пошук  
версія для друку
05.03.2018 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 163 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 12.02.2018 – 16.02.2018

   

Надійшло 25 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 11 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням депутатської робочої групи тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 8038 від 14.02.2018 (Шахов С. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо відновлення привабливості території Луганської та Донецької областей для здійснення підприємницької діяльності шляхом тимчасового запровадження податкових стимулів).

Як зазначається у пояснювальній записці, проект покликаний сприяти відновленню соціально-економічного потенціалу Луганської та Донецької областей; відновленню привабливості цих областей для ведення бізнесу; здійсненню капітальних інвестицій у цих областях; зростанню ВВП; створенню нових робочих місць, зростанню заробітної плати; збільшенню надходжень до місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України; здійсненню бізнесом благодійної діяльності; «детінізації» економіки; зниженню соціальної напруги у Луганській та Донецькій областях; соціалізації внутрішньо переміщених осіб; зменшенню кількості правопорушень. Для цього пропонується внести відповідні нові (але тимчасово діючі) норми до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме: 1) з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2023 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання (реалізації, продажу) продукції власного виробництва, що виготовлена на території Луганської області або/та Донецької області; постачання (реалізації, продажу) послуг, робіт, що надаються, виконуються на території Луганської області або/та Донецької області; 2) скасувати сплату до бюджетів нарахованих за податкові періоди в межах строку з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2023 року сум податку на прибуток підприємств від діяльності з виконання робіт, надання послуг, виготовлення продукції на території Луганської області або/та Донецької області, реалізації виготовленої на цій території продукції власного виробництва. Але при цьому витрачати зазначені вивільнені суми платник податку має виключно на здійснення капітальних інвестицій на території Луганської області або/та Донецької області або/та на благодійну діяльність відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Умовами застосування всіх наведених запропонованих норм є те, що суб’єкт підприємницької діяльності повинен фактично здійснювати господарську діяльність на згаданій території і мати податкову адресу на території Луганської області або/та Донецької області; сплачувати заробітну плату своїм працівникам більшу, ніж двократний розмір мінімальної заробітної плати. Передбачається, що такі зміни будуть певним запобіжником такої можливої проблеми, коли роботодавець буде сплачувати податок на доходи фізичних осіб за працівників, що фактично працюють в Луганській, Донецькій областях, в інших областях або у столиці. Також це стимулюватиме роботодавців підвищувати заробітну плату, а не залишати працівникам для виживання лише самий  мінімум.

Проект 8042 від 15.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про санкції».

Пропонується віднести до видів санкцій заборону або обмеження використання на об’єктах критичної інфраструктури програмного забезпечення та технічних засобів телекомунікацій походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з Законом України «Про санкції» (далі у цьому пункті – іноземна держава), або розроблених/виготовлених юридичною особою-резидентом іноземної держави, або юридичною особою, частка статутного капіталу якої перебуває у власності іноземної держави, або юридичною особою, яка перебуває під контролем юридичної особи іноземної держави. Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до таких  санкцій приймається Радою національної безпеки та оборони України, вводиться в дію указом Президента України та затверджується протягом 48 годин з дня видання указу Президента України постановою Верховної Ради України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту прийняття постанови Верховної Ради України і є обов’язковим до виконання. Як зазначається у пояснювальній записці, серед потенційних загроз, реалізація яких може негативно впливати на обороноздатність держави, є широке використання в інформаційно-телекомунікаційних системах України програмного забезпечення та технічних засобів телекомунікацій іноземного виробництва. Це дає потенційну можливість іноземній державі здійснення несанкціонованого доступу до державних інформаційних ресурсів та персональних даних громадян України, а також можливість шкідливого втручання до інформаційно-телекомунікаційних систем силових структур та об’єктів критичної інфраструктури держави, що може мати значні негативні наслідки для національної безпеки і оборони України.

Принципових заперечень проект не викликає, втім логічно було б поставити питання про можливість застосування подібних санкцій і щодо конкретних виробників, а не лише на підставі країни походження.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 8043 від 15.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування.

Пропонується замінити Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період Бюджетною декларацією, а її подання і розгляд перенести  з квітня на червень місяць. Також дещо звужуються повноваження Верховної Ради України при розгляді декларації порівняно з розглядом Основних напрямів. Зокрема, скасовується норма щодо можливості повернути проект постанови Верховної Ради щодо Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, для підготовки повторного розгляду Верховною Радою з урахуванням зауважень, висловлених під час розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради. Натомість щодо Бюджетної декларації парламент може лише прийняти рішення, без вказівок на можливі особливості розгляду. Відповідні зміни пропонуються до Регламенту Верховної Ради України та Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

Проект 8044 від 15.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо правового підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування).

Формує єдиний пакет з попереднім проектом і є навіть важливішим від нього. Зокрема в цьому проекті зазначається, що таке бюджетна декларація – документ державного стратегічного планування, що визначає засади бюджетної політики на середньостроковий період. Загалом змін дуже багато (майже 30 сторінок) і вони доволі суттєві.

Проект 8047 від 15.02.2018 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень органів місцевого самоврядування в сфері заборони грального бізнесу.

Фактично альтернативний проекту 8011 від 07.02.2018 (Голубов Д. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за зайняття гральним бізнесом (див. Бюлетень № 162). Проект повторює ідею проекту 8011 щодо перерахунку до місцевих бюджетів конфіскованого прибутку від незаконних азартних ігор. Також повторена і ініціатива щодо надання права місцевим органам права ініціювати судовий процес з метою накладення відповідних фінансових санкцій на організаторів азартних ігор. Відмінність між проектами полягає в тому, що проект 8047 не передбачає змін до адміністративного і кримінального законодавства, натомість містить зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо того, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання забезпечення в межах своїх повноважень виконання вимог законів України.

Логічна ініціатива, однак проект слід було б подавати як альтернативний, щоб уникнути розгляду одних і тих самих змін до законодавства парламентом двічі.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 8037 від 14.02.2018 (Мисик В. Ю.) про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо посилення гарантій права працівника на приватність та таємницю кореспонденції).

Пропонується названий кодекс доповнити статтею 2-2 «Гарантії права працівника на повагу до приватного життя та таємницю кореспонденції», в якій, зокрема, передбачити таке. Кожний працівник має право на повагу до свого приватного життя та таємницю кореспонденції. Заборонено здійснювати аудіо- та/або відеоспостереження за робочим місцем працівника без попереднього письмового повідомлення з боку власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, або фізичної особи, яка використовує найману працю. Форми та умови здійснення аудіо- та/або відеоспостереження за робочим місцем працівника можуть бути передбачені трудовим договором, колективним договором або нормативними актами власника підприємства або фізичної особи, яка використовує найману працю, які доводяться до відома працівника під розписку. У місцях (приміщеннях), де здійснюється таке спостереження за робочим місцем працівника, власник, уповноважений ним орган або фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язані розмістити повідомлення з текстом «Увага! Ведеться відеоспостереження», «Увага! Ведеться аудіозапис» або «Увага! Ведеться відеоспостереження та аудіозапис». У виняткових випадках з метою забезпечення захисту майнових прав власника підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує найману працю, дозволяється здійснення відеоспостереження без попереднього письмового повідомлення працівника протягом розумного строку, але не довше одного місяця. Спеціально підкреслюється, що зміст телефонних розмов, електронних листів, спілкування за допомогою програм миттєвого обміну повідомленнями, здійснених за допомогою робочих засобів зв’язку, інформація про використання мережі Інтернет працівником, персональні дані, збережені на робочій комп’ютерній техніці становлять таємницю кореспонденції працівника. Працедавець має право доступу до такої інформації виключно за умови попереднього письмового повідомлення працівника (під розписку) про форми та межі обмеження таємниці кореспонденції. Порушення таємниці кореспонденції може бути дозволено судом у випадках, встановлених законом, з метою запобігання злочинові чи під час кримінального провадження, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо. Відомості, отримані з порушенням зазначених правил, не можуть бути підставою для звільнення працівника з посади, відмови у переведенні його на інше місце роботи або притягнення до відповідальності.

Загалом зрозуміла ініціатива, втім видається можливим все ж таки надати більше свободи у цьому питанні для вирішення в межах корпоративних правовідносин.

Проект 8045 від 15.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Проект торкається тих же питань, що й доволі давній проект 4992 від 14.07.2016 (Усов К. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці (див. Бюлетень № 82).

Зміни стосуються покладення на Державну службу України з питань праці функцій з реалізації державної політики у сфері гігієни праці, зайнятість населення та державного гірничого нагляду, а також ліквідації у березні 2017 р. Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Зміни вносяться до Кодексу законів про працю України  та Законів України «Про охорону праці», «Про зайнятість населення» і «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Проект має уточнюючий та технічний характер.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Прооект 8036 від 14.02.2018 (Мисик В. Ю.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо конкретизації суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого статтею 290 ККУ).

Пропонується суттєво обмежити коло діянь, які є караними згідно зі статтею 290 «Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу», через уточнення, що такі дії є караними лише, якщо вони є умисними, а також якщо метою таких дій було «приховати інший злочин або полегшити його вчинення». Як зазначається у пояснювальній записці, метою проекту є захист інтересів законного та добросовісного власника дорожнього транспортного засобу, ідентифікаційні номери (двигуна, шасі чи кузова) якого знищені без його вини через обставини, що від нього не залежали.

Загалом є не зовсім зрозумілим, як пропоновані ініціативи пов’язані із зазначеною метою проекту.

Культура та освіта

Проект 8040 від 14.02.2018 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (щодо підвищення державної підтримки Національної академії наук України та національних галузевих академій наук».

Пропонується збільшити бюджетні асигнування для Національної академії наук України та національних галузевих академій наук за рахунок відповідного зменшення видатків загального фонду Міністерства внутрішніх справ України.

Те, що фундаментальна наука потребує суттєвої державної підтримки, не викликає жодних сумнів. Проект пропонує один з варіантів вирішення питання.

Проект 8046 від 15.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до пункту з розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» щодо уточнення деяких положень.

Пропонується закріпити дві самостійні норми. Перша пов’язана з проблемами в діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Пропонується установити, що до затвердження нового складу НАЗЯВО центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки має право самостійно приймати акти, готувати і подавати на затвердження Кабінетові Міністрів України проекти відповідних актів, прийняття яких відповідно до цього Закону вимагає погодження (подання) НАЗЯВО. Як видається, ця норма цілковито суперечить меті створення НАЗЯВО, і лише посилює бюрократичний тиск Міносвіти. Інша пропозиція стосується умов навчання осіб, які належать до корінних народів, національних меншин України. Пропонується дозволити таким особам, які почали набувати середню освіту до 1 вересня 2018 р., продовжувати набувати її на умовах, що передували цьому закону, до 1 вересня 2023 р., а не 2020 р., як передбачено в чинній редакції.

Обидві ініціативи є доволі дискусійними, втім останню можна хоча б пояснити особливостями названого закону.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 8039 від 14.02.2018 (Тимошенко Ю. В.) «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо створення додаткових можливостей безоплатної приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства)».

Норму про те, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання, пропонується уточнити: за винятком безоплатної приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, яка може здійснюватися кількаразово, проте спільна площа приватизованих громадянином за таким видом використання земельних ділянок не може перевищувати норми, визначеної цим Кодексом. Ініціатори проекту у пояснювальній записці звертають увагу на те, що жителям деяких регіонів України, зокрема гірських, в 1990-их роках органи місцевого самоврядування, керуючись попереднім земельним законодавством, надавали в користування  для  ведення особистого  господарства кілька земельних ділянок невеликого розміру (від 0,1 га до 0,3 га) сукупною площею в межах до 0,6 га, які станом на сьогодні відповідно до чинного законодавства неможливо отримати у власність саме через умову одноразовості приватизації земельних ділянок за даним видом використання.

Як видається, з огляду на зазначені причини, проект мав би бути докладнішим. Втім, сама ідея не викликає принципових заперечень.

Проекти з інших питань

Проект 3670-д від 13.02.2018 (Довбенко М. В.) про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Доопрацьована у Комітеті з питань фінансової політики і банківської діяльності редакція проекту 3670 від 17.12.2015 (Рибалка С. В.) про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (див. Бюлетень № 53). Проект здебільшого повторює попередню редакцію за виключенням положень щодо визначення розміру страхової суми (змінені, прибрані чи перенесені до перехідних положень усі норми щодо бонус-малус, франшизи тощо). Також значно були переглянуті прикінцеві положення, як щодо часу з якого починають застосовувати певні положення проекту, так і щодо граничних розмірів сум сплати і компенсацій. Збільшений і перелік актів, до яких вносяться зміни.

Загалом проект не видається принципово переробленим і окремі позиції все одно вимагають належної аргументації. Проект без сумніву потребує прискіпливої уваги з боку спеціалістів.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори