пошук  
версія для друку
27.03.2018 | ХПГ-інформ

Крим останніми днями (19.03.–26.03.2018)

   

Деякі повідомлення останнього часу про порушення людських прав у окупованому Криму: судові переслідування, хатні труси, незаконні затримання, репресії за неучасть у виборах президента РФ, інше.


Засуджений у Криму український активіст Володимир Балух оголосив безстрокове голодування на знак протесту проти незаконного вироку у сфабрикованій проти нього кримінальній справі. Про це 19.03.2018 повідомила Кримська правозахисна група.

Фото з сайту Кримської правозахисної групи

Нагадаємо, 14 березня підконтрольний московській владі Верховний суд Криму розглянув апеляційну скаргу захисту на вирок українському активісту, якого 16 січня Роздольненський районний суд засудив до 3 років і 7 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні. Верховний суд визнав, що не доведене придбання Балухом набоїв і вибухових речовин і знизив термін позбавлення волі до 3-х років і 5-ти місяців в колонії-поселенні.


19.03.2018 підконтрольний московській владі Київський районний суд Сімферополя переніс розгляд скарги адвоката Еміля Курбедінова на бездіяльність слідства у справі про викрадення члена виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар Ервіна Ібрагімова. Про це повідомив сайт «15 минут».

Ервін Ібрагімов

Кубердінов повідомив у коментарі телеканалу ATR, що суд переніс засідання на 26 березня у зв’язку з неявкою слідчого.

26.03.2018 на засіданні підконтрольного московській владі Київського районного суду у справі про викрадення Ервіна Ібрагімова адвокат Еміль Курбедінов подав скаргу на дії слідчого, який протягом тривалого часу не відповідав на його запроси. У ході засідання з’ясувалося, що справа не розслідується з вересня 2017 року. Про це повідомив сайт «15 минут».

Кубердінов зазначив, що у засіданні слідча надала відповіді, які нібито були направлені адвокату. У зв’язку з цим суд не задовольнив його скаргу. Адвокат планує оскаржити це рішення, адже доказів відправки відповідей немає.

У засіданні слідча сказала, що батькові викраденого – Умеру Ібрагімову – була відправлена постанова про те, що справу призупинили. В свою чергу Умер Ібрагімов зазначив, що про таке рішення він узнав під час телефонної розмови зі слідчою, а жодних документів про таке рішення не отримував.

«Я жодного разу не отримував такої постанови. Коли подавали звернення до різних інстанцій, вона (слідча, – ред.) телефонувала і ось тоді сказала, що справу призупинили», – розповів батько Ервіна Ібрагімова.

Адвокат додав, що рішення про призупинення розслідування можна оскаржити, але для цього слідчий комітет має надсилати відповідні документи.

Нагадаємо, Ервін Ібрагімов був викрадений у Криму пізно ввечері 24 травня 2016 року. До сьогодні попри відеозаписи викрадення, які є в матеріалах справи, документи, знайдені на місці злочину, а також повідомлення про погрози та слідкування напередодні зникнення, про долю Ібрагімова нічого невідомо.


20.03.2018 сайт «15 минут» повідомив, посилаючись на російське інформаційне агентство ТАСС, що кримське управління ФСБ РФ затримало члена українського добровольчого кримськотатарського батальйону ім. Номана Челебіджихана.

«Попереднім слідством установлено, що 24-річний житель півострова виїхав на територію України, де в грудні 2016 року вступив до складу озброєного формування „Кримськотатарський добровольчий батальйон ім. Н. Челебіджихана“ (створений ініціатором енергоблокади Криму Ленуром Іслямовим) и по жовтень 2017 року брав активну участь у бойових діях, спрямованих на зміну основ конституційного ладу й порушення територіальної цілісності Російської Федерації», – мовиться в повідомленні інформаційного агентства.

ФСБ РФ порушило кримінальну справу проти затриманого кримчанина за ч. 2 ст. 208 КК РФ «Організація незаконного збройного формування або участь у ньому». Стаття передбачає позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.


20.03.2018 підконтрольний московській владі Верховний суд Криму відхилив апеляційну скаргу кримського татарина Ебазера Іслямова, якого звинуватили в «пропаганді екстремізму». Про це повідомив сайт «15 минут», посилаючись на громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Силовики затримали Іслямова 25 січня сього року після хатнього трусу. Того ж дня суд оштрафував Іслямова на 2 тис. рублів – його звинуватили у «пропаганді або публічному демонструванні екстремістської символіки або атрибутики». Іслямов подав апеляцію на рішення суду першої інстанції, яку і відхилив Верховний суд. Як зазначив правозахисник Енвер Алімов, «на рішення судді пішло близько хвилини. Це свідчить про те, що рішення вже було заготовлено».


23.03.2018 підконтрольний московській владі Київський районний суд Сімферополя обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою затриманому напередодні, 22 березня, в Бахчисарайському районі громадському журналістові Наріману Мемедемінову. Про це повідомив сайт «15 минут», посилаючись на «Кримську солідарність».

Фото: «Кримська солідарність»

Як зазначив адвокат Еміль Курбедінов, суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту в СІЗО за клопотанням обвинувачення – ФСБ РФ. Мемедемінов арештований до 16 травня 2018 року.

Вранці 22 березня співробітники ФСБ РФ провели хатній трус у Нарімана Мемедемінова в селі Холмівці Бахчисарайського району. Силовики зламали двері, поводилися грубо. Як стало відомо пізніше, проти громадського активіста порушено кримінальну справу за статтею про заклики до скоєння терористичного акту. За словами дружини кримського татарина, справу порушено через публікації в YouTube 2013–14 років.

«Кримська солідарність» вважає хатній трус у Мемедемінова та його затримання «черговим ударом по роботі своїх громадських активістів і, в цілому, по громадській журналістиці в Криму». Мемедемінов є активним учасником «Кримської солідарності», відвідує судові засідання у справах кримських татар і буває при трусах співвітчизників. У сім’ї Мемедемінових – троє неповнолітніх дітей.

Раніше Наріман Мемедемінов уже зазнавав переслідувань з боку окупантів. Зокрема, його оштрафували за те, що він нібито брав участь у несанкціонованому мітингу 13 квітня 2017 року поблизу будинку Сейдамета Мустафаєва, де проходив трус. Тоді зібралася велика кількість кримських татар, які прийшли підтримати співвітчизника. Мемедемінов тоді виконував відеозйомку та намагався утримувати людей від реакції на провокації силовиків.


ІНШЕ

Як повідомив сайт «Радіо Свобода», посилаючись на прес-службу Міністерства оборони Росії, 19.03.2018 Російська Федерація розпочала ракетні та артилерійські навчання в декількох регіонах, зокрема в анексованому нею Криму, а також у підтримуваних Москвою сепаратистських регіонах Грузії – Абхазії та Південній Осетії, а також у російських областях, прилеглих до українського кордону. У навчаннях задіяні близько восьми тисяч військовослужбовців і майже півтори тисячі одиниць військової техніки, включаючи системи залпового вогню. Навчання триватимуть місяць.


19.03.2018 в селищі Совєтське літню жінку передчасно виписали з лікарні через відмову їхати на вибори президента РФ, які відбувалися 18 березня в Росії та в окупованому Криму, – передає сайт «15 минут».

16 березня жінка на ім’я Февзіє потрапила до Совєтської районної лікарні зі скаргами на сильні болі в нирках. У день виборів до жінки підійшов завідувач хірургічного відділення – Дорошенко Василь Лазарович – і спитав, чи поїде вона на вибори. Коли Февзіє відповіла, що не поїде, лікар попросив назвати причину небажання голосувати.

«Я йому сказала: „Василю Лазаровичу, я вас ціную як лікаря та поважаю як людину, але через себе я переступити не можу. Вибачте, будь ласка, я не поїду“. Він мені відповів: „У такому разі і я через себе не переступатиму“,» – розповіла жінка.

Жінка має намір писати скарги на лікаря через таке з нею поводження.

«Обов’язково про таких людей мають усі знати! Я щось робитиму. Напишу. А куди – я відійду й подумаю, куди напишу й що зроблю», – додала Февзіє.


Як стверджує голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, більше ніж 90 % кримських татар на півострові «абсолютно проігнорували» вибори президента РФ. Про це 19.03.2018 він повідомив проекту «Крым.Реалии». Активіст кримськотатарського національного руху Заїр Смедляєв в ефірі радіо «Крым.Реалии» також заявив, що в Криму проголосувало не більше 10 % кримських татар. У той же час депутат Держдуми від Криму Руслан Бальбек стверджує, як пишуть кримські ЗМІ, що явка на вибори президента РФ у Криму перевищила серед кримських татар 40 %


20.03.2018 адвокат Еміль Кубердінов повідомив на своїй сторінці у Facebook, що кількох людей звільнили з роботи через неучасть у виборах президента РФ.

«Учора один чоловік розповів мені, як звільнили кількох його знайомих кримських татар з роботи за те, що вони не пішли на „вибори“! Один був маршрутником, другий – охоронцем, третій ще кимсь, не важливо! Коли влада доходить до такого сорому – це давно перейдений край здорового глузду! Днище…» – написав адвокат.


У Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні 16 листопада 2017 року – 15 лютого 2018 року Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини мовиться зокрема й про порушення людських прав у окупованому Російською Федерацією Криму. Наводимо деякі фрагменти документу.

Упродовж звітного періоду Російська Федерація продовжила застосовувати свої закони, порушуючи цим установлене у міжнародному гуманітарному праві зобов’язання дотримуватися законодавства окупованої території.

• 78 кримських татар і двоє інших мусульман були оштрафовані за проведення одиночних пікетів 14 жовтня 2017 року на знак протесту проти арешту одного з кримських татар – нібито за членство у терористичних чи екстремістських організаціях. Їх визнали винними у порушенні законодавства Російської Федерації про публічні зібрання через проведення організованих акцій, проведення яких вимагає отримання попереднього дозволу, тоді, як вони були представлені як індивідуальні акції, що не вимагають попереднього дозволу.

• Кількість учнів, які навчаються в Криму українською мовою, різко скоротилася, зменшившись з 2014 року на 97 відсотків. У поточному навчальному році 318 учнів (0,2 відсотка дітей, які відвідують загальноосвітні школи Криму) навчаються українською мовою. Крім того, різко (приблизно на 50 відсотків) зменшилася кількість дітей, які вивчають українську мову як предмет, обраний курс або у рамках позашкільного навчання (з 12 892 у 2016/2017 навчальному році до 6 400 у поточному навчальному році).

Кримськотатарською мовою отримують освіту близько 5,6 тис. учнів (3 відсотки учнів, які відвідують загальноосвітні школи), причому ця цифра за останні роки залишилася стабільною. Наразі 21,6 тис. учнів вивчають кримськотатарську мову як предмет, обраний курс або у рамках позашкільного навчання, що на 12 відсотків більше, ніж у 2016/2017 навчальному році (19,254).

• Російська Федерація продовжує примушувати кримських мешканців вступати на службу до своїх збройних сил, зокрема у двох призовних кампаніях 2017 року на військову службу призвали щонайменше 4 800 чоловіків, що є порушенням міжнародного гуманітарного права. Крім того, кримські суди почали проводити слухання справ за обвинуваченнями в ухиленні від призову. Винесено щонайменше два обвинувальних вироки, за якими двоє кримських мешканців присуджені до сплати штрафу в розмірі 25 тис. руб. (близько 430 дол. США) кожен. Слід зауважити, що Кримінальний кодекс Російської Федерації передбачає також можливість позбавлення особи волі на строк до двох років за ухилення від призову на військову службу і не звільняє засуджених від обов’язку проходити військову службу.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори