пошук  
версія для друку
07.09.2018 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 189 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 13.08.2018 – 31.08.2018

   

Надійшло 10 проектів законів та постанов Верховної Ради України.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 9026 від 30.08.2018 (Геращенко І. В.) про внесення зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Як зазначається у пояснювальній записці, з метою належного забезпечення виплат особам, позбавленим особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань та/або органів влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях, передбачається зміна назви бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 1601020 на: «Заходи щодо захисту і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв’язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов’язаних із їх відвідуванням, надання особам, позбавлених особистої свободи, та членам їх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг, виплату державних стипендій імені Левка Лук’яненка».

Відносини між владними суб’єктами

Проект 9023 від 27.08.2018 (Довбенко М. В.) про облігації фондів місцевого розвитку.

Як зазначається у преамбулі проекту, він установлює організаційно-правові засади створення, функціонування та ліквідації фондів місцевого розвитку, визначає особливості розроблення та реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів від розміщення облігацій фондів місцевого розвитку, а також особливості емісії та погашення цих облігацій. Фонд місцевого розвитку визначається як юридична особа, створена з особливостями, встановленими цим Законом, яка провадить діяльність з метою організації фінансування будівництва, реконструкції об’єкту інфраструктури, включеного до місцевого інвестиційного проекту, з залученням коштів від розміщення облігацій фонду місцевого розвитку. Зазначається, що фонд місцевого розвитку створюється розпорядчим актом ради в організаційно-правовій формі комунальної установи. Назва такої комунальної установи, окрім слів «фонд місцевого розвитку», має містити посилання на місцевий інвестиційний проект. Сутність облігацій фондів місцевого розвитку конкретизовано у змінах до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». У ньому облігації фондів місцевого розвитку визначено як облігації, кошти від розміщення яких спрямовуються на будівництво, реконструкцію об’єктів інфраструктури для задоволення потреб територіальних громад. Емітентом таких облігацій є фонд місцевого розвитку, який створено розпорядчим актом органу місцевого самоврядування. Організаційно-правові засади створення, функціонування та ліквідації фондів місцевого розвитку встановлюються законом. Джерелами погашення та виплати доходу за облігаціями фондів місцевого розвитку є окремі види надходжень бюджету органу (органів) місцевого самоврядування, що в установленому законодавством порядку перераховуються на рахунок умовного зберігання (ескроу) фонду місцевого розвитку. Особливості емісії та погашення облігацій фондів місцевого розвитку, розкриття інформації емітентом щодо надходження та цільового використання коштів від розміщення облігацій фондів місцевого розвитку визначаються законом. Як зазначається в пояснювальній записці, метою законопроекту є визначення організаційно-правових засад створення фондів місцевого розвитку для емісії облігацій як інструменту цільового фінансування місцевих інвестиційних проектів за умов забезпечення надійного захисту прав інвесторів у такі облігації. Очікується, що прийняття проекту надасть змогу: залучати кошти інвесторів через розміщення облігацій фондів місцевого розвитку, будувати об’єкти енергетичної, дорожньої та соціальної інфраструктури, необхідні для покращання життєвого рівня мешканців невеликих міст, селищ, сіл; залучати кошти інвесторів для розбудови інфраструктури (доріг, мостів, переправ, мереж тощо) через створення та функціонування обласних фондів місцевого розвитку; зменшити залежність органів місцевого самоврядування від прямого кредитного фінансування та гарантій державних органів влади; диверсифікувати інструменти управління довгостроковою ліквідністю; запроваджувати спільні програми розвитку декількох територій одночасно (дорога та електромережі, що проходитимуть через території окремих громад); цивілізувати участь представників місцевого бізнесу в розвитку свого  регіону; забезпечити підвищену захищеність інвесторам в облігації фондів місцевого розвитку завдяки заздалегідь визначеному захищеному джерелу надходження певних податків та/або зборів до місцевих бюджетів; покращити інвестиційний клімат та збільшити обсяги інвестування економіки інституційними інвесторами – державними банками, пенсійними фондами, інститутами спільного інвестування та страховими компаніями, що буде сприяти створенню сучасного цивілізованого ринку цінних паперів – основи фінансової системи країни.

Проект є доволі цікавим і потребує ретельної уваги з боку спеціалістів, зокрема і прискіпливої оцінки щодо можливих корупційних ризиків.

Проект 9024 від 29.08.2018 (Шуфрич Н. І.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо оприлюднення персонального складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.

Назва проекту є значно вужчою за його реальний зміст. Проект дійсно містить пропозицію щодо оприлюднення та оновлення станом на поточний час інформації про персональний склад коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді у відповідному розділі на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, але це лише частина запропонованих змін до Регламенту Верховної Ради України, який передбачається доповнити новою главою 12 зі статтями 61–66, в яких викласти порядок утворення, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Пропозицію важко назвати новою, оскільки така сама глава 12 зі статтями 61–67 приблизно такого ж змісту (була ще окрема стаття про зміни у складі коаліції) вже існувала в первісному тексті Регламенту Верховної  Ради України, затвердженого  Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 р., але була виключена на підставі Закону України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України» від 8 жовтня 2010 р., який своєю чергою був прийнятий у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010, відповідно до якого Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р. було визнано таким, що не відповідає Конституції України у зв’язку з порушенням процедури його розгляду та прийняття.

Проект 9025 від 29.08.2018 (Різаненко П. О.) про внесення змін до деяких законів України щодо приведення у відповідність до Конституції України порядку призначення і звільнення посадових осіб деяких державних органів.

Як зазначає ініціатор проекту, чинними Законами України «Про Фонд державного майна України» та «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що відповідно Голова Фонду державного майна України та Голова Антимонопольного комітету України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України. Натомість відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради України, зокрема, належить призначення за поданням Прем’єр-міністра України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад. Тому у згадані Закони пропонуються належні зміни. Крім того, у Регламенті Верховної Ради України пропонується скасувати статтю 211 «Надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України» (питання щодо Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України вже вирішено у Положенні про Державний комітет телебачення і радіомовлення України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 13.07.2014).

Аргументація ініціатора проекту виглядає цілком переконливою.

Проект Постанови 9027 від 31.08.2018 (Шахов С. В.) про необхідність продовження дії Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, яким регулюються питання цін на природний газ для населення та для сфери виробництва теплової енергії.

У проекті Постанови пропонується визнати суттєво завищеними існуючі ціни на природний газ для побутових споживачів, для державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр Артек» та для сфери виробництва теплової енергії з метою забезпечення населення і зазначеного суб’єкта послугами з опалення та постачання гарячої води, а також визнати незадовільними темпи зростання обсягів видобутку природного газу в Україні. Відповідно, пропонується рекомендувати Кабінету Міністрів України: 1) продовжити на тривалий строк (не менше трьох років) дію Постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 р. № 187 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» у спосіб, що унеможливлює підвищення встановлених станом на серпень 2018 року цін на природний газ для згаданих споживачів з метою подальшого забезпечення населення і зазначеного суб’єкта послугами з опалення та постачання гарячої води; 2) невідкладно вжити заходів, спрямованих на встановлення та усунення причин, що негативно впливають на темпи зростання обсягів видобутку природного газу в Україні. Також пропонується Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, протягом місяця з дня набрання чинності цією Постановою опублікувати у мережі Інтернет на своїх веб-сайтах інформацію про розмір собівартості (включаючи інформацію про структуру собівартості) видобутку природного газу на території України у 2017 році, що здійснювався суб’єктами господарювання, які повністю або частково належать прямо або опосередковано державі (в тому числі, але не виключно, про собівартість видобутку природного газу, що здійснювався АТ «Укргазвидобування»). У подальшому щорічно до 1 лютого опубліковувати у мережі Інтернет на своїх веб-сайтах інформацію про розмір собівартості (включаючи інформацію про структуру собівартості) видобутку природного газу на території України за минулий рік, що здійснювався суб’єктами господарювання, які повністю або частково належать прямо або опосередковано державі.

Типовий проект для останнього часу щодо спроб керувати урядом у «ручному режимі» з боку народних депутатів України. Самі по собі такі дії видаються неприпустимими.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 9019 від 15.08.2018 (Бойко Ю. А.) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо видатків на соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Фактично проект є продовженням проекту 9016 від 08.08.2018 (Ільюк А. О.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018) (див. Бюлетень № 188). Проектом акта пропонується збільшити на 703,5 млн. гривень видатки Державного бюджету України на 2018 рік за програмою КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 9022 від 22.08.2018 (Бакуменко О. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин.

Проектом пропонується врегулювати питання щодо ідентифікації та реєстрації в державній базі даних домашніх тварин – котів, собак та диких тварин, які перебувають у неволі чи у напіввільних умовах відповідно до Європейської конвенції про захист домашніх тварин, яку Україна ратифікувала 18 вересня 2013 р. Передбачається встановити єдині правила державного нагляду і контролю за ідентифікацією та реєстрацією тварин в господарствах операторів ринку тварин; встановити відповідальність за невиконання операторами ринку тварин вимог чинного законодавства з ідентифікації та впровадження адміністративних санкцій до громадян та посадових осіб при виявленні порушень; забезпечити більш ефективний та дієвий засіб виявлення, локалізації, контролю і при можливості ліквідації хвороб тварин, занесених на територію України; створення державної бази даних домашніх тварин – котів, собак та диких тварин, які перебувають у неволі чи у напіввільних умовах для простежуваності їх переміщення; спрощення механізму відшкодування коштів з Державного бюджету України за проведену ідентифікацію тварин для власників тварин – фізичних осіб; визначення складових системи ідентифікації та реєстрації тварин. Серед наведених вище пропозицій є й помітне підвищення санкцій, передбачених статтею 107-2 «Порушення вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин» Кодексу України про адміністративні правопорушення за «здійснення продажу, проведення виставок і штучного осіменіння неідентифікованих та незареєстрованих тварин», «порушення Адміністратором Єдиного державного реєстру тварин строків внесення до Єдиного державного реєстру тварин встановлених законом даних щодо тварин або строків оформлення та видачі ідентифікаційних документів тварини» та «вимагання не передбачених законом даних або документів для внесення до Єдиного державного реєстру тварин».

Проект загалом заслуговує на увагу, хоча автори цього огляду й доволі скептично ставляться до всіляких пропозицій про підвищення адміністративних або кримінальних санкцій без запровадження інших відповідних засобів стимулювання правомірної поведінки.

Проекти з інших питань

Проект 9020 від 17.08.2018 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну цільову програму "Питна вода України на 2011 – 2020 роки"».

Пропонується віднести до основних завдань Програми будівництво, ремонт, реконструкцію групових водопроводів (очисних споруд, магістральних водоводів, розвідних мереж), локальних водопроводів, водогонів, каналізаційних мереж водовідведення, гідротехнічних споруд. У пояснювальній записці зазначається, що метою даного проекту є забезпечення гарантованих Конституцією України прав громадян на достатній життєвий рівень та екологічну безпеку через забезпечення  громадян України, що  проживають у сільській місцевості питною водою, в необхідних обсягах, а саме шляхом будівництва, ремонту, реконструкції групових водопроводів (очисних споруд, магістральних водоводів, розвідних мереж), локальних водопроводів, водогонів, каналізаційних мереж водовідведення, гідротехнічних споруд.

Проект 9015-1 від 20.08.2018 (Тарута С. О.) про Стратегію впровадження моделі збалансованого розвитку України до 2030 року.

Альтернативний проекту 9015 від 07.08.2018 (Недава О. А.) про Стратегію сталого розвитку України до 2030 року (див. Бюлетень № 188). Як зазначається у пояснювальній записці до проекту, його положеннями пропонується затвердити Стратегію впровадження моделі збалансованого розвитку України до 2030 року, що викладена у Доктрині збалансованого розвитку України до 2030 року. Ця Доктрина вперше пропонує конкретні терміни запуску та реалізації механізмів збалансованого розвитку принципово нової моделі економічного зростання України до 2030 року. Спираючись на дослідження та розрахунки в форматі системного аналізу провідних наукових інституцій України (Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського», Національного університету біоресурсів і природокористування України, загалом до підготовки Доктрини збалансованого розвитку до 2030 року було залучено 60 провідних українських науковців), визначено деталізований перелік основних 6-ти гальмівних факторів, усунення яких створить передумови для економічного стрибка України. Доктрина збалансованого розвитку є цілісним документом, який визначає стратегічні цілі і пріоритети соціально-економічного розвитку держави з урахуванням національних інтересів, наявного потенціалу та глобальних викликів світу. Доктрина формулює стратегічні й тактичні задачі економічного прориву України та механізми їх досягнення в контексті мегатрендів світового розвитку, виходячи з концепту людиноцентризму. Зазначеною моделлю передбачається створення правових передумов для запровадження єдиного, універсального, комплексного підходу, який базується на Цілях сталого розвитку, визначених ООН, та національних інтересах з метою забезпечення збалансованого розвитку України до 2030 року. Законопроект спрямовано на формування механізмів модернізації національної економіки та державного управління в контексті їх адаптації до світових трендів збалансованого розвитку, що забезпечить швидке зростання ВВП (темпами не нижчими за 10 %), структурну зміну національної економіки та зростання добробуту населення. Вперше запропоновано для оцінки збалансованого розвитку країни використовувати, крім темпів зростання ВВП, систему мегаіндексів, яка представлена Глобальним індексом конкурентоспроможності, Глобальним інноваційним індексом, Індексом людського розвитку, Глобальним індексом креативності, Міжнародним індексом щастя, Індексом здоров’я, Індексом економічної свободи, Індексом легкості ведення бізнесу, Індексом процвітання країн світу, Глобальним індексом миролюбності. Чітко аргументовано основні акценти, на яких базуються засади формування державної політики збалансованого розвитку, деталізовано основні завдання, принципи та механізми її реалізації. Окреслено пріоритети державної політики збалансованого розвитку, які базуються на глобальних мегатрендах, європейських цінностях і національних інтересах, а також відповідні механізми фінансування. Запропоновано інструменти для формування та реалізації  державної політики збалансованого розвитку на національному і регіональному рівнях.

Альтернативна стратегія, вибір між якими має, як видається, переважно політичний характер.

Проект 9021 від 21.08.2018 (Каплін С. М.) про внесення зміни до статті 2 Бюджетного кодексу України (щодо включення до державного боргу заборгованості держави із здійснення соціальних виплат громадянам за рішеннями судів).

Пропонується уточнити визначення державного боргу, який визначається як загальна сума боргових зобов’язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення, а також «заборгованість держави за рішеннями судів із здійснення соціальних виплат громадянам». Очікується, що прийняття проекту закону врегулює питання віднесення до державного боргу заборгованості держави по соціальним виплатам своїм громадянам за рішеннями судів.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори