пошук  
версія для друку
21.05.2018 | Галя Койнаш

Про арешт журналіста «РИА Новости» Кирила Вишинського та захист «альтернативних новин»

Кирило Вишинський у суді 17.05.2018. Фото -- Reuters
   

Реакції на затримання Генерального директора «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, труси в його будинку та офісі агентства різко розійшлися. Українці, відомі своїм опором будь-якій формі цензури, лише підкреслювали, що звинувачення мають бути повністю доведені, в той час як ряд західних спостерігачів у ЗМІ озвучили занепокоєння. В одній заяві органи влади України були навіть звинувачені в «криміналізації альтернативних новин і думок».

Служба Безпеки України (СБУ) 15 травня оголосила, що виявила і зафіксувала «факти використання країною-агресором вітчизняних і російських журналістів для проведення підривної інформаційної діяльності проти нашої країни».

15 травня СБУ разом з прокуратурою Автономної Республіки Крим про вела п’ять трусів у офісах агентства та приватних будинках.

СБУ стверджує, що в 2014 році Дмитро Кисельов, директор російської державної організації «Россия Сегодня», якого ВВС  називає  «головним політтехнологом Росії», наказав призначити Кирила Вишинського главою українського відділення «Россия Сегодня».

П’ятдесятирічний Вишинський має українське та російське громадянство. У цій ситуації порушується законодавство України, але вона трапляється доволі часто. Він обвинувачується в участі, за наказами з Москви, в інформаційній війні Росії проти України. Обвинувачення в державній зраді, відповідно до статті 111 КК України, може спричинити позбавлення волі строком до п’ятнадцяти і років.

Вишинського відвезли до Херсону (найближчий до окупованого Криму регіон), де Херсонський міський суд 17 травня ухвалив рішення залишити його під вартою на два місяці.

СБУ стверджує, що Вишинський заснував низку юридичних осіб, у тому числі ТОВ «Інтерселект», яке діє під брендом «РИА Новости Украина». СБУ заявила, що мережа юридичних осіб була створена, насамперед, «для приховування російських джерел фінансування ресурсу та зв’язку вказаної структури з московським офісом МИА „Россия сегодня“».

Більшість міжнародних спостерігачів у ЗМІ зажадали оголосити точні звинувачення, хоча доповідь і брифінг СБУ в цілому прояснюють це питання. Слідчі СБУ нібито встановили, що навесні 2014 року Вишинський перебував у Криму, де, за вказівками керівництва «Россия Сегодня», «взяв особисту участь у пропагандистських акціях, спрямованих на підтримку анексії та приєднання півострова до РФ. За свої дії на користь країни-агресора у травні 2014 року К. Вишинський закритим указом президента РФ нагороджений медаллю „За заслуги перед Отечеством“».

Це єдина нагорода, згадана на офіційному сайті СБУ, хоча в репортажах ЗМІ та на сторінці у Facebook  прес-секретаря Генеральної Прокуратури Лариси Сарган мовиться, що знайдена інша російська нагорода – «За возвращение Крыма», і Сарган подає фотографію цієї медалі.

Прокурор Міжнародного Кримінального Суду вже встановила, що анексія та окупація Криму рівнозначні міжнародному збройному конфлікту. Цей конфлікт почався з вторгнення Росії, відправки солдат без розпізнавальних знаків, тому нагорода за участь у цих подіях ставиться будь-якому українцеві  за особливу провину.

У доповіді СБУ міститься скріншот репортажу «РИА Новости Украина» від 16 березня 2018 року під назвою: «Референдум в Криму: не відхід, а повернення». Текст, який можна розпізнати, каже: «Але усвідомлення цього у високі кабінети хазяїв світо сього прийде пізніше. А сьогодні Крим і кримчани – радіють. Вони перемогли. І надіються на Росію…» З фотографією прапора Росії і усміхненої дитини.

Також є фотографія Вишинського з медаллю «За заслуги перед Отечеством».

СБУ стверджує, що після повернення до Києва Вишинський найняв журналістів для підготовки матеріалів на підтримку так званих «Донецької та Луганської Народних Республік», які в Україні вважаються терористичними організаціями. Надані два приклади, і обидва, безперечно, демонструють проросійське і виключно таке, що вводить в оману, уявлення про військовий конфлікт на території Донецької та Луганської областей.

Як стверджує СБУ, для прикриття своєї діяльності керівництво «Россия сегодня» використало схему, через укладання договору про співпрацю між ТОВ «Інтерселект» та компанією в Белграді (Сербія). Як стверджується, ця фірма є прикриттям для відправки майже 53 тисяч євро російського походження щомісяця на рахунки українських підприємств, якими володіє Вишинський. Як стверджувалося, він сказав своїм підлеглим, що розуміє, «що у нас інформаційна війна, але нам треба створити хоча б видимість об’єктивності».

СБУ стверджує, що під час цих п’яти трусів були вилучені документи, «які повністю підтверджують» її звинувачення щодо організації учасниками «Россия Сегодня» в Україні мережі ЗМІ-ресурсів, які ведуть підривну діяльність та інформаційну війну проти України.

Реакція в Україні

Вікторія Сюмар, колишня директорка Інституту Масової Інформації, тепер – глава парламентського комітету зі свободи слова, дала коротке інтерв’ю Censor.net у день трусів. Вона зазначила, що за всі роки українсько-російського конфлікту ми не бачили таких жорстких заходів, і гадає, «що СБУ має достатньо доказів, якщо вже пішли на такі заходи, як затримання».

«Я думаю, що це не пов’язане з журналістською діяльністю, це може бути пов’язано з агентурною діяльністю. Ви знаєте, що українських журналістів затримують і в Мінську, і в Москві, і кидають за ґрати. У нас цього не було, тому докази, очевидно, повинні бути пред’явлені. За наявності доказів такі заходи є адекватними, враховуючи, що ми сьогодні перебуваємо в стані війни».

Політичний аналітик Володимир Фесенко здивований, чому протягом останніх чотирьох років до «РИА Новости Украина» не було ніяких претензій з боку влади. З 2014 року Україна заборонила мовлення низки російських телевізійних каналів через антиукраїнську пропаганду, і він не розуміє, чому весь цей час діяло «РИА Новости Украина». Він вважає, що перетворене в 2014-му році агентство «стало не просто інформаційним, а пропагандистським інститутом».

Фесенко каже, що йому складно коментувати серйозне обвинувачення в державній зраді, однак зазначає, «що у нього знайшли російську медаль„За возвращение Крыма“, а в чому, власне, полягала його участь у „возвращении“? Оскільки мова йде про сприяння анексії Криму, то, звісно ж, тут факт протиправних дій очевидний».

Наталія Лігачова, медіа-експерт і шеф-редактор українського порталу «Детектор медіа», також підкреслює необхідність мати неспростовні докази: «Журналіст Кирило Вишинський чи ні, визначити в цій ситуації складно. У світі є проблеми з ідентифікацією, що таке журналістська діяльність, чи входить сюди пропаганда. Мені здається, простіше за все в даній ситуації показати схему фінансування: на які гроші працювало це агентство і чи не було там порушення податкового законодавства. Не можна також виключати, що Вишинському поставлять обвинувачення в агентурної діяльності».

Адвокат Вишинського Андрій Доманський поскаржився на «порушення процесуальних норм» під час трусів, хоча не вказав, у чому вони проявлялися. Він також серйозно критикував органи влади України за оприлюднення доказів, при цьому не підтвердивши і не спростувавши їхню справжність.

Президент Росії Володимир Путін і російські державні ЗМІ зробили багато такого, що, як Путін сказав канцлеру Німеччини Ангелі Меркель, було «безпрецедентним прикладом переслідування ЗМІ».

Дуже багато можна сказати про переслідування українських журналістів, таких, як кримчани Микола Семена, Наріман Мемедемінов, а також кореспондент агентства «Укрінформ» Роман Сущенко, хоча, певна річ, це не виправдовує аналогічну поведінку України.

Надзвичайно важливо, щоби СБУ уникала будь-яких порушень і могла обґрунтувати всі зроблені твердження, особливо щодо нагород, нібито отриманих Вишинським.

Реакція організацій із захисту прав журналістів

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Гарлем Десір (Harlem Désir) «висловив стурбованість» у день трусів. Він закликав органи влади України «утриматися від накладання непотрібних обмежень на роботу іноземних журналістів».

«Боротьба проти пропаганди не повинна порушувати міжнародних стандартів і не повинна бути невідповідним втручанням у діяльність ЗМІ», – додав він.

«Репортери без кордонів» також висловили стурбованість і скепсис стосовно того, що докази проти Вишинського, представлені СБУ, а саме «три скріншоти думок, написаних іншими людьми та опублікованих на сайті його засобу масової інформації», були доказом держзради. У заяві згадують російські медалі, але не пояснюють, що то за медалі, хоча це, безумовно, має значення.

«Репортери без кордонів» зазначають, що арешт відбувся за кілька годин до відкриття незаконного російського Кримського мосту, і обмежуються неадекватним поясненням, що «законодавство України посилається на Росію як на „державу-агресора“ через анексію Криму та підтримку сепаратистів у східних регіонах України».

Комітет захисту журналістів (КЗЖ) також відреагував протягом кількох годин після подій 15 травня, хай і трохи дивно, цитуючи похапцем складену доповідь агентства Interfax, з цитатою генерального прокурора України Юрія Луценка. Однак КЗЖ також цитував офіційне твердження СБУ, тому знав, що звинувачення були більш серйозні, ніж просто «антиукраїнські» репортажі. КЗЖ закликає Україну «оприлюднити звинувачення та докази щодо Вишинського або відпустити його без зволікання», в той час як координатор програм КЗЖ в Європі та Центральній Азії Ніна Огнянова вимагала, щоб органи влади України «припини чи переслідування й перешкоджання роботі російських ЗМІ в Україні. Криміналізації альтернативних новин і думок немає місця в демократичній Україні».

Були також відповіді від Державного Департаменту США та інш.

Термін «альтернативні новини», безперечно, звучить краще, ніж «альтернативні факти», який недавно відстоювала Келліенн Конвей (Kellyanne Conway), радник президента США Дональда Трампа. Він все ще далекий від відображення реальності ситуації, в якій ЗМІ грали пряму роль під час вторгнення Росії до Криму та активної участі у військовому конфлікті на сході України. Ця роль була описана колишніми співробітниками російських державних телевізійних каналів в інтерв’ю Colta.ru. Журналісти розповідали про те, як керівництво отримувало вказівки про необхідні теми і слова («хунта», «фашисти» тощо) під час опису уряду України після Майдану. Постійно сипалися заяви про те, що Україна застосовувала фосфорні бомби, бомбила цілі села тощо, з фрагментами відео, взятими з фільмів або з воєн у інших країнах. У червні 2014 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров запропонував ухвлити термінову резолюцію Ради Безпеки ООН щодо ситуації в Україні. Надані ним «докази», які, за його словами, доводили застосування Україною фосфорних бомб, насправді були отримані в Іраку в 2004 році. Іншим разом відео з Північного Кавказу було приведено як «доказ» гаданих звірств України на Донбасі. Не кажучи вже про випадки, які здавалися надмірними навіть для російської аудиторії, таких, як фальшивий свідок, яка стверджувала, що українські солдати «розіп’яли» маленького сина бойовика, і його мати була змушена на це дивитися, поки вони й її не вбили.

Вторгнення Росії та анексія Криму були представлені в абсолютно іншому світлі державними ЗМІ, в той час як українські канали блокувалися, і незабаром були вигнані з Криму разом з незалежними журналістами. Твердження про те, що Росія була «змушена втрутитися» для запобігання кровопролиттю, що «народ Криму» переважною більшістю проголосував за приєднання до Росії та інші міфи поширювалися пропагандистськими ЗМІ. У багатьох випадках можна сперечатися, коли саме такі «альтернативні новини» перетворюються на підбурювання до кровопролиття. Ми знаємо, що навмисна брехня, яку поширює останні чотири роки агентство «Россия Сегодня», про «різанину», що її начебто вчинили українські «радикали» в Одесі 2 травня 2014 року, спонукала багатьох молодих людей вирядитися вбивати й, найчастіше, гинути у війні на сході України.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори