пошук  
версія для друку
21.08.2018 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 183 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 02.07.2018 – 06.07.2018

   

Надійшло 60 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 19 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, рекомендаціями парламентських слухань тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0194 від 02.07.2018 (Президент України) про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов’язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року.

Угода між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов’язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року (далі – Угода), була підписана 7 липня 2017 року в м. Таллінн. Метою Угоди є врегулювання питань, що виникають у зв’язку з переслідуванням та засудженням у Королівстві Нідерландів  осіб за злочини, пов’язані зі збиттям літака рейсу МН17, у тому числі співробітництва компетентних органів України та Нідерландів. Виконання Угоди потребуватиме законодавчого врегулювання особливостей її застосування в Україні (див. наступний проект).

Проект 8542 від 02.07.2018 (Президент України) про виконання Угоди між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов’язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року.

Як зазначається у преамбулі, цим Законом визначаються особливості виконання на території України окремих процесуальних дій, необхідних для здійснення міжнародного співробітництва у рамках Угоди між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов’язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року, укладеної 7 липня 2017 року у м. Таллінні. Проект містить три статті, що безпосередньо розкривають його суть, це статті: «Особливості передання Україною до Королівства Нідерландів кримінального провадження на підставі Угоди», «Особливості виконання запиту компетентного органу Королівства Нідерландів про забезпечення участі особи як обвинуваченого у судовому провадженні на території Королівства Нідерландів у режимі відеоконференції» та «Особливості виконання запиту компетентного органу Королівства Нідерландів про допит свідка або експерта у режимі відеоконференції». Відповідно Кримінальний процесуальний кодекс України доповнюється положеннями щодо особливостей провадження щодо злочинів, пов’язаних зі збиттям літака рейсу МН17.

Обидва проекти мають велике значення для продовження процесуальних дій та притягнення до відповідальності осіб, що винні у злочинах, пов’язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній. Вже за 10 днів по внесенні, 12.07.2018, обидва проекти були прийняті і невдовзі підписані Президентом України.

Проект Постанови 8551 від 04.07.2018 (Парубій А. В.) про Звернення Верховної Ради України до інституцій ЄС щодо поглиблення співробітництва між Україною та Європейським Союзом.

У Зверненні, зокрема зазначається, що початок дії Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, в частині функціонування всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі у 2016 році та набуття нею чинності у повному обсязі 1 вересня 2017 року не лише суттєво збільшують обсяги торгівлі, що робить Європейський Союз найбільшим торговельним партнером України, але й значною мірою сприяють адаптації законодавства України до правових норм Європейського Союзу. Автономні торговельні преференції, надані Європейським Союзом для України, та приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження сприяли кращій ефективності українських експортерів на ринку Європейського Союзу. Усвідомлюючи спільну відповідальність та високо цінуючи європейський вибір українського народу, Парламент та Уряд України забезпечують реалізацію цілісної євроінтеграційної політики, у тому числі щодо виконання Україною зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію. Попри численні виклики та загрози, ухвалені українським парламентом закони та узгодження парламентсько-урядової дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію забезпечили значний поступ України у наближенні національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, впровадивши зміни у всі сфери суспільного життя на основі зобов’язань, закріплених в Угоді про асоціацію. Парламент України закликає інституції Європейського Союзу сприяти максимальному використанню можливостей інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу у сферах, які становлять спільний інтерес та охоплюються Угодою про асоціацію. Верховна Рада України визнає необхідність формування спільного бачення шляхів інтеграції України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу, посилення співробітництва у митній сфері та енергетиці. Верховна Рада України наголошує на необхідності формування стратегічного підходу до співробітництва між Україною та Європейським Союзом у енергетичній сфері на основі принципу солідарності та довіри. Очікуємо від Європейського Союзу підтвердження стратегічної ролі України як держави-транзитера для постачання газу до Європейського Союзу, що має ключове значення для обох сторін, а також вжиття заходів для унеможливлення будівництва політично вмотивованого проекту транзитного газопроводу «Північний потік-2», який загрожує енергетичній безпеці України та всієї Європи. Парламент України підтримує практичні підходи органів виконавчої влади України щодо поглиблення секторальної інтеграції з Європейським Союзом та висловлює сподівання, що європейські інституції якнайшвидше розглянуть та ухвалять відповідні рішення органів асоціації у сферах, зазначених вище, включаючи питання формування оновленого порядку денного співробітництва між Україною та Європейським Союзом у сфері юстиції, свободи та безпеки. Ми відзначаємо підтримку та внесок Європейського Союзу, спрямовані на впровадження системних реформ в Україні, які ґрунтуються на принципах стабільності, дієвості демократичних інституцій, верховенства права та поваги до прав людини. Вітаємо рішення інституцій Європейського Союзу щодо надання Україні додаткової макрофінансової допомоги, шляхом схвалення четвертої програми макрофінансової допомоги у розмірі 1 млрд. євро, яка має сприяти задоволенню зовнішніх фінансових потреб держави та підтримці реформування. Також закликаємо Європейський Союз спільно з іншими міжнародними донорами розробити нову комплексну стратегію підтримки України на основі ідей, закладених в концепцію Європейського Плану для України.

Наступного дня по внесенні (05.07.2018) постанову було прийнято і невдовзі підписано.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 8540 від 02.07.2018 (Шахов С. В.) про внесення змін до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» (щодо погодження надання надр у користування).

Пропонується доповнити повноваження районних і обласних військово-цивільних адміністрацій також функцією щодо погодження пропозицій щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, стосовно користування ділянками надр, що містять корисні копалини загальнодержавного значення, а також ділянками надр, що надаються для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Військово-цивільні адміністрації є надзвичайними органами, які діють в умовах часткової окупації території України та постійних воєнних дій. Просте дублювання усіх повноважень районних і обласних органів місцевого самоврядування військово-цивільними адміністраціями є зайвим. Інших же аргументів щодо доцільності прийняття цього проекту не наводиться. Загалом видається, що такі коштовні та довготривалі проекти як користування надрами, які містять корисні копалини загальнодержавного значення в прифронтовій зоні навряд чи можуть мати місце. Проект видається неаргументованим і таким, що містить ознаки потенційних корупційних ризиків.

Проект Постанови 8546 від 03.07.2018 (Ричкова Т. Б.) про невідкладні заходи щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Пропонується доручити уряду невідкладно вжити заходів щодо організації оздоровлення та відпочинку у 2018 році всіх дітей, батьки (усиновлювачі) яких, опікуни, піклувальники або інші законні представники виявили на це бажання, віднесених до таких категорій: дітей, яким надано статус постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів; дітей, що проживають/перебувають в населених пунктах, на території яких здійснювалася антитерористична операція/операція об’єднаних сил; дітей, в яких померли чи загинули батьки (або один із них), із числа цивільних осіб, або з числа осіб, які брали участь в антитерористичній операції/операції об’єднаних сил; дітей із числа внутрішньо переміщених осіб. Також уряд уповноважується у разі необхідності прийняти рішення щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на організацію оздоровлення та відпочинку зазначених категорій дітей.

Проект 8560 від 05.07.2018 (Кожем’якін А. А.) про врегулювання правового статусу осіб, стосовно яких порушено законодавство України про кримінальну відповідальність, кримінальне процесуальне, кримінально-виконавче законодавство України внаслідок збройної агресії, збройного конфлікту, тимчасової окупації території України.

Дія пропонованого закону має поширюватися на осіб, щодо яких: 1) здійснювалось досудове розслідування або судове провадження у кримінальних справах (кримінальних провадженнях) за їх обвинуваченням, яке не закінчено ухваленням вироку, та матеріали зазначених кримінальних справ (кримінальних проваджень) були втрачені внаслідок збройної агресії, збройного конфлікту, тимчасової окупації території України, або знаходяться у володінні незаконних органів, та які: утримуються чи утримувались в місцях позбавлення волі на підконтрольній Україні території або на тимчасово окупованій території; перебували у розшуку; виконують обов’язки, передбачені застосованим запобіжним заходом, не пов’язаним з триманням під вартою; були позбавлені волі незаконними органами й відбували покарання на тимчасово окупованій території та/або на території Російської Федерації; 2) вироки, винесені судами України, набрали законної сили та які: відбували покарання в місцях позбавлення волі на тимчасово окупованій території; відбували покарання, не пов’язані з позбавленням волі, на тимчасово окупованій території, а також звільнених від відбування покарання з випробуванням незаконними органами; вчинили нове кримінальне правопорушення під час відбування покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, або звільнені від відбування покарання з випробуванням та перебувають на тимчасово окупованій території; не були направлені для відбування покарання внаслідок збройної агресії, збройного конфлікту, тимчасової окупації території України; були незаконно переміщені на територію Російської Федерації для відбування покарання до місць позбавлення волі; 3) вироки, винесені судами України, не набрали законної сили та які: продовжували утримуватись в місцях попереднього ув’язнення на тимчасово окупованій території; були позбавлені волі незаконними органами та відбували покарання на тимчасово окупованій території та/або на території Російської Федерації; 4) здійснювалось чи здійснюється кримінальне переслідування та засудження незаконними органами за кримінальні правопорушення, вчинені на тимчасово окупованій території України, а також на осіб, потерпілих від кримінальних правопорушень, матеріали кримінальних справ (кримінальних проваджень) щодо яких були знищені або втрачені внаслідок збройної агресії, збройного конфлікту, тимчасової окупації території України, або перебувають у володінні незаконних органів. Передбачається, що будь-який акт (рішення, документ), виданий незаконним органом є недійсним та вживається в розумінні статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» та статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Водночас інформація, викладена в зазначених актах,  береться судом до уваги під час розгляду питання про правовий статус осіб, стосовно яких порушено законодавство України про кримінальну відповідальність, кримінальне процесуальне, кримінально-виконавче законодавство України внаслідок збройної агресії, збройного конфлікту, тимчасової окупації території України. Здійснюючи заходи з врегулювання правового статусу осіб, на яких поширюється дія цього Закону, у визначеному законодавством порядку уповноважені суб’єкти додатково до своїх основних повноважень мають право: надсилати запити та ознайомлюватися з документами, у тому числі з тими, що містять інформацію з обмеженим доступом, та отримувати їх копії в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності; опитувати осіб, отримувати від них пояснення; розглядати заяви осіб, на яких поширюється дія цього Закону, їх захисників та/або законних представників про вжиття заходів з врегулювання їх правового статусу; вживати заходів з обмеження свободи пересування виявлених осіб до прийняття судом рішення щодо врегулювання їх правового статусу; здійснювати облік та превентивну (профілактичну) роботу; звертатися до суду з поданням про врегулювання правового статусу відповідних осіб. Правовий статус особи, стосовно якої порушено законодавство України про кримінальну відповідальність, кримінальне процесуальне, кримінально-виконавче та інше законодавство України, набувається за рішенням суду, ухваленим за результатами розгляду клопотання (подання) про визначення її правового статусу. Уповноважені суб’єкти у межах компетенції з метою врегулювання правового статусу осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону: виявляють осіб, стосовно яких порушено законодавство України про кримінальну відповідальність, кримінальне процесуальне, кримінально-виконавче законодавство України; відновлюють кримінальні справи (кримінальні провадження) щодо осіб, стосовно яких порушено законодавство України про кримінальну відповідальність, кримінальне процесуальне, кримінально-виконавче законодавство України; здійснюють збір матеріалів та підготовку клопотання (подання) про визначення правового статусу осіб, стосовно яких порушено законодавство України про кримінальну відповідальність, кримінальне процесуальне, кримінально-виконавче законодавство України; вносять до суду клопотання (подання) про визначення правового статусу осіб, стосовно яких порушено законодавство України про кримінальну відповідальність, кримінальне процесуальне, кримінально-виконавче законодавство України; виконують судові рішення про набуття правового статусу осіб, стосовно яких порушено законодавство України про кримінальну відповідальність, кримінальне процесуальне, кримінально-виконавче законодавство України. Порівняно великий за обсягом (25 сторінок) проект містить і ряд інших положень.

Проект ніби викликаний суто практичними потребами, втім пояснювальна записка до проекту викладена надзвичайно формально і не переконує у його необхідності.

Ідеологічні питання

Проект 8550 від 04.07.2018 (Мураєв Є. В.) про загальні засади та принципи реалізації мовної політики в Україні.

Проект текстуально майже не відрізняється від визнаного неконституційним одіозного закону «Про засади державної мовної політики». Окрім оновлення прикінцевих і перехідних положень, деякого (дуже незначного) структурного перекомпонування в проекті, порівняно із згаданим нечинним законом, пропонуються поруч з поняттям «регіональна мова або мова меншини» запровадити два нових поняття «місцева мова» та «офіційна регіональна мова або мова меншини», що викликало появу нової статті «місцеві мови». Передбачається також додаткова стаття «Звернення громадян». Натомість у проекті відсутня стаття про мову в сфері інформатики. В світлі останніх актуальних дискусій пропонується дещо розширений виклад статті про мову освіти. Інші пропоновані зміни, як видається, не мають принципового характеру.

Як видається, ініціатор проекту проігнорував всю змістовну критику одіозного закону «Про засади державної мовної політики», трактуючи його визнання неконституційним Конституційним Судом України лише як наслідок деяких процедурних порушень. За цих обставин парламентська перспектива проекту видається вкрай сумнівною.

Проект 8557 від 05.07.2018 (Президент України) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал.

Широко рoзрекламований президентський проект доволі значного (69 сторінок) обсягу. Відповідно до пояснювальної записки проект передбачає заміну з 1 січня 2019 року податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. При цьому на 3 роки (до 31 грудня 2021 року) дозволяється застосування податку на прибуток підприємств банками за їх рішенням. Також законопроектом передбачається, що сума дивідендів, що виплачується за 2018 рік (а для банків, які продовжили сплату податку на прибуток підприємств після 1 січня 2019 року, за 2021 рік), не оподатковуватиметься податком на виведений капітал у межах обсягу оподаткованого прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток підприємств. Об’єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу. До операцій з виведення капіталу належатимуть виплата дивідендів на користь неплатника податку, виплата частини прибутку державними некорпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами, повернення внесків власнику корпоративних прав – неплатнику податку (у сумі, що перевищує вартість внеску, здійсненого засновником та/або власником до статутного капіталу такої юридичної особи) тощо. До операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу, зокрема, належатимуть: проценти, сплачені нерезидентам – пов’язаним особам і нерезидентам, зареєстрованим у державах, що є низькоподатковими юрисдикціями; виплати в межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків-нерезидентів (в окремих випадках); фінансова допомога, надана платником податку неплатнику податку, яка не підлягає поверненню або надана пов’язаній особі, або надана непов’язаній особі та залишається неповернутою протягом 12 місяців (крім окремих випадків); виплата (переказ), що здійснюється у зв’язку з: переказом коштів з рахунків в українських банках на рахунки платника податку, відкриті за кордоном; погашенням зобов’язань, що виникли за договорами, виконання яких не призводить до зарахування коштів на рахунки платників податку в українських банках або до отримання платником податку майна, робіт, послуг; господарські операції, визнані контрольованими за правилами трансфертного ціноутворення, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки", в частині донарахованих сум; операції з безоплатного надання майна неплатнику податку (крім окремих випадків); виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), які перебувають за межами території України, придбанням робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, надання робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства); кошти та/або вартість майна, передані до статутного капіталу неплатника податку; кошти та/або вартість майна, виплачені у зв’язку із придбанням товарів, робіт та послуг у пов’язаних фізичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування; виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках. Платниками податку на виведений капітал передбачено визначити резидентів (суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами) та нерезидентів (юридичних осіб, які провадять на території України визначену Кодексом діяльність, та постійні представництва нерезидентів, які провадять діяльність на території України). Пропонується застосовувати такі ставки податку на виведений капітал: 15% – до операцій з виведення капіталу; 20% – до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%); 5% – до коштів, сплачених на виконання боргових зобов’язань пов’язаним особам – нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов’язань перед всіма пов’язаними особами – нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є низькоподатковою юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%). Передбачено створення Реєстру платників податку на виведений капітал, дані якого оприлюднюватимуться на веб-сайті Державної фіскальної служби України. На початковому етапі (до 31 грудня 2018 року) Реєстр буде сформовано Державною фіскальною службою України шляхом включення до нього платників податку на прибуток підприємств, зареєстрованих у контролюючих органах станом на 1 грудня 2018 року (крім банків, які прийняли рішення сплачувати податок на прибуток підприємств). Крім того, з метою забезпечення прозорості адміністрування податку передбачається запровадження автоматизованого аналізу податкової інформації. Для цього під час здійснення з неплатником податку операцій, які є об’єктом оподаткування, в розрахункових документах платником податку зазначатиметься у встановленому Національним банком України порядку код операції. Групована за кодами операцій інформація про кошти, перераховані платником податку неплатнику податку (без ідентифікації особи – неплатника податку, з яким була здійсненна операція), надаватиметься контролюючим органам для співставлення з податковою звітністю в автоматичному режимі та відображатиметься разом з результатами порівняння в електронному кабінеті платника податку.Суми переплат з податку на прибуток підприємств, сформовані до 1 січня 2019 року, платники податків зможуть використати в рахунок зменшення грошових зобов’язань з податку на виведений капітал або ці суми будуть повернені платникам в установленому порядку.

Враховуючи складність і специфічний характер проекту, до нього потрібна особлива увага  експертного середовища та інститутів громадянського суспільства.

Проект Постанови 8559 від 05.07.2018 (Солод Ю. В.) про відзначення 75-річчя визволення міста Слов’янська та Слов’янського району Донецької області від німецько-фашистських загарбників (6 вересня 2018 року).

Проект передбачає традиційні ювілейні заходи  (соціальну рекламу та популяризацію безсмертного подвигу українських воїнів, проведення зустрічей з ветеранами війни, організацію виставок, відкриття меморіальних дощок та пам’ятних знаків учасникам битви, видання книг та інформаційних матеріалів; виготовлення ювілейної монети, видання серії поштових марок та конвертів тощо) «з метою відзначення пам’ятних дат Другої світової війни 1939-1945 років, вшанування подвигів українських воїнів, відзначення 75-річчя визволення міста Слов’янська та Слов’янського району Донецької області від німецько-фашистських загарбників та на виконання Закону України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років"».

Не викликає сумніву, що 75 річчя визволення України від німецьких загарбників має бути гідно відзначено, але чи варто відзначати на всеукраїнському, а не місцевому рівні звільнення кожного населеного пункту і району (чи навіть області). Пояснювальна записка, на нашу думку, не переконує в унікальності відповідної воєнної операції, порівняно з іншими аналогічними.

Проект Постанови 8566 від 05.07.2018 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про урочисте відзначення на державному рівні 80-ої річниці проголошення незалежності Карпатської України.

У проекті постанови пропонується урочисто відзначити на державному рівні 80-ту річницю проголошення незалежності Карпатської України (15 березня 1939 року) як «чергового героїчного етапу національного державотворення». Окрім стандартних ювілейних заходів, передбачається . рекомендувати Міністерству інформаційної політики внести на розгляд Президента України подання про державні нагороди за заслуги перед Українським народом.

Остання пропозиція видається дещо дискусійною, а загалом проект не викликає суттєвих заперечень.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 8563 від 05.07.2018 (Котвіцький І. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання інноваційної діяльності.

У Законі України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» пропонується установити, що стратегічні пріоритетні напрями розробляються Кабінетом Міністрів України на період від 5 до 10 років та затверджуються ним не пізніше одного року до закінчення відповідного періоду. Також у новій редакції викладається частина 1 статті 4 цього закону: Стратегічні пріоритетні напрями провадження інноваційної діяльності формуються Кабінетом Міністрів України у передбаченому цим Законом порядку, мають бути конкретизованими, достатньо науково і економічно обґрунтованими, відповідати засадам структурно-галузевої державної економічної політики, а також за своєю ціллю сприяти розвитку науки і техніки в Україні, створенню та відтворенню світових наукових знань. Натомість у Законі України «Про інноваційну діяльність» зазначається, що до основних принципів державної інноваційної політики належать також і визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку та пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні. Серед повноважень Кабінету Міністрів України у сфері інноваційної діяльності пропонується положення про те, що «готує та подає Верховній Раді України пропозиції  щодо стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної  діяльності та затверджує середньострокові пріоритетні  напрями інноваційної діяльності загальнодержавного і галузевого рівнів», замінити таким: «визначає та затверджує стратегічні та середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного і галузевого рівнів».

Проект 8564 від 05.07.2018 (Котвіцький І. О.) про внесення змін до законодавства України щодо вдосконалення державного прогнозування і планування економічного розвитку.

Основною метою проекту, з огляду на пояснювальну записку є завдання вдосконалити положення законодавства щодо розробки і реалізації Державної програми економічного і соціального розвитку України, а також парламентського контролю за її виконанням, а також запровадити принцип сталого розвитку у процес державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України. Для реалізації зазначеної мети пропонується внести зміни до статті 12 Господарського кодексу України та до статей 1, 4, 15, 16 Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» щодо розробки та виконання Державної програми економічного і соціального розвитку України, а також доповнити статтю 2 названого закону положеннями, що впроваджують під час державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку принцип сталого розвитку. Як вказують автори проекту, зазначений принцип відповідає проголошеному ООН визначальному принципу сталого розвитку, що сформульовано у 17 цілях ООН до 2030 року.

Проект 8568 від 05.07.2018 (Веселова Н. В.) про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» щодо забезпечення прозорості роботи Кабінету Міністрів України та полегшення здійснення парламентського контролю.

Пропонується установити, що проекти актів Кабінету Міністрів України, внесені на його розгляд, реєструються Секретаріатом Кабінету Міністрів України. Зареєстровані проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться до бази даних електронної комп’ютерної мережі та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України в день реєстрації та не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду на засіданні Кабінету Міністрів України. Підлягають оприлюдненню проект акта, пояснювальна записка, порівняльна таблиця. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, а також законопроекти, ініційовані Кабінетом Міністрів України, перед розглядом на засіданні Кабінету Міністрів України розглядаються відповідним урядовим комітетом. Порядки денні засідань урядових комітетів, проекти нормативно-правових актів та документи до них підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України не менше ніж за три дні до засідання урядового комітету. Підлягають оприлюдненню проект акта, пояснювальна записка, порівняльна таблиця, довідка про погодження, протокол узгодження позицій, висновок Міністерства юстиції та інші документи до проекту акта. Порядки денні засідань Кабінету Міністрів України, проекти нормативно-правових актів та документи до них підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України не менше ніж за календарний тиждень до засідання Кабінету Міністрів України, за виключенням частини, що містить таємну інформацію. Підлягають оприлюдненню проект акта, пояснювальна записка, порівняльна таблиця, довідка про погодження, протокол узгодження позицій, висновок Міністерства юстиції та інші документи до проекту акта.

Проект нагальний, який дасть змогу краще та своєчасніше громадянському суспільству контролювати нормопроектувальну діяльність уряду.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 6424-д від 04.07.2018 (Андрієвський Д. Й.) про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку.

Проект був підготовлений на основі проекту 6424 від 03.05.2017 (Герасимов А. В.) про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку (див. Бюлетень № 123) народним депутатом України Андрієвським Д. Й. та іншими народними депутатами України відповідно до рішення Верховної Ради України. Як зазначається у висновку Комітетом з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства у підготовленій редакції до розгляду у повторному першому читанні уточнена поверховість будинків, на які поширюється дія закону (16 та більше поверхів) та добавлено новий пункт щодо непоширення дії закону на нежитлові приміщення у багатоквартирних житлових будинках поверховістю 16 та більше поверхів. Хоча у висновку профільного комітету зазначено, що висновки ГНЕУ до проекту 6424 враховані частково, фактично врахована лише вказівка щодо належного зазначення усюди положення про поверховість. Усі інші зауваження, які власне і визначали негативну характеристику проекту, враховані не були.

Цей проект є вже третім поданням майже однакового тексту. До того ще був проект 5473 від 30.11.2016 (Герасимов А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання квартир в багатоквартирних житлових будинках (див. Бюлетень № 102). Загалом проекти, і 5473 і 6224, викликали значну критику з боку ГНЕУ, до яких радимо звернутися.

Проект 8552 від 04.07.2018 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» щодо передачі гуртожитків у власність територіальних громад.

Назвою і задекларованою у ній метою проект близький до проекту 2589 від 07.04.2015 (Дроздик О. В.) про внесення змін до статті 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (щодо передачі гуртожитків у власність територіальних громад) (див. Бюлетень № 17), який на засідання 11.11.2015 не був прийнятий парламентом. Однак зміст нового проекту кардинально інший і далеко не повністю відповідає його назві. Проектом пропонується внести зміни до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»і зобов’язати Уряд України до 2019 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону про затвердження другого етапу Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2019–2021 роки, включивши до неї всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону».

Прийняття закону для того аби зобов’язати інший орган влади розробити законопроект видається доволі сумнівною ініціативою. А пропозиція внесення змін до прикінцевих положень давно діючого закону аби дати ще одне доручення уряду не витримує критики загалом. Не заперечуючи проти того, що парламент може звернутися до уряду з ініціативою розроблення певного проекту, суть якого більше відповідає повноваженням виконавчої гілки влади, маємо зазначити, що запропонований спосіб видається цілковито неприпустимим.

Проект 8561 від 05.07.2018 (Яніцький В. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Проект стосується виключно питань фінансування пенсій. Зокрема, у Законі України «Про пенсійне забезпечення» пропонується установити, що пенсія жінкам, які на пільгових умовах вийшли на пенсію за віком, з числа осіб, які працювали у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Подібна норма міститься і в змінах до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими пропонується установити, що пенсії для осіб, визначених пунктом 7 частини другої статті 114 названого закону, до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього закону, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Пропонується уточнити також, що у разі недостатності коштів на покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до досягнення пенсійного віку, фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Проект Постанови 8567 від 05.07.2018 (Бойко Ю. А.) про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України з вимогою щодо вжиття невідкладних заходів із зниження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та посилення соціального захисту громадян.

В постанові зазначається, що в умовах фінансово-економічної кризи та  значного падіння життєвого рівня населення систематичне підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги призвело до стрімкого зниження якості життя громадян в Україні. Крім того, підвищені ціни і тарифи у житлово-комунальному секторі не враховані при розрахунку існуючого прожиткового мінімуму, на основі якого розраховуються пенсії та соціальні допомоги. Окрім того, ціна газу власного видобутку для населення завищена більше, ніж удвічі, що підтверджено у річних звітностях НКРЕКП та ПАТ «Укргазвидобування» щодо роботи газового сектору. Тому, з метою зобов’язання центрального органу виконавчої влади до розроблення справедливих соціальних стандартів, спрямованих на зниження фінансового перенавантаження на громадян України, зниження  соціальної напруги серед населення, а також сприяння стабільним розрахункам населення за отримані житлово-комунальні послуги (в т. ч. теплоенергію, електроенергію, природний газ та ін.) Верховна Рада України ставить перед Кабінетом Міністрів України ряд завдань. Завдань уряду пропонується багато, зокрема: вжити невідкладних заходів із забезпечення зниження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію та встановити, що житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергія, які визначені у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – житлово-комунальні послуги), оплачуються споживачами-фізичними особами за цінами і тарифами, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень станом на 1 січня 2014 року; заборонити нарахування з 1 січня 2014 року та стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство тощо). Кошти, стягнені з громадян України у вигляді пені за житлово-комунальні послуги за період з 1 січня 2014 року до набрання чинності цією Постановою, зараховуються в майбутні платежі за житлово-комунальні послуги тощо. Також пропонується встановити, що для громадян, які проживають на територіях адміністративно-територіальних одиниць Донецької та Луганської областей, які втратили внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів житло або не отримували житлово-комунальні послуги через неможливість їх надання, плата за житлово-комунальні послуги, пені та інші штрафні санкції за несплату (несвоєчасну оплату) житлово-комунальних послуг не нараховується протягом періоду до повного відновлення відповідного житла чи надання іншого житла, або періоду до відновлення надання житлово-комунальних послуг. Для громадян, які стали внутрішньо переміщеними особами внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів та які втратили внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів житло або, будучи зареєстрованими в установленому порядку як внутрішньо переміщені особи, не мають можливості користування житлом та не отримували через цю обставину житлово-комунальні послуги, плата за житлово-комунальні послуги, пені та інші штрафні санкції за несплату (несвоєчасну оплату) житлово-комунальних послуг не нараховується протягом періоду до повного відновлення відповідного житла чи надання іншого житла, або протягом періоду до повернення на постійне місце проживання та відновлення користування житлово-комунальними послугами.

Не зупиняючись на реальності вимог, традиційно звернемо увагу на те, що сама форма видачі завдань уряду шляхом прийняття постанов йде в розріз як з Конституцією України, так і загальними принципами поділу влад у демократичній державі.

Проект 8511-1 від 06.07.2018 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки обдарованої молоді.

Альтернативний проекту 8511 від 21.06.2018 (Котвіцький І. О.) про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки обдарованої молоді (див. Бюлетень № 181). Альтернативний проект повністю повторює основний, але містить і додаткові пропозиції. Зокрема, у Законі України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» у статті 9 частину першу передбачається викласти в такій редакції: «Держава, враховуючи вартість прожиткового мінімуму підвищує розміри допомоги сім’ям на неповнолітніх дітей, стипендій (академічних стипендій, соціальних стипендій та інших видів стипендій) та інших видів  матеріального забезпечення  молоді, яка отримує професійно-технічну, вищу освіту у відповідних навчальних закладах». Пропонується також доповнити названу статтю новими частинами третьою і четвертою такого змісту: «Розмір мінімальної академічної стипендії та розмір соціальної стипендій не може бути меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць. Порядок виплати надбавок до академічних стипендій за успіхи в навчанні, а також порядок виплати соціальних стипендій для окремих категорій молоді встановлюється Кабінетом Міністрів України». Також пропонується внести зміни до Закону України «Про зайнятість населення». Головні новели стосуються доповнення цього закону новою статтею 29-1 «Стимулювання працевлаштування молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу , альтернативної (невійськової) служби». Зокрема, у статті зазначається, що молодь віком від 15 до 24 років включно (або старше, у разі продовження навчання у вищих навчальних закладах), яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, альтернативної (невійськової) служби, може залучатися до роботи на умовах стажування з метою набуття практичного досвіду роботи та оволодіння професійними уміннями і навичками. Стажування здійснюється на підприємствах, в установах, організаціях, у фізичних осіб – підприємців, осіб, які забезпечують себе роботою самостійно. На осіб, залучених до роботи на умовах стажування, поширюється законодавство про працю. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки. За результатами проходження стажування роботодавцем надаються рекомендації щодо професійних та ділових якостей особи, умінь, навичок та досягнень, проявлених під час проходження стажування. Роботодавцю, який за направленням територіального органу Державної служби зайнятості  працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа названих осіб, строком не менше ніж на два роки, компенсуються витрати на перепідготовку або підвищення кваліфікації таких осіб. Сума компенсації встановлюється в межах вартості навчання з перепідготовки та підвищення кваліфікації, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на дату здійснення роботодавцем такої оплати. Такі компенсації надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті, у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату або за угодою сторін, до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості сума виплачених коштів повертається у повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Ініціативи є доволі цікавими, але загалом теж цілковито недостатніми для врегулювання проблеми стимулювання роботодавців для надання робочих місць молоді.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 8543 від 03.07.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів.

Пропонується положення статті 201 «Контрабанда» Кримінального кодексу України поширити і на переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів (які загалом не належать до заборонених предметів) у значних розмірах. Статтю пропонується доповнити також положеннями щодо більш жорсткої відповідальності за контрабанду товарів у великих розмірах, а також якщо контрабанда (дії передбачені частина першою та другою статті) вчинена організованою групою або контрабанда товарів в особливо великих розмірах. Статтю доповнюється такою приміткою: Контрабанда товарів вважається вчиненою у значних розмірах, якщо їх вартість у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великих розмірах – якщо їх вартість у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великих розмірах – якщо їх вартість у п’ять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Одночасно статтю 216 Кримінального процесуального кодексу України пропонується доповнити положенням про те, що у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 201 Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчими органів Національної поліції або слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, які розпочали досудове розслідування. В перехідних положеннях проекту зазначається, що після набрання чинності цим Законом кримінальні провадження щодо злочинів, передбачених статтею 201 Кримінального кодексу України, розпочаті слідчими органів безпеки до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснюватися до закінчення досудового розслідування. Як зазначається у пояснювальній записці, на сьогодні прослідковується тенденція до збільшення кількості порушень митних правил, у зв’язку з чим ця сфера суспільних відносин потребує додаткового врегулювання, а саме встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду товарів.

Автори цих оглядів стоять на позиції того, що криміналізація діянь є крайнім заходом, до якого слід вдаватися лише в найбільш небезпечних ситуаціях. З огляду на статистику, подану в пояснювальній записці, уповноважені органи загалом протидіють значній частині порушень митних правил. Як видається, слід було б не запроваджувати кримінальну відповідальність, а звернутися до вдосконалення митного законодавства, як в частині спрощення його правил, так і щодо посилення фінансових санкцій за його порушення. Це мало б наслідком наповнення бюджету як від збільшення обсягів законного товарообороту, так і від штрафів, а загалом вело б до значних матеріальних втрат організаторів контрабанди. Натомість сама по собі криміналізація таких правопорушень призведе лише до зростання цілковито зрозумілих корупційних ризиків, а також до ув’язнення окремих виконавців, що ніяк не сприятиме позитивному вирішенню загальної мети протидії контрабанді.

Проект 8544 від 03.07.2018 (Данченко О. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за умисне пошкодження об’єктів телекомунікацій, припинення незаконного збагачення за допомогою операцій з металобрухтом).

Окрім змін до Кримінального кодексу України, проект дослівно повторює проект 6454 від 16.05.2017 (Данченко О. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо операцій з металобрухтом та посилення відповідальності за викрадення телекомунікаційного обладнання) (див. Бюлетень № 125). У новому проект пропонується не вносити до КК України нову статтю 188 «Викрадення кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку, іншого телекомунікаційного обладнання», проти чого різко виступало ГНЕУ у своєму висновку від 02.07.2018. Натомість пропонується статтю 194-1 перейменувати на «Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики та телекомунікацій» і відповідно поширити її дію на умисне пошкодження або руйнування об’єктів телекомунікацій.

Загалом проект удосконалюється в позитивному річіщі. Однак слід звернути увагу на те, що й інші положення проекту 6454, які потрапили до проекту 8544, були піддані цілком логічній критиці з боку ГНЕУ.

Проект 8545 від 03.07.2018 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо апеляційного оскарження у справах, підсудних Вищому антикорупційному суду).

Почати слід з того, що проект і за назвою і за методом внесення змін є цілковито некоректним – фактично мова йде про внесення змін до пункту 20-2 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України. Підпункти 3 та 4 названого пункту такого змісту: «3) судовий розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, який розпочато у судах першої та/або апеляційної інстанцій та не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, продовжується у цих судах. Зазначені кримінальні провадження не можуть бути передані до Вищого антикорупційного суду; 4) суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) продовжують приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, розгляд яких розпочато у судах першої інстанції до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду», пропонується замінити наступним положенням з одного нового підпункту 3: 3) судовий розгляд кримінальних проваджень у судах першої та/або апеляційної інстанцій щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, який розпочато у судах першої та/або апеляційної інстанцій та не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, продовжується у Вищому антикорупційному суді. Зазначені кримінальні провадження передаються для розгляду до Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду. Слід також зазначити, що фактично проект є альтернативним проекту 8473 від 14.06.2018 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (щодо апеляційного оскарження у справах, підсудних Вищому антикорупційному суду) (див. Бюлетень № 180).

Пропонована редакція змін до пункту 20-2 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України є цілком можливою, хоча і потребує уваги з боку спеціалістів. Однак форма внесення змін видається неприпустимою.

Проект 8547 від 03.07.2018 (Луценко І. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення розміру грошового стягнення за вчинення адміністративного або кримінального правопорушення.

Пропонується викласти у новій редакції пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення», якою передбачається врахування розміру податкової соціальної пільги не тільки в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, а ще й у частині визначення розміру грошового стягнення (штрафу) за вчинення адміністративного або кримінального правопорушення, чим, на думку авторів проекту, своєю чергою, вирішується низка суспільно-важливих питань та соціально-економічних проблем.

Головне заперечення стосується того, що деякі розміри штрафів (які визначаються у неоподаткованих мінімумах доходів громадян) за останні роки були збільшені настільки, що збільшення їх ще у 52 рази видається щонайменше спірним.

Проект 8555 від 04.07.2018 (Різаненко П. О.) про внесення зміни до статті 248 Кримінального процесуального кодексу України (щодо порядку розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій).

Пропонується норму про те, що постановлення слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу замінити наступною: У разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею. У пояснювальній записці автори проекту як на підставу таких ініціатив зазначають наявні зловживання з боку слідчих та прокурорів, які неодноразово звертаються з однаковими клопотаннями.

Ініціатива загалом не безспірна і як цілковито логічно підмічено у висновку ГНЕУ, відмова може настати не лише через відсутність підстав, а й через недоліки клопотання, які цілком можливо виправити. Відповідно, слід було б розвести ці можливості і прописати належний порядок повторного подання в залежності від підстав відмови у задоволенні клопотання.

Проект 8535-1 від 06.07.2018 (Сидорович Р. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку із ратифікацією Україною Протоколу № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Альтернативний проекту 8535 від 27.06.2018 (Луценко І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із ратифікацією Протоколу № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. Бюлетень № 182). Проект 8535-1 пропонує інший підхід до порядку звернення за консультативним висновком ЄСПЛ, а саме: Якщо під час розгляду справи виявлена складність щодо тлумачення чи визначення порядку реалізації прав і свобод, закріплених у Конвенції про захист прав людини  і основоположних свобод та протоколах до неї, котрі є предметом розгляду, касаційна інстанція, з власної ініціативи, може постановити ухвалу про звернення до Європейського суду з прав людини з проханням надати консультативний висновок. В ухвалі обґрунтовується необхідність такого звернення, додається інформація про правове регулювання та фактичні дані щодо правовідносин котрі є предметом розгляду.

Як видається, основний проект пропонує більш чітко визначений порядок, однак і запропонований в альтернативному проекту підхід може мати місце. Втім, для цього слід уточнити положення щодо процесуального статусу сторін у справі на час звернення за висновком. Зокрема, це стосується ситуації з особами, які перебуває під вартою у справах, щодо яких звертаються за консультативним висновком ЄСПЛ, аби така практика не стала засобом додаткового тиску на обвинуваченого і, відповідно, не збільшувала корупційних ризиків.

Культура та освіта

Проект 8266-д від 02.07.2018 (Княжицький М. Л.) про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання діяльності Українського культурного фонду.

Проект є доопрацьованою у профільному парламентському Комітеті з питань культури і духовності перед повторним першим читанням версію однойменного проекту 8266 (Княжицький М. Л.) від 13.04.2018 (див. Бюлетень № 171). Комітетом порівняно з первісною редакцією проекту було запропоновано додати новий абзац до частини другої статті 14 Закону України «Про Український культурний фонд», у якому зазначити, що «ніякі дії, правочини, договори або спільні рішення, вчинені за участю приватних осіб або державних органів, підприємств чи установ інших країн, не можуть мати наслідком отримання такими приватними особами або державними органами, підприємствами чи установами контролю за Українським культурним фондом, його діяльністю або діями Українського культурного фонду щодо реалізації конкретного проекту». Також додається положення, що саме Український культурний фонд контролює порядок реалізації проекту та уточнена термінологія, пов’язана з процедурою встановлення механізмів контролю з боку Фонду. Окрім того, з частини другої статті 12 Закону України «Про Український культурний фонд» пропонується виключити абзац, за яким пропонувалось наділити Український культурний фонд повноваженнями встановлювати порядок попередньої оплати товарів, робіт, послуг, що закуповуються ним для фінансування проектів у передбаченому цим законом порядку. Згідно з пояснювальною запискою були виправлені й деякі інші недоліки проекту, про які йшлось у висновку ГНЕУ від 16 травня 2018 року.

Проект Постанови 8541 від 02.07.2018 (Тарута С. О.) про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі у м. Києві.

У проекті йдеться про те, що зважаючи на важливість археологічної пам’ятки, виявленої у ході археологічних досліджень на Поштовій площі у місті Києві, а саме артефактів, які стосуються найдавніших сторінок історії України: Хрещення Київської Русі, дипломатичної місії княгині Ольги до Візантії, функціонування міжнародного торгового шляху «із Варяг у Греки», внесеної до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка археології місцевого значення «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва»; зазначаючи необхідність збереження історико-культурної спадщини, яка свідчить про тяглість української історії; наголошуючи на важливості розвитку туристичної привабливості міста Києва; констатуючи значущість виховання патріотизму, національної свідомості та відновлення історичної пам’яті українського народу, пропонується: 1) доручити уряду вжити необхідних заходів для збереження об’єктів історико-культурної спадщини на Поштовій площі у м. Києві, а також занести об’єкт культурної спадщини «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва» на Поштовій площі у м. Києві до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією пам’ятки національного значення; 2) рекомендувати київській міській державній адміністрації вжити вичерпних заходів для інформування громадськості стосовно об’єктивного поточного стану щодо музеєфікації об’єкту культурної спадщини та широкого обговорення подальших кроків з метою зменшення соціальної напруги.

Проект Постанови 8541-1 від 03.07.2018 (Левченко Ю. В.) про збереження історико-культурної спадщини та створення Національного музею «Центр Середньовічного Міста» на Поштовій площі у м. Києві.

Альтернатива попередньому проекту. Головні ініціативи ті самі. Втім, проект містить дві новели: пропозицію створити Національний музей «Центр Середньовічного Міста» на території відкриття пам’ятки на Поштовій площі у м. Києві; а також ініціативу заборонити будь-які будівельні роботи на території Поштової площі та прилеглих територіях, де були виявлені об’єкти історико-культурної спадщини, до моменту виконання Кабінетом Міністрів України покладених на нього проектом вимог.

Для належної аргументації до проектів мали б бути додані і відповідні пропозиції від спеціалістів з археології та історії. З огляду на доволі неоднозначну оцінку фахівцями доцільності створення музею та певних додаткових охоронних дій лише в цьому місці, а не загалом на території середньовічного Києва, проекти видаються здебільшого політичними. Тим не менш вже 05.07.2018 постанова, яка об’єднала положення обох проектів, була прийнята і невдовзі підписана.

Проект 8556 від 04.07.2018 (Співаковський О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг.

Проектом пропонується внести зміни до Законів України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту» в частині забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття освіти, отримання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг у закладах освіти та приведення цих законодавчих актів у відповідність з нормами Закону України «Про освіту» та міжнародними актами. Проект досить великий і містить 14 сторінок змін. Частина цех змін є термінологічними, як то «професійно-технічної освіти, професійно-технічні навчальні заклади» замінити на «професійної (професійно-технічної) освіти, заклади професійної (професійно-технічної) освіти», «дітьми, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації» на «дітьми з особливими освітніми потребами» тощо. Однак багато і змістовних змін.

Загалом проект є вельми важливим для становлення освіти осіб з особливими освітніми потребами, однак чимало положень є доволі неоднозначними. Зокрема, у висновку ГНЕУ різним недолікам проекту присвячено майже 5 сторінок.

Проекти з інших питань

Проект 8488-1 від 03.07.2018 (Острікова Т. Г.) про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку ринку транспортних засобів.

Проект є парним до проекту 8487-1 від 27.06.2018 (Острікова Т. Г.) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку ринку транспортних засобів (див. Бюлетень № 182). Альтернативний проекту 8488 від 15.06.2018 (Южаніна Н. П.) про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України (див. Бюлетень № 180). Порівняння між головними позиціями основного та альтернативного проектів було здійснено у висновку Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики від 12.07.2018, до якого і відсилаємо читачів. Проект втратив своє значення у зв’язку з прийняття 13.07.2018 основного проекту.

Проект 8548 від 03.07.2018 (Алєксєєв С. О.) про внесення змін до статті 106 Повітряного кодексу України (щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу).

Пропонується встановити, що у разі затримки рейсу на три години і більше пасажирам має бути виплачена компенсація відповідно до частини п’ятої статті 104 Повітряного кодексу України. Перевізник не зобов’язаний виплачувати названу компенсацію, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів. Виплата компенсації не звільняє перевізника від обов’язків надати пасажирам номери у готелі, харчування та забезпечити трансфер за маршрутом аеропорт – готель – аеропорт, якщо затримка рейсу перевищує п’ять годин або якщо виконання затриманого рейсу відкладається на день, наступний за днем його виконання, передбаченим розкладом і зазначеним у квитку.

Проект 6303-д від 04.07.2018 (Довбенко М. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу.

Проект є доопрацьованою в Комітеті Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності редакцією проекту 6303 від 06.04.2017 (Різаненко П. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу (див. Бюлетень № 119). Слід звернути увагу на те, що проект 6303 подавався фактично з пакеті з пов’язаними проектами 6304 від 06.04.2017 (Різаненко П. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу та 6305 від 06.04.2017 (Різаненко П. О.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу, альтернативні чи доопрацьовані редакції яких тут не подаються. Проект є дуже великим (50 сторінок), а тому належно відстежити усі зміни в межах нашого короткого огляду неможливо. Згідно з поданням профільного комітету, під час доопрацювання законопроекту було уточнено його термінологію та узгоджено його положення з іншими законодавчими актами, зокрема, з урахуванням останніх змін цих актів, проведено техніко-юридичні правки тексту законопроекту, зокрема, у частині нормотворчої діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку тощо. Проект доповнено змінами до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за втручання в діяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підстав для притягнення до відповідальності осіб за скоєння адміністративних правопорушень тощо. Також удосконалено редакцію проекту у частині змін до статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо отримання Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку банківської інформації, що врахувало відповідну позицію Національного банку України. Під час доопрацювання проекту переглянуті питання фінансування діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, передбачені особливості оплати праці Голови, членів та службовців Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Проект доповнено змінами до законів України «Про адміністративні послуги», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та «Про комітети Верховної Ради України» з метою узгодження норм законопроекту із зазначеними законами тощо.

Як видається, проект потребує ретельної уваги з боку спеціалістів.

Проект 8331-д від 04.07.2018 (Довбенко М. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування фінансового сектору в Україні.

Як зазначається у висновку профільного комітету, цей проект доопрацьований Комітетом Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності спільно з Національним банком України, Міністерством фінансів України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на основі проектів 8331 від 27.04.2018 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування фінансового сектору в Україні (див. Бюлетень № 173) та 8331-1 від 17.05.2018 (Рибалка С. В.) про удосконалення функціонування фінансового сектору та створення державної банківської групи в Україні (див. Бюлетень № 176) відповідно до пропозицій та зауважень, що були виголошені під час розгляду проектів на пленарному засіданні Верховної Ради України 21 червня 2018 року, а також тих, що були висловлені Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України, українськими та міжнародними фаховими організаціями і асоціаціями. У проекті пропонується удосконалити механізми функціонування фінансового сектору та переглянути принципи і механізми корпоративного управління державних банків, привести їх у відповідність до найкращих міжнародних стандартів шляхом створення ізольованої від політичного впливу системи управління діяльністю державних банків через наглядові ради, більшість у складі яких становитимуть незалежні члени. Проектом пропонується статтю 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» викласти в новій редакції, якою, зокрема, передбачити, що наглядова рада державного банку складається із дев’яти членів, з яких шість членів повинні бути незалежними, а три члени – представниками держави пропорційно від Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України. Також, проектом визначається перелік критеріїв, яким мають відповідати незалежні члени наглядової ради та представники держави у наглядовій раді державного банку. Для визначення претендентів на посади членів наглядової ради державного банку Кабінет Міністрів України має утворити конкурсну комісію, до складу якої входять один представник від Президента України, три представники від Кабінету Міністрів України та один представник Верховної Ради України. Члени наглядової ради державного банку мають призначатися вищим органом на підставі подання конкурсної комісії протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідного подання. Проектом також передбачається вичерпний перелік підстав, за якими члени наглядової ради можуть дострокового припинити свої  повноваження, або бути тимчасово відсторонені.

Вже наступного дня після внесення проект був прийнятий на засіданні парламенту за основу і в цілому.

Проект 8558 від 05.07.2018 (Луценко І. С.) про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації.

Дискримініційна реклама в проекті розуміється як «дискримінаційна реклама за ознакою статі», а саме: реклама, що принижує гідність людей за ознакою статі; транслює стереотипні уявлення про інтелектуальні, фізичні, соціальні чи іншого роду переваги однієї статі над іншою; тиражує стереотипні ролі, що обмежують свободу життєвого вибору людини; використовує людину виключно як сексуальний об’єкт з метою привернення уваги споживачів,  або будується на неоднозначних виразах з натяками на сексуальні стосунки; чи демонструє фізичне насильство представників однієї статі над іншою. Пропонується встановити, що дискримінаційна реклама за ознакою статі забороняється. Відповідальність за дискримінаційну рекламу несе рекламодавець. Також пропонується суттєво збільшити розміри штрафів за повторне вчинення порушення законодавства про рекламу.

Очевидно, що назва проекту ширша за його зміст. По суті ж визначення «дискримінаційної реклами за ознакою статі» видається таким, що може призвести до невиправданого розширювального тлумачення, заперечення тілесності як такої, заборони будь-яких зображень людей з виразними ознаками належності до чоловічої або жіночої статті. Загалом реклама – це теж один з видів культури, а уявити собі культуру, позбавленою всякої сексуальності, доволі важко.

Проект 8569 від 06.07.2018 (Головко М. Й.) про внесення змін до Закону України «Про ціни і ціноутворення» (щодо відновлення державного регулювання цін на соціально значущі продукти харчування).

У частині першій статті 12 названого закону пропонується закріпити, що державне регулювання цін на соціально значущі продукти харчування здійснюється шляхом встановлення граничної торговельної надбавки (націнки), що може бути не меншою від 5 % і не більшою 15% від відпускної ціни виробника соціально значущих продуктів харчування. Перелік таких соціально значущих продуктів харчування встановлює Кабінет Міністрів України з обов’язковим врахуванням соціально значущих продуктів харчування, зазначених в додатку 1 до цього закону. Власне додається і названий додаток 1 в якому зазначені такі продукти: Борошно пшеничне вищого сорту; Хліб, хлібобулочні вироби з борошна пшеничного та житнього простої рецептури; Макаронні вироби; Крупи; Рис; Яловичина, крім безкісткового м’яса; Свинина крім безкісткового м’яса; М’ясо птиці, курятина; Ковбаса варена; Молоко коров’яче, масло вершкове; Сир кисломолочний; Яйця курячі; Олія соняшникова; Цукор; Овочі.

Питання є переважно політичним. Зазначимо також, що останнім часом внесено декілька подібних за змістом проектів.

Проект 8572 від 06.07.2018 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення енергетичної безпеки України).

Як зазначається у пояснювальній записці, у проекті пропонується передбачити в Законі України «Про ринок електричної енергії» положення щодо можливості Верховної Ради України приймати рішення про повернення об’єктів електроенергетики, які були приватизовані, шляхом включення їх до переліку об’єктів, що є стратегічними об’єктами електроенергетики, у випадку загрози національній енергетичній безпеці України. Через доповнення Закону України «Про ринок електричної енергії»» статтею 5-1 пропонується встановити особливості реалізації державної політики у сфері забезпечення національної енергетичної безпеки. Також пропонується доповнити Закон України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» положенням щодо затвердження переліку об’єктів, що є стратегічними об’єктами електроенергетики згідно з доповненим додатком 3. Очікується, що реалізація норм цього проекту підвищить ефективність української економіки в енергетичній галузі, усуне приватні монополії та принципово обмежить можливості для існування олігархічного капіталу в Україні в енергетичній сфері, створить передумови для організації енергетичної безпеки України.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори