пошук  
версія для друку
05.07.2018 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 178 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 28.05.2018 – 01.06.2018

   

Надійшло 29 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 19 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, звітом Антимонопольного комітету України, призначенням у 2018 році іменних стипендій Верховної Ради України, присудженням Премії Верховної Ради України тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0187 від 30.05.2018 (Президент України) про ратифікацію Угоди між Україною та Португальською Республікою про економічне співробітництво.

Угода між Україною та Португальською Республікою про економічне співробітництво була вчинена 18 грудня 2017 року в м. Лісабон. Очікується, що ратифікація Угоди створить правові основи для економічного співробітництва, залучення іноземних капіталовкладень та технологій, активізації зовнішньоторговельного обігу, сприятиме забезпеченню макроекономічної стабільності української економіки. Згідно зі статтею 2 Угоди передбачається довгострокове співробітництво у сферах хімічної промисловості, інфраструктури, транспорту, навколишнього природного середовища, туризму, енергоефективності та відновлювальної енергетики, машинобудування, стандартизації та метрології, а також оцінки відповідності. Також Угода продовжує діяльність та покладає нові функції на створену відповідно до угоди 2000 року Спільну комісію з економічного співробітництва.

Проект 0188 від 31.05.2018 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про реадмісію осіб.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про реадмісію осіб була вчинена 6 жовтня 2017 року в м. Кишиневі. Очікується, що ратифікація Угоди сприятиме подальшому розвитку добросусідських відносин між Україною та Республікою Молдова, а також дотриманню Україною своїх обов’язків перед світовою спільнотою щодо запровадження ефективних важелів здійснення державної політики у сфері реадмісії осіб.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 8392-1 від 01.06.2018 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо утворення військових судів.

Формально альтернативний проекту 8392 від 22.05.2018 (Купрій В. М.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо військових судів (див. Бюлетень № 177). Альтернативний проект пов’язаний із проектом 8387-2 від 25.05.2018 (Вінник І. Ю.) про додаткові заходи правового забезпечення інтересів держави у сфері оборони і національної безпеки України так само, як основний проект – із проектом 8387-1 від 25.05.2018 (Купрій В. М.) про Державне бюро військової юстиції (усі – див. Бюлетень № 177). В пояснювальній записці також звертається увага на зв’язок альтернативного проекту з проектом 2557 (Пашинський С. В.) від 06.04.2015 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо утворення військових судів та окремих організаційних питань, знятого з розгляду 21.01.2017 у зв’язку з початком судової реформи. Альтернативний проект за обсягом приблизно удвічі більший, ніж основний; він докладніший і, на нашу думку, точніший у юридичних формулюваннях. Утім, в основних положеннях різниця між проектами не така вже й велика, зокрема система військових судів пропонується приблизно однакова (замість апеляційного військового суду в альтернативному проекті пропонується утворити Вищий військовий суд).

Як видається, цілком реальним є узгодження основного і альтернативного проекту з метою підготовки єдиного тексту.

Ідеологічні питання

Проект Постанови 8421 від 31.05.2018 (Бублик Ю. В.) про проголошення 2019 року в Україні Роком єдності України та відзначення 100-річчя з дня проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

У проекті зазначається, що у 2019 році виповнюється 100 років від дня проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року та відзначається щороку в День Соборності України. Враховуючи цю визначну подію в історії української держави, пропонується проголосити 2019 рік в Україні Роком єдності України та урочисто відзначити 100-ту річницю з дня проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Окрім традиційних ювілейних монет та марок, пропонуються такі заходи: Інституту національної пам’яті протягом 2019 року здійснити підготовку і друк масовим тиражем науково-популярного видання, присвяченого 100-річчю з дня проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, забезпечити розповсюдження цього видання в мережі бібліотек середніх і вищих навчальних закладів та в мережі роздрібної книжкової торгівлі; діючим музейним установам, бібліотекам, середнім та вищим навчальним закладам відкрити експозиції та книжкові виставки, присвячені 100-річчю з дня проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки; місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування здійснити необхідні заходи щодо відзначення 100-річчю з дня проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, у тому числі: провести в загальноосвітніх навчальних закладах виховні години, семінари, тематичні уроки, читацькі конференції, присвячені 100-річчю від дня проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки; посприяти громадським організаціям у здійсненні відповідних заходів.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 8420 від 30.05.2018 (Сироїд О. І.) про столицю України – місто Київ.

Відповідно до пояснювальної записки проектом комплексно врегульовано питання щодо правового статусу міста Києва та особливостей місцевого самоврядування на таких засадах: спеціальний статус Києва полягає у здійсненні ним функцій міста, регіону та столиці; встановлено, що місцеве самоврядування в місті Києві здійснюється обраною територіальною громадою Київською міською радою та її виконавчим органом – Адміністрацією міста Києва, яку очолює обраний територіальною громадою Київський міський голова; також створюються виборні районні ради, з депутатів якої обирається виконавчий орган районної ради, як органи найбільш наближені до громади міста Києва; визначено правовий статус Київського міського голови; розділено посади Київського  міського голови, голови Київської міської ради та голови Київської міської державної адміністрації; визначені бюджети міста Києва, які випливають з спеціального статусу Києва як міста – міський бюджет, Києва як регіону – регіональний бюджет; районні у місті Києві ради мають власні районні бюджети, джерелами доходів яких є дотації з міського бюджету; встановлено, що окремою статтею видатків міського бюджету Києва є бюджет розвитку районів міста Києва, який розподіляється між районними радами за результатами конкурсу поданих ними проектних пропозицій; визначено повноваження органів місцевого самоврядування за сферами, та розподілено повноваження в межах сфери між Київською міською радою, виконавчим органом Київської міської ради, районною радою, виконавчим органом районної ради; визначено повноваження міста Києва як регіону та розподілені такі повноваження між Київською міською радою і Київською міською державною адміністрацією; визначено повноваження міста Києва як столиці та розподілені такі повноваження між Київською міською радою і виконавчим органом Київської міської ради; встановлено загальні засади співпраці територіальної громади міста Києва з іншими територіальними громадами; Київська державна адміністрація здійснює повноваження, визначені статтею 118 Конституції України.

Проект є доволі великим за обсягом (51 сторінка, 74 статті та 9 пунктів прикінцевих і перехідних положень), що спричинює необхідність його уважного постатейного опрацювання. На нашу думку, є щонайменше окремі невдалі формулювання. Так, районна рада визначається як орган «який представляє інтереси громадян, які проживають на території відповідного району міста Києва» (стаття 29) і водночас зазначається, що «Районні ради не є представницькими органами» (частина третя статті 7). У частині першій статті 32  зазначено: «Виконавчий орган районної ради є одноособовим. До його складу входить Голова виконавчого органу районної ради». Як видається цю формулу можна і треба було помітно спростити. До того ж, «голова» – це традиційна назва посади керівника колегіального органу і застосовувати її до одноособового органу не правильно.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 8355-1 від 31.05.2018 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо обчислення та перерахунку пенсії учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

Основна ідея основного проекту щодо розміру пенсій повністю перенесена і до альтернативного проекту. Однак наявні і певні відмінності. Зокрема, пропоновану в основному проекті редакцію першого речення частини першої статті 54 названого закону про те, що  «Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством» в альтернативному проекті пропонується замінити такою редакцією: «Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986–1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством, а для осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, за їх бажанням - з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року», що помітно змінює коло суб’єктів. Також розширити коло суб’єктів пропонується у змінах до статті 59, виклавши її частину третю у такій редакції: «Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної військової служби, у тому числі строкової [наразі «дійсної строкової служби» – авт. огл.], і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб – з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Загалом ініціативи видаються доволі логічними і заслуговують на увагу.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 8422 від 01.06.2018 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення органів місцевого самоврядування від сплати судового збору.

Пропонується розширити права органів місцевого самоврядування щодо їх звільнення від сплати судового збору: якщо за чинним положенням вони звільняються лише «за подання заяви про визнання спадщини відумерлою», то у пропонованому – «у справах, пов’язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів».

Аргументація у проекті є доволі загальною і не дає чіткої відповіді на питання, чому саме слід надати такі майнові преференції органам місцевого самоврядування. Також слід зазначити, що переважно у пояснювальній записці йдеться про інтереси громад, але ж система місцевих органів є набагато ширшою і слід окремо пояснювати таку ініціативу щодо відповідних органів районного та обласного рівня.

Культура та освіта

Проект Постанови 8417 від 30.05.2018 (Парубій А. В.) про підготовку і відзначення 110-річчя з дня народження Василя Барки (у 2018 році).

У проекті зазначається, що у 2018 році виповнюється 110 років від дня народження українського письменника, поета, перекладача і художника Василя Барки (справжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет), уродженця с. Солониця Лубенського повіту (нині с. Солониця Засульської ОТГ Лубенського району Полтавської області). Враховуючи важливість цієї постаті для розвитку української культури та історії, збереження та її популяризацію у середовищі української діаспори та зважаючи на те, що на 2018 рік припадає також і 85-та річниця Голодомору, описаного у його романі «Жовтий князь», Верховній Раді України пропонується закріпити, що названий ювілей слід відзначити на державному рівні. Серед пропозиції до святкових заходів пропонується, зокрема: Міністерству культури України організувати в бібліотеках України тематичні книжкові виставки, читацькі конференції та інтерактивні масові заходи з метою популяризації творчості Василя Барки; організувати у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка виставку живопису та фотографій, документів, рукописів письменника з відділу рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та фондів Національного музею літератури України; Міністерству освіти і науки України організувати в Лубнах науково-практичну конференцію за участі науковців-знавців його творчості, літературознавців, філологів; Полтавській обласній державній адміністрації встановити у Полтаві інформаційну дошку по вулиці Василя Барки та меморіальну дошку в Лубнах на стіні будинку, де колись жив письменник або де він навчався – на стіні колишнього Лубенського педагогічного технікуму тощо.

Проекти з інших питань

Проект 6428-д від 30.05.2018 (Іванчук А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава.

Проект є доопрацьованою у профільному Комітеті з питань економічної політики версією однойменного урядового проекту 6428 від 10.05.2017 (див. Бюлетень № 124). Фактично зміни зводяться до двох положень. Так, формулювання урядового проекту «В основних засадах здійснення державної власності, зокрема, визначаються основні цілі, згідно з якими держава володіє суб’єктами господарювання державного сектору економіки, очікувані результати їх діяльності, принципи та механізми їх корпоративного управління» пропонується замінити таким: «В основних засадах здійснення державної власності, зокрема, визначаються основні цілі, згідно з якими держава володіє державними підприємствами, господарськими товариствами, частка держави в яких становить 100 відсотків, очікувані результати їх діяльності, принципи та механізми їх корпоративного управління, а також основні цілі володіння, принципи та механізми корпоративного управління пакетами акцій/часток, якими держава володіє у тих господарських товариствах, частка держави в яких становить менше 100 відсотків» (зміни до статті 4 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»). Аналогічні зміни подаються і до пропонованих змін до статті 5 того ж закону. Інші значні відмінності стосуються того, що у положенні урядового проекту про те, що «Загальні збори учасників (акціонерів) господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, які згідно із статутом належать до виключної компетенції наглядової ради, за умови, якщо у товаристві утворена наглядова рада відповідно до вимог цього Закону», пропонується відсоток акцій (часток), які належать державі, змінити з 50 на 100. З огляду на те, що практично усі інші ініціативи майже не зазнали змін, це є досить принциповим.

Загалом обидва проекти майже тотожні і потребують ретельної уваги спеціалістів до їх нюансів.

Проект 8423 від 01.06.2018 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до статті 977 Цивільного кодексу України щодо впорядкування відносин паркування транспортних засобів.

Названу статтю пропонується викласти в новій редакції. До основних змін належать такі. За договором зберігання та паркування транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках чи паркувальних майданчиках зберігач зобов’язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб, не допускати пошкодження чи викрадення охоронюваних та припаркованих транспортних засобів і зобов’язується видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця. Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання на спеціальних стоянках чи паркувальних майданчиках посвідчується квитанцією (номером, жетоном). Доказом початку виконання умов договору зберігання та паркування транспортних засобів гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом є фактичне розміщення (встановлення) транспортного засобу на стоянці, паркувальному майданчику, в боксі чи гаражі. Зберігач (особа, яка надає послуги паркування) не вправі утримувати, обмежувати пересування чи затримувати транспортний засіб поклажедавця у зв’язку з несплатою послуг паркування чи зберігання транспортних засобів або з неповною оплатою таких послуг. Спори про оплату послуг зберігання або паркування між сторонами договору в такому разі вирішуються в судовому порядку. Зберігач має право використовувати для виконання умов договору зберігання та паркування транспортних засобів шлагбауми, огорожі, технічні засоби контролю (відеокамери інше). Зберігач має право переміщувати транспортні засоби, що зберігаються на майданчику (стоянці), лише у випадках, коли такі транспортні засоби створюють істотну перешкоду руху інших транспортних засобів. Переміщення в такому разі відбувається із застосуванням зовнішніх пристроїв на найкоротшу можливу відстань без порушення якості та умов зберігання та паркування. Окремо зазначається, що за такими ж правилами здійснюється зберігання плавальних засобів (човнів, катерів, яхт).

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори