагадаємо, 24 січня суд присудив Рамазанову 30 днів арешту – до 21 лютого. 19 лютого суддя продовжив арешт Рамазанову до 18 березня. Під час засідання адвокат Олексій Ладін наголосив, що, згідно зі статтею 100 КПК РФ, Рамазанову мали поставити звинувачення протягом десяти днів. Однак слідство порушило десятиденний термін і перебування Рамазанова в СІЗО взагалі є незаконним. Слідчий заявив, що термін перебування під вартою необхідно продовжити, адже Рамазанов має український пашпорт, і якщо його відпустити, він нібито може залишити Крим, щоби сховатися від слідства.


Протягом чотирьох років окупації російські силовики затримали в Криму 456 чоловік, провели 377 допитів і 112 трусів. Про це 20.02.2018 повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ України на своїй сторінці у Facebook, передав сайт «15 минут» 21.02.2018.

Інфографіка МЗС України

Повідомлено також, що більше, ніж 40 політв’язнів відбувають покарання за неправдивими звинуваченнями.

«По чотирьох роках окупації ситуація з людськими правами в Криму значно погіршилася. Затримання українців і кримських татар стали звичайною практикою. Росія продовжує жити в своєму імперському минулому, затягуючи Україну назад до СРСР. Ми не гратимемо за російським сценарієм», – мовиться в повідомленні міністерства.


21.02.2018 Кримська правозахисна група повідомила, що 5 лютого 2018 року до Європейського суду з прав людини надійшла скарга від громадянина України Володимира Присича, якого в серпні 2016 року ФСБ РФ у ЗМІ назвала «шпигуном української розвідки» в Криму. Втім, після незаконних слідчих дій «суд» 18 травня 2017 року засудив українця до трьох років позбавлення волі за зберігання наркотиків.

Адвокат Московської міської колегії адвокатів Сергій Насонов зазначив у скарзі, що право українця на справедливий судовий розгляд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, було порушене внаслідок фальсифікації доказів, відмови суду від аналізу аргументів заявника (Володимира Присича) з цього питання та використання неприпустимих доказів в обґрунтуванні вироку.

Далекобійника з Харкова Володимира Присича затримали співробітники ФСБ РФ у серпні 2016 року в Севастополі. При цьому вони відібрали у Присича ключі від вантажівки. Машина, що залишилася в Севастополі, не опломбовувалася, не охоронялася й перебувала без нагляду 9 годин, після чого в автомобілі з’явилися наркотики. Під час судового розгляду захист заявив, що наркотики в автомобілі Присича – це провокація ФСБ.

Побоюючись за своє життя та здоров’я, Присич під тиском співробітників ФСБ зізнався у шпигунстві проти РФ. Його «свідчення зізнання» наприкінці серпня транслювали в ефірі державного телеканалу «Росія 1» та інших ЗМІ.

Присич відмовився від своїх свідчень після того, як його родичі уклали угоду із незалежними адвокатами. На суді він заявив, що зізнатися у «шпигунстві» на користь Україні його примусили під тортурами електричним струмом.

У травні 2017 року вироком Гагаринського районного суду Севастополя українця засудили до трьох років позбавлення волі із відбуттям покарання в колонії загального режиму за зберігання наркотиків (ч. 2 ст. 228 КК РФ). У серпні 2017 року Севастопольський міський суд залишив вирок чинним.

Зараз Володимир Присич відбуває покарання в російській колонії в Кабардино-Балкарії.


20.02.2018 в селі Октябр Джанкойського району до кримських татар, що мешкають у сусідстві, – Османа Асанова, Усеїна Асанова, Смаїла Саїтова та Сервера Аяра, – прийшов співробітник карного розшуку. Про це повідомило громадське об’єднання «Кримська солідарність» на своїй сторінці у Facebook.

Підставою до візиту було те, що чоловіки відвідали зустріч «Кримської солідарності», що відбулася 27 січня в місті Судаку.

«З ними була проведена роз’яснювальна робота. Після чого співробітник попросив, щоби хлопці підписали папір, однак усі четверо відмовилися. Оскільки дані закони вони не порушували, що й було підтверджено самим співробітником в усній формі», – мовиться в повідомленні.

Нагадаємо, 27.01.2018 у Судаку на збори громадського об’єднання «Кримська солідарність» приїхали автозаки з силовиками. Не вважаючи на це активісти продовжили засідання. Як сказав один зі співробітників поліції, вони приїхали, бо отримали інформацію, що нібито в цьому місці перебувають озброєні люди. За словами активістів, у засіданні брали участь близько 150 кримчан з різних регіонів півострова, силовиків було не менше сотні.


21.02.2018 сайт «Крым.Реалии» повідомив, що севастопольця Ігоря Мовенка, якого звинувачують у екстремізмі за коментарі в соцмережі «ВКонтакте», Федеральна служба з фінансового моніторингу Росії завела до списку екстремістів і терористів. Про це розповіла дружина Мовенка Валентина.

«Ігор увійшов до онлайнбанкінгу, усі його рахунки заблоковані. Це означає блокування будь-яких безготівкових рахунків і операцій. Наприклад, зняти зарплату – вже проблема», – пояснила вона.

Як вона каже, до цього списку потрапляють усі, кого підозрюють або звинувачують за такими статтями. Це означає, що Мовенко буде в цьому спискові аж до скасування або виконання покарання.

Ігор Мовенко (фото: krym.org, RFE/RL)

Нагадаємо, Ігоря Мовенка затримали 16 грудня 2016 року в Севастополі й увезли до управління ФСБ. В мережі YouTube 9 вересня з’явилося відео, яке на місці події зняла дружина затриманого. Як вона каже, Ігоря побив чоловік через символіку українського батальйону «Азов», яка була наліплена на велосипед севастопольця. Лікарі діагностували Мовенкові відкриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, перелом щелепи, закритий перелом кісток носу, контузію очної баньки та інші травми.


22.02.2018 адвокат Микола Полозов повідомив на своїй сторінці в Facebook, що Слідчий комітет Росії відмовився порушувати кримінальні справи за фактом смерті Веджіє Кашка.

Наприкінці січня 2018 року старша слідча слідчого відділу по Київському району Сімферополя ГСУ СК РФ у Республіці Крим ухвалила постанову про відмову в порушення двох кримінальних справ за фактом смерті Веджіє Кашка. У порушенні першої за ч. 1 ст. 105, ч. 1 ст. 109, ч. 4 ст. 111 КК РФ (умисне вбивство, завдання смерті з необережності, умисне завдання тяжкої шкоди здоров’ю, що спричинило смерть потерпілого) – відмовлено за відсутністю події злочинів; у порушенні другої стосовно співробітників МВС у Республіці Крим за ч. 1 ст. 258, п. «в» ч. 3 ст. 286 КК РФ (зловживання посадовими повноваженнями, перевищення посадових повноважень із завданням тяжких наслідків) відмовлено за відсутністю в діях зазначених осіб складу злочину.

Веджіє Кашка

«У постанові також зазначено, що згідно із висновком експерта, смерть Веджіє Кашка настала внаслідок атеросклеротичної хвороби серця. Були проведені СМЕ та огляд місця події. Опитана низка осіб. Рідні й близькі Веджіє Кашка переконані, що Веджіє Кашка загинула зовсім не через хворобу серця, вона ніколи не скаржилася на нього і за кілька місяців до смерті проходила лікування в Туреччині, де лікарі не зауважили жодних погіршень, пов’язаних із роботою серця», – написав Полозов.

Микола Полозов (фото: Facebook)

Він зазначив, що буде оскаржувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, і додав, що його власне розслідування всіх обставин загибелі Веджіє Кашка буде продовжено. «Я вже направив заяву слідчому про ознайомлення з усіма матеріалами перевірки», – написав адвокат.


23.02.2018 на сайті Amnesty International Україна опублікована «Річна доповідь 2017: Україна». Міжнародна правозахисна організація Amnesty International оцінює стан людських прав у 159 країнах світу. У розділі, присвяченім України, мовиться, зокрема, й про порушення в Криму протягом 2017 року. Наводимо фрагмент доповіді, присвячений Криму.

Ілюстрація з сайту Amnesty International Україна

«У Криму продовжився наступ на права на свободу слова, об’єднань та мирних зібрань. Як і раніше, влада цькувала переважно етнічних кримських татар. Триває свавільна заборона Меджлісу кримськотатарського народу, самоврядного представницького органу кримських татар. Намагаючись залякати критиків окупації півострова, російські силові структури влаштовували рейди на десятки домів кримських татар начебто в пошуках незаконної зброї, наркотиків та „екстремістської“ літератури. Ті деякі адвокати, які не відмовляються захищати в кримських судах інтереси незгодних, зазнавали переслідувань з боку російської влади.

26 січня був затриманий адвокат Еміль Курбедінов – де-факто суд у кримській столиці Сімферополі засудив його до 10 днів адміністративного арешту. Його звинуватили в порушенні російського антиекстремістського законодавства через пост у соціальній мережі, опублікований ще до окупації Росією Криму. В ньому він поділився відео з протестом ісламської організації Хізб ут-Тахрір, яка заборонена в Росії, проте не в Україні. 8 серпня поліція у Сімферополі застосувала надмірну силу й арештувала Сервера Караметова за те, що він у знак протесту проти репресій по відношенню до кримських татар тримав плакат під Верховним судом Криму. Він був засуджений до 10 днів у в’язниці. 22 вересня український журналіст Микола Семена отримав обвинувальний вирок за „створення загрози територіальній цілісності Російської Федерації“ у своїх публікаціях: 2,5 роки умовного ув’язнення та заборона займатися „громадською діяльністю“ протягом 3 років. Кримськотатарські лідери Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров у вересні отримали тюремні терміни за свій мирний активізм. 25 жовтня їх обох літаком доставили до Туреччини та звільнили без жодного офіційного пояснення. Ахтем Чийгоз провів під вартою 34 місяці, а Ільмі Умерова силоміць тримали у психіатричному закладі з серпня–вересня 2016 року. Обоє були в’язнями совісті».


24.02.2018 сайт «Крым.Реалии» повідомив, що підконтрольна московській владі прокуратура Криму викликала для перевірки учасників Українського культурного центру, а також прийшла з перевіркою до бібліотеки Сімферополя, де активісти проводили свої заходи. Про це 24 лютого на засіданні «Кримської солідарності» розповіла учасниця центру Ольга Павленко.

«Співробітники прокуратури перевіряють бібліотеку, де ми займалися вишиванням. Уявіть, тільки вишиванням!» – зазначила Павленко.

Ольга Павленко (фото: Антон Наумлюк, RFE/RL)

Також активісти розповіли, що друкарня відмовила ним у співробітництві, посилаючись на листи від правоохоронних органів Росії, де газету «Кримський терен» названо «екстремістським матеріалом».

Активісти кримського Українського культурного центру 26 серпня презентували перший експериментальний випуск видання «Кримський терен» українською та російською мовами. У першому числі була опублікована інструкція до вступу до ВНЗ материкової України, матеріал про блокування інтернет-ЗМІ в Криму, а також історичне дослідження Леоніда Кузьміна про українські землі.


25.02.2018 сайт «Крым.Реалии» повідомив, посилаючись на адвоката Еміля Курбедінова, що російські силовики у Бахчисараї біля Ханського палацу затримали кримську татарку, яка вийшла на одиночний пікет.

«Надійшла інформація про затримання у Бахчисараї кримської татарки, Елмаз Акімової, яка вийшла з одиночним пікетом біля Ханського палацу з плакатом „Руки геть від Ханського палацу“. Два провокатора розірвали плакат і зараз її співробітники поліції намагаються увезти до відділку», – написав адвокат у Facebook.

Того ж дня «Кримська солідарність» спростувала інформацію про затримання Акімової, передав сайт «Крым.Реалии». В об’єднанні повідомили, що Акімова подає скарги на провокаторів.

Фото з сайту «15 минут»

Сайт «15 минут» зв’язався з дівчиною телефоном. Ось фрагмент розмови:

«…В один момент я почула, що поблизу зупинилося авто: я його не побачила, воно припаркувалося за іншими машинами. Не можу описати машину, але звідти вискочили жінка й чоловік. Поводились вони дуже неадекватно. Вони нецензурно лаялись, це був не діалог, це був просто потік негативу на мою адресу. Все сталося швидко. Вони підбігли, почали лаятися й стали виривати в мене з рук плакат, рвати його. Люди, які мене до цього підтримали, зовсім незнайомі мені люди: як просто перехожі, так і ті, хто приїхав на екскурсію до Ханського палацу, обстали за мене й викликали поліцію».

Поки жінка рвала плакат і лаялась, її знайомий робив відеозапис. Дії жінка супроводжувала словами: «Ви взагалі приїхали з Узбекистану! А я – корінна російська кримчанка. Ви не маєте ніякого права стояти тут і вимагати чогось». На подив присутніх, поліціянти, коли приїхали, не стали «розбиратися» із нападниками, а натомість стали вимагати від Ельмаз пояснень. У результаті щодо самої кримської татарки порушники, від дій яких вона постраждала, подали заяву в поліцію.

Нагадаємо, Ханський палац – історичну пам’ятку – фактично знищують. Як каже колишній голова комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Едем Дудаков, компанія, що виконує реставраційні роботи, всупереч вимогам Венеційської хартії з питань збереження та реставрації пам’яток і знакомитих місць, знищила старовинні елементи будівлі – Ханський палац перетворюють на «стилізовану бутафорію».


Чотири роки тому, 26 лютого 2014 року під стінами кримського парламенту в Сімферополі відбувся масштабний мітинг-протистояння між прихильниками відокремлення Криму – проросійськими силами, – і тими, хто виступав за єдність України, основну масу яких представляли кримські татари.

Біля Верховної Ради Криму, 26.02.2014 (фото УНІАН)

У ніч проти 27 лютого 2018 року кілька десятків озброєних людей без розпізнавальних знаків захопили будівлі кримського парламенту та уряду.

Кремль стверджував, що урядові будівлі в Криму захопили члени місцевої «самооборони». Проте пізніше президент РФ В. Путін визнав, що «за спиною сил самооборони стояли наші військовослужбовці».

«Наша задача полягала в забезпеченні вільного волевиявлення кримчан на референдумі, щоб не було подій, які ми бачимо на Сході України, щоб там не було підрозділів націоналістів. За спиною сил самооборони стояли наші військовослужбовці. Інакше провести референдум в Криму відкрито та чесно було неможливо», – процитував Путіна сайт BBC Україна 17.04.2014.


28.02.2018 у підконтрольному московській владі Феодосійському міському суді відбулося чергове засідання у справі Сулеймана Кадирова. Як повідомив журналіст Антон Наумлюк у Facebook, «держобвинувачення вимагало визнати Сулеймана Кадирова, якого звинувачують у публічних порушеннях територіальної цілісності Росії за коментарій у Facebook „Крим – це Україна, завжди був, є й буде“, винним. І призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі умовно та два роки заборони займатися публічною діяльністю».

Як повідомив сьогодні, 01.03.2018, сайт «15 минут», посилаючись на допис Наумлюка в Facebook, Сулеман Кадиров визнаний винним у публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії та засуджений до двох років позбавлення волі умовно. Також суд призначив Кадирову додаткове покарання у вигляді заборони займатися публічною діяльністю протягом двох років.

Сулейман Кадиров


ІНШЕ

22.02.2018 сайт «15 минут» передав, посилаючись на «Громадське», що за час окупації Криму Росія незаконно видобула 2,7 млрд кубометрів природного газу з українських газових родовищ, що розташовані на шельфі Чорного моря. Тільки з Одеського газового родовища РФ видобула більше 3,5 млрд кубометрів. Про це повідомила глава правління державного акціонерного товариства «Черноморнафтогаз» Світлана Нєжнова.

«Видобування газу в Одеському родовищі продовжується. До моменту анексії там було висвердлено сім свердловин, потім – ще 11 свердловин. Родовища зараз використовуються на повну. Нелегітимна влада Криму намагається викачати побільше газу звідти», – розповіла Нєжнова.

Одеське газове родовище розташоване в економічній зоні України, його запаси складають приблизно 21 млрд кубометрів. Україна ввела його в експлуатацію в листопаді 2012 року. Згідно з офіційними даними, до моменту окупації звідти було видобуто близько 500 млн кубометрів газу.

2014 року під час анексії Криму свердловини, флот, інше майно «Черноморнафтогазу» були захоплені Російською Федерацію. Після цього НАК «Нафтогаз України» втратила контроль над кримським підприємством.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори