MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Бідні і ще бідніші, або дещо про криве дзеркало пенсійного забезпечення в Україні

27.08.2018   
Наталка Ковальчук
На думку авторки, зміни у пенсійному законодавстві не стали панацеєю від незаможності українців похилого віку. А часто цим самим законодавством бідність українських літніх людей ще й спровокована.

Маю знайому вчительку-пенсіонерку, яка частенько на одному із міських стихійних ринків продає сільськогосподарську продукцію, вирощену на власній дачі. Пенсія у жінки невелика, тож доводиться якось викручуватися, щоб знайти додаткову копійку. Інша знайома, теж колишній педагог, аби хоч якось звести кінці з кінцями, шиє торбинки з текстилю і також продає на ринку.

Прикладів, коли люди похилого віку, які все життя чесно пропрацювали, нині живуть на межі бідності, а то й поза цією межею, можна наводити доволі багато.

Чимало надій такі люди покладали на розрекламовану пенсійну реформу. Але вона насправді мало що змінила у їхньому житті.

Так, декому поталанило. Знаю колишнього бухгалтера великого підприємства, котра завжди мала досить пристойну пенсію, а тепер отримує ще більшу - майже вдвічі. За таких людей на заслуженому відпочинку, звичайно, можна тільки порадіти. Але як бути тим українським пенсіонерам, кому пенсійна реформа поки що не дала змоги вирішувати всіх своїх життєвих проблем, пов’язаних з високим рівнем інфляції, галопуючими цінами на товари і послуги та наслідками військових дій на сході України?

Так, зміни у пенсійному законодавстві не стали панацеєю від незаможності українців похилого віку. А часто цим самим законодавством бідність українських літніх людей ще й спровокована.

Саме така ситуація, наприклад, склалася з пенсійним забезпеченням переміщених осіб похилого віку. Щодо цього питання нерідко змінюються нормативні документи, і навіть у бік погіршення ситуації. Про останні такі зміни, які фактично порушують права людей, йдеться у бюлетені «Права людини на Південному сході України» №7, 2018 року, опублікованому на http://khpg.org. Наводиться постанова № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Документ дає можливість як незаконно здійснювати припинення пенсійних виплат цій категорії громадян, так і не виплачувати таким людям пенсійні борги у разі відновлення цих виплат. Завтра цим людям можуть запропонувати якісь інші новації, і не обов’язково позитивні для них.

Тобто Пенсійною реформою так до кінця і не відрегульовано питання пенсійного забезпечення внутрішньо переміщених осіб.

У невигідному становищі залишаються і жінки, котрі вийшли на пенсію у 55 років, не допрацювавши до свого пенсійного віку два-три роки, і отримують неповну пенсію у зв’язку з відрахуваннями за недопрацьовані місяці і неодоотриманий страховий стаж.

Не секрет, що чимало з них зважилися на цей крок вимушено. Комусь роботодавець створив на роботі такі умови, що людина вирішила за краще піти з посади. Комусь загрожувало скорочення. У когось погіршився стан здоров’я і працювати стало не сила. Хтось, втративши роботу, не зміг знайти нову через похилий вік. Втім, причина не важлива. Наразі йдеться про наслідки.

Згідно з чинним законодавством, зокрема із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», основними критеріями для нарахування пенсій є відповідна наявність страхового стажу та рівень зарплати, з якої пенсія обчислюється. http://fpsu.org.ua

Та ситуація складається так, що навіть досягши 60 років певна кількість цих жінок не зможе отримати повну пенсію через так зване «віддзеркалення», передбачене пенсійною реформою.

Тобто ці пенсіонерки, навіть маючи по 35-39 років трудового і не менш високі показники страхового стажу, досягши свого пенсійного віку, і надалі отримуватимуть зменшений розмір пенсії. Адже відсотки з їхньої пенсії відмінусовуються як до досягнення ними пенсійного віку, визначеного законодавством для цієї категорії громадян, так і потім – у дзеркальному відображенні. Тобто наскільки місяців раніше жінка пішла на пенсію, на стільки місяців продовжуються і ці «дзеркальні» відрахування з пенсії.

Правду кажучи, норма ця скидається на покарання за достроковий вихід на пенсію. І хай, можливо, це перебільшення, але фактично ставлення до цієї категорії пенсіонерок, з боку держави виявилося гіршим, ніж, даруйте,навіть до кримінальних злочинців, яким все таки визначено одне покарання за якісь негативні дії, без «віддзеркалень».

І неважливо, що йдеться про людей, які пропрацювали майже все свідоме життя, вкладали свою інтелектуальну, творчу чи фізичну працю задля розвитку країни, крім того ще й народжували і ростили дітей для цієї країни.

Втім, є й чимало інших питань, з якими, у зв’язку із змінами у пенсійному законодавстві українцям, доводиться звертатися до Пенсійного фонду. У перші місяці після запровадження нових положень черги людей в управліннях Пенсійного фонду були величезними. Сьогодні вони трохи менші. Та все ж іноді людям похилого віку, часто з хронічними недугами, доводиться проводити у них по кілька годин. І не тільки з об’єктивних причин.

Скажімо, якось розповіли про таку ситуацію. Прийшовши до районного управління Пенсійного фонду, громадяни дізналися, що тут вже приймають не за, так би мовити, «живою чергою», а за записом. І на сьогодні вже все розписане. Правда, їм пообіцяли, що приймуть, якщо з’явиться «вікно». Потім з’ясувалося, що один із спеціалістів несподівано захворів, і клієнтам, записаним до нього, також порадили чекати у все ті й же черзі до єдиного спеціаліста, котрий вів прийом. У результаті більшості людей довелося простояти в черзі кілька годин.

І все ж, навіть знаючи про такі випадки, люди продовжують іти з запитаннями. Бо найчастіше вони стосуються можливості підвищення пенсій.

Разом з тим у різних джерелах інформації часто йдеться, що бюджет Пенсійного фонду дефіцитний, і у звязку з цим розраховувати українці на підвищення пенсій не можуть. Принаймні, за даними, наведеними на http://fpsu.org.ua, зазначається, що у 2018 році дефіцит бюджету Пенсійного фонду очікується на рівні 21,4 млрд. грн., згідно із затвердженим на 2018 рік кошторисом.

Однак, якщо про дефіцит бюджету Пенсійного фонду, говориться немало, і ми розуміємо, що чекати покращання пенсіонерського життя в Україні навряд чи потрібно, то про те, як взагалі використовуються кошти, крім потреб на пенсійне забезпечення громадян, котрі надходять до того ж фонду, ми знаємо доволі мало.

Цього, як виявляється, не знає навіть Рахункова палата України. Адже у звіті «Про результати аналізу причин утворення дефіциту бюджету Пенсійного фонду та його покриття за рахунок коштів державного бюджету» від 25 квітня 2017 року, зокрема, зазначається: «3.8. Існуюча методика формування звітності ПФУ та обліку видатків з виконання бюджету за касовим методом не дає змоги проаналізувати повноту виплат пенсій і допомоги». http://ac-rada.gov.ua

Тобто кошти на пенсії і допомоги використовуються непрозоро. А, можливо, не тільки на пенсії та допомоги. Наприклад, так, як розповів один із знайомих керівників районного управління. Йшлося про те, що керівництво обласного управління почало на нього тиснути, аби придбав певну наочність для своєї установи. Суть справи ж в тому, що агітацію цю потрібно було купити у цілком конкретної фірми і без оголошення тендеру.

-А ціна цих стендів така, - говорив чоловік, - ніби вони інкрустовані дорогоцінними металами.

На зависоку ціну, вже цілком офіційних закупівель, які проводять окремі управління Пенсійного фонду, звернули увагу й антикорупціонери. Зокрема, як повідомляє http://nikorupciji.org, в системі «Прозорро», деякі управління Пенсійного фонду України підписували договори на послуги з прибирання приміщень з цілком конкретною клінінговою компанією без проведення конкурсу.

Навіть власний невеличкий аналіз щодо закупівель, які проводять управління Пенсійного фонду, показав, що окремі з них не обмежуються тим, аби придбати необхідні для роботи канцелярські приладдя, офісну техніку тощо. Бо, наприклад, дивує, коли державна установа закуповує для чогось килимові покриття, текстильні вироби тощо, що більше годилося б для домашнього вжитку.

Хтось може сказати, що це не має стосунку до пенсійного забезпечення українців. Але таки має, бо такі витрати сягають десятків, а іноді, й сотень тисяч гривень. А могли б бодай трохи поліпшити життя українських пенсіонерів, більшість серед яких бідні і ще бідніші.

 

 Поділитися