пошук  
версія для друку
17.05.2018 | Андрій Діденко

5,5 років за відмову прибирати?

   

Обставини

П’ять з половиною років позбавлення волі вимагає прокуратур Федишин В. Б. Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в своїй апеляційній скарзі до Апеляційного суду Львівської області і просить скасувати вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.01.2018 року, яким громадянина України Мазура Дмитра Васильовича визнано невинуватим та виправдано через недоведеність наявності в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 391 КК України (Злісна непокора вимогам адміністрації установи). Ми вже писали про цю справу.

Дмитро Мазур

Нагадаємо тут, що Харківська правозахисна група протягом багатьох років закликає владу позбутися ганебної норми і практики застосування статті 391 КК з покаранням до трьох років позбавлення волі за неприбране ліжко, непоголене обличчя, нетактовну поведінку, зміну спального місця без дозволу, відмову від публічного прибирання в карцері та інші дисциплінарні проступки як карального рудименту радянського минулого.

ДО УВАГИ ЖУРНАЛІСТІВ: Слухання апеляційної скарги прокурора призначене на 11:30 24 травня 2018 року в приміщенні Апеляційного суду Львівської області.

За який же страшний злочин прокурор вимагає для Дмитра Мазура аж на п’ять з половиною років позбавлення волі при тому, що ст. 391 КК як максимальний термін покарання передбачено до трьох років позбавлення волі? Часом здається, що в своїй апеляції прокуратура вдається до маніпуляцій з підрахунням терміну відбування покарання для засудженого, бо що ж такого накоїв Мазур, що несе державну або суспільну небезпеку, і прокурор на нього так розлютився, що пропонує Апеляційному судові покарати його аж на цілих 5 з половиною років – людину, яку суд визнав невинуватою в обвинуваченні за ст. 391 КК і звільнив у залі суду?

Нагадаємо, що в квітні 2009 року Дмитро був засуджений до 15 років позбавлення волі та відбував покарання в Дрогобицькій виправній колонії № 40 (ДВК № 40). Тепер, після відбуття п’ятнадцятирічного терміну й тривалого часу перебування в камерній системи, Дмитро через стан здоров’я більшість часу проводить у лікувальних закладах Міністерства охорони здоров’я.

Склад злочину

Склад злочину полягає в тому, що засуджений Дмитро Мазур під час відбування покарання в Дрогобицької ВК № 40 мав низку дисциплінарних стягнень з поміщенням до дисциплінарного ізолятора (ДІЗО) строком до 14 діб, приміщення камерного типу (ПКТ) до трьох місяців. (Сам факт поміщення засудженого до ПКТ відповідно до диспозиції ст. 391 для суду вже є складом злочину, проте Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючої судді Герасимків Л. І. від 17 січня 2018 року ухвалив доленосне рішення – виправдувальний вирок стосовно Мазура Д. В. не зважаючи на сталу практику «штампування» судами обвинувальних рішень за ст. 391 КК України). А «24 березня 2015 року о 08 годині 50 хвилин був попереджений начальником сектора максимального рівня безпеки Дрогобицької ВК № 40 капітаном внутрішньої служби Громом І. Ю., що у відповідності з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України та згідно графіку виводу засуджених ДВК № 40 на роботи по прибиранні камери карцеру № 2. 24 березня 2015 року о 08 год 50 хвилин Мазур Д. В. після пред’явлення йому представником адміністрації ДВК № 40 капітаном внутрішньої служби Громом І. Ю. конкретної законної вимоги – отримати спецінвентар і приступити до прибирання карцеру № 2, умисно з метою вчинення непокори адміністрації місць позбавлення волі, відкрито і неодноразово відмовлявся виконувати цю вимогу, в тому числі і в демонстративній формі, тобто в присутності інших працівників чергового наряду та засуджених ДВК № 40, та у зухвалій формі, тобто вказуючи, що прибирання карцеру № 2 принижує його чоловічу гідність».

Чи звернули ви увагу на дату скоєння цього «злочину»? Так, ви не помилилися, йдеться про події трирічної давнини. Два з половиною роки прокуратура і захист сперечалися в суді. Прокуратура намагалася довести, що відмова колишнього засудженого Мазура від прибирання карцеру № 2 ДВК № 40 – це кримінальний злочин, за який потрібно покарати на максимальний термін позбавлення волі, наводила аргументи у вигляді свідчень співробітників колонії, лікаря і навіть електрика. Всі вони бачили й чули, як Дмитро відмовився від прибирання. Захист у свою чергу наводив аргументи на користь невинуватості Мазура – порушення права на захист, низку процесуальних порушень у ході досудового слідства у справі, навів аргументи, що навіть за графіком чергування Мазур мав прибирати карцер не о 08:50 годині ранку, як від нього цього вимагали представники персоналу колонії, а о 05:20–05:30. І нарешті, суд вироком від 17 січня 2018 року визнав Мазура невинуватим. Після цього Дмитро перебуває на волі майже півроку та лікується від хвороб, отриманих у камерах за п’ятнадцять років ув’язнення.

Тепер хвилиночку вашої уваги, шановні добродії!

Скажіть будь ласка, чи для того ми з вами, як платники податків, утримуємо прокуратуру України, яка від імені Держави має підтримувати обвинувачення в суді, щоб прокуратура два з половиною роки доводила й доводила в суді, що засудженого Мазура потрібно на максимальний термін засудити за статтею 391 КК України тільки за те, що він у присутності офіцерів керівного складу установи, лікаря, електрика та інших відмовився прибирати карцер № 2 і сказав, що така публічна процедура прибирання для нього є неприпустимою, принизливою та порушує його честь і гідність?!

Чи потрібно утримувати таку прокуратуру, яка після виправдувального рішення суду через три роки після події «злочину» витрачає державні кошти для написання апеляційної скарги, підтримання її в Апеляційному суді з метою вільну людину запроторити за ґрати на 5 років і 6 місяців за відмову від прибирання?!

Питання, здається, риторичне…

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори