пошук  
версія для друку
06.03.2018 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 164 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 19.02.2018 – 23.02.2018

   

Надійшло 19 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 3 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу окремих законопроектів та звітуванням Голови Верховної Ради України. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проекти 0177 та 0178 від 19.02.2018 (Президент України) про ратифікацію Листа про внесення змін № 2 до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проект «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська») та про ратифікацію Листа про внесення змін № 3 до Фінансової угоди (Проект будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська) між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Метою Листа про внесення змін № 2 є фінансування за рахунок заощаджених кредитних коштів Європейського інвестиційного банку (далі – ЄІБ) додаткового компонента «Прокладання волоконно-оптичних ліній зв’язку через південний коридор електропередачі» та продовження останньої дати вибірки позики ЄІБ та періоду впровадження Проекту «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська» до 31 грудня 2020 року. Відповідно метою Листа про внесення змін № 3 є фінансування за рахунок заощаджених кредитних коштів ЄІБ додаткового компонента «Реконструкція ПС 330 кВ «Броварська» та продовження останньої дати вибірки позики ЄІБ та періоду впровадження Проекту будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська до 31 грудня 2020 року.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 8054 від 22.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» щодо уточнення суб’єктів  боротьби з тероризмом.

Як зазначається у пояснювальній записці, метою проекту є приведення Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у відповідність до Кодексу цивільного захисту України та підвищення ефективності взаємодії суб’єктів боротьби з тероризмом під час здійснення заходів з мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов’язаних із технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності під час проведення антитерористичних операцій. Серед змін, зокрема, пропонується у статтях 4 «Суб’єкти боротьби з тероризмом» та 7 «Антитерористичний центр при Службі безпеки України» Закону України «Про боротьбу з тероризмом» вказівку на «центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту» замінити на «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту». В останній статті також пропонується включити до складу координаційних груп при регіональних органах Служби безпеки України керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Відповідно в статті 5 «Повноваження суб’єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом» того ж закону пропонується норму «Центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту, підпорядковані їм органи управління у справах цивільної оборони та спеціалізовані формування, війська цивільної оборони здійснюють заходи щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності; беруть участь у заходах з мінімізації та ліквідації наслідків таких ситуацій під час проведення антитерористичних операцій, а також здійснюють просвітницькі та практично-навчальні заходи з метою підготовки населення до дій в умовах терористичного акту» замінити наступною «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи  здійснюють заходиз мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов’язаних із технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності під час проведення антитерористичних операцій, а також проводять просвітницьку та практично-навчальну роботу з метою підготовки населення до дій в умовах учинення терористичного акту».

Проект 8057 від 23.02.2018 (Лещенко С. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення інституційної спроможності Служби безпеки України.

Як зазначається у пояснювальній записці, проект розроблений для вирішення на законодавчому рівні ряду проблемних питань, які полягають у систематичному втручанні Служби безпеки України в діяльність представників бізнесу, що не лише не відповідає основній меті створення цього державного органу, але й шкодить інвестиційному клімату України загалом. Змінами до Закону України «Про Службу безпеки України», а також до Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про оперативно-розшукову діяльність» та «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» пропонується виключити з переліку завдань Служби безпеки України протидію правопорушенням у сфері економічної діяльності, а також корупційним правопорушенням; заборонити використання ресурсів Служби безпеки України для втручання у господарську діяльність, якщо вона не становить загрози для державної безпеки; виключити зі структури Служби безпеки України спеціальні підрозділи у сфері боротьби з корупцією і організованою злочинністю; розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з контрабандою, а також незаконним обігом технічних засобів отримання інформації, віднести до повноважень органів Національної поліції; розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з фінансуванням тероризму та легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, віднести до повноважень органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; складання протоколів про вчинення правопорушень, пов’язаних з обігом засобів негласного отримання інформації та незаконним доступом до інформаційних систем, передати до компетенції органів Національної поліції. Навіть до права керівників органів прокуратури у разі неефективного досудового розслідування, своєю вмотивованою постановою доручати здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування пропонується зробити застереження «крім слідчих підрозділів органів безпеки». Водночас з органів безпеки пропонується зняти обов’язок «подавати наявними силами і засобами, в тому числі і технічними, допомогу органам Національної поліції, іншим правоохоронним органам у боротьбі із вчиненням кримінальних правопорушень». З урахуванням наведеного у Законі України «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України» пропонується зменшити чисельність Служби безпеки України з 27 000 до 23 000 осіб, а в особливий період з 31 000 до 27 000 осіб.

Ініціативи проекту справляють неоднозначне враження. Реформа вітчизняних органів безпеки дійсно на часі. Проте просте позбавлення Служби безпеки України доволі важливих повноважень – може розглядатися як заповітна мрія не лише бізнесових кіл, а й корупціонерів та представників організованої злочинності різного ґатунку. Відчувається в цих пропозиціях і певний відомчий інтерес інших силових структур. Такі зміни без попереднього ретельного наукового аналізу стану справ боротьби з корупцією і організованою злочинністю можуть завдати суттєвої шкоди національній безпеці. 

Проект 8058 від 23.02.2018 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання пільг дітям учасників бойових дій антитерористичної операції.

Пропонується внести зміни до 3 законів України: «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства» та «Про освіту». За своє суттю ініціативи повторюють ряд раніше поданих проектів, зокрема одним з перших був проект 2018а від 04.06.2015 (Лінько Д. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення дітей учасників антитерористичної операції безкоштовним дитячим харчуванням (див. Бюлетень № 25). Загалом зміни зводяться до того, що пропонується покласти на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади освіти, завдання із забезпечення безоплатним гарячим харчуванням дітей учасників бойових дій антитерористичної операції, які навчаються в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти.

Ідеологічні питання

Проект 7549-1 від 19.02.2018 (Іллєнко А. Ю.) про внесення змін до деяких законів України (з питань проходження військової служби).

Формально альтернативний проекту 7549 від 05.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України з питань проходження військової служби (див. Бюлетень № 162). Проте порівнювати проекти майже неможливо через те, що основний проект містить більше 10 сторінок змін, а альтернативний – лише 2. Як зазначають автори проекту у пояснювальній записці, після відновлення державності України почався тривалий перехідний період співіснування рудиментів радянського («совєцького») минулого з ознаками суверенної держави. Поступово були впроваджені державні прапор, герб та гімн, що продовжують традицію державотворення з часів Української Народної Республіки. З 2014 року українська державність проходить випробування під час військового конфлікту з Російською Федерацією. В таких умовах збереження рудиментів минулого негативно впливає на патріотичний дух, сприяє колабораціонізму. Ініціатори проекту звертають увагу на те, що слід остаточно українізувати Збройні Сили України. На їхню думку авторів, найбільш негативно на молодих захисників Вітчизни впливає типово радянська система вітань. Задля досягнення цієї мети пропонується у текстах Стройового та Дисциплінарного статутів Збройних Сил України, а також у тексті статуту внутрішньої служби Збройних Сил України слова «Товаришу» та «товаришу» в усіх відмінках та числах замінити відповідно словом «Друже» та «друже» у відповідному  відмінку та числі. Також пропонується закріпити такі положення: «На вітання начальника або старшого за військовим  званням "Слава Україні" всі військовослужбовці, що перебувають у строю або поза строєм, відповідають: "Героям слава". Якщо начальник або старший за військовим званням прощається, то на його слова "Слава Україні" військовослужбовці відповідають: "Героям слава"», «Якщо командир (начальник) поздоровляє військовослужбовця або дякує  йому, то військовослужбовець відповідає командирові (начальникові): "Служу Українському народові". Якщо командир (начальник) поздоровляє військову частину (підрозділ), то вона відповідає: "Героям слава", а якщо командир (начальник) дякує, то військова частина (підрозділ) відповідає: "Служимо Українському народові"» та «Особа, яка вручила Бойовий Прапор, вітає особовий склад військової частини з одержанням Бойового Прапора словами "Слава Україні". Особовий склад військової частини на привітання відповідає "Героям слава". Після цього командир військової частини виступає із словом у відповідь».

Проект має суто політичний характер. Утім, слід наголосити, що враховуючи характер і, особливо, обсяг змін, даний проект не може розглядатися як альтернативний.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 8051 від 22.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про засади адміністративно-територіального устрою України.

Метою проекту проголошено законодавче визначення основних засад адміністративно-територіального устрою України, порядку утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць. Запроваджуються поняття: адміністративно-територіального устрою України, системи та рівнів адміністративно-територіального устрою, адміністративно-територіальної одиниці, населеного пункту (село, селище, місто); визначаються   органи, до повноважень яких належить розгляд і вирішення питань адміністративно-територіального устрою; визначається порядок утворення та ліквідації адміністративно-територіальних одиниць, встановлення і зміна їх меж, віднесення населених пунктів до категорії сіл, селищ, міст, найменування і перейменування населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць; врегульовуються питання щодо Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць, сіл, селищ, міст, що входять до складу цих одиниць, тощо.

Проект, як видається, є цілком придатним для подальшого парламентського опрацювання.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 7537-1 від 19.02.2018 (Тимошенко Ю. В.) про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» щодо оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та державної підтримки.

Альтернативний проекту 7537 від 01.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» щодо визнання дітей журналістів, які загинули або яким встановлено інвалідність 1 групи у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, дітьми, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки (див. Бюлетень № 161). Проект повторює ініціативу основного проекту із тою відмінністю, що поширює її і на дітей журналістів, яким встановлено інвалідність II групи у зв’язку з виконанням професійних обов’язків. Однак ці зміни видаються незрозумілими через те, що пропонується віднести до числа дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, загалом дітей, одному із батьків яких встановлено інвалідність I або II групи та дітей одиноких матерів.

Як видається, проект містить логічну колізію, адже надаючи додатковий захист дітям осіб, яким встановлено інвалідність I або II групи, незалежно від причин настання інвалідності, він, в той же час, не надає такий самий захист дітям осіб, які загинули.

Проект 8052 від 22.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння розвитку організацій громадянського суспільства.

Зміни вносяться до статті 11 Закону України «Про державні цільові програми» та статті 16 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Пропонується закріпити, що благодійні організації можуть в установленому порядку на конкурсних засадах брати участь у виконанні програм (реалізації проектів, заходів) загальнодержавного або адміністративно-територіального рівня, розроблених на виконання державної (регіональної) політики, згідно із законодавством.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 8048 від 19.02.2018 (Куліченко І. І.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо порушення встановленого режиму зон санітарної охорони водних об’єктів).

У частинах перших та других статей 59 «Порушення правил охорони водних ресурсів» та 61 «Пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації» пропонується санкції на громадян у вигляді штрафів розмірі 3–7 неоподаткованих мінімумів замінити штрафами у розмірі 300–500 неоподаткованих мінімумів (тобто підняти у 70–100 разів), а на посадових осіб – у розмірі 5–8 неоподаткованих мінімумів замінити штрафами у розмірі 600–1000 неоподаткованих мінімумів (у 120–125 разів). Далі пропонується названі статті доповнити частинами третіми, якими установити відповідальність за «Порушення встановленого режиму зон санітарної охорони водних об’єктів» і «Порушення встановлених режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем» відповідно. Крім того, складення протоколів за правопорушення за згаданими статтями пропонується покласти на громадських інспекторів з охорони довкілля. До того ж ті права по складанню протоколів, які покладені на громадських інспекторів з охорони довкілля, як за чинним законодавством, так і за цим проектом, покладаються і на членів громадського формування з охорони громадського порядку. Остання ініціатива видається, мабуть, найдискусійнішою з огляду на те, що складання протоколів є доволі складною і відповідальною роботою, яка вимагає спеціальних знань.

Загалом проект є доволі спірним з огляду як на запроваджувані розміри штрафів, так і на значне розширення прав різних громадських активістів щодо складання адміністративних протоколів.

Проект 7547-1 від 21.02.2018 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих його положень.

Альтернативний проекту 7547 від 05.02.2018 (Сотник О. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення кримінального судочинства (див. Бюлетень № 162). Проект має фактично дві частини. В тій, що стосується судової експертизи, проект дуже подібний до основного і вносить лише певні уточнення. Натомість другу частину проекту 7547-1 формують зміни до статей 294, 295, 295-2, 295-3, 304, 306, 309, 332 та 481, що стосуються продовження строку досудового розслідування та різних аспектів повідомлення про підозру (вручення, оскарження скасування) тощо. Таких чи подібних ініціатив основний проект не мав.

Вже 02.03.2018 проект було відкликано.

Проект 8050 від 22.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини у сфері охорони культурної спадщини та статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Зі статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пропонується виключити положення про фінансові санкції за умисне доведення пам’яток до стану руйнації. Натомість статтю 298 Кримінального кодексу України «Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини» пропонується доповнити новою частиною другою «Умисне доведення об’єкта культурної спадщини до руйнування чи знищення власником об’єкта культурної спадщини або уповноваженим ним органом (особою) чи органом (особою), у володінні, користуванні чи управлінні якої знаходиться об’єкт культурної спадщини». Як видно вже з розбіжності в назві статі та змісті нової частини другої має місце їх колізія та, водночас, повне неспівпадіння щодо мети та сутності протиправних дій, передбачених диспозиціями чинної редакції статті та новел до неї. Також зміни пропонується внести до статті 458 «Порушення законів та звичаїв війни», доповнивши її новими частинами, якими запровадити відповідальність за «умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єкта культурної спадщини під час стану війни, у разі збройної агресії проти України або на окупованій території», а також визначити кваліфікуючі обтяжуючі обставини: «вчинені щодо пам’ятки національного значення або пам’ятки, включеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» та «вчинені з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об’єктів археологічної спадщини». Звертає на себе необмеженість норми з огляду на формальні вимоги. Тобто фактично під її дію потрапляють будь-які умисні дії, що спричинили незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єкта культурної спадщини під час стану війни або збройної агресії проти України, незалежно від того, чи пов’язане таке руйнування з бойовими діями. Немає і територіальної прив’язки до місця бойових дій. Ще більшою проблемою є те, що чинна частина друга статті 458 «Ті самі діяння, якщо вони поєднані з умисним вбивством, – караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі» стає частиною п’ятою без жодних змін в її змісті. Відповідно, якщо в чинній редакції йдеться про «Жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій», то після змін фактично йдеться про те, що названа частина п’ята відноситься до умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об’єкта культурної спадщини під час стану війни, у разі збройної агресії проти України або на окупованій території, вчиненого з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об’єктів археологічної спадщини! Тобто логіка статті повністю порушується. Слід зазначити, що і у разі змін до статті 458 відбувається поєднання в одній статті двох різних по суті норм, з яких нова ніяк не кореспондує із назвою самої статті.

Усього наведеного, як видається, достатньо щоб названі ініціативиназвати цілковито неприйнятними. Не заперечуючи саму ідею запровадження відповідальності за пропоновані діяння, принципово неможливо погодитися із пропонованими засобами.

Культура та освіта

Проект 8053 від 22.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 11 Закону України «Про державні нагороди України».

Пропонується уточнити перелік номінацій, за якими присуджується Державна премія в галузі освіти (видатні досягнення в галузі дошкільної і позашкільної освіти тепер мають визначатися як дві окремі номінації). Окрім того, за створення підручників для закладів загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, вищої освіти, що відповідають сучасним вимогам і сприяють ефективному опануванню знань, істотно впливають на поліпшення підготовки майбутніх спеціалістів, пропонується присуджувати Державну премію в галузі освіти, а не в галузі науки і техніки.

Зміни видаються цілком логічними і такими, що заслуговують на підтримку.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 8049 від 22.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього.

Метою проекту проголошено покращення умов надання такої адміністративної послуги, як здійснення державної реєстрації земельної ділянки, шляхом децентралізації повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру, що дасть змогу Україні підвищити позицію у рейтингу Світового банку «Ведення бізнесу». Пропонується надати повноваження щодо реєстрації заяви в електронній формі про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки сертифікованим інженерам-землевпорядникам з використанням особистого електронного цифрового підпису, скорочення строку здійснення державної реєстрації земельної ділянки до 7 робочих днів. Нині така реєстрація здійснюється виключно Державним кадастровим реєстратором (за місцем знаходження земельної ділянки) за заявою, поданою заявником через центри надання адміністративних послуг. Крім того, з метою виявлення порушень державної реєстрації земельних ділянок пропонується запровадити здійснення Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру постійного моніторингу внесення відомостей до Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами та сертифікованими інженерами-землевпорядниками, а також проведення камеральних перевірок дій державних кадастрових реєстраторів виключно на підставі відомостей Державного земельного кадастру.

Проект не викликає принципових заперечень.

Проект 8059 від 23.02.2018 (Святаш Д. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого розподілу державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

Загалом проект видається дуже неоднозначним. Усі зміни до ПК України стосуються виключно заміни у статті 200-1 та пункті 51 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» слів «індивідуальний податковий номер платника» словами «реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті)». Далі, в «Прикінцевих положеннях» вже самого проекту вміщено ініціативу внести зміни до статті 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», доповнивши її положенням такого змісту: Загальна сума всіх встановлених цим Законом видів державної підтримки, наданих протягом одного бюджетного року особі та пов’язаним із нею особам у значенні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не може перевищувати 150 мільйонів гривень. Особа, яка претендує на отримання державної підтримки, передбаченої цим Законом, зобов’язана повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, про всіх пов’язаних з нею осіб, які протягом бюджетного року є отримувачами державної підтримки, передбаченої цим Законом. У пояснювальній записці до проекту зазначається, що його основною метою є усунення недоліків законодавства, що призводять до нераціонального витрачання бюджетних коштів на підтримку переважно високорентабельних галузей тваринництва, тоді, як нерентабельні галузі продовжують занепадати, що призводить до послаблення продовольчої безпеки держави, зменшення експорту продукції тваринництва та зростання імпорту аналогічної продукції в Україну. Натомість пояснювальна записка не містить ніякого пояснення і жодних аргументів щодо такого дивного поєднання змін до ПК України і до спеціального закону, звертаючи увагу лише на останні.

У пропонованому вигляді проект видається доволі сумнівним. Дві його частини не мають нічого спільного. Технічно проект є вкрай невдалим. Цілковито незрозуміло, чому не можна було подати два окремі проекти.

Проекти з інших питань

Проект 8055 від 22.02.2018 (Демчак Р. Є.) про установу фінансового омбудсмена.

Проект фактично є альтернативою проекту 4591 від 05.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про Установу бізнес-омбудсмена (див. Бюлетень № 72). Своєю чергою проект 4591 –  це колишній однойменний урядовий проект 4299 від 24.03.2016 (див. Бюлетень № 66), який був відкликаний після відставки уряду на чолі з А. П. Яценюком.

Проект має багато текстуальних співпадінь із проектом 4591. Втім, мета його подання є не до кінця зрозумілою, адже урядовий проект ще 31.05.2016 був прийнятий у першому читанні і готується до розгляду у другому читанні (текст проекту до другого читання поданий ще 19.10.2016). За таких умов слід або брати участь у підготовці змін урядового проекту до другого читання, або чекати його прийняття і виходити із змінами до новоприйнятого закону. Слід також зазначити, що незважаючи на все зазначене, урядовий проект у пояснювальній записці до проекту 8055 ніяк не згаданий.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори