пошук  
версія для друку
28.07.2018 | ХПГ-інформ

Крим останнім часом (19.07.–26.07.2018)

   

Тиск на в’язнів, справи «українських диверсантів», хатні труси у кримських татар, Кримська декларація США, інше.


20.07.2018 видання «Тиждень.ua» повідомило, посилаючись на адвоката Маммета Мамбетова, що до Сейрана Салієва, якого утримують у СІЗО Сімферополя, не допустили нотаріуса, який мав засвідчити згоду Сейрана на виїзд його неповнолітньої дочки для лікування до Туреччини.

«16 липня відвідав Сейрана в СІЗО № 1 м. Сімферополя. Разом зі мною до Сейрана мав потрапити нотаріус, який збирався засвідчити згоду батька на виїзд його неповнолітньої дочки для лікування до Туреччини, якого дитина сьогодні дуже потребує. Але, на жаль, слідчий не задовольнив клопотання дружини про допуск нотаріуса, хоча в заяві більш ніж докладно було розписано, для чого це необхідно», – написав Мамбетов у Facebook.

За словами адвоката, слідство «просто знущається з сім’ї» Сейрана.

«З моменту його затримання, за дев’ять місяців, які триває розслідування, ні дружина, ні мати, так і не отримали дозволу на побачення з ним. Сейран не сумує і сподівається, що дуже скоро несправедливість, у якій опинився він і його сім’я, закінчиться», – написав захисник.

Сейран Салієв (фото: Антон Наумлюк, RFE/RL)

Нагадаємо, у жовтні 2017 року після масових трусів російські силовики арештували шістьох жителів Бахчисарая: Тимура Ібрагімов, Мемета Белялова, Сервера Зекир’яєва, Сейрана Салієв, Марлена (Сулеймана) Асанова та Ернеста Аметова. ФСБ інкримінує їм участь у забороненій у РФ та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір», яка на території України діє цілком легально.


23.07.2018 сайт «Крым.Реалии» повідомив, посилаючись на адвоката Сергія Лєгостова, що захист засудженого до 8 років колонії суворого режиму у справі про підготовку диверсій на території Криму громадянина України Євгена Панова оскаржив вирок.

«Подали апеляцію до Верховного суду Росії. Згідно з позицією Панова, ми просимо повністю його виправдати», – сказав Лєгостов.

Нагадаємо, 10 серпня 2016 року в ФСБ РФ заявили, що запобігли здійсненню терактів у Криму, які нібито готувала група українських диверсантів. Одним з організаторів ФСБ назвала Євгена Панова. Окрім Панова тоді затримали Андрія Захтея. Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, пізніше повернули до Криму.

Євген Панов після затримання (знімок з відео ФСБ РФ)

Повідомлялося, що Захтей підписав досудову угоду зі слідством. У лютому його засудили до шести років і шести місяців колонії суворого режиму і штрафу 220 тисяч рублів (близько 105 тисяч гривень).

У квітні 2018 року підконтрольний московській владі Верховний суд Криму перейшов до розгляду справи Панова по суті. Обвинувачений відмовився від угоди зі слідством. 13 липня Євгена Панова засудили до 8 років колонії суворого режиму.


24.07.2018 сайт «Крым.Реалии» повідомив, посилаючись на кореспондента «Радио Свобода» Антона Наумлюка, що підконтрольний московській владі Верховний суд Криму залишив без змін вирок «українському диверсантові» Геннадію Лимешку.

Нагадаємо, Лимешка затримали в серпні 2017 року співробітники ФСБ РФ як «агента СБУ», звинувативши в підготовці диверсій у Криму.

10 травня цього року підконтрольний московській владі Судакський міський суд визнав Лимешка винним у «незаконному придбанні, зберіганні й носінні вибухових речовин» і засудив до 8 років позбавлення волі.

В апеляційній скарзі Лимешко просив вилучити мотив політичної ворожнечі, однак суд його прохання не задовольнив.

Геннадій Лимешко (фото: Антон Наумлюк)

Захист не оскаржував кваліфікацію, але зазначив, що вважає вирок невідповідним злочину, який визнав Лимешко. Під час змагання сторін захист просив знизити термін покарання до 4 років позбавлення волі.

Раніше повідомлялося, що у вироку Геннадію Лимешку, якого від початку обвинувачували в підготовці диверсій в анексованому Криму, суд не згадав ці обвинувачення.

Лимешко визнав провину, справа слухалася в особливому порядку. Як пом’якшувальну обставину суд урахував, що Лимешко має малолітню дочку, серед обтяжувальних обставин – «ненависть і ворожнеча у зв’язку із приєднанням Криму до Росії». Термін відбування покарання рахується з 10 травня 2018 року.

Як розповіла «Громадському радіо» дружина Геннадія Лимешка Ірина Лимешко, її чоловіка після затримання двічі піддавали тортурам.

«Про те, що він побитий був і до нього двічі застосовувались тортури – це в першу чергу я почула від нього і переконалася, що це правда. Він говорив, що його били, катували в підвалі кілька днів, катували, пускали струм, приставляли до голови зброю. Говорили, щоби прощався із життям, якщо не скаже те, що потрібно. Погрожували сім’єю. Мені неодноразово приходили погрози у соцмережах», – сказала Ірина Лимешко.

Вона розповіла, що Геннадій раніше відмовився від адвоката й пішов на угоду зі слідством у результаті таких тортур. За словами Ірини, вона за цей рік намагалася зв’язатися з офісом омбудсмена, зі Службою безпеки України, з першою віце-спікеркою Верховної Ради Іриною Геращенко, Адміністрацією президента, народними депутатами, правозахисниками, проте отримує лише відписки. Лише в Генеральній прокуратурі відповіли, що відкрили кримінальну справу про незаконне позбавлення волі.


Руслан Зейтуллаєв, засуджений до 15 років позбавлення волі у справі «севастопольської групи» Хізб-ут Тахрір, відмовився дати свідчення проти Енвера Сейтосманова, заарештованого у травні 2018 року. Про це 24.07.2018 повідомив у Facebook журналіст Антон Наумлюк.

«Співробітники ФСБ відвідали Зейтуллаєва в Салаватській колонії в Башкортостані й вимагали від нього дати свідчення проти Сейтосманова, погрожуючи у разі відмови порушити проти самого Зейтуллаєва кримінальну справу за недання свідчень. Зейтуллаєв відмовився, пославшись на 51 статтю Конституції РФ. Були запрошені поняті, які зафіксували відмову, протокол Зейтуллаєв також відмовився підписувати. Ніякого адвоката при цьому не було, співробітники ФСБ були місцеві, які виконували доручення кримських колег», – написав Наумлюк.

Руслан Зейтуллаєв (фото: Антон Наумлюк)

Сейтосманова обвинувачують в участі в Хізб ут-Тахрір, за версією слідства, він був у «севастопольському осередку», проте його справу виділено в окреме провадження. Обвинувачення наполягало, що засновником ланки був Зейтуллаєв, що не підтвердилося у першому судовому процесі в Північнокавказькому військовому окружному суді, тому свідчення проти Сейтосманова посередньо стосуються до самого Енвера Зейтуллаєва, а також інших засуджених у цій справі: Рустема Ваїтова, Ферата Сайфуллаєва та Нурі Примова, – розповів адвокат Еміль Курбедінова, якого цитує Наумлюк.

Як зазначив Курбедінов, «попри загрози слідчого, відмова від свідчень із посиланням на ст. 51 Конституції РФ є юридично повністю виправданою».

Нагадаємо, 11 травня 2018 року підконтрольний московській владі Ленінський районний суд Севастополя залишив під арештом кримського татарина Енвера Сейтосманова. Йому інкримінують ст. 205.5 ч. 2 КК РФ – участь у забороненій у РФ організації «Хізб ут-Тахрір». Напередодні, 10 травня, під Севастополем російські силовики провели хатні труси в Ернеста та Енвера Сейтосманових, які є двоюрідними братами Нурі Прімова, засудженого в РФ до 5 років колонії за участь у «Хізб ут-Тахрір».

Ернест Сейтосманов (ліворуч) та Енвер Сейтосманов (фото: atr.ua)


26.07.2018 російські силовики провели хатні труси у п’яти неповнолітніх кримських татар. Про це повідомив сайт телеканалу ATR з посиланням на громадське об’єднання «Крымская солидарность».

У с. Курському Білогорського району трусили будинки Мустафи Кокі, Ескендера Абдувелієва, Рідвана Сейтхалілова та Сейтумера Асанова. У с. Холодівці Судакського району трус відбувся в Азіз-Мухаммеда Алієва.

Після трусів силовики затримали Ескендера Абдувелієва та Сейтумера Асанова – їх увезли до Білогорського РВВС.

Усіх п’ятьох підозрюють у тому, що вони зняли прапор РФ з адміністративної будівлі сільської ради та викинули його. За фактом інциденту порушено кримінальну справу за ст. 329 УК РФ про наругу над державними символами РФ.

Як повідомив того дня журналіст Антон Наумлюк у Facebook, під час хатнього трусу в Сейтумера Асанова знайшли гільзи, «причетність до яких Асанов заперечує».

«Трус почався, коли в домі нікого не було, Асанови приїхали вже після. Гільзи занесли як речові докази до протоколу трусу при понятих, які приїхали разом із силовиками, хоча справу, в рамках якої проводився трус, порушено за 329 статтею УК про наругу над держсимволами РФ. Асанови мають намір оскаржити дії силовиків і наполягатимуть на проведенні дактилоскопічної або потожирової експертиз», – написав Наумлюк.

Пізніше того дня сайт «Крым.Реалии» повідомив, посилаючись на «Крымскую солидарность», що двох затриманих кримських татар відпустили. За даними кореспондента видання, затриманими виявилися 16-річний Ескендер Абдувелієв і 38-річний Сейтумер Асанов. Повідомлено, що жителі с. Курського протягом кількох годин намагалися з’ясувати їхнє місце перебування. На 19 годину Абдувелієв і Асанов вже були вдома.


РІЗНЕ

19.07.2018 Міністерство закордонних справ України опублікувало заяву, в якій мовиться, що «Україна закликає Російську Федерацію виконати свої міжнародні зобов’язання шляхом безумовного скасування заборони діяльності Меджлісу, як це передбачено текстом Наказу Міжнародного Суду ООН у 2017 році». Міжнародний суд ООН підтвердив свою позицію того дня.

Наказом від 19 квітня 2017 року Суд зобов’язав Російську Федерацію «утримуватися від обмежень на права кримськотатарського народу зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс».

Російська Федерація порушила цей дуже чіткий Наказ і так і не зняла свою заборону діяльності Меджлісу, яку вперше було введено в квітні 2016 року. В своїх листах до Сторін (справа Україна проти Росії) Суд підтвердив обов’язковість виконання цього Наказу та зобов’язав Російську Федерацію до 18 січня 2019 року поінформувати щодо конкретно вжитих кроків, спрямованих на виконання цього Наказу.

Тривале ігнорування Російською Федерацією наказів Міжнародного Суду є неприйнятним, – мовиться в заяві МЗС.


25.07.2018 сайт «Крым.Реалии» повідомив, що українські правозахисники подали до Комітету ООН проти катувань доповідь про застосування Російською Федерацією в Криму тортур за 2014 –2018 роки.

Як повідомляють правозахисники, у доповіді подана інформацію про застосування тортур, зафіксовану за період анексії Криму. Зокрема це інформація про тортури, яким піддавалися фігуранти справ Олега Сенцова та Олександра Кольченка, фігуранти «справи українських диверсантів», активісти Євромайдану.

У доповіді зібрані факти про насильницькі зникнення кримчан, катування для підмови до співпраці зі спецслужбами, факти нелюдського поводження з ув’язненими в сімферопольському СІЗО.

Засідання Комітету ООН проти катувань проходило з 25 по 26 липня. 25 липня комітет розглядав ситуацію в Російській Федерації – інформація про це опублікована на сайті ООН, – повідомив «Крым.Реалии».

Представник РФ на засіданні Комітету взяла під сумнів його компетенцію обговорювати ситуацію в анексованому РФ Криму. Таку заяву зробила член делегації РФ, співробітниця Департаменту з гуманітарної співпраці і прав людини МЗС РФ Тетяна Шличкова, відповідаючи на запитання членів Комітету, поставлені напередодні. Про це 26.07.2018 повідомив сайт «Крым.Реалии» з посиланням на сайт ООН.

За словами Шличкової, делегація готова дати короткий коментар «за темами, які прямо не стосуються до компетенції комітету».

«Росія прихильна до виконання своїх міжнародних зобов’язань, включно з Кримом і Севастополем… Будь-яка інформація, що заслуговує на увагу, що нібито трапляється з порушенням прав і свобод людини перевіряється компетентними органами», – заявила вона.

За словами Шличкової, якщо інформація підтверджується, тоді застосовуються відповідні заходи.

Українська правозахисниця Марія Томак повідомила, що напередодні питання щодо Криму делегації РФ поставив віце-президент Комітету проти катувань ООН Клод Геллер. Він послався на кримські резолюції Генеральної асамблеї ООН, в яких Росія названа країною-окупантом, нагадав про справу українського режисера Олега Сенцова, якого утримують у Росії, а також про переслідування кримських татар та інших громадян, які не підтримали російську анексію півострова.

Також питання про поміщення одного з лідерів кримських татар Ільмі Умерова до психіатричного закладу, що можна тлумачити як форму жорстокого поводження, поставив член Комітету Абделвахаб Хані.

Ситуація в анексованому Криму викликає «низку занепокоєнь», заявив К. Геллер на засіданні Комітету після виступу російської делегації, – повідомив «Крым.Реалии».

За його словами, у 2017 році кількох кримських татар, підозрюваних у належності до забороненої в РФ організації «Хізб ут-Тахрір», помістили до психіатричної лікарні, де під час обслідування їм ставили питання про їхні релігійні практики.

Представник Комітету нагадав про повідомлення про погіршення умов утримання під вартою в Криму, у тому числі про відмову в наданні медичної допомоги, що веде до загибелі в’язнів.

К. Геллер відзначив відсутність превентивних механізмів із запобігання катуванням і відповідного моніторингу у Криму. За його словами, система проти катувань, прийнята в Україні, перестала існувати після анексії Криму. Він додав, що є інформація про те, що після російської анексії в пенітенціарних закладах Криму запровадили перехід до системи пенітенціарних закладів Росії, внаслідок чого засуджених із Криму направляли до російських закладів.

Віце-президент Комітету також згадав про ситуацію в СІЗО Сімферополя, коли в 2016 році в цьому закладі утримували 1,5 тис. людей, тоді як він розрахований приблизно на 800 людей.


Державний департамент США оприлюднив офіційну декларацію про невизнання Сполученими Штатами анексії Криму Росією у 2014 року. Про це 25.07.2018 повідомила низка ЗМІ, зокрема, BBC Україна.

Кримська Декларація закріплює, що США «знову підтверджують свою політику щодо відмови визнання вимог Кремля із встановлення суверенітету над територією, захопленою силою всупереч міжнародному праву».

«Спільно з союзниками, партнерами та міжнародним співтовариством Сполучені Штати відкидають спробу Росії анексувати Крим і зобов’язуються підтримувати цю політику до відновлення територіальної цілісності України», – йдеться в документі.

У цьому Держдепартамент порівняв Кримську Декларацією із Декларацією Веллеса, що у 1940 році засудила окупацію Радянським союзом країн Балтії і закріпила невизнання анексії.

«Росія шляхом вторгнення в Україну та анексії Криму в 2014 році намагалася підірвати основоположний міжнародний принцип, якого дотримуються демократичні держави: жодна країна не може силою змінювати кордони іншої», – йдеться у Кримській Декларації, що також закликала Росію «поважати принципи, про дотримання яких вона давно стверджує, і завершити окупацію Криму».

Представник МЗС РФ Марія Захарова назвала декларацію усього лише «формальним документом». Про це 26.07.2018 повідомила українська служба BBC з посиланням на Facebook Захарової.

«ЗМІ: „Держдепартамент США випустив «Кримську декларацію» – формальний документ, що визначає невизнання Криму частиною Росії офіціальною політикою США“

Але ж Спільний план дій по іранській ядерній програмі та Паризька угода з клімату теж недавно були офіційною політикою США. Особисто Обама так вирішив. А потім Трамп узяв і перерішив.

Знаємо ми ціну цим „вирішальним деклараціям“», – написала Захарова.

Як повідомило того дня видання «Тиждень.ua», Європейський Союз підтримав декларацію США.

«„Кримська декларація США“ відображає сильну і принципову позиція США щодо незаконної анексії Росією Криму та Севастополя та щодо порушення суверенітету і територіальної цілісності України», – мовиться в повідомленні представника Євросоюзу.

«Ми, як і раніше, твердо прихильні суверенітету і територіальній цілісності України і повністю реалізуємо нашу політику невизнання, в тому числі за допомогою обмежувальних заходів», – зазначив представник ЄС.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори