пошук  
версія для друку
31.08.2018 | ХПГ-інформ

Крим останнім часом (21.08.–30.08.2018)

   

Затримання кримських татар, стан політв’язнів, переслідування активістів, зменшення освіти кримськотатарською та українською мовами, інше.


21.08.2018 обвинувачуваний у «справі Веджіє Кашка» активіст Асан Чапух не зміг взяти участь у засіданні підконтрольного московській владі Верховного суду Криму через підвищений артеріальний тиск. Про це повідомив сайт «Крым.Реалии», посилаючись на адвоката обвинувачуваного Олександра Лісового.

«Перед початком засідання Чапух повідомив мене, що його артеріальний тиск підскочив до 180 на 110, і в такому стані він не може брати участі в судовому засіданні. Враховуючи це бажана присутність фельдшера (в суді – ред.). Або захист просить перенести засідання», – сказав Лісовий.

Асан Чапух (фото: Антон Наумлюк, RFE/RL)

Засідання перенесене на 23.08.2018, але й того дня суд не зміг у запланований час розпочати розгляд апеляції фігурантів «справи Веджіє Кашка» через погане самопочуття Чапуха, – повідомив сайт «Крым.Реалии».

Фельдшер СІЗО підтвердив суду, що Чапух не в стані брати участі в засіданні й рекомендував перенести слухання на годину.

«Щойно заходив до нього й перевіряв артеріальний тиск. Він у нього дуже високий, дуже погано йому. Тільки-но тиск в нього спаде, так одразу зможе брати участь (у засіданні – ред.). Я надав йому меддопомогу, але на даний момент він поки не в стані», – сказав фельдшер по відеозв’язку.

Пізніше того дня сайт «Крым.Реалии» повідомив, що Верховний суд Криму відхилив апеляції фігурантів справи на продовження терміну їхнього тримання в СІЗО – Бекір Дегерменджи, Асан Чапух, Кязім Аметов і Руслан Трубач залишатимуться у слідчому ізоляторі до 14 вересня.

Нагадаємо, 23 листопада 2017 року в Сімферополі ФСБ РФ спільно з МВС РФ затримали кримських татар Кязіма Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача та Бекіра Дегерменджі. Чоловіків звинувачують у вимаганні у громадянина Туреччини на ім’я Юсуф Айтан. Проте, як повідомляли ЗМІ, вони лише намагалися допомогти родині Веджіє Кашка, ветерану кримськотатарського національного руху, повернути вкрадені цим чоловіком гроші. На думку першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, російські спецслужби використали турка, чи той сам пішов з ними на співпрацю, щоби таким чином запобігти повертанню боргу. У момент облави затримані були в кафе разом з Веджіє Кашка. Вони прийшли туди на прохання саме згаданого громадянина Туреччини, який напередодні пообіцяв повернути гроші. Під час затримання Веджіє Кашка стало зле. Її увезли на «швидкій». Дорогою до лікарні жінка померла.

Раніше повідомлялося, що фігуранти цієї справи мають серйозні проблеми зі здоров’ям: у Дегерменджі – хронічна астма, Чапух у СІЗО перебув мікроінсульт.


Підконтрольний московській владі Верховний суд Криму 23.08.2018 відхилив апеляційну скаргу захисту на продовження арешту кримськотатарському громадському журналістові Наріману Мемедемінову, якого обвинувачують у пропаганді тероризму. Про це повідомив сайт «Крым.Реалии» з посиланням на адвоката Едема Семедляєва.

Наріман Мемедемінов (фото: Антон Наумлюк, RFE/RL)

Блогер залишатиметься в СІЗО до 15 жовтня. Судове засідання проходило в закритому режимі, проте на виголошення рішення суду пустили дружину Мемедемінова Лемару та кількох активістів. Обвинувачений брав участь у засіданні через відеозв’язок із СІЗО.

«Я суду сьогодні казав уже: якщо раніше мене знали лише в моєму районі, то тепер „завдяки“ спецслужбам про мене знають в усьому Криму та за його межами. Що таких, як я, переслідують лише за національною та релігійною ознакою. Такий от казус», – зазначив Мемедемінов.

Нагадаємо, 22 березня ФСБ РФ провела хатній трус в с. Холмівці у громадського журналіста Нарімана Мемедемінова. Силовики зламали двері, поводилися брутально. Як стало відомо пізніше, проти Мемедемінова порушили кримінальну справу за статтею про заклики до здійснення теракту. Як каже дружина журналіста, справу порушили за публікації в YouTube 2013–2014 років. 28 червня кримського татарина помістили до психіатричної лікарні на 20 днів для «обслідування».


24 серпня, на День Незалежності України, жителі Севастополя поклали квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку на проспекті Жовтневої революції, – повідомив сайт «Крым.Реалии».

Севастополь, 24.08.2018 (фото: krym.org)

Як передав кореспондент видання, деякі севастопольці, що проносили квіти до Шевченка, не представлялися, бо побоюються можливих переслідувань на політичному ґрунті.

Мешканка міста Ольга Клутчук сказала: «Українці, які залишилися в Севастополі, сьогодні приходять до пам’ятника, кладуть квіти, згадують минуле, думають про майбутнє, віддають хвалу героям України та поетові Тарасові Шевченку».

Співробітників російської поліції біля пам’ятника Шевченку видно не було.


Слідчий відділ слідкому Росії по Залізничному району Сімферополя не знайшов ознак злочину в матеріалах дослідчої перевірки за фактом публікації антивоєнних віршів кримськотатарської поетки Аліє Кенджалієвої в газеті «Къырым» 9 травня цього року. Про це повідомив заступник керівника слідчого відділу Тагір Магомедов у відповідь на письмовий запит поетки, – передав сайт «Крым.Реалии» 24.08.2018.

Аліє Кенджалієва (фото з сайту krymsos.com)

У відповіді мовиться, що перевірка проходила «за фактом розповсюдження відомостей, що висловлюють явну неповагу до суспільства, про дні воїнської слави – День перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років».

Раніше повідомлялося, що в окупованому Криму розпочалася дослідча перевірка за ст. 354.1 КК РФ (Реабілітація нацизму) щодо поетки Аліє Кенджалієвої з причини публікації добірки її віршів на сторінках кримськотатарської суспільно-політичної газети «Къырым» 9 травня 2018 року.

«Загалом беручі, мене двічі викликали до карного розшуку – 28 червня та 2 липня. Питали, що я хотіла сказати своїми віршами, завдавали питання конкретно по рядках. Цікавилися, чому я не поважаю пам’ятні дати й дні воїнської слави, на що я казала, що вони погано розуміють мою творчість і така думка помилкова», – сказала поетка в інтерв’ю виданню QirimInfo.

Зараз сайт газети «Къырым» недоступний. Добірка віршів, що викликала цікавість правоохоронних органів окупантів, була розміщена за цим посиланням. Ось, наприклад, один вірш із добірки:

Па – ра – ды,
Картинки,
Все рады,
Шары.
Счастливые люди
Несчастной страны.
В три цвета окрашен
Всеобщий восторг.
За всех, кто сидит
Политический срок.
Па – ра – ды,
Салюты,
Чтоб помнили мы
О крови и боли
Убитых в пыли.
Оркестры и танцы,
«Ура» и менты.
Па – ра – ды…
Бесплатные ленты
На грудь.
Наклейки повсюду:
Войну не забудь!
Торжественно выйди
На площадь с утра,
Пусть будет одета
В войну детвора.
Всё это, пожалуй,
Вполне отразит
Трагедию тех,
Кто в окопах убит.
Па – ра – ды!
Па – па – ра –
Па – па – ра
Па – па!
Танцует на трупах
Парадом страна!

05.05.2018


Сайт телеканалу ATR повідомив, що на адміністративному кордоні з Кримом окупанти затримали кримського татарина Сервера Девлетшаєва, який рано в ранці 25.08.2018 разом із родиною виїжджав з півострову. Близько 7:00 години дружина Девлетшаєва з трьома дітьми вже була на КПВВ «Каланчак», Сервера ж залишили на пункті пропуску «Армянськ» з боку окупантів. Після перегляду прикордонниками особових документів співробітники ФСБ РФ увели кримського татарина на допит.

Сервер Девлетшаєв (фото з сайту atr.ua)

Наступного дня Девлетшаєв вийшов на зв’язок. Про це повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у Facebook.

«Щойно повідомили з Криму, Сервер Девлетшаєв після 18-годинного затримання ФСБ-шниками вийшов на зв’язок і повідомив, що його відпустили. Чекатимемо підтвердження від його посім’ян», – написав Чубаров.

У той самий час громадське об’єднання «Крымская солидарность» повідомила, що Девлетшаєв уже перетнув КПВВ «Каланчак» і перебуває на материковій частині України. Подробиці затримання кримського татарина поки що невідомі.


27.08.2018 на адміністративному кордоні з окупованим Кримом ФСБ РФ затримала кримського татарина Решата Медінова. Про це повідомив сайт телеканалу ATR, посилаючись на заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла.

«Кримського татарина Решата Медінова 1994 р. н. сьогодні близько четвертої ранку під час перетину КПП «Армянськ» (КПВВ Каланчак» – ATR) з Криму на материк затримали співробітники прикордонної служби ФСБ РФ», – розповів Джелял.

Родичам Медінова в ФСБ РФ відмовилися надати будь-яку інформацію.

Решат Медінов (фото: «Крымская солиарность»)

Пізніше того дня сайт ATR повідомив із посиланням на «Крымскую солидарность», яка в свою чергу посилається на брата затриманого, що Медінова увезли в невідомому напрямку.

«Решат працює водієм. Сьогодні його пасажири залишилися без транспортного засобу на кордоні. Його увезли в невідомому напрямку з кордону співробітники спецслужб. Телефоном чергової частини прикордонної служби відмовилися давати будь-які коментарі та інформацію рідним», – мовиться в повідомленні «Крымской солидарности».

Того ж дня, згідно з повідомленням «Крымской солидарности», Медінова відпустили, передав сайт телеканалу ATR. За інформацією активістів, після затримання кримського татарина увезли до Красноперекопська, де його допитували співробітники ФСБ. Причини затримання – невідомі.


Фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Узеїра Абдуллаєва,Теймура Абдуллаєва, Айдера Саледінова, Рустема Ісмаїлова та Еміля Джемаденова найближчим часом перевезуть до СІЗО Ростова-на-Дону (РФ). Про це 27.08.2018 повідомив адвокат Еміль Курбедінов на зустрічі громадського об’єднання «Крымская солидарность», – передав сайт «Крым.Реалии».

За словами Курбедінова, обвинувачувані та їхні адвокати остаточно ознайомилися з матеріалами кримінальної справи. Незабаром її передадуть до Північнокавказького окружного військового суду в Ростові-на-Дону для розгляду по суті.

«Сімферопольські хлопці готуються до етапу до Ростову, де почнеться процес у їхній справі. Ознайомлення з матеріалами справи завершено. В обвинувачення та сама схема: ті самі експерти, таємна зйомка та засекречені свідки», – сказав адвокат.

Дружини Теймура (зліва) і Узеїра Абдуллаєвих на зустрічі «Крымской солидарности» 27.08.2018 (фото: krym.org)

Як повідомлялося, вранці 12 жовтня 2016 року стало відомо відразу про кілька хатніх трусів у кримських татар. Після трусів затримали Теймура Абдуллаєва, Айдера Саледінова, Рустема Ісмаїлова, Узеїра Абдуллаєва та Еміля Джемаденова. Їх звинувачують у зв’язках з організацією «Хізб ут-Тахрір».

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн у ісламському халіфаті, але відкидають терористичні способи досягнення цього й кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Російській Федерації та окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд РФ заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, записавши до списку об’єднань, які названо «терористичними».

Захисники арештованих і засуджених у «справі „Хізб ут-Тахрір“» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що у цій справі російські правоохоронні органи переважно переслідують кримських татар, а також українців, росіян, таджиків, азербайджанців і кримчан іншого етнічного походження мусульманської віри.

Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.


Рішення слідчого про відмову в порушенні справи про тортури, які застосували до кримського татарина Ісмаїла Рамазанова під час затримання наприкінці січня цього року, скасовано. Про це 28.08.2018 повідомив журналіст Антон Наумлюк у Facebook.

«Про це повідомляє кримський гарнізонний суд, у якім Рамазанов намагався опротестувати рішення слідчого. Причину скасування суд не називає, лише посилається на рішення замкерівника слідчого управління від 21 серпня», – написав Наумлюк.

Ісмаїл Рамазанов (фото: Антон Наумлюк)

Нагадаємо, Ісмаїла Рамазанова затримали 23 січня 2018 року. Того дня в селі Новий світ у нього відбувся хатній трус. Слідком Росії висунув йому обвинувачення у пропаганді екстремізму за допомогою інтернет-рації Zello, а також у зберіганні набоїв.

Наступного дня на суді під час обрання запобіжного заходу Рамазанов повідомив про побиття: «Захворювань, окрім побиття, жодних. Я був побитий співробітниками ФСБ. Учора вранці, в домі моїх батьків, і в машині, коли мене везли в невідомому напрямку. Звертався по допомогу, але лікарі вперто відмовили. Болить бік, потилиця й голова. Я не знаю, можу я брати участь у засіданні чи ні». Під час оголошення рішення суду Рамазанов не міг стояти від болю, викликати «швидку» суддя відмовилася.

22 травня слідчий 534 військового слідчого відділу ухвалив рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою про катування, яке тепер скасоване.


29.08.2018 у активістки Українського культурного центру в Криму Ольги Павленко відбувся хатній трус. Про це зокрема повідомив сайт «Крым.Реалии». Павленко розповіла виданню, що трус тривав протягом трьох годин за присутності адвоката.

«Усе почалося зі стуку в двері о пів на сьому ранку. Мені сказали, що я нібито когось заливаю на нижніх поверхах і попросили терміново прочинити двері. Я відмовилася відчиняти, і вони почали стукати в них з ноги й погрожувати, що викличуть поліцію. На це я їм відповіла, що зараз сама викличу поліцію. Кінець-кінцем їм нічого не залишилося, як признатися, що вони з ФСБ і у них на руках судова постанова про проведення трусу», – розповіла Павленко.

Ольга Павленко (фото: Ілля Тарасов, krym.org)

Після того, як прийшов адвокат, співробітники ФСБ увійшли і вручили постанову,в якій було зазначено, що Павленко підозрюють у зв’язках із терористичною організацією «Правий сектор» (забороненою в РФ) на території материкової України. Разом із співробітниками ФСБ були двоє понятих.

«У мене вилучили мої зошити з віршами і піснями, і при тому повідомили, що вони напевно екстремістського характеру. Також були вилучені телефон і флешки», – додала Павленко.

Після трусу Ользі Павленко сказали, що треба буде приїхати на допит до Слідчого Комітету Росії по Криму. Допит відбувся того ж дня. Повідомлено, що Павленко допитували з приводу трусу. За попередніми даними, щодо української активістки проводиться дослідча перевірка. Павленко відмовилася коментувати подробиці допиту, публічних коментарів Слідкому Росії з цього приводу також немає.

Нагадаємо, активісток Українського культурного центру в Криму Ольгу Павленко та Альону Попову у квітні цього року викликав на профілактичну розмову помічник прокурора російської прокуратури Сімферополя Олексій Пучков. Прокурора цікавила робота Центру та випуск газети «Кримський терен». Активістки скористалися правом не свідчити проти себе та своїх близьких. Раніше учасників Центру неодноразово викликали на допити та «профілактичні розмови».

Український культурний центр не є політичною організацією, проте учасники зазнають тиску з боку окупантів, які забороняють публічні заходи, а під час «розмов» попереджують про неприпустимість екстремізму. Одному з лідерів центру Леоніду Кузьміну в 2017 році довелося залишити Крим через тиск і погрози з боку силовиків.


У фігуранта «справи „Хізб ут-Тахрір“» Арсена Джеппарова, якого утримують у СІЗО Ростова-на-Дону (РФ), різко погіршився стан здоров’я. Про це 29.08.2018 повідомив сайт телеканалу ATR із посиланням на адвоката Айдера Азаматова, який назвав стан в’язня критичним.

«В Арсена високий тиск, сильні головні болі вже протягом останніх 7 місяців, терпнуть права частина голови й руки. Усе це, скоріше за все, може призвести до інсульту цих частин тіла, якщо йому не надати швидку та кваліфіковану медичну допомогу. Раніше під час спілкування з Арсеном у суді, він постійно казав мені про погане самопочуття й головні болі, що його непокоять», – написав адвокат у Facebook.

Арсен Джеппаров (зліва) та Рефат Алімов (фото з сайту atr.ua)

За його словами, співробітники СІЗО відмовляються забезпечити політв’язню кваліфіковану медичну допомогу та ігнорують його звістки про погане самопочуття.

Арсен Джеппаров – один із шести фігурантів ялтинської «справи „Хізб ут-Тахрір“». 21 серпня суд у Ростові-на-Дону продовжив арешт Джеппарову та іншим п’яти політв’язням: Рефату Алімову, Енверу Бекірову, Вадиму Сіруку, Мусліму Алієву та Емір-Усеїну Куку до 28 листопада 2018 року.

Крім того, суд відправив назад до прокуратури Криму ялтинську «справу „Хізб ут-Тахрір“» із вимогою більш суворого обвинувачення Енверу Бекірову. Кримських татар, які зараз перебувають у Ростові-на-Дону, можуть повернути назад на півострів.

Нагадаємо, 12 лютого 2016 року після масових трусів і затримань підконтрольний московській владі Київський районний суд Сімферополя арештував Енвера Бекірова, Вадима Сірука, Мусліма Алієва та Емір-Усеїна Куку. 18 квітня затримали Рефата Алімова та Арсена Джеппарова. Усіх обвинувачують в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», яка в РФ визнана терористичною й заборонена.


Депортований з Криму до Узбекистану кримський татарин Недім Халілов просить повернути його до України. Про це 30.08.2018 повідомив сайт «Радіо Свобода» з посиланням на Кримську правозахисну групу. Халілов звернувся до посла України в Узбекистані «Про вирішення питань переміщення за місцем початкового вибуття».

Недім Халілов (Facebook)

«З огляду на те, що мій переїзд до Криму (Україна) відбувся в 2002 році, тобто на момент дії Угоди країн СНД „З питань відновлення прав депортованих осіб, національних меншин і народів“, також з огляду на втручання фактів непереборної сили (приєднання Криму до Росії без згоди України, кримських татар і людей доброї волі), моє примусове переміщення російською владою в місця депортації своїх батьків, прошу вирішити питання мого повернення в Україну», – мовиться в документі, який мають правозахисники.

Халілов пояснив, що самостійно залишити Узбекистан він не може, бо не має відповідних документів, а отримувати узбецький пашпорт кримський татарин відмовляється.

Халілов спробував у судовому порядку домогтися встановлення йому статусу «особи без громадянства», бо право на узбецьке громадянство він утратив у 2012 році, але Мірзо-Улугбецький міжрайонний суд у цивільних справах в Ташкенті 8 серпня 2018 року відмовив йому у встановленні цього факту.

Повідомляється, що Халілов оскаржив це рішення в Ташкентському міському суді у цивільних справах.

Нагадаємо, 15 травня цього року російська влада депортувала Халілова до Узбекістану.

«У Ташкенті близько двох годин Недіма Халілова опитували. Потім випустили. Зараз він у залі очікування. Без документів, у кишені 100 рублів грошей і пігулки на три дні, після гіпертонічного кризу він має регулярно заживати препаратів, інакше інсульт. Вважаю, що йому треба звернутися до посольства України в Узбекистані», – написав тоді керівник Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв у Facebook.

8 листопада 2016 року стало відомо, що координатор організації «Рух спротиву кримських татар» Недім Халілов за рішенням підконтрольного московській владі суду був депортований за межі окупованого півострову через те, що в нього немає пашпорту громадянина РФ. Суд визнав його винним у «порушенні режиму перебування в Російській Федерації». Халілова судили як громадянина Узбекистану, хоча сам він вважає себе особою без громадянства. Він жив у Криму з 1986 року, але не оформлював ні український, ні російський пашпорт. За словами Халілова, єдиний документ, який він має – пашпорт СРСР, в якому зазначено, що він народився в Узбецькій РСР. Халілова утримували в спецприймальнику Краснодарського краю для порушників міграційного законодавства. На знак протесту 21 листопада 2016 року Халілов оголосив голодування. 5 січня 2017 року у зв’язку з критичним виснаженням унаслідок сорокап’ятиденної відмови від їжі він голодування припинив.


РІЗНЕ

В анексованому Криму з 16 шкіл із кримськотатарською мовою навчання залишилося 7. Про це розповів член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, – передав 27.08.2018 сайт «Крым.Реалии».

«За офіційними даними так званого Міністерства освіти, науки й молоді Криму в 2017/2018 роках функціонує 7 муніципальних освітніх закладів із кримськотатарською мовою навчання, 4 – з російською та кримськотатарською мовою навчання і 5 навчальних закладів, що змінили статус школи кримськотатарської мови навчання на загальноосвітні заклади. Тобто, без визначення мови навчання», – сказав Барієв.

За словами активіста Українського культурного центру в Криму Леоніда Кузьміна, справа з вивченням української мови стоїть ще гірше.

«З 7 українських шкіл, які були до моменту окупації Криму, не залишилося жодної. Усі школи переведені на російську або на змішану мову навчання, де є класи з українською мовою навчання. Але більшість класів з російською мовою навчання. Яскравий приклад це українська гімназія в Сімферополі», – каже Кузьмін.

При цьому стаття 10 «Конституції Республіки Крим», ухваленої після анексії півострова, надає статус державних кримськотатарській, українській і російській мовам.

Ілюстраційне фото з сайту atr.ua

Показовою є ситуація в школі № 46 у селі Орлівка Нахімовського району міста Севастополя, де директорка Людмила Солошенко відмовилася відкривати клас із кримськотатарською мовою навчання. Про це 29.08.2018 повідомив сайт телеканалу ATR.

Під час розмови з батьками та юристами директорка заявила, що державне завдання з формування перших класів вона вже виконала, а для відкриття ще одного класу з кримськотатарською мовою навчання вона нібито не має ані додаткового приміщення, ані вчителя початкових класів із правом викладання кримськотатарською мовою. Також представники шкільної адміністрації під час розмови заявили, що навчання кримськотатарською мовою начебто негативно позначиться на успішності учнів, оскільки ЄДЕ (Єдиний державний екзамен) їм треба буде складати російською мовою.

Нагадаємо, у селі Цвіточному Білогорського району батьки майбутніх першокласників також не могли домогтися відкриття кримськотатарського класу.


28.08.2018 сайт телеканалу ATR повідомив, що в Саланчику (Бахчисарай) окупанти розпочали прокладати газопровід через старий мусульманський цвинтар, розташований біля Зынджырлы-медресе.

Жителі Саланчика проти будь-якого будівництва на місці кладовища, відповідний проект також не був узгоджений, – розповів колишній голова комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Едем Дудаков.

За словами Дудакова, будівельні роботи почала проводити російська фірма. Жодних дозвільних документів на це вона не має.

Якщо не зупинити забудовників, газопровід пройде просто через мусульманські могили XV–XVII століть. Історичний квартал Зынджырлы-медресе також перебуває під загрозою забудови, – уточнюється в матеріалі ATR від 30.08.2018.

«Саме існування цього кварталу, історичного кварталу, – це вже вимагає археологічної участі в цій справі. Там розташовані мечеть і кладовище „Баба Къурт“. Це поховання орієнтовно XV–XVII століть. Там потрібна участь археологів», – розповів телеканалу Едем Дудаков.

Фото з сайту atr.ua

Кримські татари зараз борються за збереження старовинного цвинтаря. В окупаційному «муфтіяті» цю проблему ігнорують. Громадськість звернулася до прокуратури. На сьогодні роботи призупинені. Раніше кримські татари домагалися надання кладовищу «Баба Къурт» статусу пам’ятки культурної спадщини, щоби таким чином зберегти його. Про те, що на ці землі претендують забудовники, казали ще 2016 року.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори