пошук  
версія для друку
28.07.2018 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 181 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 18.06.2018 – 22.06.2018

   

Надійшло 49 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 10 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням депутатських робочих груп тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 8500 від 20.06.2018 (Геращенко А. Ю.) про внесення зміни до статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо обов’язків підприємств, установ і організацій з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пропонується з названої статті виключити положення про те, що підприємства, установи і організації зобов’язані у разі реєстрації (перереєстрації), переобладнання чи зняття з обліку транспортних засобів, які можуть бути призначені для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, подавати до відповідних органів та підрозділів, що згідно із Законом України «Про дорожній рух» здійснюють державну реєстрацію та облік транспортних засобів, документи з відміткою районного (міського) військового комісаріату про постановку їх на військовий облік (зняття з військового обліку). Як зазначається у пояснювальній записці, проект розроблений з метою зменшення навантаження на підприємства (установи і організації) у частині збору документів, необхідних для проведення державної реєстрації (перереєстрації) чи зняття з обліку транспортних засобів, спрощення порядку його проведення територіальними органами Міністерства внутрішніх справ через скасування вимоги щодо подання підприємствами (установами і організаціями) до територіальних органів Міністерства внутрішніх справ документу з відміткою районного (міського) військового комісаріату про постановку транспортних засобів на військовий облік (зняття з військового обліку).

Ідеологічні питання

Проект 8493 від 18.06.2018 (Мосійчук І. В.) про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо заборони закупівлі за державні кошти лікарських засобів та медичних виробів, які виготовляються на території Російської Федерації та/або постачаються установами, організаціями, підприємствами, зареєстрованими на території Російської Федерації, та/або постачаються установами, організаціями, підприємствами, кінцевими бенефіціарами та/або керівниками яких є громадяни Російської Федерації).

Cуть і зміст закону повністю відображені в його назві. В пояснювальній записці метою проекту названо недопущення прямого та/або опосередкованого фінансування діяльності Російської Федерації за кошти державного бюджету України. Жодні інші аспекти (економічні, медичні, соціальні тощо) ініціаторами проекту не розглядаються. Зокрема, не з’ясовано найважливіше, як видається, питання, чи може сфера охорони здоров’я в Україні в сучасних умовах обійтися без згаданих лікарських засобів та медичних виробів «російського походження».

За цих обставин проект у його нинішній редакції видається небезпечним популізмом.

Проект 8501 від 20.06.2018 (Тарута С. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прозорості та відкритості інформації про діяльність благодійних організацій та громадських об’єднань, які отримують фінансування від іноземних держав та іноземних неурядових організацій.

Як зазначається у пояснювальній записці, проект розроблений з метою підвищення рівня поінформованості суспільства через забезпечення  прозорості та відкритості інформації про фінансування діяльності і використання коштів благодійними організаціями та громадськими об’єднаннями, які більш ніж п’ятдесят відсотків загального обсягу фінансування отримують від іноземних держав та іноземних неурядових організацій. Пропонуються зміни до  Законів України «Про громадські об’єднання» та «Про благодійну діяльність та благодійні організації», якими, зокрема, передбачається обов’язок благодійної організації та  громадського об’єднання,  які отримують фінансову підтримку більше ніж на п’ятдесят відсотків загального обсягу фінансування, від іноземних держав та іноземних неурядових організацій, оприлюднювати на власному веб-сайті (за наявності), а також подавати до уповноваженого органу з питань реєстрації  для оприлюднення інформацію про джерела та цілі фінансування його діяльності, а також цілі та напрями видатків. Щодо громадських об’єднань пропонується безпосередньо у законі визначити зміст такої інформації: персональний склад керівних органів громадського об’єднання; кількість членів громадського об’єднання, встановлену суму внесків на звітний рік та їх фактичне надходження на рахунок громадського об’єднання; загальну суму отриманих громадським об’єднанням доходів від фізичних осіб, підприємств, установ та організацій; суму та цілі отриманих громадським об’єднанням доходів від іноземних держав та іноземних неурядових організацій, а також країну походження коштів; суму та цілі видатків громадського об’єднання, здійснених за рахунок коштів, отриманих громадським об’єднанням  від іноземних держав та іноземних неурядових організацій; участь керівників громадського об’єднання у керівних органах інших громадських об’єднань та політичних партій.

Загалом інформація видається не такою вже обтяжливою (в межах звичного бухгалтерського обліку), проте вибірковий характер обов’язку подання такої інформації має гіркий присмак пошуку «іноземних агентів» і відображає певну небезпечну, на нашу думку, тенденцію культивування негативного ставлення до так званих грантоїдів.

Проект 8516 від 21.06.2018 (Балицький Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (щодо перейменування місцевих об’єктів топоніміки за рішенням органів місцевого самоврядування та надання права місцевим громадам визначатися відносно перейменування населених пунктів шляхом місцевого референдуму).

Ініціатори проекту звертають увагу на те, що під час виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» щодо перейменування населених пунктів, районів та областей органами державної влади не була проведена відповідна робота щодо роз’яснення його норм у регіонах, а саме його вузьких часових рамок відносно проведення громадських слухань, що призвело до позбавлення частини територіальної громади можливості впливати на визначення назв населених пунктів. Відповідно, пропонується у статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого Закону додатково передбачити такі положення: «У випадку, якщо після завершення, у встановленому цим Законом порядку, перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму, до відповідно сільського, селищного, міського голови звернеться громадська (кі) організація (її) або не менше як триста жителів відповідного населеного пункту, з пропозицією змінити назву (ви) топонімів, які були перейменовані на виконання вимог цього Закону, відповідний сільський, селищний, міський голова зобов’язаний, протягом місяця з дня надходження такої пропозиції, повідомити про це відповідну сільську, селищну, міську раду. Відповідна сільська, селищна, міська рада, протягом місяця з дня надходження повідомлення відповідного сільського, селищного, міського голови, зобов’язана розглянути пропозицію громадської (их) організації (ій) або не менше як триста жителів відповідного населеного пункту та прийняти рішення про перейменування запропонованих топонімів» та «У випадку, якщо після завершення, у встановленому цим Законом порядку перейменування населених пунктів, районів та областей, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму, за громадською ініціативою членів територіальної громади не менше як 300 мешканців піднімається питання щодо перейменування відповідного населеного пункту, району та області місцева рада на своєму засіданні розглядає надані пропозиції щодо перейменування зазначених географічних об’єктів і приймає рішення про призначення місцевого референдуму для визначення назви географічного об’єкту. Органи місцевого самоврядування направляють результати місцевого референдуму щодо перейменування населених пунктів, районів та областей, назви яких містили  символіку комуністичного тоталітарного режиму, до Верховної Ради України для затвердження і прийняття відповідного рішення про перейменування».

Постановка питання, як видається, заслуговує на увагу. Водночас запропонований механізм має істотні хиби. Так, не зрозуміло, які саме громадські організації передбачається наділити правом ініціювати перейменування місцевих топонімів. Питання ж перейменування місцевих топонімів, а тим більше населених пунктів і адміністративно-територіальних одиниць можуть помітно відрізнятися за своєю «суспільною вагою», але без жодної диференціації пропонується єдиний критерій для всіх обставин «волевиявлення не менше як 300 членів територіальної громади» (скажімо, для ініціювання перейменування обласного центру такої кількості видається явно замало). «Провисають» також пропозиції щодо використання місцевих референдумів, оскільки відповідний закон ще не прийнятий. Бажає кращого й юридична стилістика проекту.

Проект 8519 від 22.06.2018 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

Пропонується,  щоб до учасників бойових дій у згаданому Законі були віднесені не «вояки Української повстанчої армії, які брали участь у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників на тимчасово окупованій території України в 1941–1944 роках, які не вчинили злочинів проти миру і людства та реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні"» (чинна норма), а «особи, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті” визнані борцями за незалежність України у XX столітті. Порядок надання статусу учасника бойових дій вказаним особам  встановлюється Кабінетом Міністрів України”» (пропозиція проекту).

Як видається, ініціатива містить раціональне зерно у частині уточнення переліку збройних формувань, які у чинному законі зводяться до однієї «Української повстанчої армії». Водночас словосполучення «всі форми збройної боротьби» порівняно з «бойові дії», на нашу думку, не має належної юридичної визначеності. Це призведе до того, що статус учасників бойових дій буде безпідставно наданий особам, які визнані борцями за незалежність України у XX столітті, але фактичної участі у бойових діях не брали.

Проект Постанови 8521 від 22.06.2018 (Унгурян П. Я.) про заходи із забезпечення захисту сімейних цінностей та інституту сім’ї в Україні.

Проект фактично є дорученням Уряду України підготувати низку проектів нормативно-правових актів, якими, зокрема, передбачити помітне підняття соціальних стандартів. По своєї суті проект не відповідає основам взаємодії законодавчої та виконавчої влади.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 8517 від 21.06.2018 (Попов І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму запобігання корупції.

Закон України «Про запобігання корупції» пропонується доповнити таким визначенням: «безпідставне збагачення – невідповідність рівня матеріального забезпечення особи відомостям про доходи, які зазначені суб’єктом декларування у декларації». Зазначається, що Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб’єктами декларування, контроль щодо наявності ознак безпідставного збагачення близьких осіб суб’єктів декларування і за результатами проведеного контролю Національне агентство приймає рішення. Цей же закон пропонується доповнити статтею 49-1 «Встановлення наявності ознак безпідставного збагачення близькими особами», в якій передбачити, що Національне агентство перевіряє наявність ознак безпідставного збагачення близькими особами суб’єктів декларування, зазначених у пункті 1 частини першої цього закону. Якщо за результатами контролю буде встановлено, наявність ознак безпідставного збагачення зазначеною категорією осіб, Національне агентство приймає відповідне рішення та одночасно письмово повідомляє керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції. Пропонується й таке доволі дискусійне положення: «Рішення Національного агентства про встановлення наявності ознак безпідставного збагачення близькими особами суб’єктів декларування, зазначених у пункті 1 частини першої цього закону, є єдиним джерелом обставин, що може свідчити про вчинення ним відповідного кримінального правопорушення». Також і новій редакції пропонується викласти статтю 368-2 «Навмисні дії з безпідставного збагачення» Кримінального кодексу України, оновивши диспозицію частини першої цієї статті і виклавши її так: «Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, безпідставність отримання яких доведено у встановлений законом порядку, а також безпідставна передача набутих активів її близькій особі». Також з санкцій частин першої та другої названої статті пропонується прибрати конфіскацію. А у примітці до статті пункти 3-5 пропонується викласти в такій редакції: «3. Під набуттям особою у власність активів у цій статті розуміється настання моменту виникнення права власності на активи відповідно до інших законів», «4. Під передачею активів у цій статті розуміється укладення будь-яких правочинів, на підставі яких виникає право власності або право користування на активи, а також передача близькій особі грошових коштів чи іншого майна для укладення таких правочинів від свого імені» та «5. Під близькими особами у цій статті розуміються чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта, а також особи, які перебувають у цивільному шлюбі, що встановлено судовим рішенням у цивільній справі, яке набрало законної сили».

Загалом слід говорити про доволі спірні ініціативи щодо декриміналізації певних дій, а також і щодо скасування конфіскації як додаткового покарання. Аргументація на користь цих змін є недостатньою, відверто формальною і не враховує особливості соціальних наслідків від таких злочинних дій. Проект без сумніву потребує уваги як з боку спеціалістів, так і з боку громадянського суспільства.

Проект Постанови 8518 від 22.06.2018 (Артюшенко І. А.) про відзначення 80-річчя утворення Запорізької області (10 січня 2019 року).

10 січня 2019 року виповнюється 80 років з дня утворення Запорізької області.  З метою належного відзначення названого ювілею пропонується у січні 2019 року урочисто відзначити 80-річчя утворення Запорізької області. Пропозиції щодо святкування є типовими.

Не зупиняючись на досить сумнівній підставі для державного святкування – запровадження нової адміністративної одиниці замість іншої, слід звернути увагу на те, що ювілейними в таких обставинах є дати у 75, 100, 125 років тощо, а не кожна напівкругла (завершується на 5) чи кругла (завершується на 0) дата.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 8491 від 18.06.2018 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виборчих прав громадян України за кордоном (трудових мігрантів).

В Законі України «Про вибори народних депутатів України» пропонується установити, що закордонна виборча дільниця утворюється на постійній чи тимчасовій основі (нині – тільки постійній) з чисельністю більшою, ніж п’ятсот виборців (нині – 2500 виборців). Норму про те, що закордонні виборчі дільниці утворюються Центральною виборчою комісією при закордонних дипломатичних установах України, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України, пропонується доповнити положенням, що такі дільниці також утворюються в інших місцях проживання громадян України за кордоном (за місцезнаходженням українських інформаційно-культурних центрів за кордоном, земляцьких общин українців за кордоном, інших громадських об’єднаннях (утвореннях) українців за кордоном) (далі – українських утворень за кордоном) за поданням Міністерства закордонних справ України. Закордонна виборча дільниця, яка має приміщення  в  українських утвореннях за кордоном, є тимчасовою виборчою дільницею. Закордонні тимчасові виборчі дільниці утворюються на підставі поданих до відповідної закордонної дипломатичної установи України письмових або електронних звернень українських утворень за кордоном, куди входить не менше 500 громадян України, які проживають за кордоном, про відкриття виборчої дільниці за місцем компактного проживання громадян України за кордоном в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці відповідної іноземної держави. Питання використання приміщення українських утворень за кордоном для голосування погоджуються також із відповідними органами влади чи місцевого самоврядування адміністративно-територіальної одиниці відповідної іноземної держави, якщо цього вимагає законодавство іноземної держави. Керівники (представники) українських утворень за кордоном, які ініціюють утворення закордонних виборчих дільниць на тимчасовій основі, сприяють в організації утворення і розміщення таких дільниць, погоджують із відповідними дипломатичними та іншими офіційними представництвами і консульськими установами України за кордоном питання матеріально-технічного, організаційного, правового та інших видів забезпечення виборчого процесу. Зміни до Закону України «Про вибори Президента України» загалом так само зупиняються на проблемі створення закордонних тимчасових виборчих дільниць, а також звертають увагу на питання включення громадян до закордонної дільниці. Зокрема пропонується встановити, що для включення виборця у списки виборців закордонної виборчої дільниці, утвореної на постійній чи тимчасовій основі, громадянин має особисто подати про це заяву до закордонної дипломатичної установи органу ведення Державного реєстру виборців за місцезнаходженням зазначеної виборцем виборчої дільниці або за виборчою адресою не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до дня голосування на відповідних виборах. Тимчасова зміна місця голосування виборця (виборчої дільниці) підтверджується посвідченням за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, яке видається виборцю. У заяві обов’язково зазначаються необхідні відомості та/або до неї додаються необхідні документи (їх копії), що підтверджують конкретне місце проживання чи перебування (роботи, зайнятості) на день проведення виборів, а також інформацію про участь (членство) громадянина України в українських утвореннях за кордоном, про його перебування у статусі трудового мігранта чи на інших правових підставах перебування громадянина України за кордоном. Особистим поданням заяви вважається також подання електронного примірнику документу з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Аналогічні зміни вносяться до Закону України «Про Державний реєстр виборців». Проект також містить в прикінцевих положеннях пропозицію заборонити створювати закордонні тимчасові виборчі дільниці на території держави-агресора Російської Федерації.

Ініціативи загалом цікаві з огляду на велику кількість громадян України, які наразі проживають постійно за її межами. Однак перед прийняттям проекту слід було б досконало вивчити технічну сторону питання, а саме які додаткові завдання це покладатиме на дипломатичні установи, якого фінансування потребує тощо. Цілком можливо, що фінансова та організаційна складова повністю унеможливлять практичну реалізацію ініціатив.

Проект Постанови 8495 від 18.06.2018 (Сотник О. С.) про заходи захисту національних інтересів, національної безпеки України та покарання осіб, винних у грубому порушенні прав людини.

У проекті постанови пропонується: Рекомендувати Раді національної безпеки та оборони України прийняти рішення щодо застосування персональних санкцій за створення реальних та/або потенційних загроз національним інтересам, національній безпеці України та порушення прав і свобод людини, інтересів суспільства та держави згідно з додатком до цієї Постанови, який є її невід’ємною частиною. Після набрання чинності Указом Президента України щодо застосування санкцій Міністерству закордонних справ поінформувати компетентні органи Європейського Союзу, країн-учасниць Європейського Союзу з метою розгляду ними питання про запровадження аналогічних за змістом та обсягом санкцій. У додатку до постанови міститься 50 прізвищ російських громадян, щодо яких наявні підозри про їх участь у фальсифікації кримінальних справ, тортурах та інших злочинах проти прав людини, насамперед тих, що безпосередньо причетні до вбивства Сергія Магнітського та вбивства Олександра Литвиненка, а також до фальсифікації справ проти Олега Сенцова та проти українських політв’язнів на території Криму. Прийняття у цьому разі постанови Верховної Ради України обумовлено в статті 5 Закону України «Про санкції».

Проект постанови 04.07.2018 дістав схвалення профільного Комітету з питань національної безпеки і оборони.

Проект Постанови 8507 від 20.06.2018 (Каплін С. М.) про деякі питання удосконалення порядку призначення житлових субсидій населенню.

Пропонується з метою забезпечення охопленням державною підтримкою громадян України, які її потребують, та вирішення питань щодо удосконалення порядку призначення житлових субсидій населенню, уповноважити у місячний строк забезпечити удосконалення порядку призначення житлових субсидій населенню, передбачивши при цьому врегулювання таких питань: 1) перегляд і скорочення переліку випадків, коли житлова субсидія не призначається; 2) скасування норми про включення до середньомісячного доходу осіб, у яких взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; 3) призначення житлових субсидій таким категоріям осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах: особам, які хворіють на онкологічні захворювання, та особам, які потребують паліативного догляду; особам, які доглядають за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлена інвалідність; особам похилого віку, які проживають з іншими особами, що ведуть спосіб життя, внаслідок якого вони частково або повністю не мають здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте життя та брати участь у суспільному житті; особам похилого віку, які проживають в одному помешканні із зареєстрованими іншими членами сім’ї, які не виконують обов’язків із взаємного утримання та не пов’язані спільним побутом; 4) визначення умов призначення житлових субсидій сім’ям, які орендують житло, але члени такої сім’ї зареєстровані за різними адресами; 5) дозволити комісіям, утвореним районними, районними у мм. Києві і Севастополі  держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, приймати рішення щодо неврахування у складі сім’ї (домогосподарства) для цілей призначення субсидій особи, яка відбуває покарання або перебувала на лікуванні в реабілітаційних центрах та не сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 6) скасування вимоги про обов’язкове обстеження матеріально-побутових умов проживання при призначенні субсидії внутрішньо переміщених осіб; 7) встановлення збільшених соціальних норм житла, в межах якої держава надає громадянам субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, для сімей, що складаються з однієї або двох непрацездатних осіб; 8) підвищення соціальних нормативів, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком: природного газу для індивідуального опалення; електричної енергії для індивідуального опалення; електропостачання в житлових приміщеннях (будинках); користування послугами з газопостачання.

Проект 8508 від 21.06.2018 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо усунення дискримінаційного ставлення з пенсійного забезпечення військовослужбовців, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї).

В статтях 11, 13, 24, 30 та 36 названого закону вимоги до пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пропонується поширити на осіб, які постраждали внаслідок «інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт».

Проект 8509 від 21.06.2018 (Дехтярчук О. В.) про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» щодо порядку відчуження суб’єктами господарювання державного сектору економіки житла своїм працівникам.

Пропонується статтю 2 Закону України  «Про приватизацію державного житлового фонду» доповнити положенням щодо того, що відчуження житла працівникам державних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, може здійснюватись шляхом продажу без застосування конкурентних процедур на виконання умов укладених колективних договорів. Аналогічну норму пропонується внести і до статті 3 Закону України  «Про приватизацію державного житлового фонду». Також визначається, що порядок відчуження житла працівникам таких підприємств, установ, організацій, господарських товариств, шляхом продажу та без застосування конкурентних процедур на виконання умов укладених колективних договорів, поширюється виключно на житло, введене в експлуатацію до набрання чинності цим пунктом статті (тобто набрання чинності цим проектом).

Проект 8511 від 21.06.2018 (Котвіцький І. О.) про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки обдарованої молоді.

Змінами до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» пропонується установити, що держава на постійній основі проводить інформаційні заходи, а також створює і розповсюджує соціальну рекламу з використанням різних рекламних засобів, спрямовану на залучення молоді до праці в Україні. Визначається, що держава сприяє створенню молодіжних інноваційних бізнес-проектів (стартапів). З цією метою розробляється та реалізується відповідна короткострокова державна програма – система заходів підтримки підприємництва молоді, включаючи довгострокове  пільгове кредитування, забезпечення виробничими приміщеннями, страхування комерційного ризику тощо. За результатами відкритого конкурсу обдарованій молоді державою надаються стипендії та пільгові довгострокові кредити за різними  формами навчання для здобуття освіти у навчальних закладах України та за кордоном у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Натомість пропонується виключити положення про те, що «Порядок надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої освіти молодим  громадянам  та їх пільгового погашення визначає Кабінет Міністрів України» та «Органи виконавчої влади, органи місцевого   самоврядування можуть встановлювати разом із  заінтересованими міністерствами, науковими товариствами та творчими спілками,  молодіжними  фондами спеціальні стипендії для найобдарованіших студентів вищих навчальних закладів і передбачати виділення коштів на їх стажування у провідних вітчизняних наукових установах і за кордоном». Натомість у Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пропонується надати преференції одній з груп обдарованої молоді: Обдарована молодь з числа випускників установ позашкільної освіти має перевагу під час відкритих конкурсів для обдарованої молоді на державні стипендії та пільгові довгострокові кредити для здобуття освіти у навчальних закладах України та за кордоном.

Проект видається неоднозначним з огляду на наявність у ньому деяких доволі спірних термінологічних новел («стартапи») та недостатньо обґрунтованих  пропозицій (наприклад, щодо додаткових преференцій випускникам установ позашкільної освіти).

Проект 8512 від 21.06.2018 (Котвіцький І. О.) про внесення змін до законів України щодо забезпечення гарантій на правову допомогу ветеранам праці та іншим громадянам похилого віку.

Змінами до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» визначається, що держава гарантує кожному ветерану праці та громадянину похилого віку належний рівень життя, задоволення різноманітних життєвих потреб, подання різних видів допомоги, зокрема і шляхом першочергового надання правової допомоги у встановлених Законом України «Про безоплатну правову допомогу» випадках. Кабінет Міністрів України, місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування зобов’язані розробляти і здійснювати державні цільові та регіональні програми соціального захисту громадян похилого віку на коротко- і середньостроковий періоди. Також зазначається, що дискримінація громадян похилого віку в галузі праці, охорони здоров’я, соціального забезпечення, надання державних послуг, користування житлом та в інших сферах забороняється, а посадові особи, які порушують ці гарантії, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Дискримінація громадян похилого віку розуміється у значенні наведеному у Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Пропонується віднести до числа пільг, які надаються ветеранам праці також і першочергове надання безоплатної правової допомоги у встановлених Законом України «Про безоплатну правову допомогу» випадках. Аналогічні зміни пропонується внести і до Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 8490 від 18.06.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування.

Змін багато і вони досить різносторонні. Так, у Цивільному кодексі України, Кримінальному процесуальному кодексі України та Законі України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» пропонується закріпити подібні за змістом норми про те, що держава, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, застосовує право зворотної вимоги до цієї особи тільки у разі встановлення в її діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, або  дисциплінарного проступку  незалежно від спливу строків застосування та дії дисциплінарного стягнення. Від чинної норми її відрізняє пряма вимога застосування (наразі – «має право»), а також поширення на випадки порушень у формі дисциплінарного проступку. В останньому названому законі також пропонується визначити, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених названим законом, виникає також у разі винесення рішення суду, яким задоволено скаргу на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування, у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Інші зміни стосуються виключно тексту КПК України. Зокрема, пропонується поширити дію частини першої статті 220 «Розгляд клопотань під час досудового розслідування» і на клопотання «іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника». Пункт 9-1 частини першої статті 284 «Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи» пропонується доповнити таким абзацом: учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав. Цю ж статтю пропонується доповнити новою частиною такого змісту: якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника. Гарантії щодо цих змін до статті 284 закріплюються в статтях 303, 307 та 309. Також є менш значні уточнення КПК України.

Якщо пропозиції щодо розширення кола підстав для застосування права зворотної вимоги, бодай вони і викликані певними реаліями сьогодення, видаються доволі неоднозначними, то пропозиції щодо додаткових прав заінтересованих осіб є цілком слушними.

Проект 8492 від 18.06.2018 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо зниження смертності та травматизму на дорогах України шляхом збільшення рівня користування ременями безпеки та мотошоломами).

Пропонується у 17 разів (з 3 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) підняти розмір  штрафу за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Цілком слушна пропозиція з огляду на те, що розмір штрафу стає більш адекватним сучасним реаліям, але й не занадто великим.

Проект 8497 від 19.06.2018 (Президент України) про утворення Вищого антикорупційного суду.

Короткий, так званий технічний проект, що містить всього два основних положення такого змісту: 1. Утворити Вищий антикорупційний суд. 2. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус Вищого антикорупційного суду визначаються Законом України «Про Вищий антикорупційний суд.

Вже через добу проект був прийнятий за основу та в цілому і незабаром підписаний Президентом України.

Проект 8503 від 20.06.2018 (Луценко І. В.) про внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо моніторингу способу життя суддів Вищого антикорупційного суду, членів їхніх сімей та близьких осіб).

Метою проекту проголошено приведення положень Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» до вимог Законів України «Про запобігання корупції» та «Про судоустрій і статус суддів». Пропонується доповнити положення статей 8 та 11 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», встановивши, що під час кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду Громадською радою міжнародних експертів враховується обов’язково критерій професійної етики та здійснюється моніторинг способу життя не тільки кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду та членів їх сімей, а й близьких осіб.

Аргументи ініціатора проекту видаються доволі переконливими, хоча загалом, звісно, необхідність вносити зміни у щойно прийнятий закон не дуже добре характеризує рівень нашого законотворення.

Проект 8520 від 22.06.2018 (Головко М. Й.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності за несвоєчасно надану або неналежним чином відповідь посадових осіб на депутатські запити та депутатські звернення народних депутатів України).

Пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 188-50 «Невиконання вимог чинного законодавства України про своєчасність та повноту надання відповідей на депутатські запити та депутатські звернення народних депутатів України», якою встановити відповідальність за: «невиконання вимог Закону України «Про статус народного депутата України» в частині порушення строків надання відповіді на депутатські запити та звернення народних депутатів України, що має наслідком вчинення перешкод законній діяльності народного депутата України» та «невиконання вимог Закону України «Про статус народного депутата України» в частині повноти відповіді на депутатські запити та звернення народних депутатів України, що має наслідком перешкоджання законній діяльності народного депутата України». Відповідно, передбачені і доволі значні санкції та такі проступки.

Слід зазначити, що відповідна норми вже існує в КУпАП у статті 188-19 «Невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати» і повторно їх включати немає жодного сенсу. У частині ж збільшення санкцій проект фактично повторює ініціативи відносно давнього проекту 2539а від 28.08.2015 (Кривошея Г. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розширення змісту поняття «депутатське звернення») (див. Бюлетень № 37), який 20.03.2018 був включений до порядку денного, але збільшує їх фактично на порядок проти нього.

Культура та освіта

Проект 8502 від 20.06.2018 (Романова А. А.) про оголошення природних територій Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення.

Маленький проект в три статті, які є сенс навести повністю: Стаття 1. Оголосити природні території Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення – курортом Куяльник. Стаття 2. Затвердити межі округу і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курорту Куяльник (додаються). Стаття 3. Прикінцеві положення: 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування; 2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити режим округу і зон санітарної (гірночо-санітарної) охорони курорту Куяльник.

Проект 8502-1 від 22.06.2018 (Унгурян П. Я.) про оголошення природних територій Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення.

Альтернативний попередньому, але відмінності є мінімальними і суто редакційними.

Проект 8514 від 21.06.2018 (Порошенко О. П.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами).

Пропонується віднести до числа трансфертів, що надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам, також субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами. Така субвенція спрямовується на надання державної підтримки дітям сліпим та із зниженим зором, глухим та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням інтелектуального розвитку, із складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами аутичного спектру) у закладах та установах освіти, що фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. За рахунок субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами здійснюється оплата таких видатків: 1) оплата праці фахівців на основі укладених цивільно-правових договорів: 2) придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, що дають змогу опанувати навчальну програму, для осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів дошкільної та загальної середньої освіти (крім закладів  дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу, спеціальних шкіл, санаторних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів), закладів позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти. Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки; 3) оснащення кабінетів та/або ресурсних кімнат у закладах освіти та інклюзивно-ресурсних центрах для надання психолого-педагогічної допомоги особам з особливими освітніми потребами (придбання методичного, навчального та програмного забезпечення, предметів, матеріалів і обладнання, у тому числі довгострокового користування). Запроваджуються й інші положення уточнюючого характеру щодо цього виду субвенцій.

Кіно, телебачення та ЗМІ

Проект 8494 від 18.06.2018 (Княжицький М. Л.) про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження основ фінансової прозорості електронних засобів масової інформації.

Назва проекту не повною мірою відповідає сутності проекту. Фактично пропонується запровадити ще один засіб контролю за діяльністю телерадіоорганізацій, а саме звіт про фінансову прозорість за формою, що встановлюється Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. Такий звіт за попередній (звітний) рік діяльності про фінансову прозорість у строк до 30 квітня має бути поданий до Національної ради та опублікований на власному веб-сайті. Звіт про фінансову прозорість повинен містити щонайменше такі відомості за відповідний рік: а) перелік видів економічної діяльності, від здійснення яких телерадіоорганізація отримувала доходи; б) загальна сума витрат, здійснених телерадіоорганізацією, із зазначенням інформації про десять найбільших контрагентів, на чию користь витрати були здійснені; в) відомості про всі договори кредиту, позики, займу тощо, на підставі яких телерадіоорганізація впродовж звітного року отримувала та (або) сплачувала кошти або речі, визначені родовими ознаками; г) відомості про здійснені третіми особами інвестиції, отримувачем яких виступила телерадіоорганізація; д) відомості про стан кредиторської заборгованості перед приватними особами станом на останні дати кожного кварталу звітного року, із зазначеннями десяти таких приватних осіб, заборгованість перед якими є найбільшою. Зазначимо, що ці вимоги до звіту є мінімальними і можуть містити й інші вимоги, які, а так само і порядок, форми та стандарти щодо складання звіту про фінансову прозорість, а також форми і способи контролю за її достовірністю, об’єктивністю та повнотою, встановлює Національна рада. Перевірці звітів проект приділяє чимало уваги. Зокрема зазначається, що під час здійснення контролю за достовірністю, об’єктивністю та повнотою звіту або декількох звітів про фінансову прозорість Голова Національної ради або його заступник вправі висунути до телерадіоорганізації вимогу про надання додаткової інформації та документів, на підставі яких телерадіоорганізація складала відповідні звіти та здійснювала розрахунки, а також вправі запропонувати надати телерадіоорганізації пояснення. Вимога про надання додаткової інформації є обов’язковою для телерадіоорганізації, та виконується впродовж строків, встановлених у відповідному запиті, але не менше ніж 12 робочих днів. Також для здійснення контролю Голова Національної ради або його заступник вправі залучити фахівців Державної фіскальної служби, інших державних органів. Передбачені й фінансові санкції за: «надання неповних або недостовірних даних в звіті про фінансову прозорість, якщо телерадіоорганізація не доведе, що дане порушення було спричинене арифметичною помилкою або що воно стало наслідком недоліків відповідних нормативно-правових актів, які допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків телерадіоорганізації та/або повноважень Національної ради», «ненадання, невчасне надання до Національної ради та (або) неоприлюднення, невчасне оприлюднення на власному веб-сайті у відкритому доступі звіту про структуру власності та (або) звіту про фінансову прозорість» та «ненадання, невчасне подання телерадіоорганізацією інформації та документів на запит уповноважених цим законом осіб у встановлених цим законом випадках». Ці зміни пропонується внести до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а у Законі України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» уточнити порядок накладення Національною радою санкцій.

Доцільність запровадження поряд з податковою ще одного виду фінансової звітності є вкрай сумнівною. Окреме занепокоєння викликає відсутність чітких формулювань, зокрема не ясно, що таке надання неповних даних у звіті про фінансову прозорість, хто і як має встановлювати цю неповноту. Дуже небезпечною видається пропозиція закріпити за самим органом право самостійно визначати обсяги інформації, які слід йому подавати, а також усе, що пов’язане з використанням такої інформації. Фактично для телерадіоорганізацій скасовується право на комерційну таємницю. Проект містить багато невдалих і юридично некоректних формулювань, зокрема норма про санкцію за надання неповних або недостовірних даних містить таку конструкцію: «якщо телерадіоорганізація не доведе, що дане порушення … стало наслідком недоліків відповідних нормативно-правових актів, які допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків телерадіоорганізації та/або повноважень Національної ради». Не менш невдалим є і положення щодо того, що слід подавати точне гіперпосилання на веб-сайт телерадіоорганізації, за допомогою якого можна знайти місце оприлюднення звіту про структуру власності та звіту про фінансову прозорість і яке публікується Національною радою в Державному реєстрі. Фактично це значить, що вводиться заборона на будь-які технічні удосконалення сайтів телерадіоорганізацій, оскільки веб-адреса сторінки, де розміщено звіт, може змінитися. Було б логічно запровадити вимогу про окремий розділ на веб-сайті (як це нині є щодо деяких питань на сайтах державних органів), а не вимагати незмінну веб-адресу конкретної сторінки. Загалом проект є вкрай сумнівним і по суті, і по формі.

Проект 8441-1 від 20.06.2018 (Денисенко А. С.) про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Формально альтернативний проекту 8441 від 06.06.2018 (Сюмар В. П.) про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (див. Бюлетень № 179), однак фактично присвячений дещо іншому колу питань, які лише частково пересікаються з основним проектом. У пояснювальній записці зазначається, що проект спрямований на врегулювання виявлених проблем за результатами першого етапу реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій. Очікується, що його реалізація сприятиме завершенню реформування друкованих засобів масової інформації, засновниками яких є органи державної влади та місцевого самоврядування, максимально можливому збереженню існуючих місцевих друкованих ЗМІ, чіткому розмежуванню сфери дії законів про пресу та про видавничу справу. Зокрема, Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» визначено, що реформування має завершитися до 1 січня 2019 року, а друкований ЗМІ Міноборони може виходити лише на час проведення антитерористичної операції, яка вже закінчилася. Законопроектом пропонується: прямо закріпити можливості переходу друкованих засобів масової інформації під час реорганізації на державну мову видання, що наразі ніяк не визначається чинним законом; спрощення механізму реформування; обмеження можливості витрачання бюджетних коштів на підконтрольні засоби масової інформації через державні та комунальні підприємства; створення можливості проведення реформування друкованих засобів масової інформації після деокупації; можливість видання газети Міністерства оборони України після закінчення антитерористичної операції; врегулювання спірних питань майнових відносин та підсудності справ щодо реформування відповідно до існуючої судової практики; узгоджено норми Закону та Законів України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та «Про видавничу справу».

Порівняно з основним проектом альтернативний містить багато цікавих ініціатив, однак говорити про переваги одного з них важко, оскільки значна частина положень цих проектів спрямовані на врегулювання різного кола правовідносин.

Проекти з інших питань

Проект 8498 від 19.06.2018 (Єфімов М. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії.

Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття запропонованих змін забезпечить можливість своєчасної реалізації всіх механізмів погашення заборгованості на оптовому ринку електроенергії, які спрямовані на здійснення взаєморозрахунків на оптовому ринку електроенергії до 1.07.2019. Очікується, що це має забезпечити: погашення ланцюгової заборгованості ДП «Енергоринок» перед енергетичними та вугільними підприємствами, які забезпечуються надійність та цілісність енергосистеми України; розмежування та погашення зустрічної заборгованості державних та приватних підприємств енергетичної галузі, яка на сьогодні виникла на ринку електричної енергії; здійснення розрахунків з енергопостачальниками, що були вповноважені державою на  постачання електроенергії за пільговими цінами незахищеним верствам населення та соціально важливим державним та комунальним підприємствам. Для цього пропонується визначити, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, за винятком електричної енергії, яка постачається (продається) на внутрішньодобовому ринку та ринку електричної енергії «на добу наперед» гарантованим покупцем електричної енергії. Пропонується положення абзацу першого пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу поширити на платників податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД. Запроваджується ряд уточнень щодо операцій, визначених названим пунктом, які мають безперервний або ритмічний характер постачання. Головні ж зміни вносяться до Розділу ХХ «Перехідні положення» шляхом доповнення підрозділом 9-3 «Особливості оподаткування учасників процедури погашення заборгованості на Оптовому ринку електричної енергії України» в яких визначаються механізми погашення, певні податкові пільги тощо.

Проект 8499 від 19.06.2018 (Молоток І. Ф.) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (щодо погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії).

Пропонується запровадити ряд змін, які випливають із попереднього проекту. Серед найбільш помітних слід назвати такі. Надати право Кабінету Міністрів України у разі потреби здійснювати випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені у додатку № 2 до цього Закону, у сумі 5.000.000 тис. гривень із зарахуванням отриманих коштів до спеціального фонду державного бюджету і спрямуванням на підтримку впровадження ринку електричної енергії, визначену пунктом 17 статті 14 цього Закону, для проведення розрахунків за електричну енергію з державним підприємством «НАЕК «Енергоатом» у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку № 2 до цього Закону. Установити, що підтримка впровадження ринку електричної енергії здійснюється в обсязі, що відповідає обсягу надходжень до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктами: а) 8 та 9 статті 11 цього Закону - в частині погашення заборгованості за спожиту електричну енергію державних вугледобувних підприємств та вугледобувних господарських товариств, 100 відсотків акцій яких належать державі, що сплачуються підприємствами електроенергетичної та вугільної галузей, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; б) 12 та 13 статті 11 цього Закону: на фінансову підтримку державного підприємства «Енергоринок» для погашення заборгованості перед енергогенеруючими компаніями теплових електростанцій на закупівлю вугільної продукції в обсязі 3 млрд. гривень у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; на погашення заборгованості за електричну енергію перед енергопостачальними компаніями, яка утворилася на територіях збройного конфлікту на сході України, в обсязі 7 млрд. гривень у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Дозволити Кабінету Міністрів України залучати до розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію надходження від підприємств, визначених частинами першою-третьою цієї статті, розстрочених та відстрочених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та процентів, нарахованих на суму цих розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань, грошових зобов’язань із сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутному капіталі яких є державна власність, частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.

Проект 8449-1 від 20.06.2018 (Єфімов М. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку конкурентного виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Альтернативний проекту 8449 від 07.06.2018 (Домбровський О. Г.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (див. Бюлетень № 179). Альтернативний проект майже дослівно повторює основний за виключенням декількох положень, які в нього не потрапили (переважно змін до деяких частин статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії»), дещо інших розцінок на «зелений» тариф, а також інших строків, які передбачені в пунктах Прикінцевих та перехідних положень (при цьому зміст норм співпадає, змінюються лише строки).

Проект 8449-2 від 20.06.2018 (Шахов С. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо створення конкурентних умов для надання державної підтримки об’єктам відновлювальної енергетики.

Альтернативний попереднім. Від основного проекту відрізняється відсутністю змін до частин 8-18 статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та пропозицією інших строків, які передбачені в пунктах Прикінцевих та перехідних положень.

Проект 8449-3 від 21.06.2018 (Писаренко В. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Альтернативний попереднім. Зміни є дещо більшими, але вони переважно стосуються ініціатив до Закону України «Про альтернативні джерела енергії». Так само, як і в попередніх альтернативних проектах, підтримані  не усі зміни до статті 9-1 названого закону. Присутні відмінності й у розмірі коефіцієнту «зеленого» тарифу та розміру надбавки «зеленого» тарифу. Зміни до інших законів загалом аналогічні, але з тими особливостями, які порівняно з основним проектом запроваджуються до Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Проект 8449-4 від 22.06.2018 (Писаренко В. В.) про внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» (щодо коефіцієнтів «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії).

Альтернативний попереднім, однак зміни пропонується внести лише до статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» і усі вони стосуються особливостей розміру коефіцієнтів «зеленого» тарифу.

Проект 8449-5 від 22.06.2018 (Войціцька В. М.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Альтернативний попереднім і майже повністю повторює основний проект з відмінностями щодо розміру коефіцієнту «зеленого» тарифу та розміру надбавки «зеленого» тарифу. А також запроваджує поширення «зеленого» тарифу на приватні домогосподарства, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, генеруючі установки яких не перевищують 100 кВт (у основному проекті – 500 кВт).

Проект 8449-6 від 22.06.2018 (Чижмарь Ю. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Альтернативний попереднім. Відмінності від попереднього проекту, а рівно й основного, зводяться до інших розмірів коефіцієнту «зеленого» тарифу та розміру надбавки «зеленого» тарифу, а також вимогам до генеруючих установок, яка збільшена до 1 мВт. Також проект містить ряд положень щодо загальнодержавної квоти державної підтримки, яка встановлюється Кабінетом Міністрів України щороку за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. Подання щодо розміру загальнодержавної квоти державної підтримки готується з урахуванням міжнародних зобов’язань України щодо розвитку відновлюваної енергетики, Енергетичної стратегії України, плану розвитку системи передачі.

Окрім проекту 8449-4, усі альтернативні цілком можуть бути використані при доопрацюванні основного проекту, а обрання того чи іншого визначення коефіцієнту «зеленого» тарифу, розміру надбавки «зеленого» тарифу чи потужності генеруючих установок є питанням політичного вибору на основі пропозицій спеціалістів.

Проект 8505 від 20.06.2018 (Батенко Т. І.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо виключення з переліку підакцизних товарів транспортних засобів та кузовів до них, зазначених у товарних позиціях 8702, 8703, 8704, 8707, 8711, 8716 УКТ ЗЕД.

Частина положень повністю повторюють норми проекту 8487 від 15.06.2018 (Южаніна Н. П.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів (див. Бюлетень № 180). Згідно з пояснювальною запискою, метою проекту є виконання вимог пунктів 1.2. та 1.6 статті 4 Податкового кодексу України, наповнення бюджету за рахунок збільшення імпорту автомобілів (сплата ПДВ), збільшення споживання палива (сплата ПДВ та акцизного податку), створення робочих місць у сфері торгівлі та сервісу, оновлення автопарку, покращення інвестиційної привабливості. Для цього пропонується: видалення з переліку підакцизних товарів транспортних засобів та кузовів до них (УКТ ЗЕД 8702, 8703, 8704, 8707, 8711, 8716); встановлення заборони на ввезення на митну територію України транспортних засобів та кузовів до них, якщо вони нові та мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством; такі, що були в користуванні і мали попередню реєстрацію у державі-окупанті (агресорі) та/або ввезені з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Проект 8506 від 20.06.2018 (Батенко Т. І.) про внесення змін до статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо виключення з переліку підакцизних товарів транспортних засобів.

Пов’язаний з попереднім проектом. Пропонується виключити з джерел формування Державного дорожнього фонду акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України транспортних засобів.

Проект 8513 від 21.06.2018 (Яценко А. В.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розвитку туризму.

Пропонується створити Державний фонд розвитку туризму у складі Державного бюджету України. Розмір державного фонду розвитку туризму має бути не менше 0,5 відсотків прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період з урахуванням необхідності забезпечення інвестиційних програм і проектів розвитку туризму, строк реалізації яких довший, ніж бюджетний період, фінансовими ресурсами та коштами на весь строк їх виконання. Кошти державного фонду розвитку туризму спрямовуються на розроблення та реалізацію інвестиційних програм і проектів, що мають на меті розвиток внутрішнього та в’їзного туризму, зокрема, але не виключно, шляхом проектування, будівництва, створення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного оснащення, модернізації тощо державних чи комунальних туристичних ресурсів (у тому числі об’єктів інфраструктури, які забезпечують такі туристичні ресурси), вжиття заходів для їх збереження, охорони, відновлення та безпеки туризму в Україні. Проект містить також положення щодо порядку відбору інвестиційних програм і проектів, під які закладатимуться кошти, розподілу коштів на такі програми і проекти тощо. В Прикінцевих та перехідних положеннях кодексу пропонується установити, що: 1) положення цього Кодексу в частині державного фонду розвитку туризму застосовуються, починаючи з формування проекту Державного бюджету України на 2019 рік; 2) для реалізації інвестиційних програм і проектів із залученням коштів державного фонду розвитку туризму, передбачених у Державному бюджеті України на 2019 рік, як виняток, строки для подання пропозицій та затвердження розподілу коштів державного фонду розвитку туризму, визначені частиною третьою, п’ятою статті 24-5 цього Кодексу, встановлюються Кабінетом Міністрів України; 3) положення частини третьої, п’ятої, шостої, сьомої статті 12-1 та статті 15 Закону України «Про інвестиційну діяльність» до інвестиційних програм і проектів, що реалізуються із залученням коштів державного фонду розвитку туризму, не застосовуються; 4) інвестиційні програми і проекти розвитку туризму, реалізація яких передбачається на тимчасово окупованій території України або території проведення антитерористичної операції, тимчасово не приймають участь у конкурсному відборі, не фінансуються із залученням коштів державного фонду розвитку туризму, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Севастопольська міська державна адміністрація не здійснюють повноважень, передбачених частиною третьою статті 24-5 цього Кодексу. Також в Прикінцевих положеннях вже самого проекту на Кабінет Міністрів України покладається завдання у двомісячний строк подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям цього Закону, зокрема, приведення у відповідність із цим Законом Закону України «Про інвестиційну діяльність».

Сама ініціатива доволі цікава, але її вже на цьому етапі слід було б проробити на рівні змін і до інших законодавчих актів, зокрема запропонувати порядок використання коштів новостворюваного фонду, вимоги до конкурсних проектів, питання співінвестування та багато іншого. За відсутності таких пропозицій проект видається недоробленим і пропозиція покласти відповідні завдання на уряд ситуацію не вирішує.

Проект 8515 від 21.06.2018 (Кондратюк О. К.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу).

Як це зазначено у пояснювальній записці, метою проекту є гармонізація вітчизняного законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу та визначення законодавчих умов використання порівняльної реклами, а відтак, і опосередковане підвищення ефективності національної системи захисту прав споживачів, приведення її у відповідність до вимог Європейського Союзу в частині законодавчого визначення форм, видів та ознак забороненої недобросовісної підприємницької практики. Своєю чергою деталізація ознак забороненої недобросовісної підприємницької практики сприятиме захисту економічних інтересів добросовісних підприємців. Проектом пропонується внести зміни до Господарського кодексу України та Законів України «Про рекламу»,  «Про захист прав споживачів», «Про захист від недобросовісної економічної конкуренції» та «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг». Зміни стосуються уточнення визначення порівняльної реклами, умов використання порівняльної реклами, уточнення положень щодо відповідальності за зміст порівняльної реклами, уточнення і доповнення переліку форм підприємницької практики, що вводить в оману, уточнення вимог щодо правомірності порівняльної реклами, уточнення особливостей використання знаків довіри та якості, а так само і знаку для товарів і послуг у порівняльній рекламі, а також і положення щодо неправомірного використання ділової репутації суб’єкта господарювання тощо. Зокрема, одна з новел містить положення про те, що у рекламі забороняється наводити інформацію, що містить визначені законодавством про захист прав споживачів ознаки нечесної підприємницької практики та введення споживачів в оману або ознаки недобросовісної конкуренції, визначені законодавством про захист від недобросовісної конкуренції.

Проект 8522 від 22.06.2018 (Севрюков В. В.) про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо мови реклами).

У проекті пропонується в статті 6 «Мова реклами» названого Закону замінити відсилку до базового мовного закону (нині, як відомо, визнаного неконституційним) положенням такого змісту: «Мовою реклами в Україні є державна мова. Об’єкти права інтелектуальної власності в рекламі використовуються тою мовою, якою їм наданий правовий захист відповідно до законодавства про інтелектуальну власність». На думку ініціаторів проекту, після визнання неконституційним Закону України «Про засади державної мовної політики» виникла правова прогалина, яка створює неоднакове тлумачення щодо правового режиму мови реклами у громадян, суб’єктів господарювання, державних органів; призводить до порушення загального принципу права, відповідно до якого кожний має передбачати наслідки своїх дій і встановлену законом відповідальність за них.

Як видається, слід якомога скоріше приймати базовий мовний закон, а не підміняти його сукупністю положень окремих законів. До того ж запропонований текст містить ряд недоліків юридично-технічного характеру, на які слушно звертається увага у висновку ГНЕУ (неточність назви проекту, некоректність виразу «використовуються об’єкти права інтелектуальної власності» тощо). Є й певні сумніви щодо надмірної однозначності запропонованої норми, яка не враховує, що реклама може мати своїм адресатом саме представників мовних меншин.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори