пошук  
версія для друку
29.03.2018 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 167 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 12.03.2018 – 16.03.2018

   

Надійшло 69 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 30 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, звільненням та призначенням з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, призначенням на посади голови та членів Рахункової палати, достроковим припиненням повноважень народного депутата, притягненням до кримінальної відповідальності народного депутата, проведенням парламентських слухань тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект Постанови 8111 від 13.03.2018 (Бурбак М. Ю.) про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства щодо неприпустимості будівництва газопроводу «Nord Stream 2» та монополії Російської Федерації на газових ринках світу.

У проекті постанови пропонується визнати, що намір реалізації «Газпромом» проекту «Nord Stream 2» (також відомий, як «Північний Потік-2») стане утвердження абсолютної  монополії  Російської Федерації на газовому ринку Європи. В такому разі «Газпром» отримає контроль над обсягом і ціною всього газового ринку континентальної Європи, а також фізичну можливість взагалі відмовити в постачанні газу країнам Центральної Європи. Таким чином, наслідки виконання проекту «Nord Stream 2» вийдуть далеко за межі комерції або внутрішніх справ країн ЄС, і спричинять економічну й політичну дестабілізацію всієї Європи – а відтак і планети загалом. У зверненні до парламентів та урядів іноземних країн, світової бізнес-спільноти, журналістів і громадських активістів, Верховна Рада України закликає: 1. Зробити все можливе для цілковитої і незворотної заборони на  побудову газогону «Nord Stream 2» («Північний Потік-2»), не брати жодної участі в підготовці, фінансуванні чи лобіюванні цього проекту. 2. На виконання статті 274 Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом та статті 6 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, невідкладно провести консультації між Урядом України та Європейською Комісією щодо недопущення побудови газопроводу «Nord Stream 2» («Північний Потік-2»). 3. Сприяти поширенню на «Газпром» та афілійованих з ним осіб дії усіх персональних та секторальних санкцій, запроваджених через російську збройну агресію проти України. 4. Вживати регуляторних, інфраструктурних та інших заходів (зокрема, в рамках єдиного Енергетичного Співтовариства) для надійного, сталого зменшення монопольного впливу російських підприємств на енергетичних ринках Європи, Центральної Азії, Далекого Сходу та світу загалом.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 8114 від 13.03.2018 (Курило В. С.) про внесення зміни до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (щодо протидії ворожій пропаганді та покращення інформаційного забезпечення громадян України, постраждалих внаслідок воєнних дій, місце проживання яких є територія Донецької та Луганської областей, де органи державної влади України здійснюють свої повноваження).

Пропонується статтю 9 названого закону доповнити частиною такого змісту: «На території Донецької та Луганської областей, де органи державної влади України здійснюють свої повноваження, встановлюються окремі тарифи на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою, що доставляються на території цих областей». Очікується, що прийняття законопроекту забезпечить: протидію ворожій пропаганді; покращення інформаційного забезпечення громадян України, що проживають на території Донецької та Луганської областей, які постраждали внаслідок воєнних дій і на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження; створення для зазначених громадян більш сприятливих умов для доступу до передплати вітчизняних періодичних друкованих видань; донесення до них правдивої інформації про події, що відбуваються в Державі.

Проект 8068-1 від 14.03.2018 (Пастух Т. Т.) про національну безпеку України.

Альтернативний до проекту 8068 від 28.02.2018 (Президент України) про національну безпеку України (див. Бюлетень № 165). Порівняно з основним проектом він є значно стислішим, не передбачає поділу на розділи і містить всього 7 статей. Основна увага в проекті приділена переліку національних інтересів України (стаття 2), визначенню загроз національній безпеці (стаття 3), принципам державної політики в сфері національної безпеки (стаття 5). Склад сектору безпеки і оборони (стаття 6) визначається дещо інакше, ніж в основному проекті. З нього, зокрема, виключаються оборонно-промисловий комплекс, громадяни та громадські об’єднання. Натомість окремо вирізняються органи управління сектором безпеки і оборони (Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України). У проекті не розглядаються питання планування у сфері національної безпеки і оборони, демократичного цивільного контролю за сектором безпеки і оборони.

Окремі ідеї і формулювання проекту, як видається, можуть бути використані для вдосконалення тексту основного проекту.

Проект 8117 від 14.03.2018 (Батенко Т. І.) про внесення змін до Закону України «Про санкції» щодо запобігання іноземній військовій агресії проти України.

Пропонується види санкцій доповнити забороною господарської діяльності на території України. Таку заборону пропонується застосовувати до юридичних осіб, які зареєстровані на території України або зареєстровані в державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором, та проводять діяльність на території України і власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв), та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, чи держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, або є пов’язаними особами таких осіб; юридичних осіб, які зареєстровані в третій країні, 100% акцій (часток, паїв) яких належать резидентові держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, чи державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором, або є пов’язаними особами таких осіб; юридичні особи, які зареєстровані в третій країні, але менше 100% акцій (часток, паїв) яких належать резидентові держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, чи державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором, або є пов’язаними особами таких осіб пропорційно частці таких осіб; громадян держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та осіб без громадянства, що пов’язані з такими громадянами. Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій у формі заборони господарської діяльності на території України, щодо осіб, визначених частиною четвертою статті 4 Закону України «Про санкції», приймається Радою національної безпеки та оборони України, вводиться в дію указом Президента України та затверджується протягом 48 годин з дня видання указу Президента України постановою Верховної Ради України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту прийняття постанови Верховної Ради України і є обов’язковим до виконання.

Пропозиція видається доволі дискусійною, а ідея щодо затвердження указів Президента України постановами Верховної Ради України – неприйнятною загалом.

Проект 8142 від 15.03.2018 (Ричкова Т. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення переліку військових звань рядового та сержантського (старшинського) складу Збройних Сил України і Національної гвардії України).

Фактично майже повністю повторює проекту 6372 від 13.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо військових звань військовослужбовців (див. Бюлетень № 120). Головні відмінності стосуються збільшення кількості військових звань рядового складу з 2 до 5 (рекрут, солдат, старший солдат, солдат-спеціаліст і капрал).

Ідеологічні питання

Проект 8115 від 13.03.2018 (Мельничук С. П.) про козацтво та козацькі організації в Україні.

Згідно з пояснювальною запискою проект спрямований на забезпечення максимальної реалізації потенціалу козацької ідеї для консолідації суспільства, підвищення ролі членів козацьких організацій (українських козаків), козацьких організацій та їх об’єднань у виконанні завдань державотворення, відновленні історичних традицій Українського народу через залучення козацьких організацій до охорони громадського порядку, державного кордону України, культурної спадщини, фізкультурно-спортивної роботи, військово-патріотичного та духовного виховання дітей та молоді. У проекті передбачаються принципи та порядок створення козацьких організацій та їх об’єднань, основні засади їхньої діяльності; вимоги до членства в козацьких організаціях та їх об’єднаннях; встановлення порядку співпраці центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з козацькими організаціями та їх об’єднаннями; запровадження козацької служби; особливості діяльності козацьких організацій та їх об’єднань у частині створення козацьких громадських формувань для охорони громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров’я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин. Зазначається, що «козацтво в Україні – є спадкоємцем і продовжувачем ідейних, духовних і моральних засад українських козаків, правонаступником козацьких організацій, які діяли в Україні з метою відновлення незалежності України, її духовних, культурних, організаційних, військово-патріотичних і господарських традицій». Козацька організація – це зареєстрована згідно з законом громадська організація, яка об’єднує прихильників відродження історичних, патріотичних, господарських, культурних, духовних і моральних традицій українських козаків та внесена до Державного реєстру козацьких організацій. У проекті значною мірою дублюються норми чинного законодавства щодо громадських організацій. Водночас прямо закріплюються положення, які мають надати козацькому руху централізованого характеру. Зокрема, закріплюється статус Великоїкозацької Ради України, Великої Ради Отаманів України, Гетьманської Ради та деяких інших органів. Передбачається, що Статут козацької організації має відповідати типовому статуту, затвердженому Великою Радою отаманів України. Членство в козацькій організації є індивідуальним фіксованим. Члени козацьких організацій (козаки) включаються до індивідуального всеукраїнського козацького реєстру, порядок створення та ведення якого визначається Кабінетом Міністрів України. Окремо також має існувати Державний реєстр козацьких організацій. Пропонується установити, що слова «козак», «отаман», «гетьман» або похідні від них можуть використовувати лише козацькі організації та їх об’єднання, що діють відповідно до цього Закону, їх члени, а також молодіжні та дитячі громадські організації, які діють відповідно до Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації». Ряд положень передбачає пряме фінансування державою згаданих у проекті структур. Так, пропонується встановити, що Гетьман козацтва України має право за рахунок держави утримувати свою Генеральну канцелярію, апарат управління, свого заступника (товариша) для виконання особливих завдань та керівництва апаратом Гетьмана козацтва України. Також за рішенням Великої козацької Ради України має бути утворений Вищий навчальний заклад козацтва України, діяльність якого «фінансується за рахунок Державного бюджету, місцевих бюджетів, за рахунок коштів юридичних осіб, громадян України та іноземців». Також у доволі неконкретній формі зазначається, що «залучення козацьких організацій для несення козацької служби у складі громадських формувань, метою діяльності яких є сприяння діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, передбачає надання державою певних гарантій для захисту життя, здоров’я, честі, гідності, а також майна членів козацьких громадських формувань».

Загалом це вже не перший проект, де пропонується «одержавити» ту чи іншу громадську організацію, зокрема на рівні закону визначити її керівні органи, закріпити монополію на ті чи інші функції, забезпечити державну підтримку тощо. Не перша це ініціатива і щодо нормативного розширення прав українського козацтва. Як видається, ідея відродження козацтва як певної соціальної групи в сучасній Україні не має перспективи. Що ж до функціонування громадських організацій, які підтримують традиції українського козацтва, то воно цілком можливе і в рамках чинного законодавства. З юридичного боку проект не витримує критики. Так, незрозуміло, який юридичний зміст вкладається в тезу про «правонаступництво козацьких організацій, які діяли в Україні»; викликає сумніви коректність паралельного вживання понять «Український народ» і «Українська нація»; лише недбалістю можна пояснити посилання в Прикінцевих та перехідних положеннях на статтю 27, якої в проекті немає загалом.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 8120 від 14.03.2018 (Лещенко С. А.) про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб».

Проект Закону підготовлено з метою відтермінування вступу в дію спірних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» в частині зобов’язання співробітників антикорупційних організацій подавати електронні декларації. Пропонується, щоб на виключення із загального порядку (першого подання декларації у 2018 році за період від дня набрання чинності цим Законом до 31 грудня 2017 року) такі особи, згадані в абзацах 4, 8–11 Закону, подавали першу декларацію у 2019 році за період від 1 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року. На думку ініціатора проекту, цедасть можливість пошуку консенсусу між владою та антикорупційними організаціями для продовження роботи над впровадженням антикорупційної реформи в Україні.

Пропозиція має компромісний характер. Проте питання щодо неприпустимості зобов’язувати співробітників антикорупційних організацій подавати електронні декларації видається принциповим і компроміси тут не зовсім доречні.

Проект 8129 від 15.03.2018 (Артюшенко І. А.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо удосконалення здійснення фінансового контролю окремих категорій суб’єктів декларування).

Проектом передбачені доволі різнопланові зміни. Так, пропонується названий закон доповнити визначеннями «посадова особа – особа, яка займає постійно чи тимчасово в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим, органі місцевого самоврядування, підприємстві, установі, організації, юридичній особі публічного права посаду та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням організаційно розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконує такі обов’язки за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом чи повноважною особою, судом або законом» та «момент отримання доходу – календарний день, у який дохід у грошовій формі фактично передано (вручено) суб’єкту декларування або отримано таким суб’єктом на свій рахунок у банку, а для доходу у негрошовій формі – календарний день, з якого у суб’єкта декларування виникає право власності на такий дохід». Далі пропонується ввести обмеження щодо порядку вивчення та зберігання декларацій осіб, які за посадами, що вони займають, належать до кадрового складу розвідувальних органів України, займають посади негласних штатних працівників (співробітників) окремих підрозділів (формувань) у державних органах, що здійснюють оперативно-розшукову, контррозвідувальну, розвідувальну діяльність, а також особи, які претендують на зайняття таких посад. Зокрема зазначається, що декларації таких осіб не підлягають розміщенню у відкритому доступі. Натомість пропонується послабити додаткові заходи фінансового контролю, знявши вимогу щодо строку в який слід повідомити про придбання майна відповідною особою, що підлягає декларуванню.

Проект потребує ретельної уваги з боку спеціалістів.

Проект 8149 від 16.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пропонується установити, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, може бути замовником робіт з національної стандартизації за рахунок коштів Державного бюджету України за напрямами: будівельні матеріали, будівництво та цивільне будівництво (крім лічильників, машин та устаткування).

Права громадян та їх об’єднань

Проект Постанови 8108 від 12.03.2018 (Москаленко Я. М.) про встановлення тимчасового мораторію на відключення населенню України послуг з постачання електроенергії та газу під час опалювального періоду.

Пропонується тимчасово, на час опалювального періоду (15 жовтня – 15 квітня), встановити мораторій на відключення таких споживачів електричної енергії та послуг з газопостачання (крім випадків проведення ремонтних і профілактичних робіт, ліквідації наслідків аварій або дії обставин непереборної сили): фізичних осіб, що використовують електричну енергію та природній газ для побутових потреб; соціальних закладів та охорони здоров’я; навчальних закладів. Названий мораторій не поширюється на тимчасово окуповану територію України та адміністративно-територіальні одиниці, що визначені у статті 1 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Проект є не лише соціальним, а й політичним.

Проект 8109 від 12.03.2018 (Продан О. П.) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання податкової відповідальності громадян.

У проекті  пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині адміністрування податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) і передбачити обов’язок платника податків самостійно сплачувати такі зобов’язання. Роботодавець буде виконувати відповідні функції лише на підставі договору про надання послуг податкового агента. Форма та порядок укладання такого договору мають встановлюватися Кабінетом Міністрів України. Виконання функцій податкового агента здійснюється безоплатно, а вартість відповідних послуг агента, що надаються платнику податку, з метою оподаткування дорівнює нулю. Водночас пропонується суттєво зменшити фіскальне навантаження: установити ставки ПДФО 10% (для пасивних доходів 12%) замість 18% і ЕСВ 15% замість 22%, але зняти обмеження щодо встановлення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Ідея перенесення податкової відповідальності з роботодавців на працівників видається загалом перспективною, але в сучасних реаліях доволі дискусійною. Цікаво було б почути думку фахівців фінансових установ з приводу цього проекту, насамперед щодо можливих ризиків для стабільності податкових і бюджетних відносин. Окремо слід розглянути пропозицію про зниження фіскального навантаження, яка, на жаль, не підкріплюється належними фінансовими розрахунками.

Проект 8110 від 12.03.2018 (Продан О. П.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо стимулювання податкової відповідальності громадян.

Основна ідея проекту полягає в тому, щоб 100 % податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території, зараховувати до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Також у контексті ініціатив попереднього проекту пропонується уточнити, що в певних випадках податки сплачуються фізичною особою самостійно.

Пропозиції доцільно розглядати в одному пакеті з попереднім проектом, хоча вони мають і певне самостійне значення.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 8112 від 13.03.2018 (Кишкар П. М.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку призначення експертизи.

У проекті передбачається: надати можливість призначення експертизи не лише суду, а й слідчому та прокурору (розширити підстави для проведення експертизи у статті 242 КПК); надати можливість призначити експертизу за клопотанням потерпілого (уточнити редакцію статті 243 КПК про порядок залучення експерта). Відповідні зміни вносяться і до статті 244 КПК «Розгляд слідчим суддею клопотання про проведення експертизи». Також пропонується доповнити кодекс новою статтею244-1 «Розгляд слідчим суддею клопотання про поставлення додаткових питань по експертизі, призначеної слідчим або прокурором», де закріпити можливість учасників кримінального провадження клопотати про визначення додаткових питань перед експертом в межах експертиз, які призначаються за зверненням слідчого, прокурора.

Пропозиції не викликають заперечень по суті, що не виключає необхідності ретельного опрацювання запропонованого способу їх реалізації.

Проект 8116 від 14.03.2018 (Воропаєв Ю. М.) про внесення змін до деяких законів України щодо підстав проведення експертизи.

Приводом для внесення проекту стали зміни процесуального законодавства, які набули чинності 15 березня 2018 р. Відповідно до цих змін, окрім усього іншого, судово-медична експертиза має здійснюватися лише на підставі рішення суду за місцем юридичної реєстрації органу досудового розслідування. Це стосується і обов’язкової експертизи після кожної смерті людини. Процедура отримання дозволу на поховання потребуватиме висновку експерта через суд і похорони затягуються на невизначений термін. Саме спрощення процедури поховання проголошується в пояснювальній записці основною метою проекту. Утім, в тексті проекту про процедуру поховання немає жодного слова. В ньому пропонується замінити чинне положення «Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження» на «Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду». Відповідно, експерт може залучатися стороною звинувачення за клопотанням сторони захисту чи потерпілого; самостійно стороною захисту на договірних умовах; слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у  разі відмови слідчого, прокурора в задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта.

Проект є змістовно близьким до попереднього проекту і їх доцільно розглядати разом.

Проект 8122 від 14.03.2018 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту дітей від сексуального насильства).

Пропонується доповнити статтю 176 Кримінальному процесуальному кодексі України новою частиною такого змісту: «Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, домашнього арешту не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх або злочинів, пов’язаних із створенням предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, якщо така особа є близьким родичем або членом сім’ї потерпілого та проживає спільно із ним». Змінами до Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» пропонується установити, що щодо осіб, засуджених за вчинення злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх, адміністративний нагляд встановлюється на термін до погашення або зняття судимості. Також названий закон пропонується доповнити новою статтею 3-1 «Особливий порядок здійснення адміністративного нагляду». Такий особливий порядок здійснення адміністративного нагляду передбачається встановити відносно осіб, засуджених за вчинення злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх, а також за злочини, пов’язані із виготовленням дитячої порнографії, які не відповідають вимогам, встановленим пунктам «б» та «в» статті 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі». Також пропонується внести зміни до статті 10 Закону України «Про охорону дитинства», якими запровадити таку норму: «Для забезпечення захисту дітей від сексуального насильства відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх, також злочинів, пов’язаних із виготовленням дитячої порнографії, вносяться до відкритого Державного реєстру осіб, які скоїли злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх, що формується та ведеться Міністерством юстиції України». І далі, вже в прикінцевих положенням проекту зазначається, що до Державного реєстру осіб, які скоїли злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх, вносяться відомості щодо прізвища, імені, по батькові засудженого, дату народження, місце фактичного проживання, злочин, за який його було засуджено, вид кримінального покарання, який до нього було застосовано, інформація про фактично відбуте ним покарання, а також фотографія засудженого та інформація про тимчасову зміну ним місця проживання. Тими ж прикінцевими положеннями проекту на Кабінеті Міністрів України покладаються, зокрема, такі завдання: забезпечити розробку та затвердження Положення про Державний реєстр осіб, які скоїли злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх, а також забезпечити створення цього Державного реєстру; забезпечити розробку та затвердження порядку взаємодії Національної поліції та Міністерства юстиції України з питань передання/отримання відомостей про осіб, засуджених за вчинення злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх, а також злочинів, пов’язаних із виготовленням дитячої порнографії, щодо яких здійснюється адміністративний нагляд; забезпечити внесення відомостей Державного реєстру осіб, які скоїли злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх до інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан», з метою вчасного повідомлення Державною прикордонною службою України Міністерства юстиції України про перетинання кордону особами, внесеними до Державного реєстру осіб, які скоїли злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх; забезпечити доступ Міністерства юстиції України до інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан»; забезпечити розробку та затвердження порядку передання відомостей про особу, включену до Державного реєстру осіб, які скоїли злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх, у разі вибуття такої особи за межі України уповноваженим органам країни прибуття.

Головною технічною вадою проекту є розпорошеність положень про Державний реєстр осіб, які скоїли злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх. Бажано було б не розбивати по змінам до різних законів і по різним пунктах прикінцевих положень законопроекту про внесення змін, а викласти єдиним масивом у основному тексті одного з профільних законів чи кодексів.

Проект 8123 від 14.03.2018 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підслідності злочинів Державному бюро розслідувань).

Пропонується установити, що слідчі органів Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів також і щодо членів Національного агентства з питань запобігання корупції; Голови Рахункової палати, її членів; Голови Адміністрації Президента України, його заступників. Крім того, проектом передбачається викласти в однаковій редакції положення щодо підслідності злочинів Державному бюро розслідувань у пункті першому частини четвертої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України та пункті першому частини першої статті 5 Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

Проект 8131 від 15.03.2018 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кримінальної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України.

Пропонується скасувати статтю 204-1 «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України» Кодексу України про адміністративні правопорушення, а натомість ввести до складу Кримінального кодексу України статтю 332-2 «Незаконне перетинання державного кордону», якою запровадити відповідальність за «перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України, але за документами, що містять недостовірні відомості про особу, підробленими документами чи з порушенням встановленого порядку». При чому робиться зауваження, що чинність цієї статті не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо вони звернулися із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Проект 8139 від 15.03.2018 (Сюмар В. П.) про внесення змін до окремих законів України щодо доступу до правосуддя (в інформаційних справах).

Зміни пропонується внести до законів України «Про судовий збір» і «Про виконавче провадження». Передбачається установити ставки судового збору щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації у таких розмірах: якщо подано юридичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо фізичною особою – 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А також пропонується звільнити від сплати авансового внеску стягувачів за рішеннями про надання публічної інформації (в тому числі копій документів).

Проект 8150 від 16.03.2018 (Дроздик О. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення кримінального судочинства.

Проект містить три групи змін. Перша уточнює порядок підсудності у статтях 132, 184 і 234. Формулу «місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа» пропонується замінити формулою «місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування» або «місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування». Також скасовуються уточнення попередньої формули щодо того, що у разі, якщо фактичне місцезнаходження структурного підрозділу органу досудового розслідування відрізняється від зареєстрованого місцезнаходження органу досудового розслідування як юридичної особи, передбачені процесуальні дії здійснюються виключно слідчим суддею місцевого суду за зареєстрованим місцезнаходженням органу досудового розслідування як юридичної особи. Другу групу становлять уточнення порядку обшуку, а саме скасування деяких положень щодо необхідності аргументувати доцільність проведення обшуку. Третя група пропозицій присвячена уточненню підстав судової експертизи та порядку залучення експерта і майже не відрізняється від аналогічних ініціатив проектів 8112 і 8116 (див. вище).

В пояснювальній записці аргументується лише перша група змін. Зазначається, що проект «спрямований на забезпечення самостійності органів досудового розслідування під час збирання доказів та встановлення підозрюваних осіб, а також надасть можливість швидкого та  ефективного розгляду слідчими суддями клопотань сторін обвинувачення про заходи забезпечення провадження». Така спрямованість проекту, на нашу думку, надає йому певної тенденційності (під словами «забезпечення самостійності органів досудового розслідування» здебільшого криється прагнення уникнути судового контролю), хоча і не виключає доцільності багатьох запропонованих змін.

Проект 8151 від 16.03.2018 (Сотник О. С.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення деяких положень.

Проект загалом повторює попередній в частині першої групи змін. Інших положень не містить, крім уточнення, що клопотання слідчих, прокурорів про застосування заходів кримінального провадження або проведення обшуків, які подані до відповідних судів до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Вже 22.03.2018 проект було прийнято як закон за основу і в цілому.

Культура та освіта

Проект Постанови 8118 від 14.03.2018 (Вознюк Ю. В.) про відзначення 500-річчя з часу першої писемної згадки про село Малий Житин Рівненського району Рівненської області.

У проекті зазначається, що у 1518 році зроблено запис існування двох Житинів, належних Рівненському замкові. Інший документ цього  ж року знову засвідчує два Житини, розділені від Півночі греблею водяного млина. Відповідно пропонується у 2018 році урочисто відзначити на державному рівні 500-річчя з часу першої писемної згадки про село Малий Житин Рівненського району Рівненської області.

Проект Постанови 8119 від 14.03.2018 (Барна О. С.) про відзначення 100-ї річниці Чортківської офензиви (7–28 червня 2019 року).

З метою вшанування історичного значення Чортківської офензиви 7–28 червня 1919 року, збереження і розвитку традицій української державності, боротьби за незалежність та суверенітет України, а також належного відзначення 100-ї річниці Чортківської офензиви, пропонується у 2019 році урочисто відзначити названий ювілей на державному рівні. У плані заходів рекомендується передбачити: проведення у червні 2019 року у місті Чорткові та інших населених пунктах всеукраїнських святкових зборів та урочистостей; проведення наукових конференцій, круглих столів для різних вікових категорій з метою обізнаності про дану історичну подію; встановлення Меморіалу воїнам УГА у місті Чорткові до 100-річчя Чортківської офензиви (орієнтовна вартість проекту складає 15 млн. грн.); організацію виставок матеріалів і документів, пов’язаних з подіями Чортківської офензиви; упорядкування існуючих та встановлення нових пам’ятних дощок, пов’язаних з подіями Чортківської офензиви 7–28 червня 1919 року та визвольної боротьби українського народу за незалежність.

Як видається, названа подія заслуговує на відзначення. Проте ювілейні заходи доцільніше здійснювати на місцевому чи регіональному рівні. Водночас на державному рівні варто відзначати події Української революції 1917–1921 рр. в єдиному комплексі всіх її епізодів.

Проект 8146 від 16.03.2018 (Співаковський О. В.) про внесення змін до статті 22 Закону України «Про освіту» щодо навчально-виховних комплексів.

Названу статтю пропонується доповнити такими положеннями. За рішенням органів місцевого самоврядування для задоволення освітніх потреб населення можуть створюватися навчально-виховні комплекси «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» або об’єднання з іншими навчальними закладами, а також загальноосвітні навчальні заклади та групи продовженого дня. Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей можуть створюватися профільні класи (з поглибленим вивченням окремих предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів, об’єднань. Особливо обдарованим дітям держава надає підтримку і заохочення (стипендії, направлення на навчання і стажування до провідних вітчизняних та закордонних освітніх, культурних центрів).

Як видається, назва проекту не повністю відповідає його змісту, а ряд пропозицій не є доречними для реалізації у статті з назвою «Організаційно-правовий статус закладів освіти».

Охорона здоров’я

Проект 8136 від 15.03.2018 (Бахтеєва Т. Д.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення реклами лікарських засобів, медичних виробів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації.

У проекті пропонується: змінами до статі 26 Закону України «Про рекламу» встановити, що погодження рекламних текстів та нагляд за дотриманням критеріїв належного рекламування лікарських засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я; змінами до статті 20 Закону України «Про рекламу» заборонити створення реклами з використанням зображень дітей, які споживають або використовують лікарські засоби, а змінами до статті 21 цього Закону заборонити розміщення у рекламі лікарських засобів, медичних виробів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації зображень осіб, які не є лікарями та іншими професійними медичними працівниками, якими надаються відомості про лікувальний ефект від  застосування лікарського засобу чи медичного  виробу. Також змінами до статі 26 Закону України «Про рекламу» пропонується встановити контроль за дотриманням законодавства про рекламу лікарських засобів, медичних виробів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з боку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Проект видається таким, що заслуговує на увагу і ретельне фахове обговорення.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 8121 від 14.03.2018 (Кулініч О. І.) про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству.

Великий за обсягом проект (46 сторінок), яким пропонується внесення змін до 14 законів та кодексів. Як зазначається у пояснювальній записці, проектом пропонується: 1) визначити, що власник нерухомого майна одностороннім правочином може встановити вимогу щодо нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно чи його частина, а також скасувати таку вимогу (крім випадків, коли відповідно до вимог закону такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню); така вимога щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору підлягає державній реєстрації як обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і може бути скасована за заявою власника нерухомого майна; 2) надання державним кадастровим реєстраторам доступу в онлайн-режимі до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а державним реєстраторам прав – онлайн-доступ до всіх відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі; 3) скасувати необхідність отримання власниками та користувачами земельних ділянок паперових витягів про земельні ділянки з Державного земельного кадастру, а також зобов’язати державних реєстраторів прав при вчиненні реєстраційних дій самостійно формувати витяги про земельні ділянки з Державного земельного кадастру в електронній формі, які повинні бути збережені в електронному вигляді для підтвердження правомірності вчинення реєстрації речових прав на земельні ділянки; 4) зобов’язати державних реєстраторів прав перевіряти не тільки відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а й наявність відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі. Під час проведення реєстрації прав державний реєстратор також зобов’язаний перевірити, чи має право особа, яка звернулася із заявою про реєстрацію, на вчинення таких дій, а також перевірити наявність інформації про нерухоме майно в інших державних реєстрах; 5) визначити, що державний реєстратор прав зобов’язаний залишати без розгляду заяву про реєстрацію права на нерухоме майно, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній у Державному земельному кадастрі; 6) передбачити, що продовження дії договору оренди земельної ділянки на такий самий строк і на таких самих умовах здійснюється автоматично, якщо договір оренди землі має умову про його автоматичне поновлення та орендована земельна ділянка не належить до земель державної або комунальної власності – інформація про автоматичне поновлення правочинів обов’язково вноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації такого права; 7) встановити, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться відомості про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами; 8) визначити, що Кабінет Міністрів України зобов’язаний забезпечити організацію та фінансування внесення до Державного земельного кадастру інформації про всі земельні ділянки, сформовані до 1 січня 2013 року, із присвоєнням усім ділянкам кадастрових номерів та зазначенням наявності або відсутності координат поворотних точок меж земельних ділянок для подальшого їх визначення при переоформленні прав; 9) передбачити безоплатне підключення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тому числі шляхом надання їм можливості безперервного використання відповідних відомостей у власних інформаційних системах; 10) підвищити адміністративну відповідальність за вчинення державними реєстраторами прав порушень вимог законодавства при вчиненні реєстраційних дій; 11) визначити, що під час проведення реєстрації змін до складу засновників (учасників) юридичної особи обов’язковість нотаріального посвідчення правочинів щодо відчуження частки учасника товариства може бути встановлена таким учасником одностороннім правочином. Відомості щодо обов’язкового нотаріального посвідчення правочинів щодо відчуження частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Проекти з інших питань

Проект 8107 від 12.03.2018 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо захисту національних інтересів в управлінні та власності Єдиної газотранспортної системи України.

Змінами до законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про нафту і газ», «Про трубопровідний транспорт» та «Про ринок природного газу» пропонується установити, що оператором газотранспортної системи, що перебуває в державній власності і не підлягає приватизації, може бути виключно суб’єкт господарювання, власником корпоративних прав якого є виключно держава чи суб’єкт господарювання, 100 відсотків корпоративних прав якого належать державі. Тим самим пропонується закрити відповідний сегмент ринку від компаній, які є сторонами європейського Енергетичного Співтовариства чи походять зі Сполучених Штатів Америки. Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття проекту сприятиме підвищенню рівня захисту національних інтересів в управлінні та власності Єдиної газотранспортної системи України.

Державна монополізація ринку дійсно сприяє його більшій контрольованості та формальній зовнішній безпеці, натомість негативні чинники від відсутності конкуренції у господарській діяльності та корупційні ризики значно посилюються. Питання є більшою мірою політичним, ніж економічним чи юридичним.

Проект 8124 від 15.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні.

Проект можна було б назвати реформістським, якби не його змістовна розпорошеність. На 30 сторінках вносяться зміни до 40 законів і кодексів, однак зміни ці часто-густо слабо пов’язані. Зокрема, пропонується: обмежити застосування печаток; запровадити відповідальність за зловживання, пов’язане із вчиненням правочину із заінтересованістю; уточнити порядок витребування документів у господарському процесі; доповнити цивільний кодекс розділом про довірчу власність; у Законі України «Про товарну біржу» уточнити, що така біржа є юридичною особою тощо.

За таких умов належна характеристика кожної пропозиції стає просто неможливою. Проект отримав і вкрай негативну оцінку з боку ГНЕУ з рекомендацією: «за результатами розгляду у першому читанні законопроект  доцільно відхилити».

Проект 8125 від 15.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про концесії.

Значний за обсягом проект (45 сторінок основного тексту і 43 сторінки прикінцевих і перехідних положень, зокрема зміни до 29 законів і кодексів), який має замінити собою чинні Закони України «Про концесії» та «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг». Пояснювальна записка до проекту є занадто загальною і не містить обґрунтування переваг нового проекту перед діючими законами, окрім традиційних вже загальних посилань на євроінтеграцію.

Проект потребує ретельної уваги з боку спеціалістів.

Проекти 8126 і 8127 від 15.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення умов для модернізації інфраструктури шляхом реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, та про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення умов для модернізації інфраструктури шляхом реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, відповідно.

Дані проекти продовжують ініціативи попереднього проекту запроваджуючи їх до названих кодексів.

Проект 8128 від 15.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі».

Ще один проект, який пов’язаний із проектом 8125. Пропонується установити, що дія Закону України «Про публічні закупівлі» не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: товари, роботи і послуги, що закуповуються приватним партнером (концесіонером) на виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору; певний обсяг товарів, робіт і послуг, що виробляються (виконуються, надаються), приватним партнером (концесіонером) і закуповуються державним партнером (концесієдавцем) у рамках наданої  державної підтримки здійсненню державно-приватного партнерства, у тому числі концесії; послуги радників, оплата яких здійснюється міжнародними фінансовими організаціями, що надаються відповідно до Законів України «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесії»; послуги міжнародних фінансових організацій, що надаються для підготовки до здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, відповідно до Законів України «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесії». Також зазначається, що дія Закону України «Про публічні закупівлі» не поширюється на відносини, що виникають у зв’язку з вибором приватного партнера або концесіонера та виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, які регулюються Законами України «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесії».

Проект 8137 від 15.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо встановлення відповідальності за неповну або несвоєчасну сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час подання ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом.

Пропонується установити таке. Збір до бюджету сплачується платниками під час подання ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю. Казенні підприємства пробірного контролю видають платникам збору проклеймовані ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів лише за умови надання платником збору розрахункових документів про перерахування (сплату) в повному обсязі нарахованого збору. Порядок нарахування, обчислення і сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Казенні підприємства пробірного контролю подають до 20 числа місяця, що настає за звітним, органу доходів і зборів, у якому вони перебувають на обліку, звіт про нарахування та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування із зазначенням платників збору, об’єктів оподаткування і сплачених сум. Форма звіту, порядок його формування та подання встановлюються Кабінетом Міністрів України. За несплату або сплату в неповному обсязі зазначеного збору платник збору притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків несплачених сум збору. Різноманітні санкції накладаються і наі казенні підприємства пробірного контролю у разі невиконання зазначених вище обов’язків. Порядок нарахування, обчислення і сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час подання ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю визначається цим Законом, у частині адміністрування − Податковим кодексом України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Адміністрування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час подання ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю, у тому числі перевірки платників збору та казенних підприємств у порядку, встановленому Податковим кодексом України, проводять органи доходів і зборів.

Проект 8138 від 15.03.2018 (Балицький Є. В.) про державне регулювання у сфері мийних засобів.

Проект є відредагованою та незначною мірою доопрацьованою редакцією проекту 5182 від 26.09.2016 (Кіраль С. І.) про державне регулювання у сфері поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії (див. Бюлетень № 93), який 03.10.2017 було повернуто на доопрацювання ініціатору внесення.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори