пошук  
версія для друку
Публікації › Новостійна стрічка
16.08.2018 | Володимир Глущенко, Олена Річко, Ганна Овдієнко

Звіт за результатами моніторингового візиту до Чорноморської виправної колонії № 74

   

Загальна інформація

5 серпня 2018 року моніторингова група ХПГ у складі Володимира Глущенка, Ганни Овдієнко та Олени Річко завітала до Чорноморської ВК № 74. Адміністрація установи перешкод у візиті не чинила, на територію установи монітори змогли потрапити через тридцять хвилин з початку візиту. Відношення до моніторів було позитивним: адміністрація залюбки відкривала будь-які приміщення та давала можливість спілкуватися із засудженими конфіденційно.

Чорноморська виправна колонія № 74 - це установа мінімального рівня безпеки для жінок, які вперше позбавлені волі. Установа заснована Одеською міською думою ще у 1888 році.  яка виділила "головному тюремному управлінню під побудову тюрми і жіночого при ній відділення земельну ділянку по дорозі до Великого Фонтану навпроти нового християнського кладовища у кількості вісімнадцять десятин".

Жіноча установа виконання покарань - це завжди особлива установа. У таких закладах зазвичай більш м’який режим тримання під вартою та більше співробітників жіночої статі. Однак є ще й інша особливість саме цієї установи - це розташування при ній будинку дитини. Подібних установ в Україні лише дві.

 Виробництво

У Чорноморській ВК № 74 функціонують два великі цехи швейного виробництва, які поділені на декілька дільниць, а також працює майстерня. В основному засуджені виконують державне замовлення - шиють форму для військових. Інші замовлення бувають рідко. Однак у роботі на підприємстві і так задіяні майже 80 % засуджених.

Робочий день засуджених починається о дев’ятій годині ранку і закінчується о пів на п’яту вечора. На виробництві прагнуть працювати майже всі засуджені. На відміну від інших установ, у робочі часи житлова зона пустує: залишається в корпусах тільки господарська обслуга, літні жінки, вагітні та деякі молоді матері. Причина ажіотажу - це досить висока заробітна плата на виробництві. Всі опитані засуджені стверджували, що отримують на руки від трьох до чотирьох тисяч гривень щомісяця. Це дозволяє їм повноцінно отоварюватися у крамниці. Опитані також запевнили, що асортимент крамниці достатньо широкий, і крім того, на замовлення можна отримати й інші товари, наприклад, специфічну декоративну косметику. На жаль, монітори не змогли на власні очі пересвідчитися у цьому, оскільки на момент візиту крамниця була зачинена.

Крім того в кожному цеху встановлено резервуар з питною кип’яченою водою, а пити воду з-під крану засудженим заборонено, про шо адміністрацією зроблено відповідні оголошення.

Харчування

Слідом за виробництвом моніторингова група відвідала харчоблок. Кухня та інші приміщення харчоблоку виглядали достатньо охайно, сторонні запахи були відсутні. Всюди було чисто прибрано, у деяких приміщення на момент візиту як раз відбувався косметичний ремонт. Більш того, для відвідування кухні моніторам надали спецодяг - білі халати, що є, по-перше, рідкістю для українських установ, а по-друге, свідчить про дотримання співробітниками кухні правил гігієни та санітарії.

Поруч із харчоблоком знаходилася їдальня. Перед прийомом їжі засуджені мають змогу мити руки. Рукомийники чисті, нові, у кранах є холодна вода. Крім того, біля кожного рукомийника розташований дозатор із рідким милом. Кімната гігієни також обладнана сушарками для рук.

Їдальня поділена на основну їдальню та приміщення для прийому дієтичного харчування. Обидві кімнати загалом чисті та охайні. У кімнаті дієтичного харчування як раз готували вечерю - монітори бачили тарілки із сиром та маслом, які надавалися за дієтою годуючим матерям та вагітним.

Тим не менш, абсолютно всі засуджені скаржилися на незадовільне харчування. З 10 липня 2018 року у відповідності до рапорту заміни, засудженим не надається м’ясо. Адміністрація наголошувала на тому, що закон не порушує. Замість м’яса засуджених одують рибою. Тушкований оселедець дають на обід, сніданок та вечерю, змішуючи його з гарніром. Тим самим, засуджених позбавляють можливості з’їсти навіть ту ж саму кашу без риби у певний прийом їжі. Монітори вважають ненормальною ситуацією, коли люди, тим паче годуючі матері та вагітні, вже протягом місяця не їдять м’ясо.

Монітори також наголошують на тому, що у ті ж самі дні здійснювали візит до двох сусідніх установ виконання покарань і там м’ясо у раціоні засуджених було. Чому саме у Чорноморській ВК № 74 засудженим не надають м’ясо - загадка. Знайти на неї відповідь моніторам так і не вдалося, оскільки на момент візиту до установи начальник був відсутній і задати це питання було нікому.

Такий раціон обурив представників моніторингової групи, крім смакових уподобань (їсти тушкований оселедець протягом місяця), монітори також виявили й протипоказання до щоденного вживання риби: «…в 2004 году Агентство пищевых стандартов посоветовало ограничить употребление жирной рыбы. Агентство советует беременным или кормящим грудью женщинам есть не более двух порций жирной рыбы в неделю. Всем остальным можно есть до четырёх порций жирной рыбы в неделю.» (https://fitness-live.ru/pitanie/1051.html)

«…В питании кормящих женщин может присутствовать как речная, так и морская рыба. Не стоит отдавать предпочтение какой либо одной, нужно чередовать сорта рыбы. Особенно полезны сом, хек, треска, минтай, тилапия, ледяная рыба, морской язык, судак. Сельдь, камбалу и красную рыбу можно употреблять не чаще одного раза в неделю.»

(https://www.stranamam.ru/article/6893163/)

Жила зона.

У Чорноморській ВК № 74 функціонують чотири локальні сектори. Умови відбування покарання у всіх секторах приблизно однакові.

У приміщеннях установи чисто, пахне свіжістю. Більшість кімнат начисто відремонтовані, в меншій частині на момент візиту продовжувався ремонт. Однак монітори мають зазначити, що за словами засуджених, ремонт у колонії робиться цілковито за їх рахунок. Засуджені також зазначили, що вони самі беруть участь у ремонтних роботах у вільний час.

Ліжка у кімнатах житлової зони переважно одноповерхові. Кімнати великі, добре освітлені та вентильовані. Біля кожного ліжка розташована тумбочка для особистих речей. У наявності також дзеркала на стінах. Більшість приміщень мають декоративне оздоблення.

Туалетні кімнати чисті, кожна кабінка закривається. Перегородки між кабінками досить високі. У кожному секторі є власний душ, що є однозначно позитивним аспектом для жінок.

Подібні умови тримання має також ділянка карантину, де на момент візиту утримувалося близько 20 осіб.

Медична частина

Візуально медична частина нагадує місцеву поліклініку - з рядами стільців для відвідувачів. Навіть пахне у ній як у поліклініці - дизраствором. Монітори відмічають цей аспект тому що у більшості установ медичні частини скоріше нагадують ДІЗО ПКТ, ніж поліклініки.

На день візиту в медчастині працював один терапевт. Інших лікарів на робочому місці не було. Однак зі слів терапевта, також працює два стоматологи, психіатр та ще один терапевт. У колонії є гінеколог - він за сумісництвом завідувач медичною частиною будинку дитини.

На момент візиту моніторів на стаціонарі не знаходилося жодної особи.  У палатах було чисто та охайно.

Однак засуджені скаржилися на неналежний рівень надання медичної допомоги. А саме, часто їх звернення не фіксуються співробітниками установи, до закладів охорони здоров’я їх вивозять неохоче, аналізи та дослідження не проводять. Так, одна із засуджених повідомила, що має пухлину, неодноразово зверталася до адміністрації установи із проханням провести їй медичне обстеження на предмет її злоякісності, але таке обстеження досі ніхто не провів. Інша засуджена зазначала, що медичні преапарати за проханням засудженим часто не надаються.

Банно-пральний комбінат

Далі монітори відвідали банно-пральний комбінат. В цілому він виглядає охайним та відремонтованим. Душові кабіни обладнані перегородками, однак відсутні килимки. Крім того, не має шторок, а враховуючи, що кабінки розташовані одна навпроти одної, це суттєво порушує право жінок на приватність.

Пральня колонії обладнана як старими, так і сучасними пральними машинами та сушарками. Однак влітку з метою економії електроенергії білизна сушиться на вулиці.

Будинок дитини

Наприкінці візиту монітори відвідали будинок малюка. На той час засуджені як раз закінчили роботу та спілкувалися зі своїми дітьми. До речі, бачити дітей вони мають змогу лише з 10 до 12 години ранку та з 16 до 18 години вечора. В інший час, навіть якщо засуджена не працює, побачитися із дитиною вона не може. Монітори відзначають, що це однозначно негативний аспект, який заважає нормальному розвитку дітей та порушує права матерів. Самі матері просили аби їм дозволили бачити дітей цілодобово. Багато з них хвилюються за дитину, коли вона знаходиться у будинку дитини. З іншого боку адміністрація зазначила, що жінки в інший час зайняті, відповідно до розпорядку.

Практика позбавлення матері права бути із дитиною увесь час суперечить європейським стандартам та має бути викорінена. Тим більше, адміністрація так і не змогла пояснити, з чим, крім нею ж складеного розкладу, пояснюється відсутність можливості для матері бути із дитиною постійно.

На перший погляд, будинок дитини виглядає чистим та охайним. У всіх кімнатах зроблений ремонт. Вони чисті, обладнані необхідними меблями. У наявності є дитячі іграшки. Декілька матерів знаходяться із новонародженими дітьми у спеціальних боксах, де можуть проживати із дитиною разом цілодобово. На дітей, за словами адміністрації, видаються гігієнічні засоби.

З іншого боку, засуджені неохоче і потайки від адміністрації (бо бояться) говоряться про жахливе відношення до дітей. З дітьми поводяться грубо та жорстко, у колонії на всіх дітей працює лише одна нянька на зміні. Тож доглядати за дитиною майже нікому - вона лежить покинута майже цілий день (а матір до дитини при цьому, нагадуємо, не допускається). За дітьми доглядають самі засуджені, які часто відносяться до чужих дітей жорстоко. Не маючи відповідних навичок роботи у із дітьми, вони можуть вдарити чужу дитину (як і няньки), можуть накричати або залишити без догляду. Є неприпустимим щоб за дітьми у спеціалізованому закладі стежили не кваліфіковані особи - не персонал з відповідною освітою, а самі засуджені.

Крім того, у колонії існує така практика “дисциплінарних стягнень”, коли засуджених позбавляють права бачитися із дитиною на декілька днів за порушення режиму тримання під вартою. Так, одну засуджену позбавили такого права за те, що вона просто дала дитині цукерку, яку сама ж купила в магазині. За такі ж порушення засуджених можуть бити книжками по голові, змушувати присідати, тощо. Засудженим погрожують відібрати дитину або позбавити батьківських прав. Існує практика примушування засудженої залишити дитину у будинку, якщо вона сама їде до іншої установи етапом на певний час. Якщо засуджена не погоджується залишити дитину добровільно, їй починають погрожувати.

Все це є неприпустимим. І гарний ремонт установи не компенсує погане відношення до засуджених

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори